Проект Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність

Скачати 0.84 Mb.

Назва	Проект Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність
Сторінка	1/8
Дата	18.03.2013
Розмір	0.84 Mb.
Тип	Закон

bibl.com.ua > Право > Закон

1 2 3 4 5 6 7 8

(на базі законопроекту реєстр. № 1430 з врахуванням

експертного висновку Ради Європи від 13 жовтня 2009 року та

пропозицій від Комісії з утвердження верховенства права і зміцнення демократії)

Проект Закону України

Про адвокатуру та адвокатську діяльність

Цей Закон визначає правові засади організації адвокатури та здійснення адвокатської діяльності для забезпечення виконання суспільної функції незалежного професійного захисту прав і свобод в Україні.
Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення основних термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) адвокат – фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставі та в порядку, передбаченому цим Законом;

2) адвокатська діяльність – незалежна професійна систематична діяльність адвоката щодо надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва відповідно до Конституції України в порядку та на засадах, визначених цим та іншими законами України;

3) адвокатський запит – обов’язкова для виконання письмова вимога адвоката до органу державної влади та органу місцевого самоврядування, посадової особи, підприємства, установи чи організації, або їх керівника або їх органу управління, об’єднання громадян або фізичної особи про надання відомостей, довідок, характеристик чи інших документів (їх копій), предметів, або надання висновків, офіційних роз’яснень чи офіційної відповіді з питань, віднесених до їх компетенції, які необхідні адвокату для належного виконання договору про надання правової допомоги;

4) адвокатське самоврядування – гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання, пов’язані з організацією та діяльністю адвокатури в порядку встановленому цим Законом;

5) гонорар – грошова винагорода за надану адвокатом правову допомогу, здійснення захисту та представництва;

6) договір про надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва (договір про надання правової допомоги) –домовленість, в силу якої одна сторона (адвокат, адвокатське об’єднання), зобов’язується надати правову допомогу, здійснити захист чи представництво клієнта на умовах та в порядку, передбачених договором, а друга сторона (клієнт) зобов’язується сплатити гонорар адвокату (адвокатському об’єднанню), а також фактичні витрати, пов’язані з виконанням договору про надання правової допомоги;

7) захист – діяльність адвоката, спрямована на забезпечення дотримання органами дізнання, досудового слідства, державним обвинуваченням, судом законних прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у кримінальному судочинстві та при розгляді справ про адміністративні правопорушення;

8) клієнт – фізична або юридична особа, держава чи територіальна громад (орган місцевого самоврядування) права і свободи якої адвокат захищає, або чиї законні інтереси він представляє, або котрій він безпосередньо надає правову допомогу в формах, передбачених цим Законом;

9) ордер – письмовий документ, який у випадках встановлених цим Законом, посвідчує повноваження адвоката на підставі договору про надання правової допомоги;

10) правова допомога – діяльність адвоката з надання правових консультацій і роз’яснень клієнту, підготовки та складання документів правового характеру, правового супроводу діяльності клієнта;

11) представництво – діяльність, яка здійснюється адвокатом в інтересах і від імені клієнта, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, а також забезпечення реалізації процесуальних прав та обов’язків клієнта у судочинстві.
Стаття 2. Адвокатура України

1. Адвокатура України – спеціально уповноважений Конституцією України суспільний публічний, самоврядний інститут до складу якого входять всі адвокати, який на професійній основі забезпечує захист прав, свобод і законних інтересів фізичних, юридичних осіб, держави, територіальних громад (органів місцевого самоврядування) та доступ до правосуддя.

2. Організація та діяльність адвокатури базується на принципах верховенства права, гуманізму, демократизму, добровільності, законності, конфіденційності, незалежності та самоврядності.

3. З метою дотримання гарантій адвокатської діяльності, забезпечення високого фахового рівня адвокатів та відповідальності за якість наданої адвокатом правової допомоги в Україні діє адвокатське самоврядування та кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури.
Стаття 3. Правове регулювання організації та діяльності адвокатури України

1. Організація та діяльність адвокатури України регулюються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України в частині, що не суперечить цьому Закону, іншими актами законодавства України, правилами адвокатської етики, рішеннями органів адвокатського самоврядування.

2. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.
Стаття 4. Принципи та засади здійснення адвокатської діяльності

1. Надання професійної правової допомоги, захисту та представництва прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб здійснюється лише адвокатами.

2. Адвокатську діяльність адвокат здійснюється на всій території України та за її межами, якщо інше не передбачено міжнародним договором або законодавством країни перебування.

3. Право на здійснення адвокатської діяльності виникає з дати внесення до Єдиного реєстру адвокатів та адвокатської практики України інформації про обрану організаційну форму практики.

4. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, незалежності, гуманізму, професіоналізму та конфіденційності.

5. Адвокат здійснює адвокатську діяльність (практикує) в одній із організаційних форм, визначених цим Законом.
Стаття 5. Адвокатура і держава

1. Адвокатура не входить до системи органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

2. Держава створює належні умови діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.

3. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язанні узгоджувати з органами адвокатського самоврядування відповідного рівня проекти нормативно-правових актів, які стосуються питань організації та діяльності адвокатури України.

4. Міністерство юстиції України:

1) узагальнює статистичні дані про організацію та діяльність адвокатури;

2) організовує фінансування надання правової допомоги та здійснення захисту за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до цього та інших законів України;

5. Органи виконавчої влади у межах своєї компетенції сприяють отриманню органами адвокатського самоврядування приміщень, придатних для здійснення їх функцій.

6. Органи місцевого самоврядування у межах своєї компетенції сприяють адвокатам у вирішенні соціальних питань, надають їм в оренду придатні для роботи приміщення, встановлюють пільги щодо орендної плати та плати за комунальні послуги тощо.
Розділ ІІ. НАБУТТЯ ПРАВА НА ЗАНЯТТЯ АДВОКАТСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ТА СТАТУСУ АДВОКАТА
Стаття 6. Умови набуття статусу адвоката

1. Фізична особа набуває статусу адвоката, якщо відповідає вимогам частини першої статті 9 цього Закону, склала кваліфікаційний іспит, успішно пройшла стажування, склала Присягу адвоката України, отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та обрала організаційно-правову форму адвокатської діяльності (практики).

2. Не може бути адвокатом особа, яка:

1) має непогашену чи не зняту судимість за вчинення тяжких, особливо тяжких злочинів, а також злочинів середньої тяжкості, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі;

2) у встановленому законом порядку визнана недієздатною чи обмежено дієздатною;

3) була позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю – протягом семи років з дня прийняття рішення кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури про анулювання свідоцтва;

4) була звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, нотаріуса або з державної служби за порушення присяги чи вчинення корупційного правопорушення – протягом трьох років з дня такого звільнення.
Стаття 7. Діяльність, несумісна із статусом адвоката

1. Не сумісною із статусом адвоката є:

1) робота у суді, прокуратурі, органах внутрішніх справ, Служби безпеки України, на призначуваних посадах в органах державної влади чи місцевого самоврядування, перебування на державній службі, у штаті підприємств організацій, установ в тому числі на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької, творчої діяльності);

2) військова або альтернативна (невійськова) служба;

3) нотаріальна діяльність;

4) судово-експертна діяльність.

2. У разі настання обставин, зазначених в частині першій цієї статті адвокат невідкладно зобов’язаний подати заяву про зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

3. Здійснення несумісної із статусом адвоката діяльності є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Стаття 8. Стаж роботи в галузі права

1. До стажу роботи в галузі права, необхідного для набуття статусу адвоката, зараховується робота на посадах:

1) судді, прокурора, слідчого, нотаріуса;

2) помічника судді, помічника адвоката, помічника нотаріуса;

3) юриста, юрисконсульта, головного юрисконсульта, начальника юридичного відділу та інших посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності, якщо зайняття такої посади вимагає наявності повної вищої юридичної освіти;

4) педагогічних або науково-педагогічних працівників, які здійснюють навчання, виховання та професійну підготовку в професійно-технічних, вищих навчальних закладах або вищих навчальних закладах післядипломної освіти, якщо такі посади вимагають наявності повної вищої юридичної освіти;

5) працівників науково-дослідних установ, якщо такі посади вимагають наявності повної вищої юридичної освіти;

6) на інших посадах, які відповідно до закону вимагають наявності повної вищої юридичної освіти.

2. Для цілей частини першої цієї статті стаж роботи в галузі права рахується не раніше дати отримання особою повної вищої юридичної освіти.
Стаття 9. Допуск до складання кваліфікаційного іспиту.

1. Особа, яка закінчила вищий навчальний заклад III або IV рівня акредитації та отримала повну вищу освіту за спеціальностями “Правознавство”, “Міжнародне право”, “Правоохоронна діяльність”, має стаж роботи у галузі права не менше трьох років, володіє державною мовою, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складання кваліфікаційного іспиту.

2. До заяви про допуск до складання кваліфікаційного іспиту заявником додаються:

1) копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;

2) анкета з автобіографічними даними;

3) витяг з трудової книжки або інші документи, що підтверджують необхідний стаж роботи в галузі права;

4) нотаріально засвідчена копія документа про повну вищу юридичну освіту;

5) документ, який підтверджує місце проживання (за відсутності таких відомостей у документі, що посвідчує особу);

6) довідка про відсутність судимості.

3. У разі неповноти поданих документів кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури призупиняє розгляд заяви та надає заявнику строк для усунення недоліків. Строк розгляду заяви не повинен перевищувати двох місяців з дня її надходження.

4. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури має право перевіряти достовірність поданих документів і відомостей, звернутися до відповідних органів із запитом про їх перевірку або підтвердження.

5. Після проведення перевірки кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приймає рішення про допуск особи до складання кваліфікаційного іспиту або відмову в цьому. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відмову в допуску особи до складання іспиту може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня прийняття такого рішення до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Стаття 10. Кваліфікаційний іспит

1. Кваліфікаційний іспит – перевірка теоретичних та практичних знань в галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики, вміння застосовувати теоретичні знання у практичній діяльності адвоката, виявлення особистих і моральних якостей особи, яка виявила намір набути статус адвоката.

2. Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури. Прийом та оцінювання іспитів здійснює атестаційна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.

3. Кваліфікаційні іспити проводяться не рідше одного разу на три місяці.

4. Голова атестаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше двадцяти днів до дати проведення кваліфікаційного іспиту письмово повідомляє особі, яка подала заяву, про допуск або про відмову у допуску до складання кваліфікаційних іспитів. Повідомлення кандидату про допуск до складання кваліфікаційних іспитів має містити відомості про місце, дату і час складання кваліфікаційних іспитів.

5. Результати кваліфікаційного іспиту можуть бути оскаржені протягом тридцяти днів з дня їх отримання до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

6. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит (повторний кваліфікаційний іспит), має право подати заяву про складення кваліфікаційного іспиту не раніше ніж через рік з дня попереднього не складення кваліфікаційного іспиту (повторного кваліфікаційного іспиту).
Стаття 11. Порядок складення кваліфікаційного іспиту

1. Кваліфікаційний іспит складається державною мовою відповідно до Програми кваліфікаційних іспитів, що затверджуються Радою адвокатів України.

2. Кваліфікаційний іспит складається з двох частин: письмового іспиту та усного іспиту, що складаються окремо.

3. Письмовий іспит складається шляхом підготовки чотирьох письмових робіт у форм складення процесуальних документів з різних галузей права, або висновку по наданим матеріалам судової справи чи справи, яку розглядають адміністративні органи.

4. Оцінка письмової роботи кваліфікаційного іспиту доручається двом членам атестаційної палати, кожний з яких окремо оцінює письмову роботу. Оцінка кожної письмової роботи оцінюється по шкалі від 0 до 30 балів. Атестаційна палата визначає оцінку письмового іспиту, як середньоарифметичне балів, присвоєних кожним з двох членів атестаційної палати, які здійснювали оцінювання.

5. До складання усного іспиту допускаються особи, які склали письмовий іспит. Кандидат вважається таким, який склав письмовий іспит, якщо за його результатами отримав більше 80 балів.

6. Під час складання усного іспиту кандидат має продемонструвати знання законодавства та судової практики.

7. Усний іспит складається шляхом надання кандидатом відповідей на 15 питань в білеті.

8. Оцінка відповіді на кожне питання здійснюється кожним членом атестаційної палати, який бере участь у засіданні, окремо по п’ятибальній шкалі від 0 до 4 балів. Атестаційна палата визначає оцінку, що отримує особа, яка складала усний іспит, як середньоарифметичне балів, присвоєних кожним членом атестаційної палати, які здійснювали оцінювання.

9. Оцінки членів атестаційної палати фіксуються в оціночних відомостях, що містять прізвище, ім’я та по-батькові члена атестаційної палати, оцінки та підпис члена атестаційної палати. Оціночні відомості зберігаються головою атестаційної палати.

10. За результатами проведення кваліфікаційних іспитів складається протокол, що має бути підписаний членами атестаційної палати, які брали участь у засіданні. Члени атестаційної палати мають право заносити до протоколу свої зауваження. Протокол засідання атестаційної палати затверджується рішенням відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.

11. Кандидат, який за результатами складання письмового та усного іспитів в сумі отримав більше 110 балів, вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит.

12. Не пізніше трьох днів з дня складання кваліфікаційного іспиту голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надсилає особі, яка складала кваліфікаційний іспит, письмове повідомлення про результати іспиту.

13. Кандидат, який не склав кваліфікаційний іспит, незалежно від оскарження рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, має право протягом тридцяти днів з дня встановлення результатів кваліфікаційного іспиту звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з письмовою заявою про повторну здачу кваліфікаційного іспиту. Кандидат допускається до здачі повторного іспиту не раніше двох та не пізніше чотирьох місяців з дня проведення попереднього кваліфікаційного іспиту.

14. Особа, яка успішно склала кваліфікаційний іспит, кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури видається свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту не пізніше тридцяти днів з дня встановлення результатів кваліфікаційного іспиту.

15. Свідоцтво про складання кваліфікаційного іспиту дійсне протягом двох років з дня встановлення результатів кваліфікаційного іспиту.

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі:

ЗАТВЕРДЖЕНО ...	Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру» Законопроектом пропонується викласти у новій редакції Закон України «Про адвокатуру», врегулювати відносини, пов’язані з адвокатською...
До Закону України Варфоломеєва Т. В., Гончаренко С. В. В18 Науково-практичний коментар до Закону України «Про адвокатуру». Законодавство про адвокатуру...	ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру» ...
ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру» Внести до Закону України «Про адвокатуру» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №9, ст. 62; 2002 р., №16, ст. 114; 2002 р.,...	Закону України «Про адвокатську діяльність» Законопроектом, поданим на заміну аналогічного проекту від 24. 01. 2008 р., пропонується врегулювати відносини, пов’язані з адвокатською...
До проекту Закону України “Про адвокатуру” Нагальна потреба в розробці та прийняті законопроекту про адвокатуру випливає з аналізу ситуації, що склалася у сфері правової допомоги,...	Адвокатура в Україні. (опорний конспект) Важливим кроком у створенні таких умов є Закон «Про адвокатуру», ухвалений Верховною Радою України 19 грудня 1992 р. Він проголошує,...
Кандидат юридичних наук, адвокат, в о. директора департаменту з кримінального судочинства Законом випадках. Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність на всій території України без будь-якого додаткового дозволу. Адвокатська...	Закон України “Про міліцію ” Закону України Про внесення змін до Закону України Про адвокатуру (нова редакція)

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання