|
|
Скачати 1.58 Mb.
|
| На вдосконалення управління торгово-біржовою діяльністю спрямоване й рішення про створення Координаційної ради з питань біржового товарного ринку (наказ Міністерства аграрної політики України від 11 червня 2002 р. № 155). Координаційна рада є консультативно-дорадчим органом Міністерства аграрної політики України, що сприяє забезпеченню реалізації державної політики щодо розвитку біржового ринку сільськогосподарської продукції. Основними завданнями Координаційної ради є: — підготовка пропозицій про вдосконалення нормативно-правового забезпечення, впровадження пілотних проектів відносно функціонування й формування біржового ринку; — підготовка пропозицій щодо забезпечення формування й функціонування ф'ючерсного ринку, організації біржового деривативного ринку; — сприяння учасникам біржового ринку в міжнародній біржовій торгівлі, організація співробітництва з товарними біржами інших країн; — сприяння залученню іноземних інвестицій і кредитних лімітів для впровадження новітніх біржових технологій. Такий підхід багато в чому ґрунтується на положеннях Концепції розвитку біржового ринку сільськогосподарської продукції, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 848 від 5 серпня 1997 р. У цьому нормативно-правовому акті питанням державного регулювання діяльності біржового ринку сільськогосподарської продукції присвячений спеціальний третій розділ. Однак сьогодні можна говорити, що багато положень цього акту так і залишилися нереалізованими. Це вплинуло на загальний розвиток діяльності товарних бірж тому що саме на державу покладає розробка правової бази, що повинна передбачати ефективний контроль із боку держави за біржовою діяльністю як одного з аспектів управління економікою в цілому. Як підкреслює Е.Н. Сохацька, підготовка чітких правил і норм біржової діяльності органами управління країни необхідна професійним посередникам, і ще більше їхнім клієнтам, накази яких вони виконують при укладенні біржових угод. Державне регулювання не повинне мати заборонного характеру, його завданнями є забезпечення однакових прав всіх учасників біржової торгівлі, стимуляція участі в біржових торгах, суворий контроль дотримання встановлених правил, вимог, положень. Держава повинна створити єдину правову основу для функціонування бірж, контролю за їхньою діяльністю з боку державних органів, ліцензування діяльності як бірж, так й учасників біржової торгівлі, установити відповідні системи оподатковування [4, с 335]. При цьому досвід інших країн (Франція, Німеччина й ін.), вказує на те, що на етапі становлення торгово-біржової діяльності вона перебувала під повним або істотним контролем держави, що визначало й коректувало практично всю діяльність товарних бірж. Зокрема це стосувалося питань захисту сільськогосподарського товаровиробника й національного торгівельного капіталу в період надмірної спекуляції й маніпуляцій із цінами [5, с 51]. Наприклад, у Німеччині, відповідно до біржового закону 1896 р. державний комісар мав право бути присутнім на всіх нарадах біржових органів. У Росії кінця XIX — початку XX століття, вище керування російськими біржами було зосереджено в державному органі. Як указувала Г.Ф. Шершеневич, установа біржі стоїть залежно від урядового дозволу, що у цей час залежить від міністерства торгівлі й промисловості [6, с 476]. Вищевикладене вказує на те, що оскільки реальний стан біржового ринку України в цей час варто характеризувати як період його становлення, однією з найважливіших умов його подальшого розвитку є забезпечення ефективного управління з боку держави. Самоврядування — ця форма управління діяльністю товарної біржі, що здійснюється винятково органами управління біржі. При цьому біржові органи мають відомі адміністративні повноваження. Наприклад, правління біржі вправі видавати дозволи на відвідування біржі, застосовувати санкції щодо учасників біржової торгівлі й т.д. В Україні товарні біржі споконвічно були самокерованими організаціями. Однак згодом був прийнятий ряд нормативно-правових актів, які передбачали можливість державного регулювання діяльності товарних бірж в Україні (про це йшла мова вище). Як справедливо відзначає Є.Н. Сохацька сьогодні майже не залишилося бірж які працюють на принципах самоврядування. У їхню діяльність втручається державу шляхом прийняття відповідного законодавства й створення спеціальних органів для контролю за їхньою діяльністю. Тому можна говорити про створення змішаного типу організації біржової торгівлі [4, с 22]. Прояв цієї тенденції має місце й в інших країнах. Наприклад, у США при наявності багатьох елементів державного контролю, поза державним управлінням залишаються такі питання як організація біржі, організаційна структура, органи управління, права засновників і клієнтів. Ці й деякі інші питання відображені в правилах торгівлі, уставах, положеннях, які розробляє й затверджує біржа самостійно. Основний підхід до управління діяльністю товарної біржі в цьому випадку можна визначити як контрольоване самоврядування. Самоврядування, як основний принцип управління діяльністю товарних бірж, знаходить своє вираження й у створення об'єднань товарних бірж. Так, у цей час в Україні діє Національна асоціація бірж України (НАБУ). Вона бере активну участь у розробці пропозицій з удосконалення біржового законодавства, професійній підготовці учасників біржової торгівлі, вивченні й узагальненні практики діяльності бірж, проведенні методичної й роз'яснювальної роботи. Подібні організації самоврядування створені й в інших країнах. Так, у США з жовтня 1982 р. діє Національна ф'ючерсна організація як саморегульована організація ф'ючерсного бізнесу. Ціль асоціації одержання від КТФТ повноважень у тих областях, які, на думку Комісії, краще можуть регулюватися самими учасниками ф'ючерсного бізнесу. Гарантіями самоврядування товарних бірж є відповідні положення національного законодавства. Насамперед, це стосується заборони незаконного втручання органів державної влади й органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб у господарські відносини (ст. 6 ГК України). Аналогічні положення втримуватися й у законодавстві інших країн. Так, у Російській Федерації Законом «Про товарні біржі й біржову торгівлю» прямо заборонено втручання вищих і місцевих органів державної влади й управління в діяльність бірж, за винятком випадків порушення Закону й інших актів законодавства. Рішення вищих і місцевих органів державної влади й управління, що мають слідство невиконання й (або) завдання збитків сторонам біржових угод, визнаються незаконними в судовому порядку. Вищі й місцеві органи державної влади, а також їхні посадові особи, діяння яких спричинили невиконання біржових угод і завдання збитків сторонам угоди, несуть повну відповідальність і відшкодовують заподіяний збиток у повному обсязі, включаючи упущену вигоду. Збиток відшкодовується з відповідних бюджетів. Таким чином, управління діяльністю товарних бірж в Україні здійснюється на основі поєднання самоврядування й державного управління в цій сфері суспільних відносин, що відповідає тенденціям управління торгово-біржовою діяльністю в багатьох інших країнах. Під організаційною структурою товарної біржі розуміється організація її окремих підрозділів у певному взаємозв'язку, що визначаються поставленими цілями й розподілом функцій між підрозділами. Організаційна структура товарної біржі багато в чому залежить від організаційно-правової форми, у якій здійснюється торгово-біржова діяльність. Організаційна структура також передбачає розподіл функцій і повноважень між керівниками структурних підрозділів, що становлять органи управління біржею. Через свої органи управління, що діють у межах прав, наданих їм за законом або уставом, товарна біржа як суб'єкт господарювання здобуває відповідні права й приймає на себе обов'язки. О. Штиллих підкреслив, що біржа — це, насамперед, організований ринок, що відрізняється від звичайного ринку тим, що в ній помітна розчленованість, є органи для певних функцій, пов'язаних з управлінням, підтримкою порядку й нормуванням біржових угод. Ринок такого устрою не знає. Продавці й покупці на ринку, представляють більшу неорганізовану масу. Але всюди, де ринок піднімається до рівня біржі, з'являються органи. Коли їх немає, збори не мають характеру біржі, хоча б і там відбувалася торгівля замінними цінностями. Навіть найпростіші типи бірж, а саме біржі реального товару містять у собі основи високоорганізованої структури управління [7, с 25]. Органи управління товарної біржі служать для формування й вираження зовні його волі, здійснення дій правового характеру від імені товарної біржі як суб'єкта господарювання. При цьому органи управління є невід'ємною частиною цілісної організаційної структури товарної біржі, коли дія органа завжди визнається дією самої юридичної особи. З урахуванням цього, а також виходячи із загальнотеоретичних положень можна визначити, що органи управління товарної біржі — це спеціально вповноважені органи, наділені владними повноваженнями, компетенцією й необхідними засобами для здійснення впливу на об'єкт управління з метою одержання встановленого результату, узгодження й коректування дії виконавців. Організаційна структура товарної біржі будується з урахуванням забезпечення високої ліквідності угод, низького рівня витрат, можливості швидкого інформування всіх учасників торгівлі й коректування їхніх дій. У ст. 12 Закону закріплена загальна організаційна структура товарної біржі. Так, для управління товарною біржею й забезпечення її функцій на біржі створюється виконавча дирекція й спеціальні підрозділи: розрахункова палата, біржовий арбітраж, котирувальна комісія й інші підрозділи, а також допоміжні служби, необхідні для її діяльності. Підрозділи біржі діють на основі положень, затверджених загальними зборами членів товарної біржі або уповноваженим ним органом. У науковій літературі при аналізі організаційної структури товарної біржі пропонується класифікація органів управління на суспільну й стаціонарну структуру |8, с 25]. До суспільної структури товарної біржі належать загальні збори членів товарної біржі й виборні органи в особі біржового комітету й ревізійної комісії. Вищим органом управління товарної біржі є загальні збори її членів. У період між загальними зборами членів товарної біржі управління здійснює біржовий комітет (рада біржі). Біржовий комітет обирається на строк, установлений загальними зборами членів біржі (як правило, на 1-3 роки). Голова, його заступники й члени біржового комітету обираються загальними зборами на основі персонального обговорення кожної кандидатури. У випадку незадовільної роботи, склад біржового комітету може бути переобраний достроково. Рішення про обрання голови, його заступників і членів біржового комітету вважається прийнятим, якщо за нього проголосували кваліфікована більшість засновників і проста більшість присутніх членів біржі. До складу біржового комітету для виконання функцій, що вимагають спеціальних знань, можуть бути обрані повноважні представники організацій і громадяни, що не є членами біржі. Розподіл обов'язків між членами біржового комітету здійснюється на його першому засіданні. Члени біржового комітету не є службовцями біржі й проводять роботу на суспільних початках. Комітет очолює голова або президент. Контролюючим органом товарної біржі є контрольна (ревізійна) комісія. Обирається контрольна (ревізійна) комісія на загальних зборах членів біржі. Вона здійснює контроль за правлінням біржі за результатами фінансової й господарської діяльності, робить висновок по річних звітах і балансам, надає звіт для розгляду на загальних зборах членів біржі. До складу контрольної (ревізійної) комісії не можуть бути обрані члени біржового комітету або правління біржі. Перевірка фінансово-господарської діяльності правління здійснюється ревізійною комісією за дорученням загальних зборів членів біржі або з ініціативи комісії. У випадку виникнення загрози інтересам біржі або виявлення зловживань, які були допущені посадовими особами, ревізійна комісія має право вимагати скликання загальних зборів. Стаціонарна структура товарної біржі призначена для ведення господарської біржової діяльності. Компетенція й функції стаціонарної структури відрізняються й можуть бути специфічними на різних біржах. При цьому умовно стаціонарна структура товарної біржі може бути розділена на виконавчі (функціональні) і спеціалізовані підрозділи. Виконавчі (функціональні) і спеціалізовані підрозділи необхідні біржі для ведення поточної господарської біржової діяльності. Від того, як здійснюють свою роботу ці підрозділи, багато в чому залежить ефективність роботи біржі. Виконавчі (функціональні) підрозділи — це апарат біржі, що готує і проводить біржові торги. Вони досить різноманітні й залежать від обсягу біржових угод, кількості членів і брокерів, які працюють на біржі. До спеціалізованих підрозділів біржі можна віднести підрозділи, відповідальні за ведення поточної роботи по організації біржових торгів: • маклеріат — створюється для підготовки й проведення торгів, пропонує маклерів членам біржі; • котирувальна комісія — утворюється для обліку цін попиту, пропозиції, а також визначення котирувальних (довідкових) цін і виконання інших функцій, пов'язаних з рухом цін на біржі; • експертне бюро — здійснює експертизу товарів на біржі, консультування з питань технічних й інших властивостей і характеристик біржових товарів; • відділ прийому заявок і реєстрація контрактів — здійснює вхідний контроль, прийом заявок, реєстрацію контрактів, визначає їхню відповідність Тимчасовим правилам біржової торгівлі, формує інформаційний аркуш; • відділ інформаційно-технічного забезпечення — здійснює розробку й функціонування програмно-технічних засобів, систем зв'язку й оргтехніки; • відділ інформаційно-довідкового обслуговування — відповідає за одержання, зберігання й обробку інформації; забезпечує інформаційне обслуговування учасників і відвідувачів біржових торгів, а також підготовку й реалізацію відомостей довідкового характеру зацікавленим особам; • відділ міжбіржових зв'язків і роботи із брокерськими фірмами — здійснює акредитацію брокерських фірм (брокерів), укладає договори з біржами інших регіонів, постійно підтримує зв'язки з членами біржі; • відділ управління справами — здійснює організаційно-кадрове й матеріально-технічне забезпечення розробку й організацію управлінських рішень, координує й взаємодіє з іншими службами, відділами, підрозділами біржі; веде архів і діловодство біржі, контролює виконання всіх документів; • біржова арбітражна комісія — постійно діючий третейський суд, розглядає суперечки, пов'язані з укладанням угод у ході біржових сесій біржі, її відособлених підрозділів, представництв, філій при проведенні спільних міжбіржових торгів, а також виконанням біржових контрактів. Арбітражна комісія створюється для вирішення спірних питань, які виникають як між учасниками зареєстрованих на біржі угод, так і між ними й брокерами й відповідальними співробітниками служб біржі. Загальні положення правового статусу арбітражної комісії визначаються Законом України «Про третейські суди». Зазначений перелік спеціалізованих підрозділів товарної біржі не є вичерпним і може бути доповнений іншими підрозділами, що належать до даної групи. Товарна біржа діє на підставі уставу, у якому визначаються органи управління товарною біржею, порядок їхнього створення й компетенція, організаційна структура біржі (ст. 6 Закону). Компетенція органів управління товарної біржі — це система юридичного забезпечення реалізації функцій даного суб'єкта господарювання. При цьому варто враховувати, що в теорії господарського права компетенція — це не здатність мати права й обов'язки, а сукупність уже наявних у суб'єкта прав й обов'язків, постійно закріплених за ним законом. При цьому розрізняють господарську компетенцію трьох видів: повну, внутрішньогосподарську, змішану [9, с 287]. У цьому випадку мова йде про внутрішньогосподарську компетенцію. Конкретизація компетенції того чи іншого органа управління здійснюється в Уставі товарної біржі або спеціальному положенні про даний орган управління. З урахуванням основних положень Закону, а також на основі аналізу діяльності різних товарних бірж України, можна виділити кілька загальних моментів у компетенції того чи іншого органа управління. |
| «ПІДПРИЄМНИЦТВО, ТОРГІВЛЯ ТА БІРЖОВА ДІЛЬНІСТЬ» Термін навчання В системі товарно-грошових відносин особливе місце займає ринок товарів та послуг, які є сферою діяльності для більше ніж 70% громадян... |
Науково- методичне забезпечення Особливе місце серед них належить Г. С. Сковороді, педагогічні ідеї якого я використовую в роботі з обдарованими дітьми. Адже, Г.... |
| КУРСОВА РОБОТА Україні, розвиток міжнародних відносин зумовили формування страхової галузі в якій важливе місце належить юридичній стороні. Однією... |
Тривожності є однією з найбільш актуальних проблем у сучасній соціально-педагогічній... У цей період відбувається не тільки перебудування психологічних структур, що склалися раніше, але виникають нові утворення, закладаються... |
| Серед плеяди видатних діячів української культури Тарасові Шевченку... Якщо помножити це багатство вдачі на геніальність у поетичному слові та образотворчому мистецтві, то стає зрозумілою феноменальна... |
Законодавчо-правове регулювання біржової діяльності Формування ринку сільськогосподарської продукції як умова діяльності аграрних бірж |
| Науковий керівник Досягнення Нобелівського лауреата Саймона Кузнеця: практичне застосування у сучасній економіці |
ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ Виявлено найсуттєвіші проблеми фінансового забезпечення їх інвестиційної діяльності. Сформульовані рекомендації щодо підвищення ефективності... |
| Чарівний світ природи у творчості Катерини Білокур та Олександра Довженка Розвиток зв Катерини Білокур та Олександра Довженка, сприяє активізації навчального процесу, пізнавальної діяльності і активності студентів,... |
ОБҐРУНТУВАННЯ Особливу значимість має розвиток зовнішньоекономічної діяльності для прикордонних регіонів України, до яких, зокрема, належить Харківська... |