|
|
Скачати 0.99 Mb.
|
29.Антидемпінгові обмеження в зовнішній торгівлі Демпінг - метод фінансової нетарифноі торгової політики, що полягає в просуванні товару на зовнішній ринок за рахунок зниження експортних цін більш субнормально рівня цін, існуючого в цих країнах Демпінг може здійснюватися як за рахунок ресурсів окремих фірм, прагнучих заволодіти зовнішнім ринком своєї продукції, так і за рахунок державних субсидій експортерам. Демпінг заборонений як міжнародними правилами в рамках ВТО, так і національними антидемпінговими законами багатьох країн. Для захисту від навмисного демпінгу країни використовують антидемпінгове мито. Антидемпінгове мито - тимчасовий збір в розмірі різниці між цінами продажу товару на внутрішньому і зовнішньому ринках, що вводиться імпортуючою країною з метою нейтралізації негативних наслідків нечесної цінової конкуренції на основі демпінгу.Ставку антидемпінгового мита звичайно визначають одним з наступних способів:* Як різницю в ціні, по якій товар реально продається на ринку експортуючої країни і на ринку що імпортує. * Як різницю в ціні, по якій товар повинен був би продаватися на ринку експортуючої країни, і ціни, по якій він реально продається на ринку імпортуючої країни. 23. Зустрічні (товарообмінні і компенсаційні) операції. Товарообмінна (бартерна) операція у галузі зовнішньоекономічної діяльності це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором із змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі, між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі. Комерційна компенсація передбачає взаємну поставку товарів за однакову вартість. При такій операції кожний партнер (країна) одночасно виступає як продавець і покупець і виставляє рахунок за свої поставки у грошовій формі. Умови початкової і зустрічних поставок містяться в одному контракті. В ньому ж може бути передбачено взаємне задоволення інтересів партнерів в будь-якій іншій формі, наприклад, чаткова оплата початкової поставки чи інше.Принципова відмінність - в розрахунках партнерів за свої поставки у грошовій формі та в тому, що експортер може передати свої зобов'язання із зустрічного імпорту третій стороні.При підготовці до здійснення компенсаційної операції експортно-імпортна фірма країни А направляє своєму контрагенту в країні В список товарів, що вона хотіла б закупити, їх кількість і ціну та список товарів, які вона пропонує для компенсації. Після погоджень формуються два остаточні списки товарів, які є невід'ємною частиною компенсаційної угоди.Зустрічні закупки. Вони означають зобов'язання експортера закупити чи забезпечити закупівлю третьою стороною товарів на певну суму в країні імпортера. Імпортер виставляє закупівлю експортером товару в його країні обов'язковою УМОВОЮ контракту. Імпортер закупає експортний товар під зобовязання експортера купити певний товар на ринку імпортера, залишивши гаким чином, частину свосі експорт лої виручки. Обсяг зустрічних закупок від загальної суми фіксується в контракті + обовязок ексопртера п'чш.сати контракти з контрагентами країни-імпортера на обумовлену суму. Авансовані закупки (експортер закупає у імпортера певний товар у якості авансу під обовязок імпортера купити експортний), "Оффсет" (експортер закупає в імпортера товар в залік експорту), "Свіфт". 24. Порядок здійснення і регулювання бартерних операцій. Товарообмінна (бартерна) операція у галузі зовнішньоекономічної діяльності - це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором із змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі, між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі. Умовою еквівалентності обміну за бартерним договором є обмін товарами (роботами, послугами) за цінами, що визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України на договірних засадах з урахуванням попиту та пропозиції, а також інших факторів, які діють на відповідних ринках на час укладення бартерних договорів. У випадках, передбачених законодавством України, контрактні ціни визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України відповідно до індикативних цін.У бартерному договорі зазначається загальна вартість товарів, що імпортуються, та загальна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються за цим договором, з обов'язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній Національним банком України до першої групи Класифікатора іноземних валют. Усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України мають право на проведення товарообмінних (бартерних) операцій відповідно до законодавства України. Товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення вантажної митної декларації на експорт) товарів, що фактично експортовані за бартерним договором, а в разі експорту за бартерним договором робіт і послуг - з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.У разі експорту за бартерним договором високоліквідних товарів строки ввезення на митну територію України імпортних товарів не повинні перевищувати 60 календарних днів з дати оформлення вивізної вантажної митної декларації.Перевищення установлених цією статтею строків ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), які імпортуються за бартерними договорами, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів, товарів спеціального призначення, допускається за наявності у суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України, який є стороною відповідного бартерного договору, разового індивідуального дозволу, що видається центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України на строк, визначений у такому дозволі. Порядок віднесення бартерних договорів до таких, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів, товарів спеціального призначення, визначає Кабінет Міністрів України. 25. Регулювання і контроль за здійсненням зовнішньоторговельних операцій в Україні. Регулювання зовнішньоторговельної діяльності здійснюється за допомогою економічних та адміністративних методів. Економічні методи, у свою чергу, поділяються на тарифні й нетарифні. Центральне місце в державному регулюванні зовнішньої торгівлі належить тарифному регулюванню, яке в Україні спирається на Закон “Про єдиний митний тариф”. Митний тариф — це систематизований перелік товарів із зазначенням мита, яким вони обкладаються під час перетину митного кордону країни. Митні тарифи складаються з конкретних ставок мита. Мито — це податок, який стягується митними органами з товарів, що вивозяться або ввозяться на територію країни. У міжнародній практиці застосовується експортне, імпортне, транзитне, антидемпінгове, компенсаційне та інші види мита. Величина мита визначається за допомогою ставок, які поділяються на адвалорні (процентні), специфічні та комбіновані. Адвалорне та специфічне мито по-різному здійснюють свою регулюючу функцію. За підвищення цін ефективнішим є адвалорне мито, а за зниження — специфічне. В окремих випадках використовуються ставки змішаного типу (комбіновані), коли товар одночасно обкладається адвалорними і специфічними видами мита (наприклад, 40% вартості, але не менш як 3 ЄВРО за штуку). Важливим митним інструментом є антидемпінгове мито. Воно застосовується тоді, коли в країну ввозяться товари за цінами, які значно нижчі за ціни або навіть собівартість у країні-експортері, через що зазнають шкоди національні виробники аналогічних товарів. До нетарифних методів державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності відносять: надання субсидій виробникам експортних товарів, пільгове експортне кредитування, застосування індикативних цін, установлення мінімальної митної вартості на окремі товари та ін. Прямі субсидії надаються експортеру у формі безпосередніх виплат на відшкодування різниці між його витратами та отриманим доходом, а непрямі — є формою надання пільг в оподаткуванні, позик за більш низькими ставками, пільгових умов страхування тощо. Експортне кредитування передбачає фінансове стимулювання розвитку експорту національних товарів. Воно, як правило, здійснюється у формі надання державних кредитів національним експортерам під пільгові процентні ставки або іноземним імпортерам за умови придбання товарів лише вітчизняного виробництва. 27. Експортно-імпортні процедури, заборони, вимоги. Вимоги в сфері сертифікації Декретом КМУ "Про стандартизацію та сертифікацію" передбачено сертифікувати імпортовану продукцію, що переміщується через митний кордон У з метою її подальшого продажу або обміну.Відповідність продукції (товару), яка ввозиться і реалізується на території України, обов'язковим вимогам норм і стандартів, що діють в Україні, має підтверджуватися сертифікатом або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, виданим або визнаним Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації або уповноваженим (акредитованим) ним органом. Сертифікація продукції в Україні поділяється на обов'язкову та добровільну. Сертифікація продукції здийснюється уповноваженими на те органами з сертифікації підприємствами, установами і організаціями з метою: запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян і навколишнього природного середовища; сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції. Обов"язковій сертифікації не підлягають товари, що ввозяться: як дарунок; у режимі тимчасового ввезення; як гуманітарна і тхн допомога; як інвестиції до статутного фонду учасників господарської діяльності або на підставі дооворів про спільну інвест діяльність; для проведення виставок; у режимі реімпорту; на митні ліцензійні склади; у режимі імпорту для подальшого реекспорту. Перелік товарів, що підлягають обов"язковій сертифікації визначений законами У "Про держ регул імпорту с/г продукції"', "Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини", наказами Комітету та постановами КМУ. 30.Сертифікація товарів при імпорті. Вимоги в сфері сертифікації Декретом КМУ "Про стандартизацію та сертифікацію" передбачено сертифікувати імпортовану продукцію, що переміщується через митний кордон У з метою її подальшого продажу або обміну.Відповідність продукції (товару), яка ввозиться і реалізується на території України, обов'язковим вимогам норм і стандартів, що діють в Україні, має підтверджуватися сертифікатом або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, виданим або визнаним Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації або уповноваженим (акредитованим) ним органом. Сертифікація продукції в Україні поділяється на обов'язкову та добровільну. Сертифікація продукції здийснюється уповноваженими на те органами з сертифікації підприємствами, установами і організаціями з метою: запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян і навколишнього природного середовища; сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції; створення умов для участі с.п.д. в міжнародномуспівробітництві та міжнародній торгівлі. Обов"язковій сертифікації не підлягають товари, що ввозяться: як дарунок; у режимі тимчасового ввезення; як гуманітарна і тхн допомога; як інвестиції до статутного фонду учасників господарської діяльності або на підставі дооворів про спільну інвест діяльність; для проведення виставок; у режимі реімпорту; на митні ліцензійні склади;у режимі імпорту для подальшого реекспорту. Перелік товарів, що підлягають обов"язковій сертифікації визначений законами У "Про держ регул імпорту с/г продукції", "Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини", наказами Комітету та постановами КМУ. 26.Квотування і ліцензування експорту та імпорту в ЗЕД. Квота – кількісна нетариф. міра обмеження експорту або імпорту товару певною кількістю або сумою на певний проміжок часу. За направленістю дії квоти діляться на: експортні – вводяться або у відповідності з міжнародними стабілізаційними угодами, які встановлюють долю кожної країни в загальному експорті певного товару, або урядом країни для запобігання вивозу дефіцитних товарів; імпортні – вводяться національним урядом для захисту місцевих товаровир-ків, для досягнення збалансованості торг-го балансу, регулювання попиту і пропизиції на внутр. ринку, а також як відповідь на дискримінаційну торг. політику інш. країн. За охопленням квоти діляться на глобальні – встановлюються на імпорт і експорт певного товару на певний період часу, незалежить від того, з якої країни він імпортується і в яку країну він експортується. Зміст таких квот зазвичай заключається в забезпеченні необхідного рівня внутрішнього споживання, їх обсяг вираховується як різниця внутр. вир-ва і споживання товарів. Індивідуальні – встановлюються в рамках глобальної квоти квота кожної країни, яка експортує або імпортує товар. Такі квоти зазвичай встановлюються на основі двосторонніх угод, які надають основні переваги в експорті або імпорті товарів тим країнам, з якими є найбільш тісні політичні, економічні та інші інтереси. Переваги квоти як засобу обмеження імпорту: по-перше, квота дає гарантію, що імпорт не буде перевищувати певну величину, оскільки позбавляє іноземних конкурентів можливості розширювати продажі на ринку шляхом зниження цін (тариф цієї гарантії не надає). По-друге, квотування є більш гнучким і оперативним інструментом політики, оскільки зміна тарифів за звичай регламентується національним законодавством і міжнародними угодами. По-третє, використання квот робить зовнішньоторгівельну політику більш селективною, оскільки шляхом розподілу ліцензій держава може підтримувати конкретні підприємства. Разом з тим використання квот на імпорт може призводити до додаткових негативних ефектів. З одного боку, обмежуючи цінову конкуренцію і гарантуючи вітчизняним фірмам певну частку національного ринку, квота може сприяти монополізації економіки. З іншого боку, саме розподілення ліцензій рідко відбувається на відкритих аукціонах в умовах чесної конкуренції імпортерів і тому в кращому випадку призводить до свавільних і тому недостатньо ефективних адміністративним рішенням. 28 Індикативні ціни як регулятор зовнішньоторговельних операцій. Індикативні ціни це ціни на товари, які відповідають цінам, що склалися чи складаються на відповідний товар на ринку експорту або імпорту на момент здійснення даної операції з урахуванням умов поставки та умов здійснення розрахунків, визначених у відповідності із законодавством України. Індикативна ціна розробляє і затверджує Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі України. Вони обов’язкові для використання суб’єктами ЗЕД при укладанні зовнішньоекономічних договорів, за якими вивозиться або продається товар, що включено до переліку індикативної ціни.У разі експорту з території України товарів, на які поширюється дія індикативних цін, відхилення контрактної ціни у бік зменшення від індикативної не допускається. Але в деяких випадках контрактна ціна може бути нижчою від індикативної. Таке відхилення можливе внаслідок дії факторів, що безпосередньо впливають на ціну товару, а саме:– вид угоди;– умови поставки товару;– умови оплати;– відхилення показників якості товару від стандартів; інші фактори, що мають істотний вплив на умови здійснення операцій.У випадку відхилення ціни зовнішньоекономічного контракту від індикативної ціни на товари, контракти за якими підлягають реєстрації чи потребують одержання ліцензії в Міністерстві економіки та з питань європейської інтеграції України, заявник подає додаткові документи, що підтверджують обґрунтованість можливого відхилення (сертифікат якості товару, довідку банку про надходження попередньої оплати, копії вантажних митних декларацій, рахунку-фактури тощо), висновки Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків чи висновки однієї з уповноважених експертних організацій (за вимогою Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України).Отже, якщо зовнішньоекономічний контракт підлягає реєстрації, необхідно визначити, який державний орган здійснюватиме її, залежно від місця реєстрації суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності, загальної суми контракту, а іноді і від виду товару. Так, наприклад, незалежно від місця реєстрації суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності і загальної вартості зовнішньоекономічного контракту на експорт відходів та брухту чорних металів реєструє контракт виключно Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України. |
| 1. Концепція розвитку зовнішньоек політики в Україні Відносна стабільність обсягів ЗЕ обороту; зміна структури ЗЕЗЮ вихід на нові міжн ринки; активна допомога суб’єктам ЗЕЗ з боку держави;... |
1. Концепція розвитку зовнішньоек політики в Україні Відносна стабільність обсягів ЗЕ обороту; зміна структури ЗЕЗЮ вихід на нові міжн ринки; активна допомога суб’єктам ЗЕЗ з боку держави;... |
| КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ Для досягнення зазначених результатів необхідно швидкими темпами розвивати дистанційну освіту, запровадження якої в Україні передбачено... |
ПРОЕКТ КОНЦЕПЦІЯ ГУМАНІТАРНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ НА ПЕРІОД ДО 2020... Так, у 2008 р за світовим індексом людського розвитку Україна посіла 82 місце серед 179 країн, за якістю життя 68 місце серед 104... |
| КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТОКУ СФЕРИ КУЛЬТУРИ МІСТА КРИВОГО РОГУ НА 2012-2015 РОКИ Концепція розвитку сфери культури Кривого Рогу на 2012-2015 роки розроблена з урахуванням завдань, що стоять перед містом у зв’язку... |
Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Дана концепція визначає правові засади організації та провадження ріелторської діяльності в Україні з метою законодавчого забезпечення... |
| ПРОЕКТ Концепція розвитку домену. УКР Україні в рамках процедури інтернаціоналізованих доменних імен (IDN), є загальнодоступним ресурсом спільного користування. Адміністрування... |
Проект Концепція... Ради Європи, зокрема Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи щодо розвитку місцевої демократії з метою визначення засад... |
| «Концепція розвитку системи контролю банків в Україні: теоретико-методологічні... Університету банківської справи Національного банку України з обговорення питання, яке вперше за весь час існування кафедри стало... |
ЛЕКЦІЯ ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ ТА ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ЕКОЛОГІЇ Основна концепція сучасної екології (концепція екосистеми) життя можливе тільки в угрупованнях та за строго визначеної сукупності... |