|
|
Скачати 81.64 Kb.
|
|
11 клас Учитель Бабій І.П. Тема: Краса і сила кохання як матеріал художнього осмислення. Узагальнений образ миті життя, філософія миті щастя людини у творі О.Гончара “ За мить щастя ” Мета: проаналізувати твір, визначати новелістичний жанр,порівнюючи зазначений твір з вивченими раніше; виділяти провідні ідеї, образи, розкривати їх, спираючись на текст; визначити основний пафос новели; відшукати і пояснити роль кольорової гами, проявів романтичного в стильовій палітрі; удосконалювати вміння й навички роботи з текстом, характеристики образів; виховувати толерантність, повагу до людської гідності, патріотизм, усвідомлення філософської сутності щастя людини, його відносності і короткочасності. Все, власне, так просто - варто тільки усвідомити, що живеш один раз, що життя - це той рейс, який не повторюється, і що його треба провести достойно. О. Гончар "Omnia vincit amor" - "Любов перемагає все" Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
ІІІ. Робота над темою уроку
Уперше спроба екранізації твору О.Гончара була здійснена 1956 року. Фільм «Дівчина з маяка», сценарій для якого створив сам письменник, поставлено за його оповіданням «Щоб світився вогник» (режисер Г. Крикун). Через два роки вийшла картина «Партизанська іскра»— знову за сценарієм О. Гончара (режисери О. Маслюков та М. Маєвська), 1959 року — фільм «Таврія» (сценарій О. Гончара, Ю. Лисенка, режисер Ю. Лисенко) за однойменним романом письменника. Наступні екранізації: « Тронка» (СРСР, 1971, режисер Артур Войтецький), «Абітурієнтка» (СРСР, 1973, режисер Олексій Мішурин). « Смужка нескошених диких квітів» (СРСР, 1979, режисер Юрій Іллєнко) — за повістю «Бригантина», «Все перемагає любов» (СРСР, 1987, режисер Микола Мащенко) — за новелою «За мить щастя».
Новела «За мить щастя» писалась, коли в літературу прийшло більше трагічної правди про війну. На той час О. Гончарем був написаний роман «Людина і зброя» про трагедію студентського батальйону, бійцем якого був і сам автор; в його уяві окреслювався роман «Циклон» про страшну табірну одіссею радянських полонених. Через те не дивно, що новела «За мить щастя» сповнена болю, суперечностей, побудована на багатьох опозиціях. ї задум виник у далекій Бірмі, в місті Рангуні. Тамтешні молоді солдати з автоматами й храми-пагоди, що нагадують оповідачеві «стоги жовтогарячого жнив'яного блиску» , стали імпульсом спогаду про давню історію. Очевидно, цей архетипний образ сонячних жнив, снопів, полукіпків, як символ життя, зберігався в підсвідомості автора ще з повоєнного літа поруч з образом смерті як кари за смерть. Але тієї смертної кари не приймала душа автора, котрий пройшов крізь пекло війни й таборів. Більше того, смерті на війні протиставлено радість життя й кохання — і ті дві смерті вже після війни, коли фронтовикам мріялось про вічний мир. Свої давні тривоги й сумніви автор відбив у слові, воскресивши найбільш вражаючі епізоди тієї давньої історії й намагаючись осмислити те, що сталося ...
1 група. Композиція і сюжет твору 2 група. Образ Сашка Діденка 3 група. Образ Лорі (Лариси) 4 група. Тема, основна думка, проблематика твору 5 група. Жанр твору 6 група. Традиції української новелістики у творі О.Гончара ІV. Підсумки Оцінювання V. Домашнє завдання Читати повість В.Шевчука «Дім на горі»; повторити поняття «бароко», «притча», «екзистенціалізм»; інд. повідомлення – про письменника Додатки Додаток 1. Дунайське небо шовками – блаватами переливається, літо горить, пашіє, хмелить хлопця. Яке роздолля навкруги! Під час війни, коли випадало опинитися в горах скелястих уночі, у хвищу, в завірюху, не раз кортіло йому крикнути, гукнути, гогокнути так, щоб луна покотилася по всіх Карпатах. Але тоді не можна було. Зате зараз Діденко, виїхавши за межі табору, має волю гогокати на всю душу… А хміль сонця нуртує душу, і в голову лізе всяке таке, що чув про любощі фронтові, про знайомства в медсанбаті, а то й з місцевими грішницями, — таланить же іншим! А йому — що йому випадало? Це таки було живе полум'я, що опалило його, обняло, засліпило. — Не нукайте, бо не поїдете,— спокійно відповідав Діденко і не бажав більше нічого для його протоколів розповідати. Хоч як той сікався, а цей сидів насупившись, а часом навіть починав мугикати пісеньку про Лизавету з кінофільму. Чули раніше хлопці, що любов змінює людину, що в коханні душа людська розквітає, а тут це диво звершувалось на їхніх очах. Був, як усі, їхній друг і ось враз із звичайного став незвичайним, став щедрим, багатим, багатшим за царів, королів! І це був їхній Сашко Діденко! Наче напоєний чарами, тільки й жив він тепер своїми золотими видіннями, отими снопами, її красою, тільки й ждав, коли вийде з гауптвахти та знов гайне до своєї циганочки (так він свою мадярочку називав)... Здається, й зараз засуджений ще не до кінця збагнув, що його жде. Вся ця історія з убивством, судом і вироком стосувалася ніби не його, все сприймалось як тяжке, моторошне непорозуміння, що має ось–ось розвіятись. І хоч тепер безтурботного мугикання його більше не чули, проте й духом гвардієць не падав, тримався з спокійною гідністю, тільки, видно, сон втратив, бо з самого рання, коли ще й заняття на плацу не було, він уже — як штик: стоїть і невідривно дивиться крізь свою бійницю на плац, на виноградники. Що ж, був хміль, а тепер — похмілля. Додаток 2. І щось — як живе полум'я! — яскраво майнуло й зникло за тією золотою спорудою. І ось уже видно руки загорілі, що довершують свою снопасту працю, ставлять шапкою на полукіпок останнього снопа,— і він так весело, задерикувато вгору стирчить! А жниця вийшла із–за полукіпка і, ще й звідси поправляючи снопа, позиркує на шлях до солдата завабливим оком, так принаймні йому здається. Кофтина палахкотить на ній. Червона як жар. Волосся темніє, вільно спадаючи на плечі. Ноги загорілі блищать. Ось уже глек у неї в руці, і жниця, відкинувшись, нахильці з того глека п'є; і навіть п'ючи, вона, здається, одним оком весело зорить на шлях. Одного ранку, коли тільки зазоріло на сході, а хащі виноградників ще темніли у сивих росах, вибрела з тих виноградних джунглів... вона. З'явилась, мовби силою його уяви викликана, але не уявна — справдішня виринула з туману, з росяної виноградної гущавини. Не пломеніла тільки на ній кофтина, як тоді, була темно вбрана, боса, зарошена, і волосся на голові кучмилося недбало. Мов з хреста знята — така була вона, коли під поглядами вартових наближалася до гауптвахти. Для них Лариса не видалася красунею, просто змучена, перестраждана жінка з темним проваллям очей, що горять, як у хворої, а ось йому, Діденкові, була вона зовсім інакша, бо, припавши до амбразури, бідолаха аж заплакав — заплакав од щастя бачити ii. Додаток 3.
|
|
Урок №36 7 клас Тема. Богдан Лепкий. «Цвіт щастя». Прагнення кожної людини бути щасливою Мета «Легендою про щастя», формувати світогляд, кругозір, висловлювати власні роздуми про щастя людини; розвивати творчу уяву учнів, прищеплювати... |
Тема. ДЕ ХОВАЄТЬСЯ ЩАСТЯ? Мета: допомогти учням зрозуміти складну філософську категорію «щастя», знайти справжні життєві цінності; довести, що дійсне щастя... |
|
Тема: Щастя. Як його досягти? Мета: допомогти учням зрозуміти складну філософську категорію «щастя», дати можливість упевнитися їм, що досягнення щастя залежить... |
Щастя. Як його досягти? Мета: допомогти учням зрозуміти складну філософську категорію «щастя», дати можливість упевнитися їм, що досягнення щастя залежить... |
|
«Щастя. Як його досягти?» Мета Мета: допомогти учням зрозуміти складну філософську категорію «щастя», дати можливість упевнитися їм, що досягнення щастя залежить... |
Як часто протягом дня ми згадуємо про щастя? Мета: розкрити глибину розуміння поняття щастя кожного з учасників, допомогти учителям глибше засвоїти поняття «щастя» та сприяти... |
|
Тема : Органи кровообігу. Будова і функції серця Мета Сьогодні у нас незвичайний урок. Кожен із вас на цю мить має якісь особливі відчуття. Ці відчуття такі схожі і такі різні. Який настрій... |
«Українське кохання Оноре де Бальзака» Мета Україні, створити образ письменника, чиє життя було осяяне великим почуттям кохання; розвивати навички виразного читання, емоційного... |
|
Урок позакласного читання 7 клас За творчістю Б. Лепкого. Новела «Цвіт щастя» Мета уроку: проаналізувати зміст новели «Цвіт щастя», розкрити образ маленького хлопчика, головного героя новели, показати внутрішній... |
Тема. Роль І. Франка у розвитку драматургії і театру. «Украдене щастя»–... Алізу твору підвести учнів до розуміння авторської думки про моральну відповідальність людини за право на щастя; допомогти осмислити... |