 1. Концепція розвитку зовнішньоек. політики в Україні.
ЗЕ політика України – це сукупність державних заходів, на основі яких здійснюється ЗЕД. В ній обґрунтовані основні орієнтири:1)інтенсивна інтеграція країни в світове господарство на основі поступового збільшення ступеня відкритості нац. економіки і експорту до 40-50%.2)послідовна перебудова товарної структури експорту і імпорту, її наближення до структурних співвідношень, характерних для економ. розвинених країн.3) створення потужного експортного потенціалу країни у складі міжнародних спеціалізованих галузей і видів виробництва.4)впровадження у практику найбільш сучасних форм економічної взаємодії з заруб. країнами на основі використання оперативного, більш інтенсивного руху товарів, послуг, капіталів, робочої сили.5) диверсифікація географічної структури ЗЕ зв’язків країни з більшістю країн світової більшості
6)забезпечення стабільної збалансованості ЗЕД країни
Етапи реалізації ЗЕП України:•1996-2000
скорочення експорту та імпорту товарів і послуг, системна криза; зовнішньо-торг. і платіжний дисбаланс, низька конкурентноспроможність товарів; непривабливість інвестиц. клімату•1999-2000
Відносна стабільність обсягів ЗЕ обороту; зміна структури ЗЕЗЮ вихід на нові міжн. ринки; активна допомога суб’єктам ЗЕЗ з боку держави; входження України в систему МПП•2001-2005
Зростання обсягів ЗЕ операцій, здійснення комплексної лібералізації; невтручання держави у експортно-імпортні операції; виконання всіх завдань, включених у концепцію ЗЕД України•2006-2010
Інтенсивний розвиток всіх сфер виробництва, формування прогресивної структури промислового виробництва; створення прогресивної структури ЗТ, пошук нових ринків збуту.
4. Право на здійснення ЗЕД.
Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших ознак. Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України "Про підприємництво". Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи.
Втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб'єктів у випадках, не передбачених законом, в тому числі і шляхом видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови, гірші від встановлених законом, є обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється. До суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності може бути застосована санкція у вигляді тимчасового призупинення права здійснення такої діяльності у випадках порушення чинних законів України, що стосуються цієї діяльності.
Суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, який одержав від цієї діяльності у власність кошти, майно, майнові і немайнові права та інші результати, має право володіти, користуватися і розпоряджатися ними на свій розсуд. Вилучення результатів зовнішньоекономічної діяльності у власника у будь-якій платній або неоплатній формі без його згоди забороняється, за винятком випадків, передбачених законами України.
5.Економічні передумови виходу суб'єктів ЗЕД на зовнішній ринок.
Економічними передумовами виходу суб'єктів ЗЕД на зовнішній ринок можна назвати наступні:1)По-перше це наявність попиту на товар, що виробляється суб'єктом ЗЕД на зовнішньому ринку 2) Наявність незайнятої ниші на ринку товару який збираються поставляти або відсутність конкурентів на цьому ринку. Або третій варіант коли конкуренти своїми об'ємами продукції не можуть задовольнити попит ( при появі нового ринку з товаром що має кардинально нові характеристики і аналогів якого немає ) 3)Наявність вільних виробничих потужностей для виробництва даного товару.4) Наявність вільних грошових оборотних засобів для підтримки свого товару на зовнішньому ринку 5)3дійснення маркетингових досліджень щодо товару, покупця, ринку, місцевого зак-ства, політичної стабільності, лояльності влади до іноземних виробників і т.д. Вивчення товару означає: наскільки товар, що виробляється або буде вироблятися даним підприємством відповідає потребам, смакам, бажанням споживача.Метою вивчення покупця є виявлення та детальне дослідження тих категорій осіб (споживачів) котрим адресована продукція фірми, а також їхніх звичок та мотивів, якими вони керуються у своїй поведінці на ринку Основною метою вивчення ринку є визначення потенціалу продаж і складення прогнозів і перспектив на майбутнє. Для вивчення перспектив фірма звичайно проводить дослідження у таких напрямках а) ємкість ринку тобто аналіз поточного суспільного попиту на даний товар (товари'' групи). б) характеристики ринку даного товару, аналізу стану ринкової конкуренції й оцінка впливу ін. екон. чинників.) тенденції зміни ємкості ринка та соц-економ фактори, що впливають на неї. г) прогноз продажу чи частки товарного ринку, яку компанія збира¬ється контролювати у майбуї ньому.д) аналіз регіональних ринків, тобто стан і перспективи збуту якогось товару на певній території.6) Економічна стабільність". на світових ринках і політична стабільність в країні в яку фірма буде поставляти товар.
7. Мета та засоби регулювання ЗЕД.
Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється з метою:забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку України;стимулювання прогресивних структурних змін в економіці, в тому числі зовнішньоекономічних зв'язків суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України;створення найбільш сприятливих умов для залучення економіки України в систему світового поділу праці та її наближення до ринкових структур розвинутих зарубіжних країн.Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється:Україною як державою в особі її органів в межах їх компетенції; - недержавними органами управління економікою (товарними, фондовими, валютними біржами, торговельними палатами, асоціаціями, спілками та іншими організаціями координаційного типу), що діють на підставі їх статутних документів; - самими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на підставі відповідних координаційних угод, що укладаються між ними.Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється за допомогою: - законів України; - передбачених в законах України актів тарифного і нетарифного регулювання, які видаються державними органами України в межах їх компетенції;- економічних заходів оперативного регулювання (валютно-фінансового, кредитного та іншого) в межах законів України; - рішень недержавних органів управління економікою, які приймаються за їх статутними документами в межах законів України;
- угод, що укладаються між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності і які не суперечать законам України.
8. Правові режими для іноземних суб'єктів господарської діяльності.
Закону також визначаються правові режими, що застосовуються до іноземних суб’єктів господарської діяльності. Це, зокрема, національний режим, режим найбільшого сприяння та спеціальний. Національний режим означає, що іноземні суб’єкти господарської діяльності мають обсяг прав та обов’язків не менший, ніж суб’єкти господарської діяльності України. Національний режим застосовується щодо всіх видів господарської діяльності іноземних суб’єктів цієї діяльності, пов’язаної з їх інвестиціями на території України, а також щодо експортно-імпортних операцій іноземних суб’єктів господарської діяльності тих країн, які входять разом з Україною до економічних союзів. Режим найбільшого сприяння означає, що іноземні суб’єкти господарської діяльності мають обсяг прав, преференцій та пільг щодо мита, податків та зборів, якими користується та/або буде користуватися іноземний суб’єкт господарської діяльності будь-якої іншої держави, якій надано згаданий режим, за винятком випадків, коли зазначені мито, податки, збори та пільги щодо них установлюються в рамках спеціального режиму, визначеного нижче. Режим найбільшого сприяння надається на основі взаємної угоди суб’єктам господарської діяльності інших держав згідно з відповідними договорами України та застосовується у сфері зовнішньої торгівлі.
І насамкінець, спеціальний режим застосовується до територій спеціальних економічних зон, а також до територій митних союзів, до яких входить Україна, і в разі встановлення будь-якого спеціального режиму згідно з міжнародними договорами з участю України відповідно до чинного законодавства.
10.Органи місцевого управління та їх компетенція в регулюванні ЗЕД.
Органи місцевого управління зовнішньоекономічною діяльністю. До органів місцевого управління зовнішньоекономічною діяльністю належать:— місцеві Ради народних депутатів України та їх виконавчі і розпорядчі органи;— територіальні підрозділи (відділення) органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України.Нормативні акти місцевих Рад народних депутатів України та підпорядкованих їм виконавчих органів стосовно регулювання зовнішньоекономічної діяльності ухвалюються тільки у випадках, прямо передбачених законами України. Місцеві Ради народних депутатів України та їх виконавчі органи діють як суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності тільки через створені ними зовнішньоекономічні комерційні організації, які мають статус юридичної особи України.Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України можуть створювати свої територіальні підрозділи (відділення), якщо це випливає з їх компетенції, яка визначається законами України та положеннями про ці органи.
В даний час основним органом управління ЗЕД на місцевому рівні являється Управління зовнішніх відносин і зовнішньоекономічної діяльності обласної. Київської і Севастопольської міської державної адміністрації. Подібне Управління в регіонах являється органом державної виконавчої влади. Воно створюється в складі обласної (міської) державної адміністрації з метою виконання її повноважень в сфері міжнародних відносин і співробітництва, зовнішньоекономічних зв'язків й іноземної інвестиційної діяльності. Управління підлягає обласній (міській в Києві й Севастополі) державній адміністрації. Міністерству економіки, Міністерству закордонних справ України і обласній Раді народних депутатів в межах делегованих повноважень.
11. Недержавне регулювання ЗЕД.
Недержане регулювання відрізняється від державного тим, що здійснює опосередкований вплив на регламентацію ЗЕД України. Недержавне регулювання ЗЕД відбувається наступними організаціями :1) Товарними, фондовими, валютними біржами. Через ці інститути регулюється попит і пропозиція на товари. біржа — це крупнооптовий ринок і водночас тонкий інструмент реального ціноутворення. 2) Торговельно-промислова палата (ТПП), асоціації та інші організації координаційного типу. Завданнями торгово-промислових палат є: надання довідково-інформаційних послуг, основних відомостей, що не є комерційною таємницею, про діяльність українських підприємців і підприємців зарубіжних країн згідно з національним законодавством, сприяння поширенню, зокрема через засоби масової інформації, знань про економіку і науково-технічні досягнення, законодавство, можливості зовнішньоекономічного співробітництва українських підприємців.3) Міжнародні організації типу МВФ, Світовий Банк(СБ), (ВТО). МВФ - основною діяльністю фонду є сприяння міжнародному співробітництву у валютній сфері, розширенні та збалансованості росту міжнародної торгівлі і відповідному поліпшенню макроекономічних умов країн членів. ВТО - головна мета : сприяння розвитку торгівлі як засобу економічного зростання та розвитку; вдосконалення технологій.СБ — головне завдання Банку полягає у стимулюванні приватних іноземних капіталовкладень шляхом надання гарантій чи шляхом прямої участі, а також у сприянні міжнародної торгівлі та підтриманні платіжних балансів.
13. Товарні, фондові, валютні біржі як регулятори ЗЕД. Біржова торгівля товарами в Україні та її можливість для розробки стратегії виходу на зовнішній ринок.
Біржа — це крупнооптовий ринок і водночас тонкий інструмент реального ціноутворення. Концентрація та централізація величезних товарних мас на готівкових біржах і фінансових ресурсів як з реальним товарним покриттям, так і без нього на строкових біржах дозволяють сформувати економічно обгрунтовану у т.ч прогнозовану ціну, ув'язати рух товарних і грошових потоків, з'єднати виробництво і споживання, полегшити планування господарської діяльності численних контрагентів угод. Можна сказати, що товарна біржа є механізмом і інструментом реального ціноутворення шляхом управління вільною конкуренції між комерційними посередниками, об"днаними у підприємницьку спілку. Що стосується валютної біржі, то найяскравішим представниками є Українська міжбанківська валютна біржа на якій відбуваються торги провідними валютами світу (USD, €). При цьому всі бажаючі можуть купити або продати певну кількість валюти через біржових брокерів - осіб, які зареєстровані на біржі і мають право грати на біржових торгах Функція валютної біржі так ж як і товарної, різниця лише в тому, що тут біржа виступає регулятором цін на валюту в залежності від того скільки валюти продається і скільки купується. Фондова біржа являє собою організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами що можуть вільно купуватися і продавтися. Основними принципами діяльності бірж України є рівноправність учасників торгів, застосування вільних ринкових цін, гласність та публічність проведення біржових операцій. Установлюючи правила торгівлі, обов'язкові для всіх учасників торгів, біржі України створюють умови для прискорення товарообігу, регулювання цін на підставі співвідношення попиту та пропонування.Провідні позиції у біржовій торгівлі України зайняла Українська біржа. Тут концентрується необхідна інформація про потреби виробництва, попит та пропонування предметів народного споживання, укладаються угоди на їх поставки, виставляються зразки товарів, які потім, залежно від попиту на них, будуть випускатися в масовій кількості.Водночас товарна біржа несе серйозні зобов'язання, які полягають у забезпеченні умов для проведення біржової торгівлі, регулюванні процесу укладання й виконання біржових операцій, координації цін на підставі співвідношення попиту й пропонування товарів, надання членам і відвідувачам організаційних та інших послуг, збирання, обробка й поширення інформації про кон'юнктуру ринку.
17. Зміст і мета маркетингу в ЗЕД, його особливості, значення і задачі.
Підприємства, що виходять на світовий ринок, зустрічають сьогодні жорстоку конкурентну боротьбу. Щоб вижити в цій боротьбі і досягти успіху, необхідно використовувати можливості маркетингу.Саме на основі маркетингової діяльності проводиться більшість комерційних операцій на світовому ринку. Спеціальними дослідженнями встановлено, що більше 75% комерційних невдач відбувається через помилки в маркетинговій діяльності.Міжнародний маркетинг ґрунтується на принципах внутрішнього (національного) маркетингу. Тому використані в ньому стратегії, принципи і методики являються характерними і для міжнародного маркетингу. Разом з тим міжнародний маркетинг має свої специфічні особливості. При виході на зовнішній ринок виникає принципіально нова ситуація, більш різноманітнішим стає зовнішнє середовище, збільшується число факторів, що впливають на прийняття рішень. Це призводить до того, що:1) підвищується ступінь невизначеності в діяльності підприємства;2) зростає ступінь ризику, з'являється додатковий ризик його діяльності;3) збільшується потреба в інформаційному забезпеченні підприємства;4) підвищуються вимоги до координації різних напрямків і сфер їх діяльності.Все це і визначає специфіку міжнародного маркетингу, робить необхідним його використання в управлінні ЗЕД.Принципи здійснення маркетингу у ЗЕД:постановка суб’єктами маркетинг. завдань сфери ЗЕДвибір суб’єктами ЗЕД цільових зовнішніх ринківвизначення суб’єктами маркетинг. асортименту товарів, призначених для реалізації на зовн. Ринках; формування суб’єктами ЗЕД с-ми маркетинг. досліджень, які будуть застосовуватись на зовн. Ринку;
систематичне проведення суб’єктами ЗЕД маркет. контролю за рухом товарів і послуг на зовн. Ринках.
Головним завданням МД є вивчення співвідношення між.попитом і пропорцією товару на ринку протягом певного періоду
|