|
|
Скачати 385.5 Kb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ Харківський національний університет внутрішніх справ Навчально-науковий інститут права та масових комунікацій Кафедра фундаментальних юридичних дисциплін ПРОГРАМА ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ з дисципліни Теорія держави і права Галузь знань 0304 «Право» Напрям підготовки (спеціальність) 6.030401 «Правознавство» Спеціалізація Господарчо-правова Освітньо-кваліфікаційний рівень Бакалавр Форма навчання Денна (заочна) м. Харків 2011 р.
Рецензенти: доцент кафедри міжнародного права факультету міжнародних економічних відносин і туристичного бізнесу Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, кандидат юридичних наук Передерій О.С., начальник кафедри державно-правових дисциплін факультету підготовки фахівців для підрозділів слідства та дізнання Харківського національного університету внутрішніх справ, доктор юридичних наук, доцент Серьогін В.О. Програма для складання державного екзамену з дисципліни „Теорія держави і права”. – Харків, Харківський національний університет внутрішніх справ, 2011. Розробники: Погрібний І.М., Шульга А.М., Волошенюк О.В., Холод Ю.А., Бурдін М.Ю. © Погрібний І.М., Шульга А.М., Волошенюк О.В., Холод Ю.А., Бурдін М.Ю. 2011 © Харківський національний університет внутрішніх справ, 2011 Програма курсу теорія держави і права Розділ 1. Вступ до теорії держави та праваТема 1.1. Предмет і методологія теорії держави та права. Становлення, загальнотеоретичної науки про державу та право. Філософія права та енциклопедія права як її попередники. Наступність у розвитку загально-теоретичних державно-правових знань. Внесок мислителів України у розвиток загально-теоретичного вчення про державу та право. Роль вчених-юристів України у визначенні предмету і структури теорії держави і права як науки і навчальної дисципліни. Предмет теорії держави та права. Розрізнення понять, “об’єкт” і “предмет” теорії держави та права. Особливості предмету теорії держави та права як науки.(і процесу їх створення.) “ Теорія держави” і “теорія права”, їх відмінність і єдність. Методологія теорії держави та права. Метафізика, діалектика (матеріалістична та ідеалістична), ідеалізм (об’єктивний та суб’єктивний), матеріалізм (об’єктивний та суб’єктивний), у пізнанні державно-правових явищ. Логічні прийоми загально-теоретичного пізнання держави і права (аналіз, синтез, індукція, дедукція тощо). Загально-наукові методи пізнання держави і права: формально-логічний метод, соціологічний метод, системно-структурний метод, конкретно-історичний метод, статистичний метод тощо). Частно-наукові методи пізнання держави і права (метод порівняльного правознавства, метод техніко-юридичного аналізу, метод конкретизації, метод інтерпретації тощо). Склад теорії держави і права, її головні наукові напрями. Структура теорії держави і права як навчальної дисципліни. Понятійний апарат теорії держави і права. Гуманізація загально-теоретичного наукового знання про державу і право. Завдання теорії держави і права як науки і учбової дисципліни. Тема 1.2. Теорія держави та права в системі суспільних і юридичних наук. Співвідношення теорії держави та права і філософії, соціології, політології, економічної та управлінської науки, тощо. Виникнення нових галузей наук. Поняття юридичних наук і суспільних наук. Структура юридичних наук. Історико-теоретичні науки. Співвідношення теорії держави та права з історією держави та права та історією вчень про державу та право. Галузеві науки і співвідношення з ними теорія держави та права. Спеціальні юридичні науки і співвідношення з ними теорія держави та права, зв’язок теорії держави і права і юридичної практики. Функції теорії держави та права. Евристична функція. Онтологічна функція. Прогностична функція . Методологічна функція. Ідеологічна функція. Політична функція. Практично-прикладна функція. Сучасний стан і розвиток юридичної науки, окремих її напрямків і галузей. Формування у юридичній науці нових галузей знання про державу та право. Вдосконалення зв’язків з практикою. Теорія держави і права як частина світової юридичної науки. Тема 1.3. Теорія держави та права як навчальна дисципліна. Співвідношення теорії держави та права як науки і теорії держави та права як навчальної дисципліни. Навчальні дисципліни (юридичні, неюридичні) в юридичних учбових закладах. Фундаментальні навчальні дисципліни в юридичних учбових закладах. Місце теорії держави та права в системі юридичних навчальних дисциплін. Теорія держави та права і юридичний світогляд, юридичне мислення, юридична культура як професійні якості юриста-спеціаліста. Логіка структури курсу теорії держави та права як навчальної дисципліни. Юридична освіта в Україні. Юридична освіта в Україні: становлення, сучасний стан, перспективи розвитку. Розділ 2. Суспільство, держава, право. Тема 2.1. Еволюція суспільства: виникнення держави і права. Структура первісного суспільства. Органи влади та управління первісного суспільства. Еволюція первісного суспільства. Форма організації суспільства в епоху неоліту (“протодержава”). Особливості виникнення європейських держав. Особливості виникнення східних (азіатських) держав. Ознаки які відрізняють публічну владу первісного суспільства від держави. Специфічність утворення держав в XX ст. Спадковість з державним будівництвом у попереднє століття. Теорії виникнення держави (теологічна, патріархальна, договірна, насилля, психологічна, органічна, історико-матеріалістична тощо). Загальні закономірності виникнення держави. Нормативне регулювання суспільних відносин первісного суспільства. Виникнення права. Ознаки які відрізняють право від соціальних норм первісного устрою. Держава і права як загально-соціальні інститути. Співвідношення держави і права. Взаємозв’язок держави і права. Відносна самостійність держави і відносна самостійність права. Тема 2.2. Громадянське суспільство, політична система суспільства та держава. Громадянське суспільство: поняття, структура, основні ознаки, сутність. Громадянин і громадянське суспільство. Критерії цивілізованості громадського суспільства: економічний, політичний, ідеологічний плюралізм як засади суспільного життя в Україні. Взаємозалежність і взаємодія громадянського суспільства і держави. Політична система суспільства: поняття, структура, сутність. Місце держави в політичній системі суспільства. Політика. Політична влада і державна влада. Державна влада і громадські об’єднання: комерційні і некомерційні (неприбуткові), правова основа їх взаємодії. Державна влада і правляча політична партія. Формування внутрішньої і зовнішньої політики держави. Лобізм. Держава і релігія, церква. Держави світські та релігійні, клерикальні. Державна і суспільна безпека в Україні. Розділ 3. Теорія держави. Тема 3.1. Поняття держави, її основні ознаки, сутність. Поняття держави (у світі різних підходів щодо визначення). Основні ознаки держави. Фундаментальні елементи держави: населення (народ, нація громадяни), територія, публічна влада. Суверенітет держави. Внутрішня і зовнішня сторони суверенітету. Суверенітет народу і його втілення в демократичних державах. Національний суверенітет і право націй на самовизначення. Суверенітет у федеративній державі. Поняття державної влади і її співвідношення з політичною владою. Класові, національні, корпоративні, загально-соціальні фактори і їх місце в державі __. Методи і форми забезпечення державою інтересів суспільства, громадян, національних і соціальних спільнот (груп). Взаємозумовленість і взаємозв’язок держави, політичного, економічного, соціального устрою суспільства. Сутність держави. Аспекти сутності держави. Класове (вузькогрупове) і загальносоціальне у сутності держави. Держава і політичний, економічний, соціальний устрій: їх взаємозв’язок і взаємозумовленість. Тема 3.2. Основні теорії держави, її тип. Типологія держав. Основні теорії держави. Основі теорії держави: еліт, технократична, плюралістичної демократії, тощо. Поняття типології держави. Критерії класифікації держав. Фактори, котрі визначають тип держави: економічні, класові, національні, політичні, релігійні, регіональні тощо. Класифікація держав. Поліцейська держава. Авторитарна держава. Тоталітарна держава. Ліберальна держава. Демократична держава. Соціальна держава. Правова держава. Цивілізаційний та формаційний підходи до типології держави. Види цивілізацій і відповідні їм типи держав. Особливості держав у межах одного типу. Східний тип держав. Класово-економічна сутність інформаційного підходу. Основі риси і особливості держав рабовласницького, феодального, буржуазного і сучасного суспільства. Еволюція типів держав. Умови і форми переходу від одного типу держави до іншого. Конвергенція у розвитку держав різного типу. Наступність у розвитку держав. Перехідні держави. Прогрес у розвитку держави, його сутність, критерії та головні напрями. Сучасні теорії про державу перехідного типу. Держава соціально-демократичної орієнтації і соціально-правова держава. Тема 3.3. Форма держави. Поняття форми держави. Її структура: форма правління, форма державного устрою, форма державного (політичного) режиму, їх поняття та основні риси. Співвідношення типу, сутності і форми держави. Прогресивні та регресивні зміни форми держави певного типу. Форми правління у рабовласницькій, феодальній, буржуазній та соціалістичній державі. Сутність і особливості форми правління радянської держави. Монархія і республіка як класичні форми правління держави в історії і сучасності. Види монархічних форм правління: історія та сучасність. Сучасні монархії: абсолютна, конституційна (парламентська), змішана. Види республіканських форм правління: історія та сучасність. Парламентська, президентська, змішана республіка критерії їх розрізнення. Форма правління в Україні її історичні корені. Єдність державної влади, принципи її організації та функціонування: розподіл державної влади на законодавчу, виконавчу і судову. Втілення принципу розподілу влади в державну розбудову України. Спадковість цього принципу в українському конституціоналізмі. Система стримувань та противаг, передбачена Конституцією України. Сутність народовладдя, форми його здійснення у сучасній державі. Поняття форми державного устрою. Національно-державний та адміністративно-територіальний устрій держави. Унітарна держава, її основні ознаки. Унітарна держава з елементами федералізму. Автономія в унітарній державі. особливості України як унітарної держави. Автономна Республіка Крим. Федеративна держава, принципи її утворення та правова основа. Особливості суверенітету і територіальної цілісності федеративної держави. Взаємовідношення між федеральними органами державної влади і органами влади суб’єктів федерації. Види федерацій. Конфедерація: поняття та ознаки. Принцип державного суверенітету і конфедерація. Історична доля конфедерації. Співдружність держав, регіональні, економічні, політичні, військові та інші союзи, асоціації, об’єднання тощо держав, їх відміна від унітарної та федеративної держави (СНД, Організація Об’єднаних Націй, НАТО тощо). Україна і Рада Європи. Значення для України її входження до Ради Європи. Україна і Європейське співтовариство. Україна і СНД. Регіональні міждержавні організації. Державний (політичний) режим: поняття, види. Чинники, що впливають на вид політичного режиму. Демократичний політичний режим: поняття, різновиди, основні ознаки. Антидемократичний режим: поняття, основні ознаки, різновиди. Умови формування демократичного режиму в перехідних державах соціалістичного періоду (Україна, країни СНД, східної Європи тощо). Трансформація політичного режиму в Україні і в країнах СНД. Тема 3.4. Функції держави її механізм та апарат. Поняття функцій держави. Визначення основних напрямів діяльності держави. Класифікація функцій держави, їх взаємозумовленість і взаємозв’язок. Функції сучасної Української держави і функції державних органів: їх відмінність і взаємозв’язок. Правові форми здійснення державою своїх функцій. Загальносоціальні, національні і класові фактори у змісті функцій держави. Критерій прогресу в розвитку функцій держави. Поняття механізму держави, державного апарату. Роль механізму держави у забезпеченні здійснення її функцій. Структура механізму сучасної держави та її правова основа. Державні органи, установи, підприємства і організації, їх місце і роль у механізмі держави. Державні і недержавні (комерційні) організації: специфічні риси їх функціонування у механізмі держави. Особливості механізму федеративної та унітарної держави. Поняття державного органу, його ознаки і поняття. Система державних органів в України їх схожість і відмінність від системи державних органів в країнах СНД. Централізація і децентралізація в організації та функціонуванні державних органів. Розподіл праці (спеціалізація) у системі органів держави. Професійність державного апарату. Поняття державної і недержавної служби. Державні і недержавні службовці, їх категорії та ранги в державних і недержавних органах. Поняття посадової особи. Класифікація посадових осіб (за законодавства України і країн СНД). Сутність та форми бюрократії, її роль у здійсненні функцій та повноважень державних органів. Бюрократія як протилежність демократії, гласності, законності, праву в організації та діяльності державних органів. Єволюція механізму держави, прогрес і регрес у розвитку її органів, установ та організацій. Інформатизація суспільства і використання науково-технічних досягнень у діяльності державного апарату. Теорія “злому” державного апарату у перехідні періоди розвитку суспільства. Утопічні та квазінаукові уявлення щодо злому державного апарату, соціальна небезпека їх реалізації у державному будівництві, реформуванні політичної, економічної системи суспільства (наслідки жовтневого перевороту в Росії у 1917 р.). Формування механізму держави (державного апарату) в Україні. Перетворення радянська моделі управління місцевими справами. Співвідношення системи державних органів та органів місцевого самоврядування в Україні, делегування повноважень за законодавством України. Механізм держави і місцеве самоврядування. Реформування місцевого самоврядування в Україні його правова основа (національне право і міжнародно-правові акти). Взаємодія органів держави (вищих і місцевих) і органів місцевого самоврядування (форми, методи). Органи внутрішніх справ, їх місце та роль у забезпеченні функцій держави. Тема 3.5. Україна як незалежна, суверенна, демократична, соціальна, правова держава. Утворення України як незалежної суверенної держави (економічні, політичні, соціальні умови, політико-правові акти). Державні кордони України: правове забезпечення їх непорушності та внутрішні і зовнішні гарантії. Державні атрибути України. Національна ідеологія державотворення. Складнощі на шляху України як суверенної держави. Гуманістична спрямованість реформування системи державної влади в Україні. Україна як демократична держава. Демократизація громадського і державного життя. Права людини. Забезпечення прав національних меншин, їх конституційні гарантії. Опозиція в парламенті як показник втілення принципу політичного плюралізму в законодавчому органі. Україна як правова держава. Принцип верховенства права і відповідності йому закону. Значення побудови громадянського суспільства для утвердження правової держави. Конституційне забезпечення принципу розподілу влад. Взаємовідповідальність держави і людини. Україна як соціальна держава. Державна політика соціальної безпеки. Державна влада і забезпечення соціальної злагоди у суспільстві. Реформи в Україні щодо реорганізації інститутів публічної влади. Адміністративна реформа. Судово-правова реформа. Реформа місцевого самоврядування (муніципальна реформа). Парламентська реформа. Шляхи реформування прокуратура. Інститут Президента України його вітчизняні витоки і сучасність. Теорія і практика розвитку українського парламентаризму. Верховна Рада України та її роль у розбудові України як демократичної, соціальної, правової держави. Адміністративна реформа, судово-правова реформа, реформа місцевого самоврядування (муніципальна реформа), їх значення для утвердження України як демократичної, соціальної, правової держави. Розділ 4. Теорія права. Тема 4.1. Право в системі регулювання суспільних відносин. Поняття і основні ознаки соціального регулювання в суспільстві. Система соціального регулювання. Нормативні та індивідуальні (піднормативні) регулятори, їх сфери застосування та методи. Соціальні норми, їх поняття та форми виразу. Класифікація (види) соціальних норм: звичаї, мораль, корпоративні, релігійні, політичні, правові, етичні та інші норми. Право та традиції. Загальне й особливе у соціальних нормах. Особливості соціальних норм, що діють в системі органів внутрішніх справ. Право і технічні норми, їх співвідношення і взаємодія. Особливий вид технічних норм - військово-технічні норми. Технічно-правові норми. Право і мораль. Ознаки, які відрізняють норми права від норм моралі. Право та морально-етичний рівень розвитку суспільства. Справедливість та право. Роль права у розвитку і зміцненні моралі суспільства. Тема 4.2. Поняття права. Співвідношення права з політикою, економікою, культурою. Право та демократія. Основні уявлення та вчення про право. Аксеологічний та інструментальний підхід до поняття права. Визначення поняття права. Соціальна чинність права. Право як ведучий спеціальний регулятор суспільних відносин. Загальносоціальні, національні та корпоративні фактори в праві. Ознаки права (нормативність, системність, формальна визначеність, вольовий характер, загальна обов’язковість, гарантованість державою). Соціальна справедливість та свобода і їх міра як сутність права. Вольовий критерій при оцінюванні сутності права. Право як система норм (правил) поведінки особи, нормативна основа організації та функціонування державної влади, об’єднань громадян, інших осіб. Об’єктивне та суб’єктивне право. Природне та позитивне право. Функції права як основні напрямки правового впливу на суспільні відносини. Загально-соціальні (виховна, інформаційна, орієнтаційна, оцінювачна) та спеціально-соціальні (юридичні) функції права (регулятивні – статична та динамічна, охоронна). Право, політика, економіка. Межі правового регулювання у суспільстві. Порядок як відносно самостійне явище. Взаємовплив права і економіки. Правові форми економічних відносин. Безпосереднє та опосередковане регулювання правом економічних відносин. Роль права у стимулюванні розвитку нових економічних відносин. Взаємовплив права і політики. Право як основа та форма (засіб) здійснення політики держави. Відображення в праві рівня політичної зрілості класу (правлячої еліти), народу (нації), суспільства, держави. Роль політики у визначенні змісту і напрямків правового регулювання. Правове оформлення легітимної політичної діяльності і її принципів. Право та демократія. Правове регулювання форм та інститутів демократії. Роль права у розвитку демократії як засобу здійснення народовладдя. Вплив принципів демократії на зміст і напрямок формування права. Право та культура. Право як індикатор культури суспільства. Прогрес в праві. Власна та аргументальна цінність права. Право та закон: їх співвідношення. Принципи верховенства права в суспільстві і державі. Принципи в праві: їх поняття та класифікація. Загальноправові та міжгалузеві принципи. Втілення загальнолюдських цінностей в загальноправових принципах права. Роль принципів права у правотворчості, та правозастосуванні. Спадкоємство в праві. Тема 4.3. Право і особа. Система основних прав і обов’язків людини: поняття, види. Людина, особа, громадянин. Правовий статус особи. Права людини, її інтереси і свободи. Розвиток ідеї про права людини в Україні. Правовий статус людини за Конституцією України. Теорія прав людини і практика. Міжнародно-правова практика щодо законодавчого закріплення основних прав та свобод особи. Концепція про три покоління прав людини. Поняття охорони та захисту прав людини. Міжнародні та державні засоби захисту прав людини. Уповноважений по правам людини. Права дитини і їх законодавче закріплення в Україні. Права національних меншостей та їх конституційні гарантії. Інтеграція України у Європейській Співєдності держав (Рада Європи, ОБСЄ). Україна у Співдружності Незалежних Держав, регіональних міждержавних організаціях. Основні напрямки діяльності органів внутрішніх справ по забезпеченню реалізації прав і обов’язків громадян в Україні. Захист істотних прав та нагляд за виконанням основних обов’язків громадян. Тема 4.4. Форми права. Поняття форми права її значення в правовому регулюванні суспільних відносин, та систематизації законодавства. Основні історичні форми права: правовий звичай, судовий (адміністративний) прецедент, доктринальна форма, догми (принципи та правила) релігії, нормативний юридичний акт, договір (нормативні: внутрішні та міжнароді зовнішні). Співвідношення закону (нормативно-правового акту) та права. Закон у вузькому та поширеному сенсах, матеріальному та формальному розумінні. Право та законодавство. Підзаконні нормативно-правові акти. Співвідношення верховенства закону та верховенства права. Правоспадкоємство у праві. Нормативно-правовий акт: поняття, ознаки, система та види. Дія нормативно-правових актів у просторі, часі та щодо кола осіб. Нормативно-правові акти об’єднань громадян, інших суб’єктів суспільних відносин. Статути, положення - типові, примірні та ін. Судовий прецедент, його основні ознаки, особливості та співвідношення з іншими нормами права. Судова та адміністративна практика, її роль у розвитку форм права на сучасному етапі. Прецедент судового тлумачення та судовий прецедент. Правовий звичай: поняття, основні ознаки та особливості. Звичайне право, його сутність, ознаки та взаємозв’язок з правовим звичаєм. Доктринальна форма права. Положення (рекомендації) юридичної науки, їх вплив на правозастосування та законотворчість. Наукові коментарі до текстів законодавства (нормативно-правових актів). Нормативно-правові договори: типові, примірні, міждержавні, внутрішні та зовнішні, а також інші (господарські, страхування і т. ін.). Тема 4.5. Норми права. Поняття норми права та її основні ознаки. Загальний характер та формальна визначеність норми права, загальна обов’язковість, примусовість, невизначеність адресату. Види норм права. Регулятивні і правоохоронні норми права. Дозволяючи (уповноважуючи), зобов’язуючи, забороняючи норми права. Матеріальні й процесуальні норми права: їх взаємозв’язок і відмінність. Пріоритет норм матеріального права понад процесуальними в романо-германській сім’ї правових систем. Класифікація норм права за рівнем їх нормативності: норми-цілі, норми-дефініції, норми-принципи та ін. Колізійні норми. Значення класифікації норм права для їх ефективної реалізації. Структура норми права. Гіпотеза, диспозиція, санкція (прості, складні, абсолютно та відносно визначені). Структура регулятивних та правоохоронних норм права. Норми викладу правових норм у статтях нормативно-правових актів (пряма, посилкова і бланкетна, казуїстична, абстрактна). Співвідношення норми права та статті нормативно-правового акту. Тема 4.6. Правотворчість. Поняття і основні ознаки правотворчості (організаційно-методичний аспект, інтелектуальна та волева сторони, фінансове та матеріальне-технічне забезпечення). Види (класифікація) правотворчості. Правотворчість державних органів. Санкціонована правотворчість. Делегована правотворчість: її переваги і недоліки. Первинна, поточна та кодифікаційна правотворчість. Правотворчій процес та його особливості. Законодавчий процес. Законодавча ініціатива (право законодавчої ініціативи та форми її реалізації). Суб’єкти законодавчого процесу, їх правове визначення. Основні стадії законодавчого процесу, його правова основа. Поняття і основні риси стадій законодавчого процесу. Предмет законодавчої діяльності (проекти, їх підготовка, процедура розгляду, проходження). Регламент законодавчого процесу. Принципи законодавчої діяльності в Україні. Поняття, основні риси та види юридичної техніки. Значення юридичної техніки та правозастосування в правотворчій діяльності. Законодавча техніка. Мова закону. Законодавча стилістика. Правила підготовки законодавчого акту. Нормативні приписи, нормативна будова, юридичні конструкції як засоби законодавчої техніки. Казуїстичне та абстрактне викладання правових норм. Правозастосувальна техніка, її риси та їх прояв у правових актах. (вирок, рішення, визначення суду та ін.). Державна і рідна мова учасників юридичної справи. Юридична термінологія та принципи її використання в правотворчій і правозастосувальній діяльності. Криміналістична техніка, її основні риси та призначення у боротьбі з злочинністю. Комп’ютерний облік та поновлення нормативно-правової інформації. Поняття правового (юридичного) акту. Види правових актів. Поняття та ознаки нормативно-правового акту, його відміна від актів застосування права й актів тлумачення правових норм. Система та види нормативно-правових актів в Україні. Закони та підзаконні акти, їх загальні та особливі риси. Закон як нормативно-правовий акт держави вищої юридичної сили, найбільш авторитетна форма права. Класифікація законів. Конституційні, кодифікаційні та прості (звичайні) закони. Загальні та спеціальні закони. Конституція держави - основа правової системи суспільства, її верховенство та гарантованість. Відмінність Конституції від всіх інших правових актів державної влади. Нормативно-правові акти парламенту (України). Органічні акти парламенту (України) до закону держави. Нормативно-правові акти глави (президента) держави. Правові акти уряду (Кабінет Міністрів України), їх основні види. Юридичні акти міністерств та центральних відомств, їх класифікація та юридична природа. Нормативно-правові акти місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх система та якості. Особливості нормативно-правових актів органів влади і органів самоврядування у автономних утвореннях. Локальні норм акти (підприємств, установ, організацій ). Нормативно-правові акти у федеративній та унітарній державі, їх система та особливості. Порядок опублікування та набуття чинності нормативно-правових актів (законів), його правове урегулювання. Дія нормативно-правових актів (законів). Дія нормативно-правових актів у часі, вступ в силу і припинення дії нормативно-правових актів. Пряма, зворотня і переоживаюча дія нормативно-правових актів. Дія нормативно-правових актів у просторі. Територіальний та екстериторіальний принципи дії нормативно-правових актів у просторі. Дія нормативно-правових актів за колом осіб. Систематизація нормативно-правових актів (законодавства), її поняття, ознаки, форми поняття та ознаки інкорпорації та кодифікації законодавства. Всезагальна і галузева кодифікація. Свод законів, уложення законодавства, систематичне зібрання законодавства, збірки законів (нормативних актів) та ін. Принципи систематизації та кодифікації законодавства. Хронологічний та предметний підходи. Сучасна кодифікація законодавства в Україні, її головні напрямки, форми та значення у забезпеченні правового стану суспільства і держави. Тема 4.7. Система права. Система права та правова система їх співвідношення. Поняття та основні риси структури права. Рівні (елементи) структури права: правова норма, інститут права, галузь права, особливі структурні підрозділи права: суміжні інститути права, об’єднання правових інститутів, підгалузі права. Первинні асоціації правових норм та інститути права. Система права: предмет та метод правового регулювання як підстави розподілу норм права по галузях, їх основні ознаки та роль у правотворчості й правозастосуванні. Матеріальне та процесуальне право. Публічне та приватне право. Поняття та основні риси правового режиму. Система законодавства: поняття, основні риси та структурні підрозділи. Співвідношення системи права й системи законодавства, його значення для систематизації норм права. Міжнародне право та його пріоритет над національним правом (законодавством) згідно з Конституцією України. Виключення з права. Адміністративні правила й норми права їх взаємодія (надзвичайне положення, президентське правління, комендантська година і т. ін.). Тема 4.8. Правові відносини. Поняття та основні ознаки правових відносин. Правові відносини як форма існування й реалізації прав та обов’язків. Норми права та правові відносини. Склад (структура) правових відносин. Матеріальні та юридичні аспекти змісту правовідносин. Основні елементи складу правовідносин: суб’єкти, зміст (юридичний, фактичний), об’єкти, юридичні факти. Суб’єктивне право: поняття, ознаки. Правомочність як структурний елемент (вид) суб’єктивного права. Юридичний обов’язок: поняття, ознаки, види. Повноваження. Юридична відповідальність. Суб’єкти правовідносин. Правосуб’єктність фізичних осіб. Правоздатність. Дієздатність. Деліктоздатність. Правосуб’єктність юридичних осіб. Публічні (некомерційні) і приватні (комерційні) юридичні особи. Поняття та ознаки юридичної особи. Об’єднання та соціальні спільності як суб’єкти правових відносин. Держава як суб’єкт правових відносин (адміністративних, цивільних, міжнародних та ін.). Об’єкти правових відносин: поняття та ознаки. Види об’єктів правових відносин: їх поняття та види згідно законодавства України. Їх правовий режим. Особливості правового режиму землі, повітря та ін. Юридичні факти: поняття та ознаки. Класифікація юридичних фактів. Види юридичних фактів за правовими наслідками.: правостворюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі. Види юридичних фактів за вольовою ознакою: юридичні дії та події. Поняття та види правових презумпцій. Юридичне становище та юридичний (фактичний) склад. Тема 4.9. Реалізація права. Сутність, поняття, основні ознаки реалізації права. Реалізація права поза правовідносинами і в правовідносинах. Форми безпосередньої реалізації права: використання, виконання, дотримання, їх поняття, основні ознаки, юридична природа і роль у правовому регулюванні суспільних відносин. Застосування права як правова форма діяльності держави: поняття, ознаки. Застосування права як виду індивідуального (піднормативного) регулювання. Процес застосування права, його основні стадії. Правова оцінка та кваліфікація фактичних обставин (події, проблеми, ситуації та ін.). Основні вимоги правильного застосування права. Акт застосування права: поняття і ознаки. Види актів застосування права за юридичними наслідками, за формою зовнішнього прояву (письмовий, усний, конклюдентний). Достовірність та точність норми права, що застосовується. Істина у правозастосувальному процесі (судовому та ін.), її докази та функції у правовому регулюванні, а також зміцненні законності й правопорядку. Інтелектуальне забезпечення правильного, законного та точного застосування норм права. Акти застосування норм права. Прогалини у праві. Аналогія закону, аналогія права та субсидіарне застосування. Зловживання правом. Практична спрямованість теорії правозастосування на якість виконання усіма юристами своїх професійних обов’язків. Поняття тлумачення норм права, його основні риси. З’ясування та роз’яснення змісту правових норм (їх окремих елементів). Класифікація тлумачення норм права. Види тлумачення правових норм за суб’єктом. Офіційне тлумачення норм права та його види (легальне, аутентичне). Юридична природа (наслідків) офіційного тлумачення правових норм, його обов’язковість в правозастосуванні. Неофіційне тлумачення норм права, його основні риси та види. Доктринальне тлумачення правових норм та його значення для правозастосування та удосконалення механізму правового регулювання (науково-практичні коментарі, дослідження права: дисертації, статті, монографії і т.ін.). Професійне та побутове тлумачення норм права. Види тлумачення норм права за обсягом: буквальне, поширювальне (розширене) та обмежувальне тлумачення, їх значення для вірного, обгрунтованого та законного прийняття юридичного рішення (акту). Нормативне та казуальне тлумачення правових норм (за результатом). Засоби тлумачення норм права, поняття та основні риси. Граматичне (філологічне, семантичне, лінгвістичне) тлумачення норм права. Логічне, історичне, телеологічне та наукове тлумачення правових норм. Акти тлумачення, їх види та юридична природа. Тема 4.10. Правомірна поведінка, правопорушення та юридична відповідальність. Поняття та ознаки правомірної поведінки. Співвідношення права та поведінки (вчинку, діяльності). Воля, свідомість, інтелектуальні якості особи та правомірна поведінка. Особливості структури (складу) правомірної поведінки. Об’єктивна та суб’єктивна сторони правомірної поведінки. Мотивація правомірної поведінки. Типи правомірної поведінки. Обов’язок та законослухняна поведінка. Позитивна відповідальність. Маргінальна та конформістська поведінка, умови та причини їх існування у сучасному суспільстві. Професійна правова поведінка співробітників органів внутрішніх справ. Ознаки правопорушення: протиправність, винність (деликтоздатність), соціальна шкідливість (небезпечність), наслідки. Склад правопорушення. Суб’єкт правопорушення та його особливості у різних галузях (інститутах) права. Об’єктивна сторона правопорушення, її ознаки. Причинний зв’язок між правопорушенням (дією) та наслідками. Суб’єктивна сторона правопорушення: вина, її форми - навмисність та необережність. Прямий та непрямий умисел, протиправна самонадійність та протиправна небережність. Соціальний медичний та інтелектуальний критерії вини суб’єкту. Причини та природа правопорушень. Причини злочинності, її основні форми. Методи та форми боротьби зі злочинністю. Поняття та основні риси юридичної відповідальності. Правопорушення та його склад - підстави притягнення до юридичної відповідальності. Стадії юридичної відповідальності. Підстави для юридичної відповідальності. Юридична відповідальність та правові санкції. Види юридичної відповідальності, їх відпрацювання в чинному законодавстві України. Зв’язок та взаємодія юридичної відповідальності з моральною та політичною. Юридична відповідальність та права людини. Презумпція невинуватості як гарантія прав людини та громадянина. Тема 4.11. Правова свідомість і правова культура. Поняття та основні риси правової свідомості. Структура правової свідомості, її елементи: правова ідеологія, правова психологія, правова поведінка. Вплив правосвідомості на законотворчу та правозастосувальну діяльність. Ідеї та принципи законності (неминучість юридичної відповідальності, недоторканість прав людини, рівність, демократизм та соціальна справедливість, тощо). Види правової свідомості: теоретична, професійна, побутова. Правова свідомість співробітника органів внутрішніх справ. Правова культура: її сутність та основні риси, форми проявлення у суспільстві. Правовий нігілізм, причини його з’явлення, форми, вплив на стан режиму законності, реалізацію та забезпечення прав і свобод громадян. Шляхи подолання правового нігілізму. Роль правової культури у формуванні громадянського суспільства та правової держави. Правова культура у законодавчій та правозастосувальній діяльності. Правова культура посадової особи та громадянина. Правова культура у корпораціях, об’єднаннях громадян. Співвідношення правової та політичної культури. Тема 4.12. Законність, правопорядок, дисципліна. Поняття та сутність законності. Законність як принцип життя цивілізованого суспільства. Режим законності у правовій державі. Принципи та вимоги законності. Конституційне забезпечення законності. Система гарантій законності. Соціальні та юридичні гарантії законності. Суспільний порядок та правовий порядок. Поняття правопорядку, його співвідношення з законністю та демократією. Законність та дисципліна. Види дисципліни. Виконавча дисципліна та її значення у роботі державного апарату. Технологічна дисципліна. Дисципліна у підприємницькій діяльності. Тема 4.13. Механізм правового регулювання. Правовий вплив на суспільні відносини. Поняття, форми та методи правового регулювання. Стадії правового регулювання. Основні елементи механізму правового регулювання, їх зв’язок за взаємодія. Нормативна основа, правові відносини, акти реалізації норм права в механізмі правового регулювання. Вимоги до механізму правового регулювання в умовах демократичної правової держави. Шляхи підвищення ефективності механізму правового регулювання. Тема 4.14. Юридичний процес. Генетичні та логічні витоки теорії юридичного процесу як комплексної системи. Конституційні основи співвідношення традиційних (кримінальний, цивільний, адміністративний) та нетрадиційних (установчий, правотворчий, правозастосовний, судовий, контрольний тощо) юридичних процесів в правовій системі України. Процесуальна форма як специфічна юридична конструкція. Процесуальні впровадження та їх склад. Поняття та основні різновиди стадій юридичного процесу. Процесуальний режим, його основні структурні елементи. Принципи юридичного процесу, основні засоби їх реалізації. Процесуальне право в системі права України. Норми процесуального права, їх особливості та структура. Процесуальні документи; система, структура та функції. Процесуальні правовідносини: склад та їх співвідношення з матеріальними. Розділ 5. Порівняльне правознавство. Тема 5.1. Поняття і особливості порівняльного правознавства. Виникнення і розвиток основних шкіл та ідей порівняльного правознавства. Порівняльне правознавство як напрям сучасної юридичної думки і самостійної галузі наукових знань. Особливості предмета порівняльного правознавства як науки та його значення для юридичної теорії і практики. Розуміння правової географії та правової карти миру. Сполучення національного, світового підходу до права та розуміння його з позиції саморозвитку. Загальноправові тенденції розвитку. Національно-державні відмінності у праві. Тема 5.2. Зміст та методологія порівняльного правознавства. Юридична природа порівняльного правознавства. Місце порівняльного правознавства у системі напрямків теоретичної юриспруденції. Мета порівняльного правознавства та її значення у сучасних умовах розвитку правової науки. Об’єкти порівняльного правознавства, їх види: правові системи як об’єкти порівняльного правознавства. Сфери і галузі використання результатів порівняльного правознавства. Загальні правила порівняльно-правового аналізу. Загальнонаукова основа методології порівняльного правознавства та використання певних приватно-наукових методів. Методика дослідження об’єктів порівняльного правознавства. Тема 5.3. Види і характеристика основних правових систем сучасності. Поняття правової системи та системи та сім’ї правових систем. Особливості формування континентальної (романо-германської; римської) сім’ї правових систем і правових систем, що до них прилягають (латиноамериканська, японська, скандинавська). Поняття і структура права у країнах романо-германської правової сім’ї (системи). Форми (джерела) права у країнах романо-германської правової сім’ї. Поняття загального права, основні періоди його формування. Співвідношення загального права і права справедливості. Судовий прецедент: його ознаки і співвідношення з іншими формами права. Загальне і відмінне в англійській і американській правових системах. Загальна характеристика права окремих країн, що відносяться до романо-германської правової сім’ї. Англосаксонська (англо-американська; прецедентна) правова система (сім’я). Структура і особливості джерел англосаксонської правової системи. Розвиток і функціонування права США як приклад держави з прецедентною правовою системою. Поняття загального права, основні періоди його формування. Співвідношення загального права і права справедливості. Судовий прецедент, його ознаки і співвідношення з іншими формами права. Загальне і відмінне в англійській і американських правових системах. Загальна характеристика інших країн англосаксонської правової сім’ї. Правові сім’ї релігійно-моральної орієнтації. Ісламське право. Мусульманська правова система. Особливості виникнення та загальна характеристика мусульманського права. Джерела мусульманського права: коран, сунни, _, кіяс. Основні галузі та інститути мусульманського права. Судове право і закон. Тенденції розвитку мусульманського права у сучасних правових системах. Сім’я традиційного (звичаєвого) права. Роль і види звичаю та звичаєвого права в становленні їх правових систем. Місце традиційних елементів в сучасних правових системах Китаю та Японії. Звичаєво-правовї системи Африки. Вплив правових систем метрополій на розвиток правових систем африканських країн. Загальна характеристика змішаної правової системи. Індуське право та особливості виникнення і розвитку. Індуське право і право Індії: спільне і відмінне у їх формуванні і перспективах розвитку. Вплив системи загального права. Заідеологізовані правові сім’ї. Поняття соціалістичної правової системи. Відмінність соціалістичної правової системи (сім’ї) від континентальної та мусульманської. Джерела соціалістичного права. Загальна структура і особливості заідеологізованої правової системи. Тема 5.4. Правові системи у федеративних та міждержавних об’єднаннях. Роль міжнародного права у порівняльному правознавстві. Порівняльний аналіз права федерацій і об’єднань конфедеративного типу. Право Європейського союзу. Правовий розвиток у межах Ради Європи та його перспективи. Порівняльний аналіз законодавства держав – учасників Співдружності Незалежних Держав. Етапи і напрямки розвитку правових систем СНД. Перспективи входження до Ради Європи. Україна у складі Ради Європи. Труднощі на шляху формування правових систем СНД і прогностичні проекти темпів їх реформування. Місце закону та інших джерел права у різних правових системах країн СНД. Вплив мусульманського права на правові системи східних країн СНД. Романо-германські корені у правових системах Європейських країн СНД. Міжнародне право з точки зору порівняльного правознавства. Розділ 6. Держава, засоби масової інформації і право. Тема 6.1. Роль засобів масової інформації у формуванні громадянського суспільства. Засоби масової інформації як елемент структури громадянського суспільства. Вільність від державного цензурного впливу на ЗМІ та особливості її відповідальності перед суспільством і законом. Різноманітність видів засобів масової інформації за формою власності як гарант стабільності у громадянському суспільстві. Загальні принципи діяльності ЗМІ у правовій державі. Засоби масової інформації в системі утримувачів і противаг. Загальнодержавна програма інформатизації суспільства на етапі формування правової держави України та її юридичні аспекти. Тема 6.2. Взаємодія засобів масової інформації з гілками державної влади. Законодавча влада і засоби масової інформації. ЗМІ у виборчих кампаніях. Правові засади відображення у засобах масової інформації діяльності органів законодавчої та виконавчої влади. Органи місцевого самоврядування і ЗМІ. Співвідношення судової влади, контрольно-наглядових органів держави і засобів масової інформації та законодавче регулювання цих відносин. Вплив засобів масової інформації на діяльність гілок державної влади. Особливості формування державного впливу на ЗМІ в Україні. Етапи розвитку засобів масової інформації в Україні та інформаційного законодавства. Структура і особливості розуміння поняття “інформація” у юриспруденції та філософії. Право на інформацію як елемент системи демократичних прав і свобод. Пошук і надання інформації, зберігання й використання інформації. Розповсюдження та захист інформації. Тема 6.3. Інформаційні правовідносини. Формування інформаційного законодавства та його структура і особливості. Конституційні гарантії права на інформацію та необхідність правового захисту інформаційних відносин. Загальна характеристика сфер інформаційно-правових відносин і законодавства. Формування поняттєвого апарату інформаційного права. Перспективи розвитку інформаційного законодавства і права. |
|
Навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030401... Призначення курсу «Загальна історія держави та права». Предмет історії держави і права зарубіжних країн. Методологія науки та курсу.... |
1. Поняття, предмет і методи теорії держави та права 9 Тема Походження держави та права 11 П.І., Стрельник О. Л., Гончаров А. В. Навчально-методичні матеріали з курсу “Теорія держави та права” для студентів та курсантів... |
|
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ (питання 1-80) Поняття теорії права та держави як науки. Співвідношення теорії права та держави і енциклопедії права |
1 ПРЕДМЕТ, МЕТОДОЛОГІЯ, ЗАВДАННЯ ТЕОРІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ З теоретико-пізнавального погляду об'єкт і предмет пізнання — феномени однопорядкові, вони належать до дійсності, що оточує нас,... |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ МІЖНАРОДНИЙГУМАНІТАРНИЙУНІВЕРСИТЕТ... Україні, а також виходячи з необхідності закріплення ідеї пріоритету права в юридичній діяльності вивчення навчальної дисципліни... |
1. Предмет і метод фінансового права Предмет ФП, як галузі публічного права, суспільні відносини, що виникають у процесі фінансової діяльності держави. – тобто відносини... |
|
План Вступ Теорія держави і права в системі суспільних та юридичних... Теоретичне осмислення й усвідомлення цих проблем – необхідна умова наукового управління суспільними процесами. Саме життя висунуло... |
5. Комунікативна слугування своєрідним «містком» між юрид і іншими суспільними науками. 6 Предмет загальної теорії права. Місце загальної теорії права в системі юридичних наук |
|
ШПАРГАЛКИ з Теорії Держави І Права Предмет ТДП – загальні і специфічні закономірності виникнення, розвитку і функціонування державно-правової організації суспільства,... |
МЕТОДОЛОГІЯ ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ. ФІЛОСОФІЯ ПРАВА. ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА П. С. Пацурківський Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці |