Література
Оксана Грицей. Заслужений майстер народної творчості України [Текст] : фотоальбом / авт.-упоряд. Грицей С. Ю. – Івано-Франківськ, 2006. – 94 с.
Грицей Оксана // Морозюк В. Пом’яник – 3 / Володимир Морозюк. – Івано-Франківськ, 2006. – С. 88.
Грицей Оксана // Ярич І. 1000-ліття в обличчях / Іван Ярич. – Івано-Франківськ, 2003. – С. 71–74.
Васильович В. До 90-річчя Оксани Грицей / В. Васильович // Свіча. – 2005. – 27 квіт.
Васильович В. Оксані Грицей присвячено / В. Васильович // Свіча. – 2005. – 23 черв.
Злагода В. Оксана Грицей – гордість Долинщини / В. Злагода // Свіча. – 2007. – 16 трав. – С. 3.
Коваль Г. Оксана Грицей: на перехресті епох та імперій / Галина Коваль // Свіча. – 2010. – 14 трав.
Креховецька М. Оксана Грицей – «чарівниця» з Долини / М. Креховецька // Файна газета. – 2008. – 9 лип. – С. 6.
Стахмич-Грицей М. Краса, народжена з болю / М. Стахмич-Грицей // Перевал. – 2005. – №3. – С. 203 – 207.
Стахмич-Грицей М. Митець унікального жанру / М. Стахмич-Грицей // Свіча. – 2005. – 11 трав.; 18 трав.
Соболь О. Три зустрічі з Василем Верховинцем / Олександр Соболь // Музика. – 2000. – №1/3. – С. 24 – 27.
Юсип Д. Голос калинової сопілки // Юсип Д. Вогонь Світлодара : нариси-есе / Дмитро Юсип. – Івано-Франківськ, 1993. – С. 131 – 139.
Якуба С. «Верховинця степова криниця» : ІІ Всеукраїнський фестиваль-конкурс хореографічних колективів / С. Якуба // Культура і життя. – 2005. – 30 листоп. – С. 2.
Інтернет-ресурси
http://uk.wikipedia.org/wiki/Верховинець_Василь_Миколайович
Верховинець Василь Миколайович – Вікіпедія
http://who-is-who.com.ua/bookmaket/xxif/7/112.html
Хто є хто на Івано-Франківщині. Василь Верховинець
http://www.ukrainians-world.org.ua/peoples/ 4809f75313df3204
Сайт «Українці в світі». Василь Верховинець
http://pnpu.edu.ua/ua/myzei.php?muzey=KALINA
Сайт Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. Кімната-музей В.М. Верховинця та українського народного хору „Калина”
http://www.pisni.org.ua/persons/1176.html
Сайт “Українські пісні”. Василь Миколайович Верховинець (Костів)
http://narodna.pravda.com.ua/culture/4ad22be403a32
Сайт “Народна правда”. Стаття “Земляки Бандери згадали Верховинця”
http://www.bati-referaty.net.ua/engine/download.php? id=457
Реферат “Василь Верховинець”
http://dcrb.net/virtualni-vystavky/charodij-tantsyu/
Віртуальна виставка «Чародій танцю» до 130-річчя від дня народження на сайті Долинської ЦРБ
Долинська центральна районна бібліотека
Видатні митці Долинщини
Василь Верховинець
Біобібліографічний список
Долина
2011
Відомий український композитор, актор, диригент, хореограф, фольклорист і педагог Василь Верховинець народився 5 січня 1880 р. в селі Старий Мізунь, в родині сільського дяка Миколи Костіва. Після закінчення місцевої початкової школи Верховинець продовжує навчання у Львові, потім у Самбірській учительській семінарії. Отримавши диплом вчителя, В. Верховинець викладає співи в народних школах міста Калуша, поєднуючи свою педагогічну діяльність з роботою в «Русько-народному театрі», де працює хормейстером, виступає на сцені з провідними партіями в музичних постановках.
У 1906 році талант В. Верховинця помітив корифей українського театру Микола Садовський і запропонував йому роботу у своїй трупі. Псевдонім Верховинець Василь Костів одержав від Садовського. У театрі Садовського киян чарували його тенор і майстерна гра в ролях Петра («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Андрія («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Левка («Майська ніч» М. Лисенка), Йонтека («Галька» Монюшка), Вашека («Продана наречена» Б. Сметани), Андрія («Катерина» М. Аркаса).
Великі досягнення Верховинця у справі хореографії. Він багато часу досліджував українські народні танці, проводив етнографічні дослідження, записував традиційні танці та танцювальні кроки в українських селах. Результатом наполегливих пошуків у царині народних танців стали книги «Українське весілля» (1912 р.) та Українські танці» (1913 р.).
У 1919 р. Верховинець пише книгу «Теорія українського народного танцю». Ця праця стала справжньою перлиною хореографічного мистецтва. Це було перше в Україні ґрунтовне дослідження характеру і принципу побудови української народної хореографії, дослідження, яке мало на меті створення на народній основі національного фахового балету. У 1923 р. публікується ще одна праця В.М. Верховинця – збірка дитячих ігор з піснями «Весняночка», в якій викладається методологія роботи з дітьми.
У 1930 році Верховинець у Полтаві створює «Жінхоранс» – жіночий колектив театралізованого співу. Це був новий оригінальний жанр театралізованої пісні. Кращі традиції „Жінхорансу“ свято шанують усі танцювальні колективи України. Варто зазначити, що у 1935 році на першому міжнародному фестивалі народного танцю, який відбувався у Лондоні, першу премію одержав так званий «триколінний гопак» Верховинця, завоювавши визнання світової громадськості. Саме своєю творчою знахідкою, своїм баченням та професійним підходом Василь Миколайович Верховинець вивів український народний танець на міжнародну арену.
23 грудня 1937 року Верховинця заарештували. Він звинувачувався як активний учасник контрреволюційної націоналістичної організації. 11 квітня 1938 р. його розстріляли.
Література
Верховинець В. М. Теорія українського народного танцю [Текст] / В. М. Верховинець; вступ. ст. і заг. ред. Я. В. Верховинця. – 5-те вид., доп. – К. : Муз. Україна, 1990. – 150 с.
Верховинець В. М. Весняночка : ігри з піснями для дітей дошк. і мол. шк. віку [Текст] / В. М. Верховинець. – Вид 5-те. – К. : Муз. Україна, 1989. – 343 с. : іл.
Верховинець (Костів) Василь // Ярич І. 1000-ліття в обличчях / Іван Ярич. – Івано-Франківськ, 2003. – С. 41 – 43.
Верховинець (Костів) Василь Миколайович // Українська літературна енциклопедія : в 5 т. – К., 1988. – Т. 1. – С. 296.
Верховинець Василь Миколайович // Енциклопедія історії України. – К., 2003. – Т. 1. – С. 489.
Верховинець Василь Миколайович // Співоче поле України / упоряд. Б. А. Артищук. – К., 2004. – С. 351 – 352.
Верховинець Я. Василь Верховинець – етнограф / Ярослав Верховинець // Народна творчість і етнографія. – 2008. – №5. – С. 82 – 91.
Верховинець Я. Верховинця степова криниця / Ярослав Верховинець // Народна творчість та етнографія. – 2006. – №5. – С. 118 – 122.
Верховинець Я. Українські корифеї : розповідь про Василя Верховинця, записана зі слів його дружини / Ярослав Верховинець // Київ. – 2006. – №12. – С. 178 – 180.
Кичерук Д. Голос калинової сопілки / Д. Кичерук // Перевал. – 2003. – №3/4. – С. 172 – 175.
Лещишин С. «Пісня і танець – це рідні брат і сестра» / С. Лещишин // Галичина. – 2000. – 15 січ. – С. 7.
Музика була його стихією та покликанням // Шкільна бібліотека. – 2009. – №12. – С. 57 – 59.
Рутковська О. Дивосвіт Василя Верховинця, або репресовані Танці / О. Рутковська // Культура і життя. – 2002. – 24 квіт. – С. 5.
Пушкар Б. Досягнення з пелюшок / Б. Пушкар // Рідна земля. – 2006. – 6 квіт. – С. 2.
Ровенчак О. Віртуоз із Долини / Оксана Ровенчак // Галичина. – 2002. – 3 серп. – С. 2.
Інтернет-ресурси
http://museum.dolyna.info/statti/z-istoriji-dolyny-vypusk-1/tsymbalist-virtuoz-iz-dolyny/
Сайт Долинського краєзнавчого музею Тетяни і Омеляна Антоновичів. Стаття Василя Олійника "Цимбаліст-віртуоз із Долини"
http://galychyna.if.ua/index.php?id=single&no_cache=1&tx_ttnews%5Bcat%5D=4&tx_ttnews%5Btt_news%5D=7978&tx_ttnews%5BbackPid%5D=24
Інтернет-версія газети «Галичина». Стаття Ігоря Лазоришина "Долинський віртуоз світового рівня"
http://ictv.ua/facts/archive/25228/
Сайт ICTV. Факти. Замітка "Струни, палички та любов до музики допомагають вітчизняній медицині"
http://dcrb.net/new-books/mykhaylo-zakhariya/
Сайт Долинської ЦРБ. Mykhaylo Zakhariya
Долинська центральна районна бібліотека
Видатні митці Долинщини
Михайло Захарія
Біобібліографічний список
Долина
2011
Михайло Захарія народився 14 жовтня 1987 року в сім’ї професійних музикантів. Гри на цимбалах почав навчатися з 2-х років. В 3 роки був прийнятий в Долинську музичну школу, де навчався гри на цимбалах в класі свого батька Івана Захарії. В 4-х річному віці він вже дає свій перший сольний концерт в м. Долині.
В 1992 році у віці 5 років Михась здобуває першу премію на обласному конкурсі «Юні віртуози». Вже на наступний рік він стає лауреатом ІV Міжнародного Гуцульського фестивалю. У 1994 році стає лауреатом обласного конкурсу виконавців на народних інструментах, де здобуває найвищу нагороду – «Гран-прі».
В шестирічному віці Михась Захарія стає солістом оркестру народної музики «Ґердан» Долинської музичної школи під керівництвом Івана Захарії. У 1996 р. Михайло здобуває звання лауреата-стипендіата Всеукраїнського конкурсу «Нові імена України» в м. Києві, який проходить під егідою ЮНЕСКО.
На запрошення президента фонду ім. М. Лисенка Михайло Захарія дав ряд концертів з професором музики, відомим американським піаністом Майклом Делінжером.
За концертно-виконавську діяльність Михайлові Захарії в 10-ти річному віці присвоєно звання лауреата обласної премії ім. В. Стефаника.
2000 рік – лауреат фестивалю «Кобзареві струни». В цьому ж році Михайло представляє Долину на Міжнародному конкурсі-фестивалі «Біля Чорного моря» (м. Ялта), де здобуває першу премію.
2001 рік – лауреат Міжнародного конкурсу «Срібний дзвін» в м. Ужгороді. В жовтні цього ж року представляє Україну на VІ Світовому конгресі цимбалістів. Після надзвичайно успішного виступу президент Світової асоціації цимбалістів В. Геренчар запрошує талановитого музиканта-віртуоза на навчання в Міжнародну Словацьку консерваторію у свій клас. У віці 14-ти років Михайло стає наймолодшим членом Світової асоціації цимбалістів та студентом Міжнародної консерваторії.
З цього часу Михайло Захарія представляє нашу державу на різних Міжнародних конкурсах, симпозіумах, науково-практичних конференціях, семінарах, конгресах, інтернаціональних концертах та фестивалях.
2004 рік. М. Захарія вступає на заочне відділення інституту мистецтв (кафедра «Музичне мистецтво») Прикарпатського Національного університету імені В. Стефаника в клас цимбали. В цьому ж році він представляє Україну на Міжнародному інтернаціональному концерті в Австрії, а також стає лауреатом першої премії Міжнародного конкурсу молодих виконавців «Євгеній Кока» м. Кишинів (Молдова).
2005 рік – лауреат Міжнародного конкурсу цимбалістів (Чехія). На міжнародному фестивалі в Греції Михайло виступає як соліст симфонічного оркестру Словацької консерваторії.
У 2006 році на запрошення Міністерства культури Китаю Михайло дає майстер-класи та сольні концерти в різних вищих мистецьких закладах Китаю. Цього ж року Михайла запрошують солістом в Світовий симфонічний оркестр. З цим колективом Михайло гастролює в Чехії, Словаччині, Угорщині, Бельгії та інших країнах світу. Михайло Захарія є солістом симфонічного оркестру Будапештської опери та Братиславського оркестру «55 найкращих музикантів Словаччини», з якими успішно гастролює майже в усіх країнах Європи та Азії.
За особливі заслуги перед громадськістю міста, за великий внесок у розвиток та презентацію української культури у вересні 2007 року долинському віртуозу світового рівня присвоєно звання “Почесний громадянин м. Долини».
Література
Mykhaylo Zakhariya [Електронний ресурс] = Михайло Захарія / editing : Stanislav Paluch, Vladimir Martinka; recording engineer: Vladimir Martinka; graphic design : Eduard Losonsky. – Lucenec : Studio Spectrum, 2011. – 2 електрон. опт. диски (CD-R) : звук (128 хв.), цифр., стерео; 12 см. + 1 брош. (20 с.).
Захарія Михайло // Ярич І. 1000–ліття в обличчях. – Івано-Франківськ, 2003. – С. 109.
Олійник В. Цимбаліст – віртуоз із Долини / Василь Олійник // З історії Долини : зб. іст.-краєзн. ст. – Вип. 1. – Долина, 2009. – С. 170 – 174.
Гордість міста // Добра справа. – 2007. – 28 верес. – С. 6.
Злагода В. Гастрольна карта віртуоза з Долини / В. Злагода // Свіча. – 2004. – 20 листоп.
Злагода В. Його чекають Китай і Японія / В. Злагода // Свіча. – 2006. – 2 верес.
Марчук В. О, музико, дано тобі ключі від доль людських… / В. Марчук // Добра справа. – 2007. – 9 листоп. – С. 2 – 3.
На високій ноті // Добра справа. – 2010. – 5 листоп. – С. 5.
Олійник В. Неповторний Михайло Захарія / Василь Олійник // Свіча. – 2009. – 13 черв.
www.brama.com/survey/messages/11442.html
Стаття Степана Бойка і Тетяни Голяк «Голландці – "звеличники України"» у журналі "Україна" №1 від 16 січня 2001 р.
http://www.utrechtsbyzantijnskoor.nl
Сайт «Візантійського хору» з Утрехта. Містить СD-диски з записами хору.
http://www.if.gov.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=6606
Стаття «Символ українства у Західному світі» на офіційному сайті Івано-Франківської обласної державної адміністрації
Долинська центральна районна бібліотека
Видатні митці Долинщини
Мирослав Антонович
Біобібліографічний список
Долина
2011
Мирослав Антонович, відомий хоровий диригент, оперний співак, музикознавець, професор, доктор музикології, належить до славної когорти українців, що працювали для рідної землі поза межами України.
Народився Мирослав Антонович 1 березня 1917 року в м. Долині. Батько працював урядником в Долинському суді. В рідному місті навчався в початкових класах «Рідної школи», співав у хорі. Потім навчався у Львівській державній гімназії, університеті та Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка. Від середини 30-х років розпочав диригентську діяльність, співав у хорі Львівського Бояна. Під час Другої світової війни виїхав до Відня, де склав іспити до Музичної академії. Як оперний співак виконує провідні ролі в оперних театрах Львова, Лінца, Лодзі. У 1946-1948 роках перебуває в таборі «ДІ-ПІ». Там стає музичним керівником та директором театру «Розвага», диригує оркестром, хором української греко-католицької семінарії у Гінтерберзі.
З 1948 року життя славетного земляка пов’язане з Голландією, де постійно проживав і де бере свої початки світова слава маестро. Закінчив музикознавчий факультет Утрехтського університету (1950), де 1951 р. захистив докторську дисертацію. У 1953-1954 рр. поглиблював знання у Гарвардському університеті. Від 1967 р. – професор Українського католицького університету в Римі.
В 1951 році організував виключно з голландців «Візантійський хор» в Утрехті. Всі голландці були одягнуті в українські національні строї і співали українською мовою. Наполеглива довгорічна праця і знання дозволили М. Антоновичу досягти небувалих успіхів у співі Візантійського хору, що став найкращим колективом в Голландії. Хор підкорював своїм співом публіку Західної Європи, США, Канади. Під керівництвом Мирослава Антоновича хор дав понад 3000 концертів, супроводжував літургії в церквах різних країн світу, випустив понад 10 альбомів звукозаписів. З хором маестро виступає понад 40 років. А в 1990, 2000 р. знаменитий Візантійський хор побував в Україні.
11 квітня 2006 року Мирослав Антонович помер.
У вересні 2008 року голландський хор ім. Миколи Лисенка, який народився з Візантійського хору, вперше дав концерт в рідному місті маестро.
|