Глава 3. Повноваження органів виконавчої влади в галузі земельних відносин
Стаття 13. Повноваження Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин
До повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносив належить:
а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом;
б) реалізація державної політики у галузі використання та охорони земель;
в) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у порядку, визначеному цим Кодексом;
г) координація проведення земельної реформи;
ґ) розроблення і забезпечення виконання загальнодержавних програм використання та охорони земель;
д) організація ведення державного земельного кадастру, державного контролю за використанням і охороною земель та здійснення землеустрою;
е) встановлення порядку проведення моніторингу земель;
> є) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Згідно ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
Якщо Верховна Рада визначає державну політику у галузі використання і охорони земель, то Кабінету Міністрів належить її реалізація. Законодавчі можливості уряду в галузі земельних відносин значно розширені чинним Земельним кодексом, що досить виправдано.
Кабінет Міністрів, з одного боку, виступає як державний орган. Так, він координує хід земельної реформи, організує ведення державного контролю за використанням і охороною земель, ведення земельного кадастру і здійснення моніторингу земель. Крім цього уряд виступає як суб'єкт розпорядження землями державної власності, що має також право на викуп земельних ділянок у інших власників для суспільних потреб.
Дещо проблематичним і з організаційної, і з фінансової сторони уявляється реалізація положень ст. 126 кодексу, згідно з якою право власності і право постійного користування земельною ділянкою посвідчуєть-ся державними актами, форма яких затверджується Кабінетом Міністрів. Не визначена доля чинності державних актів, виданих власникам землі і землекористувачам на підставі постанови Верховної Ради України від 13.03.1992 р. «Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею».
Стаття 14. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів у галузі земельних відносин До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів у галузі земельних відносин належить:
а) участь у розробленні та реалізації загальнодержавних і регіональних програм використання та охорони земель;
б) організація моніторингу земель;
в) участь у розробці нормативних документів у галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів;
г) здійснення державної екологічної експертизи землекористування;
ґ) внесення пропозицій щодо формування державної політики в галузі охорони та раціонального використання земель;
д) здійснення міжнародного співробітництва з питань охорони земель;
е) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Провідним органом у галузі державного управління природокористуванням та охороною довкілля є Міністерство екології та природних ресурсів України (Мінекоресурсів). Його правовий статус і компетенція встановлені відповідним Положенням, затвердженим Указом Президента від 29.05.2000 р. «Питання Міністерства екології і природних ресурсів».
Мінекоресурсів здійснює комплексне управління та координацію державної діяльності у галузі охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, зокрема землі. Завданнями Міністерства є моніторинг навколишнього природного середовища, затвердження або погодження лімітів використання природних ресурсів загальнодержавного значення, видача дозволів на деякі види спеціального природокористування, проведення екологічної експертизи.
Державна екологічна інспекція Мінекоресурсів здійснює контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів. На місцях у системі Мінекоресурсів функціонують Державний комітет по охороні навколишнього середовища і природних ресурсів Автономної Республіки Крим, державні управління екологічної безпеки в областях, містах Києві та Севастополі.
Земля — основний компонент природи, національне багатство України, що повинне перебувати під особливою охороною. Введення землі в ринковий обіг не
повинно означати її перетворення в звичайний товар. Тому діяльність Мінекоресурсів у галузі земельних відносин спрямована перш за все на врахування екологічних факторів земельних ресурсів, їх використання як частини єдиного природного комплексу.
Стаття 15. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин належить:
а) внесення пропозицій про формування державної політики у галузі земельних відносин і забезпечення її реалізації;
б) координація робіт з проведення земельної реформи;
в) участь у розробленні та реалізації загальнодержавних, регіональних програм використання та охорони земель;
г) ведення державного земельного кадастру, в тому числі державної реєстрації земельних ділянок;
ґ) здійснення землеустрою, моніторингу земель і державного контролю за використанням та охороною земель;
д) здійснення державної експертизи програм і проектів з питань землеустрою, державного земельного кадастру, охорони земель, реформування земельних відносин, а також техніко-економічних обґрунтувань цих програм і проектів;
е) розроблення економічного і правового механізму регулювання земельних відносин;
є) участь у розробленні та здійсненні заходів щодо розвитку ринку земель;
ж) здійснення міжнародного співробітництва в галузі земельних відносин;
з) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Безпосереднє проведення державної земельної політики і забезпечення раціонального використаная і
охорони земель покладено на єдину систему державних органів земельних ресурсів, яку очолює Державний комітет України по земельних ресурсах.
Його завдання зазначені у відповідному Положенні про його статус, що затверджене Указом Президента України від 14.08.2000 р. Держкомзем забезпечує реалізацію реформування земельних відносин, координацію робіт з проведення земельної реформи, ведення земельного кадастру, реєстрацію земельних ділянок тощо. На місцях в його системі функціонують обласні, міські управління, районні відділи земельних ресурсів, інженери-землевпорядники сіл і селищ.
Важливим завданням органів Держкомзему є державний контроль за використанням та охороною земель. Посадові особи органів Деркомзему наділені правом розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства в галузі використання і охорони земель і порядку регулювання земельних відносин (ст.ст. 52, 53, 53і, 532, 54, 55, 56, 1885 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення»).
Стаття 16. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі земельних відносин
До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі земельних відносин належить:
а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом;
б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і республіканських .програм з питань використання та охорони земель;
в) координація здійснення землеустрою і державного контролю за використанням та охороною земель;
г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок;
ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у порядку, визначеному цим Кодексом;
д) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок;
е) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Згідно Конституції Автономної Республіки Крим Рада Міністрів є виконавчим органом Автономної Республіки Крим і виконує виконавчі функції і повноваження в межах своєї компетенції. Цією обставиною обумовлена наявність окремої статті щодо правомочно-стей вказаного державного органу у сфері земельних відносин. Але такі повноважейня суттєво не відрізняються від земельно-правової компетенції державних адміністрацій інших регіонів України (ст. 17 Кодексу).
Стаття 17. Повноваження державних місцевих адміністрацій у галузі земельних відносин
До повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить:
а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом;
б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель;
в) координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель;
г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок;
ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених цим Кодексом;
д) підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст;
е) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок;
є) координація діяльності державних органів земельних ресурсів;
ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві і Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації, компетенція яких визначена відповідним Законом України від 9.09.1999 р.
Ст. 13 цього Закону вказує, що до питань, які вирішуються місцевими державними адміністраціями, належать питання використання землі, природних ресурсів та охорони довкілля.
Земельний кодекс, на відміну від виконавчих органів місцевого самоврядування, досить чітко сформулював повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим і місцевих адміністрацій у галузі земельних відносин. Це, перш за все, стосується законодавчої можливості розпорядження землями державної власності. П. 12 Перехідних положень Земельного кодексу встановлює, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів здійснюють відповідні органи виконавчої влади, тобто місцеві державні адміністрації.
Інші земельні функції державних адміністрацій присвячені управлінню земельним фондом на певній території — координації землеустрою, діяльності державних органів земельних ресурсів, державному контролю за використанням та охороною земель тощо.
|