Передмова
Новий Земельний кодекс України — основний нормативний акт у сфері земельних відносин. Його завданням є регулювання цих відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
За формою, змістом, структурою та напрямками новий Земельний кодекс суттєво відрізняється від Земельного кодексу в редакції 1992 року. Цей документ відображає стратегію держави, спрямовану на поглиблення і подальший розвиток земельної реформи, створює необхідну законодавчу основу для подальшої нормотвор-чої та правозастосовчої практики. Основним земельним законом держави закріплені нові правові інститути: право земельного сервітуту, набувальна давність, договір довічного утримання, застава землі, обмеження прав на землю, продаж земельних ділянок на конкурентних засадах, зонування земель, державна реєстрація земельних ділянок, право концесіонера на земельну ділянку та ін. Він регулює підстави і порядок виникнення, здійснення, припинення та захисту земельних прав суб'єктів і розглядає землю не тільки як об'єкт власності і господарювання, але разом з тим і як природний ресурс — елемент довкілля.
Земельний кодекс містить детальний механізм здійснення операцій із земельними ділянками та земельними частками, відповідає вимогам ринкової економіки та цивілізованого суспільства і водночас зберігає соціальну спрямованість.
Особлива увага в Земельному кодексі приділяється охороні земель, що випливав із змісту ст. 14 Конституції України, згідно з якою земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
В новому Земельному кодексі знайшла своє закріплення низка принципових положень. Так, замість ка
тегорії земель населених пунктів у складі земель України самостійне місце тепер займають землі житлової та громадської забудови. Окремої уваги заслуговує повна, логічно і юридично виважена система земель-но-процесуальних норм, які повинні забезпечувати реалізацію земельних норм матеріального права і гарантії прав на землю.
Земельним кодексом встановлено, що землі сільськогосподарського призначення можуть знаходитися у приватній власності тільки громадян України. Якщо ж вони будуть отримані у спадщину іноземними громадянами як особами без громадянства або ж іноземними юридичними особами, то ці землі підлягають відчуженню протягом року.
На період до 1 січня 2010 року громадяни і юридичні особи можуть набувати право власності на землі сільськогосподарського призначення загальною площею до 100 гектарів. Ця площа може бути збільшена у разі успадкування земельних ділянок за законом.
Земельним кодексом передбачено, що використання землі буде здійснюватися головним чином на умовах оренди та права власності на землю. Постійне ж землекористування матиме обмежений характер. До 1 січня 2006 року суб'єкти постійного користування землею повинні оформити оренду відповідної земельної ділянки або ж отримати її у власність.
Цей закон, остаточно закріпивши багатосуб'єктність права власності на землю, забезпечує пріоритет права приватної власності на даний об'єкт природи.
Все це зумовило необхідність створення Коментаря, де ураховані новели нового Земельного кодексу, а також тенденції подальшого розвитку і реформування земельних відносин та аграрного сектора економіки України.
Автори Коментаря виходять з того, що він не є монографічним дослідженням, а являє собою практичний посібник. Тому в ньому відсутні наукові дискусії, точки зору, що існують в юридичній літературі та відображають зміст тих або інших питань правового регулювання земельних правовідносин. Текст являє собою
авторську позицію по коментованих статтях нового
Земельного кодексу України.
Коментар підготовлено у межах наукового плану, що виконується Лабораторією правового регулювання земельних відносин Інституту державного будівництва і місцевого самоврядування АПрН України, і є складовою частиною науково-практичної комплексності програми «Становлення та розвиток земельного законодавства України в сучасних умовах» /№ держ. реєстрації 0102 V 000163/, яка розробляється Інститутом.
Авторський колектив висловлює подяку усім, хто порадами і зауваженнями допоміг у створенні Коментаря.
Нормативний матеріал приведений за станом на 1 квітня 2002 р.
|