|
|
Скачати 60.56 Kb.
|
|
ПРАКТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЗАКРІЙНИКІВ Ткачук Надія Василівна Кіровоградський професійний ліцей побутового обслуговування “Державні стандарти освіти встановлюють вимоги до змісту, обсягу і рівня освітньої та фахової підготовки в Україні. Вони є основою оцінки освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня громадян незалежно від форм одержання освіти. Державні стандарти освіти розробляються окремо з кожного освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня і затверджуються Кабінетом Міністрів України” [1, стаття 15, п. 1]. Якщо проаналізувати освітньо-кваліфікаційну характеристику випускника професійно-технічного навчального закладу за професією 7435.2 “Закрійник”, кваліфікація – 4 розряд (ДСПТО 7435.2.D18024-2006), то він повинен вміти “розкроювати при пошитті і перекроювати під час ремонту натільну та постільну білизну, корсетні вироби зі зняттям мірок за силуетними основами лекал, наданих моделюючими організаціями, вибирати фасони виробів, проводити примірку виробів на фігурі замовника, уточнювати лінії деталей після примірки ...” [2, п. 1]. Стандарт на професію спрямований на підготовку робітників для підприємств, що виготовляють одяг за індивідуальними замовленнями населення. Типова навчальна програма з предмету “Конструювання одягу” передбачає вивчення конструкції постільної білизни, натільної (трусів, панталонів, нічних жіночих сорочок, нижніх чоловічих сорочок, піжам, нижніх спідниць), корсетних виробів (бюстгальтерів, косметичного і лікувально-бандажного корсетів, поясів, грацій, бюстгальтерів-комбінацій), боді та жіночого легкого одягу на основі корсетних виробів. Типова навчальна програма з предмету “Технологія розкрою” передбачає вивчення технічних вимог до розкрою цих виробів та технологію їх виготовлення. Типова навчальна програма з “Виробничого навчання” за асортиментом виробів відповідає програмі предмету “Конструювання одягу”. Яка перспектива випускника в питанні працевлаштування із знаннями та вміннями процесу розкрою і виготовлення тільки цих виробів? А тим більше, якщо він проживає в регіоні, де відсутні підприємства з масового виготовлення корсетних виробів? Аналіз замовлень підприємств індивідуального виготовлення одягу показав, що замовлення на виготовлення корсетних виробів та натільної білизни не поступають, так як ці вироби в широкому асортименті можна придбати в торгівельній мережі. Жіночий легкий одяг на основі корсетних виробів (сукні, блузи, жакети) – це один із сучасних напрямків моди. Але ж мода має властивість змінюватися. Та і не можна пропонувати замовникам різного віку, з різними типами статур названі вироби, а класичні не вивчаються. Названий державний стандарт діє уже п’ятий рік. Вказані фактори вимагають його перегляду. Щоб адаптувати типові навчальні плани та програми з предметів професійно-теоретичної підготовки та виробничого навчання до умов регіону, де будуть працювати випускники професійно-технічного навчального закладу, доцільно “Загальними положеннями” стандарту передбачити внесення в них змін в межах 50% (варіативний компонент змісту професійно-технічної освіти у робочих навчальних планах та робочих навчальних програмах). Стосовно змісту типових навчальних програм з найголовніших предметів професійно-теоретичної підготовки потрібно відмітити, що частину матеріалу предмету “Технологія розкрою” слід об’єднати з матеріалом предмету “Конструювання одягу”. Це пояснюється тим, що для повного засвоєння матеріалу з метою його ефективного практичного використання вивчення конструкції певних виробів повинне супроводжуватись вивченням технічних вимог до розкрою цих виробів, а лабораторно-практичні роботи, які зведені до виконання вправ з побудови креслень деталей виробу та їх технічного моделювання, ― виконанням розкладки лекал та визначенням витрати матеріалу на виготовлення виробу, аналізом способів економного його використання. Програму предмету “Обладнання швейних підприємств” слід переглянути. Враховуючи те, що стандарт передбачає підготовку спеціалістів для підприємств індивідуального виготовлення одягу, теми “Способи визначення площі лекал. Розрахунок кусків матеріалу в настил”, “Пристрої та обладнання для настилання матеріалу”, “Методи розкрою матеріалу. Пристрої та інструменти для розкрою” доцільно вилучити. Замість них потрібно внести теми, що стосуються вивчення спеціальних швейних машин та іншого обладнання нового покоління для виготовлення сучасних корсетних виробів, так як відповідно до ДСПТО 7433.D18028-2006 на професію “Кравець”, кваліфікація – 3 розряд (це попередній освітньо-кваліфікаційний рівень особи, яка навчатиметься в системі професійно-технічної освіти за професією “Закрійник”) програмний матеріал з предмету передбачає вивчення тільки базових універсальних та спеціальних швейних машин. Частину програмного матеріалу предмету “Технологія розкрою”, яка стосується вивчення технології виготовлення виробів асортименту, що вказаний вище, потрібно об’єднати з матеріалом предмету “Обладнання швейних підприємств” і назвати предмет: “Нове в техніці і технології”. Доцільність такого об’єднання полягає в тому, що технологія виготовлення виробу тісно пов’язана з обладнанням, яке при цьому використовується. Як і базове обладнання, так і типова технологія виготовлення одягу вивчається за програмою предмету професії “Кравець” відповідно до стандарту, що названий вище. Типова навчальна програма з предмету “Моделювання та художнє оформлення одягу” містить тему “Основні елементи технічного моделювання одягу”. З метою недопущення дублювання навчального матеріалу на уроках “Моделювання та художнє оформлення одягу” і “Конструювання одягу” (лабораторно-практичні роботи з цього предмету передбачають виконання технічного моделювання побудованих конструктивних основ виробів) названу тему слід вилучити. Звільнені години доцільно використати для детального розгляду ключової теми предмету – “Основні принципи побудови композиції”, адже відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики закрійник повинен вміти “вибирати фасони виробів”. Без знання законів композиції одягу неможливо запропонувати модель одягу конкретному замовнику з урахуванням його зовнішності та особливостей статури. “Закрійник – робітник, який знімає мірки, виготовляє лекала та розкроює тканину відповідно до обраного фасону та моделі у масовому та індивідуальному виробництві. Закрійник приміряє виріб на статурі замовника, інструктує робітників у процесі обробки виробів, перевіряє якість готових виробів. Закрійник повинен знати техніку розкроювання за зразками, замальовками, журналами мод і вимогами замовника, а також технологію і вимоги, які висуваються до якості готових виробів” (із термінологічного словника) [4, с. 311]. Закрійник – це не тільки робітник, це ще і творча особистість. Це в малому масштабі “законодавець моди”. Для того, щоб випускник професійно-технічного навчального закладу відповідав цим критеріям, потрібно формувати зміст освіти так, щоб дозволено було навчальним закладам здійснювати конкурсний відбір учнів із числа тих, які закінчили курс навчання відповідно до ДСПТО 7433.2.D18028-2006, професія “Кравець”, кваліфікація – 3 розряд; щоб навчальна група складалась із 15-16 осіб. Випускник школи з повною загальною середньою освітою з початковим чи середнім рівнем знань зможе стати швачкою, кравцем, а закрійником – ні. Кваліфікований робітник з професії “закрійник” повинен вміти виконувати складні розрахунки для побудови конструкції деталей одягу, на етапі розробки конструкції виробу враховувати властивості матеріалу, з якого буде виготовлятись виріб (асортимент сучасних матеріалів дуже різноманітний і постійно розширюється), технологію обробки кожного вузла та обладнання, яке буде використовуватись для виготовлення виробу. Щоб “прочитати” малюнок, фотографію чи ескіз моделі виробу, закрійник повинен мати добре розвинену просторову уяву, щоб, дивлячись на малюнок, уявити конструкцію виробу, форму кожної деталі, вибрати спосіб обробки кожного вузла та в уяві скласти послідовність виготовлення виробу. Якщо зміст освіти для здобування робітничих професій буде сформовано не тільки на основі новітніх науково-методичних досягнень, а й з урахуванням потреб населення, рівня розвитку учнів, які приходять в професійно-технічні навчальні заклади, буде проявлено практичний підхід до розробки навчальних планів і програм, то не буде у замовників одягу таких запитань: “Купила тканину, обійшла всі швейні точки міста і не знайшла де пошити чоловікові костюм. Куди ж поділися наші закрійники?” ЛІТЕРАТУРА
|
|
«Теоретичні і практичні засади розвитку громадянської компетентності... По кафедрі інноваційних та інформаційних технологій в освіті у 2010 р було захищено докторську дисертацію |
ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ... Ренням її змісту, а й із зміною цільових настанов людини, яка одержує освіту. На перший план, таким чином, виходить не репродукція... |
|
Передумови створення навчальних програм для майбутніх соціальних... В та соціальних педагогів. Однак сьогодні у вітчизняній теорії та практиці вивчення питання освіти соціальних працівників за кордоном... |
РОЗВИТОК ТА МОДЕРНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ... ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗАПОРУКА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ |
|
ТЕХНОЛОГІЇ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ як шлях формування професійної компетентності педагога Створення моделі професійно компетентного педагога сучасної освітньої установи, розробка моделі індивідуального маршруту професійної... |
У. А. Уорд Практичний досвід, спостереження та дослідження, які було... Моделі компетентнісно спрямованого навчання в ЗСГГ №27 “Школа професійної кар’єри та компетентності учнів”, трансформувалося пізніше... |
|
Інтерактивні форми організації методичного супроводу процесу вдосконалення... ХХІ століття називають «століттям освіти», «століттям гуманітарного мислення», «століттям творчої особистості» |
1. основи організації бухгалтерського обліку Згідно з навчальним планом на заключному етапі підготовки спеціалістів з обліку і аудиту студенти на протязі ІХ-го семестру вивчають... |
|
Система роботи з молодими спеціалістами у дошкільному закладі з формування... За останні роки педагогічний склад дошкільних закладів почав повільно «омолоджуватися». Тому, одним з перших завдань колективів є... |
До проблеми формування соціальної компетентності у дітей з особливими потребами У статті аналізуються теоретичні аспекти формування соціальної компетентності у дітей з особливими потребами |