Т. О. Бізбіз
Усі уроки до курсу
«ЛЮДИНА І СВІТ»
11 клас
Издательская группа «Основа» — «Электронные книги»
Харків
Видавнича група «Основа»
2011
УДК 37.016 ББК 74.266.3 Б59
Бізбіз Т. О.
Б59 Усі уроки до курсу «Людина і світ». 11 клас. Стандартний, академічний та профільний рівні. — X. : Вид. група «Основа», 2011. — 301 [3] с. : табл. — (Серія «Усі уроки»).
ISBN 978-617-00-1041-4.
У посібнику представлені усі уроки до курсу «Людина і світ» для 11 класу за програмою 2010 р. Вони розроблені із застосуванням сучасних інноваційних технологій, новітніх форм і методів роботи.
Для викладачів, методистів та студентів педагогічних навчальних закладів.
УДК 37.016 ББК 74.266.3
© Бізбіз Т. О, 2011
ISBN 978-617-00-1041-4 © TOB «Видавнича група «Основа»», 2011
ЗМІСТ
Тема І. ЛЮДИНА. ОСОБИСТІСТЬ. ГРОМАДЯНИН
Урок 1. Поняття «людина як біосоціальна істота». Співвідношення понять «людина — індивід — особа — особистість — індивідуальність»
Тема II. СОЦІАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ
Урок 2. Поняття «соціалізація». Ґендерна соціалізація особистості
Урок 3. Сім’я. Родинна соціалізація
Урок 4. Поняття субкультури. Молодіжна субкультура. Школа. Однолітки
Тема III. СТЕРЕОТИПИ ТА УПЕРЕДЖЕННЯ
Урок 5. Стереотипи та їх роль у житті людини і суспільства. Толерантність. Ксенофобія. Расизм
Урок 6. Ґендерні стереотипи
Тема IV. КОНФЛІКТИ
Урок 7. Поняття «конфлікт». Типи конфліктів. Зародження конфліктів та шляхи їх подолання
Урок 8. Міжнародні конфлікти. Поняття солідарності та конкурентності як необхідних умов соціального прогресу
Тема V. СОЦІУМ (СУСПІЛЬСТВО ЛЮДЕЙ)
Урок 9. Поняття соціуму. Історичні типи стратифікованих суспільств
Урок 10. Суспільна стабільність та безпека, їх соціальна цінність
Урок 11. Природні та техногенні явища як фактори загрози суспільній безпеці. Подолання та попередження наслідків глобальних проблем
Тема VI. СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ
Урок 12. Поняття соціальної мобільності, комунікації та комунікативності
Тема VII. ПРАВА, СВОБОДИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Уроки 13-14. . Еволюція уявлень про права людини в історії людства. Фундаментальні права і свободи людини, їх класифікація
Тема VIII. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО
Урок 17. Політика як суспільне явище. Політична система: сутність, структура, функції.
Уроки 18-19. Політична культура. Політична соціалізація. Політична еліта
Тема X. ДЕМОКРАТІЯ
Уроки 20-21. Поняття демократії. Демократія як політичний режим
Уроки 22-23. Політична діяльність та участь громадян в управлінні суспільством. Вибори як інструмент демократії
Тема XI. ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Уроки 24—25. Засоби масової інформації та їх роль у суспільному житті
Тема XII. НАЦІЯ
Уроки 26-27. Поняття нації. Нація і націоналізм. Нація етнічна і політична
Тема XIII. ПОЛІКУЛЬТУРНІСТЬ
Уроки 28-29. . Поняття полікультурності як добросусідства культур. Шляхи розв’язання міжнаціональних, міжконфесійних конфліктів
Тема XIV. УКРАЇНА І СВІТ
Уроки 30-31. Місце України в інтеграційних процесах в Європі та у світі
Урок 32. Міграційні процеси в Україні
Урок 33. Внесок українців у світову науку і культуру. Українська діаспора у світі
Урок 34. Я — член сім’ї, громадянин держави, громадянин планети Земля
Урок 35. Резервний
Література
Тема І. ЛЮДИНА. ОСОБИСТІСТЬ. ГРОМАДЯНИН
УРОК 1.
Поняття «людина як біосоціальна істота». Співвідношення понять «людина — індивід — особа — особистість — індивідуальність»
Мета: ознайомитись з різними тлумаченнями понять «людина», «індивід», «особистість»; з’ясувати сутність людини у різних вимірах; розвивати вміння самостійно мислити; виховувати активну життєву позицію.
Тип уроку: комбінований.
Епіграф до уроку: Чим більше людина заглиблюється у своє «Я», тим більше відчуває невичерпне значення будь-якої, навіть незначної дрібниці, відчуває, що обрати саму себе не значить лише зануритись у своє «Я» та його значення, але насправді і свідомо взяти на себе відповідальність за кожну свою справу або дію.
Сьорен Кіркегор
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент уроку
II. Мотивація навчальної діяльності
Завдання
— Поміркуйте над словами епіграфа і висловіть свою думку.
Учитель формулює тему та мету уроку.
III. Актуалізація опорних знань
Бесіда
1. Що таке природа, природне середовище?
2. Яка роль соціальних явищ та процесів у формуванні людини?
3. Що таке цінність? Духовність?
IV. Вивчення нового матеріалу
Сутність поняття «людина»
Розповідь учителя базується на матеріалі наведеної таблиці.
Сутність людини — найбільш важливе та змістовне в людині, головна риса, завдяки якій людина залишається собою за різних обставин. Розуміння сутності людини може відрізнятися залежно від того, що вважають домінуючим. Найбільш поширеними уявленнями про сутність людини є релігійне, натуралістичне, ідеалістичне та соціологічне.
СУТНІСТЬ ЛЮДИНИ В РІЗНИХ ТЕОРІЯХ
Релігійна теорія
|
Натуралістична теорія
|
Соціоцентризм
|
Ідеалістична теорія
|
Людина є суперечливою єдністю духу (душі) і природи (тіла), якісно протилежних одне одному як величне і низьке
|
Людину вважають лише природною істотою, вона нічим особливим не відрізняється від тварин. Сутність людини — у незмінних біологічних чи психологічних властивостях
|
Людина є вираженням культурних умов, що формують її, і якщо треба проникнути у її таємницю, то слід вивчити ті чи інші структури культури
|
Головне в людині — людська свідомість, розум, і саме цією властивістю людина відрізняється від решти живих істот (Р. Декарт: «Я мислю, значить, я існую»)
|
Бесіда
1. Яку теорію ви вважаєте найбільш обґрунтованою?
2. Чи можна обмежуватись однобічним розумінням сутності людини?
Таким чином, учні роблять висновок про те, що складність людини визначається тим, що вона є суперечливою єдністю не тільки біологічного і соціального, а й фізичного і психічного, загальнолюдського та індивідуального. Чим більше людина вміє керувати своїми біологічними потребами, підпорядковувати їх високим прагненням або спрямовувати на досягнення суспільних цілей, тим більше в людині переважає соціальне і тим більш розвиненою вона є.
Людина, індивід, особистість
Поняття «людина — індивід — особа — особистість — індивідуальність» перш за все характеризують якісні прояви людини.
Поняття «людина» означає вид у біологічній класифікації, розумну істоту, що має принципові відмінності від усіх інших істот.
Поняттям «індивід» позначають окремо взятого представника людського роду, якому притаманні неповторні й унікальні природні і соціальні якості, представлені, однак, не в усій родовій повноті.
Тому ми не можемо прямо і безпосередньо переносити всі характеристики роду на індивіда, як і навпаки.
Поняття «особи» характеризує певні реальні якості людського індивіда. Тому поза індивідом особи немає. Але це не означає, що риси індивіда і є рисами особи; такі характеристики індивіда, як зріст, колір волосся, вага, особливості, наприклад, форми носа, аж ніяк не стосуються особи.
Якщо людська особа усвідомлює свої якості, свою унікальність, свої вади та переваги, вона стає людською особистістю — самодіяльною соціальною та інтелектуальною одиницею. Коли ж це усвідомлення сягає розуміння того, що внаслідок унікальності та неповторності особистості існує дещо таке, що може і прагне виконати лише вона (бо більше такої особистості немає, не було й не буде), людська особистість набуває ознак індивідуальності.
Людина
|
=>
|
Особлива розумна істота, що має принципові відмінності від усіх інших живих істот; вид живих істот, що посідає певне місце в сукупності живих організмів
|
Індивід
|
=>
|
Одиничний представник роду і стоїть в ряду таких понять: рід — вид — індивід
|
Особа
|
=>
|
Суб’єкт та об’єкт соціальних стосунків; зосередження всіх якостей людини
|
Особистість
|
=>
|
Людська особа, що усвідомлює свої якості, унікальність, свої вади та переваги
|
Індивідуальність
|
=>
|
Особистість, яка внаслідок усвідомлення своєї неповторності розуміє, що дещо в цьому житті може зробити лише вона, і прагне це реалізувати
|
Поняття індивідуальності може викликати (і викликає) асоціації з індивідуалізмом, і для таких асоціацій є певні підстави. Справді, індивідуальність не може сформуватися без самоусвідомлення, без виділення себе з-поміж інших людей, без певної внутрішньої зосередженості. Але це не означає і не передбачає людської самоізоляції. Навпаки, усвідомлюючи свою незамінність, індивідуальність, людина усвідомлює і свою повну ідентичність з іншими людьми: адже зрозуміти свою унікальність можна лише порівняно із іншими людьми та лише за умови переконаності в тому, що всі люди однакові, але в чомусь — не такі. Мірою відповідальності людської індивідуальності стає вселюдськість, усвідомлення своїх життєвих здійснень як загальнолюдських або як здійснень, які щось змінюють у стані людства в певному змістовому значенні: коли чогось досягає якась окрема індивідуальність, то це демонструє можливості людства або людини як родової істоти.
IV. Підсумки уроку
Бесіда
1. Що таке природне середовище і як воно впливає на людину?
2. Що таке соціальне середовище і яка його роль у формуванні людини?
3. Порівняйте за змістом поняття «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість».
4. Що ви розумієте під соціалізацією людини?
5. Які існують засоби соціалізації людини?
6. У чому ви вбачаєте багатовимірність людини?
Лише живучи у суспільстві, спілкуючись і взаємодіючи з іншими людьми, навчаючись у них, дитина може стати справжньою людиною. З одного боку, людина є продуктом певної епохи, наявного суспільства. З іншого — вона є результатом, своєрідним відбитком і втіленням всієї попередньої історії людства та його культури. Людина — біосоціальна істота, саме біосоціальна, а не біологічна і соціальна.
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Підготувати повідомлення про демографічну політику сучасних держав.
Тема II. СОЦІАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ
УРОК 2
Поняття «соціалізація». Ґендерна соціалізація особистості
Мета: розвивати готовність і потребу учнів до самопізнання і самореалізації своєї особистості; ознайомити з процесом соціалізації (сутність, етапи, проблеми, значення); формувати вміння застосовувати знання з різних навчальних курсів, власного життєвого досвіду для розв’язання навчальних практичних завдань; сприяти формуванню активної життєвої позиції.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Епіграфи до уроку:
Нещасний той народ, який народився па родючих землях. Кожен, у кому сидить Рафаель, повинен мати умови, щоби безперешкодно вдосконалюватися.
Між хортом і лягавою не такі відмінності, як між філософом і каменярем.
К. Маркс
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент уроку
II. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Я пропоную вам послухати оповідку про давньогрецького філософа Діогена.
Одного разу вдень Діоген пішов багатолюдними вулицями Афін з ліхтариком в руках, промовляючи: «Шукаю людину».
Бесіда
1. Кого шукав Діоген?
2. Що для вас здалося дивним у поведінці філософа?
3. Як ви вважаєте, на яких ознаках особистості зосередився Діоген?
4. Які ознаки особистості ви можете назвати?
Робота зі схемою
ОЗНАКИ ОСОБИСТОСТІ
Здатна відповідати за свої вчинки
|
|
Продукт соціалізації
|
|
Особистість
|
|
Контролює свою поведінку
|
|
Самостійна у своїх вчинках
|
Висновок. Саме суспільство, а не природа максимально впливає на особистість.
III. Вивчення нового матеріалу
Поняття соціалізації
Проблемне завдання
В. Шекспір писав: «Увесь світ — театр. У ньому жінки, чоловіки — усі актори. І кожен не одну грає роль. Сім дій у п’єсі тій: немовля, школяр, юнак, коханець, солдат, суддя, старий!»
У театрі всі ролі визначені, а в реальному житті? Хто режисер сценаріїв театру життя? Що мав на увазі К. Маркс, стверджуючи, що «між хортом і лягавою не такі відмінності як між філософом і каменярем...»?
Третину свого життя людина навчається жити у світі складних суспільних відносин. У театрі ролі грають актори. Ми — актори театру життя. Кожна людина поводиться відповідно до ролі. Суспільство чекає від нас бездоганної акторської гри, щоб за необхідності «зробити з каменяра філософа». Знаючи закони природи, з «хорту лягаву не зробиш». Суспільство вимагає від нас потрібних йому вмінь і навичок, правильних рішень. І допомагає нам це зробити соціалізація.
Соціалізація — це навчання дітей і підготовка їх до дорослого життя.
Соціалізація починається в дитинстві і закінчується у глибокій старості процесом засвоєння соціальних ролей і культурних норм.
Навчання життя і навчання предмета — поняття різні. До соціалізації застосовуємо термін освоєння, а не навчання. Процес соціалізації переживає кожен з нас протягом всього життя.
Не можна соціальних ролей і культурних норм навчитися за книгами.
Соціальних ролей багато, кожна включає багато норм і правил, тому навчатися їх доводиться за реальних умов, протягом усього життя.
Запитання
— Щоб переконатися у важливості соціалізації, уявімо наше життя без неї. Як виглядала би людина? Наведіть приклади.
У літературі: «Мауглі» Р. Кіплінга
У реальному житті — в Індії 1940 р. було знайдено двох дівчаток — півторарічну Амалу і Камалу восьми років, які зростали серед зграї вовків. Після повернення до людського середовища Амала прожила один рік, а Камала — 10, проте дівчинка так і не навчилася говорити і сміятися, а пересувалась навколішки.
|