Методичні рекомендації містять узагальнений досвід роботи з молодшими школярами на уроках музики
|
|
Скачати 0.54 Mb.
|
|
Відділ освіти Уманської міської ради Міський методичний кабінет Уманська міська гімназія Уманської міської ради Черкаської області Ачкевич Анна Анатоліївна ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В ПРОЦЕСІ МУЗИЧНО – ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ НА УРОКАХ МУЗИКИ Матеріали схвалені методичною радою гімназії: протокол №2 від 17.11.2011 року та методичною радою міського методичного кабінету: протокол №3 від 20.12.2011 року Умань-2012 Автор-укладач: Ачкевич Анна Анатоліївна,учитель музики школи мистецтв Уманської міської гімназії,Уманської міської Ради Черкаської області Методичні рекомендації містять узагальнений досвід роботи з молодшими школярами на уроках музики. Рекомендації мають на меті розгляд специфіки роботи по формуванню творчої активності молодших школярів в процесі музично-естетичного виховання на уроках музики. Матеріали будуть корисними для практичного використання в повсякденній роботі вчителям музики. ЗМІСТ ВСТУП----------------------------------------------------------------------------------------4 РОЗДІЛ І. Теоретичні засади формування творчої активності під час уроків музики в початковій школі.
РОЗДІЛ ІІ. Ефективність дидактичних умов розвитку творчої активності та методичні рекомендації 2.1. Загальна характеристика моделі формування творчої активності дітей на уроках музики і педагогічні принципи її функціонування--------------11 2.2. Особливості організації навчально-пізнавальної діяльності в умовах функціонування моделі формування творчої активності дітей молодшого шкільного віку-----------------------------------------------------------------------21 2.3. Науково-методичне обґрунтування навчальних посібників «Планета Барвистої Музики»------------------------------------------------------------------31 2.4. З досвіду роботи вчителя музики Ачкевич А.А.------------------------39 ВИСНОВКИ---------------------------------------------------------------------------------44 ДОДАТКИ------------------------------------------------------------------------------------45 БІБЛІОГРАФІЯ-----------------------------------------------------------------------------52 ВСТУП Творчість у сучасному світі дістала визнання своєї суспільної ролі та значущості, а проблема розвитку творчого потенціалу людини стала найактуальнішою педагогічною проблемою, своєрідним соціальним замовленням суспільства. Сучасне розуміння креативності тісно пов’язує історико-соціальні і педагогічні аспекти творчості у принципово важливу ланку: щоб забезпечити інтенсивний розвиток суспільства, ми повинні забезпечити творчий розвиток кожної окремої дитини. Однак, проблема розвитку творчого потенціалу підростаючого покоління важлива не тільки як запорука майбутніх наукових відкриттів і високопродуктивної праці. Мета її перш за все гуманістична – виховати вільну, незалежну, яскраву особистість, що живе в гармонії сама з собою, природою, суспільством. Наскільки активніше утверджується суспільство на шляху «повернення до людини», настільки гостріше постає тема творчості у педагогічному пошуку. Однією з «проблемних зон» педагогічного пошуку є творча активність – інтегративна особистісно - діяльнісна характеристика, властива в певній мірі всім творчим градаціям, хай то будуть перші кроки дитини як творця, творча майстерність, талант або геніальність. Сучасні дослідження в галузі творчої активності школярів позначені тенденцією підвищення інтересу до формування даної якості у процесі вивчення конкретних навчальних дисциплін. Ми звертаємося до проблеми формування творчої активності у музично-естетичному зрізі, оскільки у становленні людини мистецтво посідає одне з провідних місць, багаторазово доводячи істинність закономірності «через красиве – до людяного» (В.О. Сухомлинський ). Предмети естетичного циклу повинні бути зорієнтовані не тільки на засвоєння певних знань, умінь і навичок, але й дарувати дитині радість спілкування зі світом прекрасного, закладаючи основи людяності, духовності, гуманізму, збагачуючи і розвиваючи особистість. Сучасне музично-естетичне виховання позначене розвитком гуманістичних і культурологічних тенденцій: від людини освіченої до людини культурної (О.Я.Савченко), через кваліфіковане спілкування з мистецтвом до розвитку повноцінної особистості (О.П.Рудницька), а також увагою до гармонійного, багатогранного, творчого розвитку дитини в ході навчання музики. Українська музична педагогіка коріниться на глибинних традиціях національного виховання, широко використовує фольклорне мистецтво, творчу спадщину видатних вітчизняних митців-музикантів Ф.Колесси, М.Леонтовича, С.Людкевича та інш. Ґрунтовних досліджень вимагає сфера розвитку творчих ресурсів особистості у процесі музично-естетичної діяльності, зокрема, визначення найбільш ефективних умов, засобів і методів формування, розробка оптимальних методик і технологій, навчальних і методичних посібників що відповідають сучасним вимогам. РОЗДІЛ І. Теоретичні засади формування творчої активності молодших школярів під час уроків музики. 1.1. Психолого-педагогічні підходи до проблеми творчості. Педагогічна наука впритул підійшла до проблеми творчості порівняно недавно, але вже зараз очевидна необхідність серйозних досліджень в області «педагогіка – творчість», що потребує аналізу не лише педагогічних, але й філософських і психологічних аспектів творчого процесу. Необхідно відмітити, що для педагогічних досліджень першочергове значення мають ті філософські і психологічні концепції, які розкривають і обґрунтовують певні закономірності, принципи, методи, а також умови формування творчої активності і можуть бути використані в педагогічній теорії і практиці. Існує концепція креативності, яка підтримується багатьма сучасними вченими (наприклад, Е.Фроммом, А.Маслоу, Р.Мейем, К.Р.Роджерсом). В 1959 році американський філософ, соціолог, психолог Еріх Фромм (1900-1980) дав слідуюче визначення творчості: «Це здібність дивуватись і пізнавати, уміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, це націленість на відкриття нового і здібність до глибокого осмислення свого досвіду». Виходячи із цього формулювання, критерієм творчості є не лише якість результату, а й процеси і характеристики, особливі якості і здібності, що стимулюють і забезпечують творчу продуктивність. Щодо дитячої творчості, то саме процес пошуку і створення нового важливий для повноцінного розвитку креативних якостей дитини. У цілому творча діяльність, як і будь-яка інша, може бути зображена трьома складними функціональними частинами, які, в свою чергу, складаються із декількох компонентів. Базуючись на сучасних дослідженнях теорії творчості, ми можемо зобразити структуру творчої діяльності схематично: І. Орієнтаційно - мотиваційна частина     Мотивація діяльності Орієнтація в заданих умовах Ціле ІІ. Виконавча частина    Формування внутрішнього плану дії Реалізація внутрішнього плану дії ІІІ. Рефлексивно-оцінююча частина  Рис.1.1. Структура творчої діяльності Творчий процес, багаторазово повторюючись, є джерелом і рушійною силою розвитку цивілізації, примушуючи людину подолати межі власного і суспільного пізнання і буття. Таким чином, не лише генії й таланти здібні до творчості, але й звичайні, так звані «середньостатистичні» люди. При всій широті діапазону відкриттів, незрівнянності інтелектуального рівня суб’єктів творчості доведено, що структура творчої діяльності принципово однакова. Праця учителя музики в школі, підкреслює Л.Г.Арчажнікова, як і будь-якого вчителя, не має сенсу без творчості: «Дитяча допитливість приводить учителя до пошуку нового в побудові уроку і позакласних заходів, в організації індивідуальної роботи з учнями, у використанні засобів і методів педагогічного впливу, у підборі репертуару. Основою творчого пошуку вчителя є активізація творчих якостей учнів з урахуванням їх розумових здібностей» . Вона зауважує: « …творчий процес має двосторонній характер: з одного боку, творчість учителя, з іншого – на основі використаних ним стимулюючих методів виникає творча діяльність учнів. Творчий стан класу необхідно підтримувати і зробити творчий пошук спільним колективним прагненням учителя й учнів. Звичайно, що їх творча діяльність не може виявитися зразу ж в повному обсязі, але педагог поступово, крок за кроком підключає дітей до цього, виробляючи потребу самостійно обмірковувати і оцінювати явища, пробуджувати ініціативу і творчу фантазію» . Процес дитячої творчості, підпорядковуючись загальним закономірностям, принципам і логіці творчого акту, має свої особливості. Так, на думку багатьох дослідників , цей процес є послідовністю трьох взаємопов’язаних етапів:
Виділяють слідуючі критерії творчості:
Міра повноти самостійності, пошуку і створення продукту визначає рівні творчості – низький, середній, високий. Таким чином, аналіз теорії творчості в історичному плані, огляд психолого-педагогічних поглядів на проблему творчості і дані сучасних наукових досліджень дозволяють зробити ряд висновків, що мають першочергове значення для педагогіки творчості:
У сучасному педагогічному пошуку розуміння і значення необхідності розвитку і реалізації творчого потенціалу особистості (і людства в цілому) є безперечним фактором. Аналізуючи проблеми розвитку творчого потенціалу, ми виділили в психолого-педагогічній літературі декілька основних підходів до її вирішення:
Проблема навчання творчості може бути вирішена лише в тому випадку, якщо в центрі уваги поставити не лише результативність, але й протікання творчого процесу, його механізми, етапи, особливості, умови оптимізації та інші характеристики. Обов’язковою умовою вивчення творчого процесу ми вважаємо також вихід на особистий рівень, адже саме особистість є носієм, суб’єктом творчості. У структурі активності сучасні дослідники зазвичай виділять два якісно різні рівні – репродуктивний і творчий. Репродуктивна (відтворювальна) активність характеризується прагненням зрозуміти, запам’ятати запропонований матеріал достатнім рівнем енергії і в той же час, відтворенням за зразком, копіюванням, шаблонним і стереотипним повтором. Творча активність характеризується прагненням не лише глибоко проникнути в суть явищ і їх взаємозв’язків, але і перенести отримані знання і способи діяльності в нові, незнайомі умови, самостійно знайти вирішення проблеми. На цих рівнях активності процес навчання протікає на основі аналітико-синтезуючої діяльності проте доза допомоги вчителя від максимальної на першому рівні поступово зменшується до мінімальної на другому. У дослідженнях В.І.Лозової представлені слідуючі види і показники пізнавальної активності . І. В залежності від вольових зусиль особистості:
ІІ. В залежності від характеру діяльності:
ІІІ. В залежності від стійкості:
IV. В залежності від ступеня виявлення:
Таким чином, активність у навчанні є не просто діяльним станом школяра, але і якісним показником цієї діяльності, в якому проявляється особистість самого учня з його відношенням до змісту, характером діяльності, його потребами і мотивами, прагненнями, інтересами і нахилами. Визначають три рівні у розвитку творчої активності школярів:
Тут визначено, що «рівень сформованості творчої активності залежить від особистості учня, від наявності і розвитку вроджених задатків». Щодо формування творчої активності, то актуальність цієї проблеми обумовлена сучасною епохою і є очевидною. Н.Т. Гурець вважає, що «цілеспрямоване формування творчої активності – важлива умова гуманізації навчально-виховного процесу». Н.І.Кіященко і Н.Л.Лейзеров вважають, що «привести творчий потенцал, що закладений в кожній людині в активний, діючий стан, створюючи умови для того, щоб життєдіяльність учнів змогла стати життєтворчістю, ось найважливіше і актуальне завдання кожного педагога і вихователя». |
Схожі:
| УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЦЕНТР ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ І СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ Головною ланкою в процесі освоєння знань молодшими школярами є рівень розвитку їх пізнавальної сфери, і особливо таких психічних... |
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЦЕНТР ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ... Головною ланкою в процесі освоєння знань молодшими школярами є рівень розвитку їх пізнавальної сфери, і особливо таких психічних... |
| МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ БІНАРНОГО УРОКУ ТЕОРЕТИЧНОГО... Методичні рекомендації з досвіду роботи викладачів Державного навчального закладу |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ : «МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ВИХОВНОЇ РОБОТИ В ГУРТОЖИТКУ» Методичні рекомендації з досвіду роботи вихователя гуртожитку Державного навчального закладу «Запорізьке машинобудівне вище професійне... |
| Уроках математики Посібник містить методичні рекомендації щодо впровадження проектних технологій на уроках математики |
Уроках української мови Методичні рекомендації підготувала ... |
| Методичні рекомендації керівникам методичних об’єднань вчителів Гадяцької... На 1 сторінці вказати проблему, над якою буде працювати гімназія і районний відділ освіти. Вона повинна простежуватись у плані роботи... |
Методичні рекомендації до проведення У збірнику вміщено методичні рекомендації та розробки уроків на допомогу педагогічним працівникам навчальних закладів для проведення... |
| МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ ДО САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНО-ДОСЛІДНОЇ... Методичні рекомендації щодо підготовки, оформлення та захисту основних форм індивідуально-дослідних завдань |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ Й ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни „Адміністративний процес”.... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua