|
|
Скачати 1.73 Mb.
|
|
Принципи СОТ Регулювання міжнародної торгівлі в рамках СОТ здійснюється на базі основних правил і принципів, серед яких одним з найважливіших є принцип недискримінації. Він означає, що всі контрактні сторони-члени СОТ зобов’язані надавати одна одній однаково сприятливі умови. Таким чином, жодна країна не повинна робити винятки для іншої або застосовувати щодо неї дискримінаційний підхід. Принцип недискримінації поділяється на суб-принцип режиму найбільшого сприяння, який застосовується до зовнішніх ринків, та суб-принцип національного режиму, який стосується внутрішнього ринку. Режим найбільшого сприяння передбачає надання однакових переваг всім країнам в разі надання певної переваги одній країні. Наприклад, держава-член СОТ надає окремій країні, яка необов’язково є членом СОТ, деякі пільги в торгівлі певною послугою. Зазначена країна повинна згідно режиму найбільшого сприяння встановити щодо інших держав – членів СОТ однаковий пільговий режим. Таким чином викликається мультиплікаторний ефект, який забезпечує поширення пільг, наданих окремій країні, на всі держави – члени, що і сприяє подальшій лібералізації торгівлі. Допускаються також винятки із зазначеного принципу, термін дії яких обмежений до 10 років та які переглядаються через п’ять років після впровадження з метою перевірки існування умов, що зумовили їхню необхідність. Національний режим забороняє дискримінацію іноземних товарів та послуг, наприклад, якщо держава субсидіює вітчизняного оферента послуг, тоді право на субсидії повинен також отримати іноземний оферент. Оскільки такі положення стосуються, зокрема, аудіовізуальної продукції, державних університетів, дитячих садків тощо, вони вважаються проблематичними, тому що викликають примусову комерціалізацію певних сфер економіки. Принцип взаємності, який на даний момент особливо стосується України, зазначає, що країна, яка вступає в СОТ, отримає певні переваги, але і бере на себе певні зобов’язання. В зв’язку з цим важливо також зазначити, що жодна країна "де факто" не може відступити від попередньо взятих на себе зобов’язань в зв’язку з економічними наслідками для неї. Принцип зобов’язання - тарифні зобов’язання створені членами СОТ пронумеровані у спеціальному списку. Цей список встановлює межу зобов’язань: країна може змінити свої зобов’язання, але лише після переговорів зі своїми торговими партнерами, що може також означати відшкодування їм грошових втрат. Якщо відшкодування не надано, то країна-позивач може ініціювати процедуру обговорення і вирішення даної проблеми на рівні СОТ. Принцип запобіжних заходів - у певних випадках уряд має право ввести обмежувальні заходи щодо торгівлі. Переваги торгової системи СОТ Практично всі великі держави зараз є членами СОТ. Окрім суто економічних переваг, які досягаються шляхом зниження бар'єрів у торгівлі, система СОТ позитивно впливає на політичну і соціальну ситуацію в країнах, а також на індивідуальний добробут громадян. Переваги СОТ для споживачів Система СОТ заохочує конкуренцію і знижує торговельні бар'єри, внаслідок чого споживачі виграють. Найочевидніша вигода вільної торгівлі для споживача – це зниження вартості життя. У результаті зниження протекціоністських торговельних бар'єрів дешевшають готові імпортовані товари і послуги, а також вітчизняна продукція, у виробництві якої використовуються імпортні комплектуючі. Як правило, митні тарифи, державні виробничі субсидії і кількісні обмеження імпорту ведуть не до захисту вітчизняного ринку, а до підвищення вартості життя. Так, у Великобританії споживачі платять на 500 мільйонів фунтів у рік більше за одяг через торговельні обмеження на імпорт текстилю; для канадців ця сума складає приблизно 780 млн. канадських доларів. Показово, що лібералізація сектору телекомунікацій у Європейському Союзі призвела до зниження цін за послуги в середньому на 7-10%. Ширший вибір товарів і послуг – також безсумнівна перевага вільної торгівлі. Зовнішня конкуренція стимулює ефективне вітчизняне виробництво, опосередковано знижує ціни і підвищує якість вітчизняної продукції. У результаті активнішого товарообміну розвиваються нові технології, як це відбулося, наприклад, з мобільним зв'язком. Збільшення експорту вітчизняної продукції також збільшує доходи виробників, податкові надходження в бюджет, а отже і доходи та добробут населення в цілому. Вигоди СОТ для економіки країни в цілому Економічні вигоди:
Політичні вигоди:
Вигоди системи СОТ для взаємовідносин між країнами:
Встановленою ціллю СОТ є підтримка вільної торгівлі та економічного зростання. Багато людей аргументують думку, що вільна торгівля не допомагає зробити життя звичайних людей процвітаючим, а лише робить багатих (країн та людей) багатшими. Узгодження СОТ звинувачуються в частковому та нечесному ухилі в бік міжнародних корпорацій та багатих націй. Критики доводять, що малі країни у СОТ користуються незначним впливом, і всупереч цілі СОТ, замість допомоги країнам, що розвиваються, впливові нації у СОТ фокусуються на своїх власних комерційних інтересах. Вони також стверджують, що принципи здоров'я, безпеки та охорони довкілля стабільно ігноруються. Історія переговорного процесу зі вступу України до СОТ В радянському минулому Україна була членом Ради економічної взаємодопомоги (РЕВ) — аналога GATT країн Варшавського пакту. У незалежній Україні приєднання до СОТ був одним з пріоритетів зовнішньоекономічної політики України і розглядався як системний фактор розвитку національної економіки, лібералізації зовнішньої торгівлі, створення передбачуваного та прозорого середовища для залучення іноземних інвестицій, що відповідає національним інтересам України. На початку 2005 року Президент Віктор Ющенко проголосив приєднання України до Світової організації торгівлі одним із першочергових пріоритетів зовнішньоекономічної політики на 2005 рік. Членство в СОТ було також умовою Європейської комісії для початку переговорів щодо створення спільної торгівельної зони. Загалом процес приєднання України до СОТ передбачав дві головні складові:
Процес приєднання України до системи ГАТТ/СОТ розпочався 17 грудня 1993 року, коли було прийнято рішення про створення Робочої групи (РГ) з розгляду заявки України щодо приєднання до ГАТТ/СОТ. Наступним кроком, відповідно до процедури приєднання, стало подання на розгляд Робочої групи 28 червня 1994 року Меморандуму про зовнішньоторговельний режим України. Після ознайомлення членів РГ з Меморандумом та завершення етапу запитань та відповідей розпочалися переговори про вступ у багатосторонньому форматі. З того часу в середньому раз у рік відбувалися офіційні засідання РГ, а з 1997 року розпочався процес двосторонніх переговорів з країнами-членами РГ. В цілому до складу РГ з розгляду заявки України щодо приєднання до СОТ увійшло 49 країн (країни ЄС вели переговори як один учасник РГ). У 2003—2006 роках було значно активізовано переговорний процес між Україною та СОТ. Зокрема, протягом цього періоду було забезпечено:
Протягом 2003—2006 років підписано 35 з 49 двосторонніх протоколів з доступу до ринків товарів та послуг:
Також завершено переговори із Перу, Вірменією та Тайванем. Тривали переговори з Киргизстаном. Протягом 2005—2006 років було вирішено низку проблемних питань, які уповільнювали переговори між Україною та РГ СОТ. Зокрема, було:
16 січня 2008 року Україна і ЄС на переговорах в Лондоні врегулювали питання експортних мит, знявши останню перешкоду на шляху України до СОТ. За чотирнадцять років переговорів було завершено двосторонні переговори про доступ до ринків товарів та послуг з 52 країнами-членами СОТ, прийнято більше 50 законів необхідних для адаптації українського законодавства до вимог Світової організації торгівлі. Найбільш відчутний і важливий прорив в переговорному процесі був досягнутий протягом 2005-2007 років, коли Україна отримала статус країни з ринковою економікою з боку ЄС та США, була скасована поправка Джексона–Вейніка, завершені переговори з найважливішими країнами-членами СОТ. ....................... 5. Товарознавство та експертиза під час митного контролю. Роль товарознавства в системі митного регулювання. Велика розмаїтість товарів й їхня кількість, переміщувана через кордон України, ставить перед митними службами завдання не тільки по захисту економічної безпеки країни, але й по захисту інтересів споживачів товарів. Товар є предметом праці, призначеним для задоволення конкретних потреб людини, і розподіляється шляхом купівлі-продажу. Товар по своїй сутності має дві основні властивості: споживчу вартість – здатність задовольняти яку-небудь людську потребу й мінову вартість – здатність обмінюватися як річ у відомих пропорціях на іншу річ або грошовий еквівалент. Таким чином, товар – це основний продукт, призначений не тільки для одержання конкретного прибутку для певної держави, але, в остаточному підсумку – це предмет споживання, зроблений для купівлі-продажу. Товар, як предмет комерційної діяльності є об'єктом особливої наукової дисципліни – товарознавства. Основні завдання товарознавства як наукової дисципліни на сучасному етапі розвитку ринкових відносин є: – дослідження й виявлення загальних закономірностей формування й прояви споживчої вартості товарів; – дослідження й подальша розробка наукових принципів формування термінології, класифікації й кодування для різних груп товарів (для використання в сучасних комп'ютерних технологіях); – дослідження й розробка принципів і методів керування якістю й асортиментами товарів; – активізація творчих зв'язків й обміну інформацією про товари як усередині країни, так і на міжнародному рівні; – проведення митних експертиз. Завдання товарознавства міцно зв'язані з основними завданнями митної служби України – здійсненням ефективного контролю за ввозом і вивозом товарів із країни. Останнім часом підсилилася роль митних органів у рішенні таких державних, політичних і соціальних програм як захист навколишнього середовища, захист прав споживачів – забезпечення безпеки життя й здоров'я. Роль товарознавства неможливо переоцінити при проведенні митних експертиз. Головна мета митної експертизи – перевірка відповідності відомості про товар, заявленим у державній митній декларації (ДМД), реальним характеристикам товару, пропонованого до митного оформлення (для більше точного й обґрунтованого стягнення митних податків і зборів). Через митний кордон проходять різноманітні товари. До числа товарів, які можуть переміщатися через митний кордон України прийнято відносити всі вироби, призначені для комерційного застосування з метою одержання прибутку: – різні види енергії; – транспортні засоби будь-якого призначення; – будь-яке рухоме майно, наприклад, меблі, холодильники, взуття, килими й т.д.; – цінні папери, дорогоцінні камені й метали; – об'єкти зовнішньоторговельної діяльності купівлі-продажу або обміну (бартерні поставки); – інтелектуальна власність. У поняття „товар” у митній практиці не входять транспортні засоби, використовувані для міжнародних перевезень пасажирів і товарів, включаючи контейнери й транспортне встаткування. Перехід України до ринкових умов господарювання передбачає насичення внутрішнього ринку країни високоякісними й конкурентноздатними товарами, які сприяють задоволенню різних потреб. У зв'язку із цим зростає роль держави в гарантуванні високоякісних товарів. Митна експертиза. Митна експертиза може призначатися в ході митного оформлення й контролю, у досудовому розгляді, у процесі виробництва й розгляду справ про адміністративні правопорушення, кримінальних справ про контрабанду, у судовому й арбітражному процесі, а також у позасудовому розгляді. Метою митної експертизи є визначення істинного, прихованого, фальсифікованого в об'єктах експертного дослідження. Предметом експертизи є властивості, зв'язки й відносини, які характеризують товари з погляду митного законодавства. Експертизи дозволяють вирішити наступні завдання митного контролю: – виявлення фактів недостовірного декларування товарів; – забезпечення правильності нарахування й стягнення митних платежів; – визначення приналежності до товарів, до яких застосовуються заборони й обмеження, установлені відповідно до законодавства держави про державне регулювання зовнішньоторговельної діяльності. В предмет митної експертизи входить дослідження таких властивостей об'єктів, по яких митні органи можуть прийняти рішення: – про факт переміщення товарів через митний кордон; – про віднесення товарів до дозволеного, обмеженого або забороненого законодавством обороту; – про митне найменування з метою визначення коду по УКТЗЕД; – про середньостатистичну ринкову ціну у певному секторі ринку на певну дату; – про місце походження товару з метою визначення країни походження; – про віднесення до торговельного або неторгового обороту; – про віднесення до певного митного режиму й т.д. До об'єктів митної експертизи відносяться товари, транспортні засоби або документи, що містять відомості про товари й транспортні засоби або про здійснення операцій у відношенні до їх. До зразків, що направляють на експертизу, додається супровідна документація, вантажна митна декларація, стандарти, сертифікати й паспорти якості, технологічні регламенти, креслення, фотографії, зразки для порівняльного дослідження й інші матеріали. Серед досліджуваних об'єктів необхідно відокремити ідеальні об'єкти, тобто інформаційні продукти й ресурси, включаючи об'єкти інтелектуальної власності, а також фінансові інструменти. В інструментарії митної експертизи входять методи експертиз, створені в інших предметних областях знань. Деякі методики, характерні для митної експертизи, являють собою ноу-хау, невідомі особам, що навмисне порушують митні правила. Це дозволяє визначати товари, які декларуються не своїм найменуванням, якістю, торговельною маркою, країною походження. Методи дослідження митної експертизи можна класифікувати на небіологічні, біологічні, інформаційно-аналітичні. Небіологічні методи ділять на оптичні, фізико-хімічні й електромеханічні. Митні експертизи включають такі види: матеріалознавчі, ідентифікаційні, хімічні, сортифікаційні, технологічні, товарознавчі, екологічні, мистецтвознавчі, сертифікаційні, вартісні, оцінні, техніко-криміналістичні й інші види. Експертизи пов'язані із трьома видами діяльності митних органів: митне оформлення й митний контроль, розслідування й розгляд справ про порушення й злочини в митній справі, реалізація конфіскованих й звернених іншими способами у федеральну власність товарів. Угруповання видів митних експертиз залежно від напрямку діяльності митних органів включає три класи: – за критерієм (або товарознавчі); – судові (криміналістичні); – оцінні. 1. Ідентифікаційна експертиза повинна відповісти на питання: – до якого класу або групи однорідних товарів відноситься товар; – визначити найменування й приналежність товару до виробів (речовинам), ввіз/вивіз яких обмежений або заборонений; – установити відповідності товару якісним характеристикам і технічному опису на нього. 2. Хімічна експертиза відповідає на питання: – визначити хімічний склад об'єкта; – установити, чи не присутні в зразку речовини, що вказують на приналежність до товарів, які підлягають особливому контролю (спирт етиловий); – визначити вміст компонентів в об'єкті; – ідентифікувати речовину по хімічному складу й співвідношенню компонентів у ньому. 3. Сортифікаційна експертиза повинна відповісти на питання: – визначити марку, сорт, вид, натуральність представленого для дослідження товару; – чи відповідає досліджуваний об'єкт конкретному нормативно-технічному документу; – чи відповідає досліджуваний товар існуючим стандартам; – чи відповідає якість товару представленій технічній документації; – визначити приналежність окремої одиниці до однієї групи. 4. Матеріалознавча експертиза повинна відповісти на питання: – з якого матеріалу виготовлений виріб; – які в матеріалу фізичні, хімічні й механічні властивості; – визначити технологічні критерії, що впливають на класифікацію досліджуваного матеріалу. 5. Товарознавча експертиза повинна відповісти на питання: – визначити митне найменування товару згідно товарної номенклатури (УКТЗЕД); – визначити якісні характеристики товару, що впливають на його вартість; – установити оптову ринкову вартість товару. 6. Оцінна експертиза проводиться з метою визначення споживчої вартості товарів, повернутих у федеральну власність, і повинна відповісти на питання: – визначити призначення й споживчі властивості товару; – визначити властивості відповідно до нормативно-технічних документів; – установити оптову ринкову вартість товару. 7. Екологічна експертиза проводиться з метою оцінки можливості ввозу, вивозу товару або переміщення під конкретний митний режим і повинна відповісти на питання: – визначити екологічну або експлуатаційну безпеку товару; – визначити відповідність якості товару вимогам стандартів і медико-біологічних вимог; – визначити наявність руйнуючих озон речовин; – визначити приналежність товару (речовини) до небезпечних відходів. Додаткова експертиза призначається, якщо висновок експерта є недостатньо ясним або неповним, вона поручається тому ж або іншому експертові. Повторна експертиза призначається, якщо висновок експерта є необґрунтованим або є сумнів у його правильності, вона поручається іншому експертові. Якщо експертизу проводить невелика кількість експертів в одній області знань, вона називається комісійною. Якщо експертизу проводять експерти різних областей, вона називається комплексною. Экспертиза на соответствие обязательным требованиям Ряд товаров выпускается на таможенную территорию Украины при подтвержденном соответствии их требованиям СФС или мер ТБТ. Требования к безопасности ввозимой и вывозимой продукции и положения об экспертизах установлены:
Рассмотрим пример экспертизы импортной продукции животного происхождения для целей оценки соответствия стандартам. Экспертиза сырья животного происхождения находится в компетенции Госветнадзора, а экспертиза готовой продукции — в ведении Госсанэпиднадзора. В связи с этим для целей сертификации на сырье выдается ветеринарное свидетельство, а на продукцию — гигиеническое заключение. Для мяса, мясопродуктов, рыбы, морепродуктов, яиц птицы, молочной продукции и меда представление сертификата соответствия необходимо только при наличии в ветеринарном свидетельстве, выдаваемом органами ветеринарного пограничного надзора на ввозимую продукцию, записи: «Для реализации без ограничения». Одним из основных идентификационных показателей является маркировка оттисками клейм мяса, поступающего в тушах, полутушах и четвертинах. По оттискам клейм устанавливают:
Первый этап в работе эксперта — это оценка документов (например, сертификата страны-изготовителя, сертификата происхождения), представленных заявителем, второй — собственно идентификация продукции. Если партия является сборной, например в ней одновременно имеется продукция из Голландии, Германии, Ирландии, произведенная на нескольких перерабатывающих заводах, в сопроводительных документах должна содержаться информация о номерах боен и наименованиях предприятий, которые это мясо перерабатывают (четвертуют, отделяют мясо от костей, маркируют). Важно также, чтобы замороженное мясо при транспортировке и хранении не разморозилось, так как размороженное мясо не подлежит сертификации и реализации. Далее в процессе пограничного ветеринарного контроля эксперт органа по сертификации вместе с ветеринаром осматривают партию продукции для того, чтобы установить, например, что это действительно говядина. Затем оформляется акт идентификации. Эксперт совместно с представителем таможенной службы отбирают образцы. Количество проб и образцов должно быть репрезентативным. В число показателей, подлежащих подтверждению при сертификации готовой продукции, входят:
Получив протокол испытаний, эксперт анализирует весь комплекс имеющейся информации. Мета митної експертизи. Мета експертизи – одержати відповідь на питання, що виникають під час здійснення митного контролю. Експертиза проводитися для товарів, транспортних засобів або для документів, у яких міститься інформація про товар або транспортний засіб, або на зроблені дії стосовно товару або транспортного засобу. Митна експертиза проводиться експертами митної лабораторії. Якщо на митниці відсутній експерт або митна лабораторія, то митними органами призначається інша відповідна організація або інший експерт. Експертом може бути призначена будь-яка особа, що знає правила проведення експертизи й має спеціальні знання для дачі експертного висновку. Для проведення митної експертизи експерт залучається на договірній основі. Якщо експертиза проводитися з ініціативи декларанта або іншого зацікавленої особи, то така особа вправі саме порекомендувати митним органам кандидатуру експерта. Посадова особа митного органа, при узгодженні з начальником митниці або його заступником виносить постанову про проведення експертизи. У постанові обов'язково вказується прізвище, ім'я та по батькові експерта, найменування експертної лабораторії, у якій буде проведена експертиза. Також складається ряд питань, на які повинен відповісти експерт у ході проведення експертизи й перелік документів і матеріалів, наданих у розпорядження експерта. Обов'язково вказуються строки проведення митної експертизи й надання висновку експерта в митний орган. У постанові експертові роз'ясняється адміністративна відповідальність за дачу помилкового висновку. Строки проведення експертизи не повинні перевищувати строки тимчасового зберігання товару. Якщо це транспортний засіб, то строк проведення експертизи може бути до шести місяців. Якщо це які-небудь інші випадки не зв'язані зі строками зберігання товару або транспортним засобом, то експерт повинен надати висновок протягом року. Всі строки на проведення експертизи розглядаються в індивідуальному порядку. Посадова особа, під контролем якої проходить митна експертиза, зобов'язана ознайомити декларанта або зацікавлену особу, якщо вона відома, про постанову на проведення експертизи. При ознайомленні із постановою посадова особа зобов'язана проінформувати декларанта про його права й зробити відповідну оцінку в постанові, що повинна бути завірена зазначеною особою або його представником. Всі витрати, що виникли в митних органів із проведенням експертизи, залученням експерта й залучення митних лабораторій або інших експертних організацій відшкодовуються за рахунок державного бюджету. Виключенням є тільки ті випадки, коли експертиза проводилася не з ініціативи органів митниці. Митна товарознавча експертиза дозволяє дати інформацію для ідентифікації товару, визначити його відповідність заявленій якості, відповідності нормам безпеки, прийнятим у країні імпортері. Без висновку експертизи про товар неможливий висновок експортної угоди. Також даний документ необхідний для здійснення страхування перевезених вантажів. Митна експертиза товарів проводиться з метою: – визначення фізичних і хімічних властивостей, на підставі яких товар ідентифікується відповідно до УКТЗЕД ; – встановлення країни виробництва товару; – визначення ринкової ціни товару, що підлягає експертизі, або товару-аналога, що класифікується в тій самій позиції УКТЗЕД; – ідентифікації товарів у продуктах переробки; – встановлення, чи є проходячий експертизу товар предметом художнього, історичного й археологічного надбання; – приналежності товару до засобів, що відносяться до наркотичних, психотропних речовин і речовин, використовуваних для їхнього виготовлення, що підлягають контролю в державі, у тому числі наявності їх у лікарських засобах; – можливості узгодження норм виходу продуктів переробки, з урахуванням конкретного технологічного процесу при застосуванні митних режимів переробки на митній території, переробки поза митною територією. Частиною митної експертизи товарів є дослідження супровідних документів для встановлення їхньої дійсності. При цьому проводиться: – дослідження відповідності захисних елементів документа; – при ушкодженні записів у документі відновлюється його первісний зміст; – визначається дійсність використаних об'єктів і засобів листа за допомогою яких були виготовлені документи. Експерт ідентифікує підписи, печатки, текст, різноманітні знаки; – визначення відповідності реквізитів документів, їхніх способів виготовлення, виявляються факти підробки або зміни реквізитів, послідовність документа. Митна експертиза продовольчих товарів. Експертиза продовольства починається зі стандартних етапів. Зазвичай, спочатку на перший план виходить товарознавство, що враховує весь вантаж. На підставі цього розраховуються всі мита. Також перевіряються реквізити товарів, щоб їх можна було ввести на територію країни. Після перевірки всієї документації експерти звертаються до якості продукції. Може здатися, що це не такий складний етап, адже існує супровідна документація, що обов'язково містить у собі всі необхідні сертифікати. Проте, варто відзначити, що сертифікати тут практично не мають значення. Вони будуть перевірені, але лише для того, щоб урахувати збіг зазначеної якості товару з українськими стандартами. Після цього наступає більш складний етап, що стосується інших моментів. Митна експертиза займається також епідеміологічним контролем. Всі продовольчі товари, які надходять на український ринок, ретельно перевіряються. Охорона здоров'я людини зараз стала першочерговим завданням, тому разом з митниками стали працювати й лікарі. Вони стверджують, що проста перевірка документації не може дати необхідних результатів. Оптимальним варіантом є лабораторні дослідження, які не завжди доступні. На сьогоднішній день пропускні пункти постійно обладнаються, щоб забезпечити самий якісний контроль. Таким чином, стали доступними всі види експертиз, що практично повністю виключає можливість надходження неякісної продукції на ринок. Санепідемнагляд також на митниці проводить власну експертизу. Порядок проведення митної експертизи. Митна експертиза вже давно є основним способом виявлення неякісної продукції, а також неврахованих вантажів. Нині митним експертам потрібно прикладати чималі зусилля, тому що далеко не завжди люди хочуть зплачувати мита. Причому на сьогоднішній день сертифікати якості й супровідні документи підроблюються з такою майстерністю, що виявити їхню неправильність практично неможливо. Проте, порядок проведення митної експертизи був установлений ще за давніх часів, але дотепер залишається досить діючим. Він може мінятися залежно від характеру вантажу, але основа завжди залишається постійною. Спочатку митники приступають до перевірки документації. Враховується весь товар. Його кількість повинна повністю збігатися з наданою супровідною документацією. Зробити це не так складно, хоча в деяких випадках навіть на цьому етапі виникають труднощі. Однак, перевірка кількості товару необхідна, тому що на підставі його розраховуються мита. Перевірка документації про кількість товару зазвичай проходить швидко, але після цього експертиза стосується реквізитів. Кожен вантаж має власні реквізити, вони вказуються також у супровідних накладних. Тут може з'явитися деяка затримка, вона зазвичай пов'язана з великою кількістю найменувань вантажу. Причому деякі товари також вимагають перевірки сертифікатів якості. Без сумніву, документація важлива, але більше цікавим етапом є пошук неврахованого вантажу. Існує величезна кількість випадків, коли в Україну ввозилися невраховані товари. У результаті не виплачуються мита, що впливає на економіку країни, а також не проводиться необхідна перевірка, що може стати погрозою здоров'ю населення. Багато пропускних пунктів зараз обладнані по останньому слову техніки, так що тут перевірка здійснюється практично миттєво. Комп'ютер визначає вагу автомобіля й вантажу, а потім видає результати. Проте, впевненість у наявності неврахованого вантажу не може стати причиною штрафу або іншої відповідальності. У кожному разі митники повинні виявити вантаж. 6. Митний режим щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон україни Стаття 185. Види митного режиму Відповідно до мети переміщення товарів через митний кордон України запроваджуються такі види митного режиму: 1) імпорт; 2) реімпорт; 3) експорт; 4) реекспорт; 5) транзит; 6) тимчасове ввезення (вивезення); 7) митний склад; 8) спеціальна митна зона; 9) магазин безмитної торгівлі; 10) переробка на митній території України; 11) переробка за межами митної території України; 12) знищення або руйнування; 13) відмова на користь держави. Стаття 186. Вибір та зміна митного режиму Декларант самостійно визначає митний режим товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до мети їх переміщення та на підставі документів, що подаються митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення. Зміна митного режиму допускається за умови виконання всіх належних процедур щодо заявленого режиму, дотримання вимог законодавства щодо тарифних і нетарифних заходів регулювання та подання митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення відповідних документів, що підтверджують заявлений режим. |
| План-конспект для проведення заняття по соцiально-гуманiтарнiй пiдготовцi... Злочинцем людина не з‘являється, тобто злочинцем вона стає в силу деяких об‘єктивних та суб‘єктивних обставин. До цих обставин слід... |
1. Поняття та зміст конституційного ладу Конституційний лад це юридична організація суспільного та державного ладу, політико-правовий фундамент формування громадянського... |
| МЕТОДИКА ОЦІНКИ СКЛАДНОСТІ НАВЧАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ З ІНФОРМАТИКИ Одна з переваг цієї системи підвищення об'єктивності підсумкової оцінки. Тому важливив педагогічним завданням є розробка максимально... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ Тема Загальна... Характерні особливості зародження та розвитку держави та права Стародавнього Сходу |
| Методичні рекомендації до самостійної роботи студента по вивченню дисципліни “Економічна теорія” Зародження економіко-теоретичних знань. Становлення і основні етапи розвитку економічної теорії як науки. Сучасні напрями, школи... |
Наука у соціокультурному вимірі Наука – це особливий вид пізнавальної діяльності, спрямованої на здобуття, об'єктивних, системно організованих і обґрунтованих знань... |
| Тема Політика як соціальне явище. Політологія як наука (2 години) Політика як суспільне явище: підходи до визначення, становлення політики та політичних відносин як результат історичного розвитку.... |
1. Вступ України, формування історичного мислення, навичок науково-історичного аналізу, виявлення логіки та об’єктивних закономірностей історичного... |
| МОДЕЛЮВАННЯ СТАНУ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ СУБ’ЄКТІВ ІЄРАРХІЧНОЇ СИСТЕМИ... Та методів математичного та динамічного програмування надають можливість оцінити ступінь захисту пріоритетних фінансових інтересів... |
Дипломна робота РОЗДІЛ ЗАРОДЖЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО СЛУЖІННЯ ЯК ОСОБЛИВОЇ ФОРМИ СУСПІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ |