|
|
Скачати 311.7 Kb.
|
|
Навчально-методичне забезпечення курсів «Мистецтво», «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво». Відповідно до нових програм у 2011 році почалося створення нового покоління підручників. Зокрема, для учнів 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів підготовлено нові підручники: «Мистецтво» авт. Масол Л.М., Гайдамака О.В., Очеретяна Н.В. вид-во «Генеза»; «Музичне мистецтво» авт. Аристова Л.С., Сергієнко В.В., вид-во ВД «Освіта»; «Музичне мистецтво» авт. Лобова О.В., вид-во «Школяр»; «Образотворче мистецтво» авт. Калініченко О.В., Сергієнко В.В., вид-во ВД «Освіта»; «Образотворче мистецтво» авт. Трач С.К., Резніченко М.І., вид-во «Навчальна книга - Богдан». Навчально-методичний апарат підручників курсу «Мистецтво» спрямований на реалізацію основних функцій мистецтва і ґрунтується на наступних засадах: змістове наповнення, характер викладу матеріалу і побудова системи методів і прийомів навчання відповідають віковим психологічним особливостям учнів початкових класів, відповідно до вимог програми вони доступні, різноманітні, тісно пов'язані з життєвим світом, пізнавальними інтересами і потребами дитини; враховують те, що молодші школярі не можуть повноцінно засвоїти на одному уроці багато нових слів і понять, тому визначення останніх подаються в елементарних, спрощених формулюваннях і підкріплюються конкретними та зрозумілими дітям прикладами й ілюстраціями; вміщені в рукописі підручників запитання, завдання, вправи дидактично доцільні, вони актуалізують досвід дітей, що є важливим для повноцінного засвоєння нового художньо-пізнавального матеріалу, його застосування і закріплення у власній художньо-практичній діяльності; виконання завдань передбачає диференціацію з урахуванням різних рівнів розвитку дітей (наприклад, завдання з малювання чи ліплення передбачає можливість вибору дитиною простішого або складнішого варіанту виконання, при імпровізації інструментального супроводу до пісень учень обирає дитячий інструмент, який відповідає не лише музичному образу, а і його виконавським інтересам і можливостям); для формування здатності особистості до культурного самовираження і розвитку творчих здібностей у підручниках поряд із запитаннями на засвоєння навчального матеріалу і завдань суто тренувального характеру вміщено художньо-творчі завдання: імпровізувати ритмічний супровід до пісні на дитячих інструментах, створити на них своєрідні «звукові картини», інсценувати пісню з елементами перевтілення, фантазувати й придумувати оригінальні образи у перебігу виконання художньо-практичної роботи; візуальний матеріал виконує дидактичну функцію, а не допоміжну суто ілюстративну, що конче важливо для усвідомлення і закріплення мистецьких знань і вмінь, адже репродукції мистецьких шедеврів, фотографії, педагогічні малюнки, ритмічні схеми партитур є суттєвим джерелом художньої інформації; водночас логічно розміщені кольорові ілюстрації мають також естетико-виховну і загальнокультурну цінність, вони спрямовані на розвиток культури естетичного сприймання, смаку, художнього мислення; розроблений навчально-методичний апарат, що включає систему запитань і завдань різних рівнів і типів, актуалізує практичну спрямованість змісту, його зв'язок із життєдіяльністю дітей молодшого шкільного віку, з природним і культурним середовищем; Реалізація змістових ліній освітнього стандарту у частині «Музичне мистецтво» забезпечується повною відповідністю підручників вимогам Державного стандарту щодо обсягу та порядку подання змісту загальної початкової музичної освіти. Формування музичного репертуару підручників відбувається на засадах поєднання національної домінанти і полікультурного підходу на основі творів, запропонованих Програмою. Характерними ознаками репертуару є його художня цінність і гуманістична спрямованість. Детальне дидактико-методичне розроблення змістових ліній стандарту у підручниках (із залученням творів суміжних видів мистецтв, з урахуванням міжпредметних зв'язків, розвивального та виховного потенціалів навчального матеріалу тощо) надає можливості для оволодіння учнями початкової школи комплексом ключових, міжпредметних і предметних компетентностей. Провідним засобом реалізації змістових ліній стандарту та формування музичної культури дітей в авторській концепції є музично-творча діяльність, яка представлена різноманітними видами роботи (слухання музики, різні форми співу, елементарне музикування, музично-ритмічні рухи, ознайомлення з історією та теорією музики, творчі форми музичної діяльності тощо). Навчально-методичний апарат підручників є засобом доступного для учнів дидактичного розкриття змісту Державного стандарту початкової загальної освіти й Базової навчальної програми з музичного мистецтва. Чинником розвитку музичної спрямованості учнів 1-2 класів є система мотиваційних елементів підручників, серед яких: дидактичні вірші та казки; музичні ігри; музично-рухливі вправи (вікторини, танцювальні хвилинки, «вільне» диригування, пластичне інтонування); творчі виконавські завдання (інсценування та рольове виконання пісень, ритмічні оркестри, «акустичні» види музикування); дидактичні ілюстрації, малюнки та інші види наочності; «завдання-цікавинки» – вірші-загадки, ребуси, тексти «з пропусками», елементи інтеграції музики з іншими мистецтвами. У 3-4 класах до цього додаються дидактичні розповіді й оповідання; проблемно-пошукові завдання; ознайомлення учнів зі сферами практичного застосування знань; вправи змагального типу; дидактичні схеми, кросворди, головоломки; завдання, що спонукають учнів до самонавчання, орієнтують їх на позакласну музично-творчу діяльність. Формування музичної обізнаності націлено на опанування теоретичних основ музичного мистецтва та його зв'язків у ланках «музика-людина», «музика-життя», «музика-інші види мистецтв»; оволодіння комплексом умінь і навичок, способів різних видів музичної діяльності; практики і досвіду власних творчих спроб у всіх формах спілкування з мистецтвом тощо. На реалізацію пізнавальної функції підручників спрямовано: практичні завдання щодо сприймання і виконання музики; навчальну інформацію у формі дидактичних казок і віршів, художніх і публіцистичних розповідей; довідкові матеріали; апарат повторення та контролю вивченого матеріалу (запитання, вправи, комплекси підсумкових завдань, заключні уроки-концерти) тощо. Перспективи становлення загальнокультурної компетентності школярів реалізуються через ознайомлення їх з відомостями стосовно розвитку світової культури, специфіки різних видів мистецтв, формування навичок розуміння та первинного аналізу літературних, візуальних, сценічних творів. Концептуальна ідея курсу «Образотворче мистецтво» конкретизується тематикою змісту підручників 1-4 класів і передбачає систематизоване, цілеспрямоване, послідовне та планомірне змістово-інтегроване опанування на теоретичному і практичному рівнях таких видів мистецтв: Образотворче мистецтво: живопис (пейзаж, натюрморт, портрет, жанрова картина); графіка (книжкова, силуетна, плакат тощо); скульптура, (кругла, рельєфна, декоративна). Декоративно-ужиткове мистецтво (писанкарство, витинанки, декоративна пластика, народні іграшки, розпис, народне малярство). Архітектура (народна, житлова, промислова, громадська). Дизайн (паперова пластика, конструювання, моделювання, макетування). Народознавство – як комплексне поєднання різних видів мистецтв у синтетичних формах народних традицій, обрядів та звичаїв, свят народів України. Структуру змісту підручників «Образотворче мистецтво. 1-4 класи» розроблено відповідно до базової навчальної програми для початкової школи з урахуванням традицій українського національного мистецтва в контексті зі світовою культурою. Інформаційний наочно-ілюстративний матеріал розкриває специфіку художнього образу та оригінальність образотворчих і виразних засобів живопису, графіки, скульптури, декоративно-ужиткового мистецтва, архітектури та дизайну. Він є наочним джерелом формування художньої та духовної культури особистості. Завдання, вміщені у підручниках, передбачають основні види художньо-пізнавальної (естетичне сприйняття дійсності та творів мистецтва), практичної образотворчої діяльності. Зображальна діяльність включає розумово-практичні способи дій учнів за зразком (навчальні вправи), творчі завдання – зображення на площині фарбами та графічними матеріалами, а також в об'ємі (пластилін, папір), як в реалістичному (предметному), так і асоціативному, декоративному зображенні форм реальної дійсності. Для учнів 1 класу навчальний матеріал має пропедевтичний характер, а для 2-4 класів побудований за концентричним, системним принципом оволодіння програмовим матеріалом, що стає основою для подальшого накопичення досвіду образотворчої діяльності учнів в основній школі. Навчальний матеріал у підручниках (як і у програмі) подається за структурно-логічними блоками та забезпечує диференційований підхід до навчання. У підручниках широко представлено ілюстративний матеріал: репродукції творів майстрів живопису, графіки, дизайну, світлини архітектурних споруд та скульптур, творів народного мистецтва, зразків дитячих робіт, на які учень може орієнтуватися під час сприймання творів мистецтва та практичного виконання творчих завдань. Дібраний дидактичний наочно-ілюстративний матеріал допоможе школярам зрозуміти сутність змісту навчального матеріалу й творчо реалізувати виконання програмових завдань як під керівництвом учителя, так і самостійно. Для учнів 2-4 класів наприкінці кожної теми уроку запропоновано завдання «У вільну хвилину». Це зроблено з метою розширення кількості завдань різного ступеня складності для організації диференційованої роботи учнів. Завершуються підручники абетками юного художника. В кожній темі спеціальні (художні) терміни виділені окремим кеглем, кольором. Тематика поурочних матеріалів теж відокремлена одна від одної спеціальною ілюстративною вставкою, яка вводить у змістову сутність кожної нової теми. Щоб забезпечити учням можливість вільного діалогу з учителем, батьками, між собою, у підручниках виокремлюються спеціальні терміни та поняття, які є обов'язковими для засвоєння та розуміння учнями. Вони пояснюються добором зрозумілих дітям простих ключових слів та проілюстровані, що ненав'язливо вводить їх в лексику мистецтвознавчої термінології. Репрезентовані в підручниках зміст та обсяг знань, умінь і уявлень молодших школярів у галузі образотворчого мистецтва уможливлюють аналіз та коригування динаміки такого розвитку. Звертаємо увагу на те, що тематичне оцінювання проводиться на основі поточного. Окремі перевірки (контрольні, самостійні роботи) з музичного мистецтва та образотворчого мистецтва не проводяться. Семестрове оцінювання проводиться двічі на семестр у вигляді контролю та виставляється в журналі в окрему колонку без дати. Семестрова оцінка виставляється на основі тематичної та оцінки отриманої за семестровий контроль. Семестрова оцінка коригуванню не підлягає. У 1-4 класах з предметів художньо-естетичного циклу домашні завдання учням не задаються і в журналі не записуються. Окремі зошити для виконання письмових домашніх завдань не передбачені. Звертаємо увагу на те, що відповідно до Типових навчальних планів для початкової школи з вивченням російської чи іншої мови національної меншини, спеціалізованої школи з поглибленим вивченням іноземних мов (додатки 2-5 до наказу МОНмолодьспорту від 10.06.2011 № 572) на вивчення предметів художньо-естетичного циклу передбачено 1 навчальна година. Проте, для повної реалізації вимог державного стандарту початкової загальної освіти (освітня галузь «Мистецтво») рекомендуємо використовувати додатково 1 годину за рахунок варіативної складової плану. З метою підвищення якості викладання предметів художньо-естетичного циклу у початковій школі, під час комплектації педагогічних працівників рекомендується передбачити годинне навантаження з музики, образотворчого мистецтва та інтегрованого курсу «Мистецтво» насамперед учителів, які мають спеціальну освіту за дипломом (учитель музики, учитель образотворчого мистецтва). Основна і старша школа В основній школі навчання з мистецьких дисциплін здійснюватиметься за програмами «Музичне мистецтво. 5-8 кл.» (авт. Б.Фільц та ін.) та «Образотворче мистецтво. 5-7 кл.» (авт. Е.Бєлкіна та ін.) (вид. «Перун», 2005 р.; www.mon.gov.ua). Варіантом викладання мистецтва в основній школі є інтегрований курс «Мистецтво», що вивчатиметься за програмою «Мистецтво. 5-8 кл.» (вид. «Перун», 2005 р.) (авт. Л. Масол та ін.) Програма інтегрованого курсу “Мистецтво” передбачає об’єднання традиційних предметів “Музичне мистецтво” і “Образотворче мистецтво”, які виступають домінантними, з уведенням елементів синтетичних видів мистецтва – хореографії, театру, кіномистецтва на основі спільного для різних видів мистецтва тематизму, тезаурусу тощо. У 9 класі дисципліною художньо-естетичного циклу є художня культура, яка вивчається за програмою «Художня культура» авт. Л.Масол, Н.Миропольська (вид. «Перун», 2005 р.; www.mon.gov.ua). Її зміст є логічним узагальненням вивченого учнями на уроках мистецьких дисциплін у 1-8 класах та пропедевтикою подальшого вивчення художньої культури у старшій профільній школі. Звертаємо увагу, що відповідно до рекомендацій Міністерства (лист МОН від 27.01.09 №1/9-55), зважаючи на мистецьке наповнення змісту предмета, місцевим керівним органам освіти рекомендовано під час комплектації педагогічних працівників передбачити годинне навантаження з художньої культури насамперед учителів музичного чи образотворчого мистецтва. В основній школі для реалізації навчальних програм з мистецьких дисциплін чинними є підручники:
8 класу авт. Л. Масол та ін. З художньої культури у 2012-2013 навчальному році учні 9 класу працюватимуть за одним із трьох підручників: авт. Л. Масол; авт. Л.Климова; авт. Н. Назаренко та ін. Учні 10-11 класів відповідно до обраного профілю навчання опановуватимуть художню культуру за програмами рівня стандарт, академічного та профільного рівня авт. Л. Масол, Н. Миропольська, що міститься в Збірнику програм із художньо-естетичного циклу для 5-11 класів (вид. «Перун», 2005 р.), Збірнику програм для профільного навчання (вид. «Оберіг», 2009 р.) та розміщена на офіційному веб-сайті МОНмолодьспорту (www.mon.gov.ua). Для учнів 10 класу, що навчаються за програмами рівня стандарт та академічного рівня створено два підручники: авт. Л. Масол, Н. Миропольська, О. Гайдамака та авт. Л. Климова; а відповідно до програми профільного рівня – підручник авт. Л. Масол, О. Оніщенко, С. Ничкало, О. Гайдамака. Програми з художньої культури для 11 класу реалізують такі підручники:
Н. Назаренко та ін., та підручник авт. Н. Миропольська та ін.;
Л. Климової. Уроки предметів художньо-естетичного циклу – це уроки мистецтва, і тому найдоцільніше більшість із них будувати за методом емоційної (художньо-педагогічної) драматургії, який спрямований на активізацію емоційного відношення школярів до мистецтва. Цей метод сприяє створенню атмосфери зацікавленості, живого інтересу до уроку. Його основна функція полягає, насамперед, у тому, щоб допомогти учням зрозуміти, пережити досвід емоційно-естетичного ставлення до навколишнього світу, втілений в образній структурі твору мистецтва, окрім того цей метод покликаний робити процес пізнання мистецтва цікавим і захоплюючим. Навчання художньої культури має базуватися на положенні: «Головне – не кількість інформації і набутих знань, а накопичення особистісного художньо-естетичного досвіду». Саме тому рекомендуємо педагогам художньої культури перейти із площини монологічного викладу навчального матеріалу у площину конструювання діалогу між учнями. Цьому сприятиме використання різноманітних форм роботи на уроці, зокрема, інноваційних художньо-педагогічних технологій – інтегративних, проблемних, інтерактивних (дискусії, диспути), проектних (індивідуальні, групові та колективні проектні завдання), переважно замінюючи монологічну форму подачі матеріалу на діалогічну. Звертаємо увагу, що проектна діяльність має організовуватися |
|
Методичні рекомендації щодо викладання предметів художньо-естетичного... В новому навчальному році музичне виховання школярів буде здійснюватися через вивчення предметів «Музичне мистецтво» та «Мистецтво»... |
Методичні рекомендації щодо створення кабінетів предметів художньо-естетичного... Зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 09. 09. 2004 №1121/9720 та затвердженого наказом Міністерством освіти і науки України... |
|
Методичні рекомендації щодо викладання хімії у 2012-2013н р. Навчання хімії в 2012-2013 Навчання хімії в 2012-2013 навчальному році у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься відповідно до типових навчальних... |
Методичні рекомендації щодо вивчення дисципліни художньо-естетичного... Методичні рекомендації щодо вивчення дисципліни художньо-естетичного циклу у 2006-2007 н р |
|
НАКАЗ Чернівецької області на 2013 рік та з метою надання методичної допомоги щодо викладання навчальних предметів та організації методичної... |
Методичні рекомендації щодо вивчення дисциплін художньо-естетичного... Методичні рекомендації щодо вивчення дисциплін художньо-естетичного циклу в 2008– 2009 навчальному році |
|
Л И С Т України надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах... |
Л И С Т України надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах... |
|
Методичні рекомендації до вивчення трудового навчання у загальноосвітніх... Викладання трудового навчання в загальноосвітніх закладах здійснюється відповідно до таких нормативних документів |
Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх... Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2011/2012 навчальному році |