Судова палата у кримінальних справах


Скачати 110.96 Kb.
НазваСудова палата у кримінальних справах
Дата03.12.2013
Розмір110.96 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Право > Документи
П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2013 року м. Київ
Судова палата у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:


головуючого

заступника Голови Верховного Суду України –

секретаря Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України Редьки А.І.,


суддів:

Вус С.М., Гошовської Т.В., Гриціва М.І., Заголдного В.В., Канигіної Г.В., Кліменко М.Р., Короткевича М.Є., Косарєва В.І., Кузьменко О.Т., Пивовара В.Ф., Пошви Б.М., Скотаря А.М., Школярова В.Ф.,


за участю:

начальника управління участі прокурорів Генеральної прокуратури України у перегляді судових рішень у кримінальних справах Курапова М.В., -


розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за заявою заступника Генерального прокурора України про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 травня 2013 року,
установила:




Вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 12 червня 2012 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, такого, що не має судимості, засуджено: за частиною третьою статті 364 Кримінального кодексу України (далі – КК) - на п’ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на три роки, за частиною першою статті 366 КК - на один рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на два роки, а на підставі статті 70 КК йому визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на п’ять років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на три роки.

На підставі статті 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановлення іспитового строку один рік.

На підставі статті 54 КК ОСОБА_1 позбавлено спеціального звання «старший лейтенант міліції». Призначені ОСОБА_1 додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах строком на три роки і позбавлення спеціального звання постановлено виконувати самостійно.

Апеляційний суд Херсонської області ухвалою від 4 вересня 2012 року вирок місцевого суду змінив і постановив вважати ОСОБА_1 засудженим за частиною третьою статті 364 КК на п’ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на три роки та з позбавленням на підставі статті 54 КК спеціального звання «старший лейтенант міліції»; за частиною першою статті 366 КК - на один рік обмеження волі. На підставі статті 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначив ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на п’ять років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на три роки та з позбавленням спеціального звання «старший лейтенант міліції». На підставі статті 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку два роки. У решті вирок залишив без зміни.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 14 травня 2013 року судові рішення щодо ОСОБА_1 у частині його засудження за частиною третьою статті 364 КК скасував, а справу в цій частині закрив на підставі пункту 2 частини першої статті 6 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі – КПК 1960 року) за відсутністю в його діянні складу злочину. Виключив з вироку Голопристанського районного суду Херсонської області від 12 червня 2012 року і ухвали Апеляційного суду Херсонської області від 4 вересня 2012 року рішення про призначення ОСОБА_1 остаточного покарання за частиною першою статті 70 КК за сукупністю злочинів і про позбавлення його спеціального звання «старший лейтенант міліції» на підставі статті 54 КК. Знизив визначений ОСОБА_1 на підставі статті 75 КК термін іспитового строку до одного року. Ухвалив вважати ОСОБА_1 засудженим за частиною першою статті 366 КК (в редакції Закону від 11 червня 2009 року) на один рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на два роки та зі звільненням, на підставі статті 75 КК, від відбування основного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку один рік. У решті судові рішення залишив без зміни.

З урахуванням змін, внесених у вирок та ухвалу судом касаційної інстанції, ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він, будучи службовою особою - заступником начальника взводу роти дорожньо-патрульної служби ІНФОРМАЦІЯ_2, 8 січня 2010 року приблизно о 13-й годині в ІНФОРМАЦІЯ_3 зупинив для перевірки мопед «Suzuki Lets» під керуванням ОСОБА_2. Виявивши у водія ознаки алкогольного сп’яніння, ОСОБА_1 склав щодо нього протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у який вніс дані про відмову правопорушника від проходження медичного огляду в присутності двох свідків – ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (за відсутності останніх), розписався від їх імені в протоколі та складених від їх імені поясненнях.

Суд касаційної інстанції, скасовуючи судові рішення щодо ОСОБА_1 у частині його засудження за частиною третьою статті 364 КК і закриваючи справу за відсутністю в його діянні складу даного злочину, послався на те, що у вироку суд не вказав, у чому полягає заподіяна діями ОСОБА_1 істотна шкода державним інтересам.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 10 вересня 2013 року кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за заявою заступника Генерального прокурора України про перегляд винесеної у цій справі ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 травня 2013 року допустив до провадження Верховного Суду України.

У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України заступник Генерального прокурора України просить ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 травня 2013 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий касаційний розгляд. Підставою, на його думку, є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень. Вважає, що суд касаційної інстанції необґрунтовано скасував судові рішення в частині засудження ОСОБА_1 за частиною третьою статті 364 КК і справу в цій частині закрив за відсутністю в його діянні складу злочину.

Як приклад неоднаковості у правозастосуванні касаційного суду, заявник надав ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 червня 2013 року щодо ОСОБА_5, засудженого вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 15 червня 2011 року, залишеного без зміни ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 11 жовтня 2012 року, за частиною третьою статті 364, частиною другою статті 27, частиною другою статті 365, частиною другою статті 366 КК. У цій справі суд касаційної інстанції судові рішення щодо ОСОБА_5 змінив і перекваліфікував його дії з частини другої статті 366 КК на частину першу цієї ж статті, призначивши за цим законом відповідне покарання і визначив остаточне покарання за сукупністю злочинів. У своїй ухвалі суд касаційної інстанції зазначив, що дії засудженого правильно кваліфіковані за частиною третьою статті 364 КК, оскільки його діями - умисним фальсифікуванням справи про вчинення ОСОБА_6 адміністративного правопорушення - була заподіяна істотна шкода правам і свободам громадянина та державним інтересам у виді підриву авторитету та престижу правоохоронного органу - міліції.

Заступник Генерального прокурора України вважає, що у справі щодо ОСОБА_1 касаційний суд неоднаково застосував одні й ті самі норми кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, оскільки в оскаржуваному ним судовому рішенні касаційного суду вони отримали протилежну кримінально-правову оцінку.

Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України заслухала суддю-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав заяву, перевірила матеріали справи та, обговоривши доводи, зазначені у заяві, дійшла висновку про таке.

Приводом для перегляду рішення суду касаційної інстанції стала заява заступника Генерального прокурора України, а підставою - відмінність у застосуванні закону про кримінальну відповідальність до зазначених в оспореному й порівнюваному судових рішеннях фактичних обставин суспільно небезпечних діянь. Указані діяння мають схожість за рядом ключових ознак: за суб’єктним складом - в обох справах злочини вчинено службовими особами - працівниками правоохоронних органів; за об’єктивною стороною - в кожному з випадків зміст дій засуджених становило складання фіктивного протоколу про адміністративне правопорушення; за формою вини - обидва діяння вчинені з прямим умислом.

Предметом перегляду справи є неоднакова правова позиція касаційного суду щодо застосування норм кримінального закону при кваліфікації дій службової особи, пов’язаних зі складанням офіційних документів та внесенням до них завідомо неправдивих відомостей, зокрема, питання про те, чи мають кваліфікуватись дії винних осіб тільки за статтею 366 КК або ж за сукупністю вказаного злочину та злочину, передбаченого статтею 364 КК.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40012 КПК 1960 року Верховний Суд України здійснює перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у разі неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь (крім питань призначення покарання, звільнення від покарання та від кримінальної відповідальності), що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень.

Неоднакове застосуванням одних і тих самих норм кримінального закону – це різне, відмінне, несхоже тлумачення, розуміння точного змісту (суті) норми кримінального закону.

Вирішуючи питання про можливу кваліфікацію дій особи за статтею 364 КК, слід враховувати, що ця норма закону є загальною (генеральною) по відношенню до будь-якої іншої спеціальної норми (статті КК), в якій також передбачається відповідальність за вчинення якого-небудь конкретного діяння, скоєного службовою особою з використанням свого службового становища або владних повноважень всупереч інтересам служби. До такої спеціальної норми належить і норма статті 366 КК, оскільки службове підроблення є також видом зловживання службовим становищем, але його спеціальним видом, оскільки передбачає використання службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби для вчинення одного чи кількох діянь, зазначених в законі: а) складання завідомо неправдивих офіційних документів; б) видача таких документів; в) внесення в них завідомо неправдивих відомостей; г) інше їх підроблення.

Отже, у випадку, коли зловживання службовою особою службовим становищем виявилось лише й виключно у вчиненні діянь, указаних в диспозиції статті 366 КК, тобто являло собою тільки службове підроблення, таке діяння повністю охоплюється ознаками цього складу злочину і додаткової кваліфікації за статтею 364 КК не потребує.

Саме така ситуація має місце у справі, в якій заперечується рішення касаційного суду, де засуджений ОСОБА_1, будучи суб’єктом злочину, повністю виконав об’єктивну сторону складу злочину, визначеного статтею 366 КК. Тому його дії співпадають з диспозицією цієї норми і додаткової кваліфікації за статтею 364 КК не потребують.

Вищенаведене підтверджується правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у справі № 5-19к-12 щодо Ч. і С., згідно з якою норма статті 364 КК може застосовуватись за реальної сукупності з іншим службовим злочином тільки за умови вчинення особою з використанням службового становища всупереч інтересам служби самостійних незаконних дій, які самі по собі утворюють склад злочину, передбаченого статтею 364 КК, і не охоплюються об’єктивною стороною іншого злочину.

Законодавець визначив зловживання владою або службовим становищем як злочин з матеріальним складом, звідки випливає, що для визнання його закінченим обов’язковим є настання суспільно небезпечних наслідків від злочинного діяння службової особи. Цими наслідками, відповідно до примітки до статті 364 КК, визнається істотна шкода охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб. Разом з тим, кримінальний закон не визначає конкретних випадків, за яких шкода в нематеріальному вираженні має визнаватись істотною.

Таким чином, визначення істотності збитків даного виду покладено на правозастосовні органи, зокрема на органи дізнання, досудового слідства та суд (стаття 64 КПК 1960 року). За наведених вимог матеріального та процесуального законів судові рішення в цій частині повинні бути мотивовані.

Отже, касаційний суд в ухвалі, що оспорюється, обґрунтовано послався на відсутність достатньої аргументації у вироку місцевого суду та в ухвалі суду апеляційної інстанції факту заподіяння ОСОБА_1 своїми діями істотної шкоди державним інтересам та, як наслідок, на відсутність в його діянні складу злочину, передбаченого статтею 364 КК.

Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України також звертає увагу, що у справі стосовно ОСОБА_5 касаційний суд давав оцінку дещо інакшій кримінально-правовій ситуації, ніж у справі щодо ОСОБА_1, яка полягала в тому, що зловживання службовим становищем і службове підроблення були вчинені з метою приховування іншого злочину, передбаченого статтею 365 КК, а отже, дії засудженого в цій справі отримали іншу кваліфікацію.

Враховуючи викладене, заява заступника Генерального прокурора України задоволенню не підлягає.

Керуючись пунктом 15 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, статтями 40021, 40023 КПК 1960 року, Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України
постановила:
відмовити у задоволенні заяви заступника Генерального прокурора України про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 травня 2013 року.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім як на підставі, передбаченій пунктом 2 частини першої статті 40012 Кримінально – процесуального кодексу України 1960 року.

Головуючий А.І. Редька


Судді:





С.М. Вус




В.І. Косарєв







Т.В. Гошовська




О.Т. Кузьменко







М.І. Гриців




В.Ф. Пивовар







В.В. Заголдний




Б.М. Пошва


Г.В. Канигіна А.М. Скотарь





М.Р. Кліменко




В.Ф. Школяров




М.Є. Короткевич








Схожі:

Судова палата у кримінальних справах
Голови Верховного Суду України – секретаря Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України Редьки А.І
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі
Верховним Судом України ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 листопада...
Судова палата у цивільних справах
Севастопольської міської ради до ОСОБА 1, третя особа обслуговуючий кооператив «Дачно-будівельний кооператив «Александрия», про визнання...
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі
МКП по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності), управління комунального майна Хмельницької міської ради (далі – УКМ...
Київ Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі
ОСОБА 1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд», публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»,...
5 вересня 2013 року м. Київ
ОСОБА 1 за заявою його захисника Майданика П. А. про перегляд ухвали колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого...
28 січня 2015 року м. Київ Судова палата у господарських справах...
ОСОБА 1 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 19 червня 2014 року у справі №924/205/13-г...
Судова практика з перегляду кримінальних справ у касаційному порядку*
Донецькій області 122 (107), Автономній Республіці Крим 71 (69) та м. Києві 64 (52)
Судові палати у цивільних та господарських справах
Українська земля, про повернення безпідставно отриманих коштів за заявою ОСОБА 2 про перегляд рішення колегії суддів судової палати...
Залікові ПИТАННЯ З КУРСУ "СУДОВА МЕДИЦИНА ТА СУДОВА ПСИХІАТРІЯ"
Судова медицина — це важлива галузь медицини з власними методами дослідження, яка слугує розв'язанню складних медико-біологічних...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка