Методичні рекомендації містять узагальнений досвід роботи з молодшими школярами на уроках музики


НазваМетодичні рекомендації містять узагальнений досвід роботи з молодшими школярами на уроках музики
Сторінка1/5
Дата21.03.2013
Розмір0.54 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
bibl.com.ua > Музика > Методичні рекомендації
  1   2   3   4   5


Відділ освіти Уманської міської ради

Міський методичний кабінет

Уманська міська гімназія

Уманської міської ради

Черкаської області

Ачкевич Анна Анатоліївна


ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ

МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В ПРОЦЕСІ МУЗИЧНО –

ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ НА УРОКАХ

МУЗИКИ


Матеріали схвалені методичною радою гімназії:

протокол №2 від 17.11.2011 року

та методичною радою міського методичного кабінету:

протокол №3 від 20.12.2011 року
Умань-2012
Автор-укладач: Ачкевич Анна Анатоліївна,учитель музики школи

мистецтв Уманської міської гімназії,Уманської міської

Ради Черкаської області


Методичні рекомендації містять узагальнений досвід роботи з молодшими школярами на уроках музики.

Рекомендації мають на меті розгляд специфіки роботи по формуванню творчої активності молодших школярів в процесі музично-естетичного виховання на уроках музики.

Матеріали будуть корисними для практичного використання в повсякденній роботі вчителям музики.

ЗМІСТ
ВСТУП----------------------------------------------------------------------------------------4

РОЗДІЛ І. Теоретичні засади формування творчої активності під час уроків музики в початковій школі.

    1. Психолого-педагогічні підходи до проблеми творчості------------5

    2. Психолого-педагогічні умови розвитку творчої активності учнів початкових класів під час уроків музики------------------------------9

РОЗДІЛ ІІ. Ефективність дидактичних умов розвитку творчої активності та методичні рекомендації

2.1. Загальна характеристика моделі формування творчої активності дітей на уроках музики і педагогічні принципи її функціонування--------------11

2.2. Особливості організації навчально-пізнавальної діяльності в умовах функціонування моделі формування творчої активності дітей молодшого шкільного віку-----------------------------------------------------------------------21

2.3. Науково-методичне обґрунтування навчальних посібників «Планета Барвистої Музики»------------------------------------------------------------------31

2.4. З досвіду роботи вчителя музики Ачкевич А.А.------------------------39
ВИСНОВКИ---------------------------------------------------------------------------------44

ДОДАТКИ------------------------------------------------------------------------------------45

БІБЛІОГРАФІЯ-----------------------------------------------------------------------------52

ВСТУП
Творчість у сучасному світі дістала визнання своєї суспільної ролі та значущості, а проблема розвитку творчого потенціалу людини стала найактуальнішою педагогічною проблемою, своєрідним соціальним замовленням суспільства. Сучасне розуміння креативності тісно пов’язує історико-соціальні і педагогічні аспекти творчості у принципово важливу ланку: щоб забезпечити інтенсивний розвиток суспільства, ми повинні забезпечити творчий розвиток кожної окремої дитини.

Однак, проблема розвитку творчого потенціалу підростаючого покоління важлива не тільки як запорука майбутніх наукових відкриттів і високопродуктивної праці. Мета її перш за все гуманістична – виховати вільну, незалежну, яскраву особистість, що живе в гармонії сама з собою, природою, суспільством. Наскільки активніше утверджується суспільство на шляху «повернення до людини», настільки гостріше постає тема творчості у педагогічному пошуку.

Однією з «проблемних зон» педагогічного пошуку є творча активність – інтегративна особистісно - діяльнісна характеристика, властива в певній мірі всім творчим градаціям, хай то будуть перші кроки дитини як творця, творча майстерність, талант або геніальність.

Сучасні дослідження в галузі творчої активності школярів позначені тенденцією підвищення інтересу до формування даної якості у процесі вивчення конкретних навчальних дисциплін. Ми звертаємося до проблеми формування творчої активності у музично-естетичному зрізі, оскільки у становленні людини мистецтво посідає одне з провідних місць, багаторазово доводячи істинність закономірності «через красиве – до людяного» (В.О. Сухомлинський ). Предмети естетичного циклу повинні бути зорієнтовані не тільки на засвоєння певних знань, умінь і навичок, але й дарувати дитині радість спілкування зі світом прекрасного, закладаючи основи людяності, духовності, гуманізму, збагачуючи і розвиваючи особистість.

Сучасне музично-естетичне виховання позначене розвитком гуманістичних і культурологічних тенденцій: від людини освіченої до людини культурної (О.Я.Савченко), через кваліфіковане спілкування з мистецтвом до розвитку повноцінної особистості (О.П.Рудницька), а також увагою до гармонійного, багатогранного, творчого розвитку дитини в ході навчання музики. Українська музична педагогіка коріниться на глибинних традиціях національного виховання, широко використовує фольклорне мистецтво, творчу спадщину видатних вітчизняних митців-музикантів Ф.Колесси, М.Леонтовича, С.Людкевича та інш.

Ґрунтовних досліджень вимагає сфера розвитку творчих ресурсів особистості у процесі музично-естетичної діяльності, зокрема, визначення найбільш ефективних умов, засобів і методів формування, розробка оптимальних методик і технологій, навчальних і методичних посібників що відповідають сучасним вимогам.

РОЗДІЛ І. Теоретичні засади формування творчої активності молодших школярів під час уроків музики.
1.1. Психолого-педагогічні підходи до проблеми творчості.

Педагогічна наука впритул підійшла до проблеми творчості порівняно недавно, але вже зараз очевидна необхідність серйозних досліджень в області «педагогіка – творчість», що потребує аналізу не лише педагогічних, але й філософських і психологічних аспектів творчого процесу. Необхідно відмітити, що для педагогічних досліджень першочергове значення мають ті філософські і психологічні концепції, які розкривають і обґрунтовують певні закономірності, принципи, методи, а також умови формування творчої активності і можуть бути використані в педагогічній теорії і практиці.

Існує концепція креативності, яка підтримується багатьма сучасними вченими (наприклад, Е.Фроммом, А.Маслоу, Р.Мейем, К.Р.Роджерсом). В 1959 році американський філософ, соціолог, психолог Еріх Фромм (1900-1980) дав слідуюче визначення творчості: «Це здібність дивуватись і пізнавати, уміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, це націленість на відкриття нового і здібність до глибокого осмислення свого досвіду». Виходячи із цього формулювання, критерієм творчості є не лише якість результату, а й процеси і характеристики, особливі якості і здібності, що стимулюють і забезпечують творчу продуктивність.

Щодо дитячої творчості, то саме процес пошуку і створення нового важливий для повноцінного розвитку креативних якостей дитини.

У цілому творча діяльність, як і будь-яка інша, може бути зображена трьома складними функціональними частинами, які, в свою чергу, складаються із декількох компонентів. Базуючись на сучасних дослідженнях теорії творчості, ми можемо зобразити структуру творчої діяльності схематично:

І. Орієнтаційно - мотиваційна частина





Мотивація

діяльності

Орієнтація в

заданих умовах

Ціле


ІІ. Виконавча частина







Формування внутрішнього плану дії

Реалізація

внутрішнього плану дії



ІІІ. Рефлексивно-оцінююча частина



Рис.1.1. Структура творчої діяльності
Творчий процес, багаторазово повторюючись, є джерелом і рушійною силою розвитку цивілізації, примушуючи людину подолати межі власного і суспільного пізнання і буття. Таким чином, не лише генії й таланти здібні до творчості, але й звичайні, так звані «середньостатистичні» люди. При всій широті діапазону відкриттів, незрівнянності інтелектуального рівня суб’єктів творчості доведено, що структура творчої діяльності принципово однакова.

Праця учителя музики в школі, підкреслює Л.Г.Арчажнікова, як і будь-якого вчителя, не має сенсу без творчості: «Дитяча допитливість приводить учителя до пошуку нового в побудові уроку і позакласних заходів, в організації індивідуальної роботи з учнями, у використанні засобів і методів педагогічного впливу, у підборі репертуару. Основою творчого пошуку вчителя є активізація творчих якостей учнів з урахуванням їх розумових здібностей» .

Вона зауважує: « …творчий процес має двосторонній характер: з одного боку, творчість учителя, з іншого – на основі використаних ним стимулюючих методів виникає творча діяльність учнів. Творчий стан класу необхідно підтримувати і зробити творчий пошук спільним колективним прагненням учителя й учнів. Звичайно, що їх творча діяльність не може виявитися зразу ж в повному обсязі, але педагог поступово, крок за кроком підключає дітей до цього, виробляючи потребу самостійно обмірковувати і оцінювати явища, пробуджувати ініціативу і творчу фантазію» .

Процес дитячої творчості, підпорядковуючись загальним закономірностям, принципам і логіці творчого акту, має свої особливості. Так, на думку багатьох дослідників , цей процес є послідовністю трьох взаємопов’язаних етапів:

  1. Дитина ставить завдання і збирає необхідну інформацію.

  2. Дитина розглядає завдання з різних боків.

  3. Дитина доводить почату роботу до завершення.

Виділяють слідуючі критерії творчості:

    • самостійність (повна або часткова);

    • пошук та перебір можливого руху до цілі;

    • створення в процесі руху до мети нового продукту.

Міра повноти самостійності, пошуку і створення продукту визначає рівні творчості – низький, середній, високий.

Таким чином, аналіз теорії творчості в історичному плані, огляд психолого-педагогічних поглядів на проблему творчості і дані сучасних наукових досліджень дозволяють зробити ряд висновків, що мають першочергове значення для педагогіки творчості:

  1. Творчість є родовою рисою людини, тобто креативністю (здібністю до творчості). Вона в тій чи іншій мірі належить кожній дитині, а творча діяльність, виступаючи первинною, відповідає природі дитини.

  2. Природні творчі задатки, що зазнали зовнішнього впливу, можна формувати, розвивати, відшліфовувати, створюючи на цій основі розгалуджену систему творчих здібностей.

  3. Творчість виступає не лише як результат діяльності, але і як дія, процес, тобто критерієм його можна вважати характеристики, що активізують творчу продуктивність.

  4. Структура, етапи і механізми творчої діяльності принципово однакові у різних випадках творчості, а також при об’єктивному і суб’єктивному характері новизни, тобто закономірності, принципи, методи формування і вивчення повноцінної, «дорослої» творчості можуть бути використані в педагогічній діяльності з розвитку творчого потенціалу дітей, адже лише суб’єктивне новаторство веде до об’єктивного.

  5. Творча направленість особистості припускає наявність як несвідомих (інтуїція, уява, фантазія, натхнення, імпровізація), так і свідомих (логіко-розумових) елементів мислення, тобто необхідний комплексний підхід до формування і розвитку креативності.

  6. Творча діяльність людини обумовлена двома групами факторів:

  • внутрішніми силами особистості (наприклад, здібності, воля, потреби);

  • зовнішніми умовами (наприклад, соціально - педагогічними).

  1. Важливим соціально-педагогічним завданням є забезпечення оптимальних умов і можливостей для найбільш повного розвитку і реалізації творчого потенціалу зростаючої особистості.


    1. . Психолого-дидактичні умови розвитку творчої діяльності учнів початкових класів під час уроків музики.


У сучасному педагогічному пошуку розуміння і значення необхідності розвитку і реалізації творчого потенціалу особистості (і людства в цілому) є безперечним фактором.

Аналізуючи проблеми розвитку творчого потенціалу, ми виділили в психолого-педагогічній літературі декілька основних підходів до її вирішення:

  1. творчість як несвідомий, інтуїтивний процес фактично не підпорядкований вольовим чи зовнішнім впливам, і в т.ч. і педагогічним;

  2. творчість, будучи по своїй суті структурованим процесом, має свої етапи, механізми, закономірності; навчання творчості можливе, яке базується на ідеях алгоритмізації творчої діяльності;

  3. творчість як евристичний процес може бути стимульований розвитком пошукових умінь і навичок, особливих здібностей і якостей особистості.

Проблема навчання творчості може бути вирішена лише в тому випадку, якщо в центрі уваги поставити не лише результативність, але й протікання творчого процесу, його механізми, етапи, особливості, умови оптимізації та інші характеристики. Обов’язковою умовою вивчення творчого процесу ми вважаємо також вихід на особистий рівень, адже саме особистість є носієм, суб’єктом творчості.

У структурі активності сучасні дослідники зазвичай виділять два якісно різні рівні – репродуктивний і творчий.

Репродуктивна (відтворювальна) активність характеризується прагненням зрозуміти, запам’ятати запропонований матеріал достатнім рівнем енергії і в той же час, відтворенням за зразком, копіюванням, шаблонним і стереотипним повтором.

Творча активність характеризується прагненням не лише глибоко проникнути в суть явищ і їх взаємозв’язків, але і перенести отримані знання і способи діяльності в нові, незнайомі умови, самостійно знайти вирішення проблеми.

На цих рівнях активності процес навчання протікає на основі аналітико-синтезуючої діяльності проте доза допомоги вчителя від максимальної на першому рівні поступово зменшується до мінімальної на другому.

У дослідженнях В.І.Лозової представлені слідуючі види і показники пізнавальної активності .

І. В залежності від вольових зусиль особистості:

  1. потенціальна ( допитливість, короткочасний не реалізований інтерес),

  2. реалізована.

ІІ. В залежності від характеру діяльності:

  1. виконавча (відповідальність, старанність, енергійність, інтенсивність),

  2. реконструктивна (відповідальність, старанність, енергійність, інтенсивність, уміння вибирати способи діяльності, здійснювати прості переноси),

  3. творча (відповідальність, старанність, енергійність, інтенсивність, уміння вибирати способи діяльності, ініціативність, інтерес, самостійність, оригінальність, оптимальність діяльності).

ІІІ. В залежності від стійкості:

  1. ситуативна,

  2. постійна.

IV. В залежності від ступеня виявлення:

  1. високий рівень,

  2. середній рівень,

  3. низький рівень.

Таким чином, активність у навчанні є не просто діяльним станом школяра, але і якісним показником цієї діяльності, в якому проявляється особистість самого учня з його відношенням до змісту, характером діяльності, його потребами і мотивами, прагненнями, інтересами і нахилами.

Визначають три рівні у розвитку творчої активності школярів:

    1. Учні з високим рівнем активності мають свою точку зору на вирішення тієї чи іншої проблеми, сміливо аналізують свої і чужі рішення, висловлюють свої судження, творчо підходять до відкриття нового,непізнаного.

    2. Учні середнього рівня творчої активності менш самостійні в своїх діях в прийнятті своїх рішень; часто бояться висловлювати оригінальні думки,їм заважають невпевненість у собі, низька самооцінка.

    3. Низький рівень розвитку передбачає домінування репродуктивного мислення над творчим, схильність до стереотипів.

Тут визначено, що «рівень сформованості творчої активності залежить від особистості учня, від наявності і розвитку вроджених задатків».

Щодо формування творчої активності, то актуальність цієї проблеми обумовлена сучасною епохою і є очевидною. Н.Т. Гурець вважає, що «цілеспрямоване формування творчої активності – важлива умова гуманізації навчально-виховного процесу».

Н.І.Кіященко і Н.Л.Лейзеров вважають, що «привести творчий потенцал, що закладений в кожній людині в активний, діючий стан, створюючи умови для того, щоб життєдіяльність учнів змогла стати життєтворчістю, ось найважливіше і актуальне завдання кожного педагога і вихователя».
  1   2   3   4   5

Схожі:

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЦЕНТР ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ І СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ
Головною ланкою в процесі освоєння знань молодшими школярами є рівень розвитку їх пізнавальної сфери, і особливо таких психічних...
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЦЕНТР ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ...
Головною ланкою в процесі освоєння знань молодшими школярами є рівень розвитку їх пізнавальної сфери, і особливо таких психічних...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ БІНАРНОГО УРОКУ ТЕОРЕТИЧНОГО...
Методичні рекомендації з досвіду роботи викладачів Державного навчального закладу
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ : «МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ВИХОВНОЇ РОБОТИ В ГУРТОЖИТКУ»
Методичні рекомендації з досвіду роботи вихователя гуртожитку Державного навчального закладу «Запорізьке машинобудівне вище професійне...
Уроках математики
Посібник містить методичні рекомендації щодо впровадження проектних технологій на уроках математики
Уроках української мови Методичні рекомендації підготувала
...
Методичні рекомендації керівникам методичних об’єднань вчителів Гадяцької...
На 1 сторінці вказати проблему, над якою буде працювати гімназія і районний відділ освіти. Вона повинна простежуватись у плані роботи...
Методичні рекомендації до проведення
У збірнику вміщено методичні рекомендації та розробки уроків на допомогу педагогічним працівникам навчальних закладів для проведення...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ ДО САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНО-ДОСЛІДНОЇ...
Методичні рекомендації щодо підготовки, оформлення та захисту основних форм індивідуально-дослідних завдань
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ Й ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни „Адміністративний процес”....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка