Тема. Дорога під яворами Андрія Малишка. Чисте синівське почуття до матері в "Пісні про рушник" Мета

Аналіз поезії за питаннями:

• 
  Чи можемо ми цей твір вважати автобіографічним? Чому?
  

Теорія літератури (повторення)


Які спільні для фільму і поезії образи чи символи ви помітили?

Теорія літератури (повторення)

• 
  Символи -- предмет або слово, яке умовно виражає суть певного явища (хліб - сіль -- символ гостинності)
  

• 
  Що можуть символізувати стежина, осінь, дощ?
  
• 
  Чи можна рушник вважати символом? Доведіть свою думку.
  

Вчитель. Образність пісні тримається на вишиваному українському рушникові, нашому оберегові, з яким у нас пов'язано все — від народження до останнього шляху. Рушниками перев'язували молодих, а коли у них син виростав, ішов у життєву дорогу—чи то добру, а чи й лиху, воєнну, — то ніс із собою вишиваний рушник і, нарешті, — «рушниками, що надбала, спусти мене в яму». Тому й говорить поет, що на ньому оживає все знайоме до болю, все життя: і пройдене, й те, яке ще судилося прожити. (До речі, сам автор, Андрій

Самійлович, вірив у те, що в буремні роки війни він вижив після важкого поранення тільки завдяки вишитому рушникові, з яким провела його мати на фронт).

Яка пора року зображена у фільмі? Чому автори відзняли осінній пейзаж?

Теорія літератури (повторення)

• 
  Пейзаж --опис, картина природи, у якій розгортається дія.
  

• 
  Які настрої переважають? Чому?
  
• 
  Що, на вашу думку, відчував автор?
  
• 
  Над чим замислились ви?
  
• 
  Якими словами поет говорить про матір?
  

Рідна, незрадлива, ласкава, засмучена, хороша, очі блакитні, вірна, любляча.

• 
  Яким поет згадує дитинство? Як саме у вірші показано прикмети весняного ранку?
  
• 
  Які образи постають перед нами?
  

Зелені луги, солов'їні гаї, росяниста доріжка, шелест трав, щебетання дібров.

• 
  Створіть уявний пейзаж села, яке оспівує Малишко?
  
• 
  Які художні засоби виразності ви помітили в тексті пісні? Що взято із усної народної творчості?
  
• 
  Знайдіть у тексті синоніми, повтори, епітети,
  
• 
  Чи можемо ми створити кольорову гаму вірша?
  

Колір ранкової зорі, цвіт росянистої доріжки, зелені луги, блакить очей

А звукову?

Спів солов'їв, тихий шелест трав, щебетання.

• 
  Як би ви прокоментували свої спостереження?
  

Вчитель. Малишко не просто шукав "особливі'' слова для своїх віршів, а насамперед він мислив образами, а "епітети" використовував ощадно, обережно й рідко; можна сказати, обминав їх, тримаючи у своєму творчому арсеналі хіба що свій, виважений і осердечений, "постійний" епітет. У нього прикметник "сивий" спалахує цілим перецвітом душевних кольорів; це — і сива дорога, І сива хмара, І сива мати, І сива трава, і сива чайка, І сива печаль...

• 
  Які відчуття виникають у вас після прослуховування пісні?
  
• 
  Прокоментуйте своє ставлення до ліричного героя і подій.
  

Літературознавці. Так, образ матері — це один із центральних у творчості поета. Не можу не назвати збірок, у яких поет уславлює її — рідну неньку: «Дружба» (1935 р.); «Мама»; «Батьківщина» (1936 р.); «Напишу листа»; «Лірика» (1938 р.); «Мати», «Материнська»; «Листи червоноармійця Опанаса Байди» (1940 р.); «Мати моя, мати дорога»; «Битва» (1943 р.); «Не плачте, мамо, не треба»; «Що записано мною» (1956 р.); «Мамо, я хочу поговорити з

Вами»; «Дорога під яворами» (1964 р.); «Мати», «Сиділа мати, наче груша

дика»; «Серпень душі моєї» (1970 р.); «Мати моя полотна наткала» (1970 р.). А взагалі, майже у кожен четвертий твір поет уводить образ матері

Та апофеозом його творів про матір є вірш «Рідна мати моя» («Пісня про рушник»), яка окрилена чарівними мелодіями Платона Майбороди, набула великої популярності, стала народною піснею. Це — гідний пам'ятник Матері вкраїнській, який вдячний син звів на віки вічні. Ця пісня глибоко національна, її не можна перекласти іншою мовою, хоча вона й перекладена на 35 мов, але найкраще вона звучить українською.
Теорія літератури (повторення)

• 
  Ліричний герой -- образ поета (його ліричне "я"), чиї переживання, думки та почуття відображено в ліричному творі.
  

• 
  Чи знаєте ви хто автор музики "Пісні про рушник"?
  
• 
  Чи вдалося авторові музики, на вашу думку, створити мелодію суголосну тексту поезії?
  

Вчитель. Сам поет так згадуватиме історію написання цієї пісні:

"Спершу Платон Майборода відчув музику й намугикав мені "рибу"; та мелодія чомусь озвалася голосом моєї матері, Копи вона наспівувала, то, здавалося, "бриніли" й ці ноти. І в моїй уяві раптом вималювалася моя рідна мати, її постать край шляху за Опуховим... Не знаю, чи, може, то була і Платонова ненька; принаймні, так переконував колись він мене… А то, було, хтось надіслав мені листа з освідченням, що й до нього прийшла з цієї пісні його мати… Але ж, — І поет крадькома усміхнувсь своїми "монгольськими" очима, — дозвольте все-таки заявити про своє авторство не лише слів "Рушничка", до створеного мною образу моєї рідної матері…"

Перегляд відеофільму про П. Майбороду 3 хв.

Звучить попурі мелодій Платона Майбороди.

Як народжується пісня і з яких глибин серця проростає мелодія і зливається з насиченим поетичним словом і як, нарешті, починає звучати в людському голосі?

За своє творче життя композитор Платон Майборода написав близько ста пісень, але щоразу момент створення пісні був схожим на диво. Це, як джерело, яке раптом пробиває землю і починає дзюркотіти легко і вільно.

" Я знав, що на світі був Бетховен з "Героїчною симфонією" та Глінка з "Русланом і Людмилою". Оце й була вся моя освіта. Та ще величезне, неймовірне бажання стати музикантом." Платон Майборода
Вчитель. З Платоном Іларіоновичем вони створили 30 пісень. Серед них

«Пролягла доріженька» та багато інших створені здебільшого у співдружності з композитором Платоном Майбородою, супроводжували, супроводжують і, я впевнена, будуть супроводжувати молодість цілих поколінь.

ІІІ. Оцінювання учнів.

ІV. Домашнє завдання. Вивчити напам'ять "Пісню про рушник" Виразно читати "Приходять предки, добрі і нехитрі…"
Тема. Любов до матері - України в поезіях Андрія Малишка.

"Приходять предки, добрі і нехитрі…"

Мета. Виразно і вдумливо читати поезії. Набувати навички аргументовано висловлювати власні роздуми, розвивати образне мислення, уміння сприймати художній текст у його єдності з історичним контекстом. Вміти визначати і коментувати основні мотиви, роль художніх засобів, символічність образів.

Формувати морально - естетичні цінності школярів, розвивати естетичний смак.

Обладнання: портрет Андрія Малишка, його твори, підручник, відеофільм "Андрій Малишко".

Основний зміст уроку
І. Перевірка домашнього завдання

ІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу
Вчитель. Олесь Гончар згадував про стосунки Малишка з матір'ю .

"Ласкавою співучістю приваблювала мова, з якою мати зверталась то до сина, то до мене. Гостинна була, уважна, її цікавило, хто це прийшов із сином та звідки родом... Пізніш, коли тільки доводилось читати нові Малишкові поезії, де він оспівував матір, чи слухати «Пісню про рушник», цей апофеоз чистого синівського почуття до матері, щоразу поставав мені перед очима образ цієї славної, у святковій вишиваній сорочці обухівської жінки, яка безмежно любила свого сина і розуміла його у всьому значенні його поезії, дарма що сама була без освіти"

Учні розповідають напам'ять "Пісню про рушник"

«Пісня про рушник» сприймається як монолог сина, який знаходить найніжніші слова, щоб подякувати любій матусі за її турботу, вірну любов і ласку.."
Перегляд І відеофрагмента фільму "Андрій Малишко" 5 хв.

Андрій Малишко

Звучить "Пісня про рушник"

На стінах фотографії, портрети батьків

Згадує Дмитро Павличко

"Ми знову думаємо про нього, всі, хто бачив його, хто слухав його і хто так само слугує українській культурі, мабуть, відчуває Малишка в собі, як частину свого єства. Він для нас не просто поет, не просто автор "Прометея" чи "Це було на світанку", чи інших поем, чи прекрасної його інтимної, філософської лірики. Він - ота відкрита гарячінь, яка йде на тебе, яку можна зустріти на порозі рідної хати, яка йде з твого дитинства, з рук матері, з мозольних рук наших батьків, з рідної землі, з самого життя на землі."

Згадує Іван Драч

"Характерно для самого Малишка, що він, як ніхто інший, вмів поляризувати навколо себе людей: біля нього були активні, шалені друзі, або недруги його. І це цікаво.

Колись Павло тичина говорив: "Нам треба голосу Тараса", то особливо зараз наша поезія, наша література відчуває, що нам треба голосу Малишка. Такого пекучого, неперекірливого чоловіка, який завжди з приводу тих чи інших речей мусить обов'язково сказати своє конкретне, своє гаряче слово."

Згадує Дмитро Павличко

"Я пригадую, як мене вразив один Малишків рядок "Ріки грають, як густа струна". Скільки епітетів до слова струна! У слабших поетів вона срібна, дзвінка. У сильніших вона може бути малинова, зелена, синя, всіляка може бути. Але у Малишка вона густа. Оцей звукопис "густа струна", це мене вразило і я почув музику, музику незвичайну."
Андрій Малишко читає поезію

Ти ізнов мені снишся на стежці гіркої розлуки

Синім лугом, ромашкою, птицею з канівських круч.

Так візьми ж мою кров і візьми моє серце у руки,

Тільки снами не муч і невипитим горем не муч.

Я топтав кілометрів не сто і не двісті, й не триста,

Все в похід, у похід, в небезпеки на правім краю.

Он зоря вечорова до мене шепоче барвиста:

— Що ж ти став, як німий, надивляйся на землю свою!

Надивляйся на землю, де сизі орли клекотіли

Із могили високої в димнім безмежжі доріг.—

І лежала земля, в попелищі земля чорнотіла,

Я дививсь — і німів, і прощавсь — і прощатись не міг.
Згадує Сергій Козак

"Пам'ятаю, коли ми їхали в Обухів, (у машині Андрія ще був Микола Нагнибіда, Майборода, Олекса Жовда) Малишко сидів спереду і показував нам у вікно: оно, хлопці, бачите на обрії три дубки, отам десь ходить моя молодість. Відвернувся на хвилинку і ми чуємо: де шумлять дубочки - легені

давнім спогадом дібров,

може, в тій безодній зелені

променить моя любов.

Повернувшись до нас він читає все це, а ми всотуємо в серця ці слова і народжується мелодія.

Бесіда за питаннями:

• 
  Яким постає перед нами Малишко зі спогадів Івана Драча та Дмитра Павличка?
  
• 
  Що в поезії митця особливо відзначив Дмитро Павличко?
  
• 
  Як, зі спогадів Сергія Козака, Малишко писав вірші?
  

„Мозковий штурм" Як ви розумієте слова Івана Драча "нам треба голосу Малишка"?

Мета „мозкового штурму" в тому, щоб зібрати якомога більше ідей від усіх учнів упродовж обмеженого часу щодо розв'язання проблеми. „Мозковий штурм" спонукає учнів проявляти творчість, дає змогу вільно висловлювати свої думки.

Назвавши проблему, вчитель пропонує учням висловити ідеї, коментарі тощо. Усі пропозиції записуються на дошці чи неї великому аркуші паперу без зауважень, запитань; кількість ідей заохочується, ідеї можуть поглиблюватися чи змінюватися.

Перегляд ІІ відеофрагмента фільму "Андрій Малишко" 3 хв.

Перші збірки Андрія Малишка виходять у тридцятих роках. Його приймають до спілки письменників. Невдовзі почалася Велика Вітчизняна війна.

Андрій Малишко читає поезію

"Україно моя, далі грозами свіжо пропахлі,

Польова моя мрійнице. Крапля у сонці з весла.

Я віддам свою кров, свою силу і ніжність до краплі,

Щоб з пожару ти встала, тополею в небо зросла"

Андрій Малишко з перших днів війни стає фронтовим кореспондентом. Він працює в газетах "Красная армія", "За честь Батьківщини", "За радянську Україну".

Дорогами війни він пройшов Південно - західним, Сталінградським, І та ІІ Українськими фронтами. Перемогу зустрів у Берліні. Під час війни вийшли збірки його поезій "До бою вставайте!", "Україно моя", "Понад пожари"

Хроніка війни, переправа.

Згадує Василь Швець

"Він пройшов війну, був справжнім відданим патріотом нашої Батьківщини, з якою його зв'язувала велика і безмежна любов. Саме творчість Андрія Малишка з його любов'ю до природи перейшла у народ, у пісні, у натхненне слово його, гаряче, пристрасне, яке з любов'ю ми читаємо, перечитуємо, співаємо."
Обговорення за питаннями:

• 
  Уривки з яких творів ви почули у переглянутому фрагменті?
  
• 
  Де і ким працює Малишко під час війни?
  
• 
  Які збірки виходять у воєнні роки?
  
• 
  Звідки брав митець сюжети для своїх поезій про війну?
  
• 
  Якими словами говорить про поезії великого художника слова Василь Швець?
  

Учитель. Особливо в години найтяжчих випробувань автора хвилювала доля свого українського народу;

Україно моя,

мені в світі нічого не треба,

Тільки б голос твій чути

І ніжність твою берегти.

Звісно, запопадливі редактори відредагували в публікаціях "мою Україну" під "Радянську", й поет у поетичних збірках уже співав: "Україно Радянська, мені більше нічого не треба...", й серце в самого стискалось од сваволі й наруги.

У роки війни Малишко й Довженко не раз ділили навпіл труднощі фронтових буднів. У записникові поета занотовано його розмову з другом. Він розповів кінорежисерові про українську дівчину, яка не хотіла віддатися ворогові й переночувала Із невідомим солдатом, який з армією відступив уранці. Згодом ця сцена в уяві митця розпросторилася у ціле художнє полотно — незабутню кіноновелу "Україна в огні".

Ще якось Андрій Самійлович намагався знайти видання про відступників. Так, так — про перекинчика Ярему Вишневецького, який, перейшовши на службу до польського короля, позбувся не лише роду-племені, своєї мови й віри. Дмитро Косарик оповідав (знав, або ж вигадував), як "схизматика" перехрещували в "католика"... Ксьондз вистриг в нього на тім'ї кружальце І змащує його миром... Поет слухав, слухав, а потім: "Та це ж йому забивають у голову цвях, і він завжди стримітиме в мізках: ти — вже католик; ти — шляхтич; ти — не українець; ти — поляк... І тоді ні сюди — ні туди: вічне нагадування — відступник. Може, й поему так назву в науку нашим національним зрадникам".

І десь із глибини серця народжувалось: "Приходять предки, добрі і нехитрі…"

Виразне читання поезії.

Словникова робота

Орбіти -- межі, сфера поширення впливу, діяльність.

Шлях руху небесного тіла.

Атом -- найменша частинка чого-небудь.

Недовірок -- той, хто недостатньо вірить у що-небудь; хто зраджує своїм переконанням, принципам.

Схизмат -- у католиків -- назва православних; у церквах -- розкольник.

Прелат -- почесна назва, титул представника вищого духовенства.

Ярижка -- 1. Представник найбіднішого населення.

2. Нижчий служитель, що виконував поліцейські функції.

3. П'яниця, гультяй, безпутна людина.

Пролог -- вступна частина літературного чи музичного твору.

Початок чого-небудь вступ до чогось.

Житія святих, відповідно до днів поминання.

Учитель. Аби краще зрозуміти змістове навантаження кожного слова треба згадати ще одну історію з життя поета, яку знали лише близькі люди.

Якось Андрій Самійлович розповів, що отаман Зелений — його земляк, народний учитель Терпило. Він не захотів змиритися з ленінським режимом і, зібравши цілу армію місцевих однодумців, учинив одчайдушний опір московській владі. До нього прилучилося багато вихідців Із навколишні сіл. Був серед повстанців і брат поета, 16-літній юнак. Після поразки повстання хлопця за вироком радянського суду мали знищити. Андрій Із матір'ю подався в Харків до всеукраїнського старости Петровського, щоб заступився за підлітка. Вседержитель пообіцяв замовити слівце, чи навіть написати цидулку, але вже було пізно: брата розстріляли.

Цей факт в автобіографіях поета відсутній, але подекуди спливав на поверхню: під час розгляду особистої справи, на погромницьких зборах, у розмові недругів. Поетові хотіли зробити боляче, та він на всі випади відгукувався нещадною люттю й душевним занімінням. Але ніколи й нізащо не розкаювався, не присягався, не бив себе у груди, а ще глибше поринав у роздуми над гіркотами свого роду й народу.

Бесіда за питаннями:

Якими бачить автор предків і чому?

Що означають рядки : "І кайдани подзвонюють з плугами…

Зерно, і кров, і ночі із снігами"?

• 
  Який художній прийом тут використав митець?
  

Теорія літератури (повторення)

• 
  Підтекст -- не висловлене прямо в тексті, але ніби витікаюче з окремих реплік, деталей ставлення автора до дійових осіб, їх взаємин, сюжетних ситуацій; неявний смисл.
  

Метод „ПРЕС"

Учні висловлюють свою думку (починають словами: я вважаю, що...). Пояснюється причина появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази (...

тому що...). Наводяться приклади, додаткові аргументи на підтримку власної позиції (... наприклад...). Узагальнюється думка (... отже..., таким чином...) .

• 
  Чому так страшно стати "розщепленим, як атом"?
  
• 
  Чому, для чого приходять предки? Що вони хочуть попередити?
  
• 
  Яким чином вони навертають сина на шлях патріота?
  

Учитель. Синівська ніжність і любов до Батьківщини передаються в численних звертаннях поета до Дніпра, до Києва, а передовсім — до України. Проникливими, щирими словами промовляє Малишко до неї:

Україно моя, мені в світі нічого не треба,

Тільки б голос твій чути

і ніжність твою берегти.

Або ще так:

Україно моя, далі, грозами щиро пропахлі,

Польова моя мрійнице.

Крапля у сонці з весла,

Я віддам свою кров, свою силу

і ніжність до краплі,

Щоб з пожару ти встала,

тополею в небо зросла.

ІІІ. Оцінювання учнів.

ІV. Домашнє завдання.

Письмова робота: "Синівська любов до Батьківщини в поезіях Малишка"

Виразно читати поезії "Вогник", «Стежина».