Видатні митці Долинщини : біобібліогр списки / [упоряд. О. Г. Андрєєва; відп за вип. Л. І. Фреїв]. Долина, 2011. Набір буклетів (9). (Вони прославили

Скачати 318.49 Kb.

Назва	Видатні митці Долинщини : біобібліогр списки / [упоряд. О. Г. Андрєєва; відп за вип. Л. І. Фреїв]. Долина, 2011. Набір буклетів (9). (Вони прославили
Сторінка	3/3
Дата	16.03.2013
Розмір	318.49 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Музика > Документи

1 2 3

Література

Антонович М. Між двома світовими війнами : спогади [Текст] / Мирослав Антонович – К., 2003. – Ч. 1 – 2. – 540 с.

Антонович М. Вокальна культура в Україні в XVI – XVIII століттях / Мирослав Антонович // Musica Humana : зб. наук. ст. кафедри музичної медієвістики та україністики. – Львів, 2010. – С. 87 – 95.

Антонович М. Сучасний стан досліджень творчості Жоскена / Мирослав Антонович // Musica Humana : зб. наук. ст. кафедри музичної медієвістики та україністики. – Львів, 2010. – С. 96 – 116.

Антонович Мирослав // Полєк В. Відомі педагоги Прикарпаття : бібліогр. довідник / Володимир Полєк. – Івано-Франківськ, 1999. – Т. 2. – С. 11.

Антонович Мирослав Іванович // Енциклопедія Сучасної України. – К., 2001. – Т. 1.– С. 583.

Антонович Мирослав Іванович // Співоче поле України. – К., 2004. – С. 345.

Антонович Мирослав Іванович // Ярич І. 1000-ліття в обличчях / Іван Ярич. – Івано-Франківськ, 2003. – С. 13 – 14.

Карась Г. Феномен Мирослава Антоновича та його «Візантійський хор» : штрихи до портрета диригента / Ганна Карась // Musica Humana : зб. наук. ст. кафедри музичної медієвістики та україністики. – Львів, 2010. – С. 11 – 21.

Лазоришин І. Голландці в Долині вшанували Антоновича / Ігор Лазоришин // Галичина. – 2011. – 19 берез. – С. 4.

Мирослав Антонович // Чоповський М. Славетні постаті Галицької землі ХІ – ХХ ст. : нариси життя та діяльності / Микола Чоповський, Василь Чоповський. – Львів, 2007. – С. 536 – 539.

Тихий С. Українські пісні устами голландців / Святослав Тихий // Свіча. – 2008. – 1 жовт.

Фрищин О. Подвижник українського музичного мистецтва Мирослав Антонович / О. Фрищин // Літопис Бойківщини. – 2008. – №1. – С. 16 – 24.

Яворський Е. Людина-легенда / Е. Яворський // Укр. культура. – 1996. – №9/10. – С. 32.

Ясіновський Ю. Мирослав Антонович / Юрій Ясіновський // З історії Долини. – Долина, 2010. – Вип. 2. – С. 120 – 123.

Інтернет-ресурси

www.franko.lviv.ua/page/n52/019.pdf

Стаття Юрія Ясіновського «Невідомі спогади Мирослава Антоновича»

http://proekt-wms.narod.ru/zvezd/naum-nm.htm

Проект WMS. Негаснущие звёзды. Наталия Наум

http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/w/sov/3024/bio/

Сайт «Кино-Театр». Наталья Наум

http://www.ex.ua/view/2489692

Документальний фільм «Наталя Наум. Найважливiша мiсiя на землі». З циклу культурологiчних програм «Портрет» телекомпанiї ГЛАС

http://www.ex.ua/view/609277

Фільм «За двома зайцями» (1961)

http://www.youtube.com/watch?v=DyNiJnYlMqM

Фільм «Наталка Полтавка» (1978)

http://kinosvit4u.at.ua/publ/istorichni/stracheni_svitanki_1995_divitis_onlajn/7-1-0-194

Фільм «Страчені світанки» (1995)

Долинська центральна районна бібліотека

Видатні митці Долинщини

Наталія Наум
Біобібліографічний список

Долина

2011

Серед актрис періоду високого злету українського кіно ключове місце належить Наталі Наум, яка створила цілу галерею образів і пристрасно виповіла долю української жінки, національний характер.

Українська кіноактриса, народна артистка УРСР Наталія Наум народилася 14 січня 1933 р. в с. Старий Мізунь. Була тринадцятою дитиною в родині. В шість років залишилась круглою сиротою. Виховувалася в Долинському дитячому будинку, а потім в Калуші в школі-інтернаті.

Після закінчення семирічки дівчина-сирота навчається в Чернівецькому ремісничому училищі, де вона була активною учасницею художньої самодіяльності. Її талант помітили митці Чернівецького театру і прийняли до допоміжного складу театру. Наталя Наум увійшла в театральне життя легко й невимушено, її гру вітають оплесками, про неї пишуть газети. Вона вступає до культосвітнього технікуму й продовжує працювати в театрі. Помітною стала в ролі Парасини у виставі «Земля», створеній за однойменним твором Ольги Кобилянської. 1953 року на Буковині знімався за цією повістю кінофільм і після перегляду вистави режисер фільму пропонує Наталі роль Парасини. Допомагали дівчині майстри української сцени, які також знімались в цьому фільмі – Н. Ужвій, В. Сокирко, П. Міхневич. Разом з Амвросієм Бучмою, який був співрежисером картини, вони рекомендували Наталю до Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. Закінчивши інститут 1957 р., Наталія Наум почала працювати в Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка.

Кінематографічне життя 60 – 70-х рр. кипіло, в її творчості зійшлося багатоголосся доль, характерів. За більш, ніж сорокарічне творче життя в кіно створила 70 екранних образів, більшість з яких стали надбанням національного кінематографа. Незабутніми залишаться її ролі у фільмах «Поема про море», «Олекса Довбуш», «Сон», «Білий птах з чорною ознакою», Жива вода», «Вальдшнепи», «Мовчать тільки статуї», «Сумка повна сердець», «Страчені світанки», «Високий перевал» та ін. Самовіддано працюючи, Наталя Наум встигала леліяти родинне вогнище – підтримувала чоловіка, відомого сценариста і кінорежисера Володимира Денисенка, ростила двох синів Сашка і Тараса, які також пішли стежиною батьків.

З нагоди 105-річчя від дня народження Олександра Довженка Н. Наум удостоєна однойменної премії за виконання ролі дівчини Галі у комедії «За двома зайцями». Цей фільм залишився хітом телеекранів і в наші дні.

Наталія Наум була як знак роду – втіленням народного характеру, мудрості, народної пам’яті. Вона впевнено вела свою «партію» у багатоголоссі тем, була чудовою партнеркою для найталановитіших акторів свого часу, таких як Іван Миколайчук, Леонід Биков, Костянтин Степанков, Нона Копиржинська, Олег Борисов, Маргарита Криницина, Микола Яковченко та ін. Без неї українське кіно не було б таким довершеним.

Померла Наталія Наум 24 березня 2004 року в Києві.

Література

Наум Наталія // Ярич І. 1000-ліття в обличчях / Іван Ярич. – Івано-Франківськ, 2003. – С. 180 – 181.

Брюховецька Л. Наталя Наум : тихе світло душі / Лариса Брюховецька // Кіно. Театр. – 2008. – №6. – С. 33 – 36.

Дарунки долі // Кіно. Театр. – 2000. – №3. – С. 49 – 52.

Наталії Наум життя вкоротило ЖЕО? // Галичина. – 2004. – 27 берез. – С. 8.

Наталія Наум // Свіча. – 2004. – 27 берез. – С. 2.

Наталія Наум удостоєна премії Олександра Довженка // Свіча. – 2000. – 28 черв.

Обурюються земляки Наталії Наум // Тижневик Галичини. – 2000. – 23 черв. – С. 4.

Світло Наталі Наум житиме у людських душах // Кіно. Театр. – 2009. – №1. – С. 46 – 50.

Інтернет-ресурси

http://uk.wikipedia.org/wiki/Наум_Наталія_Михайлівна

Наум Наталія Михайлівна – Вікіпедія

http://www.ktm.ukma.kiev.ua/show_content.php?id=855

Стаття Лариси Брюховецької «Світло Наталі Наум житиме у людських душах» у журналі «Кіно-Театр» №1 за 2009 р.

http://kinokolo.ua/cyclopedia/person.php/46

Національний кінопортал «KINO-KOЛО». Енциклопедія. Наум Наталія

http://fakty.ua/93040-skromnica-galinka-iz-kinokomedii-quot-za-dvoma-zajcyami-quot-aktrisa-nataliya-naum-quot-menya-podnyali-s-bolnichnoj-kojki-odeli-v-sshityj-dlya-lyudmily-gurchenko-kostyum-i-vytolkali-na-semochnuyu-plocshadku-quot? logout=1

Інтерв'ю Любові Журавльової у газеті «Факты и комментарии» від 28 листопада 2001 р.

http://library.dudaryk.lviv.ua/ua/authors/~Lopatynskyy_Yaroslav

Безкоштовна електронна нотна бібліотека капели «Дударик». Лопатинський Ярослав

http://www.scribd.com/doc/41151080/Svoboda-1956-088

Стаття Осипа Залеського «Ярослав Лопатинський» в українському щоденнику «Свобода» №88 від 10 травня 1956 р.

Долинська центральна районна бібліотека
Видатні митці Долинщини

Ярослав Лопатинський
Біобібліографічний список

Долина

2011

Серед діячів музичної культури західноукраїнських земель кінця ХІХ – початку ХХ століття важливе місце належить композитору Ярославу Йосиповичу Лопатинському.

Народився Ярослав Лопатинський 19 серпня 1871 р. в м. Долині в сім’ї священика. Мати була доброю піаністкою, і в їхньому домі часто звучала музика. Початкову освіту Ярослав здобув у львівській школі, згодом він вчиться у Львівській німецькій гімназії. Мріючи стати професійним музикантом, приватно вчиться грі на фортепіано. Однак професія музиканта в тогочасній Галичині вважалася несерйозною і ненадійною, тому після закінчення гімназії Я. Лопатинський вступає на медичний факультет Віденського університету і через сім років одержує звання лікаря широкого профілю ("доктора всіх медичних наук"). У 1898 р. Ярослав Лопатинський повертається на батьківщину, щоб присвятити себе лікарській практиці. Спочатку Я. Лопатинський працює міським лікарем у Поморянах, пізніше – окружним лікарем в селі Гологори. До своїх обов’язків він ставився надзвичайно сумлінно, за що люди були йому безмежно вдячні. Хоч вільного часу для музики було обмаль, Я. Лопатинський в той період (1898-1914) написав багато творів. Це – фортепіанні мініатюри (вальси, мазурки, галопи), романси на слова Т. Шевченка, Л. Українки, П. Грабовського, І. Франка, П. Карманського, В. Пачовського, О. Олеся, О. Пушкіна, опера "Еней на мандрівці". В 1906 р. ця опера поставлена на сцені в Коломиї, а пізніше в Станіславі та Чернівцях. Вона витримала до 30 вистав.

Під час І світової війни, коли російські війська вступили в Галичину, Я. Лопатинський працював у військовому госпіталі, в 1915 р. разом з госпіталем був евакуйований до Києва, де пробув до 1923 р. У Києві працює над оперою "Казка скал" за власним лібрето. Повернувшись в Гологори, Я. Лопатинський одружується з Корнелією Лесняк. Цей шлюб сприяв ще більшому творчому піднесенню Я. Лопатинського.

Смерть матері, а невдовзі – смерть дев’ятирічного сина спричинили тривалу депресію. Останні роки композитор нічого не писав, часто хворів. Помер Ярослав Лопатинський 14 січня 1936 р., похований в Гологорах. У своїй творчості Я. Лопатинський звертався до різних жанрів. В його доробку є опери, музичні комедії, інструментальна і хорова музика, але найбільшу цінність становлять солоспіви (всього їх близько 100). Станіслав Людкевич вважав, що недостатня професійна підготовка не дала можливості Я. Лопатинському розкрити свій талант у великих вокально-симфонічних композиціях, але зазначав, що завдяки своїм пісням Я. Лопатинський зайняв гідне місце в українській музиці. Саме у солоспівах найповніше розкрилось обдарування Я. Лопатинського. Ще за життя автора їх виконували не тільки аматори, але й професійні співаки, в тому числі С. Крушельницька, О. Бандрівська, М. Сабат-Свірська, І. Синенька-Іваницька, Р. Прокопович-Орленко.

Публікація двох збірок солоспівів Ярослава Лопатинського упродовж 1999-2000 років стала важливим кроком на шляху популяризації його пісенного доробку, кращі зразки якого гідні того, щоб звучати з широкої концертної естради.

Література

Лопатинський Ярослав // Енциклопедія українознавства. – Львів, 1994. – Т. 4. – С. 1317.

Лопатинський Ярослав // Ярич І. 1000-ліття в обличчях / Іван Ярич. – Івано-Франківськ, 2003. – С. 160 – 161.

Ярослав Лопатинський // Історія української культури. – К., 1994. – С. 641.

Юсип Д. «Пісні плили з його серця легко…» / Дмитро Юсип // Юсип Д. Вогонь Світлодара : нариси-есе. – Івано-Франківськ, 1992. – С. 147 – 154.

«Він лікував тіло й душу» // За вільну Україну. – 1996. – 20 серп. – С. 4.

Коваль Г. Безкрилий ангел музики / Галина Коваль // Свіча. – 2010. – 17 верес. – С. 4.

Креховецька М. Співець народної душі / М. Креховецька // Файна газета. – 2008. – 3 верес. – С. 7.

Роп’яник О. До 135-річчя від дня народження композитора Ярослава Лопатинського / Ольга Роп’яник // Добра справа. – 2006. – 18 серп. – С. 2.

Роп’яник О. Композитор – Ярослав Лопатинський / Ольга Роп’яник // Свіча. – 2006. – 16 серп.

Савчин Я. У пам’яті поколінь / Ярослав Савчин // Червона Долина. – 1987. – 30 трав.

Інтернет-ресурси

http://uk.wikipedia.org/wiki/Лопатинський_Ярослав_Йосипович

Лопатинський Ярослав Йосипович – Вікіпедія

http://www.pisni.org.ua/persons/918.html

Сайт «Українські пісні». Ярослав Лопатинський

Марчук Л. Будівельні ребуси : [Іван Левинський та його споруди] / Лариса Марчук // Віче. – 2010. – №5. – С. 10 – 11.

Олійник В. Різьбив душі людей силою характеру / Василь Олійник // Свіча. – 2001. – 7 лип.

Інтернет-ресурси

http://uk.wikipedia.org/wiki/Левинський_Іван_Іванович

Левинський Іван Іванович – Вікіпедія

http://zaxid.net/article/63350/

Ми пам’ятаємо. Будівничий Іван Левинський

http://www.ukrainians-world.org.ua/ukr/peoples/ 91208b93cdebd232/

Сайт «Українці в світі». Іван Левинський

http://bukvoid.com.ua/events/ukraine/2011/03/23/ 173931.html

«Грані-Т» презентували книгу «Львів Левинського: місто і будівничий»

http://www.dyvensvit.org/osobystist/169-osobystist-statti/3659-budivnychyj-ivan-levynskyj

Будівничий Іван Левинський

http://map.lviv.ua/statti/zhuk.html

Архітектура Львова кінця ХІХ – початку ХХ століть: спадщина Івана Левинського та його фірми

http://www.mankurty.com/centerevropy/galicka%20 brama1/levinski/levinski.html

Фабрика Івана Левинського

http://www.portal.lviv.ua/digest/2004/07/02/121407.html

Творець модерного Львова. Іван Левинський – “Львівська газета”

http://dcrb.net/virtualni-vystavky/arhitektor-metsenat-pidpryjemets/

Віртуальна виставка «Архітектор, меценат, підприємець» до 160-річчя від дня народження на сайті Долинської ЦРБ

Долинська центральна районна бібліотека
Видатні митці Долинщини

Іван Левинський
Біобібліографічний список

Долина

2011

До забутих імен української культури, штучно вилучених з культурного життя в епоху комуністичного диктату, належить ім’я видатного українського архітектора, будівничого, інженера, промисловця, професора Львівської політехніки, визначного громадського діяча – Івана Левинського. Він належав до низки тих великих, кришталево чесних і характерних, але тихих робітників-творців, імена яких невідомі широким колам громадськості.

Народився 6 липня 1851 р. в Долині в родині директора народної школи. На сьомому році життя втратив батька і родина терпіла велику нужду. Після закінчення початкової школи у Стрию, без найменшої матеріальної підтримки з боку родини, Іван Левинський, даючи приватні уроки, навчався у Львівській реальній школі, а у 1868 р. вступив на будівельний відділ Львівської технічної академії.

У 1874 р. отримав диплом архітектора з відзнакою і залишився при академії у Львові, в місті, яке стало його покликанням, долею й музою. Здобутий диплом архітектора, тісна співпраця з найталановитішими людьми свого часу та головне – прищеплена ще в дитинстві потреба жити й творити для загального добра – ці головні зірки освітлювали до останньої миті його життя. В 1902 р очолив кафедру ужиткового будівництва і створив свою власну систему навчання, дбаючи про матеріальне становище студентів, їхню широку освіченість. У 1903 р. його обирають професором будівельного відділу, 1909 р. – звичайним професором. У 1911-1914 рр. Левинський – декан факультету архітектури Львівської політехніки.

Іван Левинський швидко здобув авторитет здібного архітектора-новатора, багато спроектованих ним споруд стали справжньою окрасою, архітектурними перлинами Львова: нинішній залізничний вокзал, музичний інститут, готель «Жорж», елементи оперного театру та ін. Він одним із перших в Україні зайнявся новим для свого часу промисловим будівництвом. Спочатку Левинський відкрив будівельні майстерні, в яких навчалась талановита молодь з України, Польщі, Росії. Якщо подібні майстерні набирали 3-5 учнів, то закриваючи очі на оплату, Іван Левинський давав лекції й 10-м учням. Він збудував фабрику столярських виробів, фабрику гіпсу, збудував також фабрики, що першими в Україні розпочали випуск облицювальної плитки й облицювальної цегли і різного ґатунку дахівок, а також велику фабрику майоліки та кахлевих печей. Вироби заводів Левинського не тільки задовольнили потреби галичан, але й гідно конкурували з керамічними виробництвами у Празі, Варшаві чи Відні. Левинський у свої 30 років став одним із найбагатших людей Галичини. І незважаючи на це, зумів залишитися чуйною, доброю та порядною людиною.

Іван Левинський запам’ятався сучасникам як талановитий підприємець, і щедрий меценат. На його кошти був збудований у Львові Будинок для робітників і створені для них дешеві кухні. На його кошти розпочала роботу реміснича й промислова бурса, де сироти і незаможні були звільнені від оплати. Своє майно заповів громаді.

Все своє життя Іван Левинський був щирим українським патріотом, внаслідок чого йому довелося багато витерпіти від поляків і росіян. У 1914 р. росіяни, зайнявши Львів, як заручника вивезли його вглиб Російської імперії. Найтяжче випробування, яке чекало на нього після листопада 1918 р., – вимушений відхід з викладацької роботи в Політехнічній школі. Професор І. Левинський відмовився складати присягу на вірність польській державі і отримав повідомлення про звільнення. Це був тяжкий удар для ветерана Політехнічної школи. 4 липня 1919 р. Івана Левинського не стало. Похований на Личаківському кладовищі. На пам’ятнику викарбовано рядки: "Різьбив душі людей силою характеру, молотом енергії і кров’ю серця".

Література

Нога О. Іван Левинський: архітектор, підприємець, меценат [Текст] / Олександр Нога. – Львів : Центр Європа, 2009. – 195 с. : іл.

Левинський Іван // Ярич І. 1000-ліття в обличчях / Іван Ярич. – Івано-Франківськ, 2003. – С. 152 – 154.

Левинський Іван // Довідник з історії України. – К., 2001. – С. 396.

Левинський Іван // Енциклопедія українознавства. – Львів, 1994. – Т. 4. – С. 1263.

Іван Левинський // Стрийщина : іст.-мемор. зб. – Нью-Йорк, 1990. – Т. 2. – С. 197 – 201.

Александрович А. Іван Левинський – художник, архітектор, промисловець, педагог // Наше місто. – 2006. – №4. – С. 8.

Злагода В. Непересічний талант нашого земляка / В. Злагода // Свіча. – 2001. – 10 жовт.

Зорян А. Знаменитий архітектор з Долини / А. Зорян // Свіча. – 1993. – 15 верес.

Курташ-Карп Ю. Кінопрем’єра про великого сина долинської землі / Юлія Курташ-Карп // Свіча. – 2000. – 26 січ.

Левинський Іван Іванович // Добра справа. – 2010. – 17 верес. – С. 5.

1 2 3

Схожі:

Центральна районна бібліотека Методично-бібліографічний відділ З... Бібліотека – моя доля: з досвіду роботи / Долинська ЦРБ, метод бібліогр від.; уклад. З. В. Тарантюк, Н. П. Кушнірчук, відп за вип....	ДОЛИНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА БІБЛІОТЕКА МЕТОДИЧНО-БІБЛІОГРАФІЧНИЙ... Дім, де живуть не тільки книги : (з досвіду роботи Раківської сільської бібліотеки-філії Долинської ЦБС) / Долинська ЦРБ; [уклад....
Долинська центральна районна бібліотека Методично-бібліографічний... Той дім всі звуть бібліотека… (з досвіду роботи Надіївської сільської бібліотеки-філії Долинської ЦБС) / Долинська ЦРБ; [уклад. Н....	До 155-річчя від дня народження Івана Яковича Франка До Лолина! До Ольги! До життя! До Лолина! До Ольги! До життя! : каталог книжкової виставки / Долинська ЦРБ; [упоряд.: З. В. Тарантюк, Л. С. Бобешко, О. Г. Андрєєва,...
Підготувала провідний бібліограф ЦРБ Андрєєва О. Г Мистецьку Долину гідно представляють багато талановитих художників. До цієї когорти належить і Богдан Фреїв – викладач Долинської...	ДОЛИНСЬКА ЦЕНТРАЛьна районна БІБЛІОТЕка ЛОЛИНСЬКА СІЛЬСЬКА БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ... Моя гостинна і свята Лолинська рідна сторона [Текст] : інформ-досьє / Долинська ЦРБ; [упоряд.: З. Тарантюк, Л. Підберезька]. – Долина,...
А. С. Гарбадин // Гілея: науковий вісник. К., 2011. т. Вип. 46. С. 583-591 Гарбадин А. С. Політична форма вияву інакшості в екзистенціалізмі Жана-Поля Сартра та Альбера Камю через співвідношення свободи,...	Наукові праці за 2011-2012 навчальний рік Бюлетень міжнародного нобелевського економічного форуму «Світова економіка ХХI століття: цикли та кризи» – Вип. 1(4), 2011 р. – С....
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського.... Вимоги до структури біобібліографічних покажчиків та їх змісту : методичні рекомендації / уклад.: І. Зарванська; відп за вип. В....	Бази даних в ЕТ Excel В ролі ЕТ Excel використовують списки – набір стрічок, що містить зв’язані дані. Стрічки в таких списках є окремими записами, стовпці...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання