|
|
Скачати 73.07 Kb.
|
|
С.Д. Петрович ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ Модернізаційні процеси освіти пов’язані не лише з перетворенням її змісту, а й із зміною цільових настанов людини, яка одержує освіту. На перший план, таким чином, виходить не репродукція знань, а їх продуктивна інтерпретація залежно від розв’язуваних завдань. Механічне відтворювання знань відійшло в минуле. Нині створюються різні моделі одержання знань. Значний інтерес стосовно теми дослідження становлять роботи науковців з інформатизації навчального процесу В. Бикова, С. Гончаренка, Р. Гуревича, А. Гуржія, М. Жалдака, М. Кадемії, І. Козловської, Л. Коношевського, В. Мадзігона, Н. Морзе, Г. Науменка, П. Образцова, О. Овчарук, О. Пащенко,С. Ракова, В. Руденка, В. Сидоренка, І. Сумського, О. Шестопалюка й ін. Термін «інформаційне освітнє середовище» (ІОС) означає нову сутність інтеграції освітнього й інформаційного середовищ. Втілення цієї ідеї вимагає подолання низки серйозних перешкод. І справа тут не лише у функціональній складності самого ІОС, у тих нових проблемах, які проявляються у зв’язку з модернізацією методів навчання. Нові форми роботи припускають видозміну й скорочення персональних контактів викладача й студента. До цієї проблеми приєднується необхідність створення інформаційними засобами, механізмів групового навчання. Виникають завдання створення якісних електронних освітніх ресурсів, а також технологій і методик їх використання [1, c. 56]. Під інформаційним освітнім середовищем відкритої освіти розуміють «єдиний інформаційно-освітній простір, побудований за допомогою інтеграції інформації на традиційних та електронних носіях, комп’ютерно-телекомунікаційних технологій взаємодії, що містить віртуальні бібліотеки, розподілені бази даних, оптимально структурований навчально-методичний комплекс та розширений апарат дидактики» [5, c. 38]. Основними властивостями цього середовища є:
Функціонально ІОС, крім суто освітніх функцій, має забезпечити можливість професійного спілкування й обміну досвідом для учасників навчально-виховного процесу. До засобів, направлених на розв’язання цих завдань, відносяться: тематичні (профільні) форуми й чат як форми реалізації професійного спілкування; загальнодоступна електронна бібліотека нормативних актів і методичних матеріалів. Використання ІОС дає змогу збільшити питому вагу самостійної роботи студентів, активізувати його діяльність, звільнити викладача від тривалих організаційних моментів; а також забезпечує можливість організації на його основі дистанційного навчання, яке ми розглядаємо як додаткову форму організації навчально-пізнавальної діяльності для доповнення традиційної. Якщо раніше системи навчального призначення створювались з метою виконання деяких функцій викладача та керування навчально-виховним процесом, то в умовах ІОС цілі їх розробки змінюються. На перший план висувається самостійне навчання студента, в якому викладач надаватиме йому необхідну підтримку та спрямування [3, c. 227]. Тому роль ІОС також змінюється. Воно використовується для підтримки навчання в самих різних його аспектах – для пошуку інформації, опанування нової предметної галузі, оцінювання, підвищення кваліфікації, формування професійної компетентності тощо. У Вінницькому коледжі НУХТ був проведений педагогічний експеримент з використанням ІОС під час вивчення спеціальних дисциплін. Педагогічним експериментом було охоплено 122 студенти відділення автоматики та обчислювальної техніки Вінницького коледжу Національного університету харчових технологій. Із них у контрольну групу 1 (КР-1) ввійшли 30 осіб з спеціальності «Обслуговування комп’ютерних систем та мереж» і «Монтаж, обслуговування засобів і систем автоматизації технологічного виробництва». У контрольну групу 2 (КГ-2) 30 осіб спеціальності «Обслуговування комп’ютерних систем та мереж», в експериментальну групу 1 (ЕГ-1) ввійшли 29 осіб спеціальності «Обслуговування комп’ютерних систем та мереж». Контрольні групи вивчали дисципліну «Мікропроцесорні системи» за традиційними методиками – на лекціях, лабораторних, практичних заняттях і самостійно за рекомендованими підручниками. В процесі навчання цієї ж самої дисципліни «Мікропроцесорні системи» студентів експериментальних груп окрім традиційних методів застосовувалися й ІКТ: лекційний курс поєднувався з вивченням на лабораторних, практичних заняттях і самостійно в поза аудиторний час запропонованого ІОС. Робота в ІОС полягала у всебічному розгляді окремих тем з дисциплін «Мікропроцесорні системи», «Обчислювальна та мікропроцесорна техніка» на прикладі їх виникнення, історичного розвитку, сучасного стану і способів розв’язання в даному конкретному регіоні. В процесі цього акцент робиться на можливостях самостійного пошуку інформації в ІОС необхідного історичного, фактографічного й ілюстративного навчального матеріалу, зручності здійснення аналізу зміни поколінь і конфігурацій обчислювальної техніки, мікропроцесорних систем, мікропроцесорів, оперативного використання словника для уточнення чи конкретизації змісту наукових термінів. У ході констатувального експерименту вияснялося і питання усвідомлення студентами ролі та функцій діяльності щодо виконання фахових обов’язків майбутнього фахівця з обчислювальної техніки (МФ з ОТ) за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Отже, аналіз сутті, структури й складу сучасних знань з обчислювальної техніки та їх реального втілення в зміст технічної освіти коледжу показав, що він істотний і необхідний для підготовки МФ з ОТ. Доцільність цієї підготовки підтверджується станом освітньої практики, що досліджувалася у процесі констатувального педагогічного експерименту. Одержані в ході констатувального педагогічного експерименту матеріали та їх аналіз дозволили виявити пряму залежність між якістю знань студентів, станом діяльності щодо ремонту й експлуатації обчислювальної техніки та практикою підготовки МФ з ОТ до цієї роботи. Як показав аналіз навчальних планів і програм підготовки фахівців зі спеціальності «Обслуговування комп’ютерних систем та мереж» і результатів попередніх спостережень за навчальним процесом, на формування професійної компетенції впливає ступінь наочності представленої інформації, застосування ІКТ, рівень зацікавленості студентів в одержані знань і, головне ступінь їх складності. У зв’язку з цим виникла необхідність виділення структурних одиниць еталонного змісту основних понять обчислювальної техніки, котрі б дозволили дати якісну й кількісну оцінку їх складності. Такі структурні одиниці виявлялись для кожного конкретного випадку й залежали від кількості ознак понять і явищ, що вивчаються. Кожний показник було виражено в певному цифровому індексі. Дані здійсненого порівняльного аналізу свідчить про те, що експериментальна методика навчання дозволила не лише підвищити якість спеціальних знань студентів, забезпечити їх стабільну динаміку, а й суттєво поліпшити професійну компетентність майбутнього молодшого спеціаліста з обчислювальної техніки. Отже, про сформованість професійної компетентності фахівця з обчислювальної техніки можна судити на підставі того, як і в якій конкретній формі реалізується на практиці система професійно значущих якостей, що направляють особистість на практичне застосування її норм, які допомагають адекватно організувати професійну діяльність, що визначають творче розв’язання професійних завдань [4, c. 3]. Враховуючи вищевикладене, вважаємо за доцільне використання таких дидактичних критеріїв оцінки сформованості професійної компетентності випускника технічного коледжу:обсяг і якість засвоєння спеціальних знань, умінь і навичок, міцність їх засвоєння, якість виконання творчих завдань і робіт у розв’язанні професійно-орієнтованих завдань, мотивація й активність студентів. Для об’єктивного проведення експериментального дослідження, а також з урахуванням необхідності якісної оцінки, виявилося можливим виділити чотири рівні сформованості професійної компетентності студентів Вінницького коледжу Національного університету харчових технологій: високий, середній, достатній і критичний. Проведений у межах дисертаційного дослідження експеримент показав, що в умовах застосування в навчанні ІОС, в якому знаходяться, наприклад тести для самоконтролю, складається більш сприятлива ситуація для прояву індивідуальних форм мотивації в студентів, відбувається перехід від «маскувальних» рольових мотивів до реально діючих, особистісних. Навчання із застосуванням ІОС дозволяє формувати в них позитивне відношення до навчання; підтримувати компетентність і впевненість у собі, стимулюючи тим самим внутрішню мотивацію; підвищити об’єктивність самооцінки, дисциплінованість та інтелектуальну активність, самопочуття й настрій і тим самим ефективність навчання в цілому. Опитування щодо проблеми стимулюючого-мотиваційного компонента підвищення ефективності навчального процесу, проведене на завершальному етапі експерименту, показало наступне: 82,4% респондентів, що брали участь у навчанні із застосуванням ІОС і мобільного навчання, заявили, що умови, створені в межах такого навчання, не лише забезпечили необхідну для навчання мотивацію, а й стимулювали бажання глибше вивчити запропонований навчальний матеріал. Література:
У статті розкрито поняття «інформаційне освітнє середовище». Проаналізовано можливість використання інформаційного освітнього середовища в процесі формування професійної компетентності майбутніх фахівців з обчислювальної техніки. Наведено дидактичні критерії оцінки сформованості професійної компетентності випускника технічного коледжу. Ключові слова: інформаційне освітнє середовище, компетентність, інформаційно-комунікаційні технології. |
| Сучасний етап розвитку суспільства вимагає від вищої школи підготовки... Виходячи з цього, метою процесу навчання у ВНЗ має бути формування професійної компетентності фахівців, а процес навчання – побудований... |
ПРАКТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЗАКРІЙНИКІВ Державні стандарти освіти встановлюють вимоги до змісту, обсягу і рівня освітньої та фахової підготовки в Україні. Вони є основою... |
| «Теоретичні і практичні засади розвитку громадянської компетентності... По кафедрі інноваційних та інформаційних технологій в освіті у 2010 р було захищено докторську дисертацію |
3. Засоби обчислювальної техніки та історія їх розвитку ... |
| Роль людського фактору в автоматизованому виробництві. Перспектива... Мета: Дізнатися про роль людського фактору в автоматизованому виробництві та розвитку електронно обчислювальної техніки |
Роботизація та автоматизація виробництва на основі електронно обчислювальної техніки Тема: Роботизація та автоматизація виробництва на основі електронно обчислювальної техніки |
| Аспірант кафедри фінансового аналізу та контролю Київського національного... Досліджено поняття аудит ефективності, розглянуто мету, завдання аудита ефективності формування фінансових резервів та результати... |
РОЗВИТОК ТА МОДЕРНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ... ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗАПОРУКА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ |
| ТЕХНОЛОГІЇ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ як шлях формування професійної компетентності педагога Створення моделі професійно компетентного педагога сучасної освітньої установи, розробка моделі індивідуального маршруту професійної... |
У. А. Уорд Практичний досвід, спостереження та дослідження, які було... Моделі компетентнісно спрямованого навчання в ЗСГГ №27 “Школа професійної кар’єри та компетентності учнів”, трансформувалося пізніше... |