Київський національний університет імені Тараса Шевченка юридичний факультет кафедра теорії та історії держави та права Укладачі

Скачати 1.09 Mb.

Назва	Київський національний університет імені Тараса Шевченка юридичний факультет кафедра теорії та історії держави та права Укладачі
Сторінка	2/9
Дата	15.03.2013
Розмір	1.09 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Право > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9

ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ, ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ,

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Змістовий модуль І
Лекція 1. Вступ. Предмет і методологія історії

політичних і правових вчень
1. Історія політичних і правових вчень як самостійна юридична навчальна дисципліна. Завдання курсу. Актуальність вивчення курсу (дискусійність, альтернативність рішення політико-правових проблем у минулому і сьогоденні). Юридичний характер історії політичних і правових вчень.

2. Поняття і загальна характеристика структури і змісту політико-правового вчення, (доктрини, концепції):

- соціально-філософська і логіко-теоретична основа;

- онтологічна, аксіологічна, деонтологічна та гносеологічна характеристика;

- понятійно-категоріальний апарат;

- програмні положення.

3. Проблема єдності політичного і правового, соціальні та економічні закономірності виникнення і формування політико-правових доктрин, співвідношення загальнолюдського і національного, класового.

4. "Вічні" проблеми історії політичних і правових вчень.

5. Класифікація політичних і правових вчень – основні підходи до класифікації, підстави. Причини і наслідки різноманітності (багатоманітності) вчень, напрямків, шкіл та тенденцій у політико-правовий ідеології.

6. Методологія історії політичних і правових вчень. Система методів складається з великого арсеналу методів, що використовуються в процесі пізнання змісту політико-правової доктрини:

- загальнонаукові методи – логічний, догматичний, метод класифікації (систематизації), узагальнення, аналізу і синтезу, дедукції та індукції, аналогії, порівняння та протиставлення, гіпотетико-дедуктивний метод;

- загальнофілософські методи – діалектичний, ідеалістичний, феноменологічний, герменевтичний, метод лінгвістичного аналізу та ін.;

- власне історичні (історико-правові) методи – синхронний, хронологічний, діахронний (метод періодизації), порівняльно-історичний, ретроспективний та ін.

- власне юридичні методи – порівняльно-правовий, логіко-юридичний, метод нормативно-догматичного аналізу, тлумачення права та ін.;

- міждисциплінарні методи – структурно-системні, статистичні, моделювання, методи соціальної психології та ін.

7. Логіка чинності /функціонування/ метода. Проблема вибору найбільш оптимального і ефективного метода в процесі оцінки змісту і значення політико-правової концепції. Співвідношення історичного (наприклад, принцип хронології) і логіко-теоретичного методів, суб'єктивного і об'єктивного. Проблема наступності та нового в історії політико - правових вчень.

8. Періодизація історії політичних і правових вчень.

Лекція 2. Політичні і правові вчення в суспільствах

Стародавнього Сходу.
1. Загальна характеристика міфологічних та релігійних уявлень про політику, державу та право

Природа міфологічних та релігійних уявлень (синкретичність як методологія міфу; тотожність інформативного та нормативного в міфології; природа найдавніших заборон).

Міфологія про земний порядок як частину загальносвітового і космічного устрою. Присутність божественних засад у природі людських взаємовідносин. Плюралізм міфологічних версій у відображенні різних соціально-політичних впорядкувань. Природа впорядкування та регуляції відповідних суспільних відносин. Взаємозв’язок міфу та релігії у сфері політико-правових поглядів. Вплив міфів на наступну державно-правову ідеологію.

2. Загальна характеристика релігійно-міфологічних уявлень про політику, державу і право в країнах Стародавнього Сходу в II – I тис. до н.е.

Принципи божественної справедливості та природа поведінки людини і правителя у древньоєгипетських джерелах ("Повчення Птахотепа", "Книга мертвих", "Повчення гераклеопольського царя свому сину", "Речення Іпусера"); Принцип божої кари за порушення справедливості ("стезя Шамаша") в древньошумерської міфології та у Вавилоні (Закони Хаммурапі). Зорастрийські уявлення про природу та призначення держави.

3. Політико-правова ідеологія Стародавньої Індії / брахманізм, ранній буддизм, школа локаяти (чарвака) /

Джерела брахманізму (Веди, Упанішади). Поняття "дхарми" як божественного передвстановленого нормативу. Розвиток ідеології брахманізму в дхармасутрах і дхармашастрах, в "Манавадхармашастрі" ("Наставлення Ману о дхармі"). Критика брахманізму буддизмом. Інтерпретація буддизмом дхарми у "Дхаммападі" ("Стезя закону"). Моральні принципи раннього буддизму, уявлення про природу покарання и законність. Критика брахманізму школою локаяти (обґрунтування "природності моралі", що засновується "на суспільній згоді та корисності"). Політико-правовий принцип користі (артха) в "Артхашастре" Каутильи.

4. Політико-правова ідеологія в Стародавньому Китаї. Даосизм. Етико-політичні погляди Конфуція. Моїзм. Легізм.

Погляди Лао-цзи як засновника даосизму (головне джерело "Дао де дзін"). Політико-правові аспекти трактування принципу "дао".

Вчення Конфуція (погляди, що викладені у книзі "Лунь юй") про державу та право. Патріархально-патерналістський характер його концепції держави. Принцип доброчесності Конфуція. Моральні засади державного управління. Протиставлення правління "за допомогою закону та покарань" та правління "за допомогою доброчесності та ритуалу". Принцип "виправлення імен".

Політико-правові ідеї Мо-цзи. "Воля неба" як модель людських взаємовідносин ("єдиний зразок справедливості"). Теорія договірного походження держави. Соціальні аспекти ідеології моїзму.

Ідеологія легізму (Шан Ян, Хань Фей). Критика легістами (законниками) конфуціанства, традиційного морального праворозуміння. Розуміння легістами ролі законів у державі. Державна влада і народ. Принцип колективної відповідальності. Принципи “недіяння правителя” та мистецтва управління Хань Фея.

Лекція 3. Політичні і правові вчення у Стародавній Греції.

Загальна характеристика політико-правової ідеології у Стародавній Греції.

Закономірності виникнення політико-правової ідеології у Стародавній Греції та її взаємозв’язок з державотворчими процесами. Проблема елліноцентризму. Загальні парадигми і специфіка теоретичних підходів (концепція природного права, договірного походження держави) до розуміння природи держави та права. Періодизація політико-правової думки.

Політико-правова думка раннього періоду (ІХ – VІ ст. до н.е.).

Трансформація міфологем як наслідок раціоналізації та розуміння етичного характеру держави та права.

Творчість Гомера ("Іліада" та "Одиссея"). Взаємозв’язок "дике"(справедливість) и "темісу" (звичай, звичаєве право) у Гомера.

Творчість Гесіода - поеми ("Теогонія" та "Турботи та дні"). Бог як уособлення морально-правового принципу. Призначення богині Евномії у Гесіода. Значення ідеї "золотого віку" у регресистській "зміні віків" Гесіода.

"Сім мудреців" (Фалес, Піттак, Періандр, Біант, Солон, Клєобул та Хілон). Ідея панування справедливих законів у суспільному житті поліса. Реформи Солона.

Піфагор та його школа (Архіт, Лізіс, Філолай та ін.). Зміст філософських основ при перетворенні політико-правових порядків. Зміст поняття "рівність" та визначення “справедливості”.

Проекти ідеального полісного устрою Фалея Халкедонського і неопіфагорейця Гіпподама.

Парадигма "арістократії" як політико-правового и морального принципу (піфагорійці, Геракліт. Феогнід Мегарський). Взаємодія політико-правових та філософських поглядів у Геракліта (проблема співвідношення "логосу" і "закону").

3. Розквіт давньогрецької політико-правової думки (V – перша половина IV ст. до н.е.).

Демокріт про співвідношення штучного і природного в еволюції суспільства. Проблема закону. Взаємозв’язок держави та загального блага.

Софісти (Протагор, Горгій, Гіппій, Антіфонт, Фразімах, Пол Агригентський. Каліклес, Лікофрон, Алкідам Елейський). Уявлення софістів про природне право. Протиставлення "законів поліса" та "законів природи". Фразімах про сутність політики. Лікофрон про договірне походження держави.

Сократ. Уявлення про єдність законного і справедливого. Розумне як основа політико-правових явищ.

Платон. Божественне та ідеальне як філософська засада політико – правової доктрини Платона. Природа держави та класифікація її форм. Проекти "ідеальної держави" у діалогах "Держава" і "Закони". Проблема справедливості у Платона.

Аристотель. Сутність держави та права. Політика як наука. Правильні та неправильні форми держави. "Політія" як найкраща форма правління. Поняття справедливості. Визначення природного права. Теорія закону. Відносини пана та раба. Ідеологія "середнього класу". Політико-правові аспекти критики Платона. Історичне значення поглядів Аристотеля на державу та право.

4. Політико-правова думка періоду еллінізму (друга половина IV – II ст.до н.е).

Епікур. Етичні передумови політичної ідеології Епікура. Природа та цілі держави. Трактування закону як наслідку суспільного договору. Епікур про співвідношення договору та справедливості.

Стоїки. Періодизація стоїцизму. Ідеї Зенона і Хрісіппа. Доля як "природний та загальний закон". Сутність держави. Космополітизм як політико-правовий принцип. Критика полісної організації.

Полібій. Розуміння природи розвитку політичних явищ. Циклічна зміна основних форм держави. Змішана форма держави.

5. Історичне значення античної політико-правової ідеології.

Особливе значення доктрини природного права, договірного походження держави, розрізнення форм державного правління у наступній еволюції політико-правової культури людства.

Семінарське заняття 1.

Вчення Арістотеля про державу і право.
1. Загальна політико-правова характеристика закономірностей розвітку Стародавньої Греції.

2. Вчення Арістотеля про державу.

3. Вчення Арістотеля про право.

4. Історична доля політико-правових ідей Арістотеля.
Навчальна література:

Основна:

Аристотель. Политика. // Сочинения : В 4 т. – М., 1983

Аристотель. Политика. Афинская полития. – М., Мысль, 1997.

Допоміжна:

Кечекьян С.Ф. Учение Аристотеля о государстве и праве. – М.,-Л.1947.
Кечекьян С.Ф. История рабовладельческого государства и права Древней Греции. – М., 1957.
Бергер А.К. Политическая мысль древнегреческой демократии. – М., 1966.
Асмус В.Ф. Античная философия. – М., 1976.
Нерсесянц В.С. Политические учения Древней Греции. – М., 1979.
Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии. – М., 1981.
Фролов Э.Д. Рождение греческого полиса. – М., 1988.
Разумович Н.Н. Политическая и правовая культура: идеи и институты Древней Греции. – М., 1989.
Поппер Карл. Відкрите суспільство та його вороги. – К., 1994.
Рассел Б. Історія західної філософії. – К., Основи, 1995.
Аннерс Э. История европейского права. – М.,Наука, 1996.
Фрагменты ранних греческих философов. Часть 1. От эпических теокосмогоний до возникновения атомистики. – М., 1989.

Лекція 4. Політичні і правові вчення в Стародавньому Римі.
1. Загальна характеристика основних напрямків політичної і правової думки в Древньому Римі.

Періодизація. Стародавній Рим як спадкоємець політико-правових ідей Давньої Греції. Криза полісного державного устрою та ідеології. Взаємозв’язок політичної історії Стародавнього Риму та розвитку політико-правової ідеології.

2. Вчення Цицерона про державу і право. Природа держави та права. Визначення держави. Проблема найкращого державного устрою та критерії класифікації його форм. Справедливість і право. Визначення природного права. Співвідношення права та закону.

3. Політико-правові погляди римських стоїків /Сенека, Епіктет, Марк Аврелій Антонін/.

Природне право и природна держава у римських стоїків. Проблема рабства. Марк Аврелій Антонін про рівність.

4. Політико-правові ідеї римських юристів /Гай, Папініан, Ульпіан, Павло/.

Трактування природного права. Поняття справедливості у римських юристів. Ульпіан про публічне та приватне право. Право народів. Праворозуміння Павла. Папініан про закон. Історичне значення ідей римських юристів.

5. Політико-правова ідеологія раннього християнства.

Новий Завіт (Євангелії та ін.) як джерело політико-правових ідей християнства. Правові принципи і норми Нового Завіту. Ідеї всезагальної рівності та свободи, справедливості та природного права в ранньому християнстві.

Політико-правові погляди Тертуліана, Кепріана, Євсевія, Іоанна Златоуста. Соціально-політичний критицизм. Природа держави та права у світлі есхатологічної ідеології та месіанізму. Антична критика християнства.

Наступна еволюція раннього християнства (формування духовенства, канонізація християнської літератури).

6. Політико-правові погляди Аврелія Августина.

Держава та право в християнській концепції Августина. Концепція історії людства. Політико-правове трактування гріха. Проступок і злочин. Доктрина "двох градів". Вплив Августина на розвиток політико-правової ідеології в епоху середньовіччя.

Лекція 5. Політичні та правові вчення Середньовіччя.
1. Загальна характеристика політико-правової думки середньовічного суспільства.

Світогляд феодального суспільства. Соціально-політичні протиріччя, боротьба між світською та духовною владою. Особливості політико-юридичного мислення.

2.Особливості державно-правового розвитку Візантії.

Обґрунтування імператорського самодержавного режиму. Традиція обожнення імператора (Євсавій Кесарійський). Доктрина “симфонії світської і духовної влади”. Звід законів Юстиніана та його вплив на розвиток політико-правової культури. Агафій Маринійский про свободу особи та віротерпимість. Праця Іоана Дамаскіна “Джерело знань”. Ідеальний державний порядок в уявленні Михайла Псела. Трактат Костянтина Багрянородного “Про управління імперією”. Вплив візантійських політико-правових ідей на розвиток політичної та правової думки Київської Русі.

3. Політико-правове вчення Фоми Аквінського. Формування політико-правової ідеології католицизму.

Інтерпретація античних уявлень про право і державу. Ідея божественної побудови світу і природа влади. Вчення Фоми про закони. Діалектика законів бога і законів людських.

Сутність та призначення держави. Монархія як політичний ідеал. Вплив Фоми на католицьку філософію права і держави.

4. Середньовічні єресі.

Значення ранньохристиянських єресей ( аріанство, несторіанство, донатизм, сутність тринітарних спорів). Кінець VII ст. - перемога ортодоксального християнства.

Зміст і значення єресей XI-XIII ст.ст. (богоміли, патарени, вальденси, альбигойці – “катари”)

Бюргерські і плебейські ( селянські) єресі другої половини XIV-XV ст.ст. (Джон Уікліф, Ян Гус, лолларди, таборити). Історичне значення.

5. Політико-правове вчення Марсілія Падуанського.

М.Падуанський про співвідношення церкви та держави, божественного та людського законів у творі «Захисник миру». Критика домагань католицької церкви на світську владу. Природа та організація державної влади. Народ і держава. Принцип підзаконності дій уряду.

6.Середньовічна юридична думка.

Загальна характеристика юридичної думки середньовіччя. Принципи методології. Проблематика природного та позитивного права. Школа глосаторів /Ірнерій/. Легісти. Рецепція римського права. Прибічники звичаєвого права про природу державної влади. Трактат Генрі Бректона «Про закони та звичаї Англії». Представники канонічного права. «Кодекс Грациана». Історичне значення.

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі:

Київський національний університет імені Тараса Шевченка юридичний... Проблеми теорії та філософії права. Робоча навчальна програма / А. Д. Машков, Н. В. Теремцова. – Київ нац ун-т імені Тараса Шевченка...	Тараса Шевченка Юридичний факультет Кафедра теорії та історії держави і права Укладачі ВСТУП
Тараса Шевченка Юридичний факультет кафедра трудового, земельного і екологічного права В.І. Андрейцев. Право екологічної безпеки. Навчально-методичні матеріали з еколого-правових дисциплін. Частина X. – Київський національний...	КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Юридичний факультет Кафедра правосуддя ...
Тараса Шевченка Юридичний факультет Кафедра господарського права Укладачі: д ю н., доц. Рєзнікова В. В., к ю н., доц. Клепікова О. В., к ю н., ас. Кравець І. М	КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ЕКОНОМІЧНИЙ... Дисципліна «Бухгалтерський облік і експертиза» на ІУ курсі у 7 семестрі в обсязі 50 годин, з них лекцій 26 год., самостійна робота...
МИСЕНКО ЯРОСЛАВ ВЯЧЕСЛАВОВИЧ ОСВІТА: 2001р. Київський національний університет ім. Т. Шевченка. Юридичний факультет	МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ... ...
Київський національний університет імені Тараса Шевченка Юридичний факультет Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних...	Київський національний університет імені Тараса Шевченка Юридичний факультет Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання