|
|
Скачати 324.82 Kb.
|
Стаття 29. Права та обов’язки агента 1. Агент має право надавати від імені суб’єкта ріелторської діяльності лише такі ріелторські послуги: 1) подання споживачу ріелторських послуг інформації про попит та пропонування на ринку нерухомості; 2) підбір об’єктів нерухомості; 3) надання допомоги ріелторові в підготовці (оформленні) документів, пов’язаних із здійсненням операцій з об’єктом нерухомості. 2. Агент під час провадження ріелторської діяльності зобов’язаний: 1) дотримуватися вимог цього Закону та інших законодавчих актів; 2) надавати послуги споживачеві ріелторських послуг лише у межах, передбачених договором про надання ріелторських послуг, та згідно з дорученням суб’єкта ріелторської діяльності, у штатному складі якого агент працює; 3) не розголошувати інформацію, одержану в процесі надання ріелторських послуг, за винятком передбачених законодавством випадків; 4) всіма можливими законними засобами сприяти споживачам ріелторських послуг у реалізації ними своїх прав та законних інтересів відповідно до договору та цього Закону. Стаття 30. Права споживачів ріелторських послуг 1. Споживачі ріелторських послуг мають право: 1) вільно вибирати суб’єкта ріелторської діяльності; 2) одержувати від суб’єкта ріелторської діяльності інформацію про виконання умов договору про надання ріелторських послуг у межах такого договору; 3) вимагати розірвання договору про надання ріелторських послуг у разі невиконання суб’єктом ріелторської діяльності його умов; 4) вимагати відшкодування збитків та компенсацію моральної шкоди, заподіяних розірванням договору про надання ріелторських послуг з вини суб’єкта ріелторської діяльності; 5) одержувати у письмовій або усній формі від суб’єкта ріелторської діяльності інформацію про об’єкт нерухомості, що є предметом правочину; 6) без обмежень і стягнення плати отримувати цілодобовий доступ через Інтернет до інформації, що міститься у Державному реєстрі ріелторів та суб’єктів ріелторської діяльності на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері економічного розвитку. Фізичні особи – споживачі ріелторських послуг мають право звертатися з питань порушення їх прав як споживачів ріелторських послуг до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням вимог законодавства про захист прав споживачів, судових органів у встановленому законодавством порядку. 2. Споживачі ріелторських послуг можуть мати інші права, передбачені законодавством. Стаття 31. Обов’язки споживачів ріелторських послуг 1. Споживачі ріелторських послуг зобов’язані: 1) виконувати свої обов’язки без заподіяння шкоди третім особам і їх майну; 2) надавати суб’єкту ріелторської діяльності належним чином оформлені документи, що містять достовірну інформацію про об’єкт нерухомості, права на нього, а також про себе та інших осіб, які мають право на це майно, необхідні для надання ріелторських послуг відповідно до умов договору; 3) своєчасно оплачувати ріелторські послуги ріелторської організації або ріелтора відповідно до умов договору про надання ріелторських послуг; 4) відшкодовувати суб’єкту ріелторської діяльності витрати, пов’язані із залученням фахівців для надання послуг, передбачених частиною другою статті 11 цього Закону, під час проведення обстеження об’єктів нерухомого майна та підготовки відповідних висновків, якщо це передбачено договором про надання ріелторських послуг. Споживачі ріелторських послуг можуть мати інші обов’язки, передбачені законодавством. 2. Невиконання споживачем ріелторських послуг зазначеного в пункті 2 частини першої цієї статті обов’язку звільняє суб’єкта ріелторської діяльності від відповідальності за шкоду, заподіяну споживачу ріелторських послуг чи третім особам, внаслідок правомірних дій суб’єкта ріелторської діяльності, які він вчиняв на підставі інформації, наданої йому споживачем ріелторських послуг. Стаття 32. Відповідальність за порушення вимог законодавства про ріелторську діяльність 1. Посадові особи, громадяни та суб’єкти ріелторської діяльності, винні в порушенні вимог законодавства про ріелторську діяльність, несуть цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону. 2. Суб’єкти ріелторської діяльності та агенти несуть цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору про надання ріелторських послуг, у тому числі за недостовірну інформацію про об’єкт нерухомості або його власників, відповідно до умов договору та закону. Стаття 33. Вирішення спорів, пов’язаних з ріелторською діяльністю 1. Спори, пов’язані з ріелторською діяльністю, вирішуються в судовому порядку. Розділ VIІІ ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РІЕЛТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Стаття 34. Порядок та умови інформаційного забезпечення ріелторської діяльності 1. Суб’єкт ріелторської діяльності у межах доручень, передбачених договором про надання ріелторських послуг та довіреністю (договором доручення), має право проводити збір інформації, необхідної для укладення правочину щодо об’єкта нерухомості, забезпечення його нотаріального посвідчення та/або державної реєстрації, а також виконання такого правочину. 2. Підставою для надання суб’єктам ріелторської діяльності інформації є відповідне звернення, до якого додаються копії договору про надання ріелторських послуг, укладеного із споживачем ріелторських послуг, та довіреності (договору доручення) споживача на одержання такої інформації. 