Закон УкраЇни

Скачати 324.82 Kb.

Назва	Закон УкраЇни
Сторінка	2/3
Дата	30.10.2013
Розмір	324.82 Kb.
Тип	Закон

bibl.com.ua > Право > Закон

1 2 3

Стаття 15. Державний реєстр ріелторів та суб’єктів ріелторської діяльності

1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері економічного розвитку, здійснює формування і ведення Державного реєстру ріелторів та суб’єктів ріелторської діяльності, до якого вносяться відомості про фізичних осіб, що є найманими працівниками суб’єктів ріелторської діяльності та яким видано кваліфікаційне свідоцтво, і суб’єктів ріелторської діяльності.

2. До Державного реєстру ріелторів та суб’єктів ріелторської діяльності вносяться відомості про суб’єктів ріелторської діяльності, місце проведення державної реєстрації та місцезнаходження ріелторської організації, державної реєстрації фізичної особи – підприємця, який отримав статус ріелтора, інформація про ріелторів, їх кваліфікацію (прізвище, ім’я та по батькові ріелтора, дата видачі та номер кваліфікаційного свідоцтва, інформація про підвищення кваліфікації ріелтора, видачу дубліката кваліфікаційного свідоцтва, його анулювання, найменування ріелторської організації, у якій працює ріелтор).

3. Доступ до інформації, що міститься у Державному реєстрі ріелторів та суб’єктів ріелторської діяльності, здійснюється через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері економічного розвитку, із забезпеченням можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування необхідних відомостей без застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів цілодобово, безоплатно та без будь-яких обмежень.

4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері економічного розвитку, встановлює форму подання інформації, що вноситься до Державного реєстру ріелторів та суб’єктів ріелторської діяльності.

5. Суб’єкти ріелторської діяльності є відповідальними за достовірність інформації, що вноситься до Державного реєстру ріелторів та суб’єктів ріелторської діяльності, у встановленому цим Законом порядку.

6. Суб’єкти ріелторської діяльності та фізичні особи, що є найманими працівниками суб’єктів ріелторської діяльності, після отримання кваліфікаційного свідоцтва включаються до Державного реєстру ріелторів та суб’єктів ріелторської діяльності.

Розділ IV
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ
РІЕЛТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стаття 16. Зміст і напрями державного регулювання ріелторської діяльності

1. Державне регулювання ріелторської діяльності здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері економічного розвитку, та інші центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у житловій сфері, у сфері регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

2. Метою державного регулювання у сфері ріелторської діяльності є:

1) формування та розвиток інфраструктури ринку нерухомості;

2) створення умов для розвитку конкуренції, встановлення єдиного порядку організації та провадження ріелторської діяльності, задоволення потреб споживачів ріелторських послуг за прийнятними цінами;

3) забезпечення цінової стабільності на ринку нерухомості;

4) установлення єдиних норм і правил надання ріелторських послуг, що базуються на міжнародних нормах і правилах;

5) створення системи захисту прав споживачів ріелторських послуг і забезпечення їх дотримання суб’єктами ріелторської діяльності.

Стаття 17. Повноваження Кабінету Міністрів України

1. До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері ріелторської діяльності належить:

1) формування державної політики у сфері ріелторської діяльності;

2) державне регулювання ріелторської діяльності;

3) установлення порядку визнання статусу саморегулівної організації у сфері ріелторської діяльності;

4) затвердження типової форми договору про надання ріелторських послуг;

5) прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

6) здійснення інших повноважень у сфері ріелторської діяльності відповідно до законів.

Стаття 18. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері економічного розвитку

1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері економічного розвитку, належить:

1) забезпечення формування державної політики у сфері ріелторської діяльності, розроблення механізму її реалізації та державного регулювання, а також здійснення координації діяльності в цій сфері інших органів виконавчої влади;

2) проведення моніторингу та аналізу у сфері ріелторської діяльності;

3) формування загальних вимог професійної підготовки ріелторів;

4) видача кваліфікаційних свідоцтв;

5) здійснення формування і ведення Державного реєстру ріелторів та суб’єктів ріелторської діяльності;

6) співробітництво з громадськими організаціями та об’єднаннями суб’єктів господарювання у сфері нерухомості та залучення їх до участі у формуванні та реалізації державної політики у сфері ріелторської діяльності;

7) розгляд заяв, скарг на суб’єктів ріелторської діяльності; організація перевірок оприлюднених фактів, що принижують честь і гідність суб’єктів ріелторської діяльності; а також за результатами перевірок прийняття рішення про виключення із Державного реєстру ріелторів та суб’єктів ріелторської діяльності.

8) інші повноваження у сфері ріелторської діяльності відповідно до законів.

Розділ V
РЕГУЛЮВАННЯ РІЕЛТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
САМОРЕГУЛІВНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ

Стаття 19. Саморегулівні організації суб’єктів ріелторської діяльності

1. Суб’єкти ріелторської діяльності з метою громадського регулювання ріелторської діяльності і захисту інтересів своїх членів та інших учасників ринку ріелторських послуг мають право створювати саморегулівні організації у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами.

2. Саморегулівною організацією суб’єктів ріелторської діяльності є громадське об’єднання, що може об’єднувати громадські організації ріелторів і суб’єктів ріелторської діяльності.

3. Саморегулівна організація суб’єктів ріелторської діяльності є юридичною особою, яка діє на засадах самоврядування і діяльність якої не має на меті отримання прибутку.

Стаття 20. Порядок визнання статусу саморегулівної організації суб’єктів ріелторської діяльності

1. Саморегулівна організація суб’єктів ріелторської діяльності повинна відповідати таким критеріям:

кількісний склад повинен становити не менше як дві третини суб’єктів ріелторської діяльності територіально – адміністративної одиниці;

наявність встановленої процедури внутрішнього контролю за якістю надання ріелторських послуг її членами, професійної підготовки ріелторів, підвищення їх кваліфікації.

2. Порядок визнання центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері економічного розвитку, статусу саморегулівної організації суб’єктів ріелторської діяльності встановлюється Кабінетом Міністрів України.

3. Саморегулівною організацією суб’єктів ріелторської діяльності на державному рівні може визначатись

Стаття 21. Повноваження саморегулівних організацій суб’єктів ріелторської діяльності

1. Саморегулівні організації суб’єктів ріелторської діяльності здійснюють такі повноваження:

1) беруть участь у здійсненні професійної підготовки ріелторів та через своїх представників входять до складу екзаменаційної комісії;

2) можуть залучатися до розгляду скарг за фактами надання неякісних ріелторських послуг їх членами;

3) вносять пропозиції щодо вдосконалення ріелторської діяльності;

4) можуть залучатися до захисту своїх членів до судового та досудового вирішення спорів, пов’язаних з ріелторською діяльністю, відповідно до законодавства;

5) забезпечують взаємодію суб’єктів ріелторської діяльності з професійними організаціями, що провадять діяльність на суміжних ринках;

6) інші повноваження відповідно до цього Закону та статутів саморегулівних організацій.

Розділ VI
ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ РІЕЛТОРСЬКИХ ПОСЛУГ

Стаття 22. Підстави для надання ріелторських послуг

1. Ріелторські послуги надаються суб’єктами ріелторської діяльності виключно на підставі договору, укладеного між ріелторською організацією або ріелтором, який провадить ріелторську діяльність як фізична особа – підприємець, та споживачем ріелторських послуг.

2. Типова форма договору про надання ріелторських послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 23. Умови, обов’язкові для включення до договору про надання ріелторських послуг

1. Договір між суб’єктом ріелторської діяльності і споживачем ріелторських послуг укладається у письмовій формі і містить:

1) відомості про включення суб’єкта ріелторської діяльності до Державного реєстру ріелторів та суб’єктів ріелторської діяльності із зазначенням порядкового (реєстраційного) номера та дати реєстрації;

2) відомості про наявність у суб’єкта ріелторської діяльності договору страхування його цивільно-правової відповідальності;

3) повний перелік ріелторських послуг, що надаватимуться споживачу;

4) інформацію про повноваження суб’єкта ріелторської діяльності у представленні інтересів споживача ріелторських послуг у відносинах суб’єкта ріелторської діяльності з третіми особами;

5) строки надання ріелторських послуг;

6) розмір винагороди, що сплачується суб’єктові ріелторської діяльності за надання послуг, у грошовій формі, а також умови і строк її сплати;

7) права та обов’язки ріелторської організації або ріелтора і споживача ріелторських послуг;

8) умови забезпечення конфіденційності інформації, одержаної під час надання ріелторських послуг;

9) відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань та за порушення прав і законних інтересів третіх осіб;

10) порядок та умови розірвання договору;

11) порядок повернення коштів у разі невиконання чи неналежного виконання зобов’язань за договором;

12) порядок вирішення спорів, які можуть виникнути під час надання ріелторських послуг.

У договорі про надання ріелторських послуг можуть бути передбачені також інші умови відповідно до законодавства.

Стаття 24. Документи, що підтверджують виконання умов договору про надання ріелторських послуг

1. Суб’єкт ріелторської діяльності складає акт про виконання договору про надання ріелторських послуг (далі – акт) – документ, що підтверджує їх виконання та надає суб’єктові ріелторської діяльності право на отримання грошової винагороди від споживача ріелторських послуг за надані ріелторські послуги.

2. У разі коли суб’єктом ріелторської діяльності є:

ріелторська організація – акт підписується ріелтором, який безпосередньо надавав послуги, керівником такої організації і споживачем ріелторських послуг та скріплюється печаткою ріелторської організації;

ріелтор (фізична особа — підприємець) – акт підписується ним і споживачем ріелторських послуг та скріплюється печаткою такого ріелтора.

3. Форма і порядок складення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері економічного розвитку.

4. Розмір і порядок оплати ріелторських послуг визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не визначено законодавством.

Максимальний розмір оплати ріелторських послуг не може перевищувати трьох відсотків вартості нерухомого майна, зазначеного у правочині щодо такого майна.

Сума грошової винагороди, що повинна бути сплачена споживачем ріелторських послуг за надання таких послуг, обов’язково зазначається в акті.

Стаття 25. Надання ріелторських послуг кільком споживачам

1. Суб’єкт ріелторської діяльності має право надавати ріелторські послуги за одним і тим самим об’єктом нерухомості і правами на нього кільком споживачам одночасно. При цьому умови надання ріелторських послуг повинні бути однаковими для всіх споживачів.

2. Суб’єкт ріелторської діяльності зобов’язаний повідомляти всім споживачам ріелторських послуг відомості про об’єкт нерухомості і права на нього третіх осіб.

Стаття 26. Захист прав третіх осіб

1. Якщо у процесі або в результаті виконання договору про надання ріелторських послуг завдано майнової та/або моральної шкоди третім особам, суб’єкт ріелторської діяльності і споживач ріелторських послуг відшкодовують їм завдані збитки і компенсують моральну шкоду в установленому законодавством порядку.

Розділ VIІ
ПРАВА, ОБОВ’ЯЗКИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
СУБ’ЄКТІВ РІЕЛТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
СПОЖИВАЧІВ РІЕЛТОРСЬКИХ ПОСЛУГ

Стаття 27. Права суб’єктів ріелторської діяльності

1. Суб’єкти ріелторської діяльності під час провадження ріелторської діяльності мають право:

1) надавати в установленому законодавством порядку в межах своєї компетенції ріелторські послуги під час вчинення правочинів щодо об’єктів нерухомого майна та прав на них на ринку нерухомості;

2) доступу до об’єкта нерухомості, який є предметом правочину, а також до документації та іншої інформації, яка є необхідною або має істотне значення для вчинення правочину;

3) відмовлятися від надання ріелторських послуг у разі неподання споживачем ріелторських послуг інформації, яка є необхідною для надання ріелторських послуг, а також у разі виникнення обставин, що перешкоджають провадженню ріелторської діяльності;

4) рекламувати свою діяльність і об’єкти нерухомості, що належать споживачам ріелторських послуг;

5) здійснювати інші дії, визначені цим Законом та іншими законодавчими актами.

Стаття 28. Обов’язки суб’єктів ріелторської діяльності

1. Суб’єкти ріелторської діяльності під час її провадження зобов’язані:

1) дотримуватися вимог цього Закону та інших законодавчих актів;

2) надавати ріелторські послуги споживачеві лише на підставі договору про надання ріелторських послуг;

3) під час вчинення правочинів щодо нерухомості представляти права та законні інтереси споживача ріелторських послуг;

4) не допускати порушень прав та законних інтересів сторін правочину щодо нерухомості;

5) не вступати із споживачами ріелторських послуг у договірні відносини, умови яких встановлюють обмеження або допускають будь-яку дискримінацію стосовно сторін правочину щодо об’єкта нерухомості;

6) інформувати споживача ріелторських послуг про законодавчі та інші нормативно-правові акти, що стосуються ринку нерухомості, та наслідки укладених ним правочинів;

7) не розголошувати інформацію, одержану в процесі надання ріелторських послуг, за винятком передбачених законами випадків;

8) повідомляти споживачеві ріелторських послуг про будь-які особисті майнові інтереси в правочині щодо об’єкта нерухомості, який належить такому споживачу (крім отримання винагороди від нього за результати професійної діяльності);

9) надавати споживачеві ріелторських послуг достовірну інформацію, що є предметом правочину, у разі, коли така інформація може бути одержана на законних підставах;

10) письмово відповідати на письмові звернення споживачів ріелторських послуг;

11) забезпечувати ведення архіву виконаних договорів про надання ріелторських послуг і зберігання таких договорів протягом не менше трьох років з дати їх виконання;

12) забезпечувати збереження документів, отриманих під час провадження ріелторської діяльності від споживачів та/або інших осіб під час її провадження. Після надання ріелторських послуг усі документи передаються споживачам таких послуг;

13) не використовувати свої повноваження на шкоду споживача ріелторських послуг, якому та в інтересах якого надаються ріелторські послуги;

14) повідомляти споживачеві ріелторських послуг про неможливість їх надання у разі виникнення обставин, які позбавляють суб’єкта ріелторської діяльності можливості надавати такі послуги;

15) страхувати свою цивільну відповідальність, пов’язану з провадженням ріелторської діяльності;

16) всіма можливими законними засобами сприяти споживачам ріелторських послуг у реалізації ними своїх прав та законних інтересів відповідно до договору та цього Закону;

17) вчасно та в повному обсязі надавати центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері економічного розвитку, інформацію про зміни, що відбулися у суб’єкта ріелторської діяльності, які є істотними для контролю за додержанням ним вимог цього Закону;

18) виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством.

1 2 3

Схожі:

Закон України про бібліотеки і бібліотечну справу Закон вводиться в дію Постановою Верховної Ради України №33/95-ВР від 27. 01. 95 р	ЗАКОН УКРАЇНИ Цей Закон визначає принципи, правові та організаційні засади державної служби, умови та порядок реалізації громадянами України права...
Закон України "Про здійснення державних закупівель" (зі змінами)... Рахунковою палатою України, Міністерством внутрішніх справ України, Національним банком України, Головним контрольно-ревізійним управлінням...	ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з функціональної підготовки з начальницьким складом частини ТЕМА: Закон України “ Закон України “Про аварійно-рятувальні служби” від 14. 12. 99 №1281-ХІV
Закон №889 Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07. 12. 84р. №8073-Х	Закон України Цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку...
ЗАКОН УКРАЇНИ Цей Закон відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) гарантує інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам право на матеріальне...	ЗАКОН УКРАЇНИ Цей Закон визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності
Закон УкраЇни Цей Закон визначає правові та організаційні засади провадження торговельної діяльності на роздрібних продовольчих і непродовольчих...	Закон України Цей Закон визначає основні напрями діяльності органів державної влади щодо сприяння підприємствам та організаціям України, незалежно...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання