Лекція. Тема 21. Правосвідомість і правова культура особи і суспільства
(4 год.)
Поняття, ознаки і суть суспільної правосвідомості. Структура і види суспільної правосвідомості: класова, колективна (групова), професійна і індивідуальна. Співвідношення і взаємозв’язок правової системи і суспільної правосвідомості. Суспільна правосвідомість як одна із абстрактних форм буття (існування) усних форм і видів права. Соціальна цінність і значення правосвідомості в правотворчості, у реалізації прав, свобод та обов’язків, у правомірній поведінці і діяльності, у зміцненні правового режиму (режиму законності) і правопорядку. Поняття, суть, структура і функції індивідуальної правосвідомості.
Поняття, суть, основні ознаки та структура правової культури суспільства, трудового колективу, соціальної групи, стану, класу та індивіда. Правова культура особистості і її структурні елементи і компоненти. Професійна правова (морально-правова) культура особистості юриста, державних службовців. Особливості правосвідомості і правової культури народу України. Поняття і суть правового нігілізму: причини і умови походження, форми і види. Шляхи та засоби подолання правового нігілізму в Україні.
Формування правосвідомості і правової культури у процесі соціалізації, освіти і практичної правомірної діяльності. Поняття, суть і основні форми і види правового виховання населення: правова пропаганда, правова агітація, правова просвіта, правове навчання і юридичний всеобуч.
Семінар. Тема 21. Правосвідомість і правова культура особи і суспільства
(2 години)
Поняття, основні ознаки, структура і види правосвідомості.
Місце і роль правосвідомості у правовій системі держави.
Поняття, структура і види правової культури.
Основні завдання і функції правосвідомості і правової культури у державі та суспільстві.
Основні риси морально-правової культури народу України.
Особливості професійної правосвідомості і правової культури юристів.
Правовий нігілізм: поняття і суть, причини і умови походження, форми і види та шляхи його усунення.
Формування правосвідомості і правової культури суспільства у результаті соціалізації, правової освіти та правової практики.
Поняття, суть, основні форми і методи правового виховання населення: правова пропаганда, правова просвіта, правова агітація, правове навчання, правова самоосвіта тощо.
Рекомендована література.
Козюбра Н.И. Социалистическое право и общественное правосознание. – К.: Наукова думка, 1979.
Котюк В.О. Теорія права. Курс лекцій. – К. Вентурі. 1996.
Кейзеров Н.М. Политическая и правовая культура. – М. 1983.
Кудрявцев Э.В. Право как элемент культуры. // Право и власть. – М. Прогресс 1990.
Сальников В.П. Социалистическая правовая культура. – Саратов. 1989.
Соколов Н.Я. Профессиональное сознание юристов. – М.1988.
Скакун О.Ф. Теория государства и права. - Х. Консул. 2000, 2005,
Теорія держави та права. Академ. курс. Відпов. ред. Зайчук О.В., Оніщенко Н.М. – К. Юрінком Інтер, 2006.
Аграновская Е.В. Правовая культура и обеспечение прав личности. – М. 1988.
Бура Н.А. Функции общественного сознания. – К. 1986.
Гойман В.Н. Правовой нигилизм: пути перестройки// Советская юстиция. 1990, № 2
Жалинский А.Э. Основы профессиональной деятельности юриста. – Смоленск. 1995.
Ильин. И.А. О сущности правосознания. – М. 1993.
Копієвська О.Р До проблеми формування правової культури особи в Україні // Держава і право. Юрид. і політ. науки. – 2006, вип. 34. – С. 104 – 109.
Кузнецов Э.В. Кризис современного правосознания// Правоведение. 1994. № 2
Матузов Н.И. Правовой нигилизм и правовой идеализм как две стороны одной медали.// Правоведение. 1994. № 2.
Правовое воспитание молодежи. – К. Наукова думка. 1985.
Покровський И.Ф. Соотношение общественного и индивидуального правосознания. – Л. ЛГУ. 1970.
Семітко А.П. Развитие правовой культуры как правовой прогресс. – Екатеринбург. 1996.
Жуманов В.А. О правовом нигилизме //Советское государство и право. 1989. №10.
Жикаринцев Е.В. Правовое воспитание. Методология и методика. – М. 1990.
Лекція. Тема 22. Поняття і суть законності і правопорядку (2 год.)
Поняття, основні ознаки, суть та визначення правового режиму, режиму законності. Основні вимоги і принципи правового режиму. Соціальна цінність і значення правового режиму і режиму правозаконності. Поняття і суть антиправового режиму, режиму беззаконня. Співвідношення державно-правових режимів із режимами законності і беззаконня. Співвідношення законності і доцільності, законності і справедливості.
Поняття і види гарантій режиму законності і правового режиму. Загальносоціальні гарантії правозаконності: політичні, економічні, моральні, ідеологічні, соціальні і релігійні. Поняття і види юридичних гарантій за суб’єктами: парламентські, президентські, урядові, судові, прокурорські, самоврядні, громадські, колективні, індивідуальні тощо. Види і суть гарантій за формами і галузями права і законодавства: конституційні, адміністративні, кримінальні, дисциплінарні, процесуальні і матеріальні, звичаєво-правові, договірні, міжнародно-правові, тощо.
Поняття і суть, основні ознаки, визначення соціального порядку, громадського порядку, правопорядку як правового стану. Соціальна цінність і роль правопорядку та громадського порядку в державі і суспільстві. Співвідношення режиму законності, правового режиму і правопорядку як співвідношення процесу точного і неухильного виконання і дотримання законодавства.
Семінар. Тема 22. Поняття і гарантії законності і правопорядку (2 години)
Законність: поняття, основні ознаки і визначення.
Правопорядок: поняття, основні ознаки, суть та визначення.
Співвідношення режиму правозаконності і правопорядку.
Загальносоціальні гарантії забезпечення правозаконності і правопорядку.
Юридичні гарантії правозаконності і правопорядку в Україні.
Рекомендована література.
Алаїс С.І., Бобровник С.В., Лилак Д.Д., Самохвалов В.В., Самохвалов В.П., Фатхутдінова О.В. Енциклопедія законодавства (мат. до спецкурсу) / За заг. ред. Самохвалова В.П. – К., 2003.
Горбунова Л. Історія дослідження ідеї та поняття законності // Право України. - 2004, № 2. – С. 3.
Котюк В.О. Теорія права. Курс лекцій. – К.: Вентурі.1996.
Крисюк Ю. Синергетична інтерпретація соціального порядку // Право України. – 2005, № 7.
Мелех Л.В. Трактування правової категорії „законність” у вітчизняній юридичній науці // Держава і право. – 2007, № 36. – С. 123 – 128.
Околіта С.В Справедливість та законність як принципи державно-правового регулювання. Авт. дис. ... к.н. з держ. упр. – К., 2000.
Самохвалов В.В Законність і справедливість: теоретико-правові проблеми співвідношення та взаємодії. Авт. дис. ... к.ю.н. – К., 2008.
Скакун О.Ф. Теорія держави і права. – Х.: Консум, 2001.
Теорія держави і права. / Відп. ред. Зайчук О.В., Оніщенко Н.М. – К.: Юрінком Інтер, 2006.
Ткаченко В.Д. Функціональне призначення законності // Вісник Академії правових наук. – Х., 1996.
Лекція. Тема 23. Поняття і види правомірної поведінки, правопорушень і юридичної відповідальності (4 год.)
Поняття і суть правомірної поведінки особи. Загальна характеристика окремих типів або видів правомірної поведінки особи: звичаєва, стереотипна, принципова (соціально-корисна), маргінальна, конформістська, ситуаційна, цілеспрямована, індивідуальна, групова, юридичної особи тощо.
Поняття, основні ознаки, суть і визначення правопорушень. Класифікація або види правопорушень за формами права і галузями права і законодавства. Поняття і види кримінальних злочинів – як особливий вид правопорушень. Склад правопорушення – суб`єкт, об’єкт, суб’єктивна сторона і об’єктивна сторона правопорушення. Поняття осудності і неосудності. Форми і види вини правопорушника. Поняття суспільної шкоди або соціальної небезпеки.
Основні причини і умови правопорушень. Соціальні і біологічно-генетичні, економічні і політичні причини і умови правопорушень. Основні державно-правові і громадські форми, засоби і методи ліквідації основних причин і умов правопорушень.
Поняття, основні ознаки і принципи юридичної відповідальності громадян, юридичних осіб, органів державної влади.
Види юридичної і правової відповідальності за галузями права і законодавства, за формами і видами права: конституційна, адміністративна, дисциплінарна, господарсько-правова, кримінальна, матеріальна і процесуальна, договірна, звичаєво-правова, міжнародно-правова тощо.
Підстави юридичної відповідальності: склад правопорушення (суб’єкт, об’єкт, суб’єктивна сторона, причинний зв'язок, деліктоспроможність (осудність, дієздатність) тощо.
Обставини і підстави звільнення від юридичної відповідальності: у випадку необхідної оборони, крайньої необхідності, професійного ризику, невеликої шкоди чи суспільної небезпеки тощо. Основні стадії юридичної відповідальності підозрюваного, обвинуваченого, підсудного. Поняття і суть презумпції невинності (невинуватості) як юридична гарантія законності і правопорядку, прав і свобод громадян.
Семінар. Тема 23. Поняття і види правомірної поведінки, правопорушень і юридичної відповідальності ( 2 години )
Поняття і види правомірної поведінки.
Соціальна природа і причини правопорушень та шляхи їх усунення.
Поняття, основні ознаки і визначення юридичної відповідальності.
Підстави, цілі, функції і принципи юридичної відповідальності.
Презумпція невинуватості як гарантія захисту прав і свобод людини і громадянина.
Рекомендована література.
Основна:
Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность. – М., 1976.
Базылев Б.Т. Юридическая ответственность: теоретические вопросы. – Красноярск, 1985.
Базылев Б.Т. Сущность позитивной юридической ответственности. // Правоведение. – 1979. – №4
Кудрявцев В.Н. Причины правонарушений. – М., 1986.
Кельман М.С., Мурашин О.Г. Хома Н.М. Загальна теорія держави і права. Підр. – Л.: Науковий світ, 2005.
Малеин Н.С. Правонарушение: понятие, причины, ответственность. – М., 1985.
Скакун О.Ф. Теорія держави і права. – Х.: Консум, 2001.
Теорія держави і права. / Відп. ред. Зайчук О.В., Оніщенко Н.М. – К.: Юрінком Інтер, 2006.
Додаткова література.
Білозьоров Є. Юридична відповідальність як передумова правомірної поведінки особи: теоретичні аспекти // Право України. – 2006, № 1.
Баранов В.М. Теория юридической ответственности. – Н. Новгород, 1998.
Денисов Ю.А. Общая теорія правонарушения и ответственность. – Л., 1983.
Кейт О.Э Санкции и ответственность по советскому праву: теоретические проблемы. – М., 1986.
Котюк В.О. Теорія права. Курс лекцій. – К.: Вентурі, 1996.
Проблемы теории правонарушений. – Воронеж, 1990.
Лекція. Тема 24. Форми реалізації права і правомірна поведінка особи
(4 год.)
Поняття реалізації різних форм права і видів права. Основні форми реалізації норм права: дотримання, виконання, використання та застосування. Суб’єкти реалізації норм права. Основні вимоги реалізації норм права.
Застосування права і правових норм як особлива форма реалізації права. Поняття, основні ознаки, суть і визначення правозастосувальної діяльності. Поняття механізму (процесу) і основні стадії (або етапи) правозастосувальної діяльності. Основні загальні вимоги правозастосувальної діяльності: правомірність, конституційність, правозаконність, справедливість, обґрунтованість, доцільність, істинність і об’єктивність, раціональність, гуманізм тощо. Основні і факультативні процесуальні вимоги застосування правових норм, згідно із процесуальним правом та законодавством.
Теорія і практика прийняття рішень по конкретній юридичній справі. Індивідуально-правові акти (рішення): поняття, основні ознаки, суть та визначення. Відмінність індивідуально-правових актів по конкретній справі від нормативних та інтерпретаційних актів та інших правових і юридичних актів.
Прогалини в системі права та законодавства у процесі застосування правових норм і їх усунення або подолання: 1) вдосконалення системи права та законодавства; 2) застосування системи права і законодавства за аналогією. Застосування права і правових норм за аналогією закону і аналогією права. Юридична і фактична сила індивідуально-правових актів (рішень) і практика їх реалізації у державно-правовому житті країни. Юридичні колізії права і законодавства та шляхи їх подолання.
Семінар. Тема 24. Форми реалізації норм права
Поняття, значення і форми реалізації права.
Поняття і підстави застосування правових норм.
Основні стадії застосування правових норм.
Основні вимоги застосування правових норм.
Поняття і види правозастосувальних актів.
Прогалини в законодавстві і шляхи їх подолання.
Аналогія права і аналогія закону.
Юридичні колізії і способи їх вирішення.
Рекомендована література:
Гнатюк М.Д. Правозастосування та його місце в процесі реалізації права. Автореф. дис. на здоб. наук. ст. к.ю.н. – К., 2007.
Кудрявцев В.Н. Правовое поведение: норма и патология. – М., 1982.
Котюк В.О. Теорія права. – К.: Вентурі, 1996.
Недбайло П.Е. Применение советских правовых норм. - М., 1960.
Нурпеисов Е.К. Психология правомерного поведения. – М., 1984.
Скакун О.Ф. Теория государства и права. Учебн. – Харьков: Консум, 2000.
Теорія держави і права. Акад. курс. Відп. ред. Зайчук О.В., Оніщенко Н.М. – К.: Юрінком Інтер, 2006.
Додаткова:
Завадская Л.Н. Механізм реализации права. – М., 1981.
Жук Н. Реалізація прав на захист // Юридичний вісник України. – 2002, № 10 (350).
Копейчиков В.В., Гусарєв С.Д. Питання реалізації Конституції України // Вісник АПН України. – 1997, № 3 (10).
Лилак Д.Д. Проблеми колізій у законодавстві України (теорія і практика). Автореферат дис. – К., 2004.
Маликов М.Ф. Проблемы реализации права. – Иркутск, 1988.
Решетов Ю.С. Реализация норм советского права: системный анализ. - Казань, 1989.
Шаповал В. Теоретичні проблеми реалізації норм Конституції // Право України. – 1997, № 6.
Лекція. Тема 25. Тлумачення норм права (2 год.)
Поняття, суть і види тлумачення норм права. Поняття і суть офіційного тлумачення норм права і законодавства (аутентичне, нормативне, казуальне, делеговане). Суб’єкти офіційного тлумачення норм права. Роль і значення Конституційного суду України в тлумаченні Конституції України та законів України. Поняття і суть неофіційного тлумачення системи права і законодавства (доктринальне, професійне, непрофесійне, буденне тощо). Юридична сила офіційного і неофіційного тлумачення норм права.
Тлумачення системи права і законодавства за обсягом: буквальне, розширене, обмежене.
Поняття і суть способів тлумачення норм права. Види способів тлумачення норм права: історично-генетичний, логічний, системний, телеологічний (цільовий), граматичний, соціологічний, структурно-функціональний тощо.
Поняття і основні ознаки та визначення інтерпретаційних актів тлумачення норм права. Відмінність інтерпретаційних актів від індивідуально-правових і нормативних або юридичних актів. Суб’єкти інтерпретаційних актів і їх юридична сила в системі права і законодавства. Місце і роль інтерпретаційних актів в системі права і законодавства держави і суспільства. Дія (чинність) інтерпретаційних актів у часі, за територією (у просторі), за колом суб’єктів права і сферою діяльності. Проблеми використання інтерпретаційних актів у правозастосовній діяльності, навчально-методичній діяльності, правовій пропаганді і вихованні населення.
Семінар. Тема 25. Тлумачення норм права
Поняття, принципи і значення тлумачення норм права.
Види тлумачення норм права.
Способи тлумачення норм права.
Акти тлумачення норм права.
Тлумачення Конституції і законів України Конституційним Судом України.
Рекомендована література:
Коментар до Конституції України. – К., 1996-2004.
Загальна теорія держави і права. За ред. В.В.Копейчикова. – К.: 1997-2003.
Кельман М.С., Мурашин О.Г., Хома Н.М.Загальна теорія держави та права. – Львів: Новий світ, 2005.
Кравчук М.В. Теорія держави і права. Опорні конспекти. – К.: Атіка,2003.
Котюк В.О. Теорія права. Курс лекцій. – К.: Вентурі, 1996.
Марчук В.М., Ніколаєва Л.В. Нариси з теорії права. – К.: Істина.2004.
Общая теория государства и права. Ак. курс. в 3-х т./Отв. ред. М.Н. Марченко. – М.: Зерцало, 2001. – Т.2
Скакун О.Ф. Теорія держави і права. – Х.: Консул, 2001-2005.
Теорія держави і права. Ак.курс/Відп. ред. Зайчук О.В., Оніщенко Н.М. – К.: Юрінком Інтер.2006.
Ватаманюк В. Суб’єкти тлумачення Конституції та законів України на сучасному етапі формування права // Українське право. – 2007, № 1. – С. 305 – 317.
Вопленко Н.Н. Официальное толкование норм права. – М., 1976.
Власов Ю.Л. Проблеми тлумачення норм права. – К. 2001.
Ершов В. Судебноет олкование норм. //Советскаяю юстиция. – 1993. - № 20
Копейчиков В.В. Теоретичні і практичні питання тлумачення Конституції // Вісник АПН. – 1996.
Мармазов В. Про телеологічне (цільове) тлумачення Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод // Право України. – 2004, № 1. – С. 26 – 29.
Насверова Т.Я. Телеологическое (целевое) толкование советского закона. – Казань, 1988.
Спасов Б.П. Закон и его толкование. – М., 1986.
Соцуро Л.В. Неофициальное толкование норм права. – М., 2000.
Цвік Я.В. Про офіційне тлумачення законів України // Вісник АПН. – 1997. – № 7.
Черданцев А.Ф. Толкование советского права. – М., 1979.
Перелік запитань до змістовних модулів 3-4:
Соціальне регулювання в родовому (первіснообщинному) суспільстві.
Економічні, соціальні, психологічні та інші передумови виникнення права.
Характерні особливості права, які відрізняють його від засобів соціального регулювання додержавного суспільства.
Співвідношення держави і права.
Види тлумачення правових норм.
Норми права і норми моралі: співвідношення.
Право і звичай: лінії взаємозв’язку. Правовий звичай в сучасних правових системах.
Місце і роль права в системі соціального регулювання суспільних відносин.
Поняття і основні риси правового регулювання суспільних відносин.
Механізм правового регулювання: поняття, елементи, їх характеристика.
Умови ефективності правового регулювання.
Нормативний підхід до визначення права.
Соціологічний підхід до визначення права.
Доктрина природного права.
Проблеми праворозуміння у вітчизняній теорії права: історія і сучасність.
Соціальне значення визначення поняття права в сучасних умовах.
Об’єктивна необхідність права і його взаємозв’язок з державою, політикою і економікою.
Соціальна цінність права в сучасному суспільстві.
Суть і функції права.
Поняття і класифікація принципів права.
Принцип верховенства права та його закріплення в Конституції України.
Верховенство права і закону: поняття, співвідношення і шляхи забезпечення в Україні.
Поняття форми і джерела права.
Види і загальна характеристика форм права.
Нормативно правовий акт як джерело права: поняття та особливості.
Правовий звичай як джерело права: поняття та особливості.
Судовий прецедент як джерело права: поняття та особливості.
Нормативний договір як джерело права: поняття та особливості.
Джерела права в сучасній Україні і їх характеристика.
Система нормативно-правових актів України.
Конституція України 1996 р.: основні риси і місце в системі нормативно-правових актів України.
Поняття і місце закону в системі нормативно-правових актів України.
Правотворчість: поняття та види.
Законотворчість: поняття, основні риси і стадії.
Тенденції та перспективи розвитку нормативно-правових актів та інших джерел права України.
Дія нормативно-правових актів в часі, просторі та за колом осіб.
Поняття, характерні риси і визначення норми права.
Види правових норм.
Структура правових норм.
Гіпотеза правової норми: поняття і види.
Диспозиція правової норми: поняття і види.
Санкція правової норми: поняття і види.
Співвідношення норми права і статті нормативно-правового акту.
Правова система: поняття, структура, співвідношення з іншими правовими явищами.
Романо-германська правова сім’я.
Сім’я загального права.
Сім’я релігійно-традиційного права.
Сім’я соціалістичного права.
Місце соціальної правової системи України серед правових систем сучасності.
Поняття, основні риси і структура системи права.
Класифікація права на галузі права і правові інститути.
Основні галузі права і їх коротка характеристика.
Поняття законодавства і його співвідношення з системою права.
истематизація законодавства: поняття і види.
Кодифікація законодавства: поняття і види.
Інкорпорація законодавства: поняття і види.
Взаємозв’язок права окремих держав і міжнародного права.
Поняття, основні ознаки і визначення правовідносин.
Види правовідносин.
Структура правовідносин: суб’єкти, об’єкти і зміст.
Поняття юридичної особи і її правосуб’єктність.
Суб’єкти правовідносин. Поняття правосуб’єктності: правоздатність і дієздатність.
Зміст правовідносин і об’єктів правовідносин.
Законотворчість: поняття, основні риси і стадії.
Поняття, структура і функції суспільної правосвідомості.
Поняття, структура і функції правосвідомості особи.
Поняття структура, функції та види правової культури.
Професійна правосвідомість та правова культура юриста.
Правосвідомість і правотворчість: характеристика основних напрямків взаємовпливу. Право законодавчої ініціативи за Конституцією України.
Правосвідомість і реалізація норм права: характеристика основних напрямів взаємовпливу.
Правовий нігілізм: поняття, джерела та форми.
Поняття, форми та методи правового виховання.
Поняття законності і її основні принципи і вимоги.
Поняття правопорядку і його співвідношення із законністю.
Офіційне тлумачення правових норм: поняття та види.
Юридичні гарантії законності: стан та перспективи розвитку в Україні.
Поняття тлумачення правових норм.
Поняття і види правомірної поведінки особи.
Поняття і види правопорушень.
Поняття і види юридичної відповідальності.
Підстави, цілі і принципи юридичної відповідальності.
Способи тлумачення правових норм.
Значення, поняття і форми реалізації права.
Поняття і ознаки застосування правових норм.
Підстави і суб’єкти застосування правових норм.
Основні стадії застосування правових норм.
Основні вимоги правильного застосування правових норм.
Поняття і види правозастосувальних актів.
Прогалини в законодавстві і шляхи їх подолання.
Аналогія права та аналогія закону.
Перелік запитань на залік:
Юридична наука: поняття, структура і місце в системі гуманітарних наук.
Держава і право як об’єкт вивчення юридичною наукою та іншими гуманітарними науками.
Загальна теорія держави і права як наука та її предмет. Різні доктринальні підходи до предмету загальної теорії держави і права.
Співвідношення загальної теорії держави і права з іншими юридичними науками.
Основні завдання і функції загальної теорії держави і права як науки.
Методологія пізнання державно-правових явищ: поняття основні ознаки, структура, призначення
Світоглядні методи пізнання державно-правових явищ (діалектичний, метафізичний, герменевтичний).
Загальнонаукові методи пізнання державно-правових явищ (аналіз і синтез, форма і зміст, системний підхід, історичний метод, індукція, дедукція, метод моделювання, тощо).
Конкретнонаукові методи пізнання державно-правових явищ (соціологічний метод, статистичний метод, математичний метод, кібернетичний метод, тощо).
Спеціальні методи пізнання державно-правових явищ (формально-юридичний метод, порівняльно-правовий метод, тощо)
Характеристика соціальної влади і соціальних регуляторів в родовому суспільстві.
Основні причини і закономірності розпаду родового суспільства.
Характерні риси розпаду родового ладу у різних народів: греків, римлян, древніх германців, слов’ян (Київська Русь) та ін.
Основні теорії походження держави (теологічна, договірна, патріархальна, завоювання, марксистська, матеріалістична, патримоніальна, космічна та ін.).
Особливості виникнення сучасних держав.
Проблема визначення держави: основні підходи.
Публічна влада як основна ознака держави.
Територіальна ознака держави.
Соціальна ознака держави.
Суверенітет держави: Внутрішні і зовнішні сторони суверенітету, політичні, економічні і юридичні аспекти.
Додаткові ознаки держави: правова система, фінансово-грошова система, державна мова, державні символи.
Сутність держави і її соціальне призначення.
Типологія держав: формаційний і цивілізаційний підходи до типології держав.
Поняття форми держави і її основні структурні елементи.
Поняття і види форм державного правління.
Поняття монархія і її види.
Республіка і її види. Характеристика республік: парламентська, президентська, змішана. Республіка Рад, народно-демократична республіка, тощо.
Поняття та особливості парламентської республіки.
Поняття та особливості президентської республіки.
Порівняльна характеристика парламентської та президентської республік.
Характеристика змішаної республіки: парламентсько-президентської. та президентсько-парламентської.
Сучасний стан і перспективи розвитку форми державного правління в Україні.
Форма державного устрою. Унітарні держави: та їх види.
Поняття і види автономії
Поняття, види та особливості федерації.
Конфедерація, імперія, унія, співдружність.
Сучасний стан і перспективи розвитку форми державного устрою в Україні.
Поняття і види державно-політичного режиму.
Демократичний державний режим, його види та особливості.
Антидемократичний державний режим. Види і загальна характеристика.
Авторитарний режим та його ознаки.
Поняття і суть тоталітарного режиму.
Сучасний стан і перспективи розвитку державного режиму в Україні.
Поняття, ознаки, зміст і значення функцій держави.
Співвідношення функцій держави із сутністю держави, соціальним призначенням держави, цілями і завданням держави.
Класифікація основних функцій держави.
Методи і форми здійснення функцій держави.
Внутрішні функції різних типів держав: порівняльно-історичний аналіз.
Зовнішні функції різних типів держав: порівняльно-історичний аналіз.
Внутрішні функції Української держави.
Зовнішні функції Української держави.
Екологічна функція Української держави.
Економічна функція Української держави.
Культурно-виховна функція Української держави.
Законодавча функція Української держави.
Організаційно-управлінська функція держави.
Співвідношення державної політики, завдань і функцій держави.
Сучасний стан і тенденції розвитку внутрішніх і зовнішніх функцій Української держави.
Апарат держави як основа механізму держави: поняття, ознаки, структура, призначення.
Органи державної влади: поняття, характерні ознаки, класифікація.
Система органів державної влади в Україні.
Органи законодавчої влади в Україні.
Президент України – глава держави.
Органи виконавчої влади в Україні.
Судова влада в Україні. Конституційний Суд України. Верховний суд України. Вищий господарський суд України.
Принцип побудови і діяльності апарату держави.
Принципи поділу державної влади, механізм стримувань і противаг.
Співвідношення принципів єдності і розподілу державної влади.
Проблеми вдосконалення механізму держави в Україні.
Місцеве самоврядування: поняття, ознаки, структура, призначення. Місцеве самоврядування в Україні.
Сучасні моделі місцевого самоврядування
Співвідношення органів державної влади і органів місцевого самоврядування.
Громадянське суспільство: поняття, ознаки і структура. Необхідність формування громадянського суспільства.
Правовий статус особи, людини і громадянина.
Права людини як правова основа громадянського суспільства.
Класифікація прав людини. Покоління прав людини.
Проблеми формування громадянського суспільства в Україні.
Юридичні гарантії прав людини.
Еволюція ідеї правової держави.
Правова держава: поняття, суть і ознаки.
Принципи правової держави і їх реалізація в Конституції України.
Взаємозв’язок правової держави і громадянського суспільства.
Проблеми формування правової держави в Україні.
Концепції держави, що базуються на ліберальному і неоліберальному підході до визначення ролі держави у соціально-економічній сфері життя суспільства.
Концепції держави, що базуються на етатиському підході до визначення ролі держави у соціально-економічній сфері життя суспільства.
Концепції держави, що базуються на демократичних засадах формування складу вищих органів влади.
Концепції держави, що базуються на елітарних засадах формування складу вищих органів влади.
Політична система суспільства: поняття. структура, ознаки, функції, призначення.
Основні суб’єкти політичної системи суспільства: державна влада, політичні партії, громадсько-політичні рухи та ін.
Роль і місце державної влади у політичній системі суспільства і держави.
Взаємовідносини держави і церкви у політичній системі суспільства: світські держави, теократичні держави, клерикальні держави.
Теорія конвергенції: суть та призначення.
Система правоохоронних органів в Україні.
|