Розділ I. Загальні положення 3


НазваРозділ I. Загальні положення 3
Сторінка7/91
Дата07.08.2013
Розмір8.8 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Право > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   91

§ 4. Потерпілий і його представник



Стаття 59. Потерпілий

1. Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральну, фізичну або майнову шкоду, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнову шкоду.

2. Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов’язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

3. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв’язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення до провадження як потерпілого

4. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.

5. Якщо заява, повідомлення про злочин або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдана шкода, зазначена у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить мотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

6. Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи, положення частин першої – третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім’ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім’ї, яка подала заяву про залучення до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням – потерпілими може бути визнано кілька осіб.

7. Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, але слідчим, прокурором виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення у відношенні цієї особи, слідчий, прокурор визнає її потерпілою та повідомляє їй про це.

Положення цієї частини не поширюються на провадження, яке може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого (кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення).
Стаття 60. Права потерпілого

1. Протягом кримінального провадження потерпілий має право:

1) бути повідомленим про свої права та обов’язки, передбачені цим Кодексом;

2) знати сутність підозри та обвинувачення, бути повідомленим про обрання, зміну чи скасування щодо підозрюваного, обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження та закінчення досудового розслідування;

3) подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду;

4) отримати належні йому майно й оригінали документів, вилучені у підозрюваного, обвинуваченого під час кримінального провадження або після його завершення;

5) заявляти відводи та клопотання;

6) за наявності відповідних підстав – на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичів чи членів своєї сім’ї, майна та житла;

7) давати пояснення, показання або відмовитися їх давати;

8) оскаржувати рішення, дії і бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом;

9) мати представника та в будь-який момент кримінального провадження відмовитися від його послуг;

10) давати пояснення, показання рідною мовою або іншою мовою, якою він вільно володіє, безоплатно за рахунок держави користуватися послугами перекладача у разі, якщо він не володіє державною мовою чи мовою, якою ведеться кримінальне провадження;

11) на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням, шкоди в порядку, передбаченому статтями 125-126 цього Кодексу;

12) знайомитися з матеріалами сторін, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, після їх відкриття в порядку, передбаченому статтею 286 цього Кодексу, а також знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, у випадку закриття цього провадження;

13) з додержанням вимог цього Кодексу застосовувати технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд вправі заборонити потерпілому застосувати технічні засоби при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення даних, які містять таємницю, що охороняється законом чи стосується інтимних сторін життя людини, про що виноситься вмотивована постанова (ухвала);

14) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у випадках, передбачених цим Кодексом;

15) використовувати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

2. Під час досудового розслідування потерпілий має право:

1) на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим;

2) отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;

3) подавати на підтвердження своєї заяви докази;

4) брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити питання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, які заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі;

5) отримувати копії матеріалів, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, після закінчення досудового розслідування.

3. Під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право:

1) бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду;

2) брати участь в судовому провадженні у суді будь-якої інстанції;

3) брати участь у безпосередній перевірці доказів;

4) підтримувати обвинувачення в суді у випадку відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення;

5) висловлювати свою думку під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому та відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також висловлювати свою думку при вирішенні питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;

6) знайомитися з судовими рішеннями, журналом судового засідання і технічним записом кримінального провадження в суді;

7) оскаржувати судові рішеннями в порядку, передбаченому цим Кодексом.

4. На всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення. В передбачених законом України про кримінальну відповідальність та цим Кодексом випадках примирення є підставою для закриття кримінального провадження.
Стаття 61. Обов’язки потерпілого

1. Потерпілий зобов’язаний:

1) з’явитися за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а у випадку неможливості своєчасного з’явлення – завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості з’явлення;

2) не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення;

3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які стали йому відомі у зв’язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю.
Стаття 62. Представник потерпілого

1. Потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник – особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.

2. Представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка в кримінальному провадженні має право бути захисником.

3. Повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:

1) документами, передбаченими статтею 54 цього Кодексу - якщо представником потерпілого є особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником;

2) копією установчих документів юридичної особи – якщо представником потерпілого є керівник юридичної особи або інша уповноважена законом або установчими документами особа;

3) довіреністю – якщо представником потерпілого є працівник юридичної особи, яка є потерпілою.

4. Представник користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику.
Стаття 63. Законний представник потерпілого

1. Якщо потерпілим є неповнолітній або особа, визнана у встановленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі в процесуальній дії разом із ним залучається його законний представник.

2. Питання участі законного представника потерпілого у кримінальному провадженні регулюється згідно положень статті 47 цього Кодексу.

§ 5. Інші учасники кримінального провадження



Стаття 64. Заявник

1. Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася з заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого на початок досудового розслідування, і не є потерпілим.

2. Заявник має право:

1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;

2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;

3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

Стаття 65. Свідок

1. Свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і викликана для надання показань.

2. Не можуть бути допитані як свідки:

1) захисник, представник потерпілого, законний представник у кримінальному провадженні  про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з виконанням функцій представника чи захисника;

2) адвокати – про відомості, які становлять адвокатську таємницю;

3) нотаріуси – про відомості, які становлять нотаріальну таємницю;

4) медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя особи – про відомості, які становлять лікарську таємницю;

5) священнослужителі  про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;

6) професійні судді, народні засідателі та присяжні – про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали;

7) особи, які брали участь в укладенні та виконанні угоди про примирення в кримінальному провадженні – про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з участю в укладенні та виконанні угоди про примирення.

8) особи, до яких застосовані заходи безпеки, - щодо дійсних даних про їх особи;

9) особи, які мають відомості про дійсні дані про осіб, до яких застосовані заходи безпеки, - щодо цих даних.

3. Особи, передбачені пунктами 1-5 частини другої цієї статті, з приводу вказаних довірених відомостей можуть бути звільнені від обов’язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості, та у визначеному нею обсязі. Таке звільнення здійснюється у письмовій формі за підписом особи, що довірила зазначені відомості.

4. Свідок має право відмовитися від давання показань щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім’ї.

Не можуть без їх згоди бути допитані як свідки особи, які мають право дипломатичної недоторканності, а також працівники дипломатичних представництв - без згоди представника дипломатичної установи.

Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд перед допитом осіб, передбачених цією частиною, зобов'язані роз'яснити їм право відмовитись давати показання.
Стаття 66. Права та обов’язки свідка

1. Свідок має право:

1) знати у зв'язку з чим і в якому кримінальному провадженні він допитується;

2) користуватися правовою допомогою при наданні показань;

3) відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім'ї;

4) давати показання рідною мовою або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користуватися допомогою перекладача;

5) користуватися нотатками і документами при наданні показань у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших відомостей, які йому важко тримати в пам'яті;

6) одержувати відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для надання показань;

7) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом.

8) заявляти відвід перекладачу.

2. Свідок зобов’язаний:

1) з’явитися за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;

2) давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду;

3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості кримінального провадження, які стали йому відомі у зв’язку з виконанням його обов’язків

3.  Особа, яку залучають до проведення процесуальних дій під час досудового розслідування як понятого, або яка стала очевидцем таких дій, зобов’язана на вимогу слідчого, прокурора не розголошувати відомості щодо проведеної процесуальної дії.
Стаття 67. Відповідальність свідка

1. За завідомо неправдиві показання слідчому, прокурору, показання суду, слідчому судді або за відмову від давання показань слідчому, прокурору, показань суду, слідчому судді, крім випадків передбачених цим Кодексом, свідок несе кримінальну відповідальність.

2. За злісне ухилення від явки до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду свідок несе відповідальність, встановлену законом.
Стаття 68. Перекладач

1. У разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).

2. Перекладач має право:

1) ставити питання з метою уточнень для правильного перекладу;

2) знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження;

3) одержати винагороду за виконаний переклад та відшкодування витрат, пов’язаних із його залученням до кримінального провадження;

4) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом.

3. Перекладач зобов’язаний:

1) з’явитися за викликом суду;

2) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом;

3) здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом;

4) не розголошувати відомості кримінального провадження, які стали йому відомі у зв’язку із його участю у кримінальну провадженні.

4. Перед початком процесуальної дії сторона кримінального провадження, яка залучила перекладача, чи суд пересвідчуються в особі і компетентності перекладача, з’ясовують його стосунки з підозрюваним, обвинуваченим, потерпілим, свідком і роз’яснюють його права і обов’язки,

5. За завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків перекладач несе відповідальність, передбачену законом.
Стаття 69. Експерт

1. Експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України «Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об’єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.

2. Не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від сторін кримінального провадження, потерпілого або які раніше були ревізорами в цьому ж кримінальному провадженні.

2. Експерт має право:

1) знайомитися з матеріалами кримінального провадження, що стосуються предмета дослідження;

2) заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов’язаних з проведенням експертизи;

3) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предметів та об’єктів дослідження;

4) викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких йому не були поставлені запитання;

5) ставити питання, що стосуються предмета та об’єктів дослідження особам, які беруть участь у кримінальному провадженні;

6) одержати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов’язаних із проведенням експертизи і викликом для надання пояснень чи показань, у разі якщо проведення експертизи не є службовим обов’язком особи, що залучена як експерт;

7) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;

8) користуватися іншими правами, передбаченими Законом України «Про судову експертизу».

3. Експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи. Експерт може відмовитися від давання висновку, якщо подані йому матеріали недостатні для виконання покладених на нього обов’язків. Заява про відмову має бути мотивованою.

4. Експерт зобов’язаний:

1) особисто провести повне дослідження і дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання, а у разі необхідності – роз’яснити його;

2) з’явитися до суду і дати відповіді на питання під час допиту;

3) забезпечити збереження об’єкта експертизи. Якщо дослідження пов‘язане з повним або частковим знищенням об’єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт повинен одержати на це дозвіл від особи, яка залучила експерта;

4) не розголошувати без дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, суду відомості, які стали йому відомі у зв’язку з виконанням його обов’язків або не повідомляти будь-кому, крім особи, яка його залучила, про хід проведення експертизи та її результати;

5) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом.

5. Експерт невідкладно повинен повідомити особу, яка його залучила, про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

6. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення експерт невідкладно заявляє клопотання особі, що призначила експертизу, щодо його уточнення або повідомляє про неможливість проведення ним експертизи за поставленим запитанням або без залучення інших осіб.
Стаття 70. Відповідальність експерта

1. За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов’язків у суді, невиконання інших обов’язків експерт несе відповідальність, передбачену законом.
Стаття 71. Спеціаліст

1. Спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.

2. Спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду.

3. Сторони кримінального провадження мають право під час судового розгляду заявляти клопотання про залучення спеціаліста або про використання його пояснень і допомоги.

4. Спеціаліст має право:

1) з дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду ставити питання учасникам процесуальної дії;

2) користуватися технічними засобами, приладами та спеціальним обладнанням;

3) звертати увагу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду на характерні обставини чи особливості речей і документів;

4) знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження;

5) одержати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов’язаних із його залученням до кримінального провадження;

6) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом.

5. Спеціаліст зобов’язаний:

1) з’явитися за викликом суду і мати при собі необхідні технічне обладнання, пристрої та прилади;

2) виконувати вказівки сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду та давати пояснення з поставлених питань;

3) не розголошувати відомості кримінального провадження, які стали йому відомі у зв’язку з виконанням його обов’язків;

4) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом.
Стаття 72. Відповідальність спеціаліста

1. У разі нез’явлення до суду без поважних причин або неповідомлення про причини нез’явлення на спеціаліста судом покладаються всі витрати, пов’язані з оголошенням перерви у судовому засіданні.

2. За розголошення відомостей, що стали відомі спеціалісту під час кримінального провадження, спеціаліст несе відповідальність, передбачену законом.
Стаття 73. Секретар судового засідання

1. Секретар судового засідання:

1) здійснює судові виклики і повідомлення;

2) перевіряє наявність та з’ясовує причини відсутності осіб, яких було викликано до суду, і доповідає про це головуючому;

3) забезпечує контроль за повним фіксуванням судового засідання технічними засобами;

4) веде журнал судового засідання;

5) оформляє матеріали кримінального провадження в суді;

6) виконує інші доручення головуючого в судовому засіданні.
Стаття 74. Судовий розпорядник

1. До участі в кримінальному провадженні головуючим у судовому засіданні може залучатися судовий розпорядник.

2. Судовий розпорядник:

1) забезпечує належний стан зали судового засідання і запрошує до неї учасників кримінального провадження;

2) оголошує про вхід суду до зали судового засідання і вихід суду із неї;

3) стежить за дотриманням порядку особами, присутніми у залі судового засідання;

4) приймає від учасників кримінального провадження та передає документи і матеріали суду під час судового засідання;

5) виконує розпорядження головуючого про приведення до присяги свідка, експерта;

6) виконує інші розпорядження головуючого, пов’язані із забезпеченням умов, необхідних для здійснення судового провадження.

3. Вимоги судового розпорядника, пов’язані із виконанням обов’язків, передбачених цією статтею, є обов’язковими для всіх осіб, присутніх у залі судового засідання.

4. У разі відсутності в судовому засіданні розпорядника його функції виконує секретар судового засідання.

§ 6. Відводи



Стаття 75. Обставини, що виключають участь судді, присяжного в кримінальному провадженні

1. Суддя або присяжний не може брати участі в кримінальному провадженні:

1) якщо він є потерпілим, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник, слідчий суддя;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;

4) при наявності інших обставин, які викликають сумнів в його неупередженості.

5) у випадку порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого частиною третьою статті 37 цього Кодексу.

2. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Стаття 76. Недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні

1. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України, а також у новому провадженні після скасування ухвали про закриття кримінального провадження.

2. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.

3. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції.

4. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді касаційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і апеляційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду касаційної інстанції.

5. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні при перегляді судових рішень Верховним Судом України, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій.
Стаття 77. Підстави для відводу прокурора, слідчого

1. Прокурор, слідчий не має права брати участі в кримінальному провадженні:

1) якщо він є потерпілим, членом сім’ї або близьким родичем сторони чи потерпілого;

2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як суддя, слідчий суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

2. Попередня участь прокурора у цьому ж кримінальному провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, у провадженні при перегляді судових рішень Верховним Судом України як прокурора не є підставою для його відводу.
Стаття 78. Підстави для відводу захисника, представника

1. Захисником, представником не має права бути особа, яка брала участь у цьому ж кримінальному провадженні як слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, потерпілий, експерт, спеціаліст, перекладач.

2. Особа не має права брати участі у цьому ж кримінальному провадженні як захисник також у випадках:

1) коли вона у цьому провадженні надає або раніше надавала правову допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про надання правової допомоги;

2) зупинення дії чи анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або позбавлення права на надання правової допомоги в порядку, передбаченому законом;

3) коли вона є близьким родичем або членом сім’ї сторони, потерпілого, будь-кого із складу суду;

3. Особа не має права брати участі у цьому ж кримінальному провадженні як представник також у випадку, коли вона була або є представником особи, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про представництво.

4. Одна і та ж особа не має права бути представником двох і більше потерпілих, якщо інтереси одного з них суперечать інтересам іншого.
Стаття 79. Підстави для відводу спеціаліста, перекладача, експерта, секретаря судового засідання

1. Спеціаліст, перекладач, експерт, секретар судового засідання не мають права брати участі в кримінальному провадженні та відводяться за підставами, передбаченими частиною першою статті 77 цього Кодексу з тим обмеженням, що їх попередня участь у цьому кримінальному провадженні як спеціаліста, перекладача, експерта і секретаря судового засідання не може бути підставою для відводу.

2. Спеціаліст, експерт, крім того, не має права брати участі в кримінальному провадженні, якщо він проводив ревізію, перевірку тощо, матеріали яких використовуються у цьому провадженні.
Стаття 80. Заява про відвід

1. За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя, слідчий суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач зобов’язані заявити самовідвід.

2. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

3. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і судового провадження.

4. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, коли підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

5. Відвід повинен бути вмотивований.
Стаття 81. Порядок вирішення питання про відвід

1. У разі заявлення відводу під час досудового розслідування його розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження – суд, який його здійснює. При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

2. Питання про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів. У разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею. У разі задоволення заяви про відвід комусь із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді з заміною останнього іншим суддею або іншим складом суддів.

3. Питання про відвід (самовідвід) суд розглядає у судовому засіданні не пізніше наступного дня після його заявлення, а якщо його заявлено до початку судового розгляду, то протягом розумного строку згідно з правилами судового розгляду, передбаченими цим Кодексом.

4. Суд вирішує питання про відвід у нарадчій кімнаті ухвалою.

5. Якщо вдруге заявлений відвід судді (суддям) має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.
Стаття 82. Наслідки відводу судді, слідчого судді

1. У разі відводу (самовідводу) слідчого судді або судді (суддів), слідчий суддя чи склад суду, який вирішив питання про відвід (самовідвід), передає кримінальне провадження на розгляд іншому слідчому судді чи складу суду, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 37 цього Кодексу.

2. Якщо після задоволення відводів, неможливо утворити новий склад суду, суд вирішує питання про передання кримінального провадження до іншого суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Стаття 83. Наслідки відводу слідчого, прокурора, захисника, представника, експерта, спеціаліста, перекладача

1. У разі задоволення відводу слідчого, прокурора у кримінальному провадженні повинні бути невідкладно призначені відповідно інший слідчий – керівником органу досудового розслідування, або інший прокурор – керівником органу прокуратури.

2. У разі задоволення відводу експерта, спеціаліста або перекладача до кримінального провадження повинні бути залучені інші учасники у строк, визначений судом.

3. У разі задоволення відводу захисника, представника суд роз’яснює підозрюваному, обвинуваченому, потерпілому його право запросити іншого захисника, представника та надає йому для цього під час досудового розслідування не менше двадцяти чотирьох годин, а під час судового провадження – не менше сімдесяти двох годин. Якщо підозрюваний, обвинувачений у кримінальному провадженні, коли залучення захисника є обов’язковим, протягом цих строків не запросить іншого захисника, слідчий суддя, суд самостійно призначають захисника.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   91

Схожі:

Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ

Розділ І. Загальні положення
Положення про механізм справляння та порядок сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності ( далі Положення...
Положення про механізм справляння та порядок сплати єдиного податку Розділ І. Загальні положення
Положення) розроблено на основі Указу Президента України від 3 лип­ня 1998 року №727 «Про спрощену систему оподаткування, об­ліку...
Розділ І. Загальні положення
Кременчука (далі Положення) розроблене на підставі Конституції України, Податкового кодексу України, Бюджетного кодексу України,...
Положення про механізм справляння та порядок сплати єдиного податку Розділ І. Загальні положення
Положення розроблено на підставі Податкового Кодексу України та Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України...
Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття Визначення термінів
Законом передбачаються заходи державної підтримки і стимулювання розвитку виробництва та споживання мінеральних добрив
ПОЛОЖЕННЯ про студентський гуртожиток Київського національного університету...
Дане положення встановлює порядок надання житлової площі в студентських гуртожитках студмістечка Київського національного університету...
РОЗДІЛ І. Загальні положення
Сучасні способи гасіння пожеж із застосуванням різноманітної пожежної техніки вимагають від особового складу пожежної охорони високої...
Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Глава 1 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття Завдання цивільного судочинства
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту...
Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Дана концепція визначає правові засади організації та провадження ріелторської діяльності в Україні з метою законодавчого забезпечення...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка