Відділ освіти Уманської міської ради
Міський методичний кабінет
Уманська міська гімназія
Уманської міської ради
Черкаської області
Розвиток психомоторних здібностей молодших школярів на уроках хореографії
Методичні рекомендації
вчителя хореографії
Уманської міської гімназії
Білохатюк Лесі Олексіївни
Умань - 2012
Автор-укладач: Білохатюк Л.О., вчитель хореографії школи мистецтв Уманської міської гімназії Уманської міської ради Черкаської області.
У методичному посібнику подані нові методи навчання дітей хореографії через розвиток їх психомоторних здібностей (ритм, темп, м’язове чуття, координацію рухів, регуляцію дій).Дається психолого-педагогічна характеристика уроків,описані танцювально-образні, творчі, інтерактивні вправи для розвитку хореографічних дій. Запропонований опис рухів танців для дітей молодшого шкільного віку.
Рекомендовано вчителям хореографії та керівникам дитячих хореографічних колективів.
Зміст
Вступ……………………………………………………………..4
Почуття ритму………………………………………..6
Просторова координація…………………………..9
Методичні рекомендації………………………….14
Додаток 1……………………………………………………...18
Додаток 2……………………………………………………...25
Бібліографія…………………………………………………...33
3
Вступ
У загальній системі фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку танець посідає значне місце. Він необхідний для своєчасного розвитку організму, свідомого керівництва рухами, є засобом оздоровлення, зміцнення дитини.
У поєднанні із сучасною музикою танець розвиває психомоторні здібності дітей: почуття ритму, часу, м’язове чуття.
Діти, у яких розвинені різноманітні м’язові рухи, стають спритними, витривалими, наполегливими. Вони більш здатні до гармонійного розвитку. Завдяки пошуку варіантів руху у танці, способів його виконання удосконалюється мислення, пам’ять, уява, воля. У ході відтворення руху через активізацію психомоторних процесів іде побудова образу і відображення його у свідомості дитини.
Рух підтримує ритм, просторово-часову структуру, малюнок танцю. В танці, як і в грі, ці параметри постійно змінюються, від чого дитина отримує задоволення, насолоду, збудження, проявляє індивідуальність.
Психомоторика дитини — особистісна цінність, вона є психологічним еквівалентом свідомості. Завдяки розвитку психомоторних здібностей через динаміку танцю відбувається творення краси в гармонії. Ця краса виражається в поведінці дитини, в її способі спілкування.
4
Навчаючи дитину танцювати, учитель повинен розвивати її психомоторні здібності, опираючись на почуттєво-емоційну сторону діяльності, її душевний стан.
Рух танцю базується на слуховому сприйнятті музичного ритму; вбираючи його в себе, дитина приводить в діяльний стан всі сторони особистості: тут від неї вимагається не тільки сприймання, але й та особлива кмітливість, яка стане основою розвитку глибокого мислення.
У танці яскраво проявляють себе різноманітні механізми психічної регуляції:
сприйняття та оцінка заданого ритму і темпу;
дозування м’язових зусиль;
вміння інтуїтивно сприймати відстань, простір, час;
виокремлення деталей рухів;
розвиток зорової пам’яті;
уважність;
вміння вибирати раціональний спосіб руху відповідно до створеного образу;
спритність рухів рук, ніг, корпусу;
відчуття рівноваги;
володіння мімікою та жестами.
5
ПОЧУТТЯ РИТМУ
Ритм — це природний рух життя. Серцебиття, дихання і робота внутрішніх органів, як правило, проходять ритмічно.
Ритмічні рухи плавно переходять один в другий. Вони відбуваються без підключення волі та інтелекту. Ритмічні рухи завжди природні. Ритмічність спостерігається і при завчених повторюваних рухах, наприклад, під час ходьби, бігу, письма. Ритмічність допомагає душевному розслабленню. При наявності ритму людина схильна пасивно співпереживати, без напруги. Повільний ритм виражає душевну гармонію. Такий стан душі мають немовлята, коли їх заколисують, заспокоюють ритмічним погладжуванням.
Діти молодшого шкільного віку дуже люблять сучасні ритми і охоче виконують рухи під фонограму, особливо гарно, рівно і ритмічно вони танцюють перший рух — пружинку.
Приспівуючи або награваючи мелодію, треба робити деякі підготовчі танцювальні рухи, які допоможуть дитині привчитися до ритму. При цьому слід уважно спостерігати за дітьми, коли починає грати музика. Одна дитина тупне ногою, усміхаючись, хитає в такт головою, переступає з ноги на ногу, інша дитина плескає в долоні — і все це в ритмі музики! Потім, використовуючи різні мелодії, можна визначити індивідуальність кожної дитини. Ритм
6
залежить від характеру її особистості.
Наприклад, дитина флегматичного темпераменту буде виконувати рухи танцю уповільнено, сангвінік танцює швидко і жваво, тоді як у холерика рухи різкі, поривчасті, меланхолік також проявляє себе відповідно до свого темпераменту.
Отже, познайомившись із тим, як діти сприймають і творять себе в ритмі музики, педагог може визначити основні напрямки, методи і прийоми роботи. Незалежно від темпераменту дитини необхідно навчити її розуміти механізм кожного руху. Потім засвоїти ритм, але в повільному варіанті.
Якщо внутрішня зрівноважена позиція ритму переходить на напружену увагу, то ритм замінюється тактом.
Для розвитку ритму слід проводити ігри та підготовчі рухи до танцю. Можна розбити музику на такти і виконувати відповідно до рахунку вправи:
хитання головою на “раз” вліво, на “два” — вправо;
притупування ногами: “раз” — лівою, “два” — правою;
плескання в долоні: “раз”, “два”, “три”, “чотири”;
удари рукою по столу;
виставляння ноги на каблук вправо і вліво.
Коли діти звикнуть до ритму у вказаних вправах, слід ускладнити завдання, акцентуючи різні долі такту (“раз” або “чотири”). Здійснюючи зазначені рухи спочатку повільно, дитина ловить ритм, намагається
7
вгадати характер музики.
Підготовчі рухи мають вирішальне значення для ознайомлення дітей з танцем. Завдяки їм діти практично знайомляться з танцювальним ритмом польки, вальсу, самби, румби, диско, хіп- хоп, рок-н-ролу та ін. Дитина, ще не знаючи техніки рухів цих танців, може вгадати їх у грі “Вгадай танець”.
Дитині допомагає завдання прослухати декілька тактів музики, вгадати назву танцю. Якщо з 10 танців дитина вгадала 7, то у неї хороший слух і пам'ять, якщо 8 — дуже хороша, а якщо 9 — прекрасна.
Отже, можна приступати до навчання техніки танців через просторову координацію і м’язове чуття.
8
Просторова координація
Для того, щоб навчитися танцювати, недостатньо знати рухи і мати почуття ритму. Необхідно навчити дитину впевнено триматися, чітко виконувати рухи ногами і красиво тримати голову.
ХОДЬБА
Перш ніж навчити дитину танцювати, вчитель повинен навчити її правильно ходити. Некрасивою може бути хода з таких причин:
напруга в колінах,
недостатня м’язова сила,
погана координація рухів рук і ніг,
неправильна постанова стоп ніг,
погана рівновага,
зігнута спина.
Для того, щоб навчити дитину правильно ходити, треба виконувати вправи для формування ходи. Ці вправи навчать дитину тримати корпус.
1.Стати на всю ступню, перенести всю вагу тіла на пальці, тіло спрямувати вперед, потягнутися вгору.
2.Ходити по дошці або по прямій лінії.
3.Ходити з натискуванням на стопу корпусом.
4.Вправи для шиї: опускати і піднімати голову вперед-назад, вліво-вправ.
5.Вправи для гнучкості корпусу: коливання вліво-вправо.
6.Вправи на рівновагу: стояти на високих напівпальцях, на правій або лівій нозі.
9
7.Стояти біля стінки, вирівняти спину і відійти на крок-два, зберігаючи рівне положення.
На перших заняттях діти плескають в долоні, рахують під музику, потім в ритмі музики ходять.
Працюючи над ходою і поставою, треба проявляти спокій, терпіння, виявляти увагу до кожної дитини. Повільний і середній темп в роботі забезпечить успіх.
Під час ходьби діти кладуть руки на талію, щоб вони не відвертали увагу від положення корпусу. Слід давати дітям домашні завдання потренуватися в танцювальній ході, у ритмі оплесків, притупів.
ПОЛОЖЕННЯ РУК І НІГ
Головне завдання-стежити, щоб діти, виконуючи вправи, не напружувалися, не знічувались.
Під час виконання позицій рук обов’язково звертати увагу на уявний образ (м’яч, куля), слідкувати, щоб діти тримали округлу лінію рук, не піднімали плечі і не згинали спину. Після показу і пояснення треба підходити до кожної дитини і виправляти постановку корпуса і рук.
Під час показу позицій ніг звернути увагу на ті, що використовуються в бальному танці:
перша позиція: п’яти разом, носки нарізно;
друга позиція — п'яти на відстані, носки нарізно;
третя позиція: п’ята правої ноги посередині стопи лівої або п’ята лівої ноги посередині стопи правої;
10
шоста позиція: п’яти і носки разом.
ВПРАВИ ДЛЯ РУК
Підготовча позиція: руки тримають коло внизу.
1-а позиція рук: руки тримають коло перед грудьми, на рівні діафрагми.
2-а позиція: руки в сторони, долоні повернуті вперед.
3-я позиція: руки піднімаються над головою, тримають коло.
Ці вправи діти виконують повільно під музику вальсу, міняючи позиції на кожний такт.
М’язи рук у дітей ще недостатньо розвинені, вони швидко втомлюються, провисають. Діти допомагають руці плечима, піднімаючи та напружуючи їх. Разом з плечима напружується шия, піднімаються лопатки. М’язове чуття в руках, як і в ногах, розвивається поступово і досягається шляхом тренувань.
ВПРАВИ ДЛЯ НІГ
Батман тандю, ноги по 3-й позиції:
права нога вперед, приставити — 4 такти,
права нога в сторону — приставити,
права нога назад — приставити.
2.Батман тандю з лівої ноги.
3.Пліє, ноги по 1-й позиції.
4.Стрибки (соте) в різній позиції ніг
11
Слід зауважити, що діти дуже швидко запам'ятовують хореографічні терміни. Спочатку руки тримають на поясі, щоб увага не відверталася на рухи ніг, а потім можна дати завдання тримати руки по 2-й позиції.
ПОЛОЖЕННЯ ГОЛОВИ
Від постановки голови і шиї, які продовжують лінію хребта, залежить виразність і закінченість усіх танцювальних рухів, загальна гармонія танцю. Крім того, повороти голови сприяють мозковому кровообігові, знімають втому.
ВПРАВИ ДЛЯ ПОСТАНОВКИ ГОЛОВИ
Колові рухи головою, руки на поясі.
Повороти голови вліво-вправо.
Нахили голови вперед-назад.
Всі ці вправи сприяють розвиткові м’язів спини, ніг, рук, шиї. Здатність тримати правильне положення тіла під час ходьби, дотримання рівноваги, позицій рук і ніг досягається завдяки розвитку м’язового чуття.
М’язове чуття дозволяє дитині відчувати звичайність, зручність, стійкість корпусу, організованість тіла без напруження.
КООРДИНАЦІЯ РУХІВ
Для розвитку танцювальності треба опанувати танцювальну пластику кожного окремого руху:
12
Танцювальний крок.
Галоп.
Потрійний притуп.
Підскоки.
Колупалочка з притупом.
Оплески.
Біг вперед.
Боковий галоп з винесенням ноги на каблук.
Приставний крок.
Полька.
Стрибок з притупом.
Боковий крок з притупом.
Галоп з ударом.
Подвійний притуп.
Потрійне сплескування.
Пружинка.
Чергування оплесків.
Балансе.
Поклони дівчинки та хлопчика.
Підскоки з поворотом на 1 і 2.
Сплескування в долоні, присідання.
Винесення ноги на каблук.
13
Методичні рекомендації
Запропонована нижче структура уроку дасть змогу використати усі попередні вправи та рекомендації безпосередньо під час роботи на уроці.
Поклон на лініях;
перешикування, ходьба по колу;
розминка на лініях (ритмічні вправи);
робота над поставою, позиціями рук, ніг;
вивчення танцювальних рухів на лініях;
робота в парах;
танцювальні ігри;
поклон на лініях.
Танцювальні рухи діти вчать на лініях. Хореограф повинен детально продумувати, в якій послідовності і як краще вивчати програмовий матеріал, опрацьовувати рухи. Під час методичної розробки матеріалу слід дотримуватись такого правила: йти від легкого до важкого, не перевантажувати м’язи дітей, розкладати складні рухи на прості.
Навчання танцювальних рухів іде в декілька етапів:
І етап — вивчення окремого руху.
ІІ етап — поєднання трьох, чотирьох і більше рухів.
ІІІ етап — удосконалення рухів,засвоєння певних положень, жестів, міміки, створення образного танцю.
Отже, III етап знаменує гармонію психомоторних
14
здібностей. Образні вправи допомагають виробленню загальної координації рухів. Діти оволодівають пластикою танцю, працюють уява, почуття, мислення в гармонійній єдності.
Дітей не треба примушувати виконувати складні рухи. Слід розвивати природну грацію, якою володіє кожна дитина і яку вона збагачує красою сучасного танцю, його ритму. Танці повинні будуватися на тих рухах, які діти знають, які доступні і прості для виконання.
З дітьми варто обговорювати зміст образних танців. Захоплені творчістю, вони самостійно можуть придумувати сюжети танців.
Танець органічно пов’язаний із музикою, яка є важливим компонентом в художньому вихованні учнів. Але її не можна розглядати, як звичайний ритмічний супровід, що полегшує виконання рухів. Добирати музику слід так, щоб вона цілком відповідала характерові рухів та вправ. Готуючись до заняття, вчитель повинен обмірковувати, яка музика йому потрібна. Добирати її слід, враховуючи вікові особливості дітей і пам'ятаючи, що не за віком емоційна, ритмічно складна музика відвертатиме їхню увагу від руху.
На першому етапі навчання, після того, як рухи добре вивчені в повільному темпі, можна його прискорювати. Після засвоєння рухів у середньому темпі слід його поступово прискорювати відповідно до віку, фізичних можливостей дітей.
15
При повторенні рухів слід використовувати один і той же музичний матеріал. Це дасть дітям можливість перейнятися емоційним змістом музики, добре запам’ятати її, пов’язати з виконанням рухів. Зміна музики перешкоджає удосконаленню техніки рухів.
Протягом наступних уроків темп необхідно прискорювати, водночас стежачи, щоб при цьому удосконалювалися рухи, зберігалася чистота і чіткість їх виконання.
Під час роботи над розвитком психомоторних здібностей доцільно використовувати різні методичні прийоми. Рекомендуємо ті чи інші вправи виконувати із заплющеними очима. Це дає можливість дитині зосередитись на м’язовому чутті, уяві, підключати інтуїцію.
Необхідно використовувати танцювальні рухи, комплекси образних ігрових вправ в різних видах діяльності (гра, фізкультхвилинка, прогулянки). Це дасть можливість дітям додатково вправлятися і розвивати творчі здібності в танцювальних діях.(Див. Додаток 2 )
Всі парні танці спочатку треба вивчити поодинці на лініях і лише після впевненого виконання рухів ставити дітей в пари.
Кожен урок необхідно починати і закінчувати поклоном як обов’язковим атрибутом танцювальної культури.
16
При цьому необхідно слідкувати за мімікою дитини. Посмішка знімає м’язову напругу всього тіла.
Для розвитку рухової пам’яті необхідно використовувати рухи в поєднанні зі словом. Під час танцю дитину слід заохочувати рахувати такти або поєднувати рух із словесними діями. Дитина розвиває свої почуття за допомогою слова-дії. Тому слід під час спільної роботи на лініях хором промовляти рахунок і словесне “виконання" танцю.(див. додаток 2)
Танцювальне мистецтво — найдієвіший фактор формування гармонійно розвиненої, духовно багатої особистості, танець передає багатогранність характеру людини, її емоційний стан.
Якщо ця методична збірка надасть дієву допомогу вчителям хореографії, то ми можемо вважати, що наше скромне завдання виконано.
(«Перші кроки»)
17
Додаток 1
Інтерактивна вправа «Передай вітання іншому»
Мета: навчати збереженню прямої постави; розвивати почуття ритму, координацію;формувати у дітей навички спілкування загалом і етикету ввічливого вітання зокрема через відповідне відчуття, найпростіші рухи, доцільну міміку; виховувати позитивні емоції дітей.
Вихідне положення — діти утворюють коло разом з учителем, стають у першу позицію, тулуб тримають прямо, підтягнуто.
Перший варіант. Вчитель виконує два легкі оплески, звертаючись до сусіда праворуч; потім спокійно опускає руки і одночасно нахиляє голову вниз, супроводжуючи рухи щирою усмішкою. Той виконує все те саме, звертаючись лише до дитини, що стоїть праворуч від нього.
Другий варіант. Вчитель зі щирою усмішкою нахиляє голову вниз (на один такт), адресуючи вітання сусіду, що стоїть праворуч. На другий такт завершує вітання двома легкими оплесками. Той виконує все те саме, звертаючись лише до дитини, що стоїть праворуч від нього.
Третій варіант. Вчитель виконує легкий нахил головою на один такт, спрямовуючи уклін і привітну міміку до сусіда, що стоїть праворуч. На другий такт випростовується. На третій такт вони удвох вітаються таким сучасним жестом: обома своїми випрямленими долоньками легенько вдаряють по долонях партнера,
18
спрямовуючи жест одне до одного і трохи вгору. Те саме можна виконати лише долоньками правих рук. На четвертий такт опускають руки і виконують чверть оберта праворуч до наступного сусіда. Дитина, яка отримала вітання, виконує те саме, передаючи його по колу.
Музика: на 2/4, помірного темпу, з яскраво вираженим фразуванням. Музичний твір бажано через кілька уроків змінювати, щоб було тимчасове звикання, але не було прив’язування до певної мелодії.
Інтерактивна вправа «Хвиля дружби»
Мета: навчати збереженню прямої постави; розвивати почуття ритму, координацію; формувати у дітей навички художньої взаємодії і спілкування через найпростіші виражальні рухи, доцільну міміку; оптимізувати позитивні емоції дітей.
Вихідне положення — на початку або в середній частині уроку учні і вчитель утворюють коло, кожний надає поставі стрункого вигляду.
Перший варіант. На 1 -й такт вальсової музики вчитель з привітною мімікою на обличчі подає праву руку (вниз і від себе, долонею догори)учневі, який стоїть праворуч. На 2-й такт музики дитина виразним жестом вкладає в його долоню свою ліву долоню, відповідаючи адекватною мімікою. На 3-й такт ця дитина так само пропонує праву руку іншій особі — тому, хто стоїть праворуч від неї. Такт за тактом хвиля дружби прокочується по усьому колу і з’єднує дітей, наприклад, для очікуваної гри, танцю тощо.
19
Другий варіант. Вправу можна розширити, продовжуючи після об’єднання усіх виконувати рухи дружби в ритмі музики. На чотири такти звузити коло (кроки на кожний такт), поступово піднімаючи руки вгору; на два такти опустити руки донизу, виконуючи плавне присідання; на два такти підняти руки вгору, випростати ноги у колінах; на наступні шість тактів розширити коло, відступаючи назад і опускаючи руки; на останні два такти вклонитися.
Музика: на 3/4, помірного темпу, з короткими виразними фразами.
Інтерактивна вправа «Мандрівка оплесків».
Мета: навчати збереженню прямої постави; розвивати почуття ритму; формувати у дітей навички художньої взаємодії, спілкування; оптимізувати позитивні емоції дітей.
Вихідне положення —учні і вчитель утворюють коло, кожний надає поставі стрункого вигляду.
Перший варіант. Вчитель виконує три оплески (чверть, чверть, половинна), звертаючись до сусіда, що стоїть праворуч. Сусід відтворює оплески, адресуючи їх особі справа від себе і т. д., аж поки оплески не дійдуть до вчителя.
Другий варіант. Учитель виконує оплески у будь-якому найпростішому ритмі, звертаючись до дитини, що стоїть праворуч від нього. Дитина може повторити ці оплески або вигадати новий ритм, звертаючись вже до
20
іншого сусіда — того, хто стоїть праворуч від неї. Бажано, щоб вигадування нового ритму підпорядковувалося музиці.
Музика: легка танцювальна на 2/4 або 4/4 (спочатку вправа може виконуватися навіть без музики).
Танцювальна вправа «Зачароване коло Терпсіхори»
Мета: формувати у дітей навички сольного виконання знайомих рухів і навички виконання рухів за власним вибором; розвивати музикальність; оптимізувати позитивні емоції дітей.
Вихідне положення —учні і вчитель утворюють коло, в центрі якого— великий обруч. Це — зачароване коло Терпсіхори.
Перший варіант. Діти по черзі або за бажанням стають по одному у коло, а педагог у ролі Терпсіхори називає рух для виконання, наприклад — «вихилясник», «присядка» тощо. «Чари» починають діяти з початком музики і їхній вплив завершується із закінченням музики.
Другий варіант. Дитина, ставши у коло Терпсіхори, одразу «підпадає під її чари» і виконує там свій улюблений рух. Усі можуть плескати в долоні або підтанцьовувати.
Музика: педагог може довільно добирати музику до названих рухів.
Танцювальна вправа творчого характеру «Винахідливе коло Терпсіхори»
Мета: формувати у дітей навички імпровізації
21
танцювальних рухів; розвивати музикальність, творчість;
оптимізувати позитивні емоції, прихильне ставлення дітей.
Вихідне положення—учні і вчитель утворюють коло. У педагога — величезний обруч. Це — «винахідливе коло» Терпсіхори.
Педагог підходить до дитини, яка своїм виглядом виявляє бажання танцювально проявити себе. Опускає обруч так, що дитина потрапляє у «винахідливе коло». Дитина імпровізує в характері музики (вісім т актів, з уповільненням темпу наприкінці), діти плескають у долоні, заохочуючи її винахідливість, оригінальність проявів. Тепер дитина бере обруч і йде до дитини, до якої виявляє прихильність. Так можуть танцювати, аж поки не згасне бажання у дітей.
Музика: вчитель добирає музику, виходячи із спостережень і уподобань конкретної дитини.
Вправа образно-творчого характеру «Рухливі струмочки»
Мета: вчити дітей не перетинатися з іншими «струмочками», бігти легко, безшумно, руки тримати внизу; вчитися, пробігаючи у «ворітця», завертати за попередньою дитиною, тобто в одне русло; формувати творчі уміння вигадливо виводити малюнок руху «струмочка».
Вихідне положення—учні збираються по 5—6 осіб, з’єднують руки внизу і повертаються у напрямку за ведучим (з’єднання «ланцюжок»). Так утворюється кілька підгруп, образно — «струмочків».
22
На вісім тактів усі рухаються легким бігом за своїм
ведучим, який самостійно обирає напрям і вигадує малюнок руху. На уповільнення останнього такту діти призупиняються, ледь присідають на двох ногах і змінюють напрямок руху на протилежний: «струмочок» потече в інший бік. Таким чином з повторенням вправи остання дитина в ланцюжку стає першою. У такий спосіб легко змінюється ведучий і напрям руху. На закінчення ігрової вправи обидва струмочки можуть злитися в один: діти-ведучі з’єднують угорі руки і утворюють «ворітця», в які по черзі пробігають діти з обох «струмочків».
Музика: українська народна мелодія, яку педагог добирає самостійно.
Танцювальна гра імпровізаційно-творчого характеру
«Рукавиця-мандрівниця!», або «Рукавиця-чарівниця!»
Мета: активізувати дитячу танцювальну творчість; закріплювати уміння виконувати танцювальні рухи, виявляти здатність вільно оперувати набутим досвідом; розвивати почуття ритму,навички художнього спілкування.
Вихідне положення —учні і вчитель утворюють коло, стають обличчям до його центру, інтервали між дітьми — на відстані руки. У вчителя або учня у руках рукавиця-мандрівниця (на кшталт рукавиці Діда Мороза).
Після музичного вступу «рукавицю-мандрівницю» ритмічно передають по колу. Із завершенням першої
частини музики (музичний період, а надалі, можливо, й
23
музичне речення, фраза) дитина, у якої залишилася рукавиця, вдягає її та імпровізовано танцює, а діти заохо-
чують її оплесками.
Якщо рукавиця — чарівниця, то вона може бути у верхній частині зав’язана, а в ній захований маленький сюрприз, який розкривають наприкінці гри (цей варіант доцільний для свята тощо).
Музика: українська народна мелодія; перша частина- хороводна; друга частина — танцювальна, пожвавленого або швидкого темпу.
24
Додаток 2
“П’ЄМО ЧАЙ”
Мета: відтворювати в рухах образи різних предметів, їх характерні рухи і особливості, стимулювати дітей до жартівливих ігрових рухів, удосконалювати рухи рук і ніг.
Mузика — полька
1.“Розігрівається чайник”
В.п. -ноги разом, руки на поясі
1- нахили голови вправо,
2- повернутися у в. п.,
3-нахил голови вліво,
4- в.п.,
(повторити по 4 рази в кожен бік).
2.“Чайник випускає пару”
(піднімання то правого, то лівого плеча)
1-піднімаємо ліве плече,
2-повернутися у в.п.,
3-піднімаємо праве плече,
4- в. п.,.
(повторюється по 4 рази кожним плечем)
3.“Чайник випускає пару”
(піднімання ніг, зігнутих в коліні )
1-піднімаємо праву ногу,
2-повернутися у в п.,
3-піднімаємо ліву ногу,
4-повернутися у в. п.,
(повторити по 4 рази кожною ногою).
25
4.“Запрошуємо до чаю"
в. п.-те ж саме
1-нахил тулуба вправо,
2-нахил тулуба вперед,
3-нахил тулуба вліво,
4-те ж саме рухом вперед,
(повторити 4 рази).
5.“Наливаємо чай”
(піднімання руки вгору з поворотом тулуба то вправо, то вліво)
1-2- піднімання правої руки вгору, тулуб повертаємо вліво,
3-4-в.п.,
5-6 - піднімаємо ліву руку, тулуб повертаємо вправо,
7-8- в.п.,
(повторити 4 рази в кожний бік).
6.“П’ємо чай ”
1-2-підносимо руки до обличчя,
3-4 - в.п.,
5-8 - глибокий вдих,
(повторити 4 рази).
7. “Дякуємо за чай”
(Нахил тулуба вперед, ноги в колінах витягнуті)
1 -2-3-4 -нахил тулуба вперед,
5-6-7-8-повертаємось у в. п.,
(повторити 4 рази).
26
“РОСТУТЬ ДЕРЕВА”
(музика – вальс)
1.“Дерева випускають гілочки”
в. п. -стоячи, руки опущені, ноги разом;
почергове піднімання рук вперед-вгору
(по 4 рази кожною рукою).
2.“Дерева хитаються"
в. п. -стоячи, руки опущені, ноги разом;
почергове піднімання рук в сторони — вгору
( по 4 рази кожною рукою).
3.“Дерева гнуться від вітру”
в. п. -стоячи, ноги на ширині плечей, руки опущені.
Піднімання рук вперед-вгору з поворотом тулуба вправо-вліво;
1-2 - піднімаємо руки,
3-4 — опускаємо руки,
( по 4 рази в кожну сторону).
4. “Дерева помахують гілками“
в. п. — стоячи, ноги на ширині плечей, руки вгору;
нахили тулуба вправо-вліво;
1-2- нахил вправо,
5.“Сильний вітер"
в. п. -ноги на ширині плечей, руки вгорі;
колові рухи тулуба;
1-2-3-4 — рухи тулуба вправо,
6. “Дерева ховають та випускають свої гілочки“
в.п. - сидячи внизу, руки опущені;
27
1-2 - повільно встаємо, руки піднімаємо вгору,
3-4 - трясемо кистями рук,
(повторити 4 рази).
У кінці комплексу легке похитування тулуба зі сторони в сторону, руки вільні.
“ВЕСЕЛІ РУЧКИ”
музика - йокс-полька (помірній темп)
Мета: розвивати ритмічне чуття, вправляти м'язи рук та плечового поясу, формувати узгоджені рухи рук та ніг, виховувати емоційність під час ви конання рухів, що дають уявлення про характерні ознаки образу.
1.“Плескаємо в долоні”
в.п.- ноги по 6-й позиції;
1- руки вгору, оплеск над головою,
2-руки за спину, оплеск за спиною,
3-і-4-три рази оплеск перед собою,
(повторити 4 рази).
2.“Добра киця показує лапки”
В.п.-ноги по 6-й позиції, виконують рухи "пружинки";
1-2- м’які рухи кистями з поворотом тулуба вправо,
3-4- ті ж рухи з поворотом тулуба вліво,
5-6- нахил тулуба вперед, правою і лівою рукою, вказівним пальцем рухи рукою (“сваримо кицю”),
(повторити 2 рази).
3.“Чисті долоньки”
в.п. - ноги по 6-й позиції, руки на поясі;
1- права рука долонею вгору, вперед,
2- ліва рука — ті ж самі рухи,
28
3- права долоня повертається вниз,
4-ліва долоня повертається вниз,
5-ліва рука на поясі,
6-права рука на поясі,
7-і-8-три притупи,
(повторити 4 рази).
4.“Ручки танцюють”
в.п.-ноги нарізно;
1 -2 -поворот стоп вправо, руки зігнуті, кисті струшуються,
3- 4 -те ж саме вліво,
(повторити 2 рази).
“КОВБОЇ”
музика - полька-кантрі
Мета: вправляти м'язи ніг у стрибках на місці, удосконалювати боковий галоп, тренувати дітей в узгоджених рухах рук та ніг, дотримуючись ритмічної основи музики, виражати рухами емоційний настрій та характер створюваного образу
1.“Ковбой скаче на коні".
В. п. - по 6-й позиції ноги, ліва рука витягнута вперед, права підняти вгору,
1-8- ноги пружинять, піднята рука описує над головою коло.
2.“Ковбой виглядає, де товариші".
В. п. - ноги нарізно, руки вздовж тулуба;
- ліва рука як «козирок», права на поясі, випад вліво на ногу,
29
3-4 - права рука як «козирок», ліва на поясі, випад вправо на ногу,
- повторити ті ж самі рухи.
3.“Підхльостує коня".
В.п. - 6-а позиція ніг, руки вздовж тулуба;
1-4 - пружинка з поворотом колін в лівий бік, права рука плескає по стегну,
5-8- ті ж самі рухи з поворотом в правий бік.
4.“Кінь іде в галоп”.
В. п.- ноги в 6-й позиції, руки зігнуті в кулаки перед собою внизу;
1-2 - кік ногою вправо,
3-4 - кік ногою вліво,
5-8- те ж саме.
5.“Кінь не слухається".
В. п. -те ж саме;
1-2 - галоп вліво,
5-6 - галоп вправо,
7-8- кік лівою ногою двічі.
6.“Зупинка коня”.
В. п. -те ж саме;
1-2-3 - кроки вліво з лівої ноги,
- поворот на лівій нозі, права на носок, зігнута в коліні ,
5-6-7 - рухи руками, що згинаються в ліктях, до себе ,
8- плескаємо в долоні ,
1-8 — ті ж самі рухи з правої ноги.
7. “Сідаємо на коня”.
30
В. п. - ноги по 6-й поз., руки на поясі;
1-8 - перекат з одного носка на другий.
“ПЕЧЕМО ПИРІЖКИ”
Мета: вправляти дітей в ритмічних рухах ніг та рук, розвивати м’язи стопи, створювати емоційний образ, передавати в ігровій формі танцювальні рухи та настрій.
1.“Місимо тісто ”.
В. п. - ноги по 6-й позиції, руки вздовж тулуба;
1 -8 - руки почергово роблять рухи з імітацією замісу тіста згори вниз, ногами — рухи з підніманням п’ятки, носки не відриваються.
2.“Розкачуємо тісто".
В. п - ноги по 6 й позиції, руки вздовж тулуба;
1-8 - руки рухаються вперед-назад на рівні пояса долонями вниз, ноги перекачуються з п'ятки на носки.
3.“Ріжемо тісто ” .
В. п. -ноги злегка розставлені, руки на поясі;
1-4 - ліва рука на поясі, ребром правої долоні робимо рухи зліва направо,
5-8- права рука на поясі, ті ж самі рухи робимо лівою рукою справа наліво.
4.“Печемо пиріжки ”.
В. п. те ж саме;
1-2 - плескаємо в долоні зліва направо,
З-4 - ті ж рухи справа наліво,
— повторити ті ж самі рухи.
31
5.“Посипаємо пиріжки”.
В. п. - те ж саме;
1-4 - правою рукою,
6.“Струшуємо руки".
В.п. - ноги нарізно;
1-2 - трусимо кистями рук вліво,
- трусимо кистями рук вправо,
5-8 - обтрушуємо руки одна об одну (“тарілочки”).
7.“Смачні пиріжки" (гарно пахнуть).
В. п. - ноги по 6-й позиції, руки на поясі "в боки";
1-2 - нахил тулуба вліво, хитаючи головою,
3-4 - смачні пиріжки,
5-6 - нахил вправо,
7- 8- імітація смачної їди.
8.“Запрошуємо до страви".
В. п. - ноги по 6-й позиції, руки в боки;
1-2 - присідання з поворотом вліво,
3- 4 - те ж саме з поворотом вправо,
5- 6 - присідання прямо,
7-8 - нахил тулуба вперед, руки -в запрошенні.
32
Бібліографія
Танцуйте с нами. Бальные и массовые танцы для детей школьного
возраста. Киев, "Музична Україна", 1988
Г. Березова. Класичний танець у дитячих хореографічних колективах Київ, Музична Україна, 1991
Люк Дассвиль, ГиДени. Все танцы. Киев, Музична Україна, 1987
Хорст Рюкле. Ваше тайное оружие в общении. Мимика, жест, движение. Москва, 1996
Л.С. Выготский. "Проблемавозраста" собр.соч.,Т.4, М.’ Педагогика", 1983г.
Програма "Малятко". Киев, 1991 р.
П.П. Буципская. В.И. Васюкова, Г.П. Лескова. Общеразвивающие упражнения в детском саду. Книга для воспитания детского сада. М., "Просвещение", 1990 г.
Утренняя гимнастика под музыку сост. Е.П. Иова, А Н. Йоффе, О.Д. Головчи- нер. М., "Просвещение", 1977
Игровые упражнения ‘Начальная школа", 1992, № 5-6
В. Баландина. "Формирование правильной осанки", “Д. воспитание", № 2, 1984 г.
В режимі рухової активності. Комплекси загальнорозвиваючих вправ 'Д виховання" 1991. Хе 7
В. Ингіеева. ‘‘Обучение детей физупражнениям — систему!” Д. воспитание №8. 1987 г.
Е. Вільчковский. “Як розвивати швидкість і гнучкість "Д. виховання". 1988, №4
Тараканова, А. П. Система хореографічного виховання у школах і позашкільних закладах: Навчально-методичний посібник [Текст] / А. П. Тараканова. — К.: ІЗМН, 1996. — 284 с.
33
Шевчук, А. С. Українські музично-хореографічні традиції як засіб музично-рухового розвитку старших
дошкільників [Текст] / А. С. Шевчук. — Ф.: Поліфаст, 2005. — 332 с.
Шевчук, А. С. У танцювальному колі // Палітра педагога [Текст] / А. С. Шевчук. — 2000. — № 2. — С. 18—24.
Шевчук, А. С. Розвиток дитячої творчості на основі хореографії Павла Вірського // Дитячий садок. Мистецтво [Текст] / А. С. Шевчук. — 2007. — № 1, —С. 8—9.
34
Наші досягнення…
|