|
|
Скачати 1.17 Mb.
|
| § 1. Організація діяльності, завдання та структура митних органів Діяльність митних органів направлена на забезпечення дотримання митними та іншими державними органами, суб'єктами зовнішньоекономічної і господарської діяльності, а також громадянами прав і обов'язків в області митної справи. Митна справа в Україні розвивається в напрямку гармонізації і уніфікації з загальноприйнятими в міжнародній практиці нормами і стандартами. Митне регулювання здійснюється у відповідності з Митним кодексом, законами України і міжнародними договорами. Україна створила свою власну митну систему, яка є обов'язковою складовою частиною кожної суверенної держави. Діяльність митних органів розповсюджується на певну митну територію, в яку входить територія України (в тому числі і штучні острови і споруди, які створюються в економічній зоні). Регулювання митної справи полягає в визначені: - основних напрямків митної політики; - основних методів забезпечення здійснення митної політики України у відповідності з чинним законодавством України; - структури системи органів державного регулювання митної справи; - розмірів мита і умов митного обкладення; - спеціальних митних зон і митних режимів на території України; - переліку товарів, експорт, імпорт і транзит яких через територію України заборонений тощо. Правоохоронні цілі митної діяльності представляють собою групу заходів, направлених на забезпечення безпеки держави, охорону навколишнього середовища, захисту інтересів споживачів, припинення незаконного обігу наркотичних засобів, зброї, вивезення художніх та археологічних цінностей. На митні органи при здійсненні ними своїх повноважень, передбачених Митним кодексом і іншими правовими актами, покладаються наступні завдання: 1) виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи; 2) захист економічних інтересів країни; 3) забезпечення, виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку; 4) сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв'язків, інших юридичних та фізичних осіб; 5) застосування відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні товарів через митний кордон України; 6) здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення; 7) контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України; 8) здійснення спільно з іншими уповноваженими органами державної влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку; 9) створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України; 10) боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил; 11) розвиток міжнародного співробітництва у галузі митної справи; 12) ведення митної статистики; 13) ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності; 14) здійснення верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів походження товарів з України. Митна служба України - це єдина загальнодержавна система, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій. До них відносяться: 1. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи - Державна митна служба України (Держмитслужба). Державна митна служба України утворюється, реорганізовується та ліквідовується Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України. Вона спрямовує, координує та контролює діяльність митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій щодо виконання законодавства України з питань митної справи, в межах своїх повноважень видає накази, організує та контролює їх виконання. Діяльність Держмитслужби спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів. 2. Регіональна митниця. Регіональна митниця є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону в межах своєї компетенції здійснює митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, керівництво і координацію діяльності підпорядкованих йому митниць та спеціалізованих митних установ і організацій. 3. Митниця. Митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України. Митниця підпорядковується регіональній митниці та Державній митній службі або Держмитслужбі України безпосередньо. 4. Митний пост. Для забезпечення виконання регіональними митницями та митницями завдань, визначених Митним кодексом та іншими законами України, можуть створюватися митні пости. Митний пост є структурним підрозділом регіональної митниці, митниці, який безпосередньо здійснює митний контроль та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. Митні пости створюються в міру необхідності у населених пунктах, на залізничних станціях, в аеропортах, морських та річкових портах та інших об'єктах, розташованих у зоні діяльності регіональної митниці, митниці. 5. Спеціалізовані митні установи та організації. У межах бюджетних коштів, передбачених для утримання митної служби України, виключно для забезпечення виконання завдань, покладених на митні органи, відповідно до Митного кодексу та законів України в митній службі України можуть створюватися експлуатаційні, транспортні, інформаційно-аналітичні, кінологічні спеціалізовані установи та освітні організації. 6. Митні лабораторії. У митній службі України створюються Центральна митна лабораторія, яка є спеціалізованою митною установою, і митні лабораторії, які є структурними підрозділами регіональних митниць, митниць. Центральна митна лабораторія здійснює науково-методичне керівництво митними лабораторіями. Центральній митній лабораторії, митним лабораторіям надається право на здійснення експертної діяльності в межах питань, віднесених до компетенції митної служби. 7. Митна варта. Митна варта - спеціальні підрозділи митних органів, призначені для боротьби з порушеннями митних правил, охорони територій, будівель, споруд та приміщень митних органів, охорони та супроводження товарів і транспортних засобів, забезпечення охорони зон митного контролю. Підрозділи митної варти розміщуються, як правило, в місцях розташування регіональних митниць і митниць. § 2. Основні напрямки діяльності та повноваження митних органів Повноваження митних органів визначаються законодавством України. На них покладається митний контроль, митне оформлення, декларування, переміщення та пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України, збирання мита і митних зборів, перевезення та зберігання товарів та інших предметів, які знаходяться під митним контролем, дізнання та оперативно-розшукова діяльність. Митний контроль - це здійснювана митними органами діяльність по забезпеченню дотримання державними органами, підприємствами, їх посадовими особами і громадянами порядку переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів. Митний контроль здійснюється шляхом: - перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю; - митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян); - обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України; - усного опитування громадян та посадових осіб підприємств; - перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України; - огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом; Митне оформлення - це дії посадових осіб митниці, здійснювані з метою забезпечення митного контролю і для застосування засобів державного регулювання ввозу на митну територію України, вивозу за її межі і транзиту через територію України товарів та інших предметів. Метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Товари та інші предмети, що пересуваються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати санітарному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному й екологічному контролю. Митне оформлення може бути довершено тільки після закінчення відзначених видів контролю. Декларування - це надання митному органу юридичною чи фізичною особою відомостей щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України чи по відношенню до яких змінюється митний режим. Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Переміщення та пропуск через митний кордон України товарів і транспортних засобів здійснюється через пункти пропуску на митному кордоні України. Громадяни можуть вільно переміщувати через митний кордон України любі валютні і інші цінності, спадщину, а також речі, за виключенням речей, ввезення, транзит або вивіз яких заборонено законодавством України. Тимчасове зберігання. Товари і транспортні засоби з моменту пред'явлення митному органу і до їх випуску відповідно до обраного митного режиму можуть перебувати на тимчасовому зберіганні під митним контролем. Такі товари і транспортні засоби до завершення митного оформлення з дозволу відповідного митного органу розміщуються на складах тимчасового зберігання. Товари, що зберігаються під митним контролем, за якими власник або уповноважена ним особа не звернулися до закінчення строків зберігання, підлягають реалізації, про що відповідний митний орган повідомляє власника зазначених товарів не пізніш як за два тижні до закінчення строків зберігання. У здійсненні митного контролю, оформленні взятих митних платежів знаходить своє відображення правоохоронна діяльність митних органів. Крім цього, на них покладено завдання по боротьбі з деякими видами економічних злочинів, які пов'язані з посяганнями на митну справу (контрабанда, незаконний експорт товарів, науково-технічної інформації і послуг, які використовуються для створення озброєння і військової техніки, зброї, порушення митного законодавства України; ухилення від сплати мита або збору; незаконний вивіз або неповернення на територію України предметів художнього, історичного і археологічного надбання народу. При виявленні фактів порушення митних правил митні органи приймають заходи по припиненню і попередженню таких дій. За порушення митних правил можуть бути накладені такі стягнення: 1) попередження; 2) штраф; 3) конфіскація товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортних засобів, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. По справах про контрабанду і порушення митних правил митні органи виступають як органи дізнання. Вони проводять невідкладні слідчі дії по встановленню і закріпленню слідів злочину і виявленню осіб, що його скоїли. Після цього кримінальна справа для подальшого проведення слідчих дій передається за підслідністю, яка визначається Кримінально-процесуальним кодексом. § 3. Правовий статус працівників митних органів На службу в митні органи України приймаються на добровільній договірній основі громадяни, що здатні за своїми діловими і моральними якостями, освітнім рівнем і станом здоров'я виконувати покладені на митні органи України завдання. При прийнятті на службу може бути встановлений іспитовий термін до шести місяців. Не можуть бути прийняті до митних органів особи, які були засуджені за вчинення злочину. Суміщення служби в митних органах з будь-яким підприємництвом, а також з роботою на підприємствах, в установах і організаціях, крім наукової або педагогічної діяльності у вільний від роботи час, не допускається. Винятком є реалізація прав власника приватизаційних сертифікатів та інших корпоративних прав. При цьому функції управління такою власністю мають бути передані довіреній особі на весь строк служби в митних органах. Забороняється спільна служба в одному митному органі (підрозділі) осіб, які є близькими родичами чи свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, сини, дочки, а також брати, сестри, батьки та діти подружжя), якщо за службовим становищем один з них підлеглий або підконтрольний іншому. Службові особи митних органів не можуть бути членами політичних партій та рухів, брати участь у діяльності інших об'єднань громадян, що мають політичні цілі. Службовим особам митних органів, які мають персональні звання, встановлюється строк вислуги: для жінок - 20 років, для чоловіків - 25 років, з правом виходу на пенсію жінок - у 50 років, чоловіків - у 55 років. Час перебування на службі в митних органах зараховується до загального і безперервного трудового стажу. Військовозобов'язані службові особи митних органів, які мають персональні звання, знімаються в установленому порядку з військового обліку і перебувають на спеціальному обліку Держмиткому. Службові особи митних органів зобов'язані: 1) неухильно дотримувати вимог Конституції, Митного кодексу України, інших нормативних актів, що регламентують діяльність митних органів; 2) активно захищати інтереси України, зберігати і примножувати її економічний потенціал, історичні та культурні цінності ароду України; 3) сумлінно, на високому професійному рівні виконувати службові обов'язки, накази та розпорядження безпосередніх і прямих начальників; підвищувати свої знання, вдосконалювати вміння та навички; 4) постійно вдосконалювати роботу, пов'язану із здійсненням митного контролю, вести боротьбу з контрабандою та іншими порушеннями митних правил, виявляти при цьому ініціативність і наполегливість; 5) не допускати порушень трудової дисципліни, а також вчинків, не сумісних зі статусом працівника митної служби, виявляти пильність, зберігати державну, службову та комерційну таємницю; 6) ставитися з належною увагою до громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, бути нетерпимими до будь-яких порушень їхніх прав, законних інтересів, приниження честі й гідності. За порушення трудової дисципліни, недбале та несумлінне ставлення до виконання своїх обов'язків службові особи митних органів несуть відповідальність відповідно до законодавства України. За вчинені злочини службові особи митних органів притягаються до відповідальності згідно з кримінальним законодавством України. Службові особи митних органів, які виявили бажання звільнитися зі служби, письмово попереджають про це керівника митного органу не пізніш як за два тижні до дня звільнення. Службові особи митних органів звільняються зі служби: — за віком - у разі досягнення граничного віку, встановленого для них Положенням "Про порядок і умови проходження служби в митних органах"; — через хворобу - у разі визнання їх непридатними до служби в митних органах за рішенням медичної комісії; — через службову невідповідність; — за порушення дисципліни, правил митного контролю, за інші вчинки, що дискредитують службову особу, відповідно до Дисциплінарного статуту працівників митних органів України; — за власним бажанням; - через скорочення штатів — у разі відсутності можливості використання по службі; - у зв'язку з переведенням у встановленому порядку на іншу роботу. Службові особи, засуджені за вчинення злочину, підлягають звільненню зі служби в митних органах після набуття законної сили вироком суду. Звільнення з роботи службових осіб митних органів провадиться керівниками органів, які мають право прийняття на роботу. Після звільнення з митних органів службові особи, що мають персональні звання, беруться військовими комісаріатами на військовий облік у встановленому порядку. ПРАВОЗАХИСНІ ОРГАНИ УКРАЇНИ уповноважений верховної ради з прав людини |
|
Алгоритм дій працівників ОВС на початку досудового розслідування України, так і інших країн, виникає необхідність у розробці алгоритму дій правоохоронних органів з моменту прийняття заяви про вчинення... |
ОРГАНАМИ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ Кримінальному процесі України, які обумовлені вступом в дію у листопаді 2012 року нового Кримінального процесуального Кодексу України.... |
|
ТЕМА 1: ПОНЯТТЯ, СУТЬ І ЗАВДАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ. 5 ОРГАНИ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА, ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ СТАТУС СЛІДЧОГО І НАЧАЛЬНИКА СЛІДЧОГО ВІДДІЛУ. 13 |
ЗАВДАННЯ Охарактеризуйте поняття: «культура», «матеріальна культура», «духовна культура». Назвіть види духовної культури |
|
Поняття, види та призначення референдумів Аналіз саме останніх, підкріплений засадовими положеннями теорії конституціоналізму, об'єктивно спрощує завдання тих, хто шукає відповідь... |
Закон як джерело державного права. Види законів Республіка – поняття і сутність. Ознаки республіканської форми правління. Види республік |
|
Полтавський національний педагогічний УНІВЕРСИТЕТ імені В. Г. КОРОЛЕНКА... Мета роботи: ознайомлення з нормативними документами по розслідуванню нещасних випадків, набуття вмінь проведення розслідування нещасних... |
Тема. Загальні відомості про проеціювання. Види проеціювання Основні поняття: види проеціювання (центральне, прямокутне), проекція (фронтальна, горизонтальна, профільна) |
|
ПСИХОЛОГІЧНИЙ ВПЛИВ ЯК ЕЛЕМЕНТ ТАКТИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ Слідча тактика, як розділ криміналістики, вивчає основні напрямки і способи найбільш ефективного виявлення, переробки і використання... |
№ ПОНЯТТЯ ТА СИСТЕМА ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА Предмет цивільно-правового регулювання суспільних відносин. Поняття, види та ознаки особистих немайнових та майнових відносин |