Глава 2. Повноваження Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування в галузі земельних відносин
Стаття 6. Повноваження Верховної Ради
України в галузі земельних відносин До повноважень Верховної Ради України в галузі земельних відносин належить:
а) прийняття законів у галузі регулювання земельних відносин;
б) визначення засад державної політики в галузі використання та охорони земель;
в) затвердження загальнодержавних програм щодо використання та охорони земель;
г) встановлення і зміна меж районів і міст;
ґ) погодження питань, пов'язаних з вилученням (викупом) особливо цінних земель;
д) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до Конституції України.
Згідно ст. 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України.
Ст. 92 Конституції України встановлюється, що виключно законами України визначаються засади власності, використання природних, в тому числі земельних, ресурсів. Так, початком реального реформування земельних відносин в Україні слід вважати прийняття Верховною Радою Закону від 30.01.1992 р. «Про форми власності на землю» і в подальшому — Земельного кодексу України в редакції від 13.03.1992 р. Значним кроком в реформуванні аграрно-земельних відносин було прийняття законів України від 14.02.1992 р. «Про колективне сільськогосподарське підприємство», від 22.06.1993 р. «Про внесення змін і доповнень в Закон України «Про селянське (фермерське) господарство» та інші.
Певний час неприйняття відповідних змін до земельних законів Верховною Радою обумовило наявність так званого «земельно-правового вакууму», який частково ліквідовувався Указами Президента України» особливо з питань реформування аграрного сектора економіки. Прийняття Верховною Радою Земельного кодексу України від 15.11.2001 р. потребує інтенсифікацію законодавчого процесу, розроблення і введення в дію цілої низки законів, зокрема «Про розмежування земель права державної та комунальної власності», «Про реєстрацію прав на землю», «Про іпотеку», «Про охорону родючості земель,» «Про землеустрій» та інших.
Поряд із своєю основною функцією — законодавчою — Верховна Рада затверджує постанови, які мають програмний характер. Так, 18.12.1990 р. парламентом затверджено постанову «Про земельну реформу», 5.03.1998 р. — «Основні напрями державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки».
Стаття 7. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим у галузі земельних відносин До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим у галузі земельних відносин на території республіки належить:
а) розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад;
б) забезпечення реалізації державної політики в галузі використання та охорони земель;
в) погодження загальнодержавних програм використання та охорони земель, участь у їх реалізації в межах території Автономної Республіки Крим;
г) затвердження та участь у реалізації республіканських програм використання земель, підвищення родючості ґрунтів, охорони земель;
ґ) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади;
д) координація діяльності районних і міських (міст республіканського значення) рад у галузі земельних відносин;
е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;
є) координація здійснення контролю за використанням та охороною земель;
ж) внесення до Верховної Ради України пропозицій щодо встановлення та зміни меж районів, міст;
з) встановлення і зміна меж сіл, селищ;
и) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території.
Відповідно до ст. 134 Конституції України Автономна Республіка Крим є невід'ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відома.
Згідно з Конституцією Автономної Республіки Крим 1998 року Верховна Рада автономії здійснює представницькі, нормотворчі, контрольні функції та повноваження у межах, передбачених законодавством України.
Зазначені повноваження Верховної Ради АРК в галузі регулювання земельних відносин суттєво не відрізняються від відповідних повноважень інших регіональних суб'єктів адміністративно-територіального устрою України.
Стаття 8. Повноваження обласних рад у галузі земельних відносин До повноважень обласних рад у галузі земельних відносин на території області належить:
а) розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад;
б) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади;
в) забезпечення реалізації державної політики в галузі використання та охорони земель;
г) погодження загальнодержавних програм використання та охорони земель, участь у їх реалізації на відповідній території;
ґ) затвердження та участь у реалізації регіональних програм використання земель, підвищення родючості грунтів, охорони земель;
д) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;
е) організація землеустрою;
є) внесення до Верховної Ради України пропозицій щодо встановлення та зміни меж районів, міст;
ж) встановлення та зміна меж сіл, селищ;
з) вирішення земельних спорів;
и) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Області України входять складовою частиною в систему адміністративно-територіального устрою держави.
У відповідності з Законом України від 21.05.1997 р. «Про місцеве самоврядування в Україні» обласні і районні ради являють собою органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.
Відповідно до п. 21 ст. 43 зазначеного Закону виключно на пленарних засіданнях обласної і районної ради здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Але ст. 44 передбачалось, що обласні і районні ради делегують певні повноваження відповідним державним адміністраціям. Це, зокрема, підготовка питань про визначення у встановленому законом порядку території, вибір, вилучення (викуп) і надання землі для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією.
Але п. б) ст. 8 зазначає, що обласні ради забезпечують підготовку висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної вла-
сності, що проводяться органами виконавчої влади і не тільки для містобудівних потреб.
Крім того, ст. 5 Закону України від 6.10.1998 р. «Про оренду землі» вказує, що орендодавцями земельних ділянок державної власності виступають районні, обласні, Київська і Севастопольська державні адміністрації, Рада Міністрів АРК і Кабінет Міністрів України в межах їх повноважень. Рішення про надання в оренду земельних ділянок наведені органи державної влади приймають при попередньому узгодженні цих питань на сесіях відповідних рад.
Стаття 9. Повноваження Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин До повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить:
а) розпорядження землями територіальної громади міста;
б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;
в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;
г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності в порядку, передбаченому цим Кодексом;
ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб міста;
д) припинення права користування земельними ділянками у випадках, передбачених цим Кодексом;
е) прийняття рішення щодо звільнення самовіль-ю зайнятих земельних ділянок;
е) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної вла-іості, що проводяться органами виконавчої влади;
ас) встановлення та зміна меж сів, селили районів
у містах;
з) організація землеустрою;
и) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;
і) здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;
ї) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог земельного законодавства;
й) інформування населення щодо надання, вилучення (викупу) земельних ділянок;
к) внесення у встановленому порядку пропозицій до Верховної Ради України щодо встановлення та зміни меж міст;
л) вирішення земельних спорів;
м) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Згідно ст. 183 Конституції України міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України.
16.01.1999 р. Верховною Радою прийнято Закон «Про столицю України — місто-герой Київ».
Особливий правовий статус зазначених міст потребує наявності у Земельному кодексі окремої статті щодо компетенції відповідних рад. Але перелік їх земельних правомочностей суттєво не відрізняється від повноважень інших міських рад. Більш того, деякі з них певною мірою некоректні.
Так, п. е) передбачається можливість прийняття радою рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок. Це суперечить п. З ст. 212 кодексу, де передбачається, що повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Стаття 10. Повноваження районних рад у галузі земельних відносин До повноважень районних рад у галузі земельних відносин на території району належить:
а) розпорядження землями на праві спільної власності відповідних територіальних громад;
б) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади;
в) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;
г) забезпечення реалізації державної політики в галузі охорони та використання земель;
ґ) організація землеустрою та затвердження землевпорядних проектів;
д) внесення до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад пропозицій щодо встановлення і зміни меж районів, міст, селищ, сіл;
е) вирішення земельних спорів;
є) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Оскільки глава 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» практично містить однотипні повноваження районних і обласних рад, ст. 10 Земельного кодексу фактично послідовно відтворює положення ст. 8. кодексу. Однак, якщо і обласні, і районні ради «здійснюють розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад» (п. а) ст. 8 та п. а) ст. 10), залишається невизначеним адміністративно-територіальний рівень таких громад і — відповідно — межі компетенції рад.
Стаття 11. Повноваження районних у містах рад у галузі земельних відносин
Повноваження районних у містах рад у галузі земельних відносин визначаються міськими радами.
Попередній Земельний кодекс взагалі не містив подібної статті щодо повноважень районних у містах рад у галузі земельних відносин.
В чинному кодексі передбачається, що такі повноваження визначаються міськими радами. В більшості міст України районні ради не мають делегованих їм земельних правомочностей і користуються лише правом «дорадчого голосу» при вирішенні земельних питань на території району.
Стаття 12, Повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:
а) розпорядження землями територіальних громад;
б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;
в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;
г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;
ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;
д) організація землеустрою;
е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;
є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;
ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;
з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;
н) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;
і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;
ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;
й) вирішення земельних спорів;
к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Ст. 142 Конституції України і ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлюють, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є перш за все земля і природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст.
Повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі регулювання земельних відносин поділяються на декілька груп.
Як власнику землі раді належить право розпорядження нею, передачі земельних ділянок у власність чи користування, надання в оренду. П. 12 Перехідних положень Земельного кодексу встановлює, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.
Як соціально-політична організація населення, що представляє спільні інтереси громади, рада в змозі вилучати земельні ділянки комунальної власності із користування або викупати ділянки у інших власників для суспільних потреб.
Здійснюючи управлінські функції щодо охорони і раціонального використання земель, рада організує землеустрій, здійснює контроль за використанням земель, інформує населення про стан і рух земельних ресурсів тощо.
Ст. З Земельного кодексу 1992 р. дозволяла радам або самостійно здійснювати повноваження по передачі, наданню і вилученню земель, або передавати відповідні повноваження виконавчим органам місцевого самоврядування. Чинний Земельний кодекс такого положення не містить, що вважається непослідовним і нелогічним. Адже, по-перше, об'єм земельних справ у селах, селищах і містах суттєво різниться, а по-друге, ради позбавились законодавчої можливості, навіть при бажанні, делегувати деякі земельні повноваження виконавчим органам тієї ж ради.
|