Методичні рекомендації щодо викладання хімії у 2012-2013н р. Навчання хімії в 2012-2013


Скачати 190.93 Kb.
НазваМетодичні рекомендації щодо викладання хімії у 2012-2013н р. Навчання хімії в 2012-2013
Дата08.05.2013
Розмір190.93 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
bibl.com.ua > Химия > Методичні рекомендації
Методичні рекомендації

щодо викладання хімії у 2012-2013н.р.

Навчання хімії в 2012-2013 навчальному році у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься відповідно до типових навчальних планів, затверджених наказами Міністерства освіти і науки (від 05.02.2009
№ 66 «Про внесення змін до наказу МОН України від 23.02.2004 №132 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи» та від 27.08.2010 № 834 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню»).

Програмне забезпечення

У 2012-2013 навчальному році навчання хімії у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими програмами:

7 – 9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-11 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005;

8 – 9 класи з поглибленим вивченням хімії – Програма для 8-9 класів з поглибленим вивченням хімії (Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К.: Вікторія, 2009).

10 – 11 класи Хімія. Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень та поглиблене вивчення. 10-11 класи. – Тернопіль: Мандрівець, 2011.

Розподіл годин у програмах орієнтовний. Учитель може аргументовано вносити зміни до розподілу годин, відведених програмою на вивчення окремих тем, змінювати послідовність вивчення питань у межах окремої теми. Розподіл навчальних годин у межах тем здійснюється безпосередньо вчителем. Для тематичного оцінювання, а також для повторення, узагальнення, аналізу та коригування знань учнів можуть використовуватися резервні години.

Програми факультативів та курсів за вибором з хімії, рекомендовані Міністерством для використання у загальноосвітніх навчальних закладах:

Навчальні програми курсів за вибором та факультативів. Хімія. –Тернопіль: Мандрівець, 2010;

Хімія. Допрофільна підготовка та профільне навчання: курси за вибором (укл. Дубковецька Г.М.). – Тернопіль: Мандрівець, 2010;

Факультативні курси для учнів спеціалізованих 10-11 класів
загальноосвітніх навчальних закладів хімічного та біологічного профілів (частина 2) (авт. Речицький О.Н., Юзбашева Г.С.). – Херсон: Айлант, 2011;

Навчальна програма факультативного курсу «Абетка самоосвіти школяра з хімії. 7 клас» (авт. Коростіль Л.А.);

Навчальна програма факультативу «Вода та сучасні методи її очищення» (8, 9 клас) (авт. Забава Л.К., Габріелян А.А.);

Навчальна програма курсу за вибором «Основи експериментальної хімії» (авт. Прибора Н.А.);

Навчальна програма курсу за вибором «Хімія для детективів» (авт. Шапошнікова І.М., Прибора Н.А.);

Навчальна програма курсу за вибором «Хімія в криміналістиці» (авт. Шапошнікова І.М.);

Навчальна програма факультативного курсу «Хімія і здоров’я. 9 клас» (авт. Карагаєва М.В.);

Навчальна програма факультативного куру «Хімія. Основи якісного та кількісного аналізу» (укл. Гриценко В.В.);

Програма курсу за вибором «Хімія у військовій справі» (10-11 клас) (авт. Шевченко А.М.);

Навчальна програма факультативного курсу «Основи хімічної екології» для учнів 10, 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів

(авт. Деленко О.Л., Деленко С.П.);

Навчальна програма факультативного курсу «Розвиток інтелектуаль-них здібностей шляхом розв’язування творчих, логічних хімічних задач» для учнів 9, 10, 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Вараниця В.О., Деленко О.Л. та ін.);

Навчальна програма факультативного курсу «Вибрані питання шкільного курсу хімії» для учнів 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Пальцева І.В.).

Зміст програм курсів за вибором і факультативів як і кількість годин та клас, в якому пропонується їх вивчення, є орієнтовним. Учитель може творчо підходити до реалізації змісту цих програм, ураховуючи кількість годин виділених на вивчення курсу за вибором(факультативу), інтереси та здібності учнів, потреби регіону, можливості навчально-матеріальної бази школи. Окремі розділи запропонованих у збірниках програм можуть вивчатися як самостійні курси за вибором. Навчальні програми курсів за вибором можна використовувати також для проведення факультативних занять і навпаки, програми факультативів можна використовувати для викладання курсів за вибором.

Звертаємо увагу на те, що всі навчальні програми, що використовуються в навчально-виховному процесі, повинні мати відповідний гриф Міністерства.

Організація навчання

Нижче наведено розподіл кількості годин (тижневе навантаження) на вивчення хімії в основній і старшій школі:

7 клас

8 клас

8 клас

(поглиблене вивчення хімії)

9 клас

9 клас

(спеціалізовані школи з поглибленим вивченням іноземних мов)

9 клас

(поглиблене вивчення хімії)

1

2

4

2

1,5*

4


*Орієнтовний розподіл годин між темами та особливості вивчення хімії в 9 класах спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов надано у методичних рекомендаціях щодо вивчення хімії у 2009/2010 навчальному році (лист МОН від 22.05.2009 № 1/9-353).


10 клас

11 клас

рівень стандарту

академічний рівень

профільний рівень

рівень стандарту

академічний рівень

профільний рівень

1

1

4

1

2

6

Оскільки навчальні заклади можуть збільшувати кількість годин на вивчення предметів інваріантної складової за рахунок годин варіативної складової (лист МОНмолодьспорту від 29.04.11№1/9-325) рекомендуємо в 10 класах академічного рівня виділити на вивчення хімії 2 години, збільшуючи кількість годин на вивчення окремих тем програми академічного рівня, а саме:

«Повторення основних питань курсу хімії основної школи» – 6 годин;

«Неметалічні елементи та їхні сполуки» – 35 годин;

«Металічні елементи та їхні сполуки» – 24 години;

(усього 70 годин, із них 5 годин – резервних).

У класах технологічного (легка промисловість, харчові технології тощо) математичного та, особливо, фізико-математичного профілів, за наявності годин варіативної частини, рекомендуємо у 10 - 11 класах вивчати хімію на академічному рівні, що має бути відображено у пояснювальній записці до робочого навчального плану. Навчальні заклади можуть виділяти години варіативної складової на запровадження курсів за вибором, факультативів, індивідуальних та групових занять.
У класах хіміко-біологічного профілю зміст освіти інваріантної складової з хімії обов’язково доповнюється варіативною складовою на відпрацювання основних понять, теоретичних знань та практичних умінь, творчого використання набутих знань.

При організації навчального процесу вчителі хімії керуються концепцією хімічної освіти, стандартом хімічної освіти, критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів з хімії, правилами безпеки.

Навчання хімії потребує раціонального застосування різних методів й організаційних форм навчання, як тих, що вже міцно закріпилися в шкільній практиці (проблемне навчання, групова робота, дидактичні ігри тощо), так і нових, зокрема інтерактивних методів, інформаційних технологій та комп’ютеризації процесу навчання.

З цією метою пропонуємо для використання вітчизняний сайт ХІМПРОМ (http://himprom.ua). Хімпром – перший український хімічний портал, на якому і вчителі, і учні зможуть одержати інформацію про вплив хімії на всі сфери діяльності людини: від сільського господарства до вуглецевих нанотрубок, від складу продуктів харчування до найсучасніших досягнень науки у створенні нових лікарських препаратів для боротьби з онкозахворюваннями тощо. Основні розділи, на яких розміщується інформація на сайті, це – «Життя», «Наука», «Історія», «Особистості», «Компанії». В якості прикладів можна навести такі теми розміщених на сайті статей: «Nestle намагається зрозуміти, як зробити морозиво більш стійким до температурних перепадів»; «Як наночасточки золота можуть перемогти рак»; «Харчова добавка врятувала королівський фрегат»; «Шведському сірнику – 150 років»; «Лікувальний город Гіппократа»; «Як сміття перетворювати на плазму»; «Зелені полімери: проблеми та перспективи».

Особливості вивчення хімії

У 7 класі розпочинається вивчення основних хімічних понять, хімічної символіки, ознак і умов проходження хімічних реакцій. Засвоєння основних понять здійснюється при вивченні властивостей кисню і заліза. Проведення лабораторних дослідів і практичних робіт передбачає набуття учнями прийомів роботи з лабораторним обладнанням, реактивами, формування правил безпечного поводження в хімічному кабінеті.

Особливу увагу необхідно приділити початковому етапу навчання, оскільки на ньому закладаються основи для подальшої хімічної освіти, в т.ч. і на допрофільному рівні. З метою розвитку пізнавального інтересу до предмета, формування стійких знань необхідно ретельно виокремлювати зміст навчального матеріалу, добирати ілюстрований матеріал, враховувати і широко застосовувати змістовно-діяльнісний підхід, компонент міжпредметних зв’язків хімії з іншими предметами, не тільки природничо-математичної сфери, але й гуманітарної.

Необхідно використовувати активні форми і методи навчання, що стимулюють пізнавальну діяльність учнів. Вони будуються в основному на діалозі, що передбачає вільний обмін думками про шляхи вирішення проблеми, і характеризуються високим рівнем активності учнів.

Технологічна модель кожного заняття обов’язково містить три стадії: виклик, реалізацію (осмислення) і рефлексію (роздум).

На стадії виклику у свідомості учня проходить процес актуалізації знань і уявлень про предмет вивчення. Поєднання індивідуальної, парної, групової роботи активізує участь школярів у навчальному процесі, формує їх пізнавальний інтерес. У результаті школярі можуть самостійно визначити вид наступної навчальної діяльності. На стадії осмислення учні знайомляться з новою інформацією, систематизують її. Вони одержують можливість задуматися про природу об’єкта, що вивчається, вчаться формулювати запитання і робити власні висновки.

На стадії рефлексії учні закріплюють нові знання і активно перебудовують власні уявлення, включно з новими поняттями.

Дана модель задає не тільки певну логіку побудови уроку, але і послідовність та способи поєднання конкретних методичних прийомів. При організації роботи за такою моделлю школярі оволодівають різними способами інтегрування інформації, вчаться висловлювати власну думку на основі осмислення матеріалу, що вивчається, будувати висновки і логічні ланцюги завдань цих висновків.

Для підвищення результативності навчання вчителю необхідно вміти організовувати і підтримувати дискусію, задаючи добре продумані проблемні запитання, важливо надати школярам час на роздуми, щоб у них була можливість сформулювати, обґрунтувати відповідь.

Теоретичну основу курсу хімії 8 класу загальноосвітніх шкіл без допрофільної підготовки складають: кількісні розрахунки за формулами; основні класи неорганічних сполук; вчення про будову атома, періодичний закон та періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва, хімічний зв'язок та будова речовини.

При вивченні вищезазначених тем особливу увагу необхідно зосередити на уміннях характеризувати хімічні елементи за положенням у періодичній системі та будову атомів; на формування в учнів знань про склад, будову, фізичні та хімічні властивості основних класів неорганічних сполук; закономірності генетичного взаємозв’язку, способів добування та практичне застосування тих чи інших речовин.

Основний акцент у 9 класі повинен бути зроблений при вивченні теми «Розчини» на особливості їх утворення, класифікацію, розчинність та її залежність від різних факторів, способи вираження кількісного складу розчинів, особливості перебігу хімічних реакцій, хімічна рівновага та її зміщення.

У розділі «Органічна хімія» розглядаються також представники найважливіших класів органічних сполук на основі вуглеводнів та їх похідних.

При вивченні органічних речовин необхідно застосовувати нову номенклатуру органічних сполук, поряд із деякими дозволеними тривіальними назвами речовин. Учні ознайомляться із залежністю властивостей органічних речовин від будови молекул, застосуванням органічних сполук у різних галузях народного господарства. Необхідно звернути особливу увагу на застосування знань школярів у практичній діяльності – у побуті та вдома.

Для проектування освітньої траєкторії учня в умовах профільного навчання вчителеві слід звернути увагу на сформованість рівня розвитку мислення та загальнонавчальних умінь. Тому доцільно у допрофільному навчанні 8-9 класів формувати уміння висловлювати судження, аналізувати, спостерігати, порівнювати, класифікувати, прогнозувати та правильно розуміти природничо-наукову картину світу.

Допрофільне навчання дає основи хімічних знань, що необхідні для підготовки тих учнів, які не збираються пов‘язувати свою професійну діяльність з хімією, а також є базовою для подальшого вдосконалення хімічних знань у старшій школі. Здатність до самоосвіти, набута під час допрофільної підготовки, дає змогу учням ефективно засвоювати знання у профільних класах, формувати готовність до постійного навчання, осмислити потребу в саморозвитку.

У профільній школі велике значення має набуття навичок самостійної наукової діяльності. При цьому особливого значення набуває позакласна робота з хімії. Хімічні гуртки, олімпіади, участь у роботі Малої академії наук, підготовка рефератів, проектів, презентацій дають змогу розвивати дослідницькі навички тих учнів, які найбільше цікавляться хімією.

Профільне навчання хімії передбачає орієнтацію учнів на професії, що потребують використання хімічних знань, саме тому обов’язковим є проведення навчальних екскурсій на промислові або сільськогосподарські об’єкти залежно від профілю.

У новому навчальному році особливу увагу варто приділити організації та проведенню хімічного експерименту: демонстрацій, лабораторних дослідів та практичних робіт. Учитель повинен ретельно його готувати, методично правильно організовувати, постійно стежити за формуванням в учнів навичок дослідницької діяльності. Перші лабораторні досліди і практичні роботи, перш за все, носять навчальний характер. На даному етапі учнів необхідно навчити поводженню з найпростішим обладнанням, приладами, проведенню дослідів, а також фіксації своїх спостережень та їх результатів. Практичні роботи з розв‘язку експериментальних завдань повинні виконуватися кожним учнем індивідуально.

При плануванні, підготовці та проведенні хімічного експерименту необхідно особливу увагу приділяти дотриманню правил безпеки життєдіяльності. Якісне виконання програми, її практичної частини залежить, перш за все, від самого вчителя хімії, його бажання до оснащення хімічного кабінету і раціонального використання шкільного обладнання на всіх етапах навчально-пізнавальної діяльності школярів.

У процесі навчання учнів хімії необхідно використовувати електронні засоби, що забезпечують комп’ютерну підтримку вивчення хімії, проведення хімічного експерименту в загальноосвітніх закладах.

Електронні засоби навчання містять:

– анімаційні моделі лабораторних і практичних робіт;

– набір інтерактивних ілюстрацій для розв‘язку експериментальних завдань;

– розробки уроків з курсу неорганічної та органічної хімії;

– систему ілюстративних матеріалів;

– довідкові матеріали;

– набори тестових завдань для відпрацювання навчальних досягнень учнів і підготовки їх до ЗНО.

Вони підвищують ступінь наочності, сприяють конкретизації понять, що вивчаються, найповніше відповідають науковим і культурним інтересам школярів.

На допомогу вчителям розроблені примірні календарно-тематичні плани для всіх класів, у тому числі різних профілів, учитель може вносити корективи в межах теми.

Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів з хімії є поточне і підсумкове (тематичне, семестрове, річне) та державна підсумкова атестація. Обов’язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів інваріантної (хімії) та варіативної (курси за вибором) складових робочого навчального плану закладу. Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 05.05.2008 року № 371.

З метою урізноманітнення форм контролю навчальних досягнень учнів, вчитель хімії може запроваджувати контрольні роботи. У такому разі рекомендується не більше однієї контрольної роботи протягом семестру.
Звертаємо Вашу увагу на те, що при виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається. Тематична оцінка виставляється в колонці з написом "Тематична" без зазначення дати. Наводимо орієнтовну мінімальну кількість тематичних оцінок відповідно до кількості навчальних годин за рік:

35 годин – 4 тематичні;

70 годин – 6 тематичних;

140 годин – 8 тематичних.

Тематична оцінка коригуванню не підлягає. Години, передбачені на тематичне оцінювання згідно з чинною програмою (К.:Ірпінь, 2005) з хімії в 11 класах рекомендуємо використовувати як резервний час для повторення, узагальнення, систематизації знань учнів з теми.

Важливою складовою навчання хімії є формування в учнів практичних та дослідницьких умінь та навичок під час проведення практичних робіт та лабораторних дослідів. Оцінювання практичних робіт – обов’язкове, лабораторні досліди оцінюються вибірково. Не дозволяється практичні роботи та лабораторні досліди підміняти демонстраційним учительським експериментом. За умови від­сутності потрібних хімічних реактивів можна замінити їх засобами ужиткової хімії або фармацевтичними препаратами, змінивши технологію проведення досліду. Деякі досліди можна замінити доступнішими в умовах конкретної школи.

Виконуючи практичні роботи з хімії, учні здійснюють записи в окремі зошити для практичних та лабораторних робіт.  Якщо учень був відсутній у день проведення практичної роботи, то відсутність учня на уроці позначається літерою н і відпрацюванню дана робота не підлягає. Обов’язковим на уроках хімії є робочий зошит.

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому враховується динаміка особистих навчальних досягнень учнів з хімії протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати. У разі, якщо учневі не вдалося підвищити оцінку за семестр, запис у колонку «Скоригована» не робиться. За результатами оцінювання видається відповідний наказ керівника навчального закладу.

Підвищення семестрової оцінки учнями:

- 9-х класів – не дає їм права на отримання свідоцтва з відзнакою;

-  10-11(12)-х класів – не дає їм права бути претендентами на нагородження золотою «За особливі успіхи в навчанні» та срібною «За успіхи у навчанні» медалями.

Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.

Річна оцінка коригуванню не підлягає.

Виставлення оцінки з державної підсумкової атестації здійснюється у колонку з надписом «ДПА» (11 клас – за вибором учнів).

У розділі ІІІ журналу «Облік проведення навчальних екскурсій та практики» вчителем записується дата і зміст проведення навчальних екскурсій, навчальної практики, що проводяться у терміни, визначені Міністерством освіти і науки України на ці види навчальної діяльності.

У новій програмі з хімії (7-11 клас, К.: Ірпінь, 2005) вказано орієнтовні екскурсійні об’єкти. Поруч із тематикою екскурсії в дужках вказується відповідна кількість годин для її проведення. Якщо вчитель організовує екскурсії протягом навчального процесу, то у відповідності до дидактичної мети може проводити оцінювання учнів. Екскурсії, визначені навчальною програмою з хімії, обліковуються на відповідних сторінках класного журналу для предмета хімія.

Запис у класному журналі

До графи «Зміст уроку» стисло записується тема уроку згідно з чинною програмою з хімії. При виконанні лабораторних та практичних робіт у графі записується вид/номер інструктажу з безпеки життєдіяльності при роботі в кабінеті хімії згідно з темою уроку. У графі «Завдання додому» стисло записується зміст навчальної діяльності вдома, параграф, номер сторінки підручника, вправи, задачі тощо.

У випадку відсутності вчителя хімії педагогічний працівник, який його замінює, у графі «завдання додому» після запису домашнього завдання записує: «Заміна», далі – своє прізвище, ініціали та засвідчує запис власним підписом.
Проведення занять в кабінеті хімії

Під час проведення занять в кабінеті хімії особливої уваги потребує дотримання правил безпеки життєдіяльності. Вимоги безпеки наведено в інструктивно-методичних матеріалах «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» (лист МОНмолодьспорту 01.02.2012 № 1/9-72).

У зазначених матеріалах перелічено нормативно-правові документи з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності в навчальних закладах системи загальної середньої освіти; описано загальні положення щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання і порядок проведення, тематика та організація проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів; наведено основні вимоги безпеки в кабінеті хімії, рекомендації щодо знищення реактивів, що не мають етикеток, відпрацьованих реактивів, відходів металічного натрію. Також в інструктивно-методичних матеріалах наведено зразок журналу реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів та орієнтовні «Паспорт кабінету хімії» і «Акт дозволу на проведення занять у кабінеті хімії».

Звертаємо увагу педагогічних працівників, на обов’язкове виконання вимог наказу Міністерства і науки України від 18.04.2006 №304 «Про затвердження Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2006 року за № 806/12680. Згідно з цим наказом здійснюються такі інструктажі:


Назва інструктажу

Час проведення

Запис про проведення


Первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності в кабінеті хімії

Перший урок навчального року

У журналі реєстрації інструктажі із безпеки життєдіяльності (журнал зберігається в кабінеті хімії)

Інструктаж з безпеки життєдіяльності

Перед початком тих лабораторних та практичних робіт, які передбачають використання скляного посуду, хімічних реактивів тощо.

У класному журналі на сторінці предмета в графі «Зміст уроку». Форма запису: «Інструкаж з БЖД»

Позаплановий інструктаж з безпеки життєдіяльності

У разі порушення учнями вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що може призвести чи привело до травм, аварій, пожеж тощо

У журналі реєстрації інструктаж із безпеки життєдіяльності.

Цільовий інструктаж з безпеки життєдіяльності

У разі організації позаурочних навчальних заходів (олімпіади, екскурсії тощо)

У журналі реєстрації інструктаж із безпеки життєдіяльності


З повним текстом інструктивно-методичних матеріалів можна ознайомитись на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки, молоді та спорту www.mon.gov.ua та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти www.iitzo.gov.ua.

Навчальною програмою з хімії передбачено використання у навчально-виховному процесі реактивів, які визначено як прекурсори. Водночас Законом України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів» діяльність з обігу прекурсорів, які використовуються під час вивчення відповідних навчальних дисциплін, дозволяється навчальним закладам за наявності в них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності.

З переліку прекурсорів (постанова Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 р. «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів»), використання яких потребує ліцензування, у процесі навчання хімії у 7-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів використовуються: калій перманганат, сульфатна кислота, хлоридна кислота, толуен (в 11 класах з поглибленим вивченням хімії).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 січня 2011 р. № 4 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770 і від 10 жовтня 2007 р. № 1203» речовини, що містять не менш як 45 % таких прекурсорів, як сульфатна кислота, та 15 % таких прекурсорів, як хлоридна кислота, підлягають тим же заходам контролю, що і прекурсори. Концентрація цих речовин визначається виходячи з масової частки речовини в складі суміші (розчину).

З огляду на зазначене рекомендуємо зберігати сульфатну та хлоридну кислоти у вигляді їх водних розчинів з масовими частками менше 45% і
15 % відповідно та замінити дослід добування кисню з калій перманганату на добування даного газу каталітичним розкладом гідроген пероксиду.

Повідомляємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 затверджено новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Відповідно до типових навчальних планів, розроблених до нового Державного стандарту, хімія вивчатиметься у 7 – 9 класах (7 клас – 1,5 години на тиждень, 8 і 9 клас – 2 години на тиждень).

Звертаємо увагу, що згідно з постановою зазначений Державний стандарт впроваджується в частині базової загальної середньої освіти з 1 вересня 2013 року. Першими перейдуть на навчання за новими програмами учні 5 класів у 2013/2014 навчальному році. Вивчення хімії за програмою, розробленою до нового Державного стандарту розпочнеться у 2015/2016 навчальному році.
Організація методичної роботи з учителями хімії

Підвищення якості хімічної освіти є основною метою методичної роботи в 2012/2013 навчальному році, і діяльність методичних служб усіх рівнів повинна бути спрямована на підвищення професіоналізму вчителів у галузі науково-методичного забезпечення освітнього процесу. Протягом року рекомендується провести чотири засідання методичного об‘єднання вчителів хімії, організувати роботу творчих і проблемних груп, шкіл удосконалення педагогічної майстерності, передового педагогічного досвіду, молодих учителів.

На серпневих нарадах учителів хімії пропонується обговорити:

– нормативно-правове і науково-методичне забезпечення освітнього процесу з хімії в 2012/2013 н.р.;

– програми та підручники, навчальні та навчально-методичні посібники з хімії, що мають обов’язково гриф МОН;

– аналіз результатів навчального процесу за 2011/2012 н.р.;

– особливості викладання хімії в загальноосвітніх навчальних закладах у новому навчальному році.

Потрібно звернути увагу на такі питання теорії і практики навчання:

– сучасний урок: проектування, реалізація та аналіз результатів навченості учнів;

– зовнішня та внутрішня диференціація навчального процесу – важлива умова підвищення якості хімічної освіти;

– розвиток інтелектуального потенціалу особистості на уроках хімії в позакласній роботі;

– самостійна робота школярів на уроках хімії тощо.

Залишається актуальним напрям методичної роботи з освоєння педагогами сучасних освітніх технологій, в тому числі інформаційних, як однієї з умов підвищення якості хімічної освіти.

Завідувач НМЦ

природничо-математичних дисциплін О.Я.Біляніна

Методист ІППОЧО І.М.Ротар

Схожі:

Методичні рекомендації щодо вивчення хімії у 2007-2008 навчальному році
Отриманні на уроках хімії знання повинні допомогти у самореалізації людини в житті, її соціальній адаптації, суспільній діяльності...
Методичні рекомендації методистів науково-методичного центру природничо-математичних...
ППОЧО щодо підготовки та проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з математики, географії та економіки, фізики та астрономії,...
Методичні рекомендації щодо викладання географії в 2012-2013 навчальному році
Гуманізація, екологізація, соціологізація і економізація навчання продовжують бути пріоритетними напрямками розвитку шкільної географічної...
Методичні рекомендації щодо викладання хімії
Головну роль в цьому відіграє інтелектуалізація, тобто розумова пізнавальна діяльність, формування інтелектуальних прийомів і творчих...
Методичні рекомендації щодо викладання хімії у 2015/2016 навчальному році
Міністерства освіти і науки України «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах», якщо від дати надання грифа...
Методичні рекомендації до проведення Першого уроку
Співає сонячні пісні уся моя родина, бо ми родились на землі, що зветься Україна: Методичні рекомендації щодо Першого уроку в 2012–2013...
Методичні рекомендації щодо вивчення інформатики у 2013-2014 навчальному році
Для учнів 6 – 11-х класів чинними залишаються рекомендації, що містяться у листі Міністерства від 01. 06. 2012 року №1/9-426 «Щодо...
Тематика творчих робіт з хімії
Врахування психологічних особливостей учнів, як умова організації навчання з хімії
Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін...
У 2011/12 навчальному році навчання хімії у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими програмами
ОСНОВНІ НАУКОВІ ТА НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ПРАЦІ ВИКЛАДАЧІВ КАФЕДРИ МЕТОДИКИ...
Садлівська О.І. Текст: тональність і композиція. – Дрогобич, 2012. – с. 141 – 8,8 др ар
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка