Київський національний університет імені Тараса Шевченка юридичний факультет кафедра теорії та історії держави та права Укладачі

1. 
   Бонташ П.К., Прозорова Н.С. Томас Мор. М., 1983.
   
2. 
   Джордж Г.Себайн, Томас Л. Торсон. Історія політичної думки. К., Основи, 1997.
   
3. 
   Лейст О.Э. Вопросы государства и права в трудах утопистов-социалистов XVI- XVIII вв. М., 1966.
   
4. 
   Шамарин Э.В. Государственно-правовые взгляды предшественников научного социализма в России. Изд.Киевского ун-та, К.,1973
   
5. 
   Осиновский И.Н. Томас Мор: утопический коммунизм, гуманизм, реформация. М., 1978.
   
6. 
   Соколов В.В.Европейская философия ХУ - ХVІІ веков. М., 1984
   
7. 
   Рассел Б. Історія західної філософії. К., Основи, 1995
   
8. 
   Утопический социализм. М., 1982.
   

1. 
   Раннє християнство (апостольська церква, ап. Павло) про право та закон.
   
2. 
   Період патристики (Аврелій Августин “Про град небесний”, та апологетики)
   
3. 
   Схоластична традиція (Фома Аквінський, теорія законної держави)
   
4. 
   Юридична університетська освіта в Середні віки (глосатори, постглосатори).
   
5. 
   Вплив візантійських політико-правових ідей на розвиток політичної та правової думки Київської Русі.
   
6. 
   Значення ранньохристиянських єресей (аріанство, несторіанство, донатизм, сутність тринітарних спорів).
   
7. 
   Загальна характеристика юридичної думки середньовіччя. Проблематика природного та позитивного права.
   
8. 
   Школа глосаторів /Ірнерій/.
   
9. 
   Доктринальна розробка мусульманського права у VIII ст. Проблеми тлумачення.
   
10. 
    Правові школи мусульманського права XI ст.
    
11. 
    Мусульманська правова думка в ХVІІ-ХVІІІ ст.ст.
    

1. 
   Вчення Гуго Гроція про право і державу.
   

2. 
   Політичне і правове вчення Бенедикта Спінози.
   

1. 
   Історичні умови в Англії після контрреволюційного перевороту і повернення до влад Стюартів. Обґрунтування класового компромісу 1688 р.
   
2. 
   Д.Локк про державу.
   
3. 
   Д.Локк про право.
   
4. 
   Про розподіл влад і особливості погляду Д.Локка.
   
5. 
   Вплив поглядів на подальший розвиток політико-правових вчень (Америка).
   

1. 
   Д.Локк Два трактата о правлении. – М. 1988.
   

1. 
   Роль Г. Гроція у формуванні юридичного світогляду буржуазії. Розмежування юриспруденції та політики.
   
2. 
   Доктрина природного права в нових історичних умовах.
   
3. 
   Ідеї в області міжнародного права. Вчення про право війни і миру.
   
4. 
   Методологія обґрунтування доктрини природного права Б. Спінози. Природні права людини та межі державної влади у вченнях Б. Спінози.
   

1. 
   Маркс К.,Энгельс Ф. Соч.2-е изд.Т.1.С.599, Т.3. С.46.
   
2. 
   Ковалевский М. Происхождение современной демократии. М., 1895.
   
3. 
   Корецький В.М. Монтеск’є . К., 1956.
   
4. 
   Волгин В.П. Развитие общественной мысли во Франции в ХVІІІ в. М.,1958.
   
5. 
   Баскин М.П. Монтескье. М., 1975.
   
6. 
   Прозорова Н.С. Теория «разделения властей» и современное буржуазное государство. Сов. государство и право. 1974, № 9.
   
7. 
   Кучеренко Г.С. Исследования по истории общественной мысли Франции и Англии.ХVІ - первая половина ХІХ в. М., 1981.
   
8. 
   Мишин А.А. Принцип разделения властей в конституционном механизме США. М., 1984.
   
9. 
   Азаркин Н.М. Монтескье : французский мыслитель, юрист. М., 1988.
   
10. 
    Барнашов А.М. Теория разделения властей: становление, развитие, применение. Томск, 1988.
    
11. 
    История буржуазного конституционализма ХVІІ - ХVІІІ вв. М., 1983.
    
12. 
    Чиркин В.Е. Разделение властей: социальные и юридические аспекты./Сов. государство и право. 1990, № 8.
    

1. 
   Маркс К., Энгельс Ф.Сочинения.2-е изд.Т.1.С.405; Т.20.С.20,143-144.
   
2. 
   Волгин В.П. Развитие общественной мысли во Франции в ХVІІІ веке. М., Изд. АН СССР, 1958.
   
3. 
   Алексеев-Попов В.С. О социальных и политических идеях Жан-Жака Руссо// Руссо Жан-Жак. Трактаты. М., 1969.
   
4. 
   История диалектики Х1У - ХVІІІ вв. М., 1974
   
5. 
   Манфред А.З. Три портрета эпохи Великой Французской революции. М., 1978.
   
6. 
   Дворцов А.Т. Жан - Жак Руссо. М., 1980.
   
7. 
   Кучеренко Г.С. Исследования по истории общественной мысли Франции и Англии. ХVІ - первая половина ХІХ в. М., 1981.
   
8. 
   Джибладзе Г.И. Сущность руссоизма. Тбилиси, 1983.
   
9. 
   Момджян Х.Н. Французское просвещение ХVІІІ в. М., 1983.
   
10. 
    Моряков В.И.Руссо и Радищев об общественном договоре и народном суверенитете//Вестн. Мос.ун-та.Сер.8.История. 1983, № 1.
    
11. 
    Занадворова Г.Л. Сентиментализм Руссо. Челябинск, 1983.
    
12. 
    Асмус В.Ф. Историко-философские этюды. М., Мысль, 1984.
    
13. 
    Мальцев Г.В. Буржуазный эгалитаризм. М., 1984.
    
14. 
    Карбонье Ж. Юридическая социология. М.,1986.
    
15. 
    Кузнецов В.Н., Мееровский Б.В., Грузнов А.Ф. Западноевропейская философия ХѴІІІ в М., 1986.
    
16. 
    Кисель М.А. Французское просвещение и революция. М. Наука, 1989.
    

1. 
   Загальна характеристика політико-правової ідеології епохи Просвітництва.
   
2. 
   Співвідношення раціонального та ірраціонального в теоріях французьких просвітників.
   
3. 
   С.Пуфендорф як основоположник світської юридичної науки в Німеччині.
   
4. 
   Доктрина природного права Х. Томазія. Співвідношення права та моралі, держави та церкви.
   
5. 
   Х. Вольф природний та позитивний закон.
   
6. 
   В.Гумбольдт діалектика людини та громадянина.
   
7. 
   Правова теорія Джамбаттиста Віко та Чезаре Беккаріа.
   
8. 
   Енциклопедисти Дені Дідро, Клод-Андріан Гельвецій, Поль-Анрі Гольбах.
   
9. 
   Політико-правова ідеологія Великої французької революції (конституціоналісти, жирондісти, якобінство, Марат, Робесп’єр і Гракх Бабеф).
   
10. 
    Призначення “диктатури” в контексті методології революційного тероризму.
    
11. 
    М Робесп’єр про співвідношення терору та справедливості.
    
12. 
    “Декларація прав людини і громадянина” як видатне явище європейської політичної та правової думки.
    

3. 
   Політико-правова теорія Іоганна Фіхте
   

1. 
   Виндельбанд В. От Канта до Ницше. — М.: Канон-пресс, 1998.
   
2. 
   Галанза П.Н. Учение Канта о государстве и праве. – М., 1960.
   
3. 
   Гулыга А.В. Кант. – М., 1977.
   
4. 
   Кант и кантианцы. — М., Наука, 1978.
   
5. 
   Кассирер 3. Жизнь и учение Канта. — СПб.: Университетская книга, 1997. - 448 с.
   
6. 
   Кузнецов В.Н. Немецкая классическая философия второй половины ХVІІІ - начала ХІХ века. – М., 1989.
   
7. 
   Кленнер Г. Философско-правовое Просвещение в Берлине в годы
   
8. 
   Великой французской революции.//Историко-философский ежегодник.1991, – М., 1991
   
9. 
   Малахов В.А. Проблема нравственной свободы в философии Канта // Критические очерки по философии Канта. — К.: Наукова думка, 1975.
   
10. 
    Мінаков М. А. Вчення Канта про віру розуму. — К.: Центр практичної філософії, 2001.
    
11. 
    Нарский И.С. Кант. – М., 1976.
    
12. 
    Новгородцев П. Кант и Гегель в их учениях о праве и государстве. М., 1901
    
13. 
    Попов С.И. Кант и кантианство. – М., 1961.
    
14. 
    Поликарпова Е.В. Учение Канта о праве и государстве. Автореф. .дис.канд.филос.наук. – М., 1973.
    
15. 
    Пионтковский А.А. Теория права и государства Канта //Философия Канта и современность. – М., 1974.
    
16. 
    Рассел Б. Історія західної філософії. К., Основи, 1995.
    
17. 
    Соловьев Э.Ю. Теория «Общественного договора» и кантовское моральное обоснование права// Философия Канта и современность. – М., 1974.
    
18. 
    Соловьев Э.Ю. И.Кант: взаимодополнение морали и права. — М.: Наука, 1992.
    
19. 
    Суслова Л.А. Философия И. Канта. Учебное пособие для вузов. – М., 1988.
    
20. 
    Табачковский В.Г. Кант и проблема целостности человеческой деятельности в буржуазном сознании //Критические очерки по философии Канта. Наукова думка, – К., 1975.
    
21. 
    Хайдеггер М. Кант и проблема метафизики. РФО, – М., 1997.
    
22. 
    Шашков Н.И. Кант и этический социализм. – Свердловск, 1976.
    
23. 
    Шинкарук В.И., Булатов М.А. Социальные и теоретические предпосылки формирования философии Канта // Критические очер­ки по философии Канта. Наукова думка, – К., 1975.
    
24. 
    Философия Канта и современность. – М., 1974.
    

1. 
   Право и держава у філософській системі Гегеля.
   
2. 
   “Свободна воля” як основа права. Три ступені розвитку свободної волі. Абстрактне право, мораль, моральність. .
   
3. 
   Визначення, сутність та призначення держави. Держава у триадичній єдності елементів: внутрішній устрій, відносини з іншими державами, роль держави у всесвітній історії. Гегель про “розумну монархію”.
   
4. 
   Діалектика громадянського суспільства та держави.
   
5. 
   Історична доля політико-правового вчення Гегеля.
   

1. 
   Володин А.И. Гегель и русская социалистическая мысль ХIХ века. – М., 1973.
   
2. 
   Гулыга А.В. Гегель.М.,Молодая гвардия, 1970.
   
3. 
   Джордж Г. Себайн, Томас Л. Торсон. Історія політичної думки. – К., Основи, 1997.
   
4. 
   Ильин И.А.Философия Гегеля как учение о конкретности бога и человека. – Спб.,1994
   
5. 
   Киссель М.А. Гегель и современный мир. – Ленинград, 1982.
   
6. 
   Кечекьян С.Ф. О понятии естественного права у Канта и Гегеля.- Вопросы философии и психологии», Кн. 111, 1965.
   
7. 
   Клецов Ю.В. Проблемы собственности в «Философии права» Г.В.Ф. Гегеля. – СПБ,1992.
   
8. 
   Костенко О.Б. Філософія права Гегеля і становлення громадянського суспільства в Україні.//Українська культура: минуле, сучасне та шляхи розвитку /міжвузівський збірник наукових праць/. – Рівне.1994.с.43-51
   
9. 
   Костенко О.Б., Неліп М.І. До проблеми взаємозв’язку громадянського суспільства і держави: в контексті філософсько-правової концепції Гегеля.// Науковий вісник Чернівецького університету. Випуск 4-5.Чернівці,ЧДУ,1996.с.108-112.
   
10. 
    Костенко О. Гегель і проблема діалектики громадянського суспільства і держави.// Право України, 1998, № 6, с.72-76.
    
11. 
    Костенко О.Б. Розуміння взаємозвязку держави і громадянського суспільства Г.В.Ф.Гегелем. /Франкфуртський період/. // Вісник Київського університету. Юридичні науки. Випуск 35, 1998.
    
12. 
    Лукач Д. Молодой Гегель и проблемы капиталистического общества. – М., 1987.
    
13. 
    Малинин В.А. Диалектика Гегеля и антигегельянство. – М.,1983.
    
14. 
    Малинин В.А., Шинкарук В.И. Левое гегельянство. – К.,1983.
    
15. 
    Мамут Л.С. Гегелевская концепция соотношения государства и личности //Проблемы государства и права на современном этапе.Вып.7, – М.,1973.
    
16. 
    Маньковский Б.С. Учение Гегеля о государстве и современность. – М.,1970
    
17. 
    Маркс К. К критике гегелевской философии права // Соч. 2-изд. Т.1.
    
18. 
    Мотрошилова Н.В. Путь Гегеля к «Науке логики». Наука, – М.,1984
    
19. 
    Нерсесянц В.С. Гегелевская философия права. – М. Наука, 1974.
    
20. 
    Нерсесянц В.С. «Философия права»: диалектика объективного духа//Философия Гегеля: Проблемы диалектики. – М.,1987
    
21. 
    Нерсесянц В.С. Гегель. – М.,1979.
    
22. 
    Нерсесянц В.С. Философия права Гегеля. – М., Юристъ, 1998.
    
23. 
    Новгородцев П.И. Об общественном идеале. – М., 1991.
    
24. 
    Овсянников М.Ф. Гегель. – М. Мысль, 1971.
    
25. 
    Поппер К. Открытое общество и его враги. – М., 1992, т.2.
    
26. 
    Рассел Б. Історія західної філософії. – К.,Основи,1995.
    
27. 
    Фукуяма Френсис. Конец истории? // Страна и мир. 1990, №1.
    
28. 
    Философия права Гегеля и современность. – М., Наука, 1977.
    
29. 
    Фишер К. Гегель, его жизнь, сочинения и учение. – М.,Л., 1933.
    
30. 
    Чижевский Д.И. Гегель в России. – Париж, 1939.
    
31. 
    Лавров П.Л. Гегелизм //Избранные сочинения.Т.1 –М., 1965.
    
32. 
    Шинкарук В.И. О месте права в формообразованиях человеческого духа в философии Гегеля.-»ѴІ межд.гегелевский философский конгресс», – М., 1968.
    
33. 
    Шинкарук В.И. Логика, диалектика и теория познания Гегеля. –К. 1964
    

ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ, ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ,