Франка Серія “Педагогіка” ВИПУСК ТРИДЦЯТЬ ПЕРШИЙ ДРОГОБИЧ ВИДАВНИЧИЙ ВІДДІЛ ДДПУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА 2015 ISSN 2313-2094

Sharapa Hanna, lecturer of Rivne Medical college.

ЗМІСТ
Ашиток Надія. Професії соціальний педагог

і соціальний працівник:

спільне і відмінне……………………...............................................4

Березан Валентина. Практична підготовка

майбутнього соціального педагога

з використанням інформаційних

і комунікаційних технологій……………………………………..14

Білавич Іван. Внесок українських лікарів

у розвиток вітчизняної науки

та медичної опіки дітей і дорослих

(кінець ХІХ – початок ХХ ст.)…………………………………...25

Біліченко Володимир. Розвиток

музичної освіти в Україні

у період козацької доби (Гетьманщини)………………………...34

Бойченко Марина. Організація

програм телементорства

для обдарованих і талановитих

у розвинених англомовних країнах……………………………...48

Бондаренко Володимир. Формування

професійного іміджу майбутніх учителів технологій…………..58

Величко Наталія. Еколого-естетичне виховання

у початкових школах Великої Британії………………………….69

Вільхова Оксана. Розвиток дитячої

народної хореографії в Радянській Україні

у структурі діяльності обласних будинків

народної творчості (друга половина XX ст.)……………………79

Волікова Марина. Проблема періодизації

та освоєння науково-публіцистичної

спадщини А. Макаренка в контексті

інноваційного розвитку освіти…………………………………...89

Гавриш Олена. Професійні та особистісні якості

шкільного соціального педагога………………………………....98

Городиська Віолета. Інновації

в освітній діяльності вищої школи……………………………..107

Даниско Оксана. Методолого-теоретичні засади

формування здорового способу життя школярів

засобами фізичної культури і спорту…………………………..119

Дацків Ірина. Підготовка фахівців

у галузі музичного мистецтва

на Закарпатті (1919 – 1939 рр.)………………………………….127

Демченко Олена. Експлікація феномену

соціальної обдарованості в контексті

психолого-педагогічних досліджень…………………………...134

Дуля Альона. Підготовка

майбутнього фахівця морської галузі

у контексті компетентнісного підходу…………………………146

Кобрій Володимир. Педагогічні умови

практичної підготовки фахівців

у вищих педагогічних

навчальних закладах України…………………………………...156

Короткова Юлія. Мета та зміст

професійної підготовки філологів

у галузі рідної мови в університеті Кіпру

наприкінці XX – початку ΧΧΙ століття………………………...166

Кравченко-Дзондза Олена. Модель формування

комунікативної компетентності

майбутніх вчителів початкових класів

у процесі професійної підготовки………………………………177

Лоза Тетяна. Динаміка рівня готовності

до самостійного життя.

вихованців ДБСТ при здійсненні

їх соціально-педагогічної підтримки…………………………...187

Малашевська Ірина. Теорія та практика

сучасної системи музичної освіти

дітей молодшого шкільного віку……………………………….198

Навроцька Марія. Спілкування

як невід’ємна складова іміджу педагога……………………….209

Невмержицька Олена. Виховний ідеал:

еволюція та сучасне трактування……………………………….219

Панасенко Елліна. Генеза експериментів

у галузі виховання у науково-педагогічних

дослідженнях українських авторів:

ретроспективний аналіз…………………………………………231

Пантюк Тетяна. Пріоритетні детермінанти

процесу підготовки дитини до шкільного навчання…………..242

Преснер Руслана. Специфіка навчання

іноземних мов дорослих………………………………………...251

Савчук Борис,

Чопик Юрій. Вплив реформаторської педагогіки на розвиток

теорії і практики навчання і виховання

в Україні у першій третині ХХ ст.:

історіографія проблеми………………………………………….260

Салань Наталія. Сучасний стан

підготовки майбутнього вчителя

фізико-математичних дисциплін

до гурткової роботи у закладах освіти………………………....271

Сараєва Олена. Дитячий колектив:

психолого-педагогічний вимір проблеми……………………...281

Сулаєва Наталія. Вітчизняна мистецька освіта

ХІІІ – середини ХVІ століть:

неформальні й формальні ознаки……………………………….293

Шарапа Ганна. Організація гуманної взаємодії

з вихованцями як важливе завдання педагога…………………303

НАШІ АВТОРИ………………………………………………………312


CONTENS
Ashitok Nadya. Profession of social pedagogue

and social worker:

common and different…………………...…………………….……..4

Berezan Valentyna. Practical preparation

of the social pedagogues

with using information

and communication technologies…………………………………..14

Bilavich Ivan. Contribution of Ukrainian doctors

to development of native science

and medical guardianship of children and adults

(late 19th – early 20th century)…………………………………….25

Bilichenko Volodymyr. Development

of musical education in Ukraine

during the hetmanship……………………………………………...34



Boichenko Maryna. Organization

of telementoring programs

for gifted and talented

in the developed English-speaking countries………………………48

Bondarenko Volodymyr. Formation

of technology future teachers’ professional image………………....58

Veluchko Natalya. Ecologic and aesthetic education

of British primary schools……………………………………….…69

Vilkhova Oksana. Development of child’s

folk choreography in Soviet Ukraine

in the structure of activity of regional houses

of folk creation (second half of the XX century)…………………..79


Volikova Marina. The problem of periodization

and the development of scientific and journalistic

heritage of A.S. Makarenko in the context

of innovative development of education……………………..…….89

Gavrysh Olena. Professional and personal properties

of school social educator……………………………………….…..98

Gorodys’ka Violetta. Innovations

in the educational activity of higher school…………………….…107



Danуsko Oksana. Methodological-theoretical principles

of schoolchildren healthy way of life formation

by physical culture and sport methods……………………...…….119

Datskiv Iryna. The training of specialists

in the field of musical art

in Transcarpathia (1919 – 1939)……………………….………….127

Demchenko Olena. Explication of the phenomenon

of social gifts in the context

of psychological and educational research……………..…………134

Dulia Alona. Future

marine industry specialist preparation according

to the competency approach……………………………...……….146

Kobriy Volodymyr. Pedagogical conditions

of practical training

in higher pedagogical

educational institutions of Ukraine………………………………..156

Korotkova Julia. Purpose and content

of professional training of philologists

in the field of native language in the University of Cyprus

in the late 20^th and early 21^st century……………………………...166

Kravchenko-Dzondza Yelena. The model

of communicative competence

of primary school teachers

in the training………………………………………………...……177

Loza Tatyana. Trends in readiness

for independent living

children in family-type homes in the exercise

of their social and educational support……………………..……..187

Malashevska Iryna. Theory and practice

of modern system of the musical education

of children younger age……………………………………….…..198

Navrotska Maria. Communication

as an integral component of the image of the teacher………….…209

Nevmerzhytska Olena. Educational ideal:

the evolution and modern interpretation………………….……….219

Panasenko Ellіna. Genesis of experiments

in the sphere of upbringing in the scientific and pedagogical researches of Ukrainian authors:

retrospective analysis……………………………….……………..231

Pantyuk Tetyana. Priority determinants

of the child’s preparation for school……………...…………….…242

Presner Ruslana. Specific of learning

foreign Languages by Adults…………………..………………….251

Savchuk Borys,

Chopyk Yuriy. The impact of reformed pedagogy in development

of theory and practice of teaching and education

in Ukraine in the first third of the twentieth century:

historiography of the problem……………………...……………..260

Salan Natalia. The current state

of training future teachers

of physical and mathematical sciences circle

to work in educational institutions…………………..……………271

Saraeva Оlena. Children’s collective

as psychology and pedagogical dimension of the problem…….…281

Sulaeva Natalia. Native arts education

XIII – mid XVI centuries:

non-formal and formal…………………………………………….293

Sharapa Hanna. Organization humane interaction

with pupils as an important task of the teacher…………………...303

OUR AUTHORS………………………………………………………315


В И М О Г И

до збірника фахового наукового видання

Дрогобицького державного педагогічного університету

імені Івана Франка

“ЛЮДИНОЗНАВЧІ СТУДІЇ:

ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ”

(Серія “Педагогіка”)
Збірник є науковим виданням з педагогіки, який з січня 2015 р. буде виходити двічі на рік.

1. Приймаються статті обсягом 9 – 12 сторінок. Подавати в комп’ютерному наборі (диск і роздрук – два примірники): редактор Mikrosoft Word 95 і наступні версії, шрифт Times New Roman 14, інтервал 1,5. Cтатті надсилати на електронну адресу (kafpedag@gmail.com) (усі береги по 2,5 см). У тексті заборонити переноси. Ретельно вивірені цитати треба засвідчити підписом на берегах біля кожного посилання. Подати УДК та ключові слова.

2. Статті друкуються українською мовою, резюме до кожної – трьома мовами: українською, російською, англійською (кожне – до 500 символів з пробілами; два останні обов’язково повинні мати переклад імені, прізвища автора і назви статті). До анотації додаються 4 – 7 ключових слів.

3. Статті збірника повинні відповідати структурі. Основна частина статті має відповідати вимогам Атестаційної колегії МОН України до фахових видань та публікацій і обов’язково містити такі структурні елементи: 1. Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими та практичними завданнями. 2. Аналіз останніх досліджень (аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання цієї проблеми і на які спирається автор та 3. Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується стаття); 4. Визначення мети та завдань дослідження (формулюється мета статті та визначаються завдання, які дають змогу її досягти); 5. Результати досліджень (виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів); 6. Висновки (висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок цього питання).

Список літератури – за абеткою (спочатку кирилиця, потім – латинка); у тексті в квадратних дужках позначається позиція та сторінка – [5, 100]. Посилання на античних та середньовічних авторів традиційно подаються в тексті у круглих дужках і до списку літератури не вносяться – (Cic. N.D. 1. 122); (Plin. Ep. 2. 13); (Tac. Ann. 1. 1).

4. Архівні джерела подаються окремим блоком з римською нумерацією (за абеткою назв архівів) перед списком літератури.

5. До статей здобувачів наукових ступенів (аспірантів) додається рекомендація кафедри (відділу) установи, де автор працює, і рецензія доктора чи кандидата наук.

6. Авторська картка: прізвище, ім’я, по батькові, посада, місце праці, вчений ступінь, звання, адреса (службова, домашня, поштова, електронна), телефони.

Редколегії відхиляють статті з порушенням цих вимог.

7. Оплата здійснюється після розгляду статті редакційною колегією та прийняття рішення про її друк.
Відповідальний секретар – к.п.н., доцент Карпенко Ореста Євгенівна
тел. 095 611 74 11, 097 899 75 65
НАУКОВЕ ВИДАННЯ

ДРОГОБИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

ЛЮДИНОЗНАВЧІ СТУДІЇ
ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ

ДРОГОБИЦЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
Серія “Педагогіка”

ВИПУСК ТРИДЦЯТЬ ПЕРШИЙ

Головний редактор Надія Скотна
Редактор розділу Марія Чепіль

Технічний редактор Ольга Лужецька

Коректор Роман Вишнівський


Здано до набору 26.02.2015 р. Підписано до друку 05.03.2015 р. Формат 60х84/16. Папір офсетний. Гарнітура Times. Наклад 300 прим. Ум. друк. арк. 20,5. Зам. 41.

Видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції ДК № 2155 від 12.04.2005 р.). 82100, Дрогобич, вул. І. Франка, 24, к. 42. тел. 2 – 23 – 78.

1^ Койне (від грец. κοινή διάλεκτος – спільна (загальна) мова) – діалект грецької мови періоду приблизно від 300 року до н. е. Спочатку термін “койне” використовували в лінгвістиці лише стосовно загальногрецької мови, яка склалася в елліністичний період (IV – III ст. до н. е.) на іонійсько-атенській діалектній основі й виконувала функції суспільної мови ділової, наукової і художньої літератури Греції до II – III ст. н. е. Елліністичне койне, що заступило давні грецькі діалекти, стало історичною основою для сучасних грецьких діалектів, утворених після розпаду койне. Сучасна соціолінгвістика трактує койне й в ширшому сенсі – як будь-який засіб спілкування (переважно усного), що забезпечує постійну комунікативну зв'язаність певного регіону [1].

2^ Аттикізм – від назви аттичного діалекту, яким були написані класичні твори та який вважався найбільш “правильним” і “чистим” за будь-який інший мовний діалект. Будь-яке відхилення від аттичної норми вважалось помилкою і виправлялось [2, 56].