Рання профілактика негативних явиш. Співпраця
|
|
Скачати 222.96 Kb.
|
|
Рання профілактика негативних явиш. Співпраця з організацією „Червоний Хрест" ...Так багато на світі горя. Люди, будьте взаємно красивими." (Л. Костенко) „Оскільки ти в біді, я потурбуюся про тебе, бо і ти, і я - люди." (Л. Пастер) Ми - діти цивілізації і в суєті суєт нас заполонив ..синдром хронічної втоми". Втрачені або розмиті ідеали, відсутність віри в завтрашній день, відсутність моральних принципів, орієнтація на матеріальні цінності породжують у підростаючого покоління безнадію і відчай, що ведуть до таких антисоціальних явищ, як: наркоманія, алкоголь, токсикоманія тощо. Через послаблення уваги до виховання підростаючого покоління ми опинилися перед загрозою втрати моральних цінностей, деградації суспільства. Нам потрібно активніше впроваджувати концепцію виховання дітей та молоді у національній системі освіти. Серцевиною виховання мають стати загальнолюдські цінності –ДОБРО, МИЛОСЕРДЯ, ПОВАГА ДО БАТЬКІВ, ПІКЛУВАННЯ ПРО СТАРИХ І ЗНЕДОЛЕНИХ ЛЮДЕЙ, ІНВАЛІДІВ, ЕКОЛОГІЧНІ ЦІННОСТІ. Як соціальний педагог, як громадянка своєї країни, я вважаю - нам треба відроджувати в душах наших дітей такі святі почуття як ДОБРОТА, МИЛОСЕРДЯ ЛЮБОВ ДО БЛИЖНЬОГО. Якщо серце дитини буде відкритим для співчуття і милосердя, якщо вона здатна сприйняти чужий біль, як свій - така дитина не залишить в біді друга, прийде на допомогу пораненій пташці, уступить місце в транспорті людині старій і немічній, не скривдить слабкішого за себе, а тим більше не скоїть злочин або антисоціальний вчинок. Тому велике значення в своїй роботі соціальним педагогам потрібно приділяти ранній профілактиці негативних явиш. В стінах школи перші уроки людяності учні можуть отримувати на УРОЦІ ДОБРОТИ І МИЛОСЕРДЯ. Найвищою метою, яка переслідується, коли соціальний педагог проводить цей урок, є облагородження душі дитини. На таких уроках дитина стає маленьким філософом, вона роздумує над своєю людською сутністю. Важливо, що на цьому уроці діти знайомляться з поняттям МИЛОСЕРДЯ, як вищої форми добра, добром на ділі - тобто здатності людини до співчуття, співпереживання, здатності допомогти ближньому, якщо він потрапив в біду. Розповідаючи дітям про добро і милосердя дається інформація про те, що в нашому місті є установа, яка допомагає соціально незахищеним людям, непрацездатним та немічним, тобто здійснює добро і милосердя в конкретних справах. Так відбувається перше знайомство учнів з благодійною установою, яка називається „Товариство Червоного Хреста". Таким чином, діти теоретично уже підготовлені до того, щоб творити добрі справи, їхні серця і душі відкриті для добра і милосердя. Соціальний педагог є посередником між школою і громадськістю. Однією з ланок діяльності соціального педагога є співпраця з Червоним Хрестом. Для соціальних педагогів ця ланка роботи є дуже важливою. Чому ? По-перше, завдяки співпраці з Червоним Хрестом діти пізнають природу понять: ДОБРО, МИЛОСЕРДЯ і навчаються проявляти ці якості душі в конкретних справах. А це є ранньою профілактикою негативних явищ. По-друге, організація Червоний Хрест є першою інстанцією, куди можна звернутися, якщо є нагальна потреба допомогти тій чи їншій дитині, що потребує соціального захисту. По-третє, співпраця з Червоним Хрестом допомагає проводити профілактичну роботу та боротьбу з такими негативними явищами як СНД,туберкульоз, наркоманія, тютюнопаління. По-четверте, якщо запитати кожного з нас. як ми розуміємо високу моральність, поняття ГУМАНІЗМ, МИЛОСЕРДЯ, відповідь неодмінно буде пов'язана з благородною діяльністю Червоного Хреста, головна місія якого полягає в тому, щоб полегшити страждання, захистити життя, здоровя та гідність людини. І які б потрясіння не переживало суспільство, одвічними цінностями завжди були і залишаються ЛЮДЯНІСТЬ і ДОБРОТА. Саме вони покладені в основу всієї діяльності Українського Червоного Хреста, який наполегливо впроваджує у життя лінію соціального захисту інвалідів, хворих та знедолених. Як треба будувати своє співробітництво з Червоним Хрестом? Робота починається з плану, який складається на початку навчального року. План може входити в річний план роботи соціального педагога окремим пунктом. Для більшої зручності краще користуватись окремим планом, який складається у вересні місяці. Основні напрямки діяльності соціального педагога, передбачені цим планом: 1) У вересні складаються і подаються у Червоний Хрест списки дітей наступних категорій: діти-сироти, діти, що знаходяться під опікою, діти- інваліди, діти з малозабезпечених сімей, діти з неповних сімей, матері-одиначки. 2) Проведення уроків доброти і милосердя у 1-5-х класах, а також уроків-роздумів на тему: “Добро - благо чи зло?” - для учнів 6-11 класів, уроків-бесід: "Історія виникнення Червоного Хреста", “Спіши добро творити вчасно”. 3) Проведення благодійних акцій:
- до дня інваліда (проведення міні-ярмарків, реклама дитячої творчості на рівні міста);
Такі форми роботи активізують божественне начало в дитині - здатність тактовно допомогти ближньому, безкорисливість, жертовність. 4) Організація волонтерського руху на рівні кожної школи. В школах повинен бути створений медико-санітарний гурток ..Милосердя", членами якого є діти 5-х класів. Два рази в місяць з цими дітьми проводяться заняття по такій тематиці: „Історія виникнення Червоного Хреста", ..Туберкульоз - хвороба XXI століття". ..Особиста і громадська гігієна". „Шкільний санпост", „Інфекційні захворювання, їх симптоми", ..Шефська допомога одиноким пристарілим людям", „Лікарські рослини". Члени гуртка „Милосердя" також відвідують і надають посильну допомогу людям похилого віку, які закріплені за кожною школою. Члени-гуртківці виконують такі завдання: сходити в магазин за хлібом, осінню згрібають листя біля будівлі, ходять в аптеку за ліками тощо. Ці, на перший погляд, прості соціально-побутові послуги виховують в душах дітей гуманне ставлення до людей похилого віку. Кожного року здійснюється урочистий прийом учнів 5-х класів в члени товариства Червоного Хреста. Це відбувається урочисто і святково. Приходить представник з товариства Червоного Хреста, розповідає про історію виникнення цієї організації, її основні принципи. Діти зачитують клятву і їм вручаються квитки членів ТЧХ. Потім актив класу влаштовує концерт для тих, хто вступив до лав Червоного Хреста. 5) Проведення місячників: „Діти проти туберкульозу" (з 15 вересня по 15 жовтня); „Життя без наркотиків та СНІДУ" (з 15 листопада по 15 грудня); “Місячник сімї" (з 15 квітня по 15 травня): “Місячник прав дитини" (з 10 грудня по 10 січня). Під час місячників запрошуються спеціалісти: нарколог, фтизіатр, спеціаліст з центру по боротьбі зі СНІДом, юрист, психолог, психіатр, дерматовенеролог. Вони всебічно розкривають суть таких негативних явиш, як наркоманія, СНІД, туберкульоз, проводячи профілактичну роботу серед учнівської молоді. Під час проведення місячників оголошуються конкурси на тему: „Скажемо туберкульозу і СНІДу ні!", де діти демонструють своє творче вміння в малюнку, плакаті, колажі, виражають негативне ставлення до цих хвороб, відображають своє бачення даної проблеми. Ведеться робота в кожному класі. Соціальний педагог приходить в клас з бесідами, лекціями на тему: “Що ти знаєш про туберкульоз?”, “СНІД - випадковість чи закономірність?". „Чи знаєш ти свої права". Для учнів 1-5 класів розроблено урок-казку про туберкульоз. В доступній для дітей цього віку формі соціальний педагог розповідає про ромашечку, яка стала жертвою страшного захворювання - туберкульоз і про причини, що призвели до цього. Така форма роботи западає в душу дитини, відкладається в її свідомості. І логічним продовженням цієї роботи є такі види роботи конкурс видів дитячої творчості, де деякі діти малюють ромашку, яка захворіла на туберкульоз. ТЕМА: Інфекційне захворювання-туберкульоз. Урок-казка. Мета: а) навчальна: привернути увагу до існуючої проблеми; б) виховна: виховувати повагу до товариша, дисциплінованість, охайність; в) розвиваюча: розвивати солідарність поколінь з метою забезпечення здорового способу життя; Сьогодні я почитаю Вам казку про Ромашечку, яка захворіла на туберкульоз. Як в кожній казці, в ній , звісно, багато вигаданого, але багато правдивого про те, що може бути дуже небезпечним для вашого життя. Але моя мета не налякати вас, розказуючи про страшну руйнівну силу туберкульозу, а застерегти, навчити берегтися, щоб не захворіти. Тож сідайте зручненько та слухайте уважненько, щоб потім вміти відповісти на всі мої питання. В деякому царстві деякої казкової країни жили-поживали, мріяли і дружили різні звірятка і лісові рослини. Зранку разом виходили на зарядку, вмивалися, чистили зуби, снідали: хто зеленою травичкою, хто жуком, хто павучком, а хто грибами-ягодами. Потім всі дружно бралися до роботи, а щоб веселіше було - лісові дзвоники награвали, а тендітна білявка-красуня Ромашка співала. А ввечері потомлені звірятка відпочивали та вечеряли, гралися на галявинці під лагідним промінням сонечка. І все було дуже добре, доки не з'явилася в тому лісі, вітром занесена з дальньої далі, Бацила - дуже вредна і злюча-презлюча. Впала Бацила на травичку, сховалася і, спостерігаючи за звірятами, немов би чекала на когось. І дочекалась: слідом за нею приплентався на галявину кощавий, потворний чаклун Туберкульоз. І почали вони вдвох до Ромашечки чіплятися: "Навіщо тобі кожного дня зарядку робити? Це дуже нудно! Навіщо воду чисту пити, на сонечку грітися? - ще засохнеш! Пішли з нами, ми навчимо тебе, як на світі жити." Зачаклували вони бідну квіточку, посадили під трухлявий сирий пеньок, не давали вмиватися, забороняли гратися. Пройшов деякий час - і помітили звірі, що пелюстки у квітки пов'яли, схудла вона, змарніла, почала кашляти. Потом холодним вкриватися, а личко аж пашіло від великої температури. Захвилювалися звірі: що трапилося з нашою квіточкою ? І вирішили запросити лікаря Айболитя. Той уважно оглянув Ромашечку, вислухав, та й каже: “Знаю я цю хворобу. Туберкульоз вона називається. Дуже вона небезпечна: кожен рік вмирають від неї мільйони людей. В минулому році на земній кулі захворіло цілих 8 мільйонів, а померло цілих 3 мільйони”. Кожні 10 секунд в світі вмирає від туберкульозу одна людина, кожні 4 хвилини - хтось захворює. ( Уявіть, діти, доки ми казку слухаємо, в світі захворіє 160 людей. Це всі першокласники вашої школи! Страшно, правда? А причиною цьому є туберкульозна паличка або бацила. Хоч і маленька вона, але дуже сильна і зла, стійка у зовнішньому середовищі: може існувати при низькій температурі: в пилюці - 2 тижні, на одязі - 2 місяці, в молоці - півроку). Лікар Айболить стурбовано запитав звірів: - чи не з'явилась у вас така Бацила, схожа на паличку з заокутими кінцями? А Бацила - тут як тут, вистрибнула з трави: - Ось вона я! Така тоненька, така красунечка! Діду Туберкульозе! Ходи - но сюди! Зачаклуй цього лікаря, він заважає мені, не дає заражати звірят! Приспи його! - Спи, спи. спи, - проказав Туберкульоз, змахнув кощавими пальцями і Айболить заснув.
Я так легко можу потрапити до кожного з вас в середину! А схочу
Я потрапляю в легені з повітрям. Як я народилася? Моя матуся Бацила Поганівна Старша поділилася на частини - і з'явилася я і мої сестрички - бацилочки. Ми потрапили в легені здорової людини з повітрям і влаштували собі там домівку. Але ці кляті лікарі! ( вона погрозливо зиркнула на Айболита) - тільки-но хворий звернеться до них, як вони починають вистукувати його, відшукуючи нас. Але нам повезло: ми гарно зачепилися та причаїлися, і лікар нас не знайшов. Стали ми легеню роз'їдати. Схуд наш хазяїн, втратив апетит, вночі йому жарко, вдень він стомлюється швидко, і кашляє, кашляє ... Одного разу навіть ледве не виплюнув мене, але слабкий він став, тож проковтнув мене разом зі слиною. Потрапила я в шлунок. Бр-р-р! Не сподобалось мені там: шлунковий сік такий нечемний, почав кусатися, ледве не з'їв мене. Але я бігцем - бігцем і - вниз, а за мною - мої сестрички -бацил очки. Багато справ ми там наробили: їли слизову оболонку кишок, прикрашали бугорками та пухирцями, дірки робили, - аж доки не винесло нас в оточуюче середовище. Почали ми знову господарів шукати, бо нам зручніше в легенях жити. Влетіла я разом з пилюкою до кафе і дуже влучно сіла: якраз на морозиво, яке купувала якась дівчинка. Вона й стала моєю хазяйкою. А моїм сестричкам не пощастило: сіли вони на краєчок склянки з кока - колою, але хлопчисько не підніс склянку до рота, а смоктав через трубочку. Лишилися бацилочки на стакані, сонечком їх припекло - і вони щезли. Ха! А моя дівчинка неохайна була! Добре, дбайливо мене доглядала: руки не мила. їла брудні овочі, зарядку не робила, в хаті не прибирала, на сонечку не гралася - все собі лежала. Тож я з її допомогою збудувала в її легенях великий будинок, завжди до мене в гості залітали мої подружки-бацили. Живи - не хочу! І треба ж було батькам дівчинки відвести її до лікарів! Поскаржилась донечка: погано їй, бачите, стало! От не- вдячна! Обстежив її Айболить, вистукав мене і вигнав з мого будиночку. От тепер я його провчу! Зараз полоскочу йому сплячому в носі, він вдихне повітря і я зроблю свою справу до кінця: інфікую його! Бацила полоскотала в носі Айболитю, але він замість вдихнути повітря, як сподівалася Бацила, - голосно чхнув. Бацила із вереском відлетіла, а лікар прокинувся, скочив на ноги і почав звати на допомогу сонечко. Виглянуло сонечко з-за хмар і почало сушити Бацилу. Вчепилася вона за злого чаклуна Туберкульоза і ну втікать! Раді були звірі, раді пташки, що позбулися цього лиха. Ожила Ромашечка, заспівала пісню. А потім всі вони дружно проскандували:
1. Як потрапляє бацила до організму людини? Які ознаки хвороби? 2. Де ще, крім легенів вона може наробити шкоди? 3. Скільки живе бацила в оточуючому середовищі? 4. Що допоможе позбутися хвороби? Учням, які дали правильні відповіді, вручаються призи. Під час місячника сім'ї проводиться родинно-сімейне свято, де діти разом з батьками шанують свою родину. Це свято сім'ї, свято душі: діти пишуть твори на тему „Моя сім'я", готують виставку фотографій ..Моя сім'я в об'єктиві", малюють родинне дерево. Вони навчаються робити своє родинне гніздечко, поважати батьків, любити своє коріння, свої витоки. А це сприяє формуванню любові до землі, де народилась дитина, пробудженню національної самосвідомості підростаючого покоління. На батьківських зборах для батьків проводяться лекції: ..Авторитет, педагогічний такт, особистий приклад у вихованні дітей". ..Складові частини батьківської любові", „Що найважливіше у розвитку дитини?". ..Підготовка дітей до сімейного життя". Урок-лекція для батьків „Що найважливіше в розвитку дитини?" 1. Що найважливіше в розвитку дитини Діти не народжуються здібними чи нездібними, добрими чи злими, мужніми чи боягузами. У спадок від батьків вони одержують людську організацію, тобто певні анатомо-біологічні задатки для розвитку психічних процесів, на основі яких і формуються здатності відображати світ в образах та поняттях, уявленнях та діях, відбувається оволодіння мовленням. Т.ч. усе, з чим маля прийшло у світ, відіграє важливу роль у формуванні його психіки, але як таке ще не визначає його особливостей. Головне - умови життя та виховання. Виховання - це цілеспрямований вплив на дитину з метою формування в неї певних знань і якостей особистості. У вихованні дуже важливі: психологічна захищеність, довір'я до світу, радість існування. Це забезпечує психологічне здоров'я дитини. На жаль, не рідкість батьки, які ще ледь не до народження намагаються визначити її майбутнє. Буде піаністом, математиком, гімнастом... і ніким більше. А якщо ні? Якщо немає для цього природних даних? Адже дитина не віск, і не глина в наших руках? Ось ви помітили, що Сашко кілька днів охоче малює. Дайте йому фарби, олівці, покажіть свою зацікавленість його заняттями, підкажіть, допоможіть, оцініть. Натішився, залишив малювання й захопився конструюванням - і це чудово! 1 цей інтерес треба підтримати. Хай він досхочу танцює, декламує, збирає рослини, комах. Тільки не настроюйте себе, що росте майбутній скульптор чи балерина. Від  батьків, їхньої педагогічної освіченості багато в чому залежить і те, як буде організовано виховний процес, і те, яким буде його результат.Однак, не забуватимемо й про дитину, від активності якої також залежить, як формуватимуться такі види її діяльності, як спілкування, предметна, ігрова, елементарна, трудова та навчальна. У процесі активної діяльності дитина засвоює знання, набуває різноманітних умінь та навичок, водночас, у неї розвиваються здібності, формуються якості особистості. Висновок: Виховувати любов не тільки до матеріальних благ, а й до духовних. 2. Яка роль спілкування в розвитку дитини. У світі немає нічого дорожчого за людське спілкування. Протягом життя людини її спілкування з іншими людьми змінюється і за формою, і за змістом, і за самою суттю. Для нормального розвитку дитини велике значення має мова дорослого. Діти прагнуть брати участь у житті людей, які їх оточують, їх характеризує гострий інтерес до всього, що відбувається у світі. Спілкування між батьками і дітьми має особливе забарвлення. Неповторності й особливої чарівності йому надає взаємна любов. Дослідженнями вчених установлено, що любов і ласка дорослого просто необхідні дитині. Дефіцит родинного тепла негативно позначається на її розвитку. Але батьківська любов ніяк не повинна проявлятися тільки в постійних поцілунках і пестощах. Любов повинна бути дієвою і проявлятися, насамперед, у повазі до особистості, в послідовній об'єктивній вимогливості, пам'ятаючи, що перед тим, як сказати щось негативне, треба побачити в дитині позитивне і визначити це позитивне, похвалити дитину. Дітям завжди приємно, коли дорослі цікавляться їхніми справжніми справами, взаєминами з товаришами. У спілкуванні з дитиною батьки повинні зважати на її життєві потреби і права, виявляючи об'єктивність, не зачіпати, проте, самолюбства і людської гідності, вірити в її можливості і здібності, надавати якнайбільше самостійності. Нерозумна безмірна любов батьків до дітей часто призводить до непослуху. Це буває тоді, коли батьки не аналізують поведінку і запити дітей, не вміють критично ставитися до них. Замість цього, навпаки, прагнення будь-що "вигородити", виправдати, пояснити егоїзм, невихованість дитини. Як же гірко помиляються батьки, що за всяку ціну намагаються створювати для чад тепличні умови, адже -всепрощенство, намагання доставляти їм тільки радість, не засмучувати відмовами й заборонами негативно позначається на вихованні самостійності, організованості, дисциплінованості. І мовчазна підтримка недоліків поведінки формує звичку дивитися на близьких (батьків) з позиції споживача. Дитина звикає до своєї винятковості. І в спілкуванні з людьми теж починає претендувати на самі лише права, обурюючись, коли до неї ставляться вимоги. Звідси капризування, впертість, негативізм. Або: що дуже небезпечно, - роздвоєння особистості: вдома - одне, в школі - інше. Повага до дитини проявляється в делікатності, тактовності щодо неї. Важливо знайти час і місце, вислухати сина чи доньку. Якщо ж дорослі скупі на ласку, занадто вимогливі, постійно сердяться, читають нотації, у дитини може сформуватися замкнутість, прагнення до самотності, а інколи й недоброзичливість до інших, страх, заздрість, і, навіть, злобність. Отже, ми повинні створити умови, за яких діти могли б покладатися на постійне спілкування і підтримку з боку близьких дорослих. Тільки в такому разі в них виникає стан емоційного благополуччя, психологічного комфорту. Окремо слід спинитися на такій ситуації, коли в сім'ї народжується друга дитина. Батьки з подивом помічають, що лагідна Оленка чи завжди спокійний Михайлик починає капризувати, претендувати на виключну увагу батьків, у той час як треба займатися немовлям. Знайома ситуація? І винні в цьому батьки. Адже вони мали заздалегідь підготувати дитину до появи братика чи сестрички, пробудити в неї інтерес і симпатії до меншого, не обділяючи і її увагою в цей час. І взагалі треба вчити дітей бути уважними до всіх членів сім'ї, особливо до найстарших (дідусь, бабуся) і найменших, власним прикладом. Якщо батьки самі уважні до емоційного стану дитини, це формує моральний досвід їх дитини. "Андрійку, чому ти сьогодні весь вечір сумний? Стомився? Щось болить? Може посварився з кимсь?". Уважно вислухавши сина, не поспішайте з висновками, не старайтеся відразу звинуватити іншу дитину. Не зайве запропонувати дітям помиритися. Тільки не треба прямолінійно вимагати від одного або другого вибачення. Краще, щоб діти самі зрозуміли свою помилку. Доброзичливість як норма в ставленні до світу розвивається тільки в спілкуванні. Поступово в дитини формуються товариськість, комунікабельність. У поєднанні з тактовністю, скромністю ці якості допоможуть їй знайти своє місце в житті. Висновок: Нема нічого дорожчого за спілкування. У вихованні повинна бути доброзичливість як основа правил етикету. 3. Чому діти різні. Ці питання батьки ставлять особливо часто, маючи на увазі при цьому, звичайно, не зовнішні відмінності, а їх поведінку, взаємини, знання і вміння. Діти справді різні. Одні слухняні, інші капризні, одні розвиваються швидко, все схоплюють, а інші замкнуті. Навіть в одній сім'ї, де діти зовні схожі, живуть і виховуються однаково, а можуть бути зовсім різні. Причин тут багато: а) вроджені особливості нервової системи дитини і стан здоров'я; б) характер взаємин з батьками та іншими членами сім'ї, а пізніше — з вихователями, вчителями, ровесниками. Ви помітили, що одні хлопчики і дівчатка ставляться до того, що їх оточує, з живим інтересом, а інші - з побоюванням, з непевністю. Чому так? Як виховати оптиміста? Оптимізм - це бадьоре, радісне сприйняття життя, впевненість у своїй захищеності, що грунтується на довірливих взаєминах з дорослими та ровесниками. Лагідність, любов та увага батьків створюють у дитини хороший радісний настрій, а це, в свою чергу, формує взаємне добре ставлення до Інших людей, упевненість у своїх силах. Висновок: Діти різні тому, що їх так влаштувала природа, вони виховуються в різних умовах. 4. Як охороняти І зміцнювати здоров'я дитини Один з вихователів сказав: "Я не боюсь ще й ще раз говорити: турбота про здоров'я - це найважливіша праця вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне здоров'я, світогляд, розумовий розвиток". Треба вміти організувати здоровий спосіб життя учня. Які ж чинники найважливіші? Виділяють наступні: 1) додержання гігієнічних норм і правил; 2) режим - відповідно до віку й індивідуальних особливостей дитини; 3) повноцінне й раціональне харчування: 4) розумне й систематичне загартування; 5) відповідно до віку - заняття спортом; 6) своєчасні профілактичні щеплення; 7)обмеження можливого контакту з інфекційними хворими, додержання дорослими особистої гігієни; 8) нормальна спадковість. Висновок: Для цілеспрямованого виховання велике значення має фізичний розвиток. 5. Азбука ввічливості. Чому дитина говорить неправду? Слова "чесність", "честь" схоже на слово "чистота". Чесною людиною ми називаємо таку, яка не заплямувала себе прикиданням, боягузством чи брехнею. Чому ж діти обманюють дорослих? Ось така ситуація. Мама зайшла до кімнати. Наталя швидко збирала уламки від чашки. - Що сталося, доню? Не знаю, це не я. Я зайшла в кімнату, а чашка лежить розбита. Я не била її. - плакала дівчинка. Як бути? Мама розуміє, що чашку розбила дочка, і зараз вона говорить неправду. Очевидно, нею керує страх перед покаранням. Мама спокійно підійшла до дочки, помогла зібрати скалки, заспокоїла її: "Ну. нічого, буває. Наступного разу поводься з посудом обережніше. Тільки не треба казати неправду. Добре?" Мама зробила правильно. Якби ж вона покарала дівчинку, то страх закріпиться і дитина вже ніколи не буде щирою. Іноді може бути таке. Дитина запитує: Як бути, коли раптом хтозна чому дуже чомусь хочеться ну просто так - поговорити, пофантазувати, щоб розвеселити друзів. Щоб посміятись. - Будь ласка! Вигадуй! Така майже казкова брехня-вигадка дуже навіть корисна для кожної людини. Так-так: адже з неї народжуються казки, дотепні оповідання і дитячі анекдоти. І називається така вигадка словом: фантазія. Я вчу дітей наступному: Чесна людина ніколи не порушить свого слова, якщо домовиться з кимсь про зустріч, або щось пообіцяє. Вона пам'ятає, що це маленька зрада. Висновок: Отже, для гармонійного розвитку дитини потрібні вправи і для тіла і для душі. Тільки цілеспрямоване виховання особистості з урахуванням індивідуальних особливостей дитини може дати для держави гідного громадянина, для Вас - доброго, чуйного, милосердного сина чи доньку. 6) В кожному навчальному закладі повинні проводитись тижні Здоров'я під девізом «Допоможемо дітям, хворим на туберкульоз». Це так званий спресований у часі місячник здоров'я. В ньому передбачений цілий комплекс заходів, направлений на формування у дітей санітарно-гігієнічних навичок, виробленню таких рис характеру, як співпереживання, співчуття, готовність проникнутись горем ближнього і втілення в життя принципу: „Менше красивих фраз, більше красивих справ". Як починається тиждень? На рівні школи пишеться наказ директора про проведення тижня здоров'я. Розробляється план проведення тижня здоров'я і вивішується оголошення в куточку соціального педагога. В плані передбачено наступне: Понеділок Проведення рейдів чистоти в усіх класах школи, де перевіряється виконання учнями санітарно-гігієнічних вимог та стан збереження ними підручників. Вівторок 1. Лекції спеціалістів: фтизіатра, дерматовенеролога, гінеколога (8-11 кл.). 2. Урочистий прийом у члени Товариства Червоного Хреста учнів 5-х класів. Середа 1. Благодійний ярмарок для учнів 1 — 11 класів. Безпрограшна лотерея. 2. Конкурс видів образотворчого мистецтва на тему: «Скажемо туберкульозу - ні!» Четвер Методоб'єднання соціально-психологічної служби школи сумісно з завучем по виховній роботі на тему: «Успіхи і досягнення роботи первинної організації ТЧХ». 2. Відкритий урок доброти і милосердя (проводить соціальний педагог). П'ятниця Підведення підсумків тижня здоров'я. Вручення призів на лінійці дітям-переможцям. Прізвища переможців по результатах рейдів чистоти заносяться у вікно санітарно-гігієнічних спостережень в „Куточку соціального педагога", це і є своєрідним стимулом для учнів. 7) Важлива ланка співпраці соціального педагога з Червоним Хрестом - це розповсюдження благодійних квитків серед учнів, вчителів та інших працівників школи. На нарадах учителів та класних годинах соціальний педагог розповідає учням, які пільги мас власник квитка. Дитина, купляючи марку, вартістю 50 коп.. розуміє, що вона цим самим внесла свій вклад в справу доброти і милосердя. Діти усвідомлюють, що якщо кожен із нас зробить хоч незначний внесок у скарбничку добрих справ, милосердя на нашій планеті стане більше. В нашому житті так багато горя, агресії, негативних емоцій. Як каже поетеса Ліна Костенко: ..І в житті, як на полі мінному, я просила у цьому сторіччі лиш отой магазинний мінімум: „Люди, будьте взаємно ввічливі! І якби на те моя воля, написала б я скрізь курсивами: „Так багато на світі горя. Люди, будьте взаємно красивими!". Вся діяльність соціальних педагогів, їх співпраця з ТЧХ, повинна бути направлена на те, щоб показати дитині, що ДОБРО ІСНУЄ, що при всіх економічних і моральних негараздах душа повинна линути до світла, інакше ми перекреслюємо себе, як людину. Анкета для дітей на тему „Як ти ставишся до оточуючого світу" 1. Чи вважаєш ти, що сучасний світ добрий? 2. Чи врятував ти хоч раз в житті поранену тварину, пташку? 3. Чого на світі більше: добра чи зла? 4. Хто для тебе є прообразом доброти? 5. Чи схильний ти думати, що краса врятує світ? 6. Що більше свідчить про наявність доброти в людині: здатність поспівчувати в горі чи вміння порадіти чужому успіху? 7. Чи вважаєш ти за потрібне завжди слухатись батька і матір? 8. Чи поступаєшся ти місцем в громадському транспорті людям похилого віку, людям-інвалідам? 9. Як ти реагуєш на сльози людей: а) це їх проблеми; б) з презирством; в) з байдужістю: г) вони викликають у мене співчуття; д) я пропоную допомогу. 10. Чи турбує тебе стан сучасної екології? Анкета для батьків „Виховання дитини в сім'ї" 1. Як ви вважаєте, в якій сім'ї діти ростуть щасливими? 2. Що це означає. бути авторитетом для своїх дітей? 3. Якому стилю виховання у стосунках з дітьми ви віддаєте перевагу: а) диктат; б) консерватизмі? 4. Виконання яких норм ви чекаєте від своєї дитини? 5. Як ви вважаєте, чи є ви прикладом для своєї дитини? 6. Яким цінностям ви віддаєте перевагу: духовним чи матеріальним? 7. Чи завжди ви виконуєте дані дітям обіцянки? 8. Чи завжди ви проявляєте педагогічний такт по відношенню до своїх дітей? 9. Якими методами виховання дитини ви керуєтесь частіше: покаранням чи заохоченням? 10. Як часто ви даєте приклад емоційного самоконтролю і витримки вашій дитині? 11. Чи даєте ви дитині шанс на право бути кращою? Рекомендації учням 1. Поважати в собі ЛЮДИНУ. 2. Культивувати в собі ДОБРОТУ і МИЛОСЕРДЯ. 3. Керуватися золотим правилом: “Відносьтеся до інших так, як би ви хотіли б, щоб відносились до вас". 4. Поважати інших людей, особливо старіших і слабкіших за себе. 5. Слухатися маму, тата, бабусю, дідуся. 6. Не сміятися над каліками. 7. Не проходити байдуже мимо людської біди, горя, розпачу. 8. Не залишати тварин у біді. 9. Любити природу і все живе. Бережливо ставитися до КРАСИ. 10. Бути альтруїстами, коли ви творите добрі справи, не надіятись на винагороду. 11. Уміти не тільки поспівчувати у горі, а й порадіти чужому успіху. 12. Виробляти в собі шанобливе ставлення до вчителя. 13. Керуватися принципом: поменше красивих фраз, побільше красивих справ. 14. Робити добро і постійно примножувати зерна добра в своїх душах. Рекомендації батькам 1. Створити в сім'ї атмосферу любові і довіри, духовного настрою та комфорту. 2. Бути авторитетом для своїх дітей. 3. Не дивитися на дитину як на особисту власність, а бачити в ній особистість з неповторними тільки їй притаманними якостями характеру та темпераменту. 4. Не виражати часто свого незадоволення, критики. 5. Давати дітям можливість відчувати ваше визнання і схвалення. 6. Ніколи не старатися запевнити дитину в тому, що вона погана. 7. Показувати приклад позитивних дій та вчинків дітям не на словах, а в конкретних справах. 8. Ніколи не обманювати дитину Не порушувати дані дітям обіцянки. 9. Бути тактовними в стосунках з дітьми. 10. Ніколи не заміняти справжню любов до дитини подарунками. 11. Навчать дітей пізнати радість, яку приносить з собою готовність допомагати, давати і ділитися. 12. Приймати подарунки від дітей. 13. Давати приклад емоційного самоконтролю ї витримки. 14. Бути для дітей взірцем людяності, вихованості і інтелігентності. 15. Завжди давати дитині шанс на право бути кращою. Рекомендації учителям 1. В міжособистісних стосунках з учнями не виходити із уявлення про людину, як безініціативну неслухняну істоту. 2. Уміти слухати дитину, вести з нею діалог. 3. Навчати дитину нічого не боятися, але працювати на совість. 4. Виховувати у дитини гуманне ставлення до оточуючого світу на конкретних прикладах із життя та на прикладах класичної літератури. 5. Побільше хвалити дитину. Кожна дитина хоче відчувати свою значимість. 6. Не бути категоричними і безкомпромісними по відношенню до обездолених дітей (дітей-сиріт, дітей-інвалідів, дітей, що знаходяться під опікою) пам'ятаючи що все в світі відносне. 7. Підтримувати самоповагу учнів. 8. Виробляти в собі віру в можливості дитини. 9. Використовуючи можливості уроку (мовний матеріал), виховувати в дітях доброту і милосердя. 10. Спілкуватись із дітьми як з дорослими людьми. 11. Вводити на уроках миттєвості мовчання і думання про себе, про рідних, про добро і зло, вміння відчувати серцем. 12. Пропонувати письмові завдання з міркуваннями дитини про саму себе, взаємини її з людьми, про ставлення людей до дитини. 13. Вводити на уроках роздуми про витоки духовності, на яких заснований моральний добробут світу. 14. Долати бар'єри між учнями і вчителями, шукати співробітництва з дітьми. 15. Турбуватись про олюднення знань, олюднення середовища навколо кожної дитини, тоді діти і в велике життя підуть добрими. 16. Завжди давати шанс на право бути кращими. Загальні висновки 1. Дитина живе в соціумі. Її оточують різні люди. Перед нею відкриті дві дороги: дорога до світла і дорога до мороку, дорога добра і дорога зла. Оточення дитини має велике значення у виборі дитиною свого життєвого шляху. 2. В пошуках істини, дитина повинна усвідомити суть понять ДОБРО і ЗЛО. Все, що принижує людську гідність в будь-якій формі і під будь-яким приводом - це є ЗЛО, все, що звеличує гідність людини - є ДОБРО. 3. Усвідомлення цих понять починається з сім'ї, яка є першим університетом життя дитини. В сім'ї закладаються основи духовності дитини. Від якості сімейних стосунків, атмосфери в сім'ї буде залежати, якою виросте дитина. 4. З раннього віку дитина повинна ходити по стежках добра і любові. Не та дитина гарно виховується, яку люблять, а та, яка сама любить, сама бажає добра комусь, сама трудиться душею і тілом. 5. Місія батьків, учителів, соцІально-психологічної служби - це допомогти зрозуміти дитині привабливість блага, красу творення добрих справ. Всіма силами душі близькі люди і педагоги повинні направляти дитину на шлях добра, щоб вона не загубила те, що дано їй від Бога: ДОБРОТА, ЛЮБОВ, МИЛОСЕРДЯ, СПІВЧУТТЯ, СПІВРАДІСТЬ. СПІВПЕРЕЖИВАННЯ, ПОЧУТТЯ СОВІСТІ. 6. Рання профілактика негативних явиш - це і є Облагородження душі і серця дитини, виховання в дитині шляхетної людини шляхом розкриття її особистісних якостей. 7. Велике значення в пробудженні кращих сторін дитячої душі належить співпраці з організацією Червоний Хрест, яка на практиці втілює принципи добра і милосердя в життя. |
Схожі:
| Робота по підвищенню якості знань та формуванню морально-етичних рис Профілактика негативних явищ серед учнів (наркоманія, токсикоманія, алкоголізм, тютюнокуріння) |
1. Кількість та назва зарубіжних інституцій, з якими здійснюється співпраця Франція,Університет прикладної лінгвістики у м. Безансон, (співпраця з консулом України у Франції Жаклін Браїк) |
| ПРОФІЛАКТИКА ПРАВОПОРУШЕНЬ ТА ІНШИХ НЕГАТИВНИХ ЯВИЩ У СТУДЕНТСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ Успіх виховання студентів сьогодні в значній мірі залежить від науковості, комплексності підходів, розумного використання виховного... |
ДІЯЛЬНІСТЬ МІЖНАРОДНИХ БУХГАЛТЕРСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ Богданова Ж. А.,... Від того як налагоджена міжнародна співпраця залежить економічний стан в державі. Нині співіснування і співпраця держав реалізується... |
| Співпраця бібліотекаря з практичним психологом в шкільному психологічному... Ормувати свої запити, ефективно здійснювати пошук необхідних джерел в усій сукупності доступних інформаційних ресурсів, вміти відбирати,... |
«Профілактика СНІДу та ВІЛ-інфекції.» Оскільки ВІЛ не виліковується радикально, головним засобом у боротьбі з поширенням ВІЛ-інфекцією є профілактика – попередження нових... |
| ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з особовим... Головна причина самогубств – дезадаптація особистості, що настає внаслідок збігу обставин, а також у результаті суб'єктивної оцінки... |
«Профілактика шкідливих звичок (алкоголізму, тютюнопалыння та наркоманії)... ... |
| ЧИ МОЖЛИВИЙ КОМПАРТМЕНТ СИНДРОМ ПРИ ОПІКАХ КИСТІ? Тому рання алгоритмічна діагностика, що грунтується на верифікації “тріади ознак КС” дозволяє своєчасно виявити цю патологію при... |
Співпраця Ювілейнівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Соціальне партнерство, як відомо, оголошено одним із стратегічних напрямків модернізації освіти |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua