|
Міністерство внутрішніх справ України
Харківський національний університет внутрішніх справ
Кафедра охорони інтелектуальної власності, цивільного права та цивільного процесу
Навчально-науковий інститут права та масових комунікацій
Кафедра цивільно-правових дисциплін
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ЗАВДАННЯ
з дисципліни "Сімейне право"
для практичних і семінарських занять
для всіх спеціальностей і спеціалізацій
денної і заочної форми навчання
Харків, 2012
Рекомендовано до друку
Методичною радою
Харківського національного університету внутрішніх справ
|
Ухвалено
на засіданні Вченої ради
ННІПМК ХНУВС
|
Рецензенти:
завідуючий кафедрою цивільного права № 2 Національного університету «Юридична академія імені Ярослава Мудрого», член-кореспондент Академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор Яроцький В.Л.
завідуючий кафедрою трудового і господарського права ХНУВС, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Мельник К. Ю.
Методичні рекомендації та завдання з дисципліни "Сімейне право"для практичних і семінарських занять / Укладачі: Кройтор В. А., Євко В. Ю.,Зайцев О. Л., Д’чкова Н. А. , Довбій С. П., Кухарєв О. Є., Сапейко Л. В., Загородній С. А., Головко В. В., Чалий Ю. І., Сліпченко С. О., Синєгубов О. В., Тіхонова М. А., Батожська О. В., Кириченко Т. С., Соболєв О. В., Мороз О. В., Умецька Г. О. – Харків: Харківський національний університет внутрішніх справ, 2012.- 140 с.
|
Ухвалено
на засіданні кафедри
цивільно-правових дисциплін
ННІПМК ХНУВС
„11”січня 2012 року
Протокол № 10
|
© Кройтор В.А., Євко В.Ю. та інші, 2012 р.
© Харківський національний університет внутрішніх справ
Загальні положення
Сімейне право входить як самостійна галузь до системи права України. Сімейне право України регулює як внутрішньосімейні відносини, так і пов`язані з ними інші відносини, наприклад, порядок реєстрації шлюбу, опіку, піклування та т.ін. Крім цього, сімейне право тісно пов`язане з іншими галузями права України, насамперед з цивільним правом. До сімейних правовідносин між членами родини, які не урегульовані сімейним законодавством, застосовуються норми цивільного законодавства, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.
Метою методичних вказівок та завдань курсу «Сімейне право» є надання допомоги студентам і курсантам при проведенні занять з курсу та вирішенні практичних завдань.
Практичні завдання являють собою конкретні життєві ситуації і мають у своїй основі фабули розглянутих судами справ, які використані для засвоєння тих чи інших питань курсу.
При підготовці до занять з кожної теми насамперед слід ознайомитися з відповідними методичними вказівками, які орієнтують на засвоєння основних найбільш важливих питань даниої теми, потім вивчити рекомендовані нормативні акти та літературу, перевірити опанування теми за питаннями для самоконтролю.
В процесі вирішення кожного завдання необхідно: чітко визначити, на яке питання теми розраховане дане завдання, якою нормою воно регулюється, яким чином слід застосувати цю норму, сформулювати рішення, яке б грунтувалося на цій нормі.
Слід мати на увазі, що в деяких завданнях передбачена можливість декількох рішень шляхом самостійного внесення змін і доповнень у викладені обставини.
Завдання вирішуються письмово, відповідь бажано давати у формі проекту відповідного процесуального документу.
Теми семінарських та практичних занять
МОДУЛЬ 1
ТЕМА 1
ПОНЯТТЯ СІМЕЙНОГО ПРАВА
Питання для самоконтролю
Поняття сім’ї в соціологічному і юридичному сенсі. Юридичні ознаки сім’ї.
Поняття сімейного права України.
Предмет та метод сімейного права України. Співвідношення сімейного та цивільного права.
Функції сімейного права України.
Принципи сімейного права України.
Нормативні акти
Загальна декларація прав людини / прийнята в проголошена резолюцією 217А (ІІІ) Генеральної Асамблеї від 10.12.48 р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1997. – № 5. – Ст.19.
Декларація про соціальні та правові принципи щодо захисту і благополуччя дітей, особливо при передачі дітей на виховання та при їх усиновленні на національному та міжнародному рівнях / прийнята резолюцією 41/85 Генеральної Асамблеї ООН від 03.12.86 р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1997. – № 5. – Ст.54.
Конвенція про права дитини / прийнята та відкрита для підписання, ратифікації та приєднання резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.89 р.; набула чинності для України з 27.09.91 р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1997. – №5. – Ст. 35.
Конституція України від 28.08.96 р.
Сімейний Кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21 – 22. – Ст. 135.
Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №№ 40 – 44.
Закон України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року // Відомості Верховної Ради – 2001. – № 30. – ст.142.
Список рекомендованої літератури
Ромовська З.В. Сімейний кодекс України: науково–практичний коментар [3–тє вид., перероб. і доп.] / З.В. Ромовська. – К.: Правова єдність, 2009. – 432 с.
Научно–практический комментарий Семейного кодекса Украины. – К.: Истина, 2004. – 516 с.
Кивалов С.В., Червоний Ю.С., Волосатий Г.С., Калитенко О.М. Симейный кодекс Украины: Научно–практический комментарий – К.: Всеукраинская ассоциация издателей «Правова єдність», 2008. – 456 с.
Сімейний кодекс України: науково–практичний коментар / за ред.. С.Я. Фурси. – К.: Видавництво Фурса С.Я.: КНТ, 2008. – 1248 с.
Сімейний кодекс України: Науково–практичний коментар / за ред. І.В. Жилінкової. – Х.: Ксилон, 2008. – 855 с.
Сімейне право України: Підручн. / За ред. Гопанчука В.С. – К.: Істина, 2002. – 304 с.
Сімейне право України: Підручник / Л. М. Баранова, В. І. Борисова, І. В. Жилінкова та ін.; За заг. ред. В. І. Борисової та І. В. Жилінкової. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 264 с.
Семейное право Украины: учебник / Под ред. Ю.С. Червонного. – Х.: ООО «Одиссей», 2005. – 520 с.
Дякович М.М. Сімейне право : навч. пос. – К.: Правова єдність, 2009. – 512 с.
Цивільне та сімейне право України: підруч. / за ред. Харитонова Є.О., Голубєвої Н.Ю. – К.: Правова єдність, 2009. – 968 с.
Мироненко В.П. Сімейне право України: підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / В.П. Мироненко, С.А. Пилипенко; [за аг. ред. В.П. Мироненко]. – К.: Правова єдність, 2008. – 477 с.
Гражданское и семейное право: Конспект ответов на зачете и экзамене / С.А. Слипченко, О.И. Смотров, В.А. Кройтор. Учеб. пособие. – Харьков.: Эспада, 2006.
Аветисян Р.М., Кройтор В.А. Зразки позовних заяв за сімейними справами. Науково-практичний посібник. – Харків: Юрсвіт, 2006. – 304 с.
Антокольская М.В. Семейное право: учебник. – М.: Юристъ, 2002. – 336 с.
Драгневич Л. Моральные основы общества и СК : Семейное право // Юридическая практика . – 2004. – № 4. – С.19.
Жилінкова І., Приходько Л. Ряд положень сімейного законодавства слід вдосконалити // Радянське право. – 1990. – № 4.
Миронова Г. Моральни засади Сімейного кодексу України // Право України. – 2004. – № 4. – С.99–102.
Нечаева А.М. Семейное право. – М.: Юрайт, 2011. – 285 с.
Ромовська З.В. Моральність Сімейного кодексу України // Наукові засади та практика застосування нового Сімейного кодексу України. Матеріали круглого столу. 25 травня 2006 р., м. Київ. – Х., Ксилон, 2007. – с. 36–42.
Хараджа Н. Зміст, структура й ознаки принципів сімейно-правового регулювання: теоретико-правовий аспект // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 4. – С. 71 – 74.
Червоний Ю. Поняття предмета і методу сімейного права України // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 4. – С.157–170.
Шевченко Я.Н. Проблеми правового регулювання сімейних відносин // Українське право. – 1998. – Число один.
Шерстнева Н.С. Семейно–правовая сущность принципа обеспечения приоритетной защиты прав и интересов несовершеннолетних // Современное право. – 2006. – № 3. – С.51–56.
Практичні завдання
Задача 1.1.
Ганна К-ко звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу з Петром К-ком. У заяві вона вказала, що у шлюбі вони перебувають понад 16 років, мають 13-річного сина. Останні 3 роки П.К-ко зловживає спиртними напоями, не дає грошей на потреби сім'ї, влаштовує скандали, ображає її у присутності сина, часто не ночує вдома. Сім'я фактично розпалася, тому вона просить шлюб між нею та відповідачем розірвати і стягнути з останнього аліменти на утримання сина.
У судовому засідання П.К-ко позову не визнав і просив шлюб не розривати, пообіцяв, що змінить свою поведінку і ставлення до дружини і сина.
Суд надав сторонам 3-місячний строк для примирення.
Після спливу цього строку Г.К-ко знову просила розірвати шлюб, оскільки чоловік свою поведінку не змінив і сім'я не відновилася. Відповідач знову просив шлюб не розривати.
Яким принципом сімейного права слід керуватися при вирішенні цієї справи?
Задача 1.2.
У березні 2007 року Р-в і В-ва вирішили одружитися. На прохання батьків нареченої вони обвінчалися у церкві. Порадившись з друзями, Р-в і В-ва вирішили, що у сучасних умовах їх шлюб є укладеним у результаті церковного обряду і його державної реєстрації в органі державної реєстрації актів цивільного стану не потрібно.
Через рік, внаслідок сварок з чоловіком, В-ва вирішила розірвати шлюб. Проте подану нею заяву про розірвання шлюбу ані в органі державної реєстрації актів цивільного стану, ані в суді не прийняли, вимагаючи надати Свідоцтво про реєстрацію шлюбу.
Дайте оцінку діям органу державної реєстрації актів цивільного стану та суду.
Чи відповідають дії Р-ва ті В-вої при укладенні шлюбу основним засадам сімейного законодавства?
Задача 1.3.
Сестри М-ви, 15 і 16 років, що проживають разом зі своїми батьками, протягом останніх трьох років не ладнали одна з одною. У домі часто спалахували сварки. Батьки ніяк не могли вплинути на своїх дітей. Втомившись від цього, батько сестер звернувся до суду. Суд відмовив йому у вирішенні цього питання, посилаючись на те, що подібні відносини не є предметом сімейно-правового регулювання. М-в заперечив, що відносини між сестрами можна назвати сімейними, а отже, сімейне законодавство повинно містити норми, спрямовані на врегулювання подібних конфліктів.
Які відносини регулюються сімейним правом? Чи обґрунтовані претензії М-ва?
Задача 1.4.
Після загибелі в автокатастрофі батьків 11-річного Богдана Б-ка його дядько (рідний брат батька) Ігор Б-ко виразив бажання забрати Богдана у свою сім'ю.
І.Б-ко, який проживав в іншому місті і знаходився у тривалому закордонному відрядженні, телеграмою сповістив про свій намір орган опіки та піклування і попросив відкласти вирішення цього питання до його повернення з відрядження через 3 місяці.
Протягом 4 міс. Богдан проживав у сім'ї сусідів ( з їх згоди), очікуючи повернення дядька.
Згодом з'ясувалося, що строк відрядження І.Б-ка його керівництвом було продовжено ще на 2 міс., про що він проінформував орган опіки та піклування, повідомивши при цьому, що його наміри щодо племінника не змінились. Проте орган опіки та піклування розцінив це звернення І.Б-ка як намагання ухилитися від виховання Богдана і влаштував хлопчика до дитячого будинку, вирішивши повернутися до розгляду звернення Ігоря Б-ка через рік.
Після повернення з відрядження І.Б-ко оскаржив рішення органу опіки та піклування до суду.
Чи є підстави для задоволення скарги І.Б-ка? Якими принципами сімейного права слід керуватися у даному випадку?
ТЕМА 2
ДЖЕРЕЛА СІМЕЙНОГО ПРАВА
Питання для самоконтролю
Акти сімейного законодавства України.
Значення та порядок застосування міжнародних договорів при регулюванні сімейних відносин.
Регулювання сімейних відносин за допомогою договорів.
Соціальні регулятори сімейних відносин. Традиції, положення канонічного права, моральні засади суспільства. Роль звичаїв у регулюванні сімейних відносин.
Значення постанов Пленуму Верховного Суду та судової практики при регулюванні сімейних відносин.
Дія актів сімейного законодавства у часі, просторі та за колом осіб.
Застосування аналогії закону та аналогії права.
Нормативні акти
Конституція України від 28.08.96 р.
Сімейний Кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21 – 22. – Ст. 135.
Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №№ 40 – 44.
Закон України «Про громадянство України» від 18.01.2001 р // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 13. – Ст.65.
Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – 30. –ст.260.
Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 1 липня 2010 року // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 38. – ст.509.
Закон України «Про попередження насильства в сім'ї» від 15 листопада 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 10. – ст.70.
Закон України «Про захист суспільної моралі» від 20 листопада 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 14. – ст.192.
Закон України «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 50. – ст.540.
Постанова № 9 Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.96 р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1997. – № 5. – Ст. 63.
Постанова № 3 Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006.
Постанова № 3 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007.
Постанова № 11 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007.
Список рекомендованої літератури
Жилінкова І.В. Дія норм сімейного законодавства у часі // Вісник Академії правових наук України. – 2006. – № 4 (47). – С. 108– 118.
Зивс С. Л. Источники права. – М. : Наука, 1981. – 239 с
Марченко М.Н. Источники права: учебное пособие. – Москва: проспект, 2011. – 798 с.
Матвеев Г.К. История брачно-семейного законодательства УССР. – Киев: Из–во Киевского ун–та, 1960.
Миронова Г. Еволюлюція моральних стандартів шлюбної поведінки (за Сімейним кодексом України) // Юридична Україна. – 2004. – № 10. – С. 35 – 37.
Озель В. Вплив норм канонічного права православної церкви на формування та розвиток українського сімейного права (історико-правовий аспект). // Право України. – 2010. – № 1. – С. 169 – 174.
Ромовська З.В. Сімейний кодекс України: Погляд в майбутнє // Право України. – 2001. – № 2. – С. 63.
Толкачова Н. Є. Звичаєве право : навчальний посібник. – К. : Видавничо–поліграфічний цент «Київський університет», 2006. – 367 с.
Шевченко Я.Н. Совершенствование законодательства о семье: Теоретические проблемы соотношения гражданского и семейного законодательства. – К., 1986. – 168 с.
Практичні завдання
Задача 2.1.
Ж-ва зареєструвала шлюб з І-вим у червні 1999 р. У квітні 2005 року за позовом прокурора було порушено справу про визнання шлюбу між Ж-вою та І-вим недійсним.
Свої вимоги прокурор обґрунтовував тим, що у 1995 році І-в уклав шлюб з І.В-ко, який не було розірвано. При реєстрації шлюбу з Ж-вою І-в приховав від неї цю обставину. Відмітки у паспорті І-ва про перший шлюб не було, оскільки цей паспорт він отримав у 1998 році у зв'язку із втратою попереднього і при його видачі у ньому не було зроблено відмітку про реєстрацію шлюбу з В-ко.
Який принцип сімейного права був порушений І-вим при укладенні шлюбу з Ж-вою?
Норми якого закону – Кодексу про шлюб та сім'ю УРСР чи Сімейного кодексу України слід застосовувати? Чи має право прокурор вимагати визнання шлюбу недійсним у цій ситуації?
ТЕМА 3
СІМЕЙНІ ПРАВОВІДНОСИНИ
Питання для самоконтролю
Поняття та види сімейних правовідносин.
Загальна характеристика сімейних правовідносин.
Підстави виникнення, зміни та припинення сімейних правовідносин. Відносини родинності та свояцтва та їх правове значення.
Елементи сімейних правовідносин.
Строки в сімейному праві. Застосування позовної давності до сімейно–правових спорів.
Нормативні акти
Конституція України від 28.08.96 р.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Законом України № 475/97–ВР від 17.07.97 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 13. – стор. 270.
Сімейний Кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21 – 22. – Ст. 135.
Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №№ 40 – 44.
Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 4 лютого 1994 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 23. – ст.161.
|