|
|
Скачати 1.05 Mb.
|
| Міністерство освіти і науки України Одеський національний університет імені І. І. Мечникова Кафедра загальноправових дисциплін і міжнародного права Б. С. Бачур Історія держави і права зарубіжних країн Навчально-методичний посібник Одеса “Астропринт” 2008 ББК 67.3(0)0я73 Б 32 УДК 34:94(100)(075) Рекомендовано рішенням ученої ради економіко-правового факультету ОНУ імені І. І. Мечникова. Протокол № 1 від 19 вересня 2008 р. Автор: кандидат юридичних наук, доцент кафедри загальноправових дисциплін і міжнародного права ОНУ імені І. І. Мечникова Б. С. Бачур Відповідальний за випуск: завідувач кафедрою загальноправових дисциплін і міжнародного права ОНУ імені І. І. Мечникова, доктор філософських наук, кандидат юридичних наук, професор В. П. Плавич Навчально-методичний посібник має на меті надання допомоги у самостійній роботі студентам денного та заочного відділень вищих навчальних закладів з вивчення історії держави і права зарубіжних країн. Містить загальні методичні вказівки, програму курсу, навчально-тематичний план, тематику і план семінарських занять, методичні вказівки з виконання контрольних робіт, контрольні питання та літературу до курсу історії держави і права зарубіжних країн. Навчально-методичний посібник розрахований на студентів вищих навчальних закладів, які навчаються за спеціальністю “Правознавство”. Загальні методичні вказівки Ці навчально-методичні рекомендації мають на меті надати допомогу у самостійній роботі студентам І курсу денного і заочного відділень економіко-правового факультету по вивченню історії держави і права зарубіжних країн. Знання історії держави і права зарубіжних країн потрібне, насамперед, для того, щоб глибше зрозуміти сучасну державність і вміти прогнозувати основні тенденції її розвитку в найближчому майбутньому. Історія держави і права зарубіжних країн досліджує виникнення, функціонування держави і права країн, що справили найбільший вплив на історію державності, аналізує зміст державно-правових процесів, що розвиваються у певному часі і просторі, досліджує властиві їм причинно-наслідкові зв’язки і розкриває конкретно-історичні закономірності. Навчальний курс історії держави і права зарубіжних країн складається з двох частин. Перша частина вивчає історію держави і права Стародавнього світу і Середніх віків. Друга частина присвячена історії держави і права Нового і Новітнього часу. Дані методичні вказівки, складені щодо першої і другої частини курсу. Семінарські заняття є важливою формою навчальної роботи. Для того щоб добре підготуватися до семінару, студент повинен чітко уявляти собі цілі і завдання занять. Завдання семінару не зводяться також до перевірки знань студентів. Головне завдання семінару інше — шляхом колективного обговорення першоджерел і рекомендованої літератури сприяти поглибленому вивчанню найбільш складних і важливих питань курсу історії держави і права зарубіжних країн. Тому семінарські заняття не повторюють, а доповнюють і поглиблюють матеріал лекційного курсу і навчальної літератури. План семінарського заняття вказує тему, порядок її розгляду і необхідну літературу. Обов’язковою умовою семінарського заняття є попереднє ретельне вивчення студентами пам’яток історії держави і права, різного нормативного матеріалу. Вивчення таких джерел, як Закони Хаммурапі, Закони XII таблиць, Салічна правда, Велика Хартія вольностей 1215 р., Соборне Уложення 1649 р., Конституція США 1787 р., Французький цивільний кодекс 1804 р., Німецьке цивільне Уложення 1896 р. та ін., дає можливість засвоїти зміст окремих інститутів права, структуру державного механізму, організацію державних установ тощо і тим самим підготуватися до відповіді на запитання, винесені в плані семінарського заняття. При підготовці до семінарських занять студентам рекомендується використовувати підручники: Глиняный В. П. История государства и права зарубежных стран. — 4-е изд. — Х. : Одиссей, 2004. — Ч. 1; История государсва и права зарубежных стран : учебник для вузов: в 2 ч. / под общ. ред. Н. А. Крашенинниковой и О. А. Жидкова. — 3-е изд., стереотип. — М. : Норма, 2007; Макарчук В. С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн : навч. посібник. — 4-е вид. — К. : Аттіка, 2004; Музыченко П. П., Витман К. Н. История государства и права зарубежных стран : история государства и права России. Ч. 2. — Х. : Одиссей, 2001; Страхов М. М. Історія держави і права зарубіжних країн : підручник для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. — 2-е вид.,перероб. та доп. — К. : Ін Юре, 2003; Федоров К. Г. Історія даржави і права зарубіжних країн: Навч. посібник. — К. : Вища шк.,1994; Черниловский З. М. Всеобщая история государства и права : учебник. — М. : ООО “ТК Велби”, 2002. Весь необхідний для занять законодавчий матеріал міститься в: Хрестоматії з історії держави і права зарубіжних країн : у 2 т. / за ред. В. Д. Гончаренка. — К., 1998.; Хрестоматии по Всеобщей истории государства и права зарубежных стран. — М. : Юрид. лит., 1984. Самостійна підготовка студента до семінару повинна полягати в наступному. Насамперед, потрібно прочитати конспект відповідної лекції і матеріал підручника, що стосується даної теми. Потім, відповідно до плану семінарського заняття, необхідно приступити до вивчення законодавчого матеріалу і зазначеної літератури. Рекомендується мати спеціальний зошит для семінарських занять. Конспектувати підручник, переписувати в зошит законодавчий матеріал не потрібно. Варто обмежуватися лише короткими нотатками, що стосуються поставленого в завданні питання. При складанні тез свого виступу доцільно згрупувати рекомендовані статті чи параграфи джерела, скласти розгорнутий план відповіді і конспективно сформулювати його. Таким чином, у процесі підготовки до заняття студент навчається конспектувати матеріал, аналізувати нормативні акти, узагальнювати дані різних джерел і робити самостійні висновки. Під час виступу студент може користуватися своїм конспектом і нормативними актами. У процесі семінарського заняття студенти висвітлюють окремі питання теми і доповнюють товаришів, пропонуючи свої виправлення чи заперечення. Під керівництвом викладача у колективному обговоренні аналізуються різні варіанти рішення поставлених у плані семінару питань, вирішуються спірні положення, виправляються помилки, допущені у виступах. Тим самим студенти навчаються формулювати й обґрунтовувати рішення питань, чітко аргументувати свої відповіді, захищати й обстоювати свою думку. Наприкінці семінарського заняття, а якщо є необхідність, то й після закінчення обговорення окремого питання теми семінару, викладач повинен зробити висновки і дати оцінку виступам студентів. Програма курсу “Історія держави і права зарубіжних країн” Частина перша Вступ Предмет і метод науки. Значення історії держави і права як науки. Місце загальної історії держави і права в системі юридичних дисциплін. Періодизація історії держави і права. Розкладання первіснообщинного ладу. Зародження приватної власності. Виникнення соціальної нерівності, класів, політичної (публічної) влади. Виникнення держави і права. Розділ I Історія держави і права Стародавнього світу Історія держави і права країн Стародавнього Сходу Рабовласницька держава і право. Географічне середовище. Колективна земельна власність та її причини виникнення. Общинна організація і її вплив на форму державної влади. Східна деспотія (головні риси й особливості). Три головні відомства управління. Давньоєгипетська держава. Виникнення і періодизація давньоєгипетської держави. Суспільний лад і його еволюція. Виникнення каст. Рабство. Фараон. Центральне і місцеве управління. Переписувачі (чиновники). Жрецтво. Суд. Збройні сили. Стародавній Вавилон. Особливості виникнення і розвитку держави і права в Месопотамії. Правове положення груп населення. Рабство і його особливості. Державний лад Вавилона. Судовий устрій, збройні сили. Стародавня Індія. Виникнення держави в Індії. Імперія Маур’їв. Особливості суспільного ладу і правового положення населення: громада, система варн (каст). Рабство. Державний лад. Центральне і місцеве управління. Суд. Збройні сили. Стародавній Китай. Утворення класового суспільства і держави в Китаї. Основні риси суспільного і державного ладу. Право в країнах Стародавнього Сходу. Закони царя Хаммурапі — найважливіша пам’ятка давньовавилонського права. Загальна характеристика законів. Правове регулювання майнових відносин. Положення рабів. Боргові й орендні відносини. Шлюб, родина і спадкування. Злочини і покарання. Таліон і композиція. Судочинство. Закони Ману — пам’ятка давньоіндійського права. Зв’язок релігії і права. Закріплення кастового ладу. Захист приватної власності. Регламентація договірних відносин. Особливості шлюбно-сімейного права. Злочини і покарання. Судовий процес за законами Ману. Історія держави і права Стародавньої Греції Розкладання родового ладу в Афінах. Реформи Тесея. Архонти й Ареопаг. Реформи Солона і Клісфена. Демократизація державного ладу в V ст. до н. е. Реформи Ефіальта і Перикла. Утворення Афінського морського союзу. Правове положення населення в Афінах у V–IV ст. до н. е. Рабовласницька демократія в Афінах. Народні збори. Рада п’ятисот. Геліея. Вищі посади і порядок їх заміщення. Організація військової справи. Суд. Виникнення держави в Спарті. Спартіати. Періеки. Ілоти. Військово-аристократичний характер політичної організації в Спарті. Царі. Герусія. Ефори. Народні збори. Основні риси афінського права. Історія держави і права Стародавнього Риму Виникнення держави в Римі. Боротьба патриціїв і плебеїв. Реформи Сервія Туллія. Утворення аристократичної республіки. Правове положення населення і державний лад у період республіки. Громадяни, латини, перегрини. Раби. Народні збори. Сенат. Магістратури. Військовий устрій. Загострення соціально-класових суперечностей у Римі в II–I ст. до н. е. Нобілі і вершники. Законодавство Гракхів. Військова реформа Марія. Диктатура Сулли. Повстання Спартака. Перехід до імперії. Зміна в суспільному ладі і правовому положенні населення в I-V ст. н. е. Едикт Каракалли. Виникнення і розвиток колонату. Принципат. Занепад республіканських установ і формування імперського чиновництва. Фінансове відомство. Роль армії. Домінат. Реформи Діоклетіана і законодавство Константина. Поділ імперії на Західну і Східну. Падіння Римської імперії. Основні етапи розвитку римського права. Джерела права. Закони XII таблиць. Постанова народних зборів. Едикти магістратів. Преторське право. “Право народів”. Імператорські конституції. Роль римських юристів у розвитку права. Інституції Гая. Кодифікація римського права. Римське право найдавнішого періоду. Манципація. Розподіл речей на манципні і неманципні. Договір позики (нексум). Сервітути. Делікти. Шлюб і сім’я за Законами XII таблиць. Легісакційний процес. Римське право класичного і посткласичного періоду. Публічне і приватне право. Речове право. Способи набуття речових прав. Право власності. Квіритська і бонітарна (преторська) власність. Захист прав власності. Інститут володіння і власницький захист. Набувальна давнина. Право на чужі речі. Зобов’язальне право. Поняття зобов’язання. Зобов’язання з договорів і деліктів. Чотири групи договорів: вербальні, літеральні, реальні, консенсуальні. Позика і позичка. Договір купівлі-продажу. Відповідальність продавця. Види договорів наймання. Шлюбно-сімейне право. Спадкове право. Зміни форм цивільного процесу: легісакційний, формулярний, екстраординарний. Кримінальне право і процес. Загальноісторичне значення римського права. Розділ II Історія держави і права середніх віків Держава і право франків Виникнення феодальної держави і права. Криза рабовласницької системи господарства і розвиток феодальних відносин. Виникнення феодальних форм власності і державності в результаті розкладання первіснообщинного ладу. Класи і стани при феодалізмі. Феодальна держава і політична організація суспільства при феодалізмі. Спільне й особливе в суспільному і політичному ладі феодальних держав. Особливості виникнення держави у франків. Роль завоювання. Розвиток форм феодальної власності на землю: аллод, бенефіцій, феод. Установлення феодальної залежності і її форми. Комендація і прекарій. Імунітети. Реформи Карла Мартелла. Державний лад франків при Меровінгах. Карл Великий і “відновлення” Західної Римської імперії. Державний лад Каролінгської монархії. Центральне і місцеве управління. Судова система. Верденський договір 843 р. і розпад