|
|
Скачати 1.73 Mb.
|
- положення, які забезпечують технічну єдність під час розроблення, виготовлення, експлуатації продукції.Стандарти добровільного використання містять вимоги рекомендаційного характеру. Заява про дотримання виробником продукції стандартів добровільного використання застосовується для досягнення наступних цілей:- посилення довіри до якості продукції та розширення ринку збуту;- усунення конкуренції з боку виробників, які використовують стандарти з більш низькими вимогами;- підтримки іміджу фірми, забезпечення реклами і збільшення обсягу продажів.Якщо виробник вирішив випускати продукцію (надавати послуги) відповідно до вимог стандарту добровільного використання, то після декларованого заяви стандарти добровільного використання стають обов'язковими до застосування. Вимога застосовувати стандарти добровільного використання може бути обумовлено контрактом. Відхилення від обумовлених контрактом вимог стандартів ведуть до розриву контрактних взаємин, втрати репутації на ринку. Таким чином, рекомендовані вимоги стандартів підлягають безумовному виконанню в таких випадках:- якщо виробник (постачальник) продукції зробив заяву про відповідність продукції цим стандартам;- якщо ці вимоги включено до договорів на розробку, виготовлення і поставку продукції;- якщо це передбачено чинними актами законодавства.Міжнародна стандартизаціяМіжнародна стандартизація - це сукупність міжнародних організацій по стандартизації та продуктів їх діяльності - стандартів, рекомендацій,технічних звітів та іншої науково-технічної продукції. Таких організацій три: - Міжнародна організація по стандартизації - ІСО (ISO); - Міжнародна електротехнічна комісія - МЕК (IEC); - Міжнародний союз електрозв'язку - МСЕ (ITU). Міжнародна електротехнічна комісія МЕК (IEC) була створена в 1906 р. в Лондоні на конференції представників 13 країн. Прообразом ISO є Міжнародна федерація національних асоціацій із стандартизації, створена в 1926 р. Федерація була перетворена в комітет з координації стандартів при ООН у 1944 р., а потім в 1946 р. - в ISO. Міжнародна електротехнічна комісія приєдналася до ISO на автономних правах, зберігаючи незалежність у фінансових та організаційних питаннях і співпрацюючи на добровільних засадах. У 1993 р. були прийняті зміни у структурі та організації роботи ISO, спрямовані на прискорення розробки міжнародних стандартів і вдосконалення діяльності організації у зв'язку з радикальними змінами, що відбулися в економічних і політичних сферах, а також зростаючими вимогами до міжнародної стандартизації з боку ринку. Відповідно до швейцарського праву міжнародні організації зі стандартизації IEC та ISO є цивільно-правовими об'єднаннями. Територіально їх секретаріати знаходяться в Женеві в одному будинку. По загальних питань стандартизації ISO і IEC виступають узгоджено. Інтереси кожної окремо взятої країни в галузі стандартизації висловлює її офіційний представник. ІЕС Головна мета ІЕС полягає в розробці міжнародних стандартів у сфері електротехніки та електроніки та активного сприяння їх добровільному прийняттю і використання. Склад ІЕС. Членами ІЕС є більше 40 національних комітетів, у якості яких виступають національні організації зі стандартизації, які представляють в основному промислово розвинені країни, а також ряд країн, що розвиваються. У цих країнах проживає 80% населення земної кулі, що споживає 95% світового виробництва електроенергії і використовує майже 90% усіх випущених виробів електроніки й електротехніки. Структура технічних органів IEC така ж, як і ISO, тобто в неї входять технічні комітети (ТК), підкомітети (ПК), робочі групи (РГ). У IEC діє понад 85 ТК, 114 ПК і більше 600 РГ. У діяльності кожного ТК бере участь в середньому 15-25 країн. Переважна більшість ТК і ПК очолюють європейські країни, і насамперед Франція, Німеччина, Великобританія, що входять до Європейського Союзу (ЄС), що є їх важливим технічним, торговельним та економічним перевагою. ISO Головна мета ISO полягає в розробці міжнародних стандартів і активного сприяння їх добровільного прийняття і використання для досягнення максимально можливого рівня ефективності промисловості і торгівлі в усьому світі. Про масштаб діяльності організації свідчать наступні факти: понад 30 тис. експертів беруть участь у технічній роботі, яка здійснюється в рамках 187 технічних комітетів, 576 підкомітетів, 2057 робочих груп. Щорічно в різних країнах світу проводяться більше 800 засідань згаданих вище технічних органів. Парк стандартів ІСО перевищує 14 тис. одиниць, щорічно публікується понад 800 нових іпереглянутих стандартів. Основні об'єкти стандартизації, кількість стандартів (у % від загального числа) характеризують діапазон інтересів організації. - Машинобудування - 29%; - Хімія - 13%; - Неметалічні матеріали -12%; - Руди і метали - 9%; - Інформаційна техніка - 8%; - Сільське господарство - 8%; - Будівництво - 4%; - Спеціальна техніка - 3%; - Охорона здоров'я і медицина - 3%; - Основоположні стандарти - 3%; - Навколишнє середовище - 3%; - Упаковка і транспортування товарів - 2%; Решта стандарти відносяться до охорони здоров'я і медицини, охоронинавколишнього середовища, іншим технічним областям. Питання інформаційної технології, мікропроцесорної техніки - це об'єкти спільних розробок ISO/IEC. Основне призначення міжнародних стандартів - це створення наміжнародному рівні єдиної методичної основи для розробки нових таудосконалення діючих систем якості та їх сертифікації. В останні роки ІСО приділяє багато уваги стандартизації систем забезпечення якості. Практичним результатом зусиль у цих напрямках є розробка і видання міжнародних стандартів. При їх розробці ІСО враховує очікування всіх зацікавлених сторін – виробників продукції (послуг), споживачів, урядових кіл, науково-технічних та громадських організацій. У стратегії останніх років ІСО приділяє особливу увагу торговельно-економічнійдіяльності, що вимагає розробки відповідних рішень в інтересах ринку, і оперативної моделі, що дозволяє повною мірою використовувати потенціал інформаційних технологій і комунікаційних систем, враховуючи при цьому, в першу чергу інтереси країн, що розвиваються і формуванняглобального ринку на рівноправних умовах. Стандарти ІСО, що акумулюють передової науково-технічний досвід багатьох країн, націлені на забезпечення єдності вимог до продукції, що є предметом міжнародного товарообміну, включаючи взаємозамінність комплектуючих виробів, єдині методи випробувань і оцінки якості виробів. Користувачі міжнародних стандартів ІСО - промислові та ділові кола, урядові та неурядові організації, споживачі ісуспільство в цілому. Міжнародні стандарти ISO не мають статусу обов'язкових для всіхкраїн-учасниць. Будь-яка країна світу має право застосовувати чи не застосовувати їх. Вирішення питання про застосування міжнародного стандарту ІСО пов'язано восновному зі ступенем участі країни в міжнародному поділі праці тастаном її зовнішньої торгівлі. Основні напрямки діяльності ISO: - розробка і публікація міжнародних стандартів у всіх областях технічної та економічної діяльності (за винятком електротехніки та електроніки); - сприяння прийняттю міжнародних стандартів національними системами стандартизації; - міжнародне співробітництво. Склад ISO. В даний час членами ISO є 120 країн; її діяльність пов'язана з 500 міжнародними організаціями. До числа нових членів ISO увійшли деякі країни СНД, у тому числі Республіка Білорусь, Україна, Туркменістан і Республіка Узбекистан. У рамках ISO працює 185 технічних комітетів. Основними органами ISO є Генеральна асамблея, Рада і Виконавче бюро (комітет). На рис. 14 представлена структура ISO і сірим кольором виділені комітети ISO, в яких Україна представлена Держстандартом. Рада ISO складається з 18 представників комітетів-членів. П'ять з них призначаються автоматично з числа тих, хто займає перші п'ять місць в ранжуванні складу ISO. Зараз це DIN (Німеччина), AFNOR (Франція), ANSI (США), BSI (Велика Британія), JISC (Японія). Інші 13 членів Ради обираються на Генеральній асамблеї ISO строком на 2 роки. Секретаріати технічних органів ISO ведуть 34 країни (Німеччина - 20% секретаріату, Великобританія - 18%, США та Франція - по 13%). Провідні фірми прагнуть володіти секретаріатами у своїй області, не рахуючись з фінансовими витратами, що дозволяє їм перетворювати свої національні стандарти в міжнародні з тими вимогами, які ці фірми вже освоїли і, таким чином, досягається вигідне для них участь у міжнародному поділі праці. Хоча міжнародні стандарти розробляються на основі консенсусу і добровільного визнання закладених в них вимог, на практиці відповідність їм продукції, по суті, обов'язково, так як є критерієм конкурентоспроможності та допуску на міжнародний ринок. Міжнародні стандарти стали ефективним засобом усунення технічних бар'єрів в міжнародній торгівлі, оскільки набули статусу документів, що визначають науково-технічний рівень і якість виробів. За останні п'ять років рівень використання міжнародних стандартів зріс з 15 до 35%, а в таких галузях як машинобудування, металургія,транспорт і зв'язок - перевищив 40%. Перспективні завдання ISO ІСО визначила свої завдання, виділивши найбільш актуальні стратегічні напрямки робіт: - Встановлення більш тісних зв'язків діяльності організації з ринком, що перш за все повинно відображатися на виборі пріоритетних розробок; - Зниження загальних і тимчасових витрат в результаті підвищення ефективності роботи адміністративного апарату, кращого використання людських ресурсів, оптимізації робочого процесу, розвитку інформаційних технологій та телекомунікацій; - Надання ефективного сприяння Всесвітньої торгової організації шляхом впровадження програми, орієнтованої на поступову переробку технічних умов на постачання товарів до стандартів ІСО; - Стимулювання "самопідтримуючих себе" елементів зазначеної вище програми: заохочення створення нових стандартів для промисловості, розвиток взаємовідносин з СОТ на умовах надання необхідної технічної допомоги. Зокрема, передбачається всіляко сприяти включенню вимог до продукції, що поставляється з боку держав у міжнародні стандарти ІСО, що повинно позитивно позначитися на визнання оцінки відповідності; - Турбота про підвищення якості діяльності з національної стандартизації в країнах, що розвиваються, де головна увага приділяється вирівнювання рівнів стандартизації. Надалі ІСО планує розширити сферу наданих технічних послуг. Нею визначено три пріоритетні можливості: сприяння прийняттю широко використовуваних промислових стандартів, розроблених за рамками ІСО,в якості міжнародних нормативних документів; виявлення першочергових потреб у стандартизації, що стосується спеціальних галузей; підвищення гнучкості планування робіт зі створення стандартів у відповідь на що змінюютьсяумови ринку і держав. Крім того, досить швидко зростаючої областю міжнародної стандартизації як і раніше залишаються послуги, де все ширше будуть застосовуватися стандарти серії 9000. Уряди низки великих країн передають відповідальність за розробку і впровадження стандартів, які застосовуються для урядовихзакупівель (особливо оборонними відомствами), в приватний сектор. У зв'язку з цим ІСО вивчає можливості міжнародної стандартизації в неурядовому секторі. У перспективі буде зростати значення співпраці ІСО, МЕК і яке доповнює діяльність цих організацій і сприяє здійсненню ефективних програм стандартизації в галузі інформаційних технологій і телекомунікацій. Споживачі розглядають цю співпрацю як позитивну, що сприяє ефективній роботі трьох головних організаційз міжнародної стандартизації і в наступному столітті. 3. Стандарти та регулювання у міжнародній торгівлі Світова організація торгівлі (СОТ) Світова організація торгівлі (СОТ) (англ. World Trade Organization, WTO) – це провідна міжнародна економічна організація, членами якої вже є 153 країни, на долю яких припадає близько 96% обсягів світової торгівлі; її функціями є встановлення правил міжнародної системи торгівлі і вирішення спірних питань між країнами-членами, що підписані під близько 30-ма угодами організації. Після приєднання ряду країн, які зараз є кандидатами на вступ, у рамках СОТ здійснюватиметься майже весь світовий торговельний оборот товарів та послуг. За останні роки значно розширилася сфера діяльності СОТ, яка на сьогодні далеко виходить за рамки власне торговельних стосунків. СОТ є потужною і впливовою міжнародною структурою, здатною виконувати функції міжнародного економічного регулювання. Членство у СОТ стало на сьогодні практично обов`язковою умовою для будь-якої країни, що прагне інтегруватися у світове господарство. Процеси створення, становлення і розширення СОТ не були простими та однозначними. Хоча за останні 30 років масив загальних правил СОТ надзвичайно зріс, СОТ усе ще базується на принципі двосторонніх переговорів між членами з метою взаємного відкриття їх ринків. Члени СОТ, формулюючи вимоги до країн-претендентів стосовно доступу до їх ринків, відстоюють інтереси власних підприємств, захищаючи таким чином власне виробництво та робочі місця. Тому переговорний процес є непростим і, як правило, тривалим. Цілі СОТ Цілі СОТ визначено в преамбулі Марракеської Угоди про утворення СОТ. Основними з них є:
Члени СОТ Див. також: Список країн-членів Світової організації торгівлі Станом на 23 липня 2008 року до СОТ входить 153 учасника, з яких 149 – це держави, а 4 – митні території. 149 країн світу – членів СОТ (з 192) - це понад 97% обсягу світової торгівлі, близько 85% світового ВВП та понад 85% населення світу. При цьому майже 30 країн перебувають у стадії переговорного процесу про вступ до СОТ, зокрема: Алжир, Андорра, Азербайджан, Багами, Білорусь, Бутан, Боснія і Герцеговина, Вануату, Ємен, Кабо-Верде, Казахстан, Лаоська Народно-Демократична Республіка, Ліван, Російська Федерація, острови Самоа, Сейшельські острови, Сербія, Чорногорія, Судан, Таджикистан, Узбекистан. Україна набула повноправного членства в СОТ 16 травня 2008 року. |
| План-конспект для проведення заняття по соцiально-гуманiтарнiй пiдготовцi... Злочинцем людина не з‘являється, тобто злочинцем вона стає в силу деяких об‘єктивних та суб‘єктивних обставин. До цих обставин слід... |
1. Поняття та зміст конституційного ладу Конституційний лад це юридична організація суспільного та державного ладу, політико-правовий фундамент формування громадянського... |
| МЕТОДИКА ОЦІНКИ СКЛАДНОСТІ НАВЧАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ З ІНФОРМАТИКИ Одна з переваг цієї системи підвищення об'єктивності підсумкової оцінки. Тому важливив педагогічним завданням є розробка максимально... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ Тема Загальна... Характерні особливості зародження та розвитку держави та права Стародавнього Сходу |
| Методичні рекомендації до самостійної роботи студента по вивченню дисципліни “Економічна теорія” Зародження економіко-теоретичних знань. Становлення і основні етапи розвитку економічної теорії як науки. Сучасні напрями, школи... |
Наука у соціокультурному вимірі Наука – це особливий вид пізнавальної діяльності, спрямованої на здобуття, об'єктивних, системно організованих і обґрунтованих знань... |
| Тема Політика як соціальне явище. Політологія як наука (2 години) Політика як суспільне явище: підходи до визначення, становлення політики та політичних відносин як результат історичного розвитку.... |
1. Вступ України, формування історичного мислення, навичок науково-історичного аналізу, виявлення логіки та об’єктивних закономірностей історичного... |
| МОДЕЛЮВАННЯ СТАНУ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ СУБ’ЄКТІВ ІЄРАРХІЧНОЇ СИСТЕМИ... Та методів математичного та динамічного програмування надають можливість оцінити ступінь захисту пріоритетних фінансових інтересів... |
Дипломна робота РОЗДІЛ ЗАРОДЖЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО СЛУЖІННЯ ЯК ОСОБЛИВОЇ ФОРМИ СУСПІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ |