|
|
Скачати 461.04 Kb.
|
| 45 Провадження у справах про адміністративні правопорушення в органах внутрішніх справ здійснюється в межах основних положень і принципів такого провадження, закріплених у відповідних статтях розділів 4 і 5 КУпАП. Серед принципів провадження у справах про адміністративні правопорушення можна назвати такі: законність, охорона інтересів особи і держави, об'єктивна (матеріальна) істина, публічність (офіційність), гласність (відкритість), рівність усіх перед законом, національна мова, широка участь громадськості, змагання сторін, простота та швидкість та ін. Як відомо, провадження у справах про адміністративні правопорушення становить сукупність послідовних, взаємозв'язаних, поетапно здійснюваних процесуальних дій, які іменуються стадіями провадження. Кожній з них властивий комплекс відповідних однорідних процесуальних дій, об'єднаних єдиною метою. Такі процесуальні дії детально урегульовані нормами права, зокрема КУпАП. Як правило, у спеціальній літературі виділяють чотири основні стадії провадження: 8. порушення справи про адміністративне правопорушення та адміністративне розслідування; 8. розгляд справи по суті та винесення по ній постанови; 8. перегляд справи у зв'язку з оскарженням або опротестуванням постанови по справі; 8. виконання постанови по справі. Розглянемо названі стадії детальніше. Порушення справи про адміністративне правопорушення та адміністративне розслідування - це початкова стадія адміністративного провадження, якою охоплюється комплекс першочергових процесуальних дій, що забезпечують згодом можливість розгляду справи по суті. У межах цієї стадії установлюється факт протиправної поведінки, особа правопорушника, інші фактичні обставини у справі, збираються й аналізуються докази, дається первісна правова оцінка вчиненому, тобто здійснюється повне адміністративне розслідування у справі з відповідним процесуальним оформленням результатів такого розслідування з метою підготовки справи для розгляду по суті. Закінчується ця стадія в більшості випадків передачею матеріалів справи для розгляду по підвідомчості. 46 Підставою для порушення справи, як і підставою для настання адміністративної відповідальності, є вчинення особою (як фізичною, і юридичною) адміністративного правопорушення. Спеціальної процесуальної дії, як і спеціального процесуального документа про порушення справи про адміністративне правопорушення, чинним законодавством на даний час не передбачено. У правозастосовній практиці, як правило, таким є факт складання протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст. 254 КУпАП про вивчення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те службовою особою або представником громадської організації чи органа громадської самодіяльності. Протокол не складається у випадках, коли відповідно до законодавства штраф накладається і стягується, а попередження фіксується на місці вчинення правопорушення (ст. 258 КУпАП), але за умови, коли порушник не оскаржує стягнення, що накладається на нього за вчинене правопорушення. Протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати уповноважені на те службові особи органів внутрішніх справ відповідно до положень, передбачених ст.255 КУпАП. Особи молодшого начальницького складу у більшості випадків такі протоколи не складають, а лише доповідають про виявлені події правопорушень рапортами. Протокол про адміністративне правопорушення як основний процесуальний документ у справі про адміністративне правопорушення повинен містити ряд обов'язкових реквізитів, що стосуються насамперед події правопорушення, особи порушника, свідків та потерпілих, відомостей про тих, хто склав протокол і хто прийняв за ним відповідну постанову (як того вимагає ст. 256 КУпАП). При груповому вчиненні адміністративних правопорушень протоколи складаються на кожного правопорушника окремо. При вчиненні однією особою декількох адміністративних правопорушень протоколи про кожне з цих правопорушень складаються окремо, а відповідальність у таких випадках настає з урахуванням положень, передбачених ст.36 КУпАП. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі. Надалі протокол разом з іншими матеріалами, щодо нього додаються (У т.ч. з поясненнями, заявами, довідками, висновками спеціалістів 47 тощо), надсилається органові (службовій особі), уповноваженому розглядати справу. Розгляд справи по суті та винесення по ній постанови - це основна, центральна стадія провадження у справах про адміністративні правопорушення. Загальний порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення та винесення по них постанов визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення (статті 276-286). Цей порядок обов'язковий і для органів внутрішніх справ. В органах внутрішніх справ справи про адміністративні правопорушення розглядаються, як правило, за місцем їх вчинення. Окремі справи про порушення водіями правил дорожнього руху можуть розглядатися також за місцем обліку транспортних засобів. Загальний строк розгляду справ про адміністративні правопорушення - протягом 15 днів з дня одержання органом (службовою особою), і є правомірним розглядати справу, протокол та інші матеріали справи. Інші, більш стислі строки розгляду справ, передбачені ч. 2 ст. 277 КУпАП. При цьому важливо враховувати строки накладення адміністративного стягнення (ст. 38 КУпАП). Таке стягнення може бути накладене не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при тривалому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення. Відповідно до ст. 280 КУпАП правомірна служба особа органу внутрішніх справ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстава для передачі матеріалів на розгляд товариського суду або іншого громадського формування, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Крім названих обставин, службова особа, яка розглядає справу, повинна з'ясувати причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення і внести у відповідний державний орган чи іншу організацію пропозиції про вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження пропозиції повинен бути повідомлений орган, який вніс пропозицію. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, компетентна посадова особа виносить постанову по справі, яка повинна мати визначені ст. 283 КУпАП реквізити. 48 По справі про адміністративне правопорушення відповідно до 284 КУпАП може бути винесено одну з таких постанов: 8 про накладання адміністративного стягнення; 8. про закриття справи. Для вирішення останнього в органах внутрішніх справ можуть бути прийняті постанови: про звільнення особи від адміністративної відповідальності (наприклад, у зв'язку з відсутністю події правопорушення, його недоказовістю, при неосудності особи), а також при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд товариського суду чи іншого громадського формування; про передачу матеріалів для вирішення питання про порушення кримінальної справи; про передачу матеріалів для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності; про надсилання справи для розгляду по підвідомчості та ін. Чинне законодавство (ст. 247 КУпАП) передбачає обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, а саме: відсутність події і складу адміністративного правопорушення; недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення 16-річного віку; неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; вчинення дії особою у стані крайньої необхідності або необхідної оборони; видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП; наявність по тому самому факту щодо винної особи постанови компетентного органу про накладення адміністративного стягнення або не скасованого рішення товариського суду, або не скасованої постанови про закриття справи, а також порушення по даному факту кримінальної справи; смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі. У постанові по справі повинно бути вирішено питання про вилучені речі і документи. 49 Постанова по справі оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої її винесено. Така ж копія в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання. Стадія перегляду справи у зв'язку з оскарженням або опротестуванням постанови по справі є факультативною, тому що не кожна постанова по справі оскаржується або опротестовується. У процесі реалізації цієї стадії перевіряється законність і обгрунтованість винесеної постанови, а також дотримання встановленого законом порядку адміністративного провадження в цілому, усуваються допущені порушення, забезпечується застосування до винних справедливих заходів впливу. Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Постанова службової особи органу внутрішніх справ про накладення штрафу може бути оскаржена у вищий орган (вищій службовій особі) або в районний суд, рішення якого є остаточним. Постанова про накладення іншого адміністративного стягнення може бути оскаржена у вищий орган (вищій службовій особі), після чого скаргу може бути подано в суд, рішення якого є остаточним. Постанова ж про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження, зафіксованого на місці вчинення правопорушення без складання протоколу, - у вищий орган (вищій службовій особі). Скарга подається в орган (службовій особі), який виніс постанову по справі, після чого вона протягом трьох днів надсилає це разом із справою органу (службовій особі), правомірну її розглядати. Скаргу на постанову по справі може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі недодержання цього строку з поважних причин його за заявою особи може бути поновлено. Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором. Поданням у встановлений строк скарги чи принесення прокурором протесту зупиняє виконання постанови про накладення адміністративного стягнення до розгляду скарги, за винятком постанов про застосування попередження, адміністративного арешту, а також у випадках стягнення штрафу на місці. Скарга і протест на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядаються правомірними органами в 10-денний строк з дня їх надходження. Орган (службова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову може прийняти одне з таких рішень. залишити постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 50 скасувати постанову І надіслати справу на новий розгляд; скасувати постанову і закрити справу; змінити захід стягнення в межах, передбачених за дане правопорушення, таким чином, щоб стягнення не було збільшено. Копія рішення по скарзі або протесту на постанову по справі протягом трьох днів надсилаються особі, щодо якої її винесено. Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, пов'язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість. Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень - заключна стадія провадження в справах про адміністративні правопорушення. Суть і важливість даної стадії - в кінцевій реалізації винесеної по справі постанови про накладення адміністративного стягнення. У КУпАП (розділ 5, ст.ст. 298-330) детально регламентується порядок та процедура виконання постанов про накладення всіх видів адміністративних стягнень. Принцип обов'язковості виконання таких постанов для державних, громадських органів, інших організацій, службових осіб та громадян закріплений у ст. 298 КУпАП. Питання, пов'язані з виконанням постанови про адміністративне стягнення, вирішується органом (службовою особою), який виніс постанову. Кодексом встановлено давність виконання постанов про накладення адміністративних стягнень. Не підлягає виконанню постанова, якщо її не було звернуто до виконання протягом 3-х місяців з дня винесення. У разі зупинення виконання постанови або відстрочки її виконання перебіг строку давності зупиняється. Постанова про накладення попередження виконується шляхом оголошення її порушнику (в інших випадках - шляхом надсилання йому копії такої постанови в установленому порядку). При винесенні цього стягнення водіям воно оформлюється шляхом відповідної відмітки в талоні до посвідчення водія. Для виконання постанови про накладення штрафу встановлено Дві процедури: добровільне і примусове виконання. Добровільно штраф має бути сплачено порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. 51 У разі несплати порушником штрафу у встановлений строк постанова про накладення штрафу надсилається для відрахування суми штрафу у примусовому порядку з його заробітної плати чи іншого заробітку, пенсії або стипендії. Якщо порушник не працює або стягнення штрафу не можливе з інших причин, то виконання постанови здійснюється судовим виконавцем шляхом звернення стягнення на особисте майно порушника, а також на його частку у спільній власності. Виконання постанови про сплатне вилучення предмета здійснюється органом (службовою особою), який виніс постанову, шляхом реалізації вилучених речей і предметів через торговельні заклади. Суми, виручені від реалізації оплатно вилученого предмета, передаються колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета. Виконання постанови про конфіскацію предмета, грошей здійснюється компетентними органами (ст. 313 КУпАП) шляхом вилучення конфіскованих предметів, грошей і примусового безоплатного повернення їх у власність держави. Виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія (ч. 5 ст. 265 КУпАП). Водії транспортних засобів вважаються позбавленими права керування з дня винесення постанови про це. Якщо водії, позбавлені права керування, ухиляються від здачі посвідчення водія, то строк позбавлення їх такого права обчислюється з дня здачі вилучення такого посвідчення. При сумлінному ставленні до праці і зразковій поведінці особи, позбавленої права керування, орган (службова особа), який наклав стягнення, може після закінчення не менш як половини призначеного строку скоротити за клопотанням громадської організації, трудового колективу строк позбавлення зазначеного права. Після закінчення призначеного строку вилучене посвідчення водія повертається особі після проходження нею перевірки знань правил дорожнього руху в Державтоінспекції. Виконання постанови про застосування виправних робіт здійснюється органом внутрішніх справ шляхом відбуття таких робіт за місцем постійної роботи порушника. Постанова про застосування адміністративного арешту виконується в установленому порядку негайно після її винесення. Осіб, підданих адміністративному арешту, тримають під вартою в місцях, що їх визначають органи внутрішніх справ (в основному спеціальні приймальники), з використанням на фізичних роботах. 52 На ефективність адміністративно-юрисдикційної діяльності органів внутрішніх справ важливий вплив має належна організація цієї діяльності. Така організація охоплює оптимальний розподіл юрисдикційних повноважень між правомірними посадовими особами органів внутрішніх справ: зміст і якість планомірного здійснення цієї діяльності, стан належної підготовки кадрів, що її здійснюють, відповідне відомче нормативне та технічне забезпечення такої діяльності, контроль та оцінка її результатів. У зв'язку зі спеціалізацією адміністративно-юрисдикційної діяльності основна робота з її організації здійснюється відповідними службами та підрозділами органів внутрішніх справ по лінії ГУДАІ, ГУПО, УТСМ, Медуправління тощо. У відповідних підрозділах органів внутрішніх справ, як правило, виділяються спеціальні посадові особи, на які покладаються обов'язки щодо загального діловодства у сфері адміністративної практики. Важливе значення має також широке використання в цій діяльності засобів електронно-обчислювальної техніки, періодичне навчання особового складу в системі службової підготовки, своєчасне знайомство із змінами та доповненнями в діючому законодавстві про адміністративні правопорушення, вміле і ефективне застосування його на практиці. Контрольні питання Дайте визначення поняття адміністративно-юрисдикційної діяльності органів внутрішніх справ. Які характерні ознаки адміністративно-юрисдикційної діяльності ОВС? Яка відмінність адміністративної юрисдикції від адміністративного примусу? 53 |
| Фінанси підприємств Навчальний посібник Схвалено Міністерством аграрної... Редькін О. С. завідувач кафедри фінансів Одеського інституту фінансів Українського державного університету фінансів і міжнародної... |
Вас обслуговує менеджер з постачання: Олександр Телефон: (099) 301 47 73,(0332)29 87 29 |
| 2015 УДК ББК |
ПРОТОКОЛ розкриття пропозицій конкурсних торгів Місцезнаходження Житомирська область, Народицький район, смт. Народичі, вул. Леніна, 301-а |
| Вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29000 тел/факс (0382) 76-51-65, Е-mail ... |
ББК 67. 9(4УКР)ЗООя73 Ф89 Затверджено Міністерством науки і освіти України (лист від 3 червня 2002 р за №14/18. 2-1154) |
| ББК 81. 432. 1-7 К68 Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник. Вінниця. «Нова Книга», 2001 -448 с |
Перелік питань до екзамену з дисципліни «Бюджетне право» для груп П-301-303 Розгляд та затвердження Проекту державного бюджету та Проекту Закону України про Державний бюджет України |
| IV. КОНФЛІКТИ Урок 7 Б59 Усі уроки до курсу «Людина і світ». 11 клас. Стандартний, академічний та профільний рівні. — X. Вид група «Основа», 2011. — 301... |
ББК Ш 141. 14 9 ... |