3. Суб’єкт ріелторської діяльності має право на одержання у встановленому порядку від посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, а також інших посадових осіб інформації про об’єкти нерухомості, щодо яких укладено договір про надання ріелторських послуг, їх характеристики, а також відомостей про власників таких об’єктів нерухомості та інших осіб, що мають право на ці об’єкти, якщо інше не передбачено законодавством. 4. Збір, надання та використання інформації, передбачені цим Законом, здійснюються з урахуванням вимог Законів України “Про захист персональних даних”, “Про інформацію”, “Про доступ до публічної інформації” та “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”. Стаття 35. Оприлюднення інформації з питань ріелторської діяльності 1. У друкованих засобах масової інформації, що видаються саморегулівними організаціями ріелторів, можуть оприлюднюватися: 1) матеріали, що висвітлюють досвід ріелторської діяльності, яка провадиться з урахуванням вимог цього Закону та Закону України “Про захист персональних даних”; 2) інформація про видачу, переоформлення, видачу дубліката та анулювання кваліфікаційного свідоцтва, а також про включення суб’єктів ріелторської діяльності до Державного реєстру ріелторів та суб’єктів ріелторської діяльності, зміни до нього; 3) інформація про підвищення кваліфікації ріелторами; 4) перелік навчальних закладів (підприємств, установ та організацій), що здійснюють професійну підготовку та підвищення кваліфікації ріелторів. 2. Інформація, зазначена у частині першій цієї статті, може оприлюднюватися в інших засобах масової інформації. Стаття 36. Реклама ріелторської діяльності 1. Суб’єкти ріелторської діяльності мають право на рекламу, зміст якої відповідає вимогам законодавства. Розділ ІХ ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ 1. Цей Закон набирає чинності через дванадцять місяців з дня його опублікування. 2. Внести зміни до таких законів України: 1) пункт 1 частини першої статті 20 Закону України “Про Кабінет Міністрів України” (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 9, ст. 58; зі змінами, внесеними Законом України від 17 травня 2012 року № 4719-VI) доповнити новим абзацом такого змісту: “здійснює відповідно до закону повноваження у сфері ріелторської діяльності;”; 2) у Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму” (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 29, ст. 392; зі змінами, внесеними Законом України від 7 липня 2011 року № 3610-VI): підпункт “а” пункту 8 частини другої статті 5 викласти в такій редакції: “а) ріелтори, суб’єкти ріелторської діяльності;”; в абзаці другому частини третьої статті 5 слова “Міністерство економіки України” замінити словами “центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері економічного розвитку”; частину другу статті 8 викласти в такій редакції: “2. Виконання обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується ріелторами, суб’єктами ріелторської діяльності під час підготовки і здійснення правочинів щодо купівлі-продажу нерухомості за умови, що сума такої операції дорівнює чи перевищує 400 000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 400 000 гривень.”; пункт 7 частини першої статті 14 викласти в такій редакції: “7) ріелторів, суб’єктів ріелторської діяльності, товарних та інших бірж, що проводять фінансові операції з товарами, — центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері економічного розвитку;”. 3. Кабінету Міністрів України до набрання чинності цим Законом: 1) забезпечити в межах своїх повноважень прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону; 2) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; 3) забезпечити прийняття органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, передбачених цим Законом, а також перегляд і скасування нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону. Голова Верховної Ради України |
| Закон України про бібліотеки і бібліотечну справу Закон вводиться в дію Постановою Верховної Ради України №33/95-ВР від 27. 01. 95 р |
ЗАКОН УКРАЇНИ Цей Закон визначає принципи, правові та організаційні засади державної служби, умови та порядок реалізації громадянами України права... |
| Закон України "Про здійснення державних закупівель" (зі змінами)... Рахунковою палатою України, Міністерством внутрішніх справ України, Національним банком України, Головним контрольно-ревізійним управлінням... |
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з функціональної підготовки з начальницьким складом частини ТЕМА: Закон України “ Закон України “Про аварійно-рятувальні служби” від 14. 12. 99 №1281-ХІV |
| Закон №889 Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07. 12. 84р. №8073-Х |
Закон України Цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку... |
| ЗАКОН УКРАЇНИ Цей Закон відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) гарантує інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам право на матеріальне... |
ЗАКОН УКРАЇНИ Цей Закон визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності |
| Закон УкраЇни Цей Закон визначає правові та організаційні засади провадження торговельної діяльності на роздрібних продовольчих і непродовольчих... |
Закон України Цей Закон визначає основні напрями діяльності органів державної влади щодо сприяння підприємствам та організаціям України, незалежно... |