|
Скачати 1.08 Mb.
|
54. Підсудність справ щодо оскарження рішень дій та бездіяльності державної податкової служби Провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо: 1) зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків; 2) підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків; 3) стягнення коштів за податковим боргом. 2. Провадження у справах за зверненням митних органів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо: 1) зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків; 2) зобов'язання керівника підприємства провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися цим підприємством разом із товарами, які були поміщені у відповідний митний режим. 3. Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинно містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, відносно сторони, до якої застосовуються заходи, передбачені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення з поданням, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою. 4. У разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів. Повернення подання не є перешкодою для повторного звернення з ним до суду після усунення його недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду. 55. Особливості розгляду і вирішення справ щодо оскарження рішень Державної виконавчої служби Статтею встановлено особливості адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби учасниками виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій. Зважаючи на те, що будь-які затримки у процесі виконання виконавчих документів можуть мати негативні наслідки для такого виконання, стаття спрямована на швидке вирішення в адміністративному суді питання щодо рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби. 2. Особливості, встановлені коментованою статтею, максимально наближені до процедури здійснення судового контролю за виконанням державною виконавчою службою судових рішень у цивільних та господарських справах, що визначена відповідно ЦПКУ і ГПКУ. Предметом оскарження відповідно до коментованої статті можуть бути рішення (правові акти індивідуальної дії), дії чи бездіяльність державної виконавчої служби (державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби), що стосуються прав, свобод чи інтересів учасників виконавчого провадження та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій. Такі рішення, дії чи бездіяльність можуть бути прийняті (вчинені, допущені) при виконанні будь-яких виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", крім тих, відносно яких законом установлено інший порядок їх судового оскарження. Інший порядок судового оскарження, у тому числі коло учасників цього оскарження, визначено розділом VII ЦПКУ і статтею 1212 ГПКУ (судовий контроль за виконанням судових рішень). Відповідно до статті 383 ЦПКУ учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право оскаржити рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу (ЦПКУ від 18 березня 2004 року), адже процес виконання судового рішення нерозривно пов'язаний зі справою, у якій суд надав захист. Так само рішення, дії чи бездіяльність державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів у господарських справах можуть бути оскаржені стягувачем, боржником або прокурором за правилами господарського судочинства (стаття 1212 ГПКУ). Оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, пов'язаних з виконанням виконавчих документів з будь-яких інших питань, а також оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби іншими особами, ніж визначено ЦПКУ і ГПКУ, здійснюється за правилами адміністративного судочинства. 7. Правила коментованої статті не поширюються на оскарження нормативно-правових актів державної виконавчої служби, оскільки особливості розгляду таких справ визначено статтею 171 КАСУ. Також коментована стаття не застосовується до оскарження в порядку адміністративного судочинства рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, що не пов'язані з виконанням виконавчих документів, але при виконанні владних управлінських функцій, або до їх оскарження іншими особами, ніж зазначені у частині першій коментованої статті. Таке оскарження здійснюється за загальними правилами адміністративного судочинства. 8. Слід ураховувати, що, згідно зі статтею 383 ЦПКУ від 18 березня 2004 року, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Тому слід мати на увазі, що справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконанні судових рішень, ухвалених відповідно до ЦПКУ від 18 липня 1963 року, також належать до юрисдикції адміністративних судів138. Сторони 9. Позивачем в адміністративній справі, особливості розгляду якої визначено коментованою статтею, з урахуванням статей 10 та 11 Закону України "Про виконавче провадження" можуть бути: 1) учасники виконавчого провадження, за винятком державного виконавця (сторони виконавчого провадження, представники сторін виконавчого провадження, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання); 2) особи, які залучаються до проведення виконавчих дій (поняті, працівники органів внутрішніх справ, представники органів опіки і піклування, інших органів та установ, які залучаються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження"). Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення. 10. Відповідачем в адміністративній справі, особливості розгляду якої визначено коментованою статтею, є відповідний орган державної виконавчої служби, з яким перебувають у службових відносинах державний виконавець чи інша посадова особа, рішення, дії чи бездіяльність яких стали предметом оскарження (частина третя коментованої статті). Сам державний виконавець чи інша посадова особа державної виконавчої служби залучаються судом як треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, якщо вони не діють як представники органу державної виконавчої служби в цьому процесі. Строки звернення до адміністративного суду 11. КАСУ встановив скорочені строки подання адміністративного позову та розгляду адміністративної справи щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, щоб це не затягувало самого процесу виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню. 12. Частиною другою коментованої статті встановлено скорочені строки звернення до суду з адміністративним позовом. Загальним є десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Постанову державного виконавця про відкладення провадження виконавчих дій (стаття 32 Закону України "Про виконавче провадження") може бути оскаржено у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. У разі пропущення зазначених строків звернення до суду застосовуються правила статті 100 КАСУ. Строк розгляду адміністративної справи 13. Після відкриття провадження в адміністративній справі суд не пізніше наступного дня повідомляє про це відповідача та надсилає йому копії позовної заяви і ухвали про відкриття провадження у справі (частина четверта коментованої статті). 14. Адміністративна справа щодо рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби має бути розглянута і вирішена судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі (частина п'ята коментованої статті). Щодо правових наслідків порушення цього строку див. пункт 9 коментарю до статті 122 КАСУ. 15. З метою своєчасного вирішення справи на підставі статті 38 КАСУ суд може здійснити судові виклики та повідомлення у такій справі телеграмою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефоном або й через друкований засіб масової інформації. Такі виклики і повідомлення мають бути здійснені у строк, що даватиме можливість своєчасно прибути до суду (частина третя статті 35 КАСУ). 56. Підсудність справ щодо оскарження рішень Державної виконавчої служби Підсудність 3. Адміністративні справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби учасниками виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, відносяться до предметної підсудності місцевих (окружних) адміністративних судів (частина друга статті 18 КАСУ), оскільки відповідачем у таких справах є відповідний орган державної виконавчої служби, незалежно від того чи оскаржуються рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. 4. При визначенні територіальної підсудності таких справ необхідно керуватися частиною другою статті 19 КАСУ - вони підсудні окружному адміністративному суду за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача. 5. Після набрання чинності КАСУ не можна застосовувати інші правила підсудності таких справ, наприклад, ті, що встановлені частиною другою статті 85 Закону України "Про виконавче провадження". Це пояснюється тим, що стаття 5 КАСУ не допускає регулювання адміністративного судочинства іншими законами, ніж Конституція України і КАСУ. До того ж, закони до приведення їх у відповідність до КАСУ діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу. (додотково) часники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. 2. Позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. 3. Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби. 4. Про подання позовної заяви суд повідомляє відповідача не пізніше ніж наступного дня після відкриття провадження у справі. 5. Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі. 57. Особливості адміністративного судочинства у справах щодо дострокового припинення повноважень народного депутата 1. Позовна заява про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності подається до Вищого адміністративного суду України. Право звернутися з такою позовною заявою має Голова Верховної Ради України, Перший заступник або заступник Голови Верховної Ради України. Рішення, прийняте за наслідками розгляду справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, є остаточним і оскарженню не підлягає. 2. Адміністративна справа за позовною заявою про дострокове припинення повноважень народного депутата України вирішується протягом семи днів після відкриття провадження у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про розгляд справи, не перешкоджає її розгляду. Коментар: Предмет регулювання та цілі статті 1. Статтею встановлено декілька особливостей адміністративних справ щодо дострокового припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності. Зважаючи на те, що поєднання діяльності народного депутата з діяльністю, що відповідно до Конституції України є несумісною з мандатом народного депутата, шкодить повноцінній роботі Верховної Ради України, стаття спрямована на швидке вирішення в адміністративному суді питання про припинення повноважень. 2. Завдання розгляду такої категорії справ в адміністративному суді - запобігати свавільному припиненню повноважень народного депутата (ймовірність такого була б значно вища, якби рішення з цього питання приймала сама Верховна Рада України). Крім того, лише суд з достовірністю може встановити факт здійснення народним депутатом діяльності, що є несумісною з його представницьким мандатом. Правова основа статті 3. Необхідність судового рішення для дострокового припинення повноважень народного депутата України у разі, якщо протягом двадцяти днів з дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, ці обставини ним не усунуто, передбачена частиною четвертою статті 81 Конституції України. Це конституційне положення знайшло втілення також у частині другій статті 5 Закону України "Про статус народного депутата України" від 17 листопада 1992 року (у редакції Закону України від 22 березня 2001 року N 2328-III)137. 4. У частині другій статті 70 Конституції України і статті 3 Закону України "Про статус народного депутата України" перелічені види діяльності, зайняття якими є несумісним з повноваженнями народного депутата. Так, народний депутат не має права: 1) бути членом Кабінету Міністрів України, керівником центрального органу виконавчої влади; 2) мати інший представницький мандат чи одночасно бути на державній службі; 3) обіймати посаду міського, сільського, селищного голови; 4) займатися будь-якою, крім депутатської, оплачуваною роботою, за винятком викладацької, наукової та творчої діяльності, а також медичної практики у вільний від виконання обов'язків народного депутата час; 5) залучатись як експерт органами досудового слідства, прокуратури, суду, а також займатися адвокатською діяльністю; 6) входити до складу керівництва, правління чи ради підприємства, установи, організації, що має на меті одержання прибутку. Підсудність 5. Відповідно до частини першої коментованої статті справи щодо дострокового припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, тобто Окружному адміністративному суду міста Києва. Тому загальна норма частини першої статті 19 КАСУ про підсудність справ за місцезнаходженням відповідача до цієї категорії справ не застосовується. Сторони 6. Право на звернення з позовною заявою про дострокове припинення повноважень народного депутата України на підставі невиконання ним вимог щодо несумісності має Голова Верховної Ради України. Однак за рішенням Верховної Ради України Голова Верховної Ради України зобов'язаний звернутися з таким позовом до суду (частина друга статті 5 Закону України "Про статус народного депутата України"). Таким чином, позивачем у цій справі є Голова Верховної Ради України. 7. Відповідачем у справі щодо дострокового припинення повноважень народного депутата України є народний депутат України, який відповідно до твердження адміністративного позову не виконує вимог щодо несумісності. Строк розгляду справи 8. Згідно з частиною другою коментованої статті, суд повинен розглянути справу щодо дострокового припинення повноважень народного депутата України протягом семи днів після відкриття провадження. Щодо правових наслідків порушення цього строку див. пункт 9 коментарю до статті 122 КАСУ. 9. З метою своєчасного вирішення справи на підставі статті 38 КАСУ суд може здійснити судові виклики та повідомлення у такій справі телеграмою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефоном або й через друкований засіб масової інформації. Такі виклики і повідомлення мають бути здійснені у строк, що даватиме можливість своєчасно прибути до суду (частина третя статті 35 КАСУ). 10. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про розгляд справи і про це в суду є достовірні дані, не перешкоджає розгляду справи на підставі наявних у ній доказів, крім випадків, коли суд визнав обов'язковою участь когось з осіб, які беруть участь у справі. 11. Однак якщо до закінчення розгляду справи повноваження народного депутата припинилися з будь-якої іншої підстави, то провадження у справі необхідно закрити через її неналежність до юрисдикції адміністративних судів (пункт 1 частини першої статті 157 КАСУ), оскільки суд не може вирішувати питання про припинення повноважень колишнього народного депутата. У разі ж смерті народного депутата суд закриває провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 157 КАСУ. Негайне виконання постанови суду 12. Постанова суду про дострокове припинення повноважень народного депутата України у разі невиконання ним вимог щодо несумісності виконується негайно, тобто до набрання нею законної сили (пункт четвертий частини першої статті 256 КАСУ). Повноваження народного депутата вважаються припиненими з моменту проголошення постанови, крім випадків, коли цю постанову скасує суд вищої інстанції. Судове рішення у справі щодо дострокового припинення повноважень народного депутата України може бути оскаржена в загальному порядку - за правилами розділу IV "Перегляд судових рішень" КАСУ. 58. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про примусове відчуження земельної ділянки . Право звернутися з адміністративним позовом про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності мають органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які відповідно до закону можуть викуповувати ці об'єкти для суспільних потреб. 2. Адміністративні справи про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності розглядаються та вирішуються апеляційним адміністративним судом за місцем розташування нерухомого майна, що підлягає примусовому відчуженню. 3. Позовна заява про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності подається до адміністративного суду без сплати судового збору. 4. Суд вирішує адміністративні справи про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності протягом двох місяців з дня надходження позовної заяви. 5. У постанові адміністративного суду про задоволення позову зазначається інформація про: об'єкт примусового відчуження, його місцезнаходження, площу, кадастровий номер, цільове призначення, категорію земель; умови попереднього повного відшкодування вартості земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, збитків, завданих власнику внаслідок примусового відчуження, та їх розмір, визначений відповідно до закону; строк, протягом якого власник має звільнити земельну ділянку, інші об'єкти нерухомого майна, що на ній розміщені; джерело фінансування витрат, пов'язаних із примусовим відчуженням. 6. Судом апеляційної інстанції у справах про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності є Вищий адміністративний суд України рішення якого є остаточним і оскарженню не підлягає. 7. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у двомісячний строк з дня надходження апеляційної скарги. 8. Суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду не може повертати справу на новий розгляд. 9. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи. 59. Процесуальне становище сторін у справах щодо оскарження індивідуальних актів органів мусцевого самоврядування 60. Процесуальне становище сторін у справах щодо оскарження індивідуальних актів органів державної влади |
№ ПОНЯТТЯ ТА СИСТЕМА ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА Предмет цивільно-правового регулювання суспільних відносин. Поняття, види та ознаки особистих немайнових та майнових відносин |
Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії кримінально-правових... Характерні риси державного управління, його співвідношення з державною виконавчою владою |
ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ Поняття та зміст механізму адміністративно-правового регулювання міграційних процесів |
Цікаве про Різдво Христове Історія свята Теофанія", що значить "З'явління" чи "Богоявлення", у перших віках християнства означало не тільки появу Ісуса Христа при його хрещенні,... |
Міністерство освіти України Національний Технічний Університет України... Вона спрямована на врегулювання певного кола суспільних відносин, має загальний метод правового регулювання та фіксує правові норми... |
Ринкові реформи пов’язані із змінами в системі правового регулювання... Ринкові реформи пов’язані із змінами в системі правового регулювання економічних відносин. Такі процеси обумовлюють розвиток донедавна... |
Господарське право Некомерційна господарська діяльність: поняття, суб’єкти, особливості правового режиму |
1. Поняття, місце і роль адміністративного права в системі права... Ківалов С. В., Біла Л. P. Адміністративне право України: Навчально-методичний посібник. — Вид друге, перероб. і доп. — Одеса: Юридична... |
Законодавства, їх система Поняття цивільного права як галузі права. Предмет та метод цивільно-правового регулювання суспільних відносин |
ЛЕКЦІЯ № Загальні засади конституційно-правового регулювання ПЛАН Вивчення галузі права неможливе без з'ясування особливостей правових норм, які його складають |