І. Калинець. Цікавий епізод із його життя. «Писанки». Образ найдорожчої людини мами


Скачати 81.41 Kb.
НазваІ. Калинець. Цікавий епізод із його життя. «Писанки». Образ найдорожчої людини мами
Дата07.02.2014
Розмір81.41 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Право > Документи
Тема: І. Калинець. Цікавий епізод із його життя. «Писанки».Образ найдорожчої людини – мами.
Мета: розповісти про поета; допомогти учням зрозуміти метафоричність поезії митця; розкрити роль метафори й порівняння в поезії «Писанки»; формувати навички виразного читання; виховувати інтерес до вивчення народних звичаїв та обрядів.
Тип уроку: сприймання та засвоєння нового матеріалу

Методи та прийоми: бесіда, розповідь, самостійної роботи, «Мікрофон», контролю і самоконтролю
Обладнання: портрет І. Калинця; ілюстративний матеріал: зразки орнаментів, писанки, крапанки;презентація до уроку, виставка творів І. Калинця.
Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

2. Учні демонструють власні ілюстрації до прочитаних поезій, їх однокласники добирають назви — цитати з цих творів.

II. Повідомлення теми й мети уроку
III. Вивчення нового матеріалу
Учитель: Сьогодні ми здійснимо заочну подорож у світ художнього слова Ігоря Калинця. Його поезія земна, чиста, добра, пронизана сонячним промінням, радістю й великою любов'ю.
Ваші однокласники розкажуть про життєвий шлях поета.
Перший учень. Народився Ігор Калинець 9 липня 1939 року в містечку Ходорові на Львівщині. В автобіографії він пише: «З Ходоровом пов'язані не тільки мої дитячі враження й спогади, бо звідти не тільки джерело натхнення — там зараз на цвинтарі люди, що дали мені життя й виховали в здоровому національному дусі. Я також ніколи не міг забути, що я хрещений у греко-католицькому обряді й що брат моєї матері — студент Львівського університету — був закатований у тюрмі на Донського, де 30 років опісля довелося мені й моїй дружині як правозахисникам побувати в час слідства й суду над нами. Невпізнані останки мого вуйка в котрійсь із братських могил у Львові. Про могили я також ніколи не забував — занадто багато сумної пам'яті доводиться нам, українцям, двигати... я виростав на традиціях рідної землі, народної обрядовості і Розстріляного Відродження».
Другий учень. У 1961р. закінчив Львівський університет і до 1972 працював в обласному архіві. У радянські часи І. Калинець переслідувався владою, був засуджений на 9 років за «антирадянську агітацію і пропаганду». Покарання відбував на Уралі та в Забайкаллі.
«В ув'язненні працював токарем і кочегаром. І був у табірному русі опору. Радів з того, що лишився людиною. Поезія допомогла вистояти і в перший, і в другий періоди», — так пише І. Калинець в автобіографії.
Третій учень. Поет повернувся до рідного Львова в 1981р. До цього часу вже мав 17 поетичних книжок, які 1991р. об'єднали у два томи: «Пробуджена муза» й «Невольнича муза». З них лише перша книжка «Вогонь Купала» вийшла друком 1966р. в Києві.
Четвертий учень. До 1991р. поезія І. Калинця була відома українському читачеві в основному із «самвидаву». У цьому ж році в Україні з'явилася книжка вибраного «Тринадцять аналогій», за яку автора удостоєно Національної премії ім. Т. Шевченка. На початку 1992р. І. Калинець став лауреатом премії ім. В. Стуса.
П'ятий учень. У творчому доробку І. Калинця є книжки й для дітей, зокрема, збірка віршів «Книжечка для Дзвінки».
Цим іменем звалася кохана дівчина ватажка карпатських опришків Олекси Довбуша. Дзвінка — ім'я доньки поета. Вона була ще зовсім юною, коли батько писав цикл віршів «Дивосвіт». Для неї зовнішній світ поставав загадково-чарівним, солодкоголосим, різнобарвним.
Учитель літератури читає напам'ять вірш «Писанки».
Обмін враженнями.
— Які думки й почуття викликала у вас ця поезія?
— Яка тема твору?
Вчитель літератури. Писанки беруть свій початок від прадавніх вірувань нашого народу.
Могутній бог Род нібито мав здатність перетворюватися в сокола. У предковічні часи він зніс золоте яйце, яке мало всередині не жовток з білком, а зародок усього світу.
Була люта зима. Птахи не встигли відлетіти у вирій і стали гинути. Люди позабирали птахів до своїх осель, відігріли, а навесні відпустили у вирій. Пернаті не барились, повернулися, а на крилах разом із весною принесли дивні яєчка. Відтоді з приходом великого весняного дня люди писали писанки.
Учні читають вірш «Писанки».
Усне малювання.
Опишіть картини, що виникли у вашій уяві під час читання вірша.
Який настрій вірша?
Ті орнаменти, що наносили писанкарі на яйце, були не простими малюнками, а таємничими знаками, пов'язаними з магічними обрядами. Писанки були вірними помічниками й захисниками наших предків. До речі, писанкарі не починали роботу, коли з кимось посварилися або були в гніві, адже писанки — символ добра й сонця.
— Які слова й вирази застосовував І. Калинець, щоб краще читач уявив матір за святою роботою?
Для писанки найкраще вибирати маленькі сирі яєчка. їх треба помити в літній воді, додаючи одну ложку соди. Після цього на 2—3 хв. покласти у воду з легеньким розчином оцту. Коли яєчка просохнуть, їх можна розписувати.
Це ви вчора вдома зробили, зараз будемо розписувати писанки.
Щоб перша ж вас не розчарувала, не треба братися за складні орнаменти. Почнемо з найпростішої писанки, що називається «сосонка».
Спочатку олівцем малюємо лінії майбутнього орнаменту. Потім трьома пальцями лівої руки тримаємо яйце, а трьома пальцями правої — писачок. Мізинець правиці підтримує рівновагу майбутньої писанки.
Набираємо писачком гарячого воску, притуляємо його отвір до яйця й записуємо лінії, позначені олівцем. Отвір писачка повинен приставати до шкаралупи рівно, ми тримаємо його на місці, а лівою рукою обережно обертаємо яйце. Від цих ліній малюємо малесенькі рисочки, схожі на соснову глицю.
Після цього яєчко опускаємо в зелену фарбу. Увечері покладете писанку в духовку, віск розтане — і ви легко зітрете його. Писанка «сосонка» готова.

Якими фарбами мама фарбує писанки? Прочитайте.
(Мандрує писанка по мисочках із цибулинним золотим узваром, з настоями на травах і корі, на веснянім і на осіннім зіллі — і писанка оранжево горить у філіграннім сплеті ліній).
Які орнаменти малювала мама на писанках? Прочитайте.
(Від слів: «То вже вона, як дивовижний світ..». до слів: «... геометричний космацький орнамент»).
Писанка «безконечник».
Ось гляньте, у цьому орнаменті немає ні початку, ні кінця, як немає початку-кінця життя на землі. «Безконечник» нагадує вічний рух спокійної морської хвилі. Цю писанку пасічники клали під вулики, щоб безкінечно роїлися бджоли.
Писанка «рожа».
Спершу яйце ділимо лінією навпіл, а потім повздовж від торця до торця. На перехресті ліній змальовано прямі, навскісні, ламані хрести. Ці лінії з'єднані кутниками, що утворюють восьмипелюсткову зорю-рожу. Якщо поміж пелюстками-кутниками поставимо «баранячі ріжки», то буде «рожа косичаста».
Писанка «Берегиня».
Жіноча постать із зведеними догори руками. Берегиня — слов'янська богиня життя й родючості.
Писанка «небесні олені».
Це стародавня гуцульська писанка. «Небесні олені» нібито породили всіх людей і тварин на світі.
Півень, за народними віруваннями, відвертав грім і блискавку. Тому писанку із зображенням цього птаха клали під кут хати, аби уберегти її від блискавки.
Квіти, за українським повір'ям, були обличчями ненароджених дітей. Бездітні жінки намагалися писати багато писанок з квітами й дарувати їх дітям.
Вчитель літератури. Отже, ми переконалися, що кожна писанка — то джерело знань, дія, що дає життя сучасникам, творить його продовження. «У народі кажуть, що кінець світу настане тоді, коли жодна дитина не колядуватиме й жодна господиня не розписуватиме яєчко, не готуватиме крашанок».
(Микола Ткач)
На Гуцульщині ще й донині розповідають легенду, співзвучну з думкою поета М. Ткача.
Інсценування
Автор. Злий Ірод, прикутий у пеклі, щороку посилає своїх слуг на землю й питає їх, коли повернуться.
Ірод. А чи люди писанки пишуть, чи ні?
Слуга. Пишуть усі люди.
Автор. Тоді Ірод аж заходиться від плачу, бо писанкарі — то не його люди. Плаче Ірод, зривається з ланцюгів, але ковалі знову потовщують залізо.
Тож доки пишуть люди писанки, доти буде світ, а як перестануть, тоді світ має скінчитися.

  • Які ви знаєте звичаї, пов'язані з писанками?


Перший учень. Коли дівчина дарує парубкові писанку, значить, зізнається йому в коханні.
Другий учень. Подаровану писанку вдячні господарі мають за окрасу й тримають на полиці.
Третій учень. Кращі писанки зберігають у прискринку до наступного Великодня.
Четвертий учень. Дівчата й жінки кладуть писанку у воду й умиваються нею, щоб лице було миловидним, здоровим, а на щічках горів рум'янець.
П'ятий учень. Шкаралупи з писанок закопують на озимині, ярині, викидають на грядки, щоб добрий урожай був.
Шостий учень. Виїдені писанки чіпляли на цвяхи під образами, щоб оберігали хату й сім'ю від грому.
Сьомий учень. Червоне яйце дає силу, здоров'я, красу. Якщо вмитися водою, у якій плавало червоне яєчко, зачувши перший грім, то поталанить на красу, щастя, здоров'я.
Восьмий учень. Померлим на Великодньому тижні кладуть у домовину писанки й крашанки.
Із прийняттям християнства на писанках з'явилися нові малюнки-символи Христової віри: хрест і невелика церква. Є й писанки зі знаками державного походження. На них, окрім орнаменту, зображають тризуб, на інших — читаємо напис: «Христос воскрес! Воскресне Україна!»
Українська писанка разом із нашими земляками помандрувала в далекі світи. І тепер багато американців, австралійців, німців, канадців не уявляють Великоднього свята без писанки.



  • Назвіть метафори й порівняння, що зустрічаються у вірші «Писанки».


Метафори:
«Мандрує писанка по мисочках...»
«… і писанка оранжево горить у філіграннім сплеті ліній».
«… вона ... дзвенить...»
«І стилізовані сплітаються сади у маєві густих обрамлень...»
«І я поплив у світ дитячих мрій на білі колискові оболоні...»
«Котилися писанками ізгори, ясні сонця у мамині долоні».
Порівняння:
«… вона, як дивовижний світ, то вже дзвенить, як згусток сонця...»
— Які асоціації викликає у вас слово «писанка»?
(Великдень, сонце, квітень, крашанка, дряпанка, паска, воскресіння Ісуса Христа, «Христос воскрес! — Воістину воскрес!», радість).
IV. Підсумок уроку
«Мікрофон».
1) Що мені подобається у вірші «Писанки».
2) Моя улюблена писанка.
VI. Домашнє завдання: аналізувати поезію «Писанки», намалювати ілюстрацію до віршів із циклу «Дивосвіт» (за вибором учнів).

Схожі:

Тема. Л. Дичко. Варіації для фортепіано «Українські писанки»
Мета. Виховувати любов до музики, народних звичаїв, традицій; проаналізувати розриття теми писанкарства у варіаціях «Українські писанки»...
Тема уроку. Андрій Малишко. Відомий український поет і його пісні,...
Розвивати навички виразного читання ліричного твору, його аналізу, висловлення своєї думки щодо прочитаного
Історія і доля людини: шляхетний лицар Айвенго
Мета: охарактеризувати образ Айвенго, визначити художні засоби його створення
Тема: Краса і сила кохання як матеріал художнього осмислення. Узагальнений...

Свято писанки
Великодні свята. Показати красу і значущість одного з найвеличніших християнських свят. Продовжити роботу над поглибленням знань...
Великодні «бісерні писанки». Виготовлення «бісерної писанки» «Корзина з незабудками»
Тема: Великодні «бісерні писанки». Виготовлення «бісерної писанки» «Корзина з незабудками»
Великодні «бісерні писанки». Виготовлення «бісерної писанки» «Корзина з незабудками»
Тема: Великодні «бісерні писанки». Виготовлення «бісерної писанки» «Корзина з незабудками»
Релігія і наука про походження людини
Населення землі нараховує 6 млрд жителів. Розмірковуючи над долею людства й планети,замислюєшся над питанням походження людини,виникнення...
Розвиток прози на межі ХІХ і ХХ ст
Образ людини, змальований на сторінках книг, стає стереометричним. Вона постає не тільки детермінованою середовищем, а в усій динаміці...
Урок вивчення нового матеріалу) 5 клас Тема уроку: Образ Лиса Микити...
Мета: охарактеризувати образ Лиса Микити; набути умінь і навичок аналізувати художній образ
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка