Поняття, походження держави. Функції та форми держави

Дія нормативних актів у просторі характеризується певною територією: держави в цілому, відповідного регіону, адміністративно-територіяльної одиниці, відповідного підприємства, организації.

• 
  ніхто, крім органів законодавчої влади, не може приймати закони, змінювати чи відміняти їх;
  
• 
  усі інші нормативно-правові акти повинні видаватися у відповідності з законами;
  
• 
  у разі колізій між нормами закону і підзаконного нормативно-правового акта діють норми закону;
  
• 
  тільки законодавчий орган може підтвердити чи не підтвердити прийняття закону в разу повернення його Президентом за відкладним вето.
  

• 
  нормативні акти Президента України;
  
• 
  акти Верховного суду, Конституційного суду, Генерального прокурора України;
  
• 
  акти Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів АРК;
  
• 
  акти міністерств, державних комітетів, відомств;
  
• 
  нормативні акти державних адміністрацій у регіонах;
  
• 
  акти органів регіонального і місцевого самоврядування;
  
• 
  нормативні акти керівників підприємств, установ, організацій на місцях.
  

• 
  вони виникають на основі норм права;
  
• 
  характеризуються наявністю сторін, які мають суб’єктивні права і юридичні обов’язки;
  
• 
  є видом суспільних відносин фізичних чи юридичних осіб, организацій, спільнот;
  
• 
  здійснення суб’єктивних прав чи додержання юридичних обов’язків у правовідносинах контролюється державою.
  

• 
  суб’єкти;
  
• 
  об’єкти;
  
• 
  зміст правовідносин.
  

• 
  фізичні та юридичні особи;
  
• 
  державні та громадські організації;
  
• 
  різні спільноти (трудовий колектив, нація, народ, населення відповідного регіону).
  

• 
  діяти відповідно до свого бажання;
  
• 
  вимагати певних дій від обов’язкової сторони;
  
• 
  звертатися до компетентного органу чи посадової особи за захистом свого права.
  

1. 
   суб’єкт правопорушення – деліктоздатна особа, яка вчинила правопорушення;
   
2. 
   об’єкт – певні блага, на пошкодження, знищення чи позбавлення яких спрямовано винне протиправне діяння. Об’єктами можуть бути майнові, трудові та інші права й інтереси суб’єктів права, державний лад тощо.
   
3. 
   об’єктивна сторона – протиправне діяння; його шкідливі та небезпечні наслідки; необхідний причинний зв’язок між ними.
   
4. 
   суб’єктивна сторона – певне психічне ставлення суб’єкта до своєї протиправної поведінки та її результатів. Таке ставлення відображається поняттям вина.