ЧАСТКОВО – ПОШУКОВИЙ МЕТОД НАВЧАННЯ ТА ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ


Скачати 68.45 Kb.
Назва ЧАСТКОВО – ПОШУКОВИЙ МЕТОД НАВЧАННЯ ТА ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Дата 14.12.2013
Розмір 68.45 Kb.
Тип Урок
bibl.com.ua > Право > Урок
МИКОЛАЇВСЬКА ГІМНАЗІЯ №3

ЧАСТКОВО – ПОШУКОВИЙ

МЕТОД НАВЧАННЯ

ТА ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ

НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

(З досвіду роботи

вчителя української мови та літератури

А. Я. Карпенко)

Частково – пошуковий метод навчання

та його використання на уроках української мови

(з досвіду роботи)
Навчання, що спирається не стільки на мислення,скільки на пам’ять школярів, не може задовольнити сучасних вимог життя і школи.

Отже, покликання школи сьогодні – забезпечити розумовий розвиток учнів. А для цього потрібно не тільки поповнювати фонд їхніх знань,а й прищеплювати їм навички наукового, логічного мислення.

Опрацьовуючи програмовий матеріал, діти повинні вчитися аналізувати поняття, зіставляти й порівнювати факти, роботи правильні висновки та узагальнення, на практиці перевірити здобуті результати, міркувати, доводити, експериментувати. Широкі можливості для цього дає вивчення рідної мови та її граматичної будови.

К.Д. Ушинський писав: «Мова не є щось відірване від думки, а навпаки – органічний ії витвір… Отже, той, хто хоче розвивати в учня здібність мови, повинен розвивати в нього насамперед здібність мови мислити».

Учень лише тоді свідомо й глибоко засвоює матеріал,коли він виступає як «першовідкривач», коли перед ним поставлені запитання, на які він не знає відповіді. Тільки активно аналізуючи фактичний матеріал,встановлюючи суттєвий зв’язок між предметами, явищами, учень самостійно підходить до необхідних висновків і узагальнень.

Оволодіти знаннями, засвоїти їх він повинен сам, своїм розумом.

Завдання вчителя – лише спонукати дитячий роздум до пізнання.

Отже, кожний урок мови має плануватися і проводитися так, щоб учні були активними учасниками пошуку істини, а не об’єктами навчання.

Завдання пошукового характеру можна пропонувати вже в 5 класі. Для початку це просто запитання, котрі вимагають від учня польоту думки, вміння спиратися на власні знання. Формування проблемного запитання відбувається на основі спостереження за мовними явищами. Важливо пам’ятати, що пошукове завдання повинно бути такою мірою складним, щоб викликало потребу пошуку нового, і такою мірою доступним, щоб учень прийняв його і міг самостійно шукати відповіді на нього.

Однією з основних функцій частково – пошукового методу є формування в учнів самостійного мислення, готовності до творчої діяльності. Щоб виховати в учнів таку готовність, необхідно залучити їх до самостійного пошуку, до розв’язання проблеми і проблемних ситуацій.

У процесі проблемного навчання ми, як правило виходимо поза актуальний рівень знань учнів з даної теми і тим самим вносимо елементи пошуку невідомого у навчальну діяльність.

Так, наприклад, вивчаючи у 5 класі правопис слів з пів- ми пропонуємо учням порівняти правопис слів:

  1. Піваркуша, пів лимона, півдня.

  2. Пів – Європи, пів – Києва, пів – Одеси.

  3. Пів’яблука, пів’ящика, пів’юрти.

  • Чому ці слова пишуться по – різному?

Вивчаючи тему «Правила вживання апострофа», пропонуємо учням групи слів:

  1. Бур’ян, сузір’я, матір’ю.

  2. Буря, рясно, буряк.

  • Чому слова І колонки пишуться з апострофом, а другої – без нього?

Вивчаючи рідну мову в 6 – 7 класах, ми ускладнюємо завдання, які мають вирішувати учні.

Наприклад, під час вивчення теми «Незмінювані іменники (6 клас)» пропонуємо учням переписати речення, вставляючи іменник метро.

  • Київ радісно шумить над шахтами …

  • До Хрещатика ми дісталися …

  • Як не милуватися київським …?

  • Давно згадують гості столиці зручне …

Проблемне питання: Що ви можете сказати про іменник метро?

(Діти роблять висновок, що це – незмінюваний іменник).

Вивчаючи займенник як частину мови, пропонуємо учнями прочитати речення, знайти займенники і зробити висновок, чому займенник вивчається в кінці морфології.

На галявині стоять два високі дуби. Вони по виганяли вгору могутнє гілля.

Діти роблять висновок: у І реченні дуби називають предмет, а у ІІ – вони тільки вказують на предмет.

Або:

Настали теплі весняні дні. В такі дні добре працювати на дослідницький ділянці.

Прикметник теплі весняні називає ознаки предмета дні.

Мій друг зібрав сорок грибів. Я стільки грибів не знайшов. У І реченні числівник сорок називає кількість предметів, а займенник стільки в ІІ реченні – лише вказує на кількість предметів грибів.

Наприклад, можна просто сказати шестикласникам, що дієслова бувають двох видів і відповідно до цього характеризуються різними значеннями, різними граматичними ознаками. І цей самий матеріал можна подати у формі проблемного завдання. Даємо речення: Трактор орав поле. Трактор зорав поле. І запитуємо: «Чим різняться дієслова у реченнях?»

Пошуки починаються від відомого: учні аналізують дієслова, визначають їхні граматичні ознаки (мин. час, чол. рід, одн.). Усі ці ознаки в обох дієслів однакові. Шукаємо відмінності. Висловлюються різні міркування Хтось натрапив на префікс, а хтось помітив, що в ІІ випадку робота виконана, а в І – ні. Істина знайдена – дієслова різняться характером дії, у І випадку дія триває, а у ІІ – вона закінчена. «Відкриття» подвоює сили. Досліджуємо характер дії в цілому ряді дієслів, і висновок уже твердий: саме характер дії зумовлює граматичну форму видів.

Перший урок з теми «Дієприкметник» у сьомому класі доцільно проводити так : мотивуючи тему уроку, вчитель звертається до учнів:

  • Матеріал сьогоднішнього уроку складний. Нам буде потрібно самостійно охарактеризувати нову мовну форму, розібратися в її граматичних особливостях і ознаках.

Учні читають слова і словосполучення, записані на дошці.

Темніє, темні сутінки, потемніле небо.

За завданням вчителя вони визначають спільнокореневі слова як частини мови: темніє – дієслово, темні – прикметник і зупиняються на слові потемніле. Діти розуміють, що це не дієслово, бо при аналізі знаходять ознаки прикметника, але й не прикметник, бо має ознаку дієслова. Наступна тема в підручнику – «Дієприкметник»,тому вони запитують: «Мабуть, це дієприкметник?» Виникає зацікавленість, діти встановлюють специфіку дієприкметника, вказуючи на відмінність його значення і граматичних ознак від дієслів і прикметників. Отже. завдяки пошуковій діяльності учні доходять висновку, що таке дієприкметник, яка роль у мові.

Вивчаючи тему «Дієприкметник» (7 клас), ставимо перед учнями проблемне завдання:

  • Подумайте і скажіть, з яких частин складається слово «дієприкметник»?

  • Отже, ознаки яких частин мови він поєднує? (Дієслова і прикметника)

  • Прочитайте перше речення, знайдіть у ньому дієслова і визначте їх синтаксичну роль.

1. Дідусь розповідає онукам казку, загадково усміхається.

(Дієслова розповідає, усміхається – це присудки)

  • Назвіть присудок в другому реченні.

2. Дідусь розповідає казку, усміхаючись.

- Порівняйте і скажіть, в якому реченні висловлені 2 дії як однаково важливі? А в якому виражені одна головна, а друга додаткова?

- Так чому дієприкметник є формою дієслова?

Вивчаючи у восьмому класі тему «Односкладні прості речення з головним членом у формі присудка», пропонуємо учням роботу за таблицею «Односкладні речення», яку виготовив вчитель.

  • Зверніть увагу на термін означено-особові речення, прочитайте приклади цих речень, подумайте і скажіть,яку інформацію про ці речення можна одержати на основі даного терміну, не читаючи матеріал підручника. Діти роблять висновок. Далі знову ставимо перед учнями пошукове завдання:

  • Порівняйте назви односкладних речень: означено-особові і неозначено-особові – чим відрізняються ці типи речень?

  • Узагальнено-особові. Як ви розумієте цей термін? І так далі.

Вивчаючи у дев’ятому класі «Складнопідрядні речення» (І урок за темою), знову продовжуємо наші пошуки з учнями. Записуємо на дошці складносурядне речення і складнопідрядне речення.

А ліс усе співав свою похмуру пісню, і грім гримів,і дощ лив. Гомонить жива вода, де сухі степи шуміли.

Проводимо пошук, досліджуємо:

  • З яких частин складаються ці речення?

  • Порівняйте складнопідрядні речення із складносурядним і зробіть висновки.

У дев’ятому-одинадцятому класах учні пишуть наукові роботи, в яких досліджують мовні явища, шукають істину.

Використовуючи метод спостереження і аналізу, методом пошуку ми створюємо проблемну ситуацію, яку мають вирішити учні: чим відрізняються багатозначні слова від омонімів?

Ви знаєте, мабуть, з досвіду, що це – нелегке питання. Тому й використовуємо ілюстративний матеріал, який (як стверджують психологи), розвиває зорову пам’ять у школярів, що допоможе гімназистам за допомогою логічного мислення, синтезу й аналізу зробити правильні висновки.

Схожі:

Інтерактивні технології на уроках української мови та літератури
Анотація. У статті описано досвід використання інтерактивних методів навчання на уроках української мови та літератури з метою активізації...
На уроках української мови
У процесі вивчення української мови в початковій школі здійснюється початкова мовна освіта молодших школярів, їх розумовий і мовленнєвий...
Урок розвитку мовлення в 11 класі Підготовка до написання твору роздуму...
Методи: метод випереджального навчання, метод наукового дослідження, метод дискусії, активний метод навчання — робота в малих групах,...
Детальний переказ тексту, що містить розповідь про процес праці
Методи навчання: інформаційно-рецептивний, частково-пошуковий, репродуктивний, дослідницький
На уроках української мови
Посібник "Дидактичний матеріал з розвитку мовлення на уроках української мови у 4 класі"
Використання сучасних педагогічних технологій контролю навчальних...

Комп‘ютер на уроках англійської мови
Використання комп‘ютерів в навчальній та позакласній діяльності сприяє підвищенню мотивації та індивідуалізації навчання, розвитку...
Форми і методи роботи на уроках української мови і літератури в умовах...
«Пам’ятайте, що кожна дитина приходить у школу зі щирим бажанням добре вчитися. Вона ніби яскравий вогник, що освітлює світ дитячих...
РОБОЧИЙ ЗОШИТ
...
Створення ситуації успіху на уроках англійської мови. Метод мовного портфоліо
Цього можна досягти лише за умови, якщо вчитель знайде методи і прийоми, які можуть зацікавити учня, увести його в творчу атмосферу...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка