|
|
Скачати 6.64 Mb.
|
| ^яИ^ Отже, природна монополія — сфера економіки, що ефективно функціонує за умови, якщо весь ринок охоплює лише один господарюючий суб’єкт. Існування природних монополій пояснюється тим, що через значну капіталоємність їх суб’єктів виграш від наявності конкуренції на цих ринках не покриває значних витрат суспільства на її запровадження і підтримання. З економічної точки зору природна монополія існує, коли ефект масштабу настільки великий, що один суб’єкт може забезпечити весь ринок, маючи при цьому нижчі витрати на виробництво одиниці продукції, ніж їх би мав ряд конкуруючих суб’єктів. Прикладом може бути знов-таки діяльність підприємств, що надають суспільству послуги з електропостачання, зв’язку тощо. У цьому разі ефект масштабу у виробництві та розподілі товару забезпечує отримання ефекту низьких витрат на виробництво одиниці продукції і виходячи з цього — низьку ціну. За цих умов конкуренція є нерентабельною. Якщо б ринок поділити між виробниками, ефекту масштабу не було б досягнуто. Витрати на виробництво одиниці продукції мали бути значними і відповідно товари мали б високу ціну, яка б забезпечувала покриття витрат на виробництво. Сьогодні в Україні суб’єкти природних монополій діють на таких ринках: • транспортування нафти і нафтопродуктів трубопроводами; • транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподіл; • транспортування інших речовин трубопровідним транспортом; • передачі та розподілу електричної енергії; • користування залізничними коліями, диспетчерськими службами, вокзалами та іншими об’єктами інфраструктури, що забезпечують рух залізничного транспорту загального користування; • управління повітряним рухом; • зв’язку загального користування; • централізованого водопостачання та водовідведення;’ •• централізованого постачання теплової енергії; • спеціалізованих послуг транспортних терміналів, портів, аеропортів за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України. Суб’єкти природних монополій — особливий вид суб’єктів господарювання. Для забезпечення їх ефективної діяльності держава передбачила спеціальний механізм регулювання. Це передбачений законодавством комплекс заходів щодо встановлення та застосування обов’язкових вимог до господарської діяльності та продукції суб’єктів, які діють на ринках природних монополій. Державне регулювання необхідно перш за все для захисту інтересів споживачів товарів і послуг суб’єктів природних монополій, а також для підвищення економічного ефекту від їх діяльності. Воно відбувається на основі збалансування інтересів суспільства, суб’єктів природних монополій та споживачів їх товарів. Регулюванню підлягають усі відносини, що виникають на товарних ринках України, які перебувають у стані природної монополії, та на суміжних ринках за участю суб’єктів природних монополій. Суміжні товарні ринки не перебувають у стані природної монополії, але для суб’єктів, які діють на них, реалізація вироблених товарів або використання товарів інших суб’єктів господарювання неможливі без безпосереднього використання товарів, що виробляються (реалізу- ш ються) суб’єктами природних монополій. І До суміжних товарних ринків належать такі ринки: • ‘:1 • постачання природного газу та інших речовин, транс- І портування яких здійснюється трубопровідним транс-’И портом; • зберігання природного газу в обсязі, що перевищує рівень, який встановлюється умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності зі зберігання природного газу (ліцензійними умовами); • внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів залізничним, повітряним, річковим та морським транспортом; • виробництво електричної енергії в обсязі, що перевищує рівень, який встановлюється умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії (ліцензійними умовами); • постачання електричної енергії; • виробництво теплової енергії (крім випадків, коли її використовують виключно для внутрішньовиробничих потреб) в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами здійснення підпри- -( , •• —— ємницької діяльності з виробництва теплової енергіг^І (ліцензійними умовами); • надання послуг міжміського та міжнародного телефонного зв’язку. Посилення впливу з боку держави на діяльність суб’єктів природних монополій пов’язано з відсутністю нині дієвого механізму регулювання зазначених суб’єктів. Для налагодження такого механізму було розроблено та прийнято Закон України «Про природні монополії», який визначає правові, економічні та організаційні засади регулювання цієї сфери. Відповідно до цього Закону регулюванню підлягають: • ціни (тарифи) на товари, що виробляються (реалізуються) суб’єктами природних монополій; • доступ споживачів до товарів, що виробляються (реалізуються) суб’єктами природних монополій; • інші умови здійснення підприємницької діяльності у випадках, передбачених законодавством. Суб’єкти природних монополій діють на ринках, що мають для держави та суспільства першочергове соціальне значення. Вони є тією інфраструктурою яка забезпечує життєдіяльність держави. Ефективна діяльність суб’єктів природних монополій має не лише економічне, а й політичне значення. Виходячи з цього, з метою регулювання ринків, що перебувають у стані природних монополій, в Україні передбачено діяльність національних комісій з регулювання суб’єктів природних монополій, які мають діяти у різних галузях та сферах економіки. Так, законодавством передбачено діяльність Національної комісії регулювання електроенергетики України, на яку державою покладено регулювання діяльності суб’єктів природних монополій у сфері електроенергетики та нафтогазовому комплексі, на ринках транспортування природного та нафтового газу трубопроводами, транспортування нафти та нафтопродуктів, інших речовин магістральними трубопроводами тощо. Законодавством передбачено діяльність національних комісій з регулювання суб’єктів природних монополій, що діють у галузі транспорту та зв’язку. Зазначені комісії мають забезпечити контроль за діяльністю суб’єктів природних монополій у цих галузях. Національні комісії з регулювання діяльності суб’єктів природних монополій є центральними органами виконавчої влади зі спеціальним статусом, вони утворюються та ліквіду- ються Президентом України, який також затверджує положення, на підставі яких діють комісії. Для здійснення своїх повноважень комісії можуть створювати та ліквідовувати свої територіальні органи, які діють на підставі положень, що затверджуються комісіями. Комісії складаються з Голови комісії та не менш як двох членів комісії, яких призначає і звільняє за поданням Прем’єр-міністра України Президент України. Термін повноважень голів і членів комісій становить шість років; одна й та сама особа не може бути членом комісії більше двох термінів підряд. Комісії ліквідуються у разі виникнення можливості для розвитку конкуренції на відповідному товарному ринку. Основні завдання національних комісій: • регулювання діяльності суб’єктів природних монополій; • сприяння створенню умов, які забезпечують за рахунок виникнення та розвитку конкуренції виведення товарного ринку зі стану природної монополії, що дасть можливість ефективніше задовольняти попит, а також сприяння розвиткові конкуренції на суміжних , ринках; і9И • формування цінової політики у відповідній сфері регу- Д лювання; Щр • сприяння ефективному функціонуванню товарних ринків на основі збалансування інтересів суспільства, суб’єктів природних монополій та споживачів товарів, • що виробляються (реалізуються) суб’єктами природних монополій. Виходячи з цього та відповідно до покладених на них завдань, комісії: • розробляють та затверджують спеціальні умови і правила здійснення підприємницької діяльності суб’єктами природних монополій та суб’єктами господарювання, що діють на суміжних ринках, контролюють їх додержання, вживають у встановленому порядку заходів щодо запобігання порушенням цих умов і правил; • видають у встановленому порядку суб’єктам природ-• них монополій та суб’єктам господарювання, що діють на суміжних ринках, ліцензії на здійснення відповідних видів підприємницької діяльності; • формують у відповідних сферах природних монополій цінову політику, визначають умови доступу споживачів до товарів, що виробляються суб’єктами природних монополій; • подають відповідним державним органам пропозиції щодо укладення державних контрактів, розробки стандартів і показників якості товарів і послуг та пропозиції щодо регулювання інвестиційних _ процесів у сферах природних монополій; • . складають і ведуть реєстри суб’єктів природних моно-1 ‘полій, передають до відповідних державних органів • матеріали про порушення чинного законодавства; • беруть участь у розробці та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодав- • ства про природні монополії; • інформують громадськість через засоби масової інформації, а також публікують щорічні доповіді про свою діяльність і діяльність суб’єктів природних монополій; • здійснюють інші функції, що випливають з покладених на них завдань. З метою реалізації державної політики щодо регулювання сфери природних монополій та виконання покладених на них завдань, комісії мають право: • отримувати документи, статистичну та іншу інформацію про діяльність суб’єктів природних монополій, необхідні для здійснення покладених на них функцій; • приймати в межах своєї компетенції у порядку, встановленому положеннями про комісії, рішення, що є обов’язковими для виконання суб’єктами природних монополій; • приймати рішення про накладання штрафів на суб’єктів природних монополій; • складати протоколи про порушення посадовими особами суб’єктів природних монополій законодавства про природні монополії відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення; • застосовувати у встановленому законом порядку відповідні санкції до суб’єктів природних монополій та суб’єктів господарювання, що діють на суміжних ринках, за порушення ними умов та правил підприємницької діяльності у сферах природних монополій та на суміжних ринках (ліцензійних умов); • приймати з питань, що належать до їх компетенції, нормативні акти, контролювати їх виконання; • встановлювати для суб’єктів природних монополій у порядку, визначеному комісіями, вимоги щодо здійснення ними підприємницької діяльності, яка не нале->. жить до сфери природних монополій, у разі, якщо ця -діяльність має вплив на ринок, що перебуває у стані природної монополії; • звертатися до суду (господарського суду) з відповідними позовними заявами у разі порушення суб’єкта-.ми природних монополій та суб’єктами господарювання, що діють на суміжних ринках, норм законодавства. Національні комісії регулювання суб’єктів природних монополій у межах своєї компетенції приймають рішення, що є обов’язковими до виконання. Рішення приймаються на засіданнях комісій, які проводяться у формі закритих або відкритих слухань. У разі розгляду питань, що мають важливе суспільне значення, засідання проводяться у формі відкритих слухань, у яких беруть участь представники суб’єктів природних монополій та суб’єктів господарювання, що діють на суміжних ринках, об’єднань споживачів і громадськості. Обов’язкова умова прийняття рішень комісіями — забезпечення додержання прав і законних інтересів громадян, підприємців і суспільства. Рішення комісій підлягають виконанню у визначені ними терміни. Рішення у справах, пов’язаних з порушеннями законодавства про природні монополії, які впливають на суспільні інтереси, публікуються у засобах масової інформації не пізніше, ніж через місяць з дня їх прийняття. Заінтересовані особи, які незгодні з рішенням комісії, мають право у місячний термін з дня одержання копії рішення оскаржити його у судовому порядку. Водночас оскарження рішень комісій у судовому порядку не зупиняє їх виконання. Зупинити виконання рішення комісії на час розгляду справи в суді може лише суд (господарський суд) за клопо- вь танням заінтересованих осіб. . • Суб’єкти природних монополій мають певні обов’язки. • Вони повинні: У ‘ додержуватися встановленого порядку ціноутворення, стандартів і показників безпеки та якості товару, а також інших умов та правил здійснення підприєм- .... . . .„ і ницької діяльності, визначених у ліцензіях на здійснення підприємницької діяльності у сферах природних монополій та на суміжних ринках; • вести окремий бухгалтерський облік за кожним видом діяльності, що підлягає ліцензуванню; • забезпечувати на недискримінаційних умовах реалізацію вироблених ними товарів споживачам, а також не чинити перешкод для реалізації угод між виробниками, що діють на суміжних ринках, та споживачами; • надавати органам, які регулюють їх діяльність, документи та інформацію, необхідні для виконання цими органами своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені відповідними органами; • забезпечувати посадовим особам органів, які регулюють їх діяльність, доступ до документів та інформації, необхідних для здійснення цими органами своїх повноважень, а також до об’єктів, устаткування та земель-- них ділянок, що є у їх власності або користуванні. У разі недодержання суб’єктами природних монополій своїх обов’язків та порушення ними законодавства, що регулює діяльність у сфері природних монополій, комісії можуть накладати на цих суб’єктів штрафи за: • несвоєчасне надання інформації органам, які регулюють діяльність суб’єктів природних монополій, — у розмірі до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; • ненадання інформації органам, які регулюють діяльність суб’єктів природних монополій, або надання за-відомо недостовірних даних — у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; • невиконання або несвоєчасне виконання рішень органів, які регулюють діяльність суб’єктів природних мо-. нополій, та порушення умов і правил здійснення підприємницької діяльності у сферах природних монополій та на суміжних ринках (ліцензійних умов) — у розмірі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Суб’єкти природних монополій, на які накладено штраф, сплачують його у 30-денний термін з дня одержання рішення про накладення штрафу. За кожен день прострочення сплати штрафу нараховується пеня у розмірі одного відсотка суми штрафу, а у разі відмови суб’єктів природних монопо- лій від сплати штрафу він стягується за рішенням суду (господарського суду). Посадові особи суб’єктів природних монополій несуть адміністративну відповідальність за невиконання або несвоєчасне виконання рішень органів, які регулюють діяльність суб’єктів природних монополій, ненадання чи несвоєчасне надання інформації цим органам або надання завідомо недос- . товірних даних у порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення. § 4. Ціноутворення в умовах ринку Люди не знаходять в природі у готовому вигляді багато чого з того, що їм необхідно для існування. У зв’язку з цим вони змушені переробляти природні ресурси так, щоб вони були придатні для задоволення їхніх потреб. Все, що задовольняє потреби людей, є блага. Блага можуть бути матеріальними, інтелектуальними, духовними, продукцією, роботами, послугами тощо. Процес переробки природних ресурсів — це процес виробництва, а блага, вироблені під час цього процесу для продажу, є товари. Таким чином, для виробництва товарів необхідно витрачати природні ресурси та працю людей. Обсяг природних ресурсів та праці, витраченої на виробництво товарів, визначають їх вартість. Вартість товарів вимірюється у грошових одиницях. Вартість товару, виміряна у грошових одиницях, є ціна виробництва. Тобто у кожних товару, роботи, послуги є своя ціна, що визначається витратами на виробництво й реалізацію продукції та розміром необхідного прибутку. Ц |
|
Лекці КОНКУРЕНЦІЯ ЯК ЕЛЕМЕНТ РИНКОВОГО МЕХАНІЗМУ Починаючи від меркантилістів і закінчуючи сучасними законодавчими положеннями в області антимонопольної політики, держави з традиційною... |
ВСТУП України до європейського освітнього процесу першочергове значення набуває підвищення рівня конкурентоспроможності фахівців з вищою... |
|
Конкурентне право: захист від недобросовісної конкуренції Правова охорона об'єктів інтелектуальної власності. Інформаційна природа об'єктів інтелектуальної власності. Поняття використання,... |