|
|
Скачати 106.66 Kb.
|
| Г. М. Дудар, старший вчитель ТЗОШ I – III ступенів №19, м. Тернопіль. Пісня буде поміж нас Вечір -спомин, присвячений пам’яті Володимира Івасюка 9 клас Мета. Ознайомити учнів із життєвою долею Володимира Івасюка, його пісенною творчістю; виховувати свідомого громадянина України на прикладі життя композитора, розвивати почуття патріотизму; виховувати любов до рідної землі, української пісні; розвивати естетичні почуття. Підготовка вечора. Учні разом з класним керівником підбирають матеріал для сценарію (біографічний матеріал, матеріал про творчість композитора, поезію, музичні записи пісень, фотографії тощо). Оформлення. Вечір проходить у актовій залі. На передньому плані портрет Володимира Івасюка, прибраний вишиваним рушником і гронами калини,скрипка, розкриті ноти. Оформлена виставка з фотографій родини В. Івасюка, виконавців його пісень – ансамблю «Смерічка», Софії Ротару, Василя Зінкевича, Назарія Яремчука, платівок та дисків із піснями. Перед початком вечора звучать записи пісень В. Івасюка. Використовуються фонограми пісень: «Червона рута», «Водограй», «Пісня буде поміж нас», «Чуєш, брате мій», «Моя пісня», «Два перстені», «Відлуння твоїх кроків», «Я піду в далекі гори», «Відлітали журавлі», «Реквієм пам’яті Івасюка», а також слайд-шоу про В. Івасюка. Хід вечора Звучить запис пісні «Червона рута». На сцену виходять ведучі дівчина в українському строї та юнак у вишиваній сорочці. Ведучий. 13 вересня 1970 року у програмі Українського телебачення «Камертон доброго настрою» вперше прозвучала пісня, яка стала символом української естради, пісня, яка уже впродовж майже сорока років полонить серця людей. А тоді, у далекому 1970 вона прозвучала у виконанні автора Володимира Івасюка і володарки чудового сопрано, вчительки музичної школи №1 м. Чернівці Олени Кузнєцової. Тоді ж вперше була виконана і пісня «Водограй». (Демонструється слайд.) Ведуча. На Театральному майдані міста у присутності тисяч чернівчан і на очах мільйонної глядацької аудиторії постали чудові пісні – перший тріумф молодого автора. На той час майбутньому маестро було 21 рік. А поки що він студент Львівського медичного інституту. Ведучий. Точніше, знову студент. Адже у 1966 році він був виключений за участь у «політичному інциденті». А так званий «політичний інцидент» трапився за кілька місяців до закінчення школи. Володя був одним із небагатьох претендентів на золоту медаль. Під час прогулянки парком хтось з хлопців вирішив закинути картуз на гіпсовий бюст Леніна, що й було зроблено. Усвідомивши крамольність такого вчинку, друзі беруться знімати картуза. Але ж хто знав, що бюст не закріплений? У ході «операції» вождь падає, хлопці потрапляють у міліцію на 15 діб, відкривається «Справа Володимира Івасюка». Ведуча. Батьки зробили все, що могли, щоб Володя отримав атестат. Він отримав його, щоправда з четвірками з історії СРСР та із суспільствознавства. Сім’я переїжджає до Чернівців. Володя блискуче складає вступні іспити в медичний інститут, і його зараховано на перший курс лікувального факультету. Радості не було меж, але хтось повідомив про його «справу» і 31 серпня 1966 року. Володимира звинувачують у тому, що він нечесним шляхом пробрався до лав студентства і при всіх зачитують наказ про його виключення. Ведучий. Володимир Івасюк – це ціла епоха в нашій пісенній культурі. У ньому бриніла наша Україна: в душі, в долі, в неповторному таланті. Він народився 4 березня 1949 року у районному містечку Кіцмань Чернівецької області в сім’ї вчителів Михайла та Софії Івасюків . Через 30 років у цьому ж будинку народиться наша співачка Ані Лорак. Зараз мало говорять про те, що Володимир Івасюк був вундеркіндом. Вже в 4 роки він навчився грати на інструментах, у шкільні роки почав писати пісні і став членом спілки самодіяльних композиторів. У 6 років за свою чудову гру Володя отримує в подарунок від земляків гарну справжню німецьку скрипку. Ведуча. Після закінчення 6 класу Володя вступає в Київську музичну школу для обдарованих дітей імені М. Лисенка, але після першого семестру повертається в Кіцмань. Навчання і виснажлива робота позначились на його здоров’ї. Тут, у Кіцманській музичній школі, він створює ансамбль «Буковинка» і пише для нього свої перші пісні, серед яких найперша - «Колискова» на вірші батька. Перші перемоги колективу на кількох самодіяльних конкурсах - обласне телебачення, подорож по Дніпру. Подорож була нагородою за перемогу у республіканському конкурсі. Ведучий. Після виключення з інституту Івасюк продовжує боротьбу за своє майбутнє. Він іде працювати на завод «Легмаш», де керує заводським хором. Під псевдонімом Весняний надсилає на обласний конкурс пісні «Відлітали журавлі» на вірш В. Миколайчука та «Колискова для Оксаночки» на власний вірш. За пісню «Відлітали журавлі» удостоєний першої премії. Звучать пісні «Відлітали журавлі» у виконанні Лесі Пришляк (учениці 8-Г класу). Ведуча. 1971 рік. Режисер Роман Олексів зняв у селищі Яремча перший український музичний фільм «Червона рута» , в якому головні ролі виконали Софія Ротару та Василь Зінкевич. У фільмі звучить багато пісень В. Івасюка. «Червона рута» перемогла на першому всесоюзному фестивалі «Пісня -71». На заключному концерті в Останкіно її виконали Назарій Яремчук, Василь Зінкевич та Володимир Івасюк у супроводі естрадно-симфонічного оркестру під керівництвом Юрія Силантьєва. Звучить пісня В.Івасюка «Червона рута « у виконанні ансамблю дівчат 9-Б класу. Ведучий. 1972 рік. На Чернівецькому телебаченні відбулась прем’єра пісні «Балада про дві скрипки», яку виконала Софія Ротару. Пісня «Водограй» перемогла в телевізійному конкурі «Алло, ми шукаємо таланти!» та на фестивалі «Пісня 72». Тоді ж починається співпраця В. Івасюка з поетом Ростиславом Братунем та ансамблем «Смерічка». Ведуча. Софія Ротару перемогла з піснею «Водограй» на міжнародному пісенному конкурсі «Сопот - 74» у Польщі. До речі, знову ж Софія Ротару перемагає з піснею В. Івасюка «У долі своя весна» і на конкурсі «Сопот - 77». Звучить пісня «Водограй» у виконанні ансамблю дівчат. Ведучий. У 1973 році Володимир закінчує медичний інститут, і у вересні 1974 розпочинає навчання на композиторському відділенні Львівської консерваторії в класі Ф. Кос-Анатольського. Навчаючись в консерваторії, він пише музику до вистави «Прапороносці» за однойменним романом О. Гончара. Музику високо оцінила критика. Володимир багато творив і в нього виникла академзаборгованість у консерваторії. Його виключили. Хтось порадив йому взяти довідку, що він хворіє, що далася взнаки перевтома. Невідомо,яким чином,але Володимир потрапив до стаціонару психіатричної лікарні. Можливо, це було заздалегідь сплановано спецслужбами. Ведуча. У 1977 році Володимира відновили в консерваторії. Побачили світ платівка – гігант «Пісні Володимира Івасюка виконує Софія Ротару» і збірка його пісень «Моя пісня». Звучить пісня В. Івасюка «Два перстені» у виконанні учениці 9-А класу Олі Фаль. Звучить пісня «Я піду в далекі гори» у виконанні учениці 8-Б класу Безпалько Зоряни. Ведучий. У Володимира Івасюка не було жодної російської пісні, жодної пісні про «світле майбутнє». Це був виклик режимові, якого йому не пробачили. Читець 1. Я несу свою ношу- і тяжка, і безцінна, Не покину, хоч як хай втомлюся, Я – щасливий між вас, мене Пісня обрала, Я за неї із вами молюся… Пісне! Моя бентежна радосте й жадання, Моя любове перша і остання, Моя пекельна муко і страждання, Весняний цвіте мій, тендітний, ранній, Найкраща жінко, найніжніша, Моя молитво щира, найсвятіша, Моя неволе, що солодша меду… У мене більш доріг нема, окрім тієї, Пісне, Що до тебе… Ведуча….У 1979 році Володимирові Івасюкові було всього 30, а його пісні вже перемагали на міжнародних фестивалях, величезними тиражами виходили його платівки – його талант і його слава були у розквіті. У його творчому доробку 16 пісень на власні слова, понад 50 пісень на слова інших поетів, музика до спектаклів, сюїта на тему народної пісні «Сухая верба». Ведучий. 24 квітня 1979 року в обід задзвонив телефон. Дзвонили з консерваторії. Володимир швидко зібрався і пішов… Пішов назавжди, пішов, щоб більше не повернутись… Батьки відразу повідомили про зникнення сина в міліцію, вели пошуки рідні і близькі. Але безуспішно… Читець 2. Селянський роде з пращурів-дідів, З кутею, колядою і дідухом, Народжуєш великих Кобзарів, Народжуєш аристократів духом. Твої сини, народе, плоть від плоті, Такі заради себе не живуть, І не чекають, доки ти попросиш, Вони самі беруть свій хрест й несуть. Вони своєї гідності не згублять, За шмат не продадуть, не розміняють, І не відступляться у мить твою найважчу, Бо більшої ганьби вони не знають. Об їх любов всі зрадники спіткнуться, Вони не пустять їх на твій поріг, Бо роздумів вони серця гарячі Кладуть тобі, народе мій, до ніг. Вони вітрила в бурю не згортають, Вони з твоїм знаменом попливуть. Твоє ім’я їх путь благословляє, Їх сенс життя, його найвищу суть. Вони солодку, довгождану волю З боїв виносять на своїх плечах, Вони умруть без страху і без жалю, Щоб ти, народе, жив і не зачах. Читець 3 Вони не просять оплесків і дяки, Вино їх слави як би не бродило, Вони орють на полі твого духу, Орють невтомно й сіють, щоб родило. Вінок терновий на чолі ясному – Високих зір такий жертовний шлях, Вони – святі, мій хліборобський роде, Вони нас всіх продовжують в віках. Ведуча. Володимира знайшли аж 18 травня у Брюховицькому лісі повішеним. Було багато причин вважати, що його вбили, а самогубство інсценізували, але радянські правоохоронні органи розглядали тільки одну версію – суїцид. Слідство припинили й справу здали в архів. Професор Ганіткевич вважає, що спецслужбам було замало просто знищити українського композитора. Вони все влаштували так, щоб скомпрометувати його: от, мовляв, кумир, якого любили всі українці – насправді неврівноважений самогубець. Звучить «Реквієм» Моцарта. Виходять дівчата у вишиванках із запаленими свічками. Ведучий. Ховали Володю 22 травня, в день, коли прах Великого Тараса перевезли на Україну. Дубову труну,прибрану гілками калини і вишитим рушником, люди відмовилися класти на автомобіль й на раменах несли від оселі до самого Личаківського цвинтаря. Це була небачена в ті роки процесія, це була непокора владі. Кажуть, що такого людного похорону не було у Львові з часів прощання з митрополитом Андрієм Шептицьким. Ведуча. Про час і місце похорону ніде не повідомлялося. У ВУЗах призначили комсомольські збори з обов’язковою явкою. Були дані вказівки під загрозою виключення чи звільнення не йти на похорон. Жодної квітки у Львові не знайти, усі вони там – для Володі. Останні живі квіти його останньої весни. Попереду процесії донька відомого львівського художника Володимира Патика – Оксана несла портрет у миртовім вінку. Далі – Назарій Яремчук і Левко Дутківський несли великий вінок з живих білих квітів від Софії Ротару, тріо Мареничів, Юрій Рибчинський, Василь Зінкевич, Ігор Білозір. На вінку тріо Мареничів написали: Спасибі , друже, за любов жагучу До рідної Вкраїнської землі, Повік твою «Червону руту» Співати будуть солов’ї. Після прощальних слів зазвучала пісня… «Чуєш, брате мій» на слова Б. Лепкого. Виконують дівчата. Ведучий. Упродовж наступних років влада робила все, щоб стерти пам’ять про Володимира Івасюка. Навіть мертвому йому не могли простити його таланту, бо й мертвим він затьмарював своїм талантом живих. І справді, його ненавиділи живим, його боялися мертвим. Могилу тричі підпалювали, а одного разу в зливу горіли квіти. Влада заборонила виконувати його пісні, навіть встановити надгробок на могилі. Пам’ятник на Личаківському цвинтарі постав лише через 10 років після смерті митця. І через 10 років у 1989 «Червона рута» стає назвою однойменного пісенного фестивалю. Звучить пісня В. Івасюка «Відлуння твоїх кроків» у виконанні дипломанта конкурсу «Червона рута» учениці 11-А класу Олени Романишин. Ведуча. Володимир Івасюк серед тих небагатьох, що зайняли пісенне небо над нами, змусили нас прислухатись до неповторної краси рідної пісні. Володимир Івасюк, Василь Зінкевич і наймолодший – Назарій Яремчук. Це вони відкрили нову сторінку нашої пісенної творчості, увібравши народні інтонації,дали пісні ширші і дружніші крила, позбавили її отої яловості, яку сповідувала злякана душа чиновників від культури та, певною мірою, і самі митці «совєцького» режиму. Пісня стала народжувати радість і гнів, доброту і відчуття людської гідності. Та ще забилась у цих піснях струна українського єства, яку не сплутаєш ні з ким і ні з чим. Ведучий. Перемагаючи болі Назар співав на сцені палацу культури «Україна» під час творчого вечора поета Юрія Рибчинського. Він не вмів співати нещиро, без натхнення. Так було і цього разу. Піднесено, від душі співав Володимиру Івасюку: Як важко, брате мій, без тебе Вкраїнську пісню колисать!.. Ці незабутні слова із «Реквієму» Володимиру Івасюку. Цілих двадцять п’ять літ Назарій Яремчук колисав сучасну українську пісню на своїх руках і грів біля свого серця. Був кінець травня. З двох місяців життя, обіцяних лікарями у квітні, залишився один. Він, мабуть, знав, що пісня , яку він співає, уже буде про нього… Не падають зірки із неба, Ідуть зірки у небеса. Дівчата запалюють свічки.Звучить запис пісні «Реквієм» у виконанні Назарія Яремчука. На екран проектуються слайди, присвячені В. Івасюку. Ведуча. Пройшли роки. Пломеніють завжди на могилі композитора живі квіти. Не заростає дорога всенародної любові до великого українця . І як гірко вражають слова Ліни Костенко: «Слава – це прекрасна жінка, що на могилу квіти принесе». 3 березня 1994 року перший президент незалежної України Леонід Кравчук підпише Указ про присудження Володимиру Івасюку Державної премії України ім.. Т.Г. Шевченка. Посмертно… Ведучий. У 1999 році 4 березня у Чернівцях відкриють Меморіальний музей Володимира Івасюка. Ведуча У 2001 році на П’ятій Ювілейній Церемонії нагородження лауреатів Всеукраїнської премії у галузі музики та масових видовищ «Золота Жар-птиця» Володимира Івасюка нагородять у номінації «За внесок у розвиток музичної культури України XX століття». Посмертно… Ведучий. У 2003 році виходить компакт-диск «Наш Івасюк» у виконанні Тараса Чубая та групи «Плач Єремії». Ведуча. У березні 2009 Указом Президента України В. Ющенка Володимиру Івасюку присвоєно звання Герой України. Посмертно… Ведуча. Він залишив нас багатими, тож бережімо це безцінне багатство. Будьмо народом, гідним наших великих подвижників, яких ми маємо у постатях Володимира Івасюка, Назарія Яремчука. За любов належить любов. По смерті – також. Ведучий. Його пісня – то його молитва, то джерело любові –припадаймо до нього, наповнюймо його цілющою водою свої серця… Читець 4. Душею не кривив – Не вмів кривити. Дешеву славу не шукав. Умів любити. Любив невтомно, вперто, До нестями. Любив собою всім, Любив в піснях, Й піснями І стрункі смерічки, Й стожари високі, Зелен гай далекий Обрій синьоокий… Злинув крилато і гордо У піднебесся високе, Кожного серця дістався, Душі живив одинокі, Збирав і єднав Всю родину, Велику родину – Вкраїну, Будив, піднімав, Зарости не давав Дорозі від батька До сина… Читець 5. То вічне – пісня, і літа Над нею сил своїх не мають, Вмирають люди, не пісні, Але чому ж такі вмирають? Його душі вогонь високий Горить і світить, не погас. Родині світить,Україні, Живе він в пісні поміж нас... Звучить пісня «Пісня буде поміж нас» у виконанні ансамблю дівчат 9-Б класу. Література 1. Пісні Івасюка були викликом режимові. Газета «Свобода», березень, 2009р. 2. М. Патей – Братасюк. На вістрі полум’я свічі. «Лілея». - Тернопіль. 1996. 3. І. Лепша. Життя і смерть Володимира Івасюка. 1994. 4. М. Івасюк. Монолог перед обличчям сина. – Журнал «Жовтень». 1989. №9. 5. В. Зінкевич. Зоря незгасна. – Газета «Молодь України», 7 березня 1989. 6. Спогади про композитора. Літ. Україна,11 серпня 1988. 7.В. Івасюк. Пісні. - Музична Україна., Київ – 1994. «ПІСНЯ БУДЕ ПОМІЖ НАС» 4 березня 2010 року Володимирові Івасюку виповнився би 61 рік… Шановні вчителі, старшокласники! Якщо Вам не байдужа справжня українська поезія і справжня українська пісня, запрошуємо Вас на вечір пам’яті великого сина українського народу -- поета, композитора В. Івасюка, який відбудеться 4 березня 2010 року о 15.00 год. у 106-му кабінеті. У програмі вечора: літературна композиція, присвячена поету, виступи юних талантів нашої школи, слайд-шоу «Наш Івасюк». Сподіваємось, Ви отримаєте незабутню приємну зустріч з піснями В. Івасюка. Чекаємо на Вас. Учні 9-Б класу |
|
Г. М. Дудар, старший вчитель ЗОШ І ІІІ ст. №19 Ведучий. Але, перш, ніж на сцену вийдуть команди, я розкажу вам маленьку історію |
Г. Дудар, старший вчитель ТЗОШ І ІІІ ступенів №19, м. Тернопіль Мета. Виховувати в учнів почуття патріотизму, гордості за людей своєї землі. Ознайомити їх життям і творчістю видатної дочки українського... |
|
Відділ освіти Шполянської районної державної адміністрації Збарах Галина Петрівна, вчитель математики, спеціаліст вищої категорії, старший вчитель, Припіяло Сергій Олександрович, вчитель математики,... |
Арифметична та геометрична прогресії. Гра "Щасливий випадок" Тищенко Ірина Анатоліївна, вчитель математики Геронимівської ЗОШ І-ІІІст. Черкаської районної ради, спеціаліст вищої категорії, старший... |
|
Відділ освіти Веселинівської райдержадміністрації Районний методичний... ... |
М. Гура, вчитель географії і біології вищої категорії, старший вчитель Розглянуто особливості видового складу і розміщення рослинних угрупувань на території України, необхідність охорони рослин з використанням... |
|
Анотації до матеріалів обласної виставки претендентів до нагородження вчителів біології Юрченко Людмила Петрівна, вчитель біології Черкаської гімназії №31 Черкаської міської ради, старший вчитель |
Г. М. Дудар, старший учитель математики ЗОШ №19 Ведучий Дорогі друзі! У наш бурхливий час, коли світ заполонили відео, стерео, мобілки, коли прилавки супермаркетів вгинаються від... |
|
Урок математики в 1 класі. Урок-тренінг «Вправи на Застосування таблиць... Сєргєєва Валентина Олександрівна, вчитель вищої категорії,старший вчитель КНТМЛ №81. Збірка «Цікаво в 1 класі.» |
Обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Так, із 45 вчителів, які викладають математику у поглиблених класах, 89% мають вищу кваліфікаційну категорію, 4 першу кваліфікаційну... |