Заняття ПОЧАТКОВА СТАДІЯ РОЗРОБКИ БІЗНЕС-ПЛАНУ

Скачати 0.71 Mb.

Назва	Заняття ПОЧАТКОВА СТАДІЯ РОЗРОБКИ БІЗНЕС-ПЛАНУ
Сторінка	2/7
Дата	18.04.2013
Розмір	0.71 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Право > Документи

1 2 3 4 5 6 7

Таблиця 3.

Матриця конкурентного профілю

Ключові фактори успіху	Ваговий коефіцієнт	Власна справа		Конкурент„А»		Конкурент„Б»
Ключові фактори успіху	Ваговий коефіцієнт	Рейтинг	Оцінка	Рейтинг	Оцінка	Рейтинг	Оцінка
1. Якість товару	0,4	3	1,2	4	1,6	3	1,2
2. Ціна товару	0,3	2	0,6	2	0,6	2	0,6
3. Канали збуту	0,1	4	0,4	3	0,3	2	0,2
4. Технічне обслуговування	0,1	2	0,2	4	0,4	4	0,4
5. Реклама	0,1	2	0,2	4	0,4	4	0,4
Загальна оцінка	1		2,6		3,3		2,8

Після проведення зовнішнього аналізу переходять до внутрішнього аналізу. Головне завдання внутрішнього аналізу це визначення сильних і слабких сторін підприємства (існуючого або новостворюваного) у вибраній сфері діяльності та на вибраному ринку.

Для визначення сильних та слабких сторін підприємства (бізнесу) відокремлюють основні функціональні види діяльності підприємства: маркетинг, виробництво, персонал, дослідження та розробки, фінанси тощо, а потім у межах кожного виду діяльності здійснюють порівняння окремих сторін діяльності підприємства з аналогічними сторонами діяльності інших підприємств, шукаючи відмінності між власними якостями підприємства і відповідними якостями конкурентів. В результаті виявляють сильні та слабкі сторони даного підприємства, які піддягають управлінню та контролю з боку даного підприємства.

Сильні сторони – це особливі, унікальні, оригінальні або, принаймні, відмінні від конкурентів якості, на які може бути зроблена ставка в бізнесі і які обумовлюють певні конкурентні переваги даного підприємства.

Слабкі сторони – це якості, яких підприємству бракує у порівнянні з іншими підприємствами.

З погляду маркетингової функції для оцінювання сильних та слабких сторін бізнесу підприємства (новостворюваного або існуючого) потрібно дати відповіді на такі питання:

чи є переваги, які буде забезпечувати ваша продукція споживачеві в порівнянні з продукцією конкурентів?
чи буде мати ваша продукція переваги в якості, ціні, експлуатації, способах просування на ринок, місцях реалізації тощо в порівнянні з продукцією конкурентів?
на якій стадії техніко-економічного старіння перебуває ваша продукція?
чи є можливості для швидкого розширення асортименту або вдосконалення вашої продукції тощо?

З погляду виробництва для оцінювання сильних та слабких сторін бізнесу підприємства (новостворюваного або існуючого) потрібно дати відповіді на такі питання:

чи маєте ви проблеми з постачальниками сировини та матеріалів?
чи відповідає сучасним вимогам устаткування підприємства?
чи відповідає технологія виробництва продукції сучасним вимогам?
яким є рівень використання виробничих потужностей тощо?

З погляду персоналу для оцінювання сильних та слабких сторін бізнесу підприємства (новостворюваного або існуючого) потрібно дати відповіді на такі питання:

чи є у персоналу підприємства якісь позитивні особливості щодо кваліфікації, досвіду роботи, ставлення до роботи тощо?
чи мають працівники чітке уявлення про зміст своєї діяльності?
як співвідноситься рівень оплати пращ на підприємстві із середнім в галузі?
чи існує проблема комплектування штатів підприємства?
якою є плинність кадрів на підприємстві тощо?

З погляду досліджень та розробок для оцінювання сильних та слабких сторін бізнесу підприємства (новостворюваного або існуючого) потрібно дати відповіді на такі питання:

чи захищена продукція підприємства патентами, товарними знаками тощо?
чи має намір підприємство освоювати виробництво нових видів продукції? Як часто воно це робитиме?
чи використовуються у виробництві продукції ліцензії, ноу-хау, промислові секрети тощо?