франкської держави. Джерела ранньофеодального права. Варварські правди. Основні риси Салічної правди. Регламентація общинних відносин. Аллод. Шлюб. Родина. Спадкування. Злочини і покарання. Судові штрафи. Ордалії. Співприсяжництво. Феодальна держава і право Франції Розквіт феодальних відносин. Формування основних станів феодального суспільства у Франції. Феодальна ієрархія. Королівська влада в IX–XII ст. Адміністративні і судові права феодалів. Початок боротьби за відновлення державної єдності і центральної влади. Значення державної централізації. Реформи Людовіка IX. Зміни в положенні класів і станів у XIV–XV ст. Три стани. Утворення станово-представницької монархії. Роль міст. Генеральні штати. Жакерія. Великий березневий ордонанс. Посилення королівської влади. Центральне і місцеве управління. Військова реформа середини XV ст. Судова система. Абсолютна монархія, причини її виникнення і класова сутність. Державний лад Франції в період абсолютизму. Реформи Ришельє. Бюрократія і наймані війська. Податкова система і бюджет. Криза абсолютної монархії у Франції. Розвиток феодального права у Франції. Партикуляризм і множинність джерел. Кутюми і їх кодификації. Рецепція римського права. Міське право. Канонічне право. Розвиток королівського законодавства. Основні риси права феодальної власності на землю. Правове положення селянського наділу. Державна регламентація виробництва і торгівлі. Сімейне і спадкове право. Майорат. Право “мертвої руки”. Каральний характер кримінального права. Злочини проти релігії і держави. Жорстокість покарань. Розвиток судочинства. Сваволя в галузі кримінального права і процесу. Процес за Ордонансом 1670 р. Феодальна держава і право Англії Формування феодальних відносин в англосаксів. Система управління в англосаксонських державах. Нормандське завоювання і його вплив на суспільний і державний лад Англії в XI–XIII ст. Реформи Генріха II. Центральні органи влади. Управління на місцях. Армія. Суд. Велика хартія вольності 1215 р. Зміни в суспільному ладі Англії в XII–XV ст. Утворення станово-представницької монархії. Виникнення і розвиток парламенту. Формування органів місцевого самоврядування. Еволюція судової системи. Виникнення суду присяжних. “Суд справедливості”. Абсолютна монархія в Англії. Повстання У. Тайлера. Роль держави в обгородженні земель і в процесі первісного нагромадження капіталу. Криваве законодавство. Союз джентри і буржуазії. Незавершений характер абсолютизму. Взаємовідносини короля і парламенту. Таємна рада і Зоряна палата. Висока комісія. Місцеве самоврядування. Особливості військової організації. Розвиток феодального права в Англії. Особливості джерел права. “Загальне право” і судовий прецедент. “Суди справедливості” і “право справедливості”. Статутне право. Особливості англійського феодального права. Значення процесуальних формальностей у судах “загального права”. Довірча власність. Феодальні монополії. Класифікація злочинів. “Криваве законодавство”. Феодальна держава і право Німеччини Утворення феодальної держави в Німеччині. “Священна Римська імперія”. Політична децентралізація в імперії. Золота булла 1356 р. Влада князів. Управління в князівствах і містах. Військова організація. Особливості станово-представницької монархії в Німеччині. Органи станового представництва (рейхстаг і ландтаги). Імперський суд і поліція. Особливості абсолютизму в Німеччині. Селянська війна 1525 р. та її наслідки. Князівський абсолютизм. Поліцейська держава в Пруссії. “Освічений абсолютизм” в Австрії. Особливості розвитку феодального права в Німеччині й Австрії. “Саксонське і Швабське зерцала”. “Кароліна”. “Терезіана”. “Прусське земське уложення” 1794 р. Феодальна держава і право в країнах Східної Європи Особливості розвитку феодальних відносин у Східній Римській імперії (Візантії). Еволюція суспільного і державного ладу. Імператор і центральний державний апарат. Особливості місцевого управління і військового устрою. Вплив візантійської державності і візантійського права на державно-правовий розвиток слов’янських народів. Феодальна держава в Болгарії. Феодальна держава в Сербії. Феодальне право в країнах Східної Європи. Джерела права Візантії. Кодифікація Юстиніана. Еклога. Прохірон. Базиліки. Землеробський закон. Джерела й основні риси права слов’янських держав. Закон Судний людям. Законник Стефана Душана. Римсько-католицька церква. Міста і міські республіки. Феодальна держава і право в країнах Азії Особливості розвитку феодальних відносин, феодальної держави і права в країнах Азії. Арабський халіфат. Виникнення арабського халіфату. Організація державної влади при Омейядах і Абассидах. Особливості місцевого управління. Судова система. Феодальна держава в Китаї. Особливості розвитку феодальної держави в Китаї. Державний лад. Центральні і місцеві органи самоврядування. Організація армії і суду. Китай під владою маньчжурів. Феодальна держава в Японії. Особливості розвитку феодального суспільства і держави в Японії. Влада імператора. Сегунат. Організація управління і збройних сил. Феодальне право в країнах Сходу. Джерела мусульманського права. Коран. Сунна. Фетва. Право власності. Зобов’язальні відносини. Особливості сімейного і спадкового права. Злочини і покарання. Феодальне право Китаю і Японії. Держава і право феодальної Росії Передумови утворення Московської держави. Місце церкви в цьому процесі. Державний лад. Зміцнення самодержавної влади. Боярська дума. Реформи середини XVI ст., їхній дворянський характер. Земські собори. Реформа системи управління. Розвиток російського феодального права. Судебники 1497 р. і 1550 р. Форми феодальної власності на землю. Стоглав. Указні книги наказів. Соборне уложення 1649 р. Правове положення населення за Соборним уложенням. Злочин і покарання за Соборним уложенням. Посилення інквізиційної форми процесу. Передумови формування і особливості абсолютизму в Росії. Державний лад. Зміни в органах влади і управління. Сенат. Колегії. Утворення Російської імперії. Правове положення станів у першій чверті XVIII ст. Указ про единоспадкування 1714 р. Табель про ранги 1722 р. Розвиток права. Статути, регламенти, укази, маніфести. Військовий статут 1716 р. Види злочинів. Покарання по Військовому статуту 1716 р. Адміністративна і судова реформа по Установі про губернії 1775 р. Поліцейські реформи. Жалувана грамота дворянству 1785 р. Жалувана грамота містам 1785 р. Кодифікація права в другій половині XVIII ст. Частина друга |
|
Навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030401... Призначення курсу «Загальна історія держави та права». Предмет історії держави і права зарубіжних країн. Методологія науки та курсу.... |
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА з дисципліни „ Історія держави і права... Робоча навчальна програма з дисципліни „Історія держави і права зарубіжних країн”. / Укладач: проф. Скрипникова Л. В |
|
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ НАПИСАННЯ ТА РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН» |
Історія держави та права зарубіжних країн”(ч. 1) Процес в Стародавньому Римі: досудові стосунки сторін, формалізм. Поділ процесу на дві стадії |
|
Евтушенко С. Г. История государства и права зарубежных стран: Краткий... Самостійна робота з дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн» охоплює три основні напрямки |
О-66 Історія держави і права зарубіжних країн Білик Б. І. доктор історичних наук, професор Бризгалов І. В. кандидат юридичних наук, доцент |
|
1. Поняття, предмет, джерела і система державного права зарубіжних країн Юридична наука не обмежується рамками національного права якоїсь окремої держави. Правознавство збагачується дослідження зарубіжних... |
1. Предмет та методологія історії держави і права зарубіжних країн... Предметом ІГПЗС є держава і право зарубіжних країн світу в процесі їх виникнення та розвитку в певній послідовності, на основі виявлення... |
|
Закони царя Хаммурапі видатна пам’ятка права Стародавнього Сходу Підготовка до семінарського заняття є однією з форм самостійної роботи студентів. У ході вивчення курсу „Історія держави і права... |
Дьяконов И. М. Общественный и государственный строй древнего Двуречья. Шумер Страхов М. М. Історія держави і права зарубіжних країн: [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти].... |