Як володіти голосом при спілкуванні
1. Постійно тренуйте свій голос; найзручніший спосіб для цього — читання вголос; контролюйте правильність вимови.
2. Пристосуйте свій голос до тієї обстановки, де відбувається спілкування (не говоріть голосно в громадських місцях).
3. Не говоріть надто голосно — це справляє враження агресивності.
4. Хто говорить надто тихо, справляє враження людини, яка погано володіє тим матеріалом, про який говорить, або ж не впевнена в собі.
5. Голос підвищуйте тоді, коли ставите запитання, виявляєте радість чи здивування.
6. Голос понижуйте тещі, коли хочете когось переконати або відповісти на запитання.
7. Не говоріть, коли стоїте спиною до слухачів.
Красномовство — це мистецтво говорити так, щоб ті, до кого ми звертаємося, слухали не лише без труднощів, а й із задоволенням, і щоб захоплені метою і підбурені самолюбством, вони захотіли глибше у неї проникнути (Б. Паскаль).
Не те добре, коли кричать великим голосом, але те є велике, коли говорять добре (Демосфен).
Загальний тон промови слід обирати такий, який найбільшою мірою утримує увагу слухачів і який не тільки їх усолоджує, а й насолоджує без пересичення ... (Цицерон).
Як бути приємним співрозмовником
Коли ви перебуваєте в оточенні малознайомих людей, пам'ятайте:
1) вітайтеся й усміхайтеся перші;
2) виявляйте дружнє ставлення до людей, не чекайте, коли вони виявлять до вас свої симпатії;
3) дотримуйтесь правил спілкування;
4) цікавтесь людьми, які вас оточують, їхніми радощами й турботами;
5) вживайте якомога більше слів, які підкреслюють шанобливе ставлення до людей: даруйте, перепрошую, дякую, будь ласка, не ображайтеся, чи не змогли б Ви, на жаль та ін;
6) у товаристві не намагайтеся переговорити всіх, дайте можливість висловитися іншим;
7) будьте тактовні: спочатку подумайте, чи нікого не образить те, що ви хочете сказати, а потім вже говоріть.
Найбільша цінність оратора — не тільки сказати те, що потрібно, але й не казати того, чого не треба (Цицерон).
Найкращий оратор є той, хто своїм словом і повчає слухачів, і дає насолоду, і справляє на них сильне враження.
Вчити — обов'язок оратора, давати насолоду — честь, яка надається слухачеві, справляти ж сильне враження — необхідно (Цицерон).
Оратором є лише той, хто в змозі говорити з кожного питання гарно, вишукано і переконливо, відповідно до важливості предметів, на користь часові і для задоволення слухачів (Тацит).
Усе, про що маєш намір ти сказати, розглянь перше в умі своєму, бо у багатьох язик випереджає й саму думку (Сократ).
Неприйняття до уваги характеру слухачів зробить безплідними зусилля навіть великого таланту (А. Бен).
Як зацікавити людей
Щоб стати цікавим співрозмовником, необхідно: мати всебічні знання та інтереси, які постійно слід розвивати і поглиблювати;
говорити про те, що цікавить слухачів;
запам'ятовувати й записувати все цікаве, що ви бачите, чуєте чи прочитаєте.
Щоб ваша розповідь була цікавою, потрібно:
підібрати тему розмови цікаву й нову;
початок розмови має привернути увагу слухачів;
розповідь повинна бути стислою, невимушеною й зрозумілою;
думки мають бути логічно впорядкованими;
наводити захоплюючі факти;
залучати слухачів до дискусії.
Оратором, достойним уваги, є той, хто користується словом для думок, а думкою для істини й доброчесності (Ф. Фенелон).
Говорити багато й добре е дар гострого розуму, говорити мало й добре є властивість мудрого, говорити багато й погано означає дурня, говорити мало й погано є ознакою безумного (Ф.Ларошфуко).
Добре говорити — означає просто добре думати вголос (Е.Ренан).
Істинне красномовство — це вміння сказати все, що треба, і не більше, ніж треба (Ф. Ларошфуко).
Відомо, що, проголошуючи промову, я повинен передусім потурбуватися про те, щоб переконати своїх слухачів... Найсильніше ж переконання — обіцянка сказати нові й дуже важливі речі, щоб привернути увагу аудиторії (А. Данте).
Як критикувати, не ображаючи
Якщо ви бажаєте навчитися критикувати так, щоб не образити людину, то:
вказуйте на помилки лише віч-на-віч;
уникайте прямої критики;
робіть це по-дружньому;
похваліть те, що ваш знайомий виконує як слід;
покажіть чи розкажіть, як правильно було б виконати те чи інше завдання, здійснити певний вчинок;
переконайте знайомого в тому, що він зможе повестися як слід за певних обставин, зуміє впоратися з дорученою справою;
попросіть вибачення за зроблене зауваження, особливо тоді, коли людина старша від вас за віком або незнайома.
Людина, яка засуджує і висміює помилкові думки й погані вчинки інших людей, повинна мати особливу силу переконання, а для цього, крім гострого ока, необхідно володіти і не менш-цінним мистецтвом ясно викладати думки (М. Ларра).
Одного неточного, невдало сказаного" або хоча б погано вимовленого слова іноді досить, щоб зіпсувати усе враження (А.Міцкевич).
Немає нічого сильнішого за слово (Менандр).
Запитання та завдання для самоконтролю:
Назвіть найважливіші вимоги до усного ділового мовлення.
Як ви розумієте поняття „чуття мови”?
Які норми найчастіше порушуються в діловому стилі?
Що таке словниковий запас?
Як працювати над збагаченням словникового запасу?
Назвіть причини виникнення мовних шаблонів.
Як уникнути штампів у спілкуванні?
Що таке перифрази? Чи слід ними користуватися під час публічного мовлення?
Про що свідчить велика кількість „пустих” слів у промові?
Чому в усному мовленні слід уникати жаргонізмів, діалектизмів, просторічних слів?
Чому добір слова вважається справжнім мистецтвом?
Визначте роль наголосу у мовленнєвій культурі промовця.
Назвіть найважливіші правила наголошування. Наведіть приклади.
Які існують стилі вимови? Чим вони визначаються?
Назвіть причини помилок у вимові.
Як слід вимовляти голосні? Приголосні?
Як впливає написання на вимову?
Розкажіть правила вимови слів іншомовного походження.
Чим досягається милозвучність мови?
Які найпоширеніші чергування викликані милозвучністю мови?
Перерахуйте закономірності чергування букв для досягнення милозвучності мови.
Що в мові публічного виступу є неприйнятним?
Чим викликана бідність словника? Про що вона свідчить?
Результатом якого явища є багатослів’я?
Назвіть причини появи зайвих слів у виступах.
Як уникнути невиправданого ускладнення лексики?
Як використовувати у виступах і читати цифрові дані?
Чому слід уникати зайвої ускладненості речень?
Як уникнути нетактовності під час промови?
До чого призводить нерозрізнення мовних засобів різних мов?
У чому полягає ораторське мистецтво?
Яких вимог, пов’язаних із його поведінкою, повинен дотримуватись оратор?
Чому переконливість є однією з найважливіших якостей промови?
За допомогою чого досягається переконливість і доказовість виступу?
На що повинен звертати увагу доповідач при доборі аргументів?
Які ви знаєте прийоми доведення думки?
Які етичні моменти є особливо важливими у публічному виступі?
Чому оратор не повинен забувати про емоційність своїх слухачів?
Які вимоги висуваються до мови справжнього оратора?
Назвіть невербальні елементи передачі інформації.
Які компоненти входять у поняття „інтонація”?
Визначте функцію інтонації в мові.
Розкажіть про вимоги до інтонації під час виступу.
Чим відрізняється вимова досвідченого оратора?
У чому полягає вміння користуватися своїми голосовими даними?
Як правильно обрати темп мовлення?
Чому жестами та мімікою потрібно вміти користуватися?
Як слід триматися на трибуні?
Назвіть вади жестикуляції.
Розкажіть про виразність як ознаку культури мовлення.
Як формується виразне мовлення?
Чому навчати виразного читання необхідно всіх?
Які поради для оратора ви запам’ятали?
Розкажіть про умови виразності мовлення.
Як подолати бар’єр між читачем і слухачем?
Які настанови дає А.Коні лектору чи читцю?
Як володіти голосом при спілкуванні?
Як бути приємним співрозмовником ?
Як подолати несміливість?
Як зацікавити людей?
Як критикувати, не ображаючи?
Література:
Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Л.: Світ, 1990.
Головин Б.Н. Основы культуры речи. – М.: Высшая школа, 1980.
Горбул О. Д. та ін. Ділова українська мова. Навчальний посібник. – К.: Знання, 2000.
Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери. Навчальний посібник для вищих та середніх спеціальних навчальних закладів. – К.: АСК, 1998.
Власов Л.В. Умеем ли мы говорить по телефону // «Экономика и организация промышленного производства». – 1975. - № 1.
Зубков М.Г. Сучасне українське ділове мовлення. – Навчальний посібник для вищих та середніх та спеціальних навчальних закладів. – Харків: Торсінг, 2001.
Ильяш М.И. Основы культуры речи. – Киев-Одеса: Высшая школа, 1984.
Коваль А.П. Культура ділового мовлення. – К.: Вища школа, 1977.
Козачук Г.О. Українська мова для абітурієнтів: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 2001.
Культура української мови. Довідник / Ред. В.М.Русанівського. – К.: Либідь, 1990.
Основы культуры речи. Хрестоматия / Сост. Л.И.Скворцов. – М.: Высшая школа, 1984.
Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Українське ділове мовлення.- К.: Либідь, 1997.
Пилинський М.М. Мовна норма і стиль. – К.: Наукова думка, 1976.
Пилинський М.М. Основні критерії норми літературної мови// Мовознавство.- 1968.- № 4, № 6.- С.66-75, с.54-63.
Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – К.: Вища школа, 1997.
Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова. Навчальний посібник для студентів педагогічних навчальних закладів. – К.: Літера, 2000.
|