З погляду фінансів для оцінювання сильних та слабких сторін бізнесу підприємства (новостворюваного або існуючого) потрібно дати відповіді на такі питання:

чи є можливості для скорочення накладних витрат, витрат на сировину й матеріали, оплату пращ?
яким є рівень (високий, помірний, низький) витрат на виробництво й реалізацію продукції?
чи є можливість збільшити швидкість оборотності запасів матеріальних цінностей та усієї сукупності обігових коштів?
яким є рівень ліквідності активів підприємства тощо?

Зрозуміло, що більш точні відповіді на всі ці питання можна дати, якщо аналізується підприємство, яке працює. У випадку аналізування новостворюваного підприємства відповіді на дані запитання будуть носити в певній мірі оціночний або орієнтовний характер.

Відповіді на вищенаведені запитання доцільно занести у спеціальну таблицю, яка має форму балансу. В актив підприємства доцільно занести унікальні, специфічні, особливі якості підприємства, згруповані за функціональними видами діяльності та ресурсами. В пасив – фактори, що обмежують (знижують) конкурентоспроможність підприємства (табл. 4).

Таблиця 4.

Баланс сильних та слабких сторін підприємства

1. У сфері маркетинг… 1.1 1.2 ……………………………………… 1.3 ………………………………………	1. У сфері маркетинг… 1.1 1.2 ……………………………………… 1.3 ………………………………………
2. У сфері виробництва 2.1 2.2. ……………………………. 2.3………………………………………	2. У сфері виробництва 2.1 2.2. ……………………………. 2.3………………………………………
3. У сфері персонал… 3.1 3.2………………………………. 3.3………………………………………	3. У сфері персонал… 3.1 3.2………………………………. 3.3………………………………………
4. У сфері досліджень і розробок 4.1 4.2……………………………… 4.3………………………………………	4. У сфері досліджень і розробок 4.1 4.2……………………………… 4.3………………………………………
5. У сфері фінансів 5.1 5.2……………………………… 5.3………………………………………	5. У сфері фінансів 5.1 5.2……………………………… 5.3………………………………………

Сильні та слабкі сторони підприємства можуть бути визначені і для інших функціональних видів діяльності підприємства.

Завершується оцінка загального стану в певній сфері (галузі) проведенням так званого SWOT-аналізу. Цей аналіз об’єднує результати зовнішнього та внутрішнього аналізу і полягає в зіставленні сильних та слабких сторін підприємства (діючого або створюваного) з потенційними зовнішніми сприятливими можливостями та загрозами бізнесу.

В результаті SWOT-аналізу розробники отримують інформацію щодо сильних сторін підприємства та сприятливих зовнішніх обставин, які є позитивними для початку реалізації комерційної ідеї і які потрібно розвивати та поширювати, а також інформацію щодо слабких сторін підприємства та зовнішніх загроз, які є негативними для даного підприємства та для реалізації комерційної ідеї і які потрібно усувати. Результати SWOT-аналізу можна подати в таблиці 5.

Таблиця 5.

Результати SWOT-аналізу

Позитивні обставини для початку бізнесу (реалізації комерційної ідеї)	Негативні обставини для початку бізнесу (реалізації комерційної ідеї)
Перераховуються основні сильні сторони підприємства та сприятливі зовнішні обставини	Перераховуються основні слабкі сторони підприємства та зовнішні загрози

У процесі SWOT-аналізу визначається також, яким чином можна використати сильні сторони підприємства і сприятливі обставини для успішної реалізації комерційної ідеї та як усунути чи максимально зменшити вплив слабких сторін підприємства та зовнішніх загроз.

Результати SWOT-аналізу є основою для формулювання можливої місії підприємства.

Місія підприємства – це його головне призначення, особлива роль, чітко окреслена причина його існування тощо, які в сукупності формують основні напрямки діяльності підприємства.

Місія підприємства (існуючого чи новостворюваного) формулюється в процесі пошуку відповіді на питання: «Яким бізнесом займається підприємство?» Місію підприємства потрібно шукати за його межами – у споживачах, у його діяльності на ринку тощо. Правильно сформульована місія дає відповіді на такі питання:

яким бізнесом займається підприємство? Наприклад: ...ми займаємося .... бізнесом ... і хочемо створити ...;
які основні (головні) цілі діяльності підприємства? Наприклад: ...ми маємо за мету ....:
кого підприємство обслуговує?
які товари підприємство пропонує споживачам?
на яких ринках діє підприємство?

у чому полягає специфіка підприємства щодо задоволення потреб клієнтів?
які конкурентні переваги має підприємство?
які показники діяльності підприємство вважає для себе оптимальними? Наприклад: ...ставлячи людей на перше місце... або ...ставлячи себе на службу клієнтам... тощо.

Визначення місії повинно:

- бути лаконічним, не розпливчатим, не надто загальним;

вказувати на призначення підприємства з погляду задоволення потреб споживачів (конкретні товари, послуги, сегменти ринку тощо);
включати певні елементи, які відбивають бачення підприємцем свого бізнесу (частка ринку, рівень прибутковості та ефективності тощо);
розкривати переваги підприємства, які відрізняють його від інших конкурентів та вказують на нові, кращі та оригінальніші способи задоволення потреб споживачів.

Після визначення місії підприємства, потрібно сформулювати цілі та завдання діяльності підприємства (новостворюваного чи існуючого).

Цілі (або мета) діяльності підприємства – це той кінцевий стан, якого підприємство сподівається досягти у майбутньому (в межах визначеної місії), це ідеальне уявлення про бажані результати діяльності підприємства. Зазвичай підприємство визначає декілька основних цілей. При визначенні цілей рекомендується використовувати такі показники (категорії):

прибутковість (обсяг прибутку, дохід від інвестованого капіталу, співвідношення прибутку й обсягу продажу тощо);
продуктивність або ефективність (витрати на виробництво одиниці продукції, виробіток на одного працівника тощо);
продукція (зміна номенклатури й асортименту продукції, освоєння нових виробів тощо);
ринок (обсяг продажу, частка підприємства на ринку відповідного товару тощо);
виробнича потужність (приріст потужності підприємства в цілому та його структурних підрозділів тощо);
персонал (зниження плинності, підвищення рівня кваліфікації, поліпшення умов праці тощо);

- інші показники.

Правильно сформульовані цілі повинні бути конкретними й кількісно вимірюваними; зорієнтованими в часі; реалістичними й досяжними, такими, що не виходять за межі можливостей підприємства; узгодженими й взаємопов’язаними; сформульованими письмово. Тільки в цьому випадку можна чітко сформулювати вимоги до працівників підприємства, визначити терміни виконання наміченого тощо. Потрібно пам’ятати, що мета (ціль), для досягнення якої у підприємства відсутні реальні можливості – це утопія. Мета може бути дуже привабливою, але в кінцевому підсумку завжди зменшує мотивацію працівників, оскільки наперед прирікає їхню діяльність на невдачу.

Після визначення мети (цілей) діяльності підприємства формулюють завдання, які необхідно виконати для досягнення цієї мети (цілей).

Завдання – це більш конкретні та менші за обсягами роботи, які потрібно виконати протягом коротких відрізків часу. Наприклад, ...скласти перелік адресатів....; ...розробити....; ....розмістити... тощо.

І, нарешті, складають план дій, спрямований на реалізацію визначених завдань. Наприклад:

у понеділок вранці:

розпочати створення ;
виписати деталі ;
переглянути довідники фірм...;

Після визначення місії, цілей, завдань підприємства та складання конкретного плану дій потрібно визначити, яким способом підприємство планує досягти їх. Існує безліч стратегій реалізації бізнесових проектів, проте у випадку розробки бізнес-планів доцільно використовувати одну із типових стратегій (за класифікацією М. Портера), до яких відносяться:

стратегія контролювання витрат;
стратегія диференціації;
стратегія фокусування.

Стратегію контролювання витрат доцільно використовувати в тому випадку, коли на ринку діють фірми-конкуренти, які продають аналогічні товари; коли споживачі чутливі до зміни цін на продукцію підприємства; коли підприємство може реально регулювати масштаби виробництва продукції.

Способами побудови стратегії контролювання витрат можуть бути:

збільшення обсягів виробництва продукції;
зменшення постійних витрат на виробництво продукції;
впровадження нового устаткування;
використання нових технологій тощо.

Стратегію диференціації доцільно використовувати тоді, коли підприємство може виготовляти і поставляти на ринок товари, котрі за своїми властивостями є привабливішими для споживачів, ніж продукція конкурентів, коли виготовлені товари мають унікальні властивості тощо. Такими унікальними властивостями можуть бути: висока якість продукції, принципова новизна продукція, високий рівень обслуговування клієнтів, високий імідж підприємства тощо.

Але потрібно пам’ятати, що застосування стратегії диференціації несе й певні ризики для підприємства. Серед них:

можливість недооцінки споживачами унікальних властивостей продукції;
великі витрати на надання продукту певної унікальної властивості, в результаті чого ціна продукту може зрости до неконкурентоспроможного рівня.

Стратегія фокусування використовується тоді, коли підприємство має змогу провести сегментацію ринку і виділити в ньому такі сегменти (частки), які пред’являють специфічні вимоги до продукції. І якщо підприємство має можливість виготовляти продукцію, яка буде задовольняти цим вимогам, то воно збільшить частку своєї присутності на ринку.

Розробка стратегії фокусування передбачає:

вибір одного чи кількох сегментів ринку з цілеспрямованою орієнтацією на певну групу споживачів або на обмежений асортимент товарів, або на специфічний географічний ринок тощо;
ідентифікацію специфічних потреб, бажань та інтересів споживачів у визначеному сегменті ринку;

- пошук кращих, ніж у конкурентів, способів задоволення специфічних запитів споживачів. Зробити це можна або способом контролювання витрат, або способом диференціації.

Слід зазначити, що жодна із зазначених стратегій бізнесу не має абсолютних переваг. Всі вони широко використовуються на практиці. Але в кожному випадку підприємець повинен вибрати найефективнішу стратегію. Стратегія буде ефективною тоді, коли вона:

орієнтується на конкретних споживачів, їхні потреби і запити;

враховує всі сильні сторони підприємства, які в сукупності створюють для нього конкурентні переваги;
включає конкретні цілі, завдання, котрі дають змогу підприємству реально реалізувати свої конкурентні переваги;
включає методи, спрямовані на подолання слабкості підприємства та загроз із зовнішнього середовища.

1 2 3 4 5 6 7

Схожі:

Теми рефератів з дисципліни «Організація та планування підприємств» Склад бізнес-плану і технологія його розробки. Характеристика основних розділів бізнес-плану	БІЗНЕС-ПЛАН розвитку Лозівського професійного ліцею на 2013-2015 роки Розробка складових елементів бізнес-плану відбулася під час трьох робочих зібрань
Складання основних розділів бізнес-плану. Титульний лист. Резюме.... Мета: формувати навички складати бізнес-план селянського (фермерського) господарства	Методичні рекомендації Зміст Початкова школа – початкова ланка формування екологічної культури, екологічного мислення, засвоєння екологічних знань
Д дифузний сітчастий фіброз. Рентгенологічно ІІІ стадія силікозу... Клінічний діагноз:”Силікоз 2 стадія, вузликова форма (помірна кількість вузликів діаметром від 3 до 10 мм), повільно прогресуючий...	Етапи розробки процедури оцінювання На наш погляд, це пов’язано з відсутністю обґрунтованих підходів до розробки стратегії оцінювання, яка тісно пов’язана з підготовкою...
ПРОГРАМА БІЗНЕС-ЗУСТРІЧІ Бізнес-зустріч розрахована для громадян країн не членів ЄС, які потенційно розглядають можливість інвестувати свої кошти, час та...	Загальна характеристика бізнес-плану Включає також розроблення метиі та завдань, що ставляться перед підприємцем на найближчу і майбутню перспективу
Навчальний план Ріпкинської гімназії на 2012-2013 н р. Початкова школа Додаткові години на предмети інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації	Заняття Технологія створення інформаційного забезпечення Мета заняття — засвоїти основні навички формування інформаційного забезпечення та розробки класифікаторів і кодів техніко-економічної...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання