МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо впровадження кредитно-модульної системи у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів МНС України


Скачати 247.83 Kb.
Назва МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо впровадження кредитно-модульної системи у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів МНС України
Дата 04.10.2013
Розмір 247.83 Kb.
Тип Методичні рекомендації
bibl.com.ua > Банк > Методичні рекомендації
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо впровадження кредитно-модульної системи

у навчально-виховний процес

вищих навчальних закладів МНС України
Європейська інтеграція вищої освіти України передбачає приєднання національної системи вищої освіти до Болонського процесу, головною метою якого є улаштування зони європейської вищої освіти до 2010 року, що є, в свою чергу, умовою для розширення привабливості й конкурентноздатності вищих навчальних закладів Європи.

Спроби надати загальноєвропейського характеру вищій школі фактично розпочалися в 1957 році з підписання Римської угоди. Згодом ці ідеї розвинулися в рішеннях конференції міністрів освіти 1971 та 1976 років, у Маастріхтському договорі 1992 року. Наступні роки характеризувалися запровадженням різноманітних програм під егідою ЄС, Ради Європи, що сприяли напрацюванню спільних підходів до вирішення транснаціональних проблем вищої освіти. Це, насамперед, програми приведення національного законодавства у сфері вищої освіти до норм, напрацьованих країнами Європи, розширення доступу до вищої освіти і підвищення академічної мобільності студентів та їхньої мобільності на ринку праці, створення системи навчання впродовж усього життя та багатовимірні завдання зі зближення освітніх програм і систем, які вирішувались у рамках численних програм TEMPUS/TACIS.

Нарешті, 1997 року під егідою Ради Європи та ЮНЕСКО було розроблено і прийнято Лісабонську конвенцію про визнання кваліфікацій, що належать до вищої освіти Європи. Цю конвенцію підписали 43 країни (Україна в тому числі), більшість з яких і сформулювали згодом принципи Болонської декларації.

Уже через рік чотири країни - Франція, Італія, Велика Британія та Німеччина - підписали так звану Сорбонську декларацію, яка була спрямована на створення двоступеневої структури вищої освіти, використання системи кредитів (ЕСТS) і т.п. Всі підписанти потенційно стають і учасниками Болонського процесу, започаткованого 29 країнами Європи у 1999 році.

У рамках Болонського процесу сформульовано шість ключових позицій:

1. Уведення двоциклового навчання. Фактично пропонується ввести два цикли навчання: 1-й - до одержання першого академічного ступеня (бакалавр) і 2-й - після його одержання (магістр). При цьому тривалість навчання на 1-му циклі має бути не менше 3-х і не більше 4-х років. Навчання впродовж другого циклу може передбачати отримання ступеня магістра (через 1-2 роки навчання після одержання 1-го ступеня) і/або докторського ступеня (за умови загальної тривалості навчання 7-8 років).

2. Запровадження кредитної системи. Пропонується запровадити у всіх національних системах освіти систему обліку трудомісткості навчальної роботи студента у кредитах. За основу пропонується прийняти ЕСТS - Європейську систему перезарахування кредитів (залікових одиниць трудомісткості), зробивши її накопичувальною системою, здатною працювати в рамках концепції «навчання впродовж усього життя».

3. Контроль якості освіти. Передбачається організація акредитаційних агентств, незалежних від національних урядів і міжнародних організацій. Оцінка буде грунтуватися не на тривалості або змісті навчання, а на тих знаннях, уміннях і навичках, що отримали випускники. Одночасно будуть встановлені стандарти транснаціональної освіти.

4. Розширення мобільності. На основі виконання попередніх пунктів передбачається істотний розвиток мобільності студентів. Окрім того, ставиться питання про розширення мобільності викладацького й іншого персоналу для взаємного збагачення європейським досвідом. Передбачається зміна національних законодавчих актів у сфері працевлаштування іноземців.

5. Забезпечення працевлаштування випускників. Одним із важливих положень Болонського процесу є орієнтація вищих навчальних закладів на кінцевий результат: знання й уміння випускників повинні бути застосовані і практично використані на користь усієї Європи. Усі академічні ступені й інші кваліфікації мають бути затребувані європейським ринком праці, а професійне визнання кваліфікацій має бути спрощене. Для забезпечення визнання кваліфікацій планується повсюдне використання міжнародного Додатка до диплома, який рекомендований ЮНЕСКО.

6. Забезпечення привабливості європейської системи освіти. Одним із головних завдань, що має бути вирішене в рамках Болонського процесу, є залучення в Європу більшої кількості студентів з інших регіонів світу. Вважається, що введення загальноєвропейської системи гарантії якості вищої освіти, кредитної системи накопичення, легко доступних кваліфікацій тощо, сприятиме підвищенню інтересу європейських та інших громадян до вищої освіти.
Методичні рекомендації щодо впровадження кредитно-модульної системи у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів МНС України розроблені згідно наказів МОН України від 23.01.04 р. №48 “Про проведення педагогічного експерименту з запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу”, №49 “Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки” та ухвалені методичною радою Академії цивільного захисту України 17.06.2004 року, протокол №39.
Укладачі: Кулєшов М.М.- к.т.н., доцент;

Назаров О.О.- к.психол.н., доцент;

Соболь О.М. - к.т.н.;

Поляк Т.Ю. - к.т.н.
1. Загальні положення та терміни
У методичних рекомендаціях використано терміни, що подані у законах України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 р. №2984-111 та «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 р. №40-V, Державному класифікаторі професій ДК 003-95, Державному класифікаторі видів економічної діяльності ДК 009-96, Комплексі нормативних документів для розробки складових системи стандартів вищої освіти (додаток №1 до наказу Міносвіти України від 31.07.98р. №285 зі змінами та доповненнями, що введені розпорядженням Міністерства освіти і науки України від 05.03.2001 р. № 28-р) та наказах МОН України від 23.01.04 р. №48 і №49.
Освітньо-кваліфікаційна характеристика підготовки фахівця з вищою освітою (далі - ОКХ) – галузевий стандарт вищої освіти, що визначає цілі освітньої та професійної підготовки, вимоги до компетентності майбутнього фахівця, а також систему виробничих функцій та типових завдань його діяльності.

Освітньо-професійна програма підготовки фахівця з вищою освітою (далі - ОПП) – галузевий стандарт вищої освіти, що встановлює нормативні терміни та нормативні частини змісту навчання за певними напрямами або спеціальностями відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів і використовується при розробці навчальних планів, програм дисциплін, способів діагностики рівня освітньо-професійної підготовки фахівця, при визначенні змісту навчання як бази для оволодіння новими спеціальностями, а також при перепідготовці і підвищенні кваліфікації.
Кредитно-модульна система організації навчального процесу (далі - КМСОНП) - це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).
Модуль - це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу. Модуль може являти собою тему, розділ або навіть цілком певну навчальну дисципліну.
Європейська кредитно-трансферна та акумулююча система (далі – ЕCTS) – міждержавна система виміру і порівняння результатів навчання;

Кредит ЕСТS - числовий еквівалент навчального навантаження (від 1 до 60) для засвоєння студентом певного модуля з тієї чи іншої навчальної дисципліни. Відображає повне навчальне навантаження студента (навчальні заняття, самостійну роботу, практичну підготовку, екзамени чи інші види діяльності, пов'язані з оцінюванням). Навчальне навантаження на один навчальний рік становить 60 кредитів (30 кредитів на семестр і 20 кредитів на триместр);

Кредити ЕСТS - це відносне, а не абсолютне мірило навчального навантаження студента. Вони лише визначають, яку частину загального річного навчального навантаження займає один блок курсу в закладі чи факультеті, який призначає кредити. Тобто, кредити ЕСТS призначаються модулям.

Кредити ЕСТS слід призначати всім наявним розділам курсу - обов'язковим або факультативним. Кредити слід також виділяти на дипломний проект, кваліфікаційну роботу і виробничу практику, де ці «розділи» є офіційною частиною програми з присвоєнням відповідного кваліфікаційного ступеня, поки триває процес оцінювання успішності.
Кредит у системі вищої освіти України - числовий еквівалент навчального навантаження (становить 54 години на тиждень: до 36 годин - аудиторне навантаження; решта – самостійна робота). Відображає повне навчальне навантаження студента (навчальні заняття, самостійну роботу, практичну підготовку, екзамени чи інші види діяльності, пов'язані з оцінюванням). Річне навчальне навантаження не може перевищувати 44 кредити.
Коефіцієнт конверсії - еквівалент оцінки кредиту ЕСТS для іншої країни. У модульних програмах, де всі розділи курсу є рівноважливими, або де діє система кредитів, що базується на навчальному навантаженні студента, все, чого вимагається, це застосувати коефіцієнт конверсії. Максимальне навчальне навантаження на навчальний рік становить не більше 44 кредитів України, що відповідає 60 заліковим кредитам ЕСТS. Тоді коефіцієнт конверсії для України становить 60/44 ≈ 1,36;
Інформаційний пакет – пакет документів, що містять у собі загальну інформацію про вищий навчальний заклад та відповідний факультет, відомості про кваліфікацію, яку набуває випускник, відомості про навчальний графік, види навчальних занять, повний перелік навчальних дисциплін, їх коротку анотацію, відомості про форми та умови проведення контрольних заходів, систему оцінювання якості освіти, а також таблицю відповідності оцінок, прийнятих у ВУЗі, оцінкам ECTS.
Угода про навчання – документ, у якому визначаються права та обов'язки сторін при навчанні студента за КМСОНП, і який укладається між студентом та вищим навчальним закладом. У разі здійснення студентом навчання в різних вищих навчальних закладах, між ними укладається угода про партнерство, яка визначає їх права та обов'язки, а також перелік дисциплін, які студент буде вивчати у закладі-партнері. Форма угоди регламентується відповідним Положенням, затвердженим ректорами закладів-партнерів.
2. Організаційно-методичне забезпечення
Організаційно-методичне забезпечення кредитно-модульної системи організації навчального процесу передбачає використання всіх документів, регламентованих чинною нормативною базою щодо вищої освіти, адаптованих і доповнених з урахуванням особливостей цієї системи в Україні.

В Україні є певні нормативні та науково-методичні засади щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Основою підготовки фахівців з вищою освітою є ОКХ та ОПП.

Навчання студента за КМСОНП здійснюється на основі виконання ним індивідуального навчального плану, який складається на основі навчального плану підготовки фахівця за певною спеціальністю (спеціалізацією). Таким чином, для того, щоб отримати диплом фахівця з вищою освітою певного освітньо-кваліфікаційного рівня за певним напрямом або спеціальністю у тому чи іншому вищому навчальному закладі, студент повинен повністю виконати відповідний навчальний план за певним напрямом або спеціальністю.

Індивідуальний навчальний план складається студентом за допомогою викладача-куратора на кожний наступний навчальний рік і включає нормативні та вибіркові модулі.

Модулі соціально-гуманітарних та фундаментальних нормативних навчальних дисциплін на споріднених напрямах повинні бути уніфікованими в установленому порядку.

При формуванні індивідуального навчального плану студента на наступний навчальний рік враховується фактичне виконання студентом індивідуальних навчальних планів поточного і попередніх навчальних років.

Формування індивідуального навчального плану студента за певним напрямом передбачає можливість індивідуального вибору модулів з дотриманням послідовності їх вивчення відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівців.

Система дає змогу здійснювати перехід студента в межах споріднених напрямів підготовки (певної галузі знань).

Зарахування модулів, включених в індивідуальний навчальний план, здійснюється за результатами певного виду контролю якості освіти студента (наприклад, колоквіум, розрахунково-графічна робота, контрольна робота та ін.) протягом навчального року, як правило, без організації екзаменаційних сесій.

Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється протягом часу, який не перевищує граничного терміну навчання. Нормативний термін навчання визначається на підставі галузевих стандартів вищої освіти (ОКХ та ОПП). Граничний термін може перевищувати нормативний на 1 рік. Різниця між граничним і нормативним термінами не фінансується з державного бюджету.
Формами КМСОНП є:

  • навчальні заняття;

  • самостійна робота;

  • практична підготовка;

  • контрольні заходи.


Контроль успішності студента здійснюється з використанням методів і засобів, що визначаються вищим навчальним закладом. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується у вищому навчальному закладі, реєструється прийнятим у вищому навчальному закладі чином з обов'язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS.

Шкала ECTS-оцінок:
А – “відмінно” - відмінна робота без помилок або з однією незначною помилкою;

В – “дуже добре” – робота з двома - трьома незначними помилками;

С – “добре” - робота з декількома незначними помилками, або з однією – двома значними помилками;

D – “задовільно” – робота з декількома значними помилками;

E – “достатньо” – робота, що задовольняє мінімуму критеріїв оцінки;

FX – “не здано” – робота, що потребує доробки;

F – “не здано” – робота, що потребує повної переробки.
Державна атестація студентів, які навчаються за КМСОНП проводиться відповідно до чинної нормативної бази.

Загальний порядок переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання зазначений у відповідних нормативних документах МНС та МОН України.
Права та обов’язки кураторів визначаються Наказом МОН України від 23.01.04р. № 48.
3. Методика нарахування кредитів і оцінювання знань
Розглянемо методику нарахування кредитів і оцінювання знань на прикладі навчальної дисципліни “Технічна механіка рідини та газу”.

Загальний обсяг годин на її вивчення становить 108 годин, що відповідає 2 кредитам у системі вищої освіти України. Тематичний план навчальної дисципліни має наступний вигляд:




пп


Найменування

розділів та тем

Всього

годин

Кількість аудиторних годин

Сам.

роб.

всього

лекції

лаб.

роб.

прак.

зан.

1

2

3

4

5

6

7

8




Розділ 1.

Гідроаеростатика



















1

Тиск рідин та газів у рівноважному стані.

19

14

8

-

6

5




Розділ 2.

Гідродинаміка та динаміка газів



















2

Основи гідродинаміки.

13

8

2

2

4

5

3

Рівняння Бернуллі для газу. Режими руху.

15

10

4

2

4

5

4

Гідравлічні опори та розрахунок трубопроводів.

22

16

8

2

6

6

5

Неусталений рух реальної рідини. Гідравлічний удар в трубопроводах.

9

4

2

-

2

5

6

Витікання рідин через отвори, насадки та короткі труби.

15

10

4

-

4

5

7

Гідравлічні струмені.

15

10

4

4

4

5

Всього:

108

72

32

10

30

36


Протягом вивчення навчальної дисципліни студенти виконують 9 розрахунково-графічних робіт: за 1 розділом - 2 роботи; за 2 розділом – 7 робіт.

Вивчення навчального матеріалу завершується складанням іспиту.

Щоб оцінити, яку кількість кредитів ECTS треба нарахувати на вивчення певної навчальної дисципліни, необхідно кількість кредитів у системі вищої освіти України, що відводяться на вивчення дисципліни, помножити на коефіцієнт конверсії. Отже, на вивчення дисципліни “Технічна механіка рідини та газу” відводиться 21,36 = 2,72  3 кредити ECTS. Таким чином, вся дисципліна може являти собою один модуль, якому відповідає 3 кредити ECTS (за умови вивчення дисципліни протягом 1одного семестру), або може містити декілька модулів, сума кредитів ECTS яких буде дорівнювати 3 (причому на один модуль не може бути призначено менше ніж 0,5 кредиту ECTS).

Розглянемо другий варіант, коли дисципліна містить декілька модулів.

У цьому випадку модуль являє собою розділ (тему) навчальної дисципліни. Отже, призначимо:

1 модуль - Розділ 1. Гідроаеростатика, 19 годин, що відповідає: 191,36/54 = 0,47  0,5 кредиту ECTS (кількість годин на вивчення модулю ділимо на 54 для підрахування навантаження у кредитах системи вищої освіти України. Отримане значення необхідно помножити на коефіцієнт конверсії для того, щоб підрахувати навантаження у кредитах ECTS).

2 модуль - Розділ 2. Гідродинаміка та динаміка газів, 89 годин: 891,36/54 = 2,24  2,5 кредиту ECTS.
Тоді тематичний план набуде наступного вигляду:




пп.

Найменування модулів та тем, що до них входять

Всього кредитів

ECTS

1

2

3




Модуль 1. Гідроаеростатика

0,5

1.1.

Тиск рідин та газів у рівноважному стані.







Модуль 2. Гідродинаміка та динаміка газів

2,5

2.1.

Основи гідродинаміки.











2.7.

Гідравлічні струмені.




Всього:

3


Необхідно зауважити, що у індивідуальному плані студента можуть бути відображені також підсумкові контрольні заходи (за необхідністю), з терміном часу, що на них відводиться (додається час на підготовку і складання іспиту, що становить до 1 кредиту ECTS).
На першому етапі проведення експерименту з КМСОНП припускається можливість підрахування навчального навантаження у кредитах системи вищої освіти України (якщо програма викладається у межах ВУЗів України), де 1 кредит становить 54 години.

Тоді на вивчення навчальної дисципліни “Технічна механіка рідини та газу” відводиться 2 кредити (108 годин).

Таким чином, навчальне навантаження для засвоєння відповідних модулів становить:

1 модуль – 0,5 кредиту, 2 модуль – 1,5 кредиту.
Оцінювання якості засвоєння певного модуля можна проводити як за шкалою ECTS , так і за прийнятою у вищому навчальному закладі (наприклад, 100-бальною, 12-бальною, 5-бальною) шкалою. При цьому, якщо навчальні досягнення студента оцінюються за певною шкалою ВУЗу, то її необхідно привести до шкали ECTS. Співвідношення між оцінками за шкалою ECTS та шкалою ВУЗу може мати наступний вигляд:


За шкалою ECTS

За національною шкалою

100-бальна шкала

12-бальна шкала

5-бальна

шкала

А

відмінно

90-100

12

5

ВС

добре

75-89

9-11

4

DE

задовільно

60-74

6-8

3

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

35-59

3-5

2

F

незадовільно з обов'язковим повторним курсом

1-34

1-2

1


Якщо у ВУЗі прийнято 100-бальну шкалу оцінювання (дозволяє враховувати нерівноцінність контрольних заходів), то необхідно кожній формі контрольних заходів, у залежності від її складності, призначити максимальний бал таким чином, щоб за підсумком виконання всіх контрольних заходів, що передбачаються під час вивчення модулю, максимальна кількість отриманих балів не перевищувала 100. Наприклад, для навчальної дисципліни “Технічна механіка рідини та газу”:
Модуль ІІ:

за виконання 3 розрахунково-графічної роботи – до 15 балів,

за виконання 4 розрахунково-графічної роботи – до 15 балів,

за виконання 5 розрахунково-графічної роботи – до 20 балів,

за виконання 6 розрахунково-графічної роботи – до 15 балів,

за виконання 7 розрахунково-графічної роботи – до 10 балів,

за виконання 8 розрахунково-графічної роботи – до 10 балів,

за виконання 9 розрахунково-графічної роботи – до 15 балів.

Всього 100 балів.
Нехай при вивченні наведеного модуля студент отримав наступні бали:

Модуль ІІ:

за виконання 3 розрахунково-графічної роботи – 12 балів,

за виконання 4 розрахунково-графічної роботи – 11 балів,

за виконання 5 розрахунково-графічної роботи – 17 балів,

за виконання 6 розрахунково-графічної роботи – 14 балів,

за виконання 7 розрахунково-графічної роботи – 10 балів,

за виконання 8 розрахунково-графічної роботи – 9 балів,

за виконання 9 розрахунково-графічної роботи – 12 балів.

Всього 85 балів. Оцінка за модуль за шкалою ECTS – В( “дуже добре”).
Під час використання 12 або 5-бальної шкали оцінка за модуль може бути отримана наступним чином:
Модуль ІІ:

за виконання 3 розрахунково-графічної роботи – 4 бали,

за виконання 4 розрахунково-графічної роботи – 5 балів,

за виконання 5 розрахунково-графічної роботи – 5 балів,

за виконання 6 розрахунково-графічної роботи – 5 балів,

за виконання 7 розрахунково-графічної роботи – 4 бали,

за виконання 8 розрахунково-графічної роботи – 5 балів,

за виконання 9 розрахунково-графічної роботи – 5 балів.
Таким чином, підсумкова оцінка за модуль становить 4,7, що відповідає А(“відмінно”) за шкалою ECTS.

Аналогічно можна отримати оцінку за модуль за 12-бальною шкалою.
Підсумкова оцінка за вивчення дисципліни повинна враховувати оцінки за кожен модуль і може бути отримана наступним чином:

1) якщо всі модулі рівноцінні, то підсумкова оцінка буде являти собою середню арифметичну оцінок за кожен модуль;

2) якщо кредити нараховуються модулям в залежності не тільки від часу, що потрібен на їх засвоєння, але й від складності модуля (тобто призначена кількість кредитів, перш за все, відбиває складність певного модуля), то підрахувати підсумкову оцінку (ПО) можна за формулою:

,

де N – кількість модулів певної дисципліни;

- оцінка за певний модуль;

- кількість кредитів, призначених на вивчення певного модуля;
3) у іншому випадку викладач сам встановлює методику отримання підсумкової оцінки.
Таким чином, КМСОНП дає можливість студенту, у випадку отримання відповідної підсумкової оцінки, не складати підсумкового контролю з певної навчальної дисципліни. Якщо отримана підсумкова оцінка не задовольняє студента, він може її покращити під час складання підсумкового контролю з навчальної дисципліни.
Якщо студент отримав незадовільну оцінку за виконання певного контрольного заходу (або зовсім його не виконував) під час вивчення відповідного модуля, то цей модуль йому не зараховується. Якщо не зараховано хоча б один модуль з певної навчальної дисципліни, то студент отримує незадовільну оцінку за вивчення всієї дисципліни.


4. Методичні рекомендації щодо створення робочої програми навчальної дисципліни
У якості приклада розглянемо створення робочої програми навчальної дисципліни “Технічна механіка рідини та газу”.

Дисципліна складається з 16 лекцій, 15 практичних занять, 5 лабораторних занять, 9 розрахунково-графічних робіт. Загальний обсяг – 180 годин. З яких 72 – аудиторне навантаження, 36 – самостійна робота студента.

Зразок титульного аркуша

робочої навчальної програми
МНС України
Академія цивільного захисту України


РОБОЧА ПРОГРАМА



навчальної дисципліни
“Технічна механіка рідини та газу”


для студентів, які навчаються за освітньо-професійною програмою

підготовки бакалавра у напрямі 0928 “Пожежна безпека”
Курс – 2-й, семестр – 3-й


Розглянуто та ухвалено

на засіданні кафедри

прикладної механіки

30 червня 2004 р., протокол № 12.

Затверджено

на засіданні Вченої ради

Академії цивільного захисту України

02 липня 2004 р., протокол № 7.


Завідувач кафедри

д.ф.-м.н., професор
В.П.Ольшанський





Харків 2004
ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ




Кредитний

модуль

Загальний обсяг годин/кредитів

Аудиторних

занять, годин

Самостійна

робота,

годин

Контрольні

заходи

Модуль 1

19/0,5

14

5

РГР №№1, 2

Модуль 2

89/2,5

58

31

РГР №№ 3-9

Всього

108/3

72

36

Іспит


Модуль № 1 – Гідроаеростатика
Лекційні заняття – 8 годин.

Вступ

  1. Основні властивості рідин та газів. Основне рівняння гідростатики. Епюри гідростатичного тиску. Тиск рідини на плоскі поверхні…

  2. …….


Практичні заняття – 6 годин.

  1. Основне рівняння гідростатики та його технічне використання (преси, домкрати тощо).

  2. Обчислення сили тиску на плоскі поверхні.

  3. Обчислення сили тиску на криволінійні поверхні.


Розрахунково-графічна робота № 1 Обчислення сили тиску на плоскі поверхні”. Семестр – 3, видача завдання – на 1-му тижні, кількість тижнів на виконання – 1, захист на заліковому (2) тижні.

Розрахунково-графічна робота № 2 Обчислення сили тиску на криволінійні поверхні”. Семестр – 3, видача завдання – на 1-му тижні, кількість тижнів на виконання – 2, захист на заліковому (2) тижні.
Технічні засоби та наочні посібники, які використовуються

  1. Експозиційні стенди

  2. Макети гідротехнічних приладів

  3. Слайди для апарата “Полілюкс”


Література

  1. Воротынцев Ю.П. и др. Гидравлика и противопожарное водоснабжение. Под ред. Ю.А.Кошмарова. М., 1985.

  2. Абросимов Ю.Г. и др. Задачник по гидравлике и противопожарному водоснабжению. Ч.1. Гидравлика в пожарном деле. М., 1989.

  3. Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка. Львів, 1994.

  4. Задачник по гидравлике и противопожарному водоснабжению. Под ред. А.А.Качалова. М., 1990.


Модуль № 2 – Гідродинаміка та динаміка газів
Лекційні заняття – 26 годин.

  1. Рівняння нерозривності потоку. Рівняння Бернуллі для потоку ідеальної та реальної рідин. Рівняння Бернуллі для газу. Режими руху.




Практичні заняття – 24 години.

  1. Рівняння Бернуллі для потоку ідеальної рідини.




Лабораторні заняття – 10 годин.

  1. Режими руху.




Розрахунково-графічна робота № 3 Обчислення втрат напору”. Семестр – 3, видача завдання – на 3-му тижні, кількість тижнів на виконання – 14, захист на заліковому (17) тижні.


Технічні засоби та наочні посібники, які використовуються

  1. Експозиційні стенди

  2. Лабораторне устаткування

  3. Слайди для апарата “Полілюкс”


Література

  1. Воротынцев Ю.П. и др. Гидравлика и противопожарное водоснабжение. Под ред. Ю.А.Кошмарова. М., 1985.




Розподіл викладачів за навчальними групами


Навчальний рік

Прізвище, ініціали, вчене звання, вчений ступінь

Вид занять

№№

навчальних груп

2004/2005

Ольшанський В.П.,

проф., д.ф.-м.н.

лекція

ПБ-02-1, ПБ-02-2, ПБ-02-3, ПБ-02-4, ПБ-02-5, ПБ-02-6




Ольшанський В.П.,

проф., д.ф.-м.н.

практ. заняття

ПБ-02-1, ПБ-02-2, ПБ-02-3




Поляк Т.Ю.,

к.т.н.

практ. заняття

ПБ-02-4, ПБ-02-5, ПБ-02-6




Міщенко І.В.,

к.т.н.

практ. заняття

ПБ-02-1, ПБ-02-2, ПБ-02-3, ПБ-02-4, ПБ-02-5, ПБ-02-6




Поляк Т.Ю.,

к.т.н.

лаб. заняття

ПБ-02-4, ПБ-02-5, ПБ-02-6


Контрольні запитання
Модуль 1. Гідроаеростатика
Фізичні властивості рідин та газів. Тиск рідин та газів у рівноважному стані.

1. Основні властивості рідин та газів.

2. Основне рівняння гідростатики. Основне рівняння аеростатики.

3. Прилади для вимірювання тиску. Епюри гідростатичного тиску.

4. Тиск рідини на плоскі поверхні.

5. Тиск рідини на криволінійні поверхні.

6. Гідравлічні машини.
Модуль 2. Гідродинаміка та динаміка газів
Основи гідродинаміки

1. Рівняння нерозривності потоку рідини.

2. Рівняння Бернуллі для потоку ідеальної та реальної рідин.
Рівняння Бернуллі для газу. Режими руху.

1. Рівняння Бернуллі для газу.

2. Практичне застосування рівняння Бернуллі: водомір Вентурі, ствол-водомір, трубка Піто, струменеві апарати.

3. Режими руху рідин і газів. Ламінарний та турбулентний режими руху.


Схожі:

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Схвалити Концепцію Державної цільової програми впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних...
Загальні методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного...
З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Міністерство освіти і науки...
Робоча Програма та методичні рекомендації з педагогічної практики...
Поло­ження про проведення практики студентами вищих навчальних закладів України, на підставі Програми педагогічної практики для педагогічних...
КУРСУ «УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ» ОСНОВА ТЕХНОЛОГІЇ ВПРОВАДЖЕННЯ...
КУРСУ «УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ» ОСНОВА ТЕХНОЛОГІЇ ВПРОВАДЖЕННЯ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ
Методичні рекомендації щодо типових інструкцій з охорони праці в...
«Правил безпеки під час занять у навчальних і навчально-виробничих майстернях навчальних закладів системи загальної середньої освіти»...
ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО...
Адже, саме з 1 вересня в основній школі розпочнеться поступове впровадження нового Державного стандарту базової та повної загальної...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний транспортний університет...
Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Цивільна оборона» для студентів усіх спеціальностей (в рамках проведення педагогічного...
План роботи творчої групи по впровадженню ІКТ у навчально-виховний...
Формування творчої групи по проблемі впровадження ІКТ у навчально-виховний процес
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ за вимогами кредитно-модульної системи навчання...
Процевський О.І. доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри державноно-правових дисциплін, господарського та трудового права...
В. О. Воронов м. Хмельницький, Хмельницький економічний університет
З ДОСВІДУ ВПРОВАДЖЕННЯ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ ДЛЯ ДИСЦИПЛІНИ "ІНФОРМАТИКА ТА КОМП’ЮТЕРНА ТЕХНІКА"
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка