 Київський національний університет 
імені Тараса Шевченка
Юридичний факультет
м. Київ, вул. Володимирська, 60. Тел/факс234-32-37
ВИСНОВОК
щодо проекту Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення»
Дотримання розумних строків розгляду судами кримінальних справ
Метою проекту Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» є узагальнення судової практики у кримінальному провадженні щодо застосування на практиці розумних строків, які визначені у пункті 1, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція) та статтею 28 Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 року (далі – КПК України), забезпечення дотримання судами процесуальних строків (розумних строків) розгляду кримінальних справ та роз’яснення проблемних питань про застосування визначених норм кримінального процесуального законодавства.
Відповідно у даному проекті Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановляє дати судам слушні і, на мою думку, дуже суттєві роз’яснення щодо:
поняття розумного строку та критерії для визначення розумності строків при розгляді кримінальних справ;
обчислення розумного строку з урахуванням процесуальних строків;
врахування судами України правової позиції та рішень Європейського суду з прав людини стосовно розумного строку;
персональної дисциплінарної відповідальності суддів за не дотримання встановлених законом процесуальних строків розгляду кримінальних справ, необґрунтованого зволікання та затягування процесуальних строків;
контролю за дотриманням процесуальних строків та строків розгляду кримінальних справ.
Разом з тим, за результатами розгляду проекту хочу висловити наступні зауваження і пропозиції:
До пункту 1 роз’яснень при обчисленні розумного строку у кримінальних справах з врахуванням правової позиції Європейського суду з прав людини доцільно зазначити специфіку кожного випадку обчислення процесуального строку тобто відповідного моменту. Наприклад моменту затримання, моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, моменту пред’явлення обвинувачення, моменту взяття під варту, моменту направлення до суду обвинувального акта та інше. Тобто не враховувати процедуру досудового розслідування і судового розгляду загалом, а обов’язково визначати відповідний момент початку і закінчення процесуального строку при його обчисленні, відповідно враховуючи специфіку кожного випадку.
Потребує подальшого уточнення абзац 4, пункту 1 роз’яснень. Особливо хочу звернути увагу на речення «згідно зі статтею 6 Конвенції виконання судового рішення є складовою судового розгляду». Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод говорить про «Право на справедливий суд» і не включає в себе виконання судових рішень. Також хочу зазначити, що відповідно до глави 28 Кримінального процесуального кодексу України судовий розгляд не включає в себе виконання судових рішень.
Потребує додаткового обґрунтування абзац 2 пункт 3 роз’яснень, оскільки питання про розумний строк не виникає лише у разі, якщо суд виходить за межі строків, встановлених процесуальним законом. Відповідно до статті 28 Кримінального процесуального кодексу України розумні строки не можуть перевищувати передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень, а зазначені критерії для визначення розумності строків при розгляді кримінальних справ у абзаці 4 пункту 3 роз’яснень не можна використовувати для необґрунтованого затягування судового розгляду кримінальних справ відповідно до пункту 1 статті 28 КПК України.
Узагальнюючий висновок. Загалом поняття «розумний строк» – складне поняття, правильне визначення якого на практиці залежить від багатьох чинників. На мою думку, поняття «розумний строк» загалом ускладнює саме поняття процесуальних строків, більше того, судова практика в Україні реально ще не сформувалася з цього питання, коли можна було б впевнено говорити про порушення розумних строків при прийнятті процесуальних рішень чи при виконанні процесуальних дій і на сьогоднішній день найбільш оптимальним підходом при роз’ясненні застосування розумного строку у судовій практиці треба використовувати переважно рішення Європейського суду з прав людини щодо розумних строків судового розгляду.
Загалом для узагальненні судової практики, з урахуванням рішень Європейського суду з прав людини, доцільно було б дати визначення «розумному строку» судового розгляду або судового провадження, як найкоротшому строку розгляду кримінальних справ або найкоротшому строку прийняття процесуальних рішень та виконання процесуальних дій, звісно, без невиправданого затягування судового розгляду кримінальних справ.
Незважаючи на висловлені пропозиції та зауваження, слід відмітити актуальність та нагальну необхідність такої постанови щодо належного роз’яснення, узагальнення практики та правильного застосування розумного строку при розгляді кримінальних справ.
В цілому проект Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» потребує доопрацювання з урахуванням висловлених пропозицій і зауважень.
Висновок підготував асистент кафедри правосуддя, кандидат юридичних наук Плахотнік О.В.
|