ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК
Тема «Вступ. Заготівля лікарської рослинної сировини» дуже важлива для подальшого вивчення фармакогнозії, тому що дає поняття про основні поняття і терміни фармакогнозії, знайомить з основними правилами заготівлі ЛРС і лікарських рослин, які містять отруйні речовини, згідно вимогам ДФ ХІ та ДФУ.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ
ЗАПОРІЗЬКОГО державнОГО МЕДИЧНОГО університетУ
Циклова комісія професійної та практичної підготовки відділення «Фармація»
лекція
з навчальної дисципліни: ФАРМАКОГНОЗІЯ
ТЕМА № 2(2год.)
СУШІННЯ, СТАНДАРТИЗАЦІЯ, ПАКУВАННЯ, МАРКУВАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ ЛРС.
Для студентів відділення
«Фармація»
Запоріжжя – 2012
Лекцію підготувала: Н.М. Іванкіна – викладач вищої кваліфікаційної категорії
Схвалено на засіданні циклової комісії професійної та практичної підготовки відділення «Фармація»
Протокол №2 від 25 вересня 2012 року.
ПЛАН ЛЕКЦІЇ:
1. Способи сушіння ЛРС.
2. Температурний режим сушіння. Типи сушарень.
3. Стандартизація висушеної ЛРС.
4. Пакування, маркування, транспортування ЛРС.
5. Особливості зберігання ЛРС в аптеках та на складах.
Література:
1. І.А.Бобкова, Л.В.Варлахова «Фармакогнозія» - К: Медицина, 2010,С.48– 57
Література для поглибленого вивчення:
1. В.М.Ковальов, О.І.Павлій «Фармакогнозія з основами біохімії рослин» - Х:
«Прапор», 2000,С.35-39
Мета лекції:
Дидактична: Засвоїти основні способи сушіння, температурний режим сушіння, стандартизацію висушеної ЛРС, пакування , маркування, транспортування і зберігання ЛРС.
Виховна: Виховувати професійні якості майбутнього спеціаліста: відповідальність, охайність, комунікативність; любов до природи та екологічне ставлення до навколишнього середовища.
ВСТУП
Тема даної лекції необхідна для подальшого вивчення фармакогнозії в повному курсі навчальної програми.
1. Способи сушіння ЛРС.
Сушіння — це метод консервування лікарської рослинної сировини на тривалий термін для забезпечення роботи фармацевтичної промисловості та мережі аптек. Термін придатності кожної сухої сировини зазначено у відповідному нормативному документі.
Сушіння ЛРС потрібно проводити швидко, якісно і правильно. Швидко — починати сушіння сировини через 1—2 год після заготівлі. Якісно — максимально зберегти БАР, діючі речовини та зовнішній вигляд сировини. Правильно — дотримувати відповідного температурного режиму.
Ферменти та вода, що містяться в рослииних клітинах, найчастіше спричинюють розщеплення БАР (виняток: сировина, яка містить ефірні олії, утворює біогенні стимулятори). Щоб швидко інактивуваги ферменти, видалити вологу, сировину сушать за певної температури. Температурний режим сушіння встановлюють експериментально з урахуванням хімічного складу та виду сировини:
— сировину, яка містить ефірні олії, сушать товстим шаром (до 15 см) за температури 25—40°С, що запобігає випаровуванню олії та до того ж у процесі сушіння ще триває її накопичення. Наприклад, у сировини валеріани лікарської після сушіння з'являється сильний специфічний запах ефірної олії;
сировину, яка містить глікозиди, сушать за температури 55— 60°С, розкладаючи тонким шаром. За цих умов інактивуються ферменти. Щоб прискорити випаровування вологи, сировину періодично перевертають;
для вітамінної сировини оптимальна температура — 70—90°С. Її розкладають тонким шаром, перевертаючи в процесі сушіння;
більшість інших видів сировини сушать за температури 50— 60°С.
Основні правша сушіння. Надземні органи не миють. Бруньки (берези, сосни) сушать швидко за помірної температури, розстилаючи тонким шаром та перемішуючи. У лусочках бруньок містяться смолисті речовини, ефірні олії, які при повільному сушінні можуть пліснявіти, змінювати колір і втрачати якість.
Кора містить менше вологи, висихає швидше. Але в процесі сушіння темнішає, тому що дубильні речовини кори окиснюються і змінюють колір. При сушінні кори крушини треба стежити, щоб жолобок кори не потрапляв у інший жолобок, тому що внутрішня поверхня крушини чорніє.
Листки розкладають тонким шаром або поодинці (підбіл). Черешки здебільшого видаляють.
Квітки під час сушіння бажано не перемішувати, тому їх розкладають тонким шаром. При перемішуванні вони змінюють колір та подрібнюються.
Трави розкладають тонким шаром, перемішувати їх треба обережно, адже на стеблах є листки і квітки, тому вимоги ті самі, що й до цих видів сировини.
Сухі плоди і насіння (льон, фенхель, аніс) містять мало вологи, тому після заготівлі їх здебільшого тільки досушують.
Соковиті плоди, наприклад малину, чорницю, смородину краще спочатку прив'ялити на сонці, а потім сушити в сушарнях.
Підземні органи миють (крім кореня алтеї лікарської, кореня барбарису та солодки); спочатку їх сушать за невисокої температури, потім досушують за температури, яка відповідає вмісту діючих речовин. Такий спосіб забезпечує рівномірне висихання.
ВИСНОВОК
до першого питання:
Знати правила сушіння ЛРС фармацевту потрібно, щоб проводити швидко, якісно і правильно сушіння ЛРС для максимального збереження БАР, інформувати населення про способи сушіння різних частин лікарських рослин.
2. Температурний режим сушіння. Типи сушарень.
Сушать сировину за допомогою природного тепла або штучного. Сушіння за умов природного тепла просте, дешеве, доступне, але залежить від погодних умов. На ніч сировину необхідно закривати або забирати в приміщення. Сушіння за допомогою природного тепла буває сонячне та тіньове.
Сонячне сушіння. Так сушать підземні органи, кору, насіння, деякі плоди. Можна пров'ялювати соковиті ягоди чорниці, малини, смородини для прискорення подальшого сушіння та збереження якості. Розкладають сировину на підстилки. Заборонено сушити на сонці квітки, листки трави, бо вони змінюють свій природний колір, вигорають, буріють унаслідок руйнування хлорофілу та красильних речовин.
Тіньове повітряне сушіння. Можна сушити більшість видів сировини: квітки, листки, трави. Розкладають сировину під навісами на підстилки або сітки тонким шаром, періодично та обережно перевертаючи.
За умов природного тепла можна сушити сировину на горищах. Горище має бути чистим і бажано під залізним дахом. Його обладнують стелажами, полицями, сітками або рамами з полотном. Обов'язковою умовою є наявність надійної вентиляції та доcтатнє прогрівання горища. Розкладають сировину тонким шаром, ураховуючи температурні вимоги. Вище кладуть ту сировину, що потребує швидкого сушіння (глікозидну), а нижче — повільного сушіння (ефіроолійну).
Сушіння за допомогою штучного обігрівання. Проводять у спеціальних сушарнях, де регулюється температура. Сушарню обладнують вентиляцією, тому процес висушування відбувається швидко, оскільки вологе повітря постійно замінюється на свіже сухе.
Існують сушарні тимчасової і безперервної дії. Вони можуть бути стаціонарні й переносні. Стаціонарними сушарнями оснащують спеціалізовані господарства, заготівельно-приймальні установи. Сушарні мають сушильну камеру та ізольоване джерело тепла. Сушарня періодичної дії складається з камери, обладнаної стелажами, вентиляцією та трубами, якими подається тепло. Температуру встановлюють відповідно до виду сировини та її хімічного складу. Через певний проміжок часу суху сировину вивантажують. Сушарня безперервної дії обладнана стрічкою, яка рухається. Завдяки цьому сировина під час сушіння перевертається і швидко висихає. Для сушіння ягід, плодів існують плодо- і овочесушарні. Переносні сушарні бувають різної конструкції. їх часто монтують в машинах і за необхідності пересувають до місць заготівлі.
Можна сушити ЛРС у сільських печах, проте необхідно стежити, щоб піч не була надто гарячою і сировина не згоріла.
Кінець сушіння визначають на злам сировини: кора, корені, стебла, найсоковитіші частини повинні не гнутися, а з тріском ламатися.
Для кожного виду сировини в нормативному документі зазначено допустиму вологість. У середньому — 10—14 %.
Існують певні вимоги щодо умов сушіння сировини за видами:
1. Рослини, які містять ефірні олії, сушать за температури 25 – 40С
2. Рослини, які містять кардіотонічні глікозиди, сушать за температури 50 – 55С
3. Рослини, які містять вітаміни, сушать за температури 60 – 90С
4. Рослини, які містять різні групи БАР (дубильні речовини, алкалоїди, антраглікозиди, полісахариди, флавоноїди тощо) сушать за температури 50 – 60С.
Усі особливості сушіння описано у відповідних документах.
ВИСНОВОК
до другого питання:
Знати види і способи сушіння ЛРС, температурні режими для ЛРС, яка містить різні групи БАР, необхідно, щоб лікарська рослинна сировина відповідала всім вимогам ДФ ХІ та ДФУ.
3. Стандартизація висушеної ЛРС.
Стандартизація — доведення сировини до стандартного стану, тобто до вимог, які визначені в аналітичній нормативній документації.
Якщо при первинному обробленні сировини залишились окремі недоліки, то їх усувають після сушіння. Одночасно видаляють сировину, яка в процесі сушіння втратила колір, запліснявілу, подрібнену, та видаляють мінеральні домішки.
Сортування сировини проводять за допомогою сит-грохотів, віялок, трясунків, сортувалок. Крізь грохоти з набором сит, що рухаються назад і вперед, відсіюються земля, камінчики, подрібнені частинки. Одночасно відбирають великі домішки, голі стебла з трави, інші рослини, які не є сировиною. На грохотах очищують плоди, ягоди, листки, трави, корені. Насіння сортують на віялках- сортувалках, стрічкових транспортерах.
При стандартизації сировини обов'язково визначають вміст у ній вологи. Суха сировина гігроскопічна і може "відійти" при дощовій погоді. Тому за необхідності її досушують, використовуючи метод сушіння, який підходить до певного виду сировини.
Для кожного виду сировини існують числові показники якості, яким повинна відповідати стандартна сировина. Суху стандартну сировину пакують для подальшого зберігання.
Перероблення сировини
Іноді сировину зволожують у спеціальних камерах. Зволоження проводиться тоді, коли сировину подрібнюють. АНД регламентує вміст вологи та ступінь подрібнення для кожного виду сировини. Подрібнюють сировину перед реалізацією, для постачання мережі аптек, фармацевтичних фабрик та заводів, для вилучення біологічно активних речовин, для виготовлення зборів.
Сировина може бути різана, подрібнена, порошкована. Ріжуть трави, листки, кору, тонкі корені на машинах типу "соломорізка". Сировину ріжуть ножами і одразу просіюють крізь відповідні сита. Тверді кореневища подрібнюють на дробильних вальцювальних машинах. Порошкують сировину на шарових млинах. Порошковану сировину використовують для виготовлення брикетів та гранул.
ВИСНОВОК
до третього питання:
Щоб ЛРС відповідала всім вимогам ДФ ХІ, її потрібно довести до стандарту, тобто: відібрати домішки, провести сортування, подрібнення, перевірити на вміст вологи. Фармацевт повинен добре знати етапи стандартизації ЛРС, щоб вона була чиста та доброякісна.
4. Пакування, маркування, транспортування ЛРС.
Зберігають сировину запакованою в тару, яка захищає її від впливу вологи, сонячних променів, шкідників. Вимоги до тари: тара має бути надійною, тобто забезпечити збереження всіх фармакологічних властивостей сировини і товарного вигляду — чистою, дешевою, сухою, легкою, без сторонніх запахів. Згідно з АНД для пакування використовують тканинні мішки одинарні і подвійні, паперові багатошарові мішки, паперові пакети одинарні і подвійні, поліетиленові мішки, ящики з фанери та з гофрованого картону. Вид тари та маса сировини, запакованої в тару, визначається в АНД на конкретну сировину.
Способи пакування: насипом, тюкування, пресування.
Насипом пакують усі види сировини: траву, плоди, насіння, квітки, кору, різану сировину. Найчастіше використовують мішки. У подвійні мішки пакують важку сировину або таку, що потребує ретельного захисту від пилу, вологи. Маса сировини в мішку має становити не більше ніж 50 кг. Заповнену тару зашивають спеціальним швом, залишаючи "вушка" для зручності під час транспортування. Ящики зсередини вистилають обгортковим папером або мішечним папером. Заповнені ящики обклеюють клейкою стрічкою або обтягують сталевим дротом. Різану, гранульовану сировину, дрібні плоди, насіння, квітки фасують у пачки.
Тюкування в тюки. Тюки мають форму ящика, виготовленого з пакувальної тканини. Наповнюють тюк за допомогою преса або ящика, який складається з чотирьох розбірних дерев'яних стінок без дна і кришки. Сировину засипають частинами, рівномірно розподіляють, трамбують та зшивають. Тюки мають однакові форму та масу. Маса сировини в тюку повинна бути не більше ніж 50 кг.
Пресування в паки
Сировину в коробці преса пресують механічним або ручним пресом, обтягують тканинонпта зшивають із боків. Іноді паки не обшивають тканиною, а стягують сталевою пакувальною стрічкою. Маса сировини в паках має бути не більше ніж 200 кг. Пресована сировина має багато переваг. Вона не подрібнюється під час транспортування, менше піддається впливу вологи, кисню повітря, мікроорганізмів.
Маркування.
Відповідно до вимог стандарту маркування транспортної тари передбачає основні й додаткові написи та маніпуляційні знаки. Текст маркування наносять фарбою, що не змивається, на стінки гари або на ярлик (бирку) розміром 20 х 10 см. Ярлик виготовляють із фанери, картону, паперу, його прикріплюють або приклеюють до тари на помітному місці. Це паспорт кожної одиниці продукції.
Основні написи повинні мати такі дані:
- найменування міністерства;
- найменування підприємства-відправника;
-найменування сировини;
- маса нетто;
- маса брутто;
- рік та місяць заготівлі;
- номер партії;
- АНД на конкретну сировину.
Відповідно до вимог державних стандартів України на тарі та пакуванні лікарських засобів використовують штрихове кодування та друкування. Маніпуляційні знаки — це зображення, що зазначають спосіб поводження з вантажем. Наприклад, знак, що зображує парасольку з краплями над нею, вказує, що вантаж необхідно берегти від пологи; знак із зображенням стрілки вказує верх тари і що її не можна перевертати тощо. У кожне пакування вкладається пакувальний лист, на якому мають бути зазначені:
- найменування підприємства-відправника;
- найменування сировини;
- номер партії;
- прізвище або номер пакувальника.
Транспортування
Транспортування лікарської рослинної сировини здійснюється в сухих, чистих, без сторонніх запах'га, закритих транспортних засобах. Транспортування отруйної, сильнодіючої та ефірноолійної сировини має здійснюватись окремо від інших видів сировини. Партія сировини супроводжується документами.
ВИСНОВОК
до четвертого питання:
Знати правила і способи пакування, маркування, транспортування ЛРС необхідно, щоб вона відповідала всім вимогам ДФ ХІ.
5. Особливості зберігання ЛРС в аптеках та на складах.
На складах зберігають цільну сировину. Приміщення складу дає можливість уникнути впливу несприятливих чинників та забезпечити збереження всіх показників якості стандартної сировини протягом установленого терміну придатності. Несприятливі чинники — це висока вологість повітря, температурні коливання, прямі сонячні промені.
Вимоги до складських приміщень такі: склади мають бути чисті, сухі, вентильовані, захищені від прямих сонячних променів, не уражені шкідниками. Оптимальна температура на складі — 10—12°С, вологість — близько 13%. Вікна забілюють вапном або роблять козирки, електролампи мають бути в герметичних ковпаках, джерело тепла монтується поза приміщенням складу. На складах потрібно суворо дотримуватися правил протипожежної безпеки.
Зберігають сировину в тарі, укладеній штабелями на стелажах, які встановлюють на відстані не менше 15 см від підлоги і 25 см від стін. Висота штабелю для ягід, насіння, бруньок — не вище 2,5 м, для інших видів — 4 м. Відстань між штабелями — не менше 50 см. Центральний проїзд складу становить не менше 2 м. На кожному штабелі кріплять етикетку, де зазначено: назву сировини, назву підприємства-відправника, рік, місяць заготівлі, номер партії, дату надходження.
Розміщують сировину за групами:
1. Отруйна і сильнодіюча сировина (сировина, яка містить алкалоїди, серцеві глікозиди).
2. Ефіроолійна сировина.
3. Плоди і насіння (сировина, яка містить вуглеводи, жирні олії).
4. Сировина загального зберігання.
Отруйну (список А) і сильнодіючу (список Б) сировину зберігають в окремому приміщенні з металевими ґратами і дверима, обладнаному звуковою і світловою сигналізацією. Приміщення опломбовують.
Ефіроолійна сировина зберігається окремо, тому що має сильиий специфічний запах. Плоди і насіння розміщують ближче до проходів, де протяги і добре провітрювання, часто переглядають, оберігаючи від шкідників.
В аптеках сировину зберігають у невеликій кількості. Це сировина різана, порошкована, у зборах, тому на неї сильніше діють чинники зовнішнього середовища. Особливо небезпечні волога та тепло, які активізують ферменти і спричинюють розщеплення діючих речовин, розвиток мікроорганізмів, амбарних шкідників. Зберігають у сухих прохолодних кімнатах, де менше світла, у ящиках пристінних шаф. На кожному ящику має бути етикетка з назвою сировини, датою аналізу та терміном зберігання. Сировину в брикетах, гранулах, коробках розміщують у виставочних шафах-вітринах. Сильнодіючу сировину (список Б) зберігають окремо. Окремо зберігають ефіроолійну сировину (листки шавлії, м'яти, квітки ромашки) і збори.
Для відлякування шкідників у місцях, де зберігається сировина, розміщують склянки з хлороформом. Пари його проходять крізь і и'єкційну голку, яка встановлена в корок. Запах хлороформу відлякує шкідників.
ВИСНОВОК
до п’ятого питання:
Для забезпечення збереження всіх показників якості стандартної лікарської рослинної сировини протягом установленого терміну придатності, необхідно знати всі правила зберігання ЛРС на складах і в аптеках Фармацевт повинен знати несприятливі чинники, які псують ЛРС — це висока вологість повітря, температурні коливання, прямі сонячні промені.
ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК:
Для практичної діяльності фармацевта важливо знати основні правила заготівлі, сушіння, стандартизації, пакування, маркування, транспортування і зберігання ЛРС, щоб вона відповідала всім вимогам ДФ ХІ.
|