Василь КОЖЕЛЯНКО, Буковина
|
|
Скачати 65.11 Kb.
|
 ЧOРНИИ ОБЕЛІСК #8(14) травень 2007 р. Василь КОЖЕЛЯНКО, Буковина Десь на середину весни 2007 року Україна вийшла на якісно новий рівень свого соціально-економічного, суспільно-політичного і гуманітарного розвитку. Вперше за останні п'ятнадцять років демографічний баланс України з від'ємного почав перетворюватися на додатній, тобто припинилося кількісне скорочення населення, мало того, воно почало зростати. Причому не завдяки імміграції, а внаслідок мудрої і далекосяжної державної політики, спрямованої на підтримку материнства і дитинства.  Нова політична верхівка демонструє дива взаєморозуміння, ефективності і державної мудрості. Правлячий тріумвірат: Президент, прем'єр-міністр і лідер опозиції під лагідним батьківським поглядом голови ВРУ дійшли консенсусу щодо стратегічного курсу України, засад зовнішньої і внутрішньої політики та основної програмної мети діяльності владного тріархату, яка полягає у найповнішому задоволенні потреб громадян. Якщо коротко, то „Всім - усе!".Запустивши програму поступової заміни дизельного пального біопальним, а бензину - етанолом, виготовленими з вирощених на найкращих у світі чорноземах ріпаку і буряку, Україна не лише здобула повну енергетичну незалежність, а й стала країною-експортером енергоносіїв. Внаслідок успішної реалізації програми відкриття мережі безплатних курсів української мови на всій території країни на кінець квітня 2007 року не українізованими на 100% залишаються лише Луганськ (86%), Донецьк (89%) та Севастополь (79%). Російська Федерація через різке зубожіння державної скарбниці, спричинене безпрецедентним падінням світової ціни на нафту ($8 за барель) дочасно вивела свій ЧМФ із Севастополя. За словами міністра економіки РФ Г. Грефа, військові кораблі будуть різати на брухт і продавати Китаю. Заздрісно дивлячись на гармоній- * ну, успішну, квітучу Україну, Євросоюз і НАТО докучають їй проханнями про негайне повноцінне і беззастережне членство у цих євроатлантичних структурах. Україна ж, як свого часу Норвегія і Швейцарія, лише кокетує. Про небачений і нечуваний приплив інвестицій в українську економіку годі й казати. І ось прийшов такий час, коли закордонні буржуйські гроші вже нема куди вкладати. За право випускати буковинські мінеральні води, приміром, світові інвестори розпочали справжню конкурентну війну із залученням криміналу: італійської мафії, японської якудзи та китайських тріад (тендер, до речі, виграв скромний чернівецький „євро-вий" мільярдер Дьордій Цукрюк). Cаме тоді маловідома фірма надмогильних пам'ятників „Генріх Кроль і сини" з німецького міста Верденбрюка дістала від київської ОДА дозвіл на створення в селі Безрадівці під Києвом такого собі повчального атракціону під назвою „Смиренне кладовище". Угоду підписали: з німецького боку - керівник фірми Георг Кроль, з українського - губернатор Київщини Володимир Цибуленко. На постійну роботу з управління проектом в Україну прибув креативний менеджер фірми Еріх-Марія Крамер, сорокарічний плейбой-спортсмен зі схильністю до літературних вправ. Його слово і стало вирішальним, коли під час конкурсу на заміщення посади екскурсовода цього „веселого" закладу з-поміж кількох десятків молодих красунь зі знанням іноземних мов і дипломами європейських бізнес-шкіл обрано п'ятдесятилітню тітоньку з усіма первинними ознаками номенклатурної раддами часів розвинутого застою (70-ті рр. XX ст.), як-от: пишні форми з домінантою величезного бюста і крутого крупа, висока зачіска з вибіленого залакованого волосся, безкомпромісний партійний макіяж, білі лакові половинки на височенних обцасах і суворий соціалістичний темно-синій піджак, на вилозі якого виблискували два значки-ромби — випускника педінституту і Вищої партійної школи. Діставши завдання редакції написати про цей німецький інвестпроект, я, аби не витрачати час і енергію на ексклюзив із немолодою випускницею ВПШ, тихо пристав до якоїсь зарубіжної екскурсії. - Мьі с вами находимся, - на прохання де легації монгольських міліціонерів, яких привели на цю екскурсію, вона говорила російською, - у входа в наш общественно-политический шоу- проект под названием... (До чого тут політика, подумав ваш кор.) ...„Смиренное кладбище". Как вы уже догадались, уважаемые товарищи, зто звфемизм, на самом деле зто... точнее будет по-украински -це цвинтар політичних трупів України початку XXI століття. Ні фіга собі! - Итак, входим. Да, необходимо уточнить. Под стройными рядами надмогильньїх памят- ников, которьіе нам предстоит осмотреть, не ле- жит ни одно физическое тело политиков, имена которьіх вьібитьі на мраморе и граните. Все они живы, в добром здравии - и пусть живут, если только их не замучает совесть, до ста лет на неплохой государственной пенсии. Здесь, к счастью украинского народа, похоронены только их политические, скажем так, аспекты. С какой аллеи начнем, товарищи?
Посеред центрального майданчика ми всі побачили чавунну балістичну ракету з написом „Дайош!", яка під кутом 45 градусів містилася на бетонному постаменті, з люка ракети до половини висунувся бронзовий лисуватий дядько, у лівій руці він мав гітару, а в правій - грубу книжку з написом „Конституція України". На постаменті латунними літерами було написано: „Ну, і як вам, любі діти мої, Україна без Кучми?" І що ти йому, рудому, скажеш, подумав ваш кор., який свого часу цебри і цебри чорнила виписав, розвінчуючи кучмізм. У той період, коли Україною керували його, Кучми, „любі діти", він і справді виглядав світочем демократії. К счас-тью, як сказала пані екскурсовод, той період минув, а при владі в Україні - діти інших ідеалів. ~ Перед вами, товарищи, главная, Виктори-анская аллея... З лівого боку - красивий чорного мармуру терикон, вершину якого вінчала майстерно виготовлена чавунна зимова шапка, одне вухо якої стриміло догори із розвіяною за вітром мотузяною поворозкою, а інше - хвацько загнуте донизу. Біля підніжжя терикону, як гітлерівські прапори під мавзолеєм, були звалені вилиті з бронзи трофеї спочилого: проФФесорські мантії і головні убори з китичками, якісь дипломи - сувоями і в рамцях, скальпи політичних ворогів, зламані щелепи підлеглих, золоті нашийні ланцюги конкурентів по бізнесу, алюмінієва тюремна ложка, багато впольованої дичини, серед якої - і конспіративні білоруські лосі, і ще чимало всілякого мотлоху. П,раворуч - виготовлений із невідомого матеріалу діючий макет вітряка. Млин скреготав жорнами, скрипів осями, тарахкотів без упину, але збіжжя не молов і борошна не виробляв. Під вітряком сидів бронзовий сліпий кобзар з бандурою, поруч стояв хлопчик-пово-дир з полотняною торбою через плече. З невидимого динаміка линула дума про козака Голоту у виконанні Михайла По-плавського. Гадаю, не треба уточнювати, що на лівому боці біля терикону так само звучала музика: „Вышел в степь широкую парень молодой..." у виконанні Йосипа Кобзона під акордеон Якова Табачника. - Де вулики? - пошепки спитав я на вухо екскурсоводку.
Знаєте, что зто такое? (Цього, тітонько, ніхто не знає, це просто когнітивний дисонанс якийсь!). Пчелы, улеи, глечики, вышиванки и трепольские черепки - подразумеваются! Потім ми ще оглянули якісь знаряддя сільськогосподарської й ковальської праці та кульгавого дубового пегаса із сивою гривою на Квазілівій алеї; козаків, гетьманів, бандуристів, повстанців і вояків НАТО в повному польовому спорядженні на алеї Героїв; тютюнову ятку, золотий ключик і опудало кіждалаха на Інородницькій; дивовижної краси дівчину з білого мармуру з розвіяним волоссям і заломленими руками, що малося на увазі, як зазначила екскурсовод, — ця дівчина змарнувала свою красу і молодість на якісь політичні химери на, звісна річ, Юліанській алеї... Нарешті екскурсоводка підвела нас до скромного, але сповненого гідності надгробка, що стояв осібно. Це був класичний обеліск з відполірованого чорного шведського граніту. Старий прапорщик із вусами Ніцше, не звертаючи уваги на нас, справляв на цоколь малу потребу.. - А под зтим памятником не лежит никто, тойсь, ничто, а могло бы лежать... Тут мене осяяло неприємним здогадом:
Не говоря уже о народе... |
Схожі:
|
ВАСИЛЬ СТЕФАНИК Народився Василь Семенович Стефаник 14 травня 1871р в с. Русові (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) в сім'ї заможного... |
Уроків за творчістю В. Сухомлинського " Бо я людина" Тема. Василь Сухомлинський Тема. Василь Сухомлинський. Оповідання " Горбатенька дівчинка". Урок виразного читання |
|
Василь Симоненко – «лицар на білому коні» в українській літературі. «Лебеді материнства» Мета Тема. Василь Симоненко – «лицар на білому коні» в українській літературі. «Лебеді материнства» |
Буковина – край, де варто жити Мета: Вчити учнів з повагою ставитися до рідної землі; розширювати знання учнів про Буковину як культурний осередок української держави,... |
|
Мадзігон Василь Миколайович (нар. 3 жовтня 1937 року, в с. Карпівці... Мадзігон Василь Миколайович (нар. 3 жовтня 1937 року, в с. Карпівці Житомирської обл.) фахівець у галузі трудового навчання, виховання... |
Боротьба за відновлення української держави, Революційні події та... Російської імперії, а Галинчина, Буковина та Закарпаття (тобто Західна Україна) продовжували належати Австро-Угорській імперії. Таким... |
|
Тема: Василь Симоненко “лицар на білому коні” в українській літературі. Поезія “Лебеді Тема: Василь Симоненко – “лицар на білому коні” в українській літературі. Поезія “Лебеді |
Василь Симоненко народився на Яким постає ліричний герой Василя Симоненка (перерахуйте узагальнені риси)? |
|
Василь Яременко. НА ЗАМОВЛЕННЯ ВІЧНОСТІ КОРОТКИЙ СЛОВНИК історичної термінології, що вживається в «Повісті врем’яних літ» |
БАРКА ВАСИЛЬ “ЖОВТИЙ КНЯЗЬ” А знов лихо: повели чоловіка в сільраду. Скільки їм треба? Чіпляються і гризуть: давай! — як не гроші, так хліб |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua