Козачук Олена Іванівна,
викладачТаращанського агротехнічного коледжу
Тема: Література рідного краю: стежками життя Андрія Малишка (до 100-річчя з дня народження)
Мета: зацікавити студентів життям і творчістю поета-пісняра А.Малишка, розкрити майстерність автора у створенні неповторних ліричних образів; розвивати уміння аналізувати поезію, творчо працювати над її образами, розкрити зміст народнопоетичних символів; на прикладі життя і творчості поета виховувати в учнів національну гідність, патріотизм, любов до матері, рідної землі, повагу до національних традицій.
Форма заходу: заняття- портретне інтерв’ю
Мета проведення заняття: провести майстер-клас з використання інноваційних (інтерактивних) технологій, виявити креативність мислення студентів, вміння аналізувати поезії, визначати художні засоби, віршові розміри; показати зв’язок дисципліни з комп’ютерними технологіями, музикою, мистецтвом.
Під час заняття формуються самоосвітня , інформаційна, комунікативна, соціокультурна , мовленнєва , діяльнісна, творча компетентності студентів.
Епіграф до заняття:
« Для пісні в нас всюди почесне місце, бо вона –посестра життя, порадник, вірний друг і суворий суддя . Людина хоче з нею журитися і радуватися , мислити і працювати »
А. С. Малишко.
Обладнання: ноутбук, мультимедійне обладнання, документальний фільм про А.С.Малишка, презентації, музичний супровід.
Методи і прийоми: рольова гра «Інтерв’ю», захист презентацій, бесіда викладача, проблемні запитання, ідейно-художній аналіз, практична робота з теорії літератури, інтерактивні вправи «мозковий штурм», «асоціативне гроно», креативна замальовка, читання напам’ять, рефлексія: виконання пісень на слова Малишка
ХІД ЗАНЯТТЯ:
І. Організація аудиторії
«Рольова гра»
Студент за письмовим столом:
Так, задачі з математики розв’язав, до контрольної з хімії підготувався, фізику вивчив, залишилось тільки домашнє завдання з літератури виконати.
Ось зошит…. Що додому? Так, домашнє завдання -література рідного краю: опрацювати біографію А.Малишка, за нею поставити запитання у формі інтерв’ю до уявної постаті А.Малишка; вивчити вірш на вибір напам’ять.
Ну що ж, завдання не з легких. Для початку треба повторити, що таке інтерв’ю ? ( Гортає зошит)
Член клубу «Журналіст» знайомить з різновидами інтерв’ю
Мабуть, оберу портретне інтерв’ю. Де тут у нас біографія Андрія Малишка? …У Вікіпедії?... Є але, пошукаємо на іншому сайті… Знайшов…. (читає)
Звучить пісня «Стежина» у відеозапису.
Андрія Малишка називають «солов’їним серцем» України, його твори, покладені на музику, стали народними піснями і їх знають мільйони. Що ж би я міг запитати у такої величної постаті? Де народились? Де навчались? Як стали поетом?... Ні, це досить банально… А, може… (швидко записує)
Звідки і як розпочалася ваша стежина дитинства і пізнання світу?
Які настанови матері, батька, взяли ви,Андрію Самійловичу, з собою, вирушаючи стежиною дорослого життя?
Як розпочалася стежина творчості?
Хто з товаришів став на життєвій стежині справжнім другом, однодумцем?
Як вдалося вам у грізні роки сталінських репресій, цькування української національної культури не зійти зі стежини Правди, Добра, Краси?
Відповіді на ці запитання я, звісно, не почую з вуст Андрія Малишка, але так хочеться доторкнутися до стежин його життя і творчості…
ІІ. Повідомлення теми і мети заняття. Мотивація навчальної діяльності
Викладач: Отож сьогодні ми перегорнемо сторінки життя нашого славетного земляка Андрія Малишка, столітній ювілей якого відзначають у листопаді, переглянемо його сімейні фото, доторкнемося до його поезії, зачаруємось вкотре його піснею…
Викладач: Крім того, мета нашого засідання – проаналізувати один із найкращих пісенних творів Малишка, з’ясувати фольклорні витоки його ліричних образів, розкрити їх символіку, згадати теплими словами про найдорожче у нашому житті – матір, батьківську домівку.
ІІІ. Сприйняття нового матеріалу та його засвоєння.
Викладач: Як же розпочиналася стежина життя Андрія Самійловича? Про це розповість нам Недужий Руслан, член клубу «Журналіст», студент 111 групи.
1. Огляд життєвого шляху А.Малишка. Презентація. Документальне відео.
2. Майстер- клас з літератури: аналіз поезії «Стежина»
2.1. Вступне слово викладача
Викладач: Багата українська природи наколисала поетові невичерпний талант співця. Золоті крупинки, зібрані протягом життя , віддав рідному народові золотим зливком.
Перлини творчості здобував з глибини душі, відгранював у своєму видані, оправляв у сяючі високим натхнення рядки.
Збирав «широкі розсипи пісень» у невсипучому поетичному труді,збирав, як трудяга-ратай збирає врожай на своїй ниві.
І Малишкові зерна поезії були ваговитими , добірними , запашними , бо він засівав своє поетичне поле словами , і вони рясно родили йому милозвучну пашницю.
Викладач:
У піснях Андрія Самійловича такі скарби почуттів, буяння краси, тепло любові, що самі вони принесли б поетові безсмертну славу.
І здається не випадковим, що й останнім твором поета, написаним у лікарні за тиждень до кончини 17 лютого 1970 року, була славнозвісна «Стежина» («Чому, сказати, й сам не знаю...»), в якій він роздумує над людським життям, згадує рідну стежину, з якої воно починається, якій немає ні кінця, ні повороту, бо людина смертна, а лише народ живе вічно.
Викладач: Під час прослуховування вірша уважно вслухайтеся, визначіть провідний мотив поезії, ключові образи.
2.2. .Виразне читання напам’ять поезії «Стежина»
2.3 Робота над визначенням основного мотиву, теми, ідеї.
2.4. Пообразний аналіз.
Який образ несе основне смислове навантаження?
- Образ стежини від отчого порогу, тієї, від якої розпочалося пізнання світу.
Чи вважаєте, що образ стежини персоніфікований?
- Так, у вірші змальовано персоніфікований образ стежини, тому що він присутній у кожному рядку, їй надані ознаки живого: вона живе у серці ліричного героя, вона пішла, не повертає, стеле біля серця цвіт.
Як ви розумієте рядки: нема кінця їй в темнім лузі, та й повороту теж нема...
- Мабуть, письменник по-філософськи узагальнив прожите життя в образі стежини, адже відчував близьке його закінчення. З іншого боку, ця стежина - це пора дитинства, юності і кожна людина, вирушаючи в дорогу життя, назавжди закарбовує в пам'яті рідну домівку, відчинену хвіртку або ворота, з яких проводжала матір.
Які інші ключові образи постають в нашій уяві?
- Образ рідного краю з його живописною природою, народнопісенний образ соняха, який ототожнюється з українським селом, українською хатою, сонцем
2.5 . Повторення відомостей з теорії літератури.
Презентація «Художні засоби»
Вправа на відповідність цитат художнім засобам
2.6. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»:
Що поет хотів сказати такими художніми засобими:.
Повтором: «мита-перемита»
Епітетами: «ревний біль і ревний жаль».
2.7. Відтворення емоційного стану ліричного героя.
Змалюйте психологічний портрет ліричного героя
Запишіть дієсловами емоційні стани ліричного героя
Розмірковує – згадує – тривожиться – тужить – прощається – розкриваючи при цьому найпотаємніші куточки своєї душі.
( Слайд «Емоційний стан героя»)
2.8. Евристична бесіда
- Що хотів автор висловити в творі?
Ні кінця ні краю немає стежині людського життя, бо одні покоління приходять на зміну іншим, але незмінним залишається почуття вдячності рідному дому, отчому порогу. Ліричний герой цієї пісні роздумує над людським життям, його духовними цінностями, робить певні підсумки, бо нема вже вороття до днів юності.
- Чому кожна людина згадує місце, де вона народилась?
2.9. Міні -диспут.
Чому стежина а не шлях, дорога?
3. Майстер-клас з теорії літератури: визначення віршового розміру.
Презентація «Віршові розміри»
Практична робота
4. Інтерактивна вправа «Акваріум». Група поділяється на три мікрогрупи, кожна з яких має завдання : ( на екрані слайди природи)
1 - Асоціативне гроно: дібрати до слова стежина образи-асоціації
2 - Креативна замальовка кольорами веселки настрою ліричного героя
3 - Малюнок з ключових образів вірша
IV. Рефлексія
Якщо якимось одним словом характеризувати поезії Андрія Малишка, можна сказати, що його твори «живі», сповнені справжнього людського болю та радості, щирості та глибини почуття. Вірші Андрія Малишка ніби вилилися з душі поета і апелюють не до розуму читача, а так само до його душі, отак і складається у мистецтві слова діалог людських душ...
Поезія
Її не купиш цвітом провесен,
Ані горлянкою, ні чином.
Поезія — це діло совісне,
Не грайся нею безпричинно.
Така собі, не знає старості
І на чолі не ставить дати,
Із чорним попелом і паростю
Стоїть одвічно біля хати.
І не легкими переливами —
Важкою кров’ю серце крушить,
Сяйне крилом своїм малиновим,
А чи обніме, чи задушить.
Поет завжди почував свій борг перед минулим і майбутнім, перед усім, на світі сущим, — чорним хлібом і низенькою батьківською хатою, ручаєм і сосною, щастям закоханих...
Уже десь на останньому прузі замислився митець: а чи віддав я всі борги, «чи встигну я цей камінь обтесати?», бо «поїзд мій вечірній у долині Не може довго ждати...» А з каменя витесує він Людину — наче Бог творить Всесвіт. І ось «уже на камені засяли очі і налились блакиттю», вже «уста людські жагою затремтіли і ожили...» Та все одне — це ще мертвий камінь. Як же вдихнути в нього душу, життя? «Витесати слово хоч єдине і вкласти в очі, в губи кам'яні», — ось чого домагається поет. Без мови все мертве. Без пісні немає життя.
Звучить пісня «Та й знову в путь»
Викладач. Феномен Малишка – це трагедія великого таланту, зарядженого українською пісенною культурою, національними устремліннями нашого народу, таланту, що змушений був в ім'я збереження рідної мови і бодай деяких епізодів рідної історії піти на болящий компроміс із владою.
Так, Малишко не був «у згоді з собою». Він мучився тяжко через свою духовну роздвоєність. Йому не вистачало внутрішньої сили, щоб оголосити відверту непокору тоталітарній системі, але він піднімався у своїх проявах на стежину Правди , Добра і Краси у творчості.
Та з собою самим не в згоді я,
Рву те слово напополам.
Обізвися ж, моя мелодіє,
Я за тебе й життя віддам...
Звучить пісня «Правда»
Викладач. Братом назвав Платон Майборода свого друга Андрія Малишка. А в братів одна мати –українська пісня, а в неї – два крила: майбородівська музика і малишківське слово. Вони летять у небі України на весь широкий розмах пісенної народної вдачі, і світити їм під ясними зорями і над тихими водами вічно, як світить у пісні мамина душа . Говорячи про ліричні пісні П.Майбороди та А.Малишка, не можна не згадати і такого
широковідомого твору, як «Пісня про вчительку».
«Пісня про вчительку»
V. Підсумок заняття
Оцінювання навчальної діяльності студентів
Висновок
Андрій Малишко видав понад сорок книг, створив понад сто пісень, до яких іноді й сам писав музику. Любив поливати сад, від порога й до воріт насіяв чорнобривців, любив життя...
Де б не був поет, завжди до батьківської оселі вела його знайома стежина. Скільки разів поет ходив нею – не перелічити, та вона залишалася в його серці завжди, найкраща, обсаджена соняшниками, зігріта батьківським теплом. Сподіваюся, що пісні А.Малишка знайдуть шлях і до ваших сердець.
«Пісня про рушник»
|