|
|
Скачати 117.46 Kb.
|
|
Додаток N 2 Тема: Василь Симоненко – “лицар на білому коні” в українській літературі. Поезія “Лебеді материнства” Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю поета, допомогти усвідомити ідейно-художнє значення поезії “Лебеді материнства”; розвивати навички виразного читання поезії, уміння аналізувати , зіставляти із сучасним життям, своїми поглядами; сприяти виробленню почуття патріотизму, любові і вдячності до матері. Тип уроку: сприймання та засвоєння нового матеріалу. Методи та прийоми: бесіда, розповідь, самостійна робота, аналіз художнього твору, синтез, метод “Прес” робота в групах, у парах. Обладнання: портрети письменника, підручник, дошка, ілюстрації, платівки із фонозаписами, виставка творчого доробку письменника. Епіграф: “Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину…” В. Симоненко Хід уроку І. Організаційний момент Доброго дня, діти. Розпочинаємо роботу. ІІ. Актуалізація опорних знань Чи знайомилися ви із творчістю В. Симоненка у 5 класі ? ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Діти, зверніть увагу на дошку. На вас поглядає Василь Симоненко – він у великій тузі за долю рідної Батьківщини та у радості за прийдешні покоління. Тому сьогодні наше завдання - ознайомитись із цією визначною постаттю в українській літературі, багатогранною творчістю письменника, а також удосконалювати навички аналізу поезії “Лебеді материнства”. Як ви вважаєте, чому ми будемо звертатися до даної теми / Учні висловлюють свої думки , а також враження, яким був В. Симоненко/. Отже, завдання отримали, мету уроку визначили, запрошую вас до співпраці. IV.Сприйняття та засвоєння учнями нового навчального матеріалу. Розповідь вчителя з елементами бесіди Діти, записуємо в зошити дату і тему уроку, план уроку. Зверніть увагу на дошку, записуємо каліграфічно, чітко, вправно. План уроку
Сподіваюся, що ви будете моїми надійними помічниками, адже цьому уроку передувала велика пошукова робота, ви відвідували бібліотеки міста, Краєзнавчий музей, попрацювали із цікавою додатковою літературою, поспілкувалися із членами родини. Отже, вам є що сказати, і чим поділитися. Дорогі діти, дозвольте і мені поділитися своїми знаннями про “лицаря на білому коні” - В. Симоненка Отже, полинемо на благословенну Полтавщину, яка подарувала українському письменству низку видатних, можливо ви назвете ці імена./ Стус, О. Гончар, В. Підпалий та ін./ Уявіть учня, хлопчика, вашого ровесника, який багато читає, який щодня йде до школи який багато читає, який щодня йде до школи аж за 9 кілометрів, такий же і зворотний шлях. І при цьому навчається на “відмінно”, закінчує десятирічку із золотою медаллю, вирізняється з-поміж дітей, однокласників розсудливістю, поміркованістю, серйозністю. Це - про майбутнього видатного українського поета Василя Андрійовича Симоненка. Тож народився Василь Андрійович, як відомо на Полтавщині. А знаєте, доля не була прихильною до нього. Чому? Батько залишив сім ‘ю, жили бідно, на мізерну материну зарплатню колгоспниці. Але хлопець ніколи не був обділений материнською любов’ ю та ласкою, мудрими порадами й цікавими розповідями діда Федора. Отже, діти, як бачимо, материнське слово, дідівська мудрість важать у житті дуже багато. Нагадую, що ми продовжуємо працювати в групах. До роботи готові? Дуже приємно, що у класі є діти, які поставилися до вивчення творчості Василя Симоненка по особливому. Це мої помічники-драматурги. Побачимо, як вони виконали завдання. Запрошую їх до слова. Інсценізація учнів. / період дитинства письменника/ І учениця/ Окунь І/ У Івася немає тата. Не питайте тільки чому. Лиш від матері ласку знати довелося хлопчині цьому. Але в грудях жаринка стука. Є завітне в Івася одно- Хоче він, щоб узяв за руку Й повів його тато в кіно. Ну, нехай би смикнув за вухо, Хай нагримав би раз чи два,- Все одно він би тата слухав І ловив би його слова… Раз Івась на толоці грався, Раптом глянув - сусіда йде… Сусід/ Ромашин Р./ проходячи у фуфайці, старій шапці, брудних чоботах, говорить протяжно, з посмішкою/ Ти пустуєш тута, А тебе дома батько жде Івась / Іванов В./ занімів, стрепенувся і побіг додому. В глибині сцени порядкує мати. Ніколенко А.Хлопчик зупиняється розгублено/. -Дядько кажуть, приїхав тато, тільки чому ж його нема. І учениця / Окунь І./Плинули дні , Івась ріс, мужнів, як молодий дубок. Любив свого дідуся, який замінив йому батька, став найпершим і наймудрішим порадником у житті. / Звучить лагідна музика/ На ослоні сидить дідусь Чабай О., біля нього Роговий А./ Івась / Роговий А./ Дідусю, розкажіть мені казку, давню якусь Дідусь Чабай О. Еге, великий вже, казками бавитися. Послухай краще моє напучення: -Ти знаєш, що ти, людина, Ти знаєш про це- чи ні Усмішка твоя-єдина, Мука твоя- єдина, очі твої-одні. / Звучить лагідна музика/ До сина наближається мати / Ніколенко А./, витирає сльози Спасибі тобі, соколику мій, тільки ж бачу, непросто тобі прийдеться жити на світі з такою душею. / Звучить лірична мелодія/. Кучеренко В. Вася спочатку вчився у Бієвецькій початковій школі, а десятирічку закінчував у сусідньому селі Тарандинцях. Учився добре, закінчив школу із золотою медаллю. Мабуть, що дорога до школи була для нього справжньою мукою, але син мені весело відказував: Доки дійду до школи, повторю всі уроки, а назад повертаюся, то всі пісні переспіваю. Далі юнак вступає на факультет журналістики Київського університету імені Т. Шевченка. І саме у Шевченків край , після закінчення університету приїхав молодий поет до Черкас, де почав працювати у редакції газети “Черкаська правда”, а згодом у “Молоді Черкащини”. Як згадує вже покійна мати поета, Ганна Федорівна, на Полтавщині він народився і розповився, а на Черкащині знайшов собі вічний притулок . Запрошуємо до слова психологів. Психологи: Крайнова Д.. Життя Василя Андрійовича Симоненка, як спалах блискавки, як кінострічка, яка швидко минула. Отже, спробуймо з’ясувати, якою людиною був письменник. / Кожен учасник групи коментує зміст ілюстрацій, прикріплених на дошці./. діти, зверніть увагу на очі, погляд, чоло письменника, волосся, одяг/. / Учні коментують ілюстрації та прикріплені портрети/ Вчитель:Діти, зверніть увагу на одяг письменника. Він завжди одягався дуже скромно, тому що не вистачало коштів, навчався у солдатській шинелі. За свій перший гонорар Василь придбав собі нові речі: пальто, черевики, піджак, сорочку, кашкета,але до магазину пішов разом із одногрупницею Тамарою Коломієць, тому що сам ніколи нічого не купував. Діти, здоров'я понад усе: Адже, як говорить прислів’я: бережи одяг поки новий, а здоров'я, поки- молодий. Фізкультхвилинка / Проводить фізорг у класі/ - Що ж ми знаємо про особисте життя В. Симоненка ? Учитель:До слова запрошуються “Дослідники”. Вони займалися дуже відповідальною і клопіткою роботою. Вивчали особливу сторінку із життя письменника. Пономарьова Л. – Якось, ідучи довгим коридором редакції, Василь раптом зупинився, вражений блискавками синіх очей, невисокої на зріст юнки. Вона гордо йшла повз нього, несучи свіжі відбитки завтрашнього номера “Черкаської правди “. Ті очі забрали спокій у поета. Зростали паростки любові, потім він напише вірш. Юра Д. Вона прийшла непрохана й непрохана й неждана, І я її зустріти не зумів. Вона до мене випливла з туману Моїх юнацьких, несміливих снів Горбенко М. 8 січня 1957 року Василеві Симоненку виповнилося 22 роки. Закінчувалась переддипломна практика, і ті, за чиєю допомогою вона відбувалася, охоче погодились відзначити цей день. Запросив Василь до себе на іменини редакційного колегу Людмилу. Дем'янець О. Іноді, коли ходили тихими вулицями Черкас, Василь розповідав про красу природи навколо рідного села. ЛІС. Степ. Річка. Згадував діда Федора, згадував маму- колгоспницю - трудівницю Ганну Федорівну, а Людмила повідала про свою матір- рибачку- Горпину Платонівну. І з’ясувалося, що материнські долі однаково нелегкі, бо виховували дітей без чоловіків, а значить без батька. Багато чого спільного було у дитячі та юнацькі роки життя молодих людей. Зозуля Я.: Сонячного дня 27 квітня 1957 року усміхнено-врочистий Василь Симоненко і схвильована Людмила Півторак переступили поріг загсу. Пишного весілля не було-зібралися лише родичі. Молоде подружжя мешкало в хаті Горпини Платонівни, а згодом оселилися у невеличкій хатинці. 22 лютого 1958 року народився Лесик. Василь був надзвичайно щасливим, тому що став батьком. Баранюк В. У серпні 1962 року виходить збірка віршів “Тиша і грім” й казка “Цар Плакій і Лоскотон”, які в одну мить зробили автора знаменитим. Але слава не заморочила голову письменника, він тримався гордо й гідно, не шукав тепленького і прибуткового місця. Гострі публікації у пресі молодого журналіста та його безкомпромісні поезії викликали невдоволення влади. Невдовзі В. Симоненка жорстоко побили міліціонери. Побої не зламали В. Симоненка , але призвели до невиліковної хвороби, яка швидко прогресувала. Розповідь учителя: У вересні 1963 року Василя Симоненка тяжко хворого, поклали до лікарні. Вечорами, коли вже в лікарню не пускали відвідувачів, в четвертій палаті відбувались своєрідні тихі концерти. Василь читав вірші, а Людмила на його прохання співала пісню “Василь сіно косить” та інші народні пісні.14 грудня 1963 року Василя Симоненка не стало. Друзі письменника знайшли передсмертну записку, у якій було написано: Шановні товариші і старші друзі. Можливо мене завтра вже не буде. Я не можу не подумати про долю своєї родини. Всі авторські права належать моїй сімї: дружині Людмилі Павлівні, синові Олесеві та матері Щербань Ганні Федорівні. І внизу дата: 12.12.1963 року. Збірка поезій “Земне тяжіння” виходить після смерті поета у 1964 році, за цю збірку письменник отримав Шевченківську премію. Наступного року побачила світ збірка новел “Вино з троянд”. Вірш Лебеді материнства покладений на музику композитором Анатолієм Пашкевичем, став народною піснею “Виростеш ти, сину” Митрофаненко М. Анатолій Пашкевич / народився у 1938 р./ - український композитор, якого вже немає з нами,створив загальновідому пісню: “Виростеш ти, сину”, на слова В. Симоненка. Українська народна пісня у виконанні хору імені Верьовки .Діти, хто бажає прилучитися до співу, не соромтеся. Це буде квіточка пам’яті у віночок Василеві Симоненкові. Звучить фонозапис пісні“Виростеш ти, сину”/23/. Учні останніх два куплети співають самостійно/ Молодці, дякую. Бачите, діти, як вдало нас налаштувала мелодія і професіональне виконання цього твору, а ми будемо старатися. Фізкультхвилинка. Піклуємось про своє здоров’я, тому що це основа нашого життя. Адже здоров’я не купиш навіть за всі скарби світу. Учитель: запрошуємо до слова “Літературознавців”. Діти, зверніть увагу на дуже скромне оформлення обкладинок збірок Василя Симоненка./ продемонструвати учням, зачитати уривок російського варіанту поезії “Лебеді материнства” Також поезії В. Симоненка перекладені російською мовою. Як ви вважаєте, про що це свідчить?/ Учні висловлюють свої думки/ Митрофаненко М. Глибокі почуття синівської любові до Батьківщини, як і до матері, надзвичайно виражені в поезії «Лебеді материнства ”, яка дала назву збірці, виданій у 1981 році. Гармонійне поєднання у цьому творі ніжної та елегійної колискової з філософічністю дало поезії сильне і чисте звучання, притаманне українській пісні. Майдюк Ю: А тепер пропоную включитись у роботу групам. Евристична бесіда:
Вчитель:Діти,для того, щоб прочитати поезію виразно необхідно дотримуватися основних вимог виразного читання / логічних наголосів, пауз, звертати увагу на розділові знаки, розповідати емоційно, неспішно/. Діти, відкрийте підручник, зверніть увагу на поезію Лебеді материнства, адже на наступний урок ви будете декламувати поезію напам'ять /Учитель декламує вірш “Лебеді материнства” напам’ять./ Діти, а тепер настала свята мить. Звучить голос Василя Симоненка. / Фонозапис 4/. Дозвольте не коментувати. Учитель: Дорогі діти, кожна людина у певний період свого життя звертається до спогадів. Я дозволила собі пригадати першу з вами зустріч, яка залишила світлий, теплий, обнадійливий слід у моїй душі. . Отже запрошую до слова авторів прекрасних ілюстрацій до поезії “Лебеді материнства”. Так, ви любите поезію, слово, музику, мистецтво. Я тішуся цим, бо ви- мої надійні помічники. І сьогоднішній урок - доказ тому. Ось такий мій ліричний відступ. Дякую вам за це ! Діти, коли відбулася ваша перша зустріч із поезією Василя Симоненка, яке враження вона на вас справила? Майдюк Ю : Творчість Василя Симоненка надзвичайно цікава, тому я відшукала у бібліотеці поезію Василя Сої, яка має назву “Василеві Симоненкові” / читає поезію/ Василеві Симоненкові Кажуть, болі минають з часом, Перемелються, пройде все, Та сумують за ним Черкаси, І Славута печаль несе. А трава степова від тривоги Стала сивою, наче дим, Попливли лебедино дороги, Ті далекі, що він сходив, Там, за обрієм сонце колесом, Йдуть дощі від густих отав. Вчитель: Про що свідчать ці слова? - Пройшли роки, сумуємо, жалкуємо, пам’ятаємо… V Підсумки уроків Шкода, що завершується такий, на мою думку, задушевний, світлий урок. Спробуймо дещо додати до сказаного? “Мікрофон” / Учні по черзі передають мікрофон один одному та дають відповіді на такі питання:
VI. Домашнє завдання: вивчити напам’ять поезію “Лебеді материнства”, І група: підготувати повідомлення про лебедів ІІ група: знайти спогади про В. Симоненка його товаришів і однодумців ІІІ група: відгуки про вірш “Лебеді материнства” IV група: дослідити кількість примірників творів В. Симоненка у шкільній та міських бібліотеках/ Ми будемо продовжувати вивчати творчість В. Симоненка на наступних уроках і тому на ваше виконання домашнього завдання я розраховую, покладаю надію. VI.Оцінювання знань учнів. / враховуючи листи самооцінки роботи в групах/. Я попрошу керівників груп після уроків прийти на консультацію, щоб ваша робота була плідною і вдалою. Ще одна важлива мить нашого уроку це оцінювання ваших знань. Найперше, щиро дякую всім, хто прилучився до роботи Це/ прізвища та імена учнів/. Дякую. Допобачення.
|
|
Василь Симоненко – «лицар на білому коні» в українській літературі. «Лебеді материнства» Мета Тема. Василь Симоненко – «лицар на білому коні» в українській літературі. «Лебеді материнства» |
Василь Симоненко. «Лебеді материнства» В. А. Симоненка, обрамлений вишитим рушником, пучок калини, хліб-сіль, свічечка; хронологічна таблиця основних дат життя і творчості;... |
|
Урок № Тема : В. Симоненко. Розповідь про письменника. «Лебеді материнства» Так писав Василь Симоненко – великий син України, її геніальний поет. Його світлій пам'яті і ніжному палкому слову присвячується... |
Категорія добра і зла в українській літературі Тема: Категорія добра і зла в українській літературі. (За творчістю О. Турянського «Поза межами болю», І. Багряного «Тигролови»,... |
|
Поезія Л. Костенко, О. Олесь, В. Симоненко, В. Стус Бажан М. Поема про кохання і безсмертя // Літературна Україна. – 1980. – 4 березня |
Тема голодомору 1932-1933 рр в українській літературі Рекомендовано радою методичного кабінету управління освіти Хмільницької міської ради |
|
Василь Симоненко народився на Яким постає ліричний герой Василя Симоненка (перерахуйте узагальнені риси)? |
Урок української літератури в 5 класі підготувала вчитель-методист... Тема. Василь Симоненко – витязь молодої української поезії. «Цар Плаксій та Лоскотон». Казкова історія і сучасне життя. Характеристика... |
|
Гуменюк В.І. Кримські мотиви в новій українській літературі (ХІХ... |
Уроків за творчістю В. Сухомлинського " Бо я людина" Тема. Василь Сухомлинський Тема. Василь Сухомлинський. Оповідання " Горбатенька дівчинка". Урок виразного читання |