|
|
Скачати 1.73 Mb.
|
| Глава 29. Імпорт Імпорт - митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень. Ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає: 1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України; 2) сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України; 3) дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень. Глава 30. Реімпорт Реімпорт - митний режим, відповідно до якого товари, що походять з України та вивезені за межі митної території України згідно з митним режимом експорту, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк ввозяться на митну територію України для вільного обігу на цій території. Товари можуть переміщуватися через митний кордон України у митному режимі реімпорту, якщо вони: 1) походять з митної території України; 2) ввозяться на митну територію України не пізніше ніж через один рік після їх вивезення (експорту) за межі митної території України; 3) не використовувалися за межами України з метою одержання прибутку; 4) ввозяться у тому ж стані, в якому вони перебували на момент вивезення (експорту), крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання, а також інших випадків, що визначаються Кабінетом Міністрів України. Оформлення митним органом товарів у режимі реімпорту можливе лише за умови, що товари, заявлені у режим реімпорту, можуть бути ідентифіковані як такі, що були раніше експортованими товарами. У разі реімпорту товарів протягом одного року з дати їх експорту суми вивізного (експортного) мита, сплачені при їх експорті, повертаються власникам цих товарів або уповноваженим ними особам на підставі їх заяв. Повернення зазначених сум здійснюється за рахунок Державного бюджету України органами Державного казначейства України за поданням відповідних митних органів. Глава 31. Експорт Експорт - митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України. Вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорту передбачає: 1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України; 2) сплату податків і зборів, встановлених на експорт товарів; 3) дотримання експортером вимог, передбачених законом. Глава 32. Реекспорт Реекспорт - митний режим, відповідно до якого товари, що походять з інших країн, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк з моменту їх ввезення на митну територію України вивозяться з цієї території в режимі експорту. Товари, що походять з інших країн, можуть вивозитися за межі митної території України у режимі реекспорту, якщо: 1) митному органу подано дозвіл уповноваженого Президентом України органу чи органу, визначеного міжнародним договором України, укладеним в установленому законом порядку, на реекспорт товарів; 2) товари, що реекспортуються, перебувають у тому ж стані, в якому вони перебували на момент ввезення на митну територію України, крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання; 3) товари, що реекспортуються, не використовувалися на території України з метою одержання прибутку; 4) товари, що реекспортуються, вивозяться не пізніше ніж через один рік з дня їх ввезення на митну територію України. Глава 33. Транзит Транзит - митний режим, відповідно до якого товари і транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України. Товари, що переміщуються транзитом, повинні: 1) перебувати у незмінному стані, крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання; 2) не використовуватися на території України ні з якою іншою метою, крім транзиту; 3) у випадках, визначених законодавством України, переміщуватися за наявності дозволу на транзит через територію України, який видається відповідними уповноваженими органами; 4) у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, переміщуватися встановленими маршрутами та шляхами; 5) бути доставленими до митного органу призначення у строк, що визначається відповідно до чинних в Україні нормативів на перевезення вантажів, виходячи з виду транспорту, маршруту, відстані до кінцевого пункту та інших умов перевезення. У випадках, передбачених законодавством України, митний орган дозволяє переміщення товарів у режимі транзиту лише за умови належного обладнання транспортного засобу та застосування заходів гарантування доставки товарів до митного органу призначення. Глава 34. Тимчасове ввезення (вивезення) Тимчасове ввезення (вивезення) - митний режим, відповідно до якого товари можуть ввозитися на митну територію України чи вивозитися за межі митної території України з обов'язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування. Переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) передбачає: 1) подання митному органу документів на такі товари з обгрунтуванням підстав їх тимчасового ввезення на митну територію України (вивезення за межі митної території України); 2) надання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, які тимчасово ввозяться (вивозяться), зобов'язання про їх зворотне вивезення (ввезення) у строки, що обумовлені метою тимчасового ввезення (вивезення), але не перевищують строків, встановлених цим Кодексом; 3) подання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, які тимчасово ввозяться (вивозяться), дозволу відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення (вивезення) товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено законом. Дозвіл на тимчасове ввезення на митну територію України (тимчасове вивезення за межі митної території України) під зобов'язання про зворотне вивезення допускається щодо: товарів, призначених для демонстрації або використання на виставках, ярмарках, конференціях або інших подібних заходах; професійного обладнання, необхідного особам, які прибувають в Україну (виїжджають з України), для підготовки репортажів, здійснення записів або передач для засобів масової інформації або зйомки фільмів; контейнерів, піддонів, упаковки, а також будь-яких інших товарів, що ввозяться (вивозяться) у зв'язку з якою-небудь комерційною операцією, але ввезення яких саме по собі не є комерційною операцією; зразків товарів і предметів та рекламних фільмів за умови, що вони залишаються власністю особи, яка перебуває або проживає за межами території тимчасового ввезення, і їх використання на території України не має комерційного характеру; товарів, що ввозяться з освітніми, науковими чи культурними цілями, тобто наукового та навчального обладнання, обладнання для поліпшення дозвілля моряків, а також будь-яких інших товарів, що ввозяться в рамках навчальної, наукової або культурної діяльності; особистих речей пасажирів та товарів, що ввозяться для спортивних цілей; матеріалів для реклами та туризму; транспортних засобів, що використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України; морських і річкових суден, інших плавучих засобів та повітряних суден, які ввозяться з метою ремонту; устаткування та матеріалів, призначених нерезидентами для будівництва та ремонту морських і річкових суден, інших плавучих засобів та повітряних суден. До закінчення строків тимчасового ввезення (вивезення) особа, яка надала зобов'язання про зворотне вивезення (ввезення) товарів, що перебувають у режимі тимчасового ввезення (вивезення), повинна: 1) вивезти (ввезти) ці товари згідно із зобов'язанням, наданим митному органу; 2) або заявити про зміну митного режиму, що допускається щодо таких товарів з додержанням вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів України. Глава 35. Митний склад Митний склад - митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного їх вивезення за межі митної території України. У режим митного складу можуть поміщатися будь-які товари, за винятком товарів, заборонених до ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через територію України, а також товарів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України. Товари, що можуть завдати шкоди іншим товарам або вимагають особливих умов зберігання, повинні зберігатися у спеціально обладнаних приміщеннях. Строк зберігання товарів, ввезених із-за меж митної території України, в режимі митного складу не може перевищувати трьох років з дати поміщення цих товарів у зазначений режим. Строк зберігання в режимі митного складу підакцизних товарів, ввезених із-за меж митної території України, не може перевищувати трьох місяців з дати поміщення їх у цей режим. Товари, ввезені із-за меж митної території України, що зберігаються у режимі митного складу, до закінчення строків зберігання, установлених частинами першою та другою цієї статті, повинні бути задекларовані власником або уповноваженою ним особою до іншого митного режиму. Товари, що вивозяться за межі митної території України, можуть зберігатися в режимі митного складу протягом трьох місяців з дати поміщення їх у цей режим. До закінчення зазначеного строку такі товари мають бути вивезені за межі митної території України. З товарами, які перебувають у режимі митного складу, можуть проводитися такі операції: 1) операції, необхідні для забезпечення збереження цих товарів; 2) підготовка товарів за дозволом митного органу до продажу (відчуження) та транспортування: подрібнення партій, формування відправлень, сортування, пакування, перепакування, маркування, навантаження, вивантаження, перевантаження та інші подібні операції. Рамочные стандарты безопасности и облегчения мировой торговли 23 июня 2005 года кардинально новый уровень безопасности мировой торговли стал реальностью благодаря единодушному принятию руководителями национальных таможенных администраций, представляющих 166 стран-членов ВТО, Рамочных стандартов безопасности и облегчения мировой торговли на ежегодно проводимой сессии Совета в штаб-квартире ВТО в Брюсселе. Это уникальный инструмент, позволяющий перейти на новые принципы безопасной международной торговли, знаменует собой начало принципиально нового подхода к методам работы и взаимодействия таможенных администраций и деловых кругов. Подавляющее большинство стран-членов ВТО выразило готовность внедрять принципы Рамочных стандартов. Я горячо надеюсь на то, что число этих стран будет неуклонно расти, и в ближайшем будущем все таможенное сообщество будет вовлечено в практику активного применения положений Стандартов, учитывая то значение, которое придается всеми без исключения таможенными администрациями мерам обеспечения защиты цепи поставки товаров от возможных посягательств террористов, международных преступных сообществ и прочих угроз подобного характера. В распоряжение таможенных администраций, нуждающихся в содействии в сфере реализации положений Стандартов, будет предоставлен план институционального развития, подготовленный Секретариатом ВТО при содействии администраций государств-членов ВТО. Желание и готовность применять на практике положения Рамочных стандартов, проявленные странами-членами ВТО, наглядно демонстрирует их стремление обеспечить безопасный и упрощенный режим функционирования мировой торговли, что, в свою очередь, позволит получить значительные экономические, финансовые и социальные дивиденды. Данный инструмент предназначен для применения всеми государствами-членами ВТО вне зависимости от уровня их экономического развития, что и станет залогом использования положительных факторов глобализации. Перед нами лежит новый путь. Международное таможенное сообщество принимает вызов времени. Открыта новая страница истории. Мишель Дане Генеральный Секретарь Всемирная таможенная организация ПРЕДИСЛОВИЕ 1.1. Введение 1.2. Цели и принципы рамочных стандартов 1.3.Четыре основных элемента рамочных стандартов ВТО 1.4.Две "опоры" рамочных стандартов 1.5. Выгоды 1.6. Институциональное развитие 1.7.Внедрение Преимущества 2.1. Государства/правительства 2.2.Таможенные службы 2.3.Предпринимательское сообщество Рамочные стандарты безопасности и облегчения мировой торговли ВТО 3.1.Сотрудничество между таможенными администрациями 3.2.Стандарты "первой опоры" 3.3.Партнерство между таможенными службами и предпринимательским сообществом 3.4.Стандарты "второй опоры" 4. Приложение 1 Дополнение к приложению 5. Приложение 2 6. Резолюция совета таможенного сотрудничества о рамочных стандартах безопасности и облегчения мировой торговли 1.1. Введение Международная торговля является важнейшей движущей силой экономического процветания. Мировая торговая система уязвима перед террористическими посягательствами, которые могут нанести серьезный ущерб всей мировой экономике. Являясь государственными организациями, контролирующими международные грузовые потоки и управляющими ими, таможенные администрации находятся в уникальном положении, позволяющем повысить безопасность мировой цепи поставок товаров и способствовать социально-экономическому развитию посредством сбора доходов и облегчения торговли. Существует потребность в принятии Всемирной таможенной организацией (ВТО) стратегии повышения безопасности мировой торговли таким образом, чтобы это не препятствовало торговле, а наоборот - способствовало ее развитию. Повышение безопасности международной цепи поставок товаров является лишь одним шагом в общем процессе укрепления таможенных администраций и подготовки их к 21 веку. Соответственно, для того, чтобы развить существующие программы и методы работы и пойти дальше, члены ВТО разработали режим, который позволит повысить безопасность международной торговли и облегчить ее. Речь идет о Рамочных стандартах безопасности и облегчения мировой торговли (далее "Рамочные стандарты ВТО" или "Рамочные стандарты"),которые представляют собой набор принципов и стандартов и предлагаются для принятия в качестве минимума того, что должно быть сделано членами ВТО. Совершенно очевидно, что ВТО является наиболее подходящей платформой для такого рода инициативы. Членами ВТО и, соответственно, участниками его деятельности, являются 166 таможенных администраций, на которые приходится 99 процентов мировой торговли. Таможенные администрации обладают значительными полномочиями, которыми не обладают никакие другие государственные структуры, а именно право проверять груз и товары, поступающие в страну, проходящие через нее и вывозимые из страны. Кроме того, таможня имеет право не разрешить ввоз или вывоз. Таможенные администрации запрашивают информацию об импортируемых, а зачастую и об экспортируемых товарах. При наличии соответствующего законодательства они могут требовать, чтобы такая информация предоставлялась заранее в электронном виде. Благодаря своим уникальным полномочиям и опыту, таможенные службы могут и должны сыграть важнейшую роль в повышении безопасности и облегчении мировой торговли. |
| План-конспект для проведення заняття по соцiально-гуманiтарнiй пiдготовцi... Злочинцем людина не з‘являється, тобто злочинцем вона стає в силу деяких об‘єктивних та суб‘єктивних обставин. До цих обставин слід... |
1. Поняття та зміст конституційного ладу Конституційний лад це юридична організація суспільного та державного ладу, політико-правовий фундамент формування громадянського... |
| МЕТОДИКА ОЦІНКИ СКЛАДНОСТІ НАВЧАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ З ІНФОРМАТИКИ Одна з переваг цієї системи підвищення об'єктивності підсумкової оцінки. Тому важливив педагогічним завданням є розробка максимально... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ Тема Загальна... Характерні особливості зародження та розвитку держави та права Стародавнього Сходу |
| Методичні рекомендації до самостійної роботи студента по вивченню дисципліни “Економічна теорія” Зародження економіко-теоретичних знань. Становлення і основні етапи розвитку економічної теорії як науки. Сучасні напрями, школи... |
Наука у соціокультурному вимірі Наука – це особливий вид пізнавальної діяльності, спрямованої на здобуття, об'єктивних, системно організованих і обґрунтованих знань... |
| Тема Політика як соціальне явище. Політологія як наука (2 години) Політика як суспільне явище: підходи до визначення, становлення політики та політичних відносин як результат історичного розвитку.... |
1. Вступ України, формування історичного мислення, навичок науково-історичного аналізу, виявлення логіки та об’єктивних закономірностей історичного... |
| МОДЕЛЮВАННЯ СТАНУ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ СУБ’ЄКТІВ ІЄРАРХІЧНОЇ СИСТЕМИ... Та методів математичного та динамічного програмування надають можливість оцінити ступінь захисту пріоритетних фінансових інтересів... |
Дипломна робота РОЗДІЛ ЗАРОДЖЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО СЛУЖІННЯ ЯК ОСОБЛИВОЇ ФОРМИ СУСПІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ |