Скачати 4.36 Mb.
|
Література
Беличенко Владимир. Развитие музыкального образования в Украине в период козацкой эпохи (Гетьманщины). В статье поднимается и раскрывается один из самых главных и актуальных вопросов времен козацкой эпохи в украинской государственности – вопрос значительного подъема творческого духа и потенциала украинской нации. Дана характеристика глубоко национального стиля – украинского барокко времен Гетьманщины. Подчеркнуты роль, значение и поддержка украинских гетьманов и государственных деятелей в развитии музыкального образования и искусства. Приведены лучшие образцы расцвета украинского народного музыкального творчества и вокально-хоровой музыки. Ключевые слова: козацкая эпоха, музыкальное образование, украинское народное музыкальное творчество, вокально-хоровая музыка. Bilichenko Volodymyr. Development of musical education in Ukraine during the hetmanship. This article raised and described one of the most important and urgent questions of the existence of the Cossack period in the Ukrainian state system – the question of the significant development of creational spirit and potential of the Ukrainian nation. Ukrainian baroques as one of the national styles which reached its highest point during the hetmanship is also characterized in the article. The role, importance and support which the Ukrainian hetmen and statesmen paid to the development of the musical art is stressed in the article as well. There are some best examples of the Ukrainian folk creative work, vocal and choral music. Key words: Cossack period, musical education, the Ukrainian people’s musical creativity, vocal and choral music. УДК 37.035:371.212.3 Б 77 Марина БОЙЧЕНКО ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОГРАМ ТЕЛЕМЕНТОРСТВА ДЛЯ ОБДАРОВАНИХ І ТАЛАНОВИТИХ У РОЗВИНЕНИХ АНГЛОМОВНИХ КРАЇНАХ У статті висвітлено сутність телементорства як інноваційної форми взаємодії наставника та учня, що полягає в наданні йому індивідуальної академічної, мотиваційної й емоційної підтримки засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Охарактеризовано програми телементорства для обдарованих і талановитих, що запроваджені в розвинених англомовних країнах. Ключові слова: ментор, менторство, телементорство, обдаровані і талановиті, підтримка, ІКТ. Постановка проблеми. Нині одним із пріоритетних завдань розвитку освіти в розвинених країнах світу визначено педагогічну підтримку обдарованих і талановитих, оскільки розкриття їх потенціалу є запорукою підвищення конкурентоспроможності держави на світовому ринку праці. Однією з форм педагогічної підтримки, широко застосовуваних у розвинених англомовних країнах, є менторство, яке в сучасних умовах все частіше здійснюється за допомогою ІКТ. Зважаючи на той факт, що проблема пошуку ефективних форм та засобів педагогічної підтримки обдарованих і талановитих є надзвичайно актуальною для нашої країни, доцільним бачиться вивчення позитивного зарубіжного досвіду в цій сфері. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вітчизняний науковий простір представлений низкою праць, присвячених вивченню різних © Бойченко Марина, 2015 аспектів підтримки обдарованих і талановитих, зокрема: педагогічної підтримки особистісного саморозвитку обдарованих підлітків у школах США (О. Бевз) [1], педагогічних умов соціалізації обдарованих учнів у навчально-виховному середовищі загальноосвітнього навчального закладу (Н. Завгородня) [2], психологічних основ ідентифікації технічної обдарованості в юнацькому віці (О. Зазимко) [3], сутності і змісту педагогічної підтримки дітей дошкільного віку (Н. Колосова) [4], організаційних форм надання вищими навчальними закладами додаткових освітніх послуг обдарованим студентам (Я. Рудик) [5], теорії і практики організації навчання обдарованих школярів у США з 20-х рр. ХХ – до початку ХХІ ст. (П. Тадеєв) [6], організації навчання обдарованих молодших школярів у США (Н. Теличко) [7], педагогічної системи розвитку творчої обдарованості школярів (В. Тесленко) [8] тощо. Незважаючи на значний інтерес до означеної проблеми з боку вітчизняних науковців, комплексного дослідження інноваційних форм педагогічної підтримки обдарованих і талановитих засобами ІКТ поки що здійснено не було. Мета статті полягає у висвітленні сутності телементорства як інноваційної форми педагогічної підтримки обдарованих і талановитих засобами ІКТ та організації програм телементорства у розвинених англомовних країнах. У зарубіжній науково-педагогічній літературі під менторством розуміється надання спеціальної педагогічної підтримки учням, чиї потреби не можуть бути задоволені в межах традиційних шкіл. Слід відзначити, що останнім часом все більшої популярності в розвинених англомовних країнах набуває менторство за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема мережі Інтернет. Така форма наставництва отримала низку назв – “телементорство”, “віртуальне менторство”, “е-менторство”, “і-Менторство” тощо [13, 51]. Американські дослідники П. Сінгл та С. Мюллер під телементорством розуміють взаємодію старшої досвідченої особи (ментора) та менш досвідченої особи (протеже) через засоби електронної комунікації з метою отримання знань, розвитку навичок, формування впевненості та культурного розуміння менш досвідченої особи для досягнення ним/нею високих результатів [14]. Спільна мета всіх програм телементорства – надання індивідуальної академічної, мотиваційної та емоційної підтримки учням засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Надзвичайно важливою у телементорстві є можливість працювати під керівництвом досвідченого наставника для обдарованих і талановитих, що походять із сільської місцевості та сімей із низьким рівнем прибутку, оскільки такі категорії осіб зазвичай мають труднощі в отриманні послуг звичайного ментора. Для організації взаємодії обдарованих і талановитих з кваліфікованими наставниками у світі низкою організацій створено веб-сайти, що охоплюють усі аспекти розроблення та організації менторських програм, зокрема: “Національне партнерство з менторства” (National Mentoring Partnership, http://www.mentoring.org), “Спитай у експерта” (Ask an Expert, http://www.askanexpert.com), “Міжнародна програма телементорства” (International Telementor Program, http://www.telementor.org), “Дозволяємо освіті здійснити мрії” (Letting Education Achieve Dreams, http://www.uhv.edu/lead/mentoring.htm) тощо. Види телементорства варіюються від окремої відповіді на запитання до спільних проектів, що охоплюють учителів, обдарованих і талановитих учнів/студентів та їх наставників (менторів). Телемен-торство дає змогу волонтерам-менторам ефективно і продуктивно використовувати обмежений час. Зазвичай телементорство зводиться до трьох типів програм:
На думку американського дослідника Д. Сігла, телементорство має низку унікальних переваг над традиційним менторством, зокрема:
На думку організаторів “Міжнародної програми телементорства”, менторами можуть виступати особи, які мають знання та досвід у певній сфері та відкриті до взаємодії, бажають виховати майбутнє покоління лідерів, володіють навичками письмового спілкування, мають доступ до мережі Інтернет, бажання працювати з молоддю [9]. На сайті МПТ подано вимоги, яким має відповідати ефективний ментор, зокрема, такий наставник взаємодіє з учнями/студентами, надсилаючи мінімум два повідомлення, що стосуються проекту, через безпечну систему передачі електронних повідомлень на сайті МПТ; розвиває інтерес і природні здібності свого протеже та дає йому змогу ознайомитися з майбутньою професією; підтримує в учнів/ студентів упевненість у майбутньому; гарно розв’язує проблеми та вчить своїх вихованців долати перешкоди; працює у тісній взаємодії з учителем для досягнення максимальних результатів у виконанні проекту та особистісному саморозвиткові; обмінюється досвідом з колегами та заохочує їх до співпраці. МПТ висуває до менторів такі вимоги: використовувати систему електронних повідомлень МПТ для організації процесу наставництва; надсилати повідомлення студентові/учню принаймні двічі на тиждень; проводити опитування в кінці кожного проекту; повідомляти персонал МПТ про необхідність допомоги чи проблеми, які виникають як в учнів, так і в наставників [9]. Крім менторів та їх наставників, до програм телементорства залучаються й учителі. Так, наприклад, “Міжнародна програма телементорства” створює умови для застосування телементорства вчителями в навчально-виховному процесі старших класів загально-освітніх шкіл. Претенденти на участь у програмі повинні дотримуватися таких вимог: забезпечувати можливість застосування учнями безпечної системи передачі електронних повідомлень МПТ; розробляти й представляти плани проектів телементорства, а також здійснювати їх моніторинг та оцінку; підтримувати зв’язок з менторами щотижня для обговорення прогресу учнів та запитувати раз на два тижні контрольну форму (checkpoint form) для обліку прогресу учнів; обмежувати кількість учасників до 10 – 15 учнів; переконуватися, що учні принаймні двічі на тиждень спілкуються з менторами та нагадувати їм своєчасно заповнювати контрольну форму; щоденно перевіряти електронну пошту: перевіряти контрольні форми, надіслані ментором протягом 48 годин та електронні повідомлення; попереджувати персонал МПТ про виникнення проблем, які можуть перешкодити студентам чи менторам виконати проект [11]. Серед основних переваг телементорства для вчителів, учні яких залучені до цього процесу, організатори “Міжнародної програми телементорства” називають такі:
Зазначимо, що програми телементорства передбачають надання педагогічної підтримки різним категоріям учнів, проте в контексті нашої наукової розвідки значний інтерес становить робота саме з обдарованими і талановитими, що зумовлює необхідність розгляду проектів зазначеного спрямування. З-поміж низки проектів, представлених на сайті МПТ, ми обрали для прикладу проект, спрямований на визначення індивідуальних схильностей особистості, оскільки означена проблема є надзвичайно актуальною для обдарованих і талановитих у будь-якій країні. Розробником проекту стала вчителька Джемі Стіл з середньої школи Trail Ridge (Лонгмонт, штат Колорадо, США). Характеристику проекту подано нами в таблиці 1. Слід також наголосити, що реалізація проекту відбувається у декілька етапів, з детальним описом яких можна ознайомитися на сайті МПТ (http://www.telementor.org/projectsteps.cfm?ProjectID=1703). Крім професійного самовизначення, найпоширенішими напрямами реалізації проектів, що передбачають роботу з обдарованими й талановитими, стали ведення та планування бізнесу, наукові проекти з природничих наук (наприклад, дослідження природних катаклізмів), дієтології, суспільних наук (наприклад, проект для учнів 11 – 12-річного віку, що передбачає порівняння різних національних культур) тощо. Таблиця 1 Проект МПТ, спрямований на визначення індивідуальних схильностей особистості [11]
Висновки. Підсумовуючи викладене вище, зазначимо, що запровадження програм телементорства є перспективним напрямом організації педагогічної підтримки обдарованих і талановитих, адже такі програми відкривають можливості широкого доступу до консультацій з кваліфікованими спеціалістами без часових та територіальних меж і мають низку переваг над традиційним менторством. Перспективи подальших досліджень. Зважаючи на актуальність досліджуваної проблеми в нашій країні перспективним вважаємо визначення можливостей творчого використання досвіду організації програм телементорства в українських реаліях. Література
Бойченко Марина. Организация программ телементорства для одаренных и талантливых в развитых англоязычных странах. В статье отражена сущность телементорства как инновационной формы взаимодействия наставника и ученика, которая заключается в предоставлении ему индивидуальной академической, мотивационной и эмоциональной поддержки средствами информационно-коммуникационных технологий. Охарактеризованы программы телементорства для одаренных и талантливых, которые введены в развитых англоязычных странах. Ключевые слова: ментор, менторство, телементорство, одаренные и талантливые, поддержка, ИКТ. Boichenko Maryna. Organization of telementoring programs for gifted and talented in the developed English-speaking countries. The article reflects the essence of telementoring as an innovative form of interaction between a mentor and a student aimed at providing him with individual academic, motivational and emotional support by means of information and communication technologies. The telementoring programs for gifted and talented, which are introduced in the developed English-speaking countries are characterized. Key words: mentor, mentoring, telementoring, gifted and talented, support, ICT. УДК 37.011.31:37.62 Б 81 Володимир БОНДАРЕНКО ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ У статті наведено аналіз основних компонентів спецкурсу “Імідж сучасного вчителя технологій”, призначений для студентів педагогічних університетів за напрямом підготовки “Технологічна освіта”. Розкрито вимоги до рівня освоєння дисципліни, а також основні положення програми та тематику лекційних, практичних і семінарських занять. Ключові слова: професійний імідж, майбутній учитель технологій, професійний імідж учителя технологій, спецкурс, педагогічний університет. Постановка проблеми. Реформування системи вищої педагогічної освіти зумовлюється новими суспільно-економічними реаліями, які вимагають від сучасного вчителя урахування швидкого оновлення наукового знання та технологій, стрімкого зростання обсягу інформації, соціально-економічних тенденцій розвитку країни і світу загалом, а також тими змінами, що відбуваються у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженням нових державних стандартів освіти, створенням нових навчальних планів, програм і відповідного навчально-мето-дичного забезпечення, поширенням комп’ютеризації у процесі навчання. Майбутні вчителі мають усвідомити з першого року навчання, що їхні професійні успіхи, кар’єрне зростання, особистісна самореалізація залежать тільки від їхніх власних зусиль та професійної компетентності. © Бондаренко Володимир, 2015 Упровадження нових технологій, зростання обсягу та глибини наукового знання, постійне розширення й оновлення науково-професійної інформації освітньої галузі “Технології” ставить нові завдання перед педагогічними вищими навчальними закладами. Як вважають В. Андрущенко та І. Табачек, суспільний ідеал вчителя нерозривно пов’язаний із формуванням педагогом власного пози-тивного іміджу, над вдосконаленням якого він має постійно працювати. Це, на думку дослідників, є частиною професійної компетенції та суттєвим показником індивідуальної педагогічної майстерності [1, 59]. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Науковому розв’язанню проблеми вдосконалення професійної підготовки вчителя сприяли дослідження тенденцій розвитку вищої педагогічної освіти, реформування, оновлення змісту освіти в Україні та за рубежем (В. Андрущенко, О. Абдулліна, І. Зязюн, М. Євтух, Н. Кузьміна, В. Кремень Н. Ничкало, Л. Пуховська та ін.); тенденцій розвитку системи університетської освіти (А. Алексюк, В. Сагарда, О. Глузман, Л. Коваль та ін.); організації навчального процесу у вищих педагогічних навчальних закладах (О. Антонова, А. Вербицький, С. Вітвицька, С. Гончаренко, О. Дубасенюк, М. Євтух, В. Козаков, Н. Сидорчук, О. Спірін та ін.); концепції педагогічної майстерності (Є. Барбіна, І. Зязюн, І. Кривонос, В. Сластьонін та ін.); теорії педагогічної взаємодії (І. Бех, О. Бодальов, А. Бойко, В. Казанська, В. Кан-Калік, О. Лєонтьєв та ін.). Теоретико-методичні засади професійної підготовки вчителя трудового навчання розглянуті в дослідженнях А. Вербицького, Й. Гушулея, М. Євтуха, І. Зязюна, О. Коберника, П. Лузана, В. Мадзігона, І. Прокопенка, В. Сидоренка, В. Стешенка, Д. Тхоржевського та ін. Віддаючи належне дослідникам проблем фахової підготовки фахівців, слід відзначити, що у вітчизняній педагогічній літературі майже відсутні системні дослідження теорії і практики формування у майбутніх учителів технологій професійного іміджу, у яких би визначалися теоретико-методологічні підходи до побудови змісту цієї підготовки, розробки педагогічних технологій, організаційно-педагогічних форм і методів навчання і виховання. Як показує аналіз теоретичних досліджень у галузі формування професійного іміджу майбутніх вчителів та практики роботи педагогічних ВНЗ, проблемі формування позитивного професійного іміджу майбутніх вчителів технологій приділено мало уваги. Так, у навчальних планах та освітньо-професійній програмі підготовки майбутніх вчителів технологій відсутня дисципліна “Педагогічна іміджелогія”, немає спеціальних підручників та посібників, які допомагали б грамотно створювати свій професійний імідж. Метою статті є аналіз авторського спецкурсу для майбутніх учителів технологій “Імідж сучасного вчителя технологій”, розкриття його цілей, задач та основного змісту. Професійний імідж майбутнього вчителя технологій – це явище, яким можна керувати. Керованість іміджу передбачає розуміння закономірностей його функціонування та формування, зумовлює необхідність спеціальної діяльності з його проектування, діагностики, формування та корекції. Усе це викликає необхідність розуміння майбутніми викладачами важливості позитивного професійного іміджу та спеціальні знання і вміння щодо його формування. Відсутність таких знань позбавляє процес формування професійного іміджу цілеспрямованості, робить його стихійним. Створення професійного іміджу – це тривалий процес, який має розпочатися з ознайомлення із сутністю професійного іміджу, його складових, закономірностей та механізмів його формування. З цією метою пропонується спецкурс “Імідж сучасного вчителя технологій”, призначений для студентів технологічного факультету денної та заочної форм навчання за напрямом підготовки: “Технологічна освіта”. Метою спецкурсу є ознайомлення майбутніх учителів технологій з основами іміджелогії, актуалізація мотивації студентів до створення власного професійного іміджу та підвищення рівня його сформованості, створення настанови особистості на професійне самовдосконалення, формування ціннісних орієнтацій студентів на самореалізацію у майбутній професійній діяльності. Характерною особливістю програми спецкурсу “Імідж сучасного вчителя технологій” є активна спрямованість на формування у майбутніх учителів технологій ціннісних орієнтацій на самореалізацію і саморозвиток в професійній діяльності. Провідними ідеями курсу є доведення до свідомості студентів що: 1) позитивний професійний імідж стає необхідною складовою конкурентоздатності фахівця; 2) професійний імідж – це синтез професійних якостей і компетентностей та особистісних якостей і зовнішності особистості; 3) позитивний професійний імідж майбутніх вчителів технологій можливо сформувати, якщо цей процес буде пронизувати усі аспекти студентського життя та відбуватися цілеспрямовано й безперервно; 4) позитивний професійний імідж майбутнього вчителя технології може сформувати лише сам носій іміджу за допомогою наполегливої роботи над собою; 5) формування професійного іміджу неможливе без оволодіння прийомами самопізнання та рефлексії; 6) професійний імідж є нестійким феноменом та потребує постійної роботи над ним і корекції через змінюваність зовнішніх обставин та внутрішніх чинників. Завдання спецкурсу:
Вимоги до рівня освоєння дисципліни. У результаті вивчення спецкурсу:
Лекційні заняття призначені для ознайомлення з теоретичним матеріалом дисципліни та його узагальнення; вони передбачають використання новітніх інформаційних технологій і не виключають діалогічного спілкування студентів з викладачем. Семінарські заняття спрямовані на самостійне опрацювання студентами теоретичного матеріала, поглиблення знань студентів певних розділів дисципліни з подальшим їх обговоренням та звернення до досвіду видатних людей щодо створення власного іміджу. На них використовуються сучасні методи навчання: ділові ігри, міні-конференції, дискусії, тренінги, що дозволяють уникнути пасивного сприйняття інформації та макси-мально використовувати творчий потенціал студентів. Практичні заняття призначені для ознайомлення студентів з психологічними методами самопізнання, проведення самодіагностики, розробки індивідуального плану дій. Самостійна робота студентів передбачає підготовку до тренінгів та дискусій, індивідуальну роботу і роботу в малих групах, підготовку доповідей з обговорюваних на лекціях і практичних заняттях тем, створення презентацій, само-діагностику, самоаналіз, самомоніторінг. Тематичний план спецкурсу представлений у таблиці 1. Таблиця 1 |
СТУДI¯ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТИЙ ЧАСТИНА... Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка “Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено... | СТУДI¯ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТИЙ ЧАСТИНА... Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка “Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено... |
СТУДI¯ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТИЙ ЧАСТИНА... Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка “Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено... | О. І. Галян; ДДПУ імені І. Франка. Дрогобич : ВВ ДДПУ імені І. Франка, 2015. 44 с Галян, Олена Іванівна. Методологія наукового дослідження : словник основних понять : для студ спец. 0301201 "Психологія" та 03010301... |
КА ЛЮДИНОЗНАВЧI СТУДII ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ... Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка “Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено... | Львівський національний університет імені Івана Франка Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького та юридичному факультеті Львівського національного університету... |
ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЗВАННЯ “ПОЧЕСНИЙ ДОКТОР ДРОГОБИЦЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО... Ний доктор Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка” (HONORIS CAUSA) присвоюється відповідно до закону... | ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ ШОСТИЙ Рекомендовано до друку вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка протокол №10 від |
ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТИЙ Рекомендовано до друку вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (протокол №9 від 17 вересня... | Монографії (з 2008 р.) Бистрова О. О. Слово – образ – символ в художньому тексті: (моногр.). – Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ ДДПУ, 2008. – 201